Вправи для навчання учнів старших класів спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови реферативного перекладу

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Важливість діяльності перекладача у діалозі між мовами і культурами залишається безперечною. Важко уявити соціальний, культурний і науковий розвиток сучасного суспільства без звернення до посередника у процесі комунікації на всіх її рівнях. Тому проблема залишається актуальною уже протягом багатьох років, і наше завдання -- приділити їй достатньо уваги під час створення нових науково-методичних комплексів для середньої шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови. Такі розробки змогли б задовольнити потреби у:

- профільній орієнтації серед випускників школи, які планують вступ до ВНЗ з філологічним напрямом підготовки;

- використанні інтегрованого навчання, яке передбачає міжпредметний зв'язок між курсом з перекладу і курсами з іноземної та рідної мов,

- запровадженні білінгвального навчання, яке може бути реалізоване шляхом використання і зіставлення іноземної та рідної мов у процесі навчання перекладу;

- забезпеченні взаємопов'язаного навчання різних видів мовленнєвої діяльності та специфічних мовленнєвих дій, які є провідними під час виконання перекладу.

Оскільки повний курс усного і письмового перекладу є об'єктом навчання у програмах вищих навчальних закладів, для першого знайомства учнів з перекладом як професійною діяльністю варто розпочати з неповних письмових його видів, зокрема анотаційного (АП) чи реферативного (РП), оскільки крім прикладної цінності ці види перекладу мають високий навчальний потенціал, адже сприяють розвитку умінь зрілого читання з повним, глибоким і точним розумінням [1, 6, 3].

Висока ефективність навчання будь-якої діяльності неможлива без ретельної розробки підсистеми вправ. У попередніх публікаціях було описано групи й підгрупи вправ для навчання анотаційного перекладу на основі виділених етапів навчання цього виду перекладу [14]. Метою цієї статті є запропонувати підсистему вправ для навчання реферативного перекладу, яка б змогла забезпечити успішне формування навичок і вмінь учнів старших класів спеціалізованої школи у цьому виді письмового перекладу.

Проблемі розробки системи вправ для навчання письмового перекладу приділяли увагу як методисти, так і перекладознавці [2; 5; 7; 8; 9; 10;12]. Аналіз зазначених праць свідчить про те, що у більшості випадків у процесі їхнього створення автори спираються на виділені ними навички й уміння письмового перекладу [8; 9; 10], а також на процесуальність перекладу як діяльності, виділяючи окремі вправи для підготовки до перекладу та вправи для навчання власне перекладацької діяльності чи її окремих фаз [5; 7; 12] (див. табл. 1). переклад навчальний гетеровалентний

Однак у контексті нашого дослідження жодний із запропонованих згаданими вище авторами варіант підсистеми не враховує специфіки РП як особливого виду гетеровалентного перекладу (термін Л.М. Черноватого), який відрізняється від еквівалентних його видів наявністю додаткової фази -- компресія тексту оригіналу (ТО) (див. схему 1).

Враховуючи додаткову фазу виконання гетеровалентного перекладу, ми вважаємо за необхідне приділити увагу етапам розвитку й удосконалення навичок і вмінь РП і на їх основі створити підсистему вправ, яка буде враховувати згадані вище особливості. Зауважимо, що відповідно до розробленої автором моделі навчання опанування учнями РП відбувається слідом за АП [14], а тому ця послідовність і взаємообумовленість повинна бути врахована нами в етапах навчання цих видів перекладу, стислий огляд яких представлено у табл. 2.

Табл. 1

Табл. 2

Розглянемо етапи навчання РП більш детально.

Пропедевтичний (доперекладацький) етап навчання РП базується на знаннях і навичках, засвоєних учнями під час пропедевтичного і підготовчого етапів навчання АП, і передбачає актуалізацію та узагальнення знань, набутих учнями під час пропедевтичного і основного етапів навчання АП. Метою пропедевтичного етапу РП є актуалізація та узагальнення знань про специфіку перекладацької професії і будову англомовної статті, формування навичок подолання лексичних, граматичних і стилістичних труднощів, притаманних АП і РП, а також використання довідкових джерел під час перекладу. Виконання вправ цього етапу створює основу для подальшого формування власне перекладацьких навичок і вмінь. Але на відміну від підсистеми вправ для навчання АП фактичний матеріал цього етапу має узагальнюючий характер завдяки меншому обсягу вправ і більшій концентрації їхнього інформаційного наповнення. Завдання пропедевтичного етапу також характеризуються меншим рівнем керованості учнів, оскільки в його основу покладено завдання для індивідуальної роботи учнів та завдання на самоперевірку.

Рис. 1

Метою підготовчого (доперекладацького) етапу навчання РП є формування навичок використання спеціальних перекладацьких прийомів, а також навчання здійснення окремих фаз цього виду перекладу. До завдань, які реалізовуються на цьому етапі, ми відносимо: розвиток умінь доперекладацького аналізу ТО, формування умінь компресії ТО для подальшого РП, створення і редагування тексту РП. Робота на цьому етапі навчання РП спрямована на навчання виділяти ключові фрагменти у прочитаному тексті, складати логіко-смислову схему статті, визначати типи зв'язку між окремими смисловими елементами тексту, застосовувати прийоми перефразування й узагальнення для смислового згортання текстуоригіналу та використовувати засоби міжфразового зв'язку у тексті перекладу. Засвоєння учнями перекладацьких прийомів і етапів реферативного перекладу відбувається на рівні фрази і понадфразової єдності.

