Формування готовності майбутніх вчителів фізичної культури до професійного саморозвитку в процесі позааудиторної роботи

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Формування готовності майбутніх вчителів фізичної культури до професійного саморозвитку в процесі позааудиторної роботи

Перевєрзєва С. В.

Анотація

Професійний саморозвиток студента розглядаємо як свідому діяльність, яку він спрямовує на вдосконалення ціннісних орієнтацій своєї особистості з урахуванням вимог обраної професії. Розвиток відповідних психофізичних якостей та набуття необхідних професійних умінь студента яка формуються протягом навчальної діяльності, кінцева мета якої є формування готовності до професійної діяльності.

Ключові слова: готовність, професійна діяльність, вміння, навички, професійний саморозвиток, позааудиторна робота, формування позитивного ставлення, фізична культура, фахова підготовка

Переверзева С. В., Марчик В. И. Формирование готовности будущих учителей физической культуры к профессиональному саморазвитию в процессе позааудиторной работы.

Анотация. Профессиональное саморазвитие студента рассматривается как осознанную деятельность, которую он направляет на совершенствование ценностных ориентаций своей личности с учётом условий выбранной им профессии. Развитие соответствующих психофизических качеств в приобретении необходимых профессиональных умений студента что формируются в течении учебной деятельности, конечная цель которой определяет формирование готовности к профессиональной деятельности.

Ключевые слова: готовность, профессиональная деятельность, умения, навыки, профессиональное саморазвитие, позааудиторная работа, формирование позитивного отношения, физическая культура, специальная подготовка.

Pereverzeva S. V., Marchik V. I. Formation of readiness of the future teachers of physical culture to professional self-development during extracurricular work

In the article the problem of the use of effective forms of extracurricular physical training future teachers with the formation of readiness for professional self-development considered.

The authors summarizing and systematizing data of scientific literature define

student's professional self-development conscious professional activities as individual. determine the

The process of preparation of future teachers of physical culture, which is accented in the formation of stable mental properties of the individual and depends on the willingness achievements of their abilities, which is conventionally staged professional self-development.

Prescribed form and teaching methods that make it possible to succeed in the educational process at the university, sees personally oriented training and education of awareness of the value of physical culture and sports in extracurricular time.

Characterized extracurricular work as the formation of future teachers of physical training of readiness for professional self-improvement in higher education; professional and social ones; competitive professional training; assistance in the formation of special competence - mastering the subject sector high, tracking and critical understanding of theory and practice, demonstrate originality and creativity

The problems of forming positive attitude of students to extracurricular vocational guidance identified, and the ways of positive influence, besides creating conditions to attract future teachers of physical training on a voluntary basis in the planning, organization and implementation of mass sports in high school in extracurricular time.

Above listed and created pedagogical conditions functionally and as close to extracurricular forms of teacher of Physical Education, as a result of the experience acquired enhances professional activity focuses on successful self-development of future teachers of physical culture and directly serves as a training professional direction.

Key words: readiness, professional activity, skills, professional self-development, extracurricular work, creating a positive attitude, physical education, professional training

