CALL: місце комп’ютерно-опосередкованого навчання іноземної мови в сучасній аудиторії

Размещено на http://www.allbest.ru/

CALL: МІСЦЕ КОМП'ЮТЕРНО-ОПОСЕРЕДКОВАНОГО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В СУЧАСНІЙ АУДИТОРІЇ

Г.Б. Глущенко

Анотація

Останнім часом серед вітчизняних викладачів іноземної мови спостерігається підвищення інтересу до інтернет-контенту як невичерпного джерела навчальних матеріалів. У цій статті подано короткий огляд історії використання комп'ютеризованих засобів навчання іноземної мови, а також визначено їхній потенціал, можливості практичного застосування та причини, які заважають широкому використанню цих засобів у сучасній аудиторії українських навчальних закладів.

Ключові слова: CALL, комп'ютерно-опосередкована комунікація, мобільне навчання, біхевіористський етап, комунікативний етап, інтегративний етап.

Глущенко А.Б. CALL: место компьютерно-опосредованного обучения иностранному языку в современной аудитории

В последнее время наблюдается рост заинтересованности отечественных преподавателей в интернет-контенте как неисчерпаемом источнике учебных материалов. В статье предлагается краткий обзор истории использования компьютеризированных средств обучения иностранному языку, а также рассматриваются их потенциал, возможности практического применения и причины, препятствующие широкому использованию этих средств в современной аудитории украинских учебных заведений.

Ключевые слова: CALL, компьютерно-опосредованная коммуникация, мобильное обучение, бихевиористский этап, коммуникативный этап, интегративный этап.

Glushchenko G. CALL: Place of Computer-Assisted Learning in a Foreign Language Classroom

In the past few years we've seen a significant increase in the number of teachers using Computer- assisted Language Learning (CALL). Numerous articles have been written about the role of technology in education in the 21st century, though little study have been made of the history of far richer foreign practice of using CALL, ways of its application and possible outcome. The potential of the Internet for educational purposes has not been fully explored yet, as average teachers are still rather skeptical about students' use of computers, viewing it as opposite of learning and more like cheating. But we should admit that education has entered the era of information-based global world where links between computers and learning foreign languages have been established and cannot be underestimated or ignored. To begin with, education was affected by the introduction of word processors in educational establishments, which had its toll on written assignments. Later, the development and accessibility of the Internet brought about a revolution in the teachers' perspective. The teaching tools that the Internet offers are becoming increasingly diverse and reliable and gaining immense popularity in foreign language teaching. Abroad, computers have been used in teaching ever since the 1960s, having developed a whole framework of tools and methods, as well as special terminology. Unfortunately, Ukrainian practice falls behind in this respect, so this article aims to give a short insight into the history of computer-assisted language learning, an attempt to define their potential and ways of practical application, as well as identify the reasons that hamper the wide use of these tools in the language learning classroom.

Thus, the whole period of CALL implementation is divided into three main stages: behaviorist CALL, communicative CALL, and integrative CALL, with each stage corresponding to a definite level of technology and pedagogical method. The reasons for using computer-assisted language learning include experiential learning, increased motivation, and better results of learning, use of authentic materials, greater interaction, individualization and independence from a single source of information. The barriers include financial issues, unavailability of computer hardware and software, lack of technical and theoretical knowledge among teachers and skeptical attitude to computer technologies.

Key words: CALL, computer-mediated communication, mobile-assisted language learning, behaviorist CALL, communicative CALL, integrative CALL.

Комп'ютери використовують у навчанні з кінця 1960-х рр. За цей час у зарубіжній практиці склалася своя традиція та термінологія, які, на жаль, ще вкоренилися у вітчизняній практиці.

Мета статті - короткий огляд історії використання комп'ютеризованих засобів навчання іноземної мови, визначення їхнього потенціалу, можливостей практичного застосування та причин, які заважають широкому використанню цих засобів у сучасній аудиторії українських навчальних закладів.

Зараз навчання іноземної мови за допомогою комп'ютерів (сomputer-assisted language learning, або CALL) визначають як "пошук та вивчення комп'ютерних програм з метою вивчення та викладання іноземних мов" [2, с. 334]. CALL поєднує широкий спектр програм, додатків та підходів до викладання й вивчення іноземних мов, від традиційних програм- тренажерів (drill-and-practice programs), які використовували спочатку, до сучасних проявів CALL, які використовують у віртуальному навчальному середовищі та дистанційному навчанні. Сюди також входить використання інтерактивних дошок та баз даних з навчальними текстами, комп'ютерно-опосередкована комунікація, вивчення мови у віртуальних середовищах, мобільне навчання тощо. У вітчизняній практиці поширення використання комп'ютерних засобів іде значно повільніше, що, вочевидь, зумовлено низкою факторів: недостатньою комп'ютеризацією навчальних закладів, відсутністю доступного програмного забезпечення та спеціалізованих пристроїв, недостатнім рівнем техніко-теоретичних знань викладачів, скептичним ставленням викладачів до роботи студентів у Мережі тощо.

