Методологічні засади розвитку регіональної системи післядипломної педагогічної освіти в нових соціокультурних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецького облІППО

Методологічні засади розвитку регіональної системи післядипломної педагогічної освіти в нових соціокультурних умовах

Чернишов О.І.

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку українського суспільства визначальними орієнтирами процесу модернізації післядипломної освіти визначено критерії неперервності й системності підвищення професійної компетентності вчителя, доступності освіти, інноваційності, гнучкості, творчості освітньої галузі в цілому та її окремих складових зокрема, компетентнісного підходу до забезпечення саморозвитку і самореалізації особистості на всіх етапах професіоналізації. Міжнародна комісія з освіти XXI ст., очолювана Жаком Делором, наголосила, що «на порозі XXI століття концепція освіти протягом усього життя набуває ключового значення. Вона виходить за межі традиційної відмінності між первинною і безперервною освітою й поєднується з іншою концепцією, концепцією суспільства, що навчається, в якому є можливість для навчання і розкриття свого потенціалу». У доповіді Комісії «Освіта: прихований скарб» вказується на важливість чотирьох основних принципів освіти: вчитися знати, вчитися робити, вчитися жити разом і вчитися бути [5].

Нині щорічно обновляється близько 5 % теоретичних і 20 % професійних знань. Зростаюче різноманіття пізнавально-інформаційних запитів різних верств населення неможливо задовольнити в рамках існуючих форм традиційної освіти. Загострюється проблема невідповідності сформованої системи освіти новим потребам суспільства й людини. Це породжує вимогу іншого підходу до організації масової освітньої діяльності дорослих - навчання повинне відповідати різнорівневим інтересам і можливостям громадян, органічно вписуватися в їхній спосіб життя, враховувати специфіку запитів того чи іншого контингенту й навіть окремих груп населення. Процеси безперервної освіти розуміються тепер не тільки як «навчання протягом життя» (lifelong learning), а й як «навчання шириною в життя» (lifewide learning).

Аналіз актуальних досліджень і публікацій. Методологія інноваційних змін в освіті набуває зараз принципово нових ознак.

За останні десятиліття кардинально змінилася система генерації й передачі знань, а їх обсяг багаторазово зріс. Сьогодні не можна за один раз, власного досвіду під час опанування сучасних інноваційних технологій, оновленого змісту освіти, організації навчальної діяльності учнів у системі суб'єкт-суб'єктних відносин тощо. Суттєвим є доробок науковців, які безпосередньо працюють над розробками нових моделей професійного розвитку педагогічних кадрів, зокрема В. Базелюка, А. Гуралюка, Л. Даниленко, Б. Дьяченка, Г. Єльникової, Н. Клокар, Л. Покроєвої, Н. Протасової, Т. Сорочан, В. Семиченко, Н. Чепурної, Р. Шияна тощо.

Мета статті - визначити основні орієнтири розвитку сучасної післядипломної педагогічної освіти на інноваційних засадах; дослідити стан розвитку системи освіти в Донецькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти в контексті концепції навчання протягом усього життя.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Системоформувальним чинником неперервної освіти постає суспільна потреба в постійному розвитку особистості кожної людини, її творчого самовдосконалення. Для кожної людини неперервна освіта є процесом формування та задоволення її пізнавальних запитів і духовних потреб, розвитком задатків і здібностей у мережі державно-суспільних навчальних закладів і шляхом самоосвіти, гарантією збереження її як особистості й професіонала в динамічному, мінливому світі. Для суспільства в цілому неперервна освіта є механізмом розширеного відтворення професійного й культурного потенціалу нації, умовою розвитку суспільного виробництва, прискорення соціально-економічного прогресу країн [1]. Центральною ідеєю неперервної освіти є розвиток людини як особистості, суб'єкта діяльності та спілкування протягом усього життя. Розуміння розвитку як неперервного процесу необхідно поєднати з принципом розвивального навчання, з орієнтацією освітньо-виховної діяльності не тільки на пізнання, а й на перетворення, трансформацію дійсності, самореалізацію особистості, що потребує переходу від інформаційного до продуктивного навчання, від школи пам'яті до школи думки, почуття й активної соціальної дії. Відповідно до позиції Міжнародного інституту освіти ЮНЕСКО (Гамбург), основними принципами неперервної освіти є гуманістичний характер, демократизація освіти, інтеграція формальних і неформальних освітніх структур традиційного й нового типу, гнучкість навчальних планів і програм, альтернативність підходів до організації навчального процесу, особлива увага до освіти жінок, молоді, інвалідів, незалежність і самоспрямованість навчання, зв'язок навчання з життям, професійною і соціальною активністю індивіда [4].