Постановка проблеми. Одним із завдань вищої школи України є забезпечення набуття студентами знань з певної галузі наук та підготовка їх до професійної діяльності. Пошуки шляхів ефективного використання позааудиторної роботи з метою формування готовності майбутніх вчителів фізичної культури до професійного саморозвитку сприятиме підвищенню рівня фахової підготовки і конкурентноздатності молодого спеціаліста.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Автор зазначає, що професійна спрямованість навчання сприяє усвідомленню студентами важливості знань для успішного оволодіння професією. Застосування міждисциплінарного підходу у процесі фахової підготовки майбутніх фахівців розглядається як частина загальної проблеми підвищення рівня професійної компетентності випускників вищих навчальних закладів [3, с. 367]. Формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до здоров'язбережувальної діяльності спрямоване на забезпечення мотиваційної установки студентів, створення активного позитивного ставлення до зміцнення і збереження здоров'я школярів, організацію науково-дослідницької діяльності студентів, створення відповідних педагогічних умов підготовки майбутніх фахівців [2, с. 29]. Зазначаються показники, які дають можливість виділити рівні сформованості готовності вчителя до інноваційного навчання, а саме: інформаційний, пробно-пошуковий, творчий, кожен з яких визначає ступінь особистісної та функціональної готовності педагога [4, с. 12]. Автори в представленій роботі підтверджують ефективність формування дослідницьких здібностей майбутнього вчителя під час проходження педагогічної практики [8]. Використання інформаційно-комп'ютерних технологій при плануванні, організації та проведенні занять з фізичного виховання зі студентами сприяє розвитку у майбутнього фахівця з фізичного виховання та спорту пізнавальної самостійності, активності, підвищення професійної компетентності, забезпечення «освіти через усе життя» як єдиної можливості бути конкурентоспроможним на ринку фізкультурних послуг за будь-яких соціально-економічних умов [5, 416]. В. І. Бабіч, розглядаючи студента як об'єкта педагогічної системи, здійснює характеристику майбутнього вчителя в контексті встановлених до нього вимог, що забезпечують стан його готовності через науково-теоретичну готовність (сукупність знань, які реалізовуються у відповідних умовах), практичну готовність (наявність відповідних умінь), психологічну готовність (наявність у студентів мотивації) та психофізіологічну (наявність професійно важливих якостей, серед яких емпатія та стратегічне мислення) [1, с. 263]. Під час позааудиторної роботи, акцентує Шаповалова І. В., доцільно застосовувати дослідницький, евристичний, змагальний методи, організацію та управління самонавчанням, самостійну роботу, консультації. У контексті позааудиторної роботи найдієвішими формами відзначено: індивідуальні та навчально-тренувальні заняття, диспути й дискусії з актуальних проблем фізичної культури та професійного самовдосконалення вчителя, наукові конференції, ділові ігри, майстер-класи, ведення щоденника самоконтролю, творчий звіт, моніторинг готовності до професійного самовдосконалення. Такі заходи, підкреслюється в роботі, забезпечують формування сучасних форм мислення, комунікативної культури та основ педагогічної діяльності. Узагальненими критеріями оцінювання сформованості готовності майбутнього вчителя фізичної культури до професійного самовдосконалення є прояв інтелектуальної ініціативи; прагнення до постійного оновлення та поповнення знань, наявність оптимальної мотивації; рівень розвитку творчих здібностей і вмінь [7, с. 83]. саморозвиток студент позааудиторний

Метої роботи стало визначення ефективних форм використання позааудиторної роботи у формуванні готовності майбутніх вчителів фізичної культури до професійного саморозвитку.

Методи дослідження. узагальнення та систематизація наукової літератури, опитування, бесіди, педагогічне спостереження.

Виклад основного матеріалу. Професійний саморозвиток студента розглядаємо як свідому діяльність, яку він спрямовує на вдосконалення своєї особистості з урахуванням вимог обраної професії. Розвиток відповідних психофізичних якостей та набуття необхідних професійних умінь студента формуються протягом навчальної діяльності, кінцева мета якої є формування готовності до професійної діяльності.

Психофізичні якості, здібності, вміння та навички фахівця визначаються в основному функціями його діяльності, формами та умовами праці.

До основних функцій вчителя фізичної культури, що визначаються вирішенням завдань навчально-виховного процесу фізичного виховання загальноосвітньої школи, відносять виховні (формування моральних і ідейних поглядів особистості школяра), освітньо-просвітницькі (передача учням спеціальних знань і умінь), управлінсько-організаторські (організація уроків, занять у спортивних секціях, спортивних змагань і управління діяльністю).

Проектувальні функції зводяться до перспективного та поточного планування заходів з фізичної культури, навчальних навантажень і певних результатів, яких повинні досягти учні. Здійснення контролю за темпами розвитку фізичних якостей і рухових вмінь школярів з подальшим корегуванням плану роботи. В плануванні уроків важливим є підбір навчального матеріалу відповідно до завдань уроку за віком, статтю і рівнем фізичної підготовленості школярів.

