Стереотип в системі мультилінгвальної освіти

Размещено на Allbest.ru

Стереотип в системі мультилінгвальної освіти

стереотип мультилінгвальна освіта

Статтю присвячено вивченню ролі й місця стереотипу як засобу формування комунікаційної компетенції в системі мультилінгвальної освіти. Ефективність стереотипів у процесах міжкультурної комунікації зумовлена їх дискурсивною природою, поєднанням у цих стабілізованих мовних конструкціях лінгвістичних та екстралінгвістичних чинників. Мовно- ментальна природа стереотипів уможливлює їх застосування в системі мультилінгвальної освіти. Оволодіння базовими етнокультурними стереотипами є однією з важливих складових комунікаційної компетенції. До репрезентації процесу стереотипотворення в розвідці застосовано концептуальний підхід. Стереотипи подано як сполуки концептів з етнічно маркованими смислообразами.

Ключові слова: стереотип, комунікація, комунікаційна компетенція, мультилінгвальна освіта, концепт.

Стереотип - це явище, що належить мові культури. Формування комунікаційної компетенції в системі мультилінгвальної освіти безпосередньо пов'язано з опануванням знань і уявлень, закріплених у стереотипних формах. Дискурсивна природа мовних стереотипів дає змогу говорити про їх використання у зв'язку з національно маркованими ситуаціями породження, використання та сприйняття цих мовних одиниць. Ментально-мовна природа стереотипів визначає актуальність та ефективність їх включення до системи формування соціально-комунікативних здібностей людини в межах мультилінгвальної освіти.

Комунікаційну компетенцію зазвичай визначають як “набір припущень комунікантів, який функціонально використовують під час активної участі в комунікаційних процесах, при цьому його необхідно вміти реконструювати в актуальному процесі мовленнєвої діяльності” [6]. Деякі дослідники вважають, що тут варто говорити про комунікаційно- прагматичну компетенцію, зважаючи на те, що вона передбачає кореляцію мовних та позамовних навичок і вмінь, пов'язаних із комунікаційною функцією. Комунікаційна компетенція передбачає оволодіння основними комунікаційними чинниками: контекстом, кодом, уявленням про адресата.

У найширшому тлумаченні, яким ми користуємося в дослідженні, комунікаційна компетенція означає набір знань і сукупного досвіду учасників спілкування, що уможливлюють адекватний ситуації спілкування вибір мовних кодів і нормальний перебіг інтеракції.

Стереотипи як формально та семантично стабілізовані конструкції висвітлено в працях Е. Бартмінського, Е. Березович, У. Квастхоф, І. Кобозевої, Л. Крисіна, І. Панасюк, В. Плунгян, Е. Рахіліної. Для лінгвістичного вивчення стереотипу, на нашу думку, особливо важливими є ті аспекти, що мають актуальність також для когнітивного підходу: способи категоризації мовної дійсності, сиг- ніфікація стереотипів, когнітивна структура стереотипних уявлень.

При вивченні змісту комунікаційної компетенції продуктивним є звернення до стабілізованих мовних конструкцій, тому метою нашого дослідження є визначення ролі й місця мовних стереотипів у дискурсі мультилінгвізму.

Дослідниця культурних стереотипів Н. Годзь характеризує їх як структури ментально- лінгвального комплексу, що репрезентують національні уявлення комунікантів. Вона вважає, що стереотип не може виступати як одиничний феномен, оскільки він поліфонічний і діє як збірний образ: “Якщо виходити з положення, що за мовними одиницями знаходяться стереотипи та асоціації, або концептуальна сфера “національно-лінгвокуль- турної” спільноти, то це дозволяє зрозуміти дію певних культурно-обумовлених уявлень стосовно оточуючого. Під час культурної соціалізації особа отримує певну “систему координат” з національно-забарвленими векторами простору та часу” [2, с. 5]. Цей підхід увиразнює дискурсивну природу стереотипів і їх соціально-регулятивну роль.