Царина освіти дорослих має враховувати специфіку українського менталітету, яка є даністю, сформованою впродовж тривалого розвитку вітчизняної історії і культури, та сучасний світовий досвід. Адже відродження багатоваріантних соціокультурних традицій, збагачених вітчизняним досвідом, а також досвідом світового розвитку, призводить до формування поліфонічного суспільства, у багатстві й різноманітності соціальних структур якого реалізуються глобальні тенденції (економічна, соціальна та ін.). Відтак без урахування української специфіки, особливостей нашого соціального, морального, регіонального, культурного, психологічного досвіду не можна розробляти плани перебудови суспільства, господарства, культури, розбудовувати стратегію і методологію освіти дорослих.

Особлива роль в освіті дорослих відводиться післядипломній освіті, яку в сучасних умовах слід розглядати не тільки як систему підвищення кваліфікації та перепідготовки дипломованих спеціалістів, а і як форму освіти дорослих, виходячи з їх індивідуальних потреб у здобутті певних знань, виробленні навичок і умінь, особистісному і професійному зростанні. Професію педагогічного працівника в Європі розглядають як висококваліфіковану, мобільну, таку, що вимагає неперервності навчання і ґрунтується на партнерстві. Тому головним у системі післядипломної освіти є створення мотиваційних умов і бажання продовжувати навчання, що потребує не тільки високо рівня освіченості педагогічних працівників, а й відповідних умінь. Таких педагогів, що мають інноваційне мислення, належну мотивацію до самовдосконалення і самонавчання протягом життя, треба формувати. Це є першочерговим завдання сучасної андрагогіки.

Водночас післядипломна освіта як система навчання дорослих зможе бути ефективною лише за умов, коли вона буде спиратися на найголовніший принцип - оперативно і максимально повно забезпечувати потреби як суспільства, так і окремих громадян. «Післядипломна педагогічна освіта буде здійснюватися за багатоваріантними освітніми програмами та проектами з проблем педагогічної майстерності, інноваційних технологій та інтерактивних форм і методів навчання, інформаційних технологій, досягнень у теорії і практиці психології, педагогіки, методики навчання і виховання, а також за дистанційною формою навчання з ефективним використанням інформаційно-комунікаційних технологій» [3]. Цілісний освітній простір нової якості регіональної післядипломної педагогічної освіти зорієнтований на підвищення ефективності використання всіх потенціальних ресурсів освітньої системи, розширення спектру освітніх послуг, максимальне врахування професійних та індивідуальних запитів педагогів, створення мотивації і механізмів їх безперервного фахового й особистісного зростання.

Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти є регіональним науково-методичним центром педагогічної освіти дорослих, науково-педагогічний колектив якого продукує інноваційні ідеї, запроваджує новітні технології та методики, інтерактивні форми післядипломної педагогічної освіти. Сьогодні Інститут визнано базовим закладом із питань післядипломної педагогічної освіти, діяльність якого спрямована на задоволення професійних та соціальних запитів педагогічних працівників у системі підвищення кваліфікації з урахуванням інноваційного розвитку галузі згідно з вимогами Державних стандартів.