Адміністративно-господарські функції вчителя фізичної культури спрямовані на матеріальне забезпечення процесу фізичного виховання і включають придбання і ремонт спортивного обладнання та інвентарю, благоустрій шкільної спортивної бази (зали, майданчики), забезпечення туристичних походів тощо.

Форми діяльності вчителя фізичної культури не дуже відрізняються від форм діяльності вчителів інших спеціальностей. Робота в школі класна: проведення уроків. Робота в школі позакласна: проведення занять в секціях, шкільних змагань, спортивних свят, туристських походів, військово-патріотичних ігор, просвітницької роботи з учнями і батьками. Робота поза школою: організація команд за видами спорту для участі у змаганнях різного рівня, робота в літніх оздоровчих таборах та за місцем проживання учнів.

Проте, умови в яких працює вчитель фізичної культури, можна назвати специфічними, так як вони пов'язані із значною психічною напруженістю, фізичним навантаженням і факторами середовища. Умови психічної напруженості включають: а) шум від галасу учнів, особливо молодших школярів, що характеризується переривчастістю і високими тонами; б) необхідність перемикатися з однієї вікової групи на іншу; в) потужне навантаження на мовний апарат і голосові зв'язки; г) наявність відповідальності за життя і здоров'я учнів, тому що заняття фізичними вправами відрізняються високим ступенем ризику в отриманні травм. Умови фізичного навантаження визначаються необхідністю показувати фізичні вправи та страхувати учнів, що виконують фізичні вправи, здійснювати фізичні дії спільно з учнями, особливо в походах. Фактори, що пов'язані з середовищем це кліматичні і погодні умови при заняттях на відкритому повітрі та санітарно-гігієнічний стан спортивних залів.

Готовність до професійної діяльності студента багато в чому визначаються його здібностями, які характеризуються його індивідуальними стійкими психічними властивостями. До здібностей вчителя фізичної культури, що значною мірою впливають на успішність його діяльності, відносять такі:

1) дидактичні як здібність передавати навчальний матеріал, роблячи його доступним. Учителю необхідно подавати навчальний матеріал ясно і зрозуміло для кожної групи учнів, викликати у них інтерес до фізичної культури, піднімати їх активність і самостійність у навчальній діяльності. Ці здібності полягають в умінні вчителя реконструювати, адаптувати навчальний матеріал, важке робити легким, складне - простим, неясне - зрозумілим;

2) академічні як здібність до наук у сфері фізичної культури і спорту. Вчитель фізичної культури з добрими академічними здібностями знає свій предмет не тільки за навчальним планом, а й значно ширше і глибше. Він прагне до пізнання останніх наукових здобутків зі свого предмета та й сам активно займається дослідницькою роботою;

3) перцептивні як здібність проникати у внутрішній світ учня, це психологічна спостережливість, що пов'язана з розумінням особистості учня і його психічного стану;

4) мовленнєві як здібність ясно і чітко висловлювати свої думки і почуття за допомогою мови, міміки і пантоміміки. При цьому вчителю важливо виявляти силу, переконаність і зацікавленість в тому, що він говорить;

5) організаторські як здібність організовувати діяльність учнів і керувати нею, формувати колектив, надихати школярів на вирішення навчальних завдань;

6) комунікативні як здібність до спілкування з учнями, налагодження контактів, встановлення з ними взаємовідносин, що доцільні для здійснення педагогічної діяльності;

7) атенційні як здібність розподіляти свою увагу між декількома видами діяльності одночасно. Вчителю фізичної культури необхідно стежити за виконанням завдань навчального матеріалу, тримати в полі уваги всіх учнів, реагувати на прояв ознак втоми, неуважності, нерозуміння з їх боку, відзначати порушення дисципліни.

Вміння вчителя фізичної культури можна поділити на специфічні і неспецифічні. До неспецифічних відносяться такі.

1. Конструктивні вміння, які допомагають вчителю планувати свою діяльність (відбирати і будувати навчальний матеріал, здійснювати перспективне і поточне планування, планувати придбання і ремонт спортивного обладнання та інвентарю, коригувати плани).

2. Організаторські уміння пов'язані з реалізацією намічених планів (організувати свою діяльність і діяльність учнів).

