Формування ІКТ-компетентності майбутнього вихователя: досвід інституту розвитку дитини НПУ імені М.П. Драгоманова

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 373.2.011.3-051

Формування ІКТ-компетентності майбутнього вихователя: досвід інституту розвитку дитини НПУ імені М.П. Драгоманова

Ірина Загарницька

Анотація

інформаційний культура дошкільний компетентність

В статті розглядаються основні цивілізаційні виклики, що визначають характерні риси інформаційної епохи; обґрунтовується необхідність формування інформаційної культури людини як запоруки її ефективної життєдіяльності в нових соціокультурних реаліях; аналізується відповідність підготовки сучасних вихователів дітей дошкільного віку міжнародним рекомендаціям (UNESCO's ICT Competency Framework for Teachers); окреслюються причини неефективного формування ІКТ- компетентності у студентів спеціальності «Дошкільна освіта» у вітчизняних вищих навчальних закладах; охарактеризовано сутність, складові та принципи, які мають бути покладені в основу цього процесу; представлено напрями та результати діяльності Інституту розвитку дитини щодо формування у студентів ІКТ- компетентності; окреслено завдання вдосконалення навчально-виховного процесу в Інституті з урахуванням динаміки розвитку інформаційного суспільства та професійних вимог до випускника спеціальності ««Дошкільна освіта».

Ключові слова: ІКТ-компетентність, складові ІКТ-компетентності майбутнього вихователя, принципи формування ІКТ-компетентності студентів, засоби вдосконалення освітнього процесу у вищих педагогічних навчальних закладах.

Аннотация

В статье рассматриваются основные цивилизационные вызовы, определяющие характерные черты информационной эпохи; обосновывается необходимость формирования информационной культуры человека как залога ее эффективной жизнедеятельности в новых социокультурных реалиях; анализируется соответствие подготовки современных воспитателей детей дошкольного возраста международным рекомендациям (UNESCO's ICT Competency Framework for Teachers); определяются причины неэффективного формирования ИКТ-компетентности студентов специальности «Дошкольное образование» в отечественных высших учебных заведениях; охарактеризованы сущность, составляющие и принципы, которые должны быть положены в основу этого процесса; представлены направления и результаты деятельности Института развития ребенка по формированию у студентов ИКТ-компетентности; очерчены задачи совершенствования учебно-воспитательного процесса в Институте с учетом динамики развития информационного общества и профессиональных требований к выпускнику специальности ««Дошкольное образование».

Ключевые слова: ИКТ-компетентность, составляющие ИКТ-компетентности будущего воспитателя, принципы формирования ИКТ-компетентности студентов, средства совершенствования образовательного процесса в высших педагогических учебных заведениях.

Annotation

Taking into account the threats and opportunities of the information society dwells upon the formation of information culture of rights as the basis of its effective life in the new realities of civilization. Special attention of researchers is concentrated on the period of childhood, which lays the basic life strategies of the individual. The result of this trend was the introduction to the revised basic component of pre-school education educational line ««computer skills». However, a major problem in implementing this innovation is the unwillingness of teachers to use information and communication technologies in their professional activities.

According to international recommendations (UNESCO's ICT Competency Framework for Teachers) teacher should be the basis of their professional activities, existing information culture; knowledge of modern educational software; commitment to developing and testing methods for their use of child preschooler and more.

Key words ICT competence, components of the ICT competence of future educator, the principles of the ICT competence of students, a means of improving the educational process in higher educational institutions.

XXI ст. утворює унікальне за своїми характеристиками середовище існування людства. Безпрецедентне зростання цінності знань та інновацій, стрімка поява нових ідей і технологій не лише якісно змінюють глобальний соціокультурний простір, а й все чіткіше окреслюють приховані негативи нової інформаційної ери. Серед найбільш знакових слід назвати:

1) поступову стратифікацію суспільства, за якої привілейований прошарок соціуму утворюють ті, хто володіє інформацією та знаннями;

2) інформаційне «засмічення» духовного світу особистості, яке деформує її ціннісну систему та вкорінює примітивні прагнення;

3) перетворення сучасних інформаційних потоків на засіб маніпулювання свідомістю і окремого індивіда, і суспільства в цілому;

4) підміну суспільних ролей людини комп'ютерними симуляціями у віртуальному середовищі міжособистісної взаємодії, яке ускладнює її живий діалог з оточуючим світом та руйнує зв'язки із соціумом;

5) перетворення комп'ютера з незамінного помічника людини на загрозу для її самостійного, креативного мислення і творчого сприйняття світу;

6) зростання кількості комп'ютерно залежних людей з чітко сформованим уявленням «двох світів»: віртуального - сповненого яскравими відчуттями, та реального - безрадісної і сірої буденності.