У рамках науково-дослідного проекту «Модернізація системи післядипломної педагогічної освіти на засадах компетентнісно орієнтованого підходу» інститутом розроблено інтегровані сучасні моделі управління й організації фахової підготовки та підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів, які системно охоплюють базові концепти змісту освіти, зорієнтовані на розвиток і посилення індивідуального творчого потенціалу, формування професійних якостей та здібностей особистості.

Інноваційна регіональна модель підвищення фахової компетентності педагогічних працівників є релевантною, ефективною та результативною. Її двовимірність надає можливість поєднувати декілька напрямів професійної підготовки фахівців освітньої галузі:

• за професійними програмами підвищення кваліфікації (довгострокове навчання);

• спеціалізованими навчальними курсами (короткострокове навчання);

• індивідуальне навчання.

Інститутом створено програму пропедевтичного діагностування професійних запитів освітян області, що передбачає максимальне врахування їхніх індивідуальних і групових потреб та прогностично забезпечує диференційований підхід до організації і змісту підвищення кваліфікації у курсовий, міжкурсовий та міжатестаційний періоди освітньої діяльності педагогів.

Також розвивається новий підхід до підвищення кваліфікації та професійного зростання вчителя. Використання інформаційно- комунікаційних технологій - це перспективний вектор системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, тому що, з одного боку, забезпечує умови для безперервної якісної освіти педагогів, а з другого - є найбільш гнучкою складовою фахового зростання людини відповідно до запитів суспільства.

Здійснюється поступовий перехід від традиційної (знаннєвої) моделі підвищення кваліфікації до інноваційної (компетентнісної). Для посилення практичної спрямованості навчання, ролі самоосвіти слухачів інтенсивного розвитку набули інноваційні моделі навчання, зокрема: кредитно-модульна, мобільна, що розрахована на фахівців, які викладають декілька предметів (інтегровані курси) та навчання з максимальним наближенням до слухача (змішана модель навчання).

З метою створення умов для реалізації моделі відкритої освіти та розширення альтернативних форм її здобуття Донецьким облІППО запроваджено очно-дистанційну форму підвищення кваліфікації, яка підтвердила свою перспективність та ефективність.

На основі дистанційного супроводу функціонують: очно-дистанційна форма навчання, очно-заочні школи-лабораторії, обласні авторські творчі майстерні, Відкритий університет інноваційної педагогіки, корпоративне навчання тощо.

Упровадження дистанційного навчання в систему післядипломної педагогічної освіти є закономірним процесом у контексті реформування системи освіти в Україні. Виконання завдань сучасної системи підвищення кваліфікації здійснюється через успішну реалізацію регіональних цільових проектів «Дистанційна освіта педагогічних кадрів», «Мобільне навчання у відкритому інформаційному середовищі». Слід відзначити певну динаміку кількості педагогів, які пройшли курси підвищення кваліфікації за очно- дистанційною формою навчання:

2011 рік - 114 груп, 3686 слухачів;

2012 рік - 121 група, 4086 слухачів;

2013 рік - 124 групи, 4115 слухачів.

Використання дистанційних освітніх технологій сприяє андрогізації змісту, форм і методів післядипломного навчання, яка полягає в тому, щоб навчити педагога бачити, визначати, розглядати та ставити проблеми і набувати навички розгляду проблем, їх розв'язання. Однією з провідних ідей в системі дистанційного навчання післядипломної педагогічної освіти Донецької області є те, що стимулом до саморозвитку фахівця виступає зміна його ставлення до себе й до професійної діяльності, усвідомлення здібностей виходити за межі заданого й творчо перетворювати самого себе.

Унаслідок експериментальної апробації було зроблено висновок про те, що саме така форма навчання сприяє особистісно орієнтованому професійному саморозвитку кожного педагога, активізує пізнавальну діяльність, формує соціальну компетентність через оволодіння сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями. Наразі за цією моделлю навчаються 75% слухачів.

Зусилля інституту спрямовані на вирішення важливої сучасної проблеми - створення єдиного інформаційного науково-освітнього середовища і підвищення рівня інформаційно-комунікаційної компетентності педагогічних кадрів.