Основний (перекладацький) навчання РП є логічним завершенням пропедевтичного і підготовчого етапів, оскільки реалізовує кінцеву мету методики навчання РП -- розвиток умінь виконання РП англомовної журнальної статті, які включають уміння аналізу і компресії ТО, а також створення і редагування тексту перекладу (ТП). Учитель організовує цілісний процес РП на рівні тексту, під час якого учням пропонується виконати два блоки завдань: 1) завдання на розуміння змісту статті, 2) завдання на РП статті рідною мовою. Оскільки однією з основних особливостей письмового перекладу є можливість необмежено користуватися довідковими джерелами і неодноразове звернення до кінцевого результату перекладу для його остаточного редагування, перший блок рекомендовано виконувати на занятті, а другий -- удома.

Отже, етапи навчання перекладу мають послідовну будову, робота над РП є логічним продовженням навчання АП завдяки структурі, цілям і завданням кожного її етапу. З цього слідує, що усі вправи для навчання АП і РП повинні бути взаємопов'язаними, що може бути досягнуто шляхом створення відповідних підсистем вправ для навчання цих видів перекладу.

Як зображено у вищезазначеній схемі, обидві підсистеми характеризуються наступністю і взаємообумовленістю між більшістю паралельних груп вправ, про що свідчать назви цих груп. Так, під час навчання АП (група 1.1) учнями засвоюються нові знання, а згодом вони актуалізуються й узагальнюються під час навчання РП (група 2.1). Друга пара груп (1.2 і 2.2) збігається за змістом частково, оскільки, окрім вправ на формування/удосконалення мовних перекладацьких навичок (лексичних, граматичних), вона містить вправи, орієнтовані на специфічні для АП і РП навички, наприклад навички використання спеціальних кліше, притаманних анотації (мовленнєві навички АП) або навички перефразування (мовленнєві навички РП). У групах вправ 1.3 та 2.3 наступність реалізовується лише у межах підгрупи вправ для розвитку й удосконалення умінь аналізу ТО. Усі інші підгрупи мають різне наповнення, що обумовлено специфікою кожного виду перекладу. Щодо пари груп 1.4 і 2.4, підгрупи вправ для розвитку вмінь створення ТП, що до них входять, наповнені різним змістом і мають абсолютно різні цілі, у той час як навчання редагувати ТП має в основі схожі прийоми та види вправ під час навчання АП і РП.

Виділені знання, навички й уміння, а також етапи навчання РП дають нам підставу визначити типологію вправ для навчання РП англомовних журнальних статей на основі критеріїв, запропонованих Г.А. Китайгородською і Н.К. Скляренко [4; 11]. Так, до запропонованої підсистеми вправ увійшли:

1) за критерієм спрямованості на прийом або видачу інформації: рецептивні, рецептивно-репродуктивні, рецептивно-продуктивні та продуктивні вправи;

2) за критерієм комунікативності: некомунікативні, умовно-комунікативні та комунікативні вправи;

3) за характером виконання: усні та письмові вправи;

4) за функцією у навчальному процесі: тренувальні та контрольні;

5) за місцем виконання: класні і домашні;

6) за участю рідної мови: одномовні та двомовні. Отже, представимо типологію вправ для навчання РП англомовних журнальних статей у таблиці 3. Відповідно до неї розроблена нами підсистема включає 4 групи вправ, які співвідносяться з цілями етапів навчання РП, враховують фази здійснення цього виду перекладу і є взаємообумовленими. Нагадаємо, що вправи для навчання аналізу і компресії ТО об'єднані в одну групу з причини тісного зв'язку між цими фазами виконання скороченого перекладу і неможливості чіткого відокремлення вправ, що спрямовані на розвиток відповідних умінь. Вправи для навчання двох інших фаз здійснення РП (створення ТП і його редагування) також були об'єднані, оскільки вони реалізовують кінцевий продукт перекладацької діяльності -- остаточний варіант тексту перекладу статті. Відповідно до різних підходів щодо виконання РП, згідно з якими перекладач може здійснювати компресію ТО мовою оригіналу або мовою перекладу, підгрупи вправ для формування мовленнєвих навичок РП (група 2.2), для розвитку умінь смислового згортання ТО (група 2.3), а також для розвитку умінь створення тексту РП (група 2.4), матимуть два варіанти залежно від мови, якою буде здійснюватися компресія ТО. У межах цієї статті ми наведемо приклади вправ саме цих підгруп, щоб продемонструвати різні варіанти навчання РП. Із вправами, які мають один варіант виконання, можна ознайомитися у попередній публікації автора [13].

Табл. 3

Приклад 1 (ГРУПА 2.2, підгрупа вправ для формування мовленнєвих навичок РП).

Мета: навчити добирати необхідні засоби міжфразового зв'язку під час перекладу.

Режим виконання: письмово, індивідуально. Інструкція: Перекладіть пари/частини речень на українську мову, з'єднуючи їх за допомогою необхідних сполучників та сполучних слів, поданих у дужках.

Варіант 1

Приклад: She kept going. Her knee hurt. (but/despite) -- She kept going despite her knee hurt. -- Вона продовжувала йти, не зважаючи на те, що у неї боліло коліно.