3. Комунікативні вміння вчителя (спілкуватися з учнями, колегами по роботі, батьками, знаходити ефективні шляхи взаємодії з оточуючими).

4. Гностичні уміння (аналіз педагогічних ситуацій і результатів своєї діяльності, вміння користуватися навчально-методичною і науковою літературою та проводити дослідження, аналізуючи їх результати).

До специфічних вмінь вчителя фізичної культури відносяться рухові уміння, які відображають вміння вчителя виконувати фізичні вправи. Правильний показ тієї чи іншої фізичного вправи, що входить в програму навчання, визначає продуктивність навчальної діяльності школярів. До рухових умінь вчителя фізичної культури відносять також вміння і навички виконання страховки, ряд прикладних умінь, необхідних при ремонті спортивного обладнання та інвентарю, в туристичних походах тощо.

Можна умовно визначити поетапність у процесі формування готовності майбутніх вчителів фізичної культури до професійного саморозвитку. Перший етап здійснюється на першому курсі навчання і передбачає, окрім адаптації до нових умов навчання, актуалізацію майбутньої діяльності і створення початкового уявлення, через опанування матеріалу навчальних дисциплін, наприклад, таких: анатомія людини, теорія і методика фізичного виховання, вступ до спеціальності, факультатив зі спортивного вдосконалення.

Передбачається, що другий етап охоплює середні курси і спрямований на формування стійкої мотивації студента до професійного саморозвитку. В цей період навчання передбачається оволодіння базовими теоретичними знаннями та практичними уміннями. На третьому етапі, що відповідає останньому курсу підготовки бакалавра, відбувається закріплення мотивації, оволодіння знаннями методичного спрямування, вдосконалення професійних умінь і навичок та завершення формування необхідних професійних якостей.

Ефективність формування готовності майбутніх вчителів фізичної культури до професійного саморозвитку значної мірою залежить від використання форм і методів навчання, а також форми організації навчального процесу у виші. Цікавим з цієї точки зору є модель, запропонована С. Харченко, який процес навчання студентів представляє через блоки: лекційний (Л), індивідуальної роботи (І), семінарські та практичні (СП), педпрактики (П), самостійної роботи (С) і бачить ідеальну їх послідовність для результативного навчального процесу так: ЛСІССПСП [6, с. 263].

Діяльність у вищих навчальних закладів, що сприяє навчанню поза межами навчального розкладу і безпосередньо не пов'язана з навчальною програмою, називають позааудиторною роботою.

Позааудиторну роботу, зазначає Н. Я. Козліковська, можна поділити на професійно та соціально спрямовану. До першої категорії відносяться участь у наукових гуртках, студентському науковому товаристві, дослідницьких проектах, олімпіадах, конференціях. Така діяльність носить фаховий характер, об'єднує студентів подібних спеціальностей, проходить під керівництвом або наглядом викладача-куратора та вимагає від студентів чималих зусиль, послідовності, цілеспрямованості та вмотивованості. Позааудиторна робота другої категорії носить більш загальний, виховний характер і може поєднувати студентів різних спеціальностей. До неї відносяться, наприклад, спортивні секції, театральні та танцювальні групи, екскурсії, відвідування виставок та музеїв тощо [3].

Класифікацію методів й форм навчання у позааудиторній роботі щодо формування у майбутніх учителів фізичної культури готовності до професійного самовдосконалення у ВНЗ пропонує Шаповалова І. В. і підкреслює її значущість і підготовці конкурентоздатного фахівця. До методів відноситься: дослідницький, евристичний, змагальний, самоконтролю, організація та управління самонавчанням; до форм ? самостійну роботу, наукові конференції, майстер-класи, спартакіади, самостійну роботу над складанням поурочних планів, написанням сценаріїв спортивних свят, змагань, ігрових проектів, розробку програми спортивної акції, творчий звіт, щоденник самоконтролю. Самостійне виконання позааудиторних завдань з елементами творчості впливає на підвищення успішності навчання та мотивації до опанування педагогічними дисциплінами. Зазначається, що позааудиторна робота сприяє формуванню таких спеціальних компетенцій, як опанування предметною галуззю на високому рівні, критичне відстеження та осмислення розвитку теорії та практики, демонстрація оригінальності та творчого підходу тощо, володіння якими свідчить про готовність майбутніх учителів фізичної культури як конкурентоспроможних, компетентних і мобільних фахівців до майбутньої педагогічної діяльності [8, с. 137].

