Досвід впровадження інституційних репозитаріїв в Україні

Олексюк О.Р.

Анотація

Стрімке зростання кількості інституційних репозитаріїв у світі демонструє, що одним з головних напрямів діяльності наукових установ та провідних навчальних закладів є поширення власних робіт в світовому інформаційному просторі. На основі даних наведених у міжнародних авторитетних реєстрах OpenDOAR, ROAR, рейтингів Ranking Web of Repositories, відомостей відповідних веб-сайтів електронних бібліотек та власного досвіду проаналізовано сучасний стан впровадження вітчизняних інституційних репозитаріїв у навчальних закладах та наукових установах. Для досягнення поставленої мети було сформульовано наступні завдання: класифікувати існуючі вітчизняні електронні бібліотеки наукових та навчальних установ за вивчити динаміку їх зростання протягом останніх років; проаналізувати регіональний розподіл та кількість розміщених матеріалів; з 'ясувати фактори, що спонукають чи перешкоджають у процесі проектування та впровадження репозитаріїв. Дослідження здійснено на основі таких показників як рівень доступу; кількість розміщених матеріалів, типи ресурсів, формати представлення ресурсів, наявність програмного статистичного сервісу. За результатами аналізу виявлено основні проблеми технічного, організаційного, соціально-психологічного, правового характеру, що потребують вирішення у процесі проектування та впровадження репозитаріїв. Надано рекомендації щодо розвитку інституційних репозитаріїв для підвищення використання їх сервісів у науково-дослідній роботі науковців.

Ключові слова: електронна бібліотека, інституційний репозитарії, OpenDOAR,, ROAR, Ranking Web of Repositories, модуль статистики.

Стаття надійшла до редакції 06.06.2014

репозитарій навчальний електронний бібліотека

Annotatіon

Oleksyuk O.

Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAPS of Ukraine, Kiev, Ukraine

EXPERIENCE IN IMPLEMENTING OF INSTITUTIONAL REPOSITORIES IN UKRAINE

The rapid growth in the number of institutional repositories in the world shows that one of the main activities of research institutions and leading educational institutions is to spread there own works in the global information space. Institutional repositories manage, preserve and maintain digital assets and intellectual products, as well as increase the speed and convenience of obtaining the necessary information. This paper describes the modern state of deployment of the institutional repositories in the universities of Ukraine. The author analyzes registries OpenDOAR, ROAR, rating Ranking Web of Repositories. She investigates the following indicators: access level, number of matherials, types of resources, availability of statistics service. Article contains classification of the existing electronic libraries of scientific and educational institutions. The main problems of technical, organizational, social and psychological, legal character are revealed. Recommendations about development of institutional repositories for increase of use of opportunities in research works are made.

Keywords: digital library, institutional repository, OpenDOAR, ROAR, Ranking Web of Repositories, statistics module.

Аннотация

Олексюк О. Р.

Институт информационных технологий и средств обучения НАПН Украины Киев, Украина

ОПЫТ ВНЕДРЕНИЯ ИНСТИТУЦИОННОГО РЕПОЗИТАРИЯ В УКРАИНЕ

Стремительный рост численности институциональных репозиториев в мире показывает, что одним из главных направлений деятельности научных учреждений и ведущих учебных заведений является распространение своих работ в мировом информационном пространстве. На основе данных приведенных в международных авторитетных реестрах OpenDOAR, ROAR, рейтингов Ranking Web of Repositories, сведений соответствующих веб-сайтов электронных библиотек и собственного опыта проанализировано современное состояние внедрения отечественных институциональных репозиториев в учебных заведениях и научных учреждениях. Для достижения поставленной цели были сформулированы следующие задачи: классифицировать существующие отечественные библиотеки научных и учебных учреждений; изучить динамику их роста в течение последних лет; проанализировать региональное распределение и количество размещенных материалов. Исследование выполнено на основе таких показателей как уровень доступа; количество размещенных материалов, типы ресурсов, форматы представления ресурсов, наличие программного статистического сервиса. По результатам анализа выявлены основные проблемы технического, организационного, социальнопсихологического, правового характера, требующие решения в процессе проектирования и внедрения институциональных репозиториев. Даны рекомендации по развитию институциональных репозиториев для повышения качества использования сервисов в научно-исследовательской работе.

Ключевые слова: электронная библиотека, институциональный репозиторий, OpenDOAR, ROAR, Ranking Web of Repositorie, модуль статистики.

Постановка проблеми. Стрімкий розвиток інформаційних технологій сприяє утворенню нових форм для публікування результатів власних досліджень. Нині в Україні невпинно зростає кількість репозитаріїв - засобів збереження і накопичення матеріалів дослідницької діяльності науковців [13]. З допомогою такого ресурсу навчальна чи наукова установа має змогу представити власний інтелектуальний продукт та популяризувати свій заклад у світовому інформаційному просторі. Важливим є не тільки створення електронних колекцій матеріалів, а й надання науковцям сервісу для самостійного розміщення власних публікацій у відкритому доступі. Умови його забезпечення у контексті розвитку інформаційного суспільства затверджено і на законодавчому рівні, зокрема, у Законі України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» визначено необхідність створення «технічної і технологічної інфраструктури» для «обов'язкового зберігання в єдиному електронному форматі» результатів наукових досліджень, створених за кошти Державного бюджету України та забезпечення вільного доступу до них [5].