Серед чинників, що зумовлюють розвиток використання комп'ютеризованих засобів навчання іноземних мов, можна назвати емпіричність такого навчання, високий рівень мотивації учнів та підвищення їхньої успішності, автентичність навчальних матеріалів, інтерактивність, індивідуальний підхід, необмеженість єдиним джерелом інформації, практичність і "життєвість".

Останнім часом значно зросла кількість викладачів, які використовують засоби CALL, вийшло друком багато наукових статей, у яких відзначено роль технології в освіті у ХХІ ст. Хоча потенціал Інтернету в навчанні ще повною мірою не досліджено, а забезпеченість комп'ютерами (й іншими пристроями) та програмним забезпеченням часто є недостатньою, зв'язок освіти з інформаційними технологіями став беззаперечною даністю. Упровадження та розвиток Інтернету призвели до значних змін у перспективах викладачів, тому що інструменти, які він пропонує, стають дедалі надійнішими та різноманітнішими. Найбільше ж Інтернет набуває популярності у викладанні іноземних мов.

За майже півстоліття використання комп'ютеризовані засоби вивчення іноземних мов пройшли три етапи становлення. Їх поділяють на біхевіористські, комунікативні та інтегративні. Кожен етап відповідає певному рівню розвитку технологій та педагогічним теоріям. Зробимо невеликий екскурс в історію.

Біхевіористський етап CALL

Першими видами комп'ютеризованих засобів навчання іноземних мов були вправи на повторення, так звані програми-тренажери, в основі яких була біхевіористська модель навчання. Комп'ютер розглядали лише як механізований викладач, що ніколи не втомлюється. Програмне забезпечення розробляли й використовували для мейнфреймів, а найвідомішою системою електронного навчання була PLATO, яка вимагала власного устаткування. Її використовували для тренувальних вправ, вивчення граматики та тестування перекладачів.

Комунікативний етап CALL

Розвиток комунікативних засобів розпочався у 70-80-х рр. XX ст. як реакція на біхевіористський підхід до вивчення мов. Прибічники комунікативного підходу наголошували, що комп'ютеризовані засоби мають бути спрямовані на використання мовних форм, а не на їх вивчення. Вони вважали, що граматику треба подавати імпліцитно й заохочувати студентів складати власні висловлювання, радше ніж повторювати вже готові. Такий тип програм відповідав когнітивним теоріям, які виходили з того, що навчання - це творчий процес розвитку й самовираження. У цей час на сцену вийшли персональні комп'ютери, що дало змогу перейти до індивідуальної роботи. Серед популярних програм того часу можна назвати симулятори та програми реконструкції тексту.

Інтегративний етап CALL

Це сучасний етап розвитку засобів вивчення іноземних мов за допомогою комп'ютерів. Викладачі відійшли від когнітивного погляду на комунікативний підхід до викладання іноземних мов на користь соціально-когнітивного, який наголошує на використанні живої мови в значущому автентичному контексті. Інтегративні засоби CALL намагаються інтегрувати різноманітні навички володіння іноземною мовою (аудиювання, говоріння, письмо та читання), а також тісніше поєднати навчання з технологіями. Комп'ютер як частина мультимедійної мережі надає широкий спектр інформаційних, комунікативних та видавничих інструментів, які потенційно доступні кожному студенту.

Розглянемо основні переваги використання CALL-засобів. Дослідження та практика дають можливість стверджувати, що доцільне використання технологій найбільше впливає на такі фактори:

- емпіричність навчання: всесвітня мережа дає студентам доступ до великої кількості практичних видів діяльності. Таким чином, вони мають змогу навчатися мови, роблячи щось самостійно, виступаючи творцями, а не пасивними одержувачами знань;

- мотивація: комп'ютери надзвичайно популярні серед молоді, оскільки асоціюються з розвагами, спілкуванням та певним стилем життя. Отже, мотивація студентів зростає, особливо за умови широкого вибору видів діяльності, що надає їм відчуття самостійності;

- успішність у навчанні: навчання за допомогою інтернет-технологій допомагає студентам покращити лінгвістичні навички, створюючи позитивне ставлення до процесу навчання, надаючи змогу вибрати власну стратегію навчання та підвищуючи впевненість.