Існує проблема формування позитивного ставлення студентів до позааудиторної роботи професійного спрямування, оскільки не всі студенти мають бажання додатково витрачати час і зусилля та організовують свою навчальну діяльність безпосередньо до вимог навчальної програми. Звісно, такий контингент студентів частково лишає себе можливості у більш ефективному розвитку творчих та наукових здібностей. Тому у використанні потенціалу позааудиторної роботи актуальним є створення таких умов, за яких виявлення та розвиток можливостей і здібностей студентів стали би для них необхідною потребою.

З метою формування позитивного ставлення студентів до позааудиторної роботи професійного спрямування необхідно пояснювати цілі роботи, впливати на точку зору цих цілей студентами, регулярно і сповільнено формувати у них вміння конкретизувати мету і розробляти завдання для її досягнення.

Одним із ефективних методів формування готовності майбутніх вчителів

фізичної культури до професійного саморозвитку в процесі позааудиторної роботи є залучення їх на волонтерських засадах до планування, організації і здійснення спортивно-масової роботи у вузі, що відбувається у позанавчальний час. Створення таких педагогічних умов у вищі, що максимально наближені до однієї із форм діяльності в, а саме: позакласна робота в школі , буде впливати на підвищення мотивації навчання студентів, залучати їх до різноманітних видів роботи, і як наслідок цього отримаємо підвищення рівня знань, умінь, навичок, досвід творчої діяльності, підвищення ціннісного ставлення до майбутньої професійної діяльності.

Позанавчальна спортивна робота у вузах спрямована на організацію дозвілля, укріплення здоров'я студентів і підвищення рівня їх працездатності; розвиток фізичних якостей і оволодіння руховими діями; формування навичок здорового способу життя тощо і реалізовується через організацію спортивно-масових і фізкультурно-оздоровчих заходів, роботу секцій з видів спорту, а також агітаційно-пропагандистські заходи (бесіди, зустрічі, доповіді, консультації; фотовиставки тощо). У вищих навчальних закладах в більшості практикуються такі традиційні форми спортивної позанавчальної роботи, як: Спартакіада вузу серед студентів і працівників, Першості з видів спорту серед першокурсників, Спортивне свято на день факультету, День фізичної культури і спорту України тощо. Вузівська секційна робота зі спорту органічно поєднується з усією роботою з фізичного виховання студентів (заняття, консультації, атестація) та служить цілям гармонійного фізичного розвитку та спортивного вдосконалення.

Вихідний рівень різнопланових форм професійного саморозвитку студентів ми формуємо залученням особистості до засвоєння цінностей фізичної культури і спорту. В пріоритеті вбачаємо особистісно орієнтоване навчання і виховання, важливою функцією даного розвитку є соціалізація індивіда, оскільки необхідне успішне засвоєння і відтворення соціального досвіду. В процесі навчально-виховної та позааудиторної роботи студенти отримують досвід проведення індексу Руф'є, функціональних проб, визначення ЧСС, АТ, добір комплексу вправ за завданням викладача та для особистого використання, складання конспекту уроку (складний) за методичними рекомендаціями і творчий з добором нестандартних засобів і інноваційних технологій освітнього процесу, обов'язкове проведення уроку студентом (підготовка до уроку, добір матеріалу, проведення уроку, аналіз і оцінювання уроку викладачем). Виготовлення спортивного інвентарю, виконання розмітки на спортивному майданчику, використання рухливих ігор з подальшим їх урізноманітненням в різних умовах. Використання наступного арсеналу в становленні готовності викладача забезпечує навчально-пізнавальну діяльність, механізм адаптації, рефлексії і практичне надбання досвіду в позааудиторній роботі студентів, як майбутніх викладачів фізичної культури.