Врахування всього спектра загроз і можливостей інформаційного суспільства актуалізує проблему забезпечення продуктивної життєдіяльності людини у нових цивілізаційних реаліях, оскільки саме здатність засвоювати знання і продукувати інновації, опановувати інформаційні технології та об'єктивно оцінювати їх місце у сучасній дійсності роблять особистість найціннішим ресурсом сьогодення.

Цивілізаційне значення вказаних людських якостей не лише стимулювало визнання інвестицій в освіту найбільш ефективним способом забезпечення прогресу будь-якої країни, та привернуло увагу науковців до дитинства, в якому закладаються основні життєві стратегії розвитку особистості. Воно також окреслило одне з центральних завдань освіти XXI ст. - формувати інформаційну культуру людини як підґрунтя її ефективної життєдіяльності у суспільстві зі стрімкою зміною ідей і технологій та присутністю комп'ютера у всіх без виключення сферах людського життя.

Актуальність адекватної відповіді на зазначену вимогу в дошкільній освітній ланці знайшла відображення в оновленому Базовому компоненті дошкільної освіти, до якого увійшла освітня лінія «Комп'ютерна грамота». Разом з тим, на шляху реалізації даного нововведення стоїть низка проблем:

1) відсутність належної матеріально-технічної бази у переважній більшості дошкільних навчальних закладів;

2) недостатня методична обґрунтованість застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі розвитку дитини-дошкільника;

3) ігнорування розробниками комп'ютерних навчальних програм галузі дошкільної освіти як потенційного споживача;

4) відсутність ефективної моделі включення існуючих програмних засобів в освітній процес дошкільних навчальних закладів;

5) неготовність вихователів до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у своїй професійній діяльності.

Остання проблема є прямим викликом для вищих педагогічних навчальних закладів, оскільки щоб підготувати дитину до входження у принципово новий інформаційний світ, педагог сам повинен не лише досконало володіти тими вміннями і навичками, які формуватиме у дитини, а й чітко усвідомлювати найвагоміші тенденції сучасної епохи; розуміти, які завдання адресує вона дошкільній освіті. Сукупність цих вимог спонукає замислитися, чи спроможна, власне, вища школа забезпечити підготовку такого вихователя?

Наприкінці XX ст. у Раді Європи серед ключових компетенцій особистості, що стосуються її життя в інформаційному суспільстві, були відзначені наступні: володіння новими технологіями, розуміння доцільності їх застосування, здатність критичного ставлення до ресурсів мережі Internet тощо [2]. У відповідь на це ЮНЕСКО у 2011 р. сформулювала міжнародні рекомендації (UNESCO's ICT Competency Framework for Teachers) щодо структури інформаційно-комунікаційної компетентності педагогічних працівників, які покликані підготувати дитину до життя в інформаційному суспільстві [1]. Згідно з ними, вихователь повинен покласти в основу своєї професійної діяльності:

1) сформовану інформаційну культуру, як поєднання усвідомлення та використання потенціалу інформаційної ери;

2) досконалу духовну культуру, як запоруку захисту дитини від негативних тенденцій сучасної епохи;

3) розвинуте інноваційне мислення, як підґрунтя творчої самореалізації;

4) обізнаність із сучасними програмними засобами, придатними до застосування в освітньому процесі дошкільного навчального закладу;

5) готовність до розробки та апробації методичного забезпечення їх використання для розвитку дитини-дошкільника;

6) усвідомлення педагогічних пріоритетів впровадження інформаційних технологій у навчально-виховний процес тощо.

Формування вказаних якостей майбутнього вихователя у вищих навчальних закладах ускладнено низкою причин, серед яких можна відзначити наступні:

1) відмінність матеріальної та ресурсної бази вітчизняних вищих навчальних закладів;

2) відсутність у більшості абітурієнтів спеціальності «Дошкільна освіта» досвіду використання засобів ІКТ, що переорієнтовує їх підготовку з вдосконалення раніше набутих умінь на навчання з «чистого аркуша»;

3) скорочення у навчальних планах блоків підготовки в галузі інформатики, яке заважає реалізації потенціалу інформаційно-комунікаційних технологій в освітніх цілях;

4) недостатнє врахування у формуванні ІКТ-компетентності майбутніх вихователів специфіки їх подальшої професійної діяльності;

5) низький рівень ІКТ-компетентності викладачів фахових дисциплін;

6) повільність розробки програмних продуктів та освітніх комплексів для забезпечення професійної підготовки майбутніх вихователів.

