Зміст типової програми підготовки вчених в призмі міждисциплінарної науково-педагогічної компетентності Болонського процесу

На конференції Європейської асоціації університетів «Підготовка дослідників, як ключовий елемент європейського знання» (жовтень 2004 р. в Маастріхте) сформовано напрям на реформування системи підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації, здатних працювати в спеціалізованих і міждисциплінарних областях знань.

На семінарі з «третього циклу» Болонського процесу (Зальцбург, лютий 2005 р) сформульовано:

1. Основний зміст підготовки докторів повинен бути орієнтований на отримання нового знання в ході оригінальних досліджень. Разом з тим підготовка по програмах PhD повинна відповідати сучасним вимогам ринку праці.

2. Програми підготовки дослідників, які реалізовуються університетами, повинні відповідати новим викликам і передбачати широкий спектр професійних можливостей для розвитку кар'єри аспірантів.

3. Тривалість підготовки аспірантів повинна складати три-чотири роки денного навчання.

4. Необхідна підтримка інноваційних структур, які повинні відповідати вимогам міждисциплінарного навчання і розвитку універсальних навиків.

У Комюніке Європейської конференції міністрів вищої освіти (Берген, 19 - 20 травня 2005 р.) сформульовано наступну угоду про концептуальні принципи підготовки фахівців 3-го рівня. Університети повинні гарантувати, що докторські програми сприяють розвитку міждисциплінарного навчання і передачу навиків.

На зустрічі в Лондоні міністрів освіти європейських країн (травень 2007 р.), прийнято комюніке «До європейського простору вищої освіти: відгукуючись на виклики глобалізованого світу». Актуальним питанням є вдосконалення підготовки аспірантів [21].

Отже, для формування єдиного європейського дослідницького простору врахуємо висновки і рекомендації європейських конференцій і нарад, на яких обговорювалися питання модернізації аспірантури.

Зміст типової програми підготовки вчених повинен гарантувати розвитку міждисциплінарного навчання і передачі навиків, а отже, необхідно її привести до норм Болонського процесу

Матеріал статті є логічним пунктом дисертаційного дослідження, яке проводиться в рамках наукових програм: Національної доктрини розвитку освіти в Україні [1]; Державної національної програми „Освіта” (Україна ХХІ століття) [2]; Законом України „Про вищу освіту” [3]; основні наукові напрями і найважливіші проблеми фундаментальних досліджень у галузі природних, технічних і гуманітарних наук на 2009-2013 роки [4], націлена формування міждисциплінарної науково-педагогічної компетентності вчених.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких засновано вирішення даної проблеми, і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячуються стаття. За роки радянської влади архітектура і назва наукових ступенів і звань не змінювалися, а ось вимоги до дисертаційних робіт періодично оновлювалися [5]. З аналізу [6] встановлено, що випускники аспірантури, мають недостатній рівень знань з педагогіки і психології вищої школи, методики проведення занять з навчальних дисциплін, відсутня об'єктивна система оцінювання знань і умінь. У зв'язку з цим автором [7], запропонований науковий напрям, який націлений на вирішення ряду часткових наукових проблем [6], а саме на забезпечення підвищення якості підготовки НК і НПК в аспірантурі (ад'юнктурі) [8].

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Для формування єдиного європейського дослідницького простору з урахуванням висновків і рекомендації європейських конференцій і нарад, на яких обговорювалися питання модернізації аспірантури і націлена стаття в частині, що стосується приведення до норм Болонського процесу змісту типової програми підготовки вчених.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Аспірант (ад'юнкт, здобувач - далі здобувачів) працює за індивідуальним планом, який розробляється ним під керівництвом наукового керівника на весь період навчання в ад'юнктурі і затверджується заступником начальника ВНЗ або НУ з наукової (навчально-наукової) роботи. Два рази на рік здобувач доповідає про виконання індивідуального плану на засіданні кафедри (відділу), а також щорічно атестується науковим керівником.

Типова програма підготовки призначена для впорядковування підготовки НК і НПК [9]. Вона визначає організацію, порядок підготовки здобувачів за загальний бюджет навчального часу і розподіл навчального часу дисциплін за роками навчання. Метою підготовки здобувачів є: поглиблено вивчення методологічних і теоретичних основ однієї з галузей науки; формування умінь і навиків до самостійного проведення досліджень та самостійної науково-педагогічної діяльності; вдосконалення знань іноземної мови, орієнтованої на професійну діяльність.

При організації підготовки в здобувачів необхідно виходити з наступного: річний бюджет навчального часу здобувачів визначається з розрахунку 54-годинного навчального тижня. Слід зазначити, що навчальний тиждень повинен складати не більше 36 годин в тиждень, тобто 1 кредиту згідно Болонського процесу; при підготовці здобувачів використовуються всі форми організації навчального процесу з акцентом на самостійну роботу при активній участі НК і НПК.

Екзаменаційні сесії для здобувачів не визначаються. Всі кандидатські іспити проводяться за рахунок часу передбаченого на індивідуальну роботу здобувачів [9]. Модель змісту кандидатських іспитів підлягає окремого розгляду, у зв'язку з обмеженістю об'ємом статті. Заліки проводяться в терміни, які визначені навчальним планом підготовки і розкладом занять. Заліки проводяться в години, які відведений для вивчення відповідних дисциплін.