Зазвичай розмежовують парадигматичний та синтагматичний аспекти вивчення мовних стереотипів. Прагматика фокусує увагу на видах стереотипів, їх сполученнях тощо. Синтагматика стереотипів виявляється у способах їх включення до “вільного мовлення”, наприклад, для демонстрації соціально-групової включеності мовця.

Як методологічну основу для вивчення та впровадження етнокультурних стереотипів у систему мультилінгвальної освіти ми використали концептуальний підхід.

Концепти - усталені категорії національної свідомості - входять до складу етнокультурних стереотипів. Можемо говорити тут про подібність стереотипів і концептів як стабілізованих мовних конструкцій, що мають схожу структуру, яка складається з понятійного, образного та аксіологічного компонентів. Етнокультурні стереотипи актуалізують концепти, тим самим виявляючи цілі сфери уявлень, які акумулюють етнодуховні цінності. Наприклад, для британських автоуявлень концептами виступають такі фундаментальні поняття, як: “insular nation”, “land of tradition”, “nature”. Вони співвідносяться з історичним досвідом народу, мають специфічне національно-духовне наповнення. Ці концепти є семанти- котвірною основою для етнокультурної авто- стереотипізації британців. Засвоєння їх у всій повноті концептуальних полів і типових семантичних зв'язків є важливим аспектом мультилінгвальної компетенції. Моделювальною підставою тут можуть слугувати різні види концептів: фрейми, сценарії, схеми, гіпероніми, калейдоскопічні концепти.

Важливо зазначити, що в лінгвістичних та етнолінгвістичних дослідженнях стереотип традиційно звільняється від негативних конотацій. Він виступає як частина “картини світу” певної групи людей, етносу, в якій поєднуються мовна та прагматична компетенції. Особливого значення при цьому набувають етнокультурні стереотипи, феноменологічною ознакою яких є властивість характеризувати не стільки об'єкт, скільки суб'єкт стереотипізації. Крім прагматичної, цей клас стереотипів виконує прескриптивну (визначення поведінкових норм етнічної групи), предикативну, соціально-розподільну (стереотипи визначають, де проходить символічний кордон між своїми й чужими) функції.

Різновидом мовних стереотипів уважають прагматичні кліше, які призначені для адаптації людей до іноетнічного середовища, організації, за висловом Ю. Хабермаса, “ненасильницької комунікації”.

Для цих мовних одиниць характерними є: стандартність форми з передбачуваним лексичним складом; автосемантичність, тобто збереження значення при вилученні з контексту; референтність; здатність вступати в парадигматичні та синтагматичні відношення. Парадигматика зосереджує увагу на видах стереотипів, їхніх сполученнях тощо. Синтагматика стереотипів виявляється в способах їхньої інтроекції у “вільне мовлення”, наприклад, для демонстрації соціально- групової включеності мовця. Прагматичні кліше відповідають типовим етнічно маркованим мовним ситуаціям, які спричиняють типові мовні реакції.

Для позначення організаційних одиниць стреотипної інформації, що створюються людьми в типових ситуаціях, Р. Шенк також заропонував запровадити поняття скрипту [1, с. 83]. У вигляді скриптів у людській пам'яті зберігаються загальноприйняті послідовності причинно-наслідкових зв'язків.

З позицій когнітології знання, зафіксовані в мові, поділяються на декларативні (знання - що), процедурні (знання - як) і знання “зсередини”. Останній тип знань є притаманним певній соціальній системі, зокрема етнічній спільноті. Вони можуть мати імпліцитний характер і не розпізнаватися представниками іноетнічних груп. Саме тому під час формування комунікаційної компетенції в системі мультилінгвальної освіти важливо зважати на цей тип знань, які акумулюють результати етнічно маркованого сприйняття світу, відображають картину світу певної нації.