В інституті створене відповідне науково- методичне середовище, яке забезпечує результативність професійного зростання, оволодіння науково-методичними цінностями педагогічної дійсності на основі взаємодії, співробітництва та співтворчості учасників педагогічного процесу, науково-методичного забезпечення освітнього процесу.

Організовано роботу освітнього порталу Донецької області, який є однією зі складових науково-освітнього простору. Доповнюють портал сайти управлінь (відділів) освіти, методичних кабінетів (центрів), шкільних бібліотек області, загальноосвітніх та дошкільних закладів освіти, платформа для організації роботи веб-колегіуму. Саме можливості порталу дозволяють реалізовувати сучасні принципи розвитку системи післядипломної педагогічної освіти, до яких відносять принципи неперервності, андрагогіки, педагогічної інноватики, «навчання через практику», «навчання через дію». Крім того, контент освітнього порталу Донецької області надає широкі можливості для організації успішної навчальної діяльності в курсовий та міжкурсовий періоди. післядипломний педагогічний освіта інноваційний

У науково-методичній діяльності інституту реалізуються декілька напрямів використання Інтернет-технологій зокрема: упроваджена чітка система педагогічного моніторингу, розроблено методичне, інформаційне, організаційне забезпечення дистанційного навчання, визначено програмне та технічне забезпечення для здійснення цього процесу; організована робота з вивчення та узагальнення педагогічного досвіду освітян (розміщення в електронному вигляді на веб-сторінках освітнього сайту та порталу); обмін досвідом роботи засобами телекомунікацій; створено електронні бази даних педагогічних працівників області.

Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти постійно знаходиться в пошуку інноваційних форм підвищення кваліфікації в міжатестаційний період. Однією з таких форм реалізації формальної та неформальної освіти є веб-колегіум креативної педагогіки - єдиний освітній інформаційний простір, функціонування якого базується на активному використанні технологій дистанційного навчання, активному залученні до телекомунікативної взаємодії педагогів області. Тільки за півроку роботи до участі у вебінарах було залучено понад 15000 освітян області. Не випадково розроблену модель освітнього інформаційного простору було презентовано на IV Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти-2013» у складі експозиції «Освіта Донеччини».

Одним із напрямків діяльності Інституту є робота з молодими фахівцями. На розвиток професійної траєкторії, активізацію їх творчого потенціалу спрямована діяльність Відкритого університету інноваційної педагогіки, на базі якого діють Школи молодих творчих педагогів та Школи професійної майстерності. Перевагами цих форм підвищення кваліфікації є: зростання рівня позитивної мотивації до самоосвіти та самовдосконалення, підвищення рівня професійної компетентності та кар'єрного зростання педагогів; активізація науково- дослідної, пошукової, проектної діяльності педагогічних кадрів області; поширення творчого доробку молодих педагогів з актуальних сучасних освітніх проблем.

Для пропаганди перспективного педагогічного досвіду, творчих напрацювань педагогів Донеччини започатковано інноваційну модель навчання «Школи-лабораторії педагогічної майстерності». Діяльність шкіл-лабораторій спрямована на стимулювання творчості педагогів як фундаторів освітніх інновацій, плідну співпрацю слухачів лабораторій із педагогами- майстрами, підготовку навчально-методичного портфоліо з власними інноваційними наробками. Одним із напрямків роботи шкіл є підготовка вчителів до участі в професійних конкурсах. Кінцевим продуктом роботи шкіл-лабораторій є конкурси «Педагогічний Х-фактор» та «Стандарт&Нестандарт».

З метою реалізації проекту «Мережева школа як ефективний засіб підготовки керівних кадрів до створення компетентнісно орієнтованої школи» розроблено й успішно впроваджуються якісно нові програми курсів корпоративного навчання.