Щоб закріпити накопичені знання, перетворивши їх на навички, необхідно, щоб здобувач пройшов практику. Здобувачу за період навчання в очній аспірантурі (ад'юнктурі) запланована педагогічна або науково-дослідна практика. атестація кандидатський компетентність вчений

Педагогічна практика проводиться протягом другого або третього року навчання за програмою, яка розробляється індивідуально для кожного здобувача і затверджується начальником кафедри. На період педагогічної практики за кожним здобувачем (групою здобувачів одного профілю підготовки) прикріпляється методичний керівник з числа досвідчених методистів.

Педагогічну практику проходять здобувачі, які готуються для заміщення посад науково-педагогічних працівників. Вона включає: розробку навчально-методичних матеріалів; проведення різних видів занять; відвідини занять, які проводять досвідчені методисти кафедри і ВВНЗ; участь в методичній роботі кафедри. Для здобувачів, зарахованих до аспірантури з посад викладачів і які мають педагогічний стаж понад два роки, педагогічна практика рішенням кафедри може бути скорочена або зовсім не проводитися. Вдосконаленню педагогічної майстерності здобувачів повинна ефективно сприяти планова система методичних заходів, яка проводиться на кафедрі, факультетів і ВНЗ, з обов'язковою участю здобувачів.

Науково-дослідну практику в наукових підрозділах проходять здобувачі, які готуються для заміщення посад наукових співробітників. Програма науково-дослідної практики складається начальником науково-дослідного підрозділу і затверджується заступником начальника ВНЗ або НУ з наукової роботи. В ході науково-дослідної практики здобувач повинен брати участь виконанні науково-дослідних робіт, розробці методик проведення наукових досліджень і експериментів, оволодівати практичними навиками проведення наукових експериментів.

У результаті здобувач, як і при плановій цільовій підготовці в аспірантурі (ад'юнктурі) набуває тільки педагогічної або наукової компетентності. Як наслідок вчені, які надалі заміщати посади науково-педагогічних працівників з числа науковців вимагають додаткового навчання на педагогічних курсах. Це фінансово-економічно недоцільно.

Загальний бюджет навчального часу підготовки здобувачів складає 156 тижнів, з них: навчальна програма підготовки - 20 тижнів (для ВНЗ) або 14 тижнів (для НДУ); план підготовки і захисту дисертації - 120 тижнів (для ВНЗ) або 126 тижнів (для НДУ); відпустки і святкові дні - 16 тижнів. Як наголошувалася, бюджет навчального тижня складає 54 години, тоді як повинен 36 годин або 1 кредит. Вимоги до змісту навчальної програми підготовки здобувачів.

Таблиця 1. Зміст навчальної програми підготовки здобувачів

У табл. 2. вказані навчальні дисципліни, які рекомендуються для вивчення за термін навчання в аспірантурі (ад'юнктурі), а також розподіл навчального часу і звітність по дисциплінах. У разі потреби, за рішенням вченої (науковою, науково-технічною) ради ВНЗ (НДУ), до навчального плану підготовки здобувачів можуть бути включені додаткові дисципліни або збільшений час на вивчення певних дисциплін, але загальний час навчання не може перевищувати 25% від визначеного.

Таблиця 2. Розподіл навчального часу за навчальними дисциплінами і роками навчання

Аналізуючи розподіли навчального часу за навчальними дисциплінами і роками навчання неможливо не відмітити, що на вивчення іноземної мови відводиться не менше 140 навчальних годин, тоді як на вивчення нормативно-правові основи вищої освіти 30 годин. Виникає непорозуміння і суперечності в підготовці. Виходячи з логічного здорового глузду, що по закінченню навчання здобувач повинен при атестації продемонструвати виняткові пізнання (компетентність) із знання іноземної мови і менш компетентний в питанні нормативно-правові основи вищої освіти. Співвідношення 140:30. До того ж слід врахувати, що здобувач до вступу в аспірантуру (ад'юнктуру) він має вищу освіту і обов'язковому порядку вивчав навчальну дисципліну іноземна мова. Регламентація необхідності знання іноземної мови при написанні дисертації - є абсурдним, оскільки не виключено результату необхідності знання декількох мов. А ось питанням нормативно-правові основи вищої освіти і нормативно-правовим основам наукових науково-дослідній діяльності не акцентовано необхідної уваги, і як наслідок майбутній вчений в цих питаннях некомпетентний. Така ж ситуація з вивченням дисципліни нормативно-правові основи наукової і науково-дослідної діяльності.

Таким чином, можна констатувати факт, що мета навчання в аспірантурі (ад'юнктурі) не досягається в повному об'ємі, а саме формування умінь і навиків (компетентності) самостійного проведення досліджень і самостійної науково-педагогічної діяльності. Під компетентною підготовкою розумітимемо процес формування науково-дослідної і педагогічної компетентності (майстерність), що в сукупності слід розуміти як науково-педагогічна компетентність вченого, який здатний професійно виконувати покладені обов'язки. Під міждисциплінарністю слід розуміти компетентність вченого професійно володіти математичним апаратом суміжних областей або володіти понятійним пошуковим апаратом, який забезпечить виконанню (вирішення проблем) компетентно.

Умови допуску до захисту дисертаційній роботі, а також наукової або науково-педагогічної роботи: здобувач за період навчання в аспірантурі (ад'юнктурі) повинен повністю виконати індивідуальний план роботи; завершити роботу над дисертацією. Успішним закінченням аспірантури (ад'юнктури) вважається захист дисертації або прийом її до розгляду спеціалізованою вченою радою.