Процес стереотипотворення ми розглядаємо як природний процес розвитку когнітивної системи людини, який відбувається в мові. Його найхарактернішу форму ми пов'язуємо з реалізацією двох умов: з умовою референції до одного чи декількох представників групи чи класу, які ситуативно, контекстуально об'єднуються в певну категорію, і з умовою однорідності' користувачів цього стереотипу. За таких умов стереотип набуває легітим- ності та зберігає актуальну референцію до об'єкта стереотипізації. При цьому вирішальним фактором для конкретизації категорії, ефективної для використання в комунікації, стає схильність індивідів робити однакові умовиводи зі схожих даних досвіду. Набір знань індивідів - представників певної етнокультурної спільноти - можна подати відповідно до гумбольдтіанської аналогії у вигляді сітки, через яку сприймають світ, або системи категорій, через яку відбувається членування та інтерпретація світу. Характерно, що при утворенні “природних” категорій, тобто таких, які позбавлені впливу когнітивних настанов носіїв мови, екстенсіонал та інтенсіонал поняття є еквівалентними. На противагу їм соціальні категорії (стереотипи), утворені під впливом певної когнітивної схильності, не мають фіксованого екстенсіоналу. Він ситуативно співвідноситься з інтенсіоналом стереотипу.

Згідно з гіпотезою лінгвістичної відносності Е. Сепіра та Б. Уорфа, люди, які говорять різними мовами й належать до різних культур, по-різному сприймають світ. Носії певної мови переймають стереотипи сприйняття й оцінювання явищ навколишньої дійсності на рівні мовних кліше.

Американський дослідник Дж. Брунер визначав категоризацію як акт, базовий у сприйнятті, тісно пов'язаний із мовою, що дає йому змогу зберігати соціокультурний досвід. Категорії конденсують родовий досвід. Значна частина актів сприйняття спирається на них, і це не дає можливості пізнанню бути “похованим у безмовності індивідуального досвіду” [1, с. 37].

Українські етнографи О. Пономарів, Т. Ко- смина та інші акцентують на тому, що етнічні стереотипи акумулюють у собі соціальний досвід, закріплений поколіннями, що виявляється у вигляді своєрідної мови - системи знаків, і, як правило, відіграють роль етнічного визначальника й навіть міжетнічного розмежовувача [5].

У парадигмі етнокультурології вказують на такі ознаки стереотипів, як резистентність і нормативність. Дослідниця В. Маслова пише про стереотип як про “представника культури” й “опору особистості в діалозі культур” [4]. На явищі стереотипізації ґрунтується механізм культурної традиції, який виконує інтегруючу та стабілізуючу функцію в суспільстві.

У контексті етнокультурної стереотипізації можемо говорити про частотне об'єднання ключових для національно маркованої мовної картини світу концептів з певними смис- лообразами. Такі концептуальні залежності в стереотипних семантичних мережах можуть бути представлені за допомогою формул: А є В, А має властивість В, А має певне відношення до В.

Так, типовий для англомовної картини світу концепт “Nature” містить розгалужену систему знань, до яких він референціально апелює. Зокрема, у повсякденній картині світу концепт розуміється як:

природний світ, що існує без втручання цивілізації й людини, - wild nature;

сила, що лежить в основі явищ матеріального світу, - Mother Nature;

примітивний стан людства - to go back to nature;

характер, темперамент людини - an evil nature, good-natured;

біологічні функції і потреби - a call of nature [3].

До ядра концепту входять уявлення про натуральність, автентичність, первинність, природність явищ, що належать до англійської традиції. У дискурсі концепт “Nature” є маркером автентичної значущості описуваних явищ і подій.

Концепт “land of tradition” корелює з британським автостереотипом, створюючи міцну основу для його когнітивної складової. Тут можна виділити кілька ментальних шарів досвіду, до якого він відсилає. Традиційність, безумовно, вказує на ідеалізовану монархію. Крім того, традиційності дотримуються в багатьох сферах життєдіяльності: культурі, віросповіданні, політиці, етикеті. Традиційність іманентно властива всім автооцінкам британців. Це концепт, який є провідним для британських автостереотипів. Прояви британського автостереотипу, сформованого на основі концепту “land of tradition”, зустрічаємо, наприклад, у журналістському матеріалі “Young and disaffected Muslims will view French securality schools charter as simply the status quo”, де автор з певною часткою іронії й критичності розмірковує над основами британської ідентичності: “Britain's sense of identity is based on the Queen, the flag and a vague pride in our ill-defined democratic traditions and institutions” (“Британське почуття ідентичності базується на Королеві, прапорі та невимовній гордості за наші слабко виражені демократичні традиції й інституції”) (“The Independent”. - 09. 09. 2013).