- автентичність навчальних матеріалів: у будь-який час студенти мають доступ до великої кількості автентичних текстових, аудіо- та відеоматеріалів, поданих у реальному контексті, різноманітних за змістом, рівнем складності, комунікативною спрямованістю тощо;

- інтерактивність: випадковий доступ до веб-сторінок порушує лінійний порядок навчання. Відсилаючи електронну пошту, приєднуючись до груп, студенти можуть спілкуватися як з одногрупниками, так і з незнайомими людьми. Крім того, деякі інтернет-ресурси надають студентам негайний зворотний зв'язок та оцінюють їхній іншомовний досвід. Наприклад, можна рекомендувати чудовий ресурс busuu.com, який дає змогу вивчати кілька іноземних мов. Будь-хто з користувачів отримує виправлення, пояснення та оцінку від носіїв мови і, у свою чергу, виправляє та оцінює висловлювання інших користувачів, які вивчають його рідну мову;

- індивідуальний підхід: сором'язливі або повільні студенти матимуть власний темп та анонімність, амбіційні ж зможуть повністю реалізувати свій потенціал, отримуючи додатковий матеріал і не змушуючи інших працювати в тому самому обсязі чи темпі;

- необмеженість одним джерелом інформації: хоча студенти й користуються підручниками, вони мають можливість відійти від "рафінованого" матеріалу та відкрити для себе велику кількість джерел, таким чином освіта задовольняє потребу в міждисциплінарному навчанні в умовах міжкультурної комунікації;

- інтеграція: іноземну мову вивчають у культурному контексті; у світі, де все більше поширюється Інтернет, завдання викладача іноземної мови - сприяти доступу студентів до всесвітньої мережі, допомогти їм відчути себе учнями єдиної світової аудиторії, що навчаються спілкуватися на глобальному рівні. Отже, які можливості пропонує навчання за допомогою комп'ютерів? Уже зараз існує значна кількість доступних онлайнових програм, які можна використовувати в навчанні іноземних мов. Це не тільки звичні нам словники, енциклопедії, тренажери з вимови або граматичні тести. Маємо також цілодобовий доступ до новинних порталів, деякі з яких передбачають можливість переключатися між кількома мовами, у тому числі англійською, українською та російською. Підібрано значну кількість серіалів із субтитрами двома мовами, а сайти підтримки багатьох глобальних компаній комп'ютерних технологій (наприклад, Microsoft, Google) також мають веб-сторінки кількома мовами. Найкращі газети та журнали також доступні онлайн разом з радіопередачами та телевізійними каналами. іноземний навчання комп'ютеризований контент

Для спілкування існують сайти, які наводять списки бажаючих з різних країн листуватися чи розмовляти у чатах та Skype (www.penpalgarden.com, www.penfriends.com). Навіть масові багатокористувацькі онлайнові ігри (MMORPG) стимулюють оволодіння певною термінологією та спілкування англійською мовою з партнерами по грі.

Постає логічне питання: де ж у всіх цих засобах місце викладача? У сучасному світі, де відбувається перехід до глобальної, інформаційно зумовленої економіки, змінюється й ставлення до використання комп'ютерів для вивчення іноземної мови. Студенти повинні навчитися оперувати великим обсягом інформації та спілкуватися з представниками різних культур. Викладач постає не лише як джерело інформації, а і як помічник та посередник, який навчить активно інтерпретувати й організовувати інформацію, пов'язуючи з тим рівнем знань та вмінь, якими вже володіє студент. Викладач заохочує студентів бути дослідниками та творцями, а не пасивними отримувачами знань. Інтегративні засоби CALL допомагають вирішити ці завдання та дають змогу студентам спілкуватися з носіями мови, поєднуючи обробку інформації, спілкування, автентичну мову та автономність навчання.

Коротко розглянемо використання відеоновин CNN на занятті. Це продуктивний тип роботи зі студентами будь-яких спеціальностей, а надто - із майбутніми журналістами. На перший погляд, це дуже складно: швидка мова, складна лексика та зміст. Але насправді досить швидко можна підібрати репортажі, доступні для студентів будь-якого рівня.

CNN - одне з найбільш впливових джерел новин у світі, визнане як надійне та якісне, використовуване представниками урядів різних країн. Програми CNN містять найрізноманітніші матеріали на будь-яку тематику та будь-якої довжини. Офіційний сайт пропонує подкасти, а найприємніше - це те, що CNN надає стенограми більшості новин: http://www.CNN.com-/TRANSCRIPTS/index.html.