Висновки і перспективи подальших розвідок

Аналіз методів і форм позааудиторної роботи у виші, показав, що позааудиторна спортивна робота, яка для інших спеціальностей має соціальне спрямовання, для майбутніх вчителів фізичної культури виступає безпосередньо як підготовка професійного напряму. До професійного саморозвитку студентів, майбутніх вчителів фізичної культури, у позааудиторній роботі будуть спонукати такі заходи, як «Мій проект» (обраного виду спорту), « Від першого до п'ятого чого навчився ти? », « Рухлива гра - Моя ігра », « Ой дорослі і малята, Ой, ви хлопці і дівчата»

Література

Бабіч В. І. Професійна підготовка майбутніх учителів до виховання соціально-здорових підлітків: теорія і практика / В. І. Бабіч. - Луганськ: Держ. закл. «Луган. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка», 2015. - 488 с.

Безкопильний О. О. Про формування готовності учителів фізичної культури до здоров'язбежувальної діяльності як пріоритетний напрям вищої фізкультурної освіти / О. О. Безкопильний, Л. П. Сущенко / Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 15. «Науково-педагогічні проблеми фізичної культури». - К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2016. - Випуск ЗК 2 (71) 16. - С. 27- 29.

Козліковська Н. Я. позааудиторна робота як складова вищої освіти [Електронний ресурс] / Н. Я. Козліковська - Запоріжжя, 2016. - 246 с. - Режим доступу:http://www.vmurol.com.ua/upload/Naukovo_doslidna%20robota/Elektronni_vidannya/Act_problemi/2008/2/39.pdf

Лаврентьєва О. О. Актуалізація готовності майбутнього вчителя до інноваційного навчання як шлях до збереження й зміцнення психічного здоров'я школярів / О. О. Лаврентьєва / Фізична реабілітація та здоров'язбережувальні технології: реалії і перспективи : ІІ Всеук. наук.-практ. Інтернет-конф. (Полтава, 24 листопада 2016 р.) : матеріали конф. [гол. ред. Л. М. Рибалко]. - Полтава : ПолтНТУ імені Юрія Кондратюка, 2016. - С. 11-13.

Мінєнко Г. М. Аспекти використання інформаційно-комунікаційних технологій в процесі фахової підготовки студентів спеціальності «Фізичне виховання» / Г. М. Мінєнко, С. А. Крошка / Взаємодія духовного й фізичного виховання в становленні гармонійно розвиненої особистості : IІ міжн. науково-практичної онлайн-конференції (Слов'янськ, Україна, 24-25 березня 2016 р.) : зб. статей в 2 т. / за ред. В. М. Пристинського, О. І. Федорова. - Слов'янськ : ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», 2016. - Т. 1. - 4. - С. 410 - 417.

Харченко С. Я. Соціалізація дітей та молоді в процесі соціально-педагогічної діяльності: теорія і практика : монографія / С. Я. Харченко. - Луганськ: Альма-матер, 2006. - 320 с. 

Шаповалова І. В. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до професійного самовдосконалення у вищих навчальних закладах: дис.. на здобуття наук. ступеня кан. пед. наук: спец. : 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» [Електронний ресурс] / І. В. Шаповалова. - Запоріжжя, 2016. - 246 с. - Режим доступу : http://virtuni.education.zp.ua/info_cpu/sites/default/files/diss_Shaapoval.pdf

Шутько В. В. Формування дослідницьких здібностей майбутніх вчителів під час проходження педагогічної практики / В. В. Шутько, В. Ю. Отріщенко / Педагогіка і сучасні аспекти фізичного виховання : ІI Міжнар. наук.-практ. конф., (Краматорськ, 21-22 квітня 2016 року) : зб. наук. праць / за заг. ред. Ю. О. Долинного. - Краматорськ : ДДМА, 2016. - С. 219 - 226.

Яворська Т. Є. Професійна підготовка майбутніх фахівців з фізичного виховання та спорту засобами між предметної інтеграції / Т. Є. Яворська / Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 15. «Науково-педагогічні проблеми фізичної культури». - К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2016. - Випуск ЗК 2 (71) 16. - С. 365- 368.

Размещено на Allbest.ru