Концепт “insular nation” є прикладом того, як географічний фактор впливає на самосвідомість нації. Ядро концепту містить уявлення про локальність, автономність та самодостатність нації, яка живе на острові. Крім того, концепт емоційно забарвлюється почуттям національно-корпоративного духу, причетності до групових цінностей, групової думки. Наприклад, стереотип “insular nation” з'являється в оціночній репліці Д. Камерона, якою він нейтралізує негативно конотоване висловлювання прес-секретаря В. Путіна: “... spokesman for Vladimir Putin героі^! у said the UK was a small island to which no one listened” (“Прес-секретар Володимира Путіна, як повідомляють, заявив, що Великобританія була невеличким островом, якого ніхто не слухав”) (“The Gardian ”. - 06. 09. 2013).

Видання “The Gardian” 6 вересня 2013 р. виходить із заголовком “David Cameron: UK may be a small island but it has the biggest heart” (“Девід Камерон: Великобританія може бути маленьким островом, але вона має велике серце”), де провідний автостереотип британців виконує захисну функцію. Звернення до нього дало змогу цитованому “The Gardian” Д. Камерону вказати на численні позитивні факти історії та сучасності, пов'язані з “маленьким островом”.

Висновки

Мовні стереотипи утворюють контекст комунікації. Вони є ключовими смислами культури, як складові входять до творчого комунікативного дискурсу. Концепти мають широкі контекстуальні асоціації, виступають стійкими категоріями національної свідомості, вказують на вихідні сенсожиттєві орієнтації представників національної спільноти.

Провідними концептами британської лін- гвокультури є концепти “insular nation”, “land of tradition”, “nature”, які значною мірою зумовлюють стереотипні оцінки своєї нації як унікальної й автентичної та одночасно підсилюють мігрантофобські й ксенофобські настрої британців. Засвоєння ключових концептів національно маркованої мовної картини світу та заснованих на них автостереотипів сприяє формуванню мультилінгвальної компетенції. Перспективи дослідження стереотипів як засобів формування комунікаційної компетенції можуть бути пов'язані з уведенням у науковий обіг актуальних концептів національно маркованої картини світу певного етносу, вивчення їх найбільш частотних зв'язків та семантичних залежностей.

Список використаної літератури

Баксанский О. Е. Репрезентирование рель- ности: когнитивный подход / О. Е. Баксанский, Е. Н. Кучер. - Москва: Альтекс, 2001. - 139 с.

Годзь Н. Б. Культурні стереотипи в українській народній казці: автореф. дис.... канд. філос. наук: 09. 00. 04 /

Н. Б. Годзь; Харк. нац. ун-т ім. Н. Кара- зіна. - Харків, 2004. - 19 с.

Маругина Н. И. Концепт природа в русской и английской языковых картинах мира / Н. И. Маругина, Д. А. Ламинская // Язык и культура. - 2010. - № 2 (10). - С. 36-45.

Маслова В. А. Когнитивная лингвистика: учеб. пособ. / В. А. Маслова. - 2-е изд. - Минск: ТетраСистемс, 2005. - 256 с.

Пономарів О. Стереотипи минулого в житті і на сторінках преси / О. Пономарів // Нові тенденції розвитку ЗМІ в посттоталітарний період. - Київ, 1999. - С. 72-74.

Korensky J. Metoda analyzy komunikac- niho procesu / J. Korensky, J. Hoffman- nova, О. Mullerova // Nase rec. - 1987. Rocnik 70, cerven. - S. 57-69.

Размещено на Allbest.ru