Відеоролики знайомлять студентів з такими невербальними елементами комунікації, як жести, символи, знаки тощо, а також подають соціокультурний контекст мови, демонструють зразки поведінки, соціальні проблеми, стереотипи та характерні риси іншої культури. Вони автентичні, не виготовлені чи навмисно спрощені для потреб навчання іноземної мови студентів. Новини створено й озвучено носіями мови для англомовної аудиторії. Студентам перегляд таких відеоматеріалів надає доступ до сучасної живої мови, дає вдихнути "повітря реальності" ("an air of reality") [3, с. 69], демонструє їм, якою мірою вони здатні розуміти реальний інформаційний іншомовний продукт. Контакт зі справжніми матеріалами в аудиторії породжує відчуття "мовної автономії" - відчуття, що студенти мають певну мовну компетенцію й поза аудиторією. Опрацювання новин допомагає студентам перейти від контрольованої, вихолощеної мови вправ до живої мови спілкування, ознайомитися з різними регістрами мови, редукованими формами, ідіоматичними висловами, інтонаційними моделями. Студенти знайомляться з лексикою, що не зустрічається в підручниках. При цьому кількість різноманітних голосів значно перевищує ту, що представлена типовими навчальними аудіоматеріалами. Таким чином, студенти мають можливість розширити спектр навичок аудиювання.

Тематика та зміст програм, які використовуються в аудиторії, залежать, насамперед, від інтересів студентів і фонових знань. Вони відчувають себе впевненіше, прослуховуючи знайомий контент, зміст якого можуть прогнозувати. Ось чому вибір новин повинен базуватися скоріше на активному словнику, ніж на сенсаціях, а робота має починатися з попереднього обговорення, яке допоможе зрозуміти подану інформацію.

Що стосується обсягу репортажів, то практика показує, що використання сюжетів довше ніж 1-2 хвилини недоцільне. Студентам важко зосередитися на довгих повідомленнях через їхню інформаційну насиченість та швидкість мови журналістів. CNN пропонує безліч повідомлень протягом менше ніж 2 хвилини. Багато з них - фрагменти актуальних новин. Зібрані разом, вони можуть стати цікавою збіркою репортажів з невеликими відмінностями, які надають масу можливостей для вчителя, як-от: пошук розбіжностей, подібної лексики чи граматики, порівняння конотацій та погядів тощо.

Інший вид коротких репортажів, які використовуються на CNN, - це дуже короткі, у стилі заголовків (одне-два речення) резюме чинних міжнародних подій. Вони дуже корисні для швидкого перегляду з метою визначення загального змісту. Студенти визначають проблему під час першого перегляду, а протягом другого-третього концентруються на деталях. Це надає відчуття задоволення й упевненості, а потребує лише кілька хвилин аудиторної роботи (та деякий час для пошуку новин). Позитивні відчуття стимулюють студентів надалі самостійно використовувати цей потужний ресурс, що, до того ж, корисно для їхньої майбутньої професійної діяльності.

Висновки

Залучення комп'ютерів до вивчення мови має бути систематичним, це завдання вимагає часу й зусиль. Звичайно ж, технології самі по собі не є відповіддю на всі наші проблеми. Що дійсно важливо - це те, як ми їх використовуємо. Комп'ютери ніколи не зможуть замінити викладача, але вони відкривають нові можливості для поліпшення мовної практики. Вони насправді можуть зробити процес вивчення мови значно багатшим і відіграють ключову роль у реформі системи освіти країни. Наступне покоління студентів буде почувати себе набагато впевненіше з інформаційними технологіями, ніж ми. У результаті вони також матимуть можливість використовувати Інтернет, щоб ефективніше спілкуватися, повніше використовувати мовні навички та легше вирішувати проблеми навчання.

Список використаної літератури

1. Lee K. English Teachers' Barriers to the Use of Computer-assisted Language Learning [Electronic resource] / K. Lee // The Internet TESL Journal. - 2000. - Vol. 6. - № 12. - Mode of access: http://iteslj.org/Articles/Lee-CALLbarri- ers.html.

2. Levy M. CALL: context and conceptualisation [Electronic resource] / M. Levy // The Internet TESL Journal. - 1997. - Vol. 53. - № 4. - Р. 334-337. - Mode of access: http://eltj.oxford- journals.org/content/ 53/4/334.full.pdf.

3. Lonergan J. Video applications in English language teaching / J. Lonergan // Video applications in English language teaching. ELT Documents 114 / [ed. by J. McGovern]. - Oxford : Pergamon, 1983. - Р. 69-82.

4. Кобзева Н.А. Computer-Assisted Language Learning for Supporting English Classes / Н.А. Кобзева // Молодой ученый. - 2011. - № 5. - Т. 2. - С. 144-146.

Размещено на Allbest.ru