У наукових дослідженнях розглядалися проблеми: проектування та розробки системи електронних бібліотек (О. М. Спірін, В. М. Саух, В. А. Резніченко, О. В. Новицький) [2; 13]; впровадження інституційних репозитаріїв у вищих навчальних закладах (Н. В. Морзе, О. Г. Кузмінської) [6] соціально-психологічні аспекти впровадження електронних бібліотек (Л. В. Лисенко, В. А. Ткаченко, А. В. Яцишин) [5; 16]; розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності наукових працівників (С. М. Іванова) [2; 4]; технічної підтримки репозитаріїв (А. І. Андрухів, Д. О. Тарасов) [1]; промоції міжнародного руху відкритого доступу до результатів наукових досліджень у науковому співтоваристві (О. М. Бруй, С. О. Костишин, О. К. Шкодзінський, Т. О. Ярошенко) [7; 14; 15]; дослідження ефективності функціонування вітчизняних інституційних репозитаріїв (C. А. Назаровець) [7; 8; 9].

У своїх працях дослідники підкреслюють значний потенціал електронних бібліотек, архівів, інституційних репозитарії у розвитку науково-освітнього середовища, організації доступу до інформаційних ресурсів, реалізації принципів відкритої освіти. Проте, недостатньо дослідженим є сучасний стан впровадження інституційних репозитаріїв у навчальних закладах та наукових установах України.

Мета статті - дослідити існуючі відкриті інституційні репозитарії (електронні архіви) навчальних закладів та наукових установ України з точки зору стану їх впровадження та можливості використання у навчальній діяльності та науково-дослідній.

Завдання дослідження.

— Класифікувати існуючі вітчизняні електронні бібліотеки наукових та навчальних установ за вивчити динаміку їх зростання протягом останніх років.

— Проаналізувати регіональний розподіл та кількість розміщених матеріалів.

— З'ясувати фактори, що спонукають чи перешкоджають у процесі проектування та впровадження таких репозитаріїв.

Виклад основного матеріалу. Створення інституційних репозитаріїв та самоархівування власних публікацій у світі значно активізувалося з поширенням міжнародного руху відкритого доступу (Open Archives Initiative) до результатів наукових досліджень. З одного боку, такі репозитарії (електронні бібліотеки) є сховищем ресурсів, що містять переважно наукові матеріали працівників установи, з іншого - досліднику надається сервіс для самостійної публікування власних результатів досліджень та поширення наукових ідей. Основне завдання інституційних репозитаріїв - надати відкритий доступ до статей та препринтів, дисертацій, технічних звітів та робочих документів, тез конференцій, електронних публікації, багато з яких не мають своїх каналів оприлюднення та розповсюдження, проте відіграють важливу роль у науково-дослідній роботі та навчанні.

Розповсюдження інституційних репозитаріїв відкритого доступу до наукових публікацій у світі (рис. 1) демонструє, що одним з головних напрямів діяльності наукових установ та провідних навчальних закладів є поширення власних робіт в світовому інформаційному просторі. Університетські бібліотеки, відділи наукових установ формують інституційні репозитарії і популяризують переваги відкритого доступу до результатів наукових досліджень серед вчених.

Рис. 1 Розподіл інституційних репозитаріїв у світі станом на січень 2014

Аналіз стану впровадження інституційних репозитаріїв в Україні проводився з використанням даних наведених у міжнародних авторитетних реєстрах OpenDOAR (The Directory of Open Access Repositories) [18] та ROAR (Registry of Open Access Repositories) [19], які містять відомості про діючі у світі репозитарії: тип програмного забезпечення, кількість матеріалів, дату реєстрації ресурсу, статистику використання. Було опрацьовано дані міжнародних рейтингів Ranking Web of Repositories, розроблені дослідницькою групою Cybermetrics Lab [17] та проаналізовано відомості про ресурси, зібрані з відповідних веб-сайтів електронних бібліотек.

На основі опрацьованих даних станом на січень 2014 року зареєстровано 57 діючих репозитаріїв вітчизняних вищих навчальних закладів та наукових установ, переважна більшість яких - інституційні. На рис.2 відображено динаміку зростання їх кількості протягом останніх років.

Переважна більшість репозитаріїв створена в останні роки. У дев'яти установах для створення електронної бібліотеки обрано програмне забезпечення EPrints, в одній установі власне програмне забезпечення, інші 47 використали систему DSpace. Обране програмне забезпечення побудоване з додатками, що (до неживих - що) реалізують збір метаданих матеріалів репозиторія відповідно до протоколу ОАІ-PMH для полегшення індексації в Google Академії та реалізації ефективного пошуку.

Варто зазначити, що цифрові сховища наукових установ в Україні перебувають на етапі свого становлення, про що свідчить неусталеність назв ресурсу, серед яких послуговуються такими: «електронний архів» «інституційний репозитарій», «наукова електронна бібліотека», «архів-репозитарій», «цифровий репозитарій», «архів електронних ресурсів» «цифровий архів», «репозитарій відкритого доступу», «науковий репозитарій», «електронна бібліотека» і в наукових публікаціях вживаються як синоніми. Кількість новоутворених назв зростає з кожними новим ресурсом.

Лабораторія Cybermetrics Lab [17] оцінює діяльність університетів, виходячи із того, наскільки вони є представленими в Інтернет-просторі, та публікує рейтинги університетів, дослідницьких центрів, медичних установ, бізнес-шкіл і репозитаріїв. За даними чергового рейтингу Вебометрікс (Ranking Web of Repositories), що був оприлюднений у січні 2014 року, до його переліку потрапило 36 вітчизняних інституційних репозитаріїв серед 1660 світових, а також тематичні портали «Наукова періодика України», «ELibUkr-OA» - мультидисциплінарний відкритий електронний архів, наукові журнали Національного Авіаційного Університету, «Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України» серед 121 світових. У табл. 1 наведено перелік лідерів серед вітчизняних інституційних репозитаріїв, їх місце у світовому рейтингу та місце серед електронних бібліотек Центрально-Східної Європи.

Таблиця 1 Місце п'ятірки перших вітчизняних репозитаріїв у рейтингу Webometries