Запорукою успіхів НПУ імені М. П. Драгоманова у напрямку формування ІКТ- компетентності майбутнього вихователя є нерозривне поєднання зусиль університету в цілому та Інституту розвитку дитини зокрема. Ця робота ґрунтується на низці суттєвих моментів, першим з яких виступає чіткість розуміння сутності та складових ІКТ- компетентності фахівця дошкільної галузі. До них належать:

- Мотиваційно-ціннісна готовність, що охоплює усвідомлення значення ІКТ для ефективної організації освітнього процесу; цікавість до застосування інформаційних ресурсів у професійній діяльності; прагнення постійного вдосконалення своїх знань і вмінь у галузі ІКТ;

- Когнітивна готовність, яка включає знання закономірностей навчально-виховного процесу в умовах інформатизації освіти; нормативно-правових аспектів використання освітніх ресурсів, представлених в цифровій формі; фізіолого-гігієнічних та психолого-педагогічних вимог до роботи дітей із засобами ІКТ; основних мультимедійних та мережевих освітніх ресурсів, значущих для розвитку дитини; сучасних методик її ознайомлення з новими інформаційними технологіями тощо;

- Технологічна готовність, яка передбачає досвід застосування інформаційно-комунікаційних технологій для вирішення професійних завдань; вміння відбирати технічні і програмні засоби ІКТ, використання яких є доцільним у процесі розвитку дитини; готовність здійснювати навчальну діяльність з використанням ІКТ в аспектах, які відображають особливості навчально-виховного процесу у дошкільному навчальному закладі; здатність створювати власні мультимедійні матеріали за допомогою базових і спеціальних інструментальних засобів ІКТ; участь у роботі педагогічних мережевих об'єднань та Internet-конференцій з метою вдосконалення свого професіоналізму.

Другим суттєвим моментом вирішення задач формування і розвитку ІКТ- компетентності майбутніх вихователів є розуміння залежності його результату від:

1) насиченості інформаційно-освітнього середовища університету;

2) поглиблення та організаційно-методичного забезпечення викладання галузі інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій на всіх спеціальностях;

3) формування готовності професорсько-викладацького складу до використання нових методів, форм і засобів навчання, в тому числі на базі ІКТ, і здатності інтегрувати їх зі своїм професійним досвідом;

4) активізації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.

Третім суттєвим моментом роботи університету з формування ІКТ-компетентності майбутнього вихователя є дотримання наступних принципів:

1) наступності, який передбачає врахування наявного рівня ІКТ-компетентності;

2) науковості, що передбачає інтеграцію концептуальних засад інформатизації суспільства, психолого-педагогічних питань інформатизації освіти, технологічних та методичних аспектів використання засобів ІКТ у професійній діяльності педагога;

3) усвідомленості навчання, який полягає в повному розумінні студентами значення ІКТ у майбутній професійній діяльності;

4) цілісності підготовки передбачає синтез знань у галузі ІКТ з фундаментальними психолого-педагогічними знаннями для ефективного вирішення конкретних професійних завдань;

5) фахової спрямованості, що виявляється у відповідності цілям професійного навчання майбутніх вихователів.

На формування ІКТ-компетентності студентів в університеті спрямовані:

1) започаткований у 2005 році широкомасштабний проект «Електронна педагогіка»;

2) створення сучасного інформаційно-освітнього середовища Національного педагогічного університету М. П. Драгоманова, яке охоплює:

- Центр впровадження електронних систем навчання з низкою науково-виробничих лабораторій. Зокрема, саме у лабораторії засобів електронного навчання розробляються технології виготовлення цифрових освітніх ресурсів, спрямованих на змістовне наповнення навчального процесу.

- кафедру інформаційних систем і технологій, яка забезпечує підготовку електронних навчально-методичних комплексів для всіх представлених в університеті напрямів навчання;

- створені у кожному з корпусів університету мультимедійні центри, зорієнтовані на організацію навчального процесу на основі інтерактивних інструментів і технологій навчання та забезпечення вільного доступу студентів до найсучасніших електронних засобів та інформаційно-комунікаційних ресурсів;

- банк цифрових навчальних ресурсів «Електронна бібліотека» на сервері університету з відкритою системою доступу студентів до електронних ресурсів бібліотек світу і наукової бібліотеки університету через власний освітній портал www.npu.edu.ua;

- локальну мережу університету Internet - Intranet, яка об'єднує всі навчальні корпуси і підрозділи на основі найновіших інформаційно-комунікаційних технологій з використанням більше 1000 комп'ютерів.