Для вчителів суспільно-гуманітарного та природничо-математичного циклу, які займаються підготовкою учнів до олімпіад, конкурсів, турнірів, запропоновано інноваційну форму підвищення кваліфікації - Лабораторію науково-методичного супроводу дитячої обдарованості, змістовною складовою якої є практичне відпрацювання новітніх освітніх технологій у роботі з обдарованими дітьми.

Донецьким облІІ IIІО створено систему оперативного реагування на актуальні педагогічні проблеми, що сприяє постійному вдосконаленню тематичної спрямованості курсів. Практика організації проблемних і тематичних курсів досить позитивно себе зарекомендувала протягом останніх років та зберігається зараз.

Згідно з національним планом дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затвердженим Указом Президента України від 12.03.2012 № 187, інститутом активно впроваджується система довгострокових форм післядипломної освіти, зокрема стажування та спеціалізація.

Стажування здійснюється за трьома напрямками дошкільної та шкільної освіти: природничий (біологія, хімія, фізика та географія); суспільно-гуманітарний (російська мова і література, українська мова і література, історія); учителів англійської мови, які викладають у позашкільних закладах та початкових класах загальноосвітньої школи.

На курсах зі спеціалізації слухачі набувають здатностей виконувати окремі завдання та обов'язки, які розширюють профіль їх професійної педагогічної діяльності в межах певної спеціальності за такими освітніми напрямками: «Інклюзивна освіта», «Образотворче мистецтво», «Основи здоров'я», «Художня культура».

Інститутом створюються необхідні умови для самореалізації педагога, що формують його спрямованість на безперервний професійно- педагогічний саморозвиток.

Науково-освітній простір у системі післядипломної педагогічної освіти не стоїть на місці. Важливим елементом у його розвитку є створення науково-методичного проекту «Модернізація системи післядипломної педагогічної освіти на засадах компетентнісно орієнтованого підходу». У рамках проекту намічено і вже розглядається 16 інноваційних досліджень щодо реалізації пріоритетних завдань за такими напрямами:

1. Модернізація концептуальних та організаційних засад навчального процесу.

2. Запровадження ефективних форм і моделей навчання для професійного розвитку педагогічних працівників, формування в них глобальної компетентності.

3. Упровадження інноваційних технологій для диференціації та індивідуалізації навчання.

4. Забезпечення моніторингу навчально- методичної роботи в системі післядипломної освіти.

Вирішення цих завдань дає змогу по-новому розглянути зміст і форми навчального процесу і зробити вагомі кроки в пошуку ефективних шляхів підвищення якості освітніх послуг, апробації та впровадження інноваційних систем, модернізації змісту освіти й організації її відповідно до світових тенденцій і вимог ринку праці, забезпечення безперервності освіти та навчання протягом життя.

Найголовнішими показниками розвитку системі післядипломної системі освіти в області ми визначаємо наступні:

- динамічність та мобільність системи неперервної освіти керівних і педагогічних кадрів у регіоні, яка своєчасно реагує на сучасні виклики суспільства й освіти;

- науково-методичне, методологічне та організаційне забезпечення процесу інноваційного розвитку та функціонування цілісної системи;

- забезпечення рівного доступу до якісної освіти для всіх категорій педагогічних працівників;

- відповідність соціальному замовленню на якісну освіту.

Висновки

Таким чином, існуюча в області багатовекторна та багатоваріантна система підвищення кваліфікації педагогічних працівників постійно модернізується і ґрунтується на методологічних, наукових, організаційних та технологічних засадах. Система фахового зростання педагогічних працівників забезпечує застосування варіативних форм та різноманітних видів навчання й взаємоузгоджується з системою атестації педагогічних кадрів. Широкий спектр діяльності інституту спрямовано на розбудову регіональної системи післядипломної освіти, що відповідає сучасним потребам.

Анотація

В статье определяются основные ориентиры развития современной последипломного педагогического образования на инновационных методологических принципах образования взрослых; исследовано состояние развития системы образования в Донецком областном институте последипломного педагогического образования в контексте концепции обучения в течение всей жизни; представлен подробный анализ современных стратегических ориентиров функционирования последипломного образования.