Ефективність вказаних кроків у стінах Інституту розвитку дитини посилюється:

1) суттєвим збільшенням у навчальних планах спеціальності «Дошкільна освіта» годин для дисциплін - «Нові інформаційні технології», «Цифрові освітні ресурси», «Комп'ютерні технології в роботі з дітьми» (ОКР «Бакалавр») та «Сучасні інформаційні технології в освіті», «Організація інформаційно-комунікативного простору», «Сучасні програмні продукти та Internet-технології в освіті» (ОКР «Спеціаліст» і «Магістр») тощо;

2) повним мультимедійним супроводом освітнього процесу;

3) забезпеченням необмеженого доступу студентів Інституту до ресурсів мережі Internet-Intranet та Електронної бібліотеки університету;

4) активним включенням у навчально-виховний процес власної мультимедійної аудиторії Інституту;

5) заохоченням студентів під час викладання професійно орієнтованих методик до конструювання занять з використанням освітніх комплексів і цифрових освітніх ресурсів;

6) створенням на сайті Інституту віртуального методичного кабінету, спрямованого на забезпечення вільного доступу студентства до новітньої фахової інформації;

7) організацією Internet та Skype-конференцій;

8) проведенням майстер-класів і тижнів педагогічної майстерності, на яких презентується кращий досвід впровадження інформаційних технологій в освітній процес ДНЗ;

9) обов'язковим супроводом кожного публічного виступу студента - захисту курсової, дипломної чи магістерської роботи - мультимедійною презентацією;

10) підтримкою ініціативи студентського активу щодо модерації зусиллями студентів WEB-сайту Інституту тощо.

В результаті такої організації роботи студенти на момент отримання диплому вміють:

1) використовувати ресурси мережі Internet, локальні мережі, бази даних, освітні комплекси, електронні підручники та посібники;

2) створювати текстові документи, таблиці, малюнки, діаграми, мультимедійні презентації;

3) здійснювати анкетування, діагностування, тестування з використанням засобів

ІКТ;

4) розробляти і застосовувати власні електронні дидактичні і педагогічні програмні засоби для проведення різних форм занять у дошкільному навчальному закладі;

5) поєднувати готові електронні продукти - електронні підручники, енциклопедії, навчальні і демонстраційні програми у своїй професійній діяльності;

6) мають досвід участі у WEB - конференціях і використання у педагогічному процесі засобів ІКТ - SMART-дощок, мультимедійних планшетів, проекторів та педагогічних програмних засобів тощо.

Разом з тим, враховуючи попередження зарубіжних аналітиків про щорічне оновлення 5 % теоретичних і 20 % професійних знань; існування «періоду напіврозпаду компетентності» - своєрідної одиниці виміру старіння знань фахівця з моменту закінчення вузу, та показника цього періоду для педагогів у 4 роки зі зниженням їх компетентності на 50 %, ми ставимо перед собою наступні завдання:

1) розширення використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі;

2) підвищення мотивації майбутніх вихователів до застосування ІКТ у майбутній професійній діяльності;

3) створення та розміщення на сайті Інституту розвитку дитини електронних навчально-методичних комплексів з усіх дисциплін, які викладають викладачі Інституту;

4) запровадження на сайті ІРД спеціального розділу для on-line консультування викладачами студентів Інституту;

5) створення системи консультативної інформаційно-методичної підтримки своїх випускників з питань ІКТ у професійній діяльності;

6) моніторингу освітніх запитів вихователів та проектуванню на їх основі відповідних програм підвищення кваліфікації;

7) створення банку комп'ютерних навчальних програм, дидактичних та методичних матеріалів для забезпечення освітнього процесу у дошкільному навчальному закладі.

Наостанок зауважимо, що цивілізаційний поступ зупинити неможливо - сучасним дітям судилося вибудовувати своє життя в інформаційну епоху, тож місія вихователя - закласти гідне підґрунтя для їх входження у новий світ та ефективного використання наданих ним переваг; стати гарантом того, що знайомство дитини з новітніми технологіями утворить наріжний камінь її повноцінної самореалізації в інформаційному суспільстві.

Література

1. СтруктураИКТ-компетентности учителей. Рекомендации ЮНЕСКО [Електронный ресурс].-Режим доступа: http://nte.unesco.org/pics/publications/ru/files/3214694.pdf

2. Hutmacher Walo. Key Competencies for Europe. Report of the Symposium (Berne, Switzerland, March 27-30, 196). A Secondary Education for Europe Project [Elektronnyy resurs]. Rezhym dostupu: http://files.eric.ed.gov/fulltext/ED407717.pdf

Размещено на Allbest.ru