Теоретичні та практико-зорієнтовані аспекти випереджаючої освіти в системі підготовки педагогів

Размещено на http://allbest.ru

2

КВНЗ «Макіївське педагогічне училище»

УДК 378:373.3

Теоретичні та практико-зорієнтовані аспекти випереджаючої освіти в системі підготовки педагогів

Данильченко С.В., директор

Вступ

Постановка проблеми в загальному вигляді. Удосконалення професійної підготовки педагогів - одне з найважливіших завдань розвитку суспільства. Соціально-економічне оновлення сфер життєдіяльності викликало в педагогічній науці масу проблем та протиріч, розв'язання яких пов'язано з формуванням високої загальної та професійної культури вчителя, його готовності до педагогічної творчості.

Стало зрозумілим, що для усунення цієї проблеми необхідні перегляд традиційних принципів навчання, докорінна перебудова не тільки засад і практики педагогічної діяльності, але й, у першу чергу, свідомості людей щодо ставлення до окремої особистості та суспільства в цілому.

Важливість цієї проблеми вбачається ще й у зв'язку з падінням інтересу школярів до навчання в масовій школі, тим паче в початковій школі. Спеціально організовані дослідження вчених констатують, що природний пізнавальний інтерес дитини, яка вперше прийшла до школи, в більшості випадків поступово гасне, а у низки школярів з'являється стійке небажання вчитися.

На практиці недостатньо використовуються сучасні технології, шляхи формування пізнавальних інтересів, які напрацьовані психолого-педагогічною наукою. Зусилля вчителя спрямовані на те, щоб передавати учням якнайбільше відомостей, передбачених програмою, що не сприяє формуванню та розвитку пізнавальних інтересів.

Основна мета даної роботи полягає в розкритті одного з найефективніших методів підготовки майбутніх педагогів до формування пізнавального інтересу молодших школярів, як складової загальної системи підготовки педагогічних кадрів, а їх результат - доведення необхідності сталого розвитку суспільства у зв'язку з порушенням пізнавальної рівноваги освітнього середовища внаслідок надмірного навантаження на дитину, соціально-політичною напруженістю в суспільстві.

Аналіз основних досліджень. Метою сталого розвитку, за визначенням комісії ООН, є задоволення потреб сучасного суспільства, яке не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь реалізувати їх.

Ряд теоретиків і прихильників сталого розвитку вважають його найперспективнішою ідеологією ХХІ століття і навіть усього третього тисячоліття, яка з поглибленням наукової обґрунтованості витіснить усі наявні світоглядні ідеології, як такі, що є фрагментарними, неспроможними забезпечити розвиток цивілізації. Це пояснюється тим, що парадигма сталого розвитку включає в себе вимоги до соціальної справедливості, відсутність расової і національної дискримінації, а його концепція є триєдиною і містить економічну, соціальну та екологічну складові.

Виклад основного матеріалу

Проблеми сталого розвитку є особливо актуальними і для України, яка на даний час знаходиться на стадії перехідного суспільства та переживає, як і більшість країн світу, глибоку економічну та соціальну кризу.

Дослідження проблеми сталого розвитку суспільства спричинило розуміння ролі освіти у формуванні свідомості людей, здатних до його забезпечення, внаслідок чого виникло поняття випереджаючої освіти для сталого розвитку та було розроблено її концепцію. Сутність цієї концепції полягає в тому, щоб таким чином перебудувати зміст і методику навчального процесу на всіх його рівнях, щоб освіта була здатною своєчасно готувати людину до нових умов існування, давати їй такі знання і вміння, які б дозволили успішно та ефективно діяти в інформаційно-техногенному середовищі. освіта педагог пізнавальний школяр

Оскільки, як було зазначено вище, проблеми сталого розвитку є актуальними і для України, то і надання освіти випереджаючого спрямування є першочерговим завданням. Науковці, зокрема, доктор філософських наук О.Є. Висоцька, так визначають завдання кожної компоненти випереджаючої освіти [2]:

правова компонентна передбачає реалізацію таких завдань:

- засвоєння знань щодо реалізації прав людини і дитини згідно з концепцією сталого розвитку та розкриття змісту норм демократії, правової культури громадян, ролі громадськості в реалізації екологічних та соціально-економічних проблем;

- привчання до відкритого і вільного висловлювання думок на основі реалізації ідей педагогіки співробітництва, розвиток навичок аргументування своєї думки.

Соціально-економічна компонентна включає вирішення наступних завдань:

- розкриття змісту поняття «якісне життя» як однієї зі складових концепції сталого розвитку;

- прищеплення навичок розумного ресурсу та енергоспоживання, раціонального використання предметів споживання, зменшення марних витрат сировини;

- розвиток високого рівня соціальної мобільності, виховання культури інноваційності та успішності, що сприятиме більшій адаптації до динаміки життя в сучасному постіндустріальному суспільстві.

Морально-етична компонентна містить такі питання:

- формування гуманістичних цінностей і пріоритетів, заснованих на ідеї самоцінності кожної особистості і права на відмінність та розвиток неконфронтаційної свідомості, орієнтованої на співдружню і неконфліктну діяльність;

- упровадження норм діяльнісної педагогіки, орієнтованої на небайдуже, активне ставлення до порушення принципів сталості, уміння оптимально реагувати на недотримання екологічних та соціально-економічних вимог згідно з пріоритетами сталого розвитку;

- розвиток високої інформаційної культури, що передбачає медіаграмотність, поінформованість із проблем сталого розвитку, активізацію критичного мислення.

Екологічна компонентна передбачає вирішення таких завдань:

- засвоєння знань щодо стану довкілля, органічної єдності людини і природи, заходів зі збереження цілісності природних екосистем, способів виходу з екологічної кризи та використання формування екологічного світогляду та екокультури на засадах розкриття змісту та впровадження норм і принципів екологічної освіти та етики відповідальності;

- засвоєння основних знань та вмінь щодо здорового способу життя, гармонізації стосунків між людиною та природним середовищем;

- прилучення до екологічного руху, діяльності училищних та позаучилищних (міських, регіональних, Всеукраїнських) екологічних організацій.

Безперечно, упровадження засад випереджаючої освіти для сталого розвитку є особливо важливим у підготовці педагогів, що пояснюється особливостями соціального призначення даної професії. Адже від якості їх професійної підготовки до реалізації завдань випереджаючої освіти залежить формування нового покоління людей, здатних до розвитку і вдосконалення своїх особистісних можливостей та активної участі в усіх сферах діяльності суспільства з урахуванням потреб його сталого розвитку. Готуючи майбутніх педагогів до впровадження засад випереджаючої освіти, ми, таким чином, забезпечуємо наше стале майбутнє.

Підготувати студентів педагогічного училища - майбутніх педагогів - до реалізації якісно нових завдань формування особистості, визначених вище, значить забезпечити формування їх професійної компетентності, що залежить від багатьох чинників, серед яких значне місце посідає управління цим процесом. Основою управлінської діяльності в контексті реалізації сталого розвитку є стратегічне управління як реальний інструмент підвищення його ефективності.

Серед принципів стратегічного управління виокремлюється проектно-моделюючий характер управлінської діяльності, що передбачає його інноваційну спрямованість, гнучкість та відкритість системних інновацій, урахування сучасних тенденцій і запитів суспільства до освіти, структурування змісту освіти згідно з маркетинговим підходом.

Якісні зміни системи управління можна здійснити декількома шляхами: через вплив вищих органів, через розвиток власних традицій і практики, через природне удосконалення управління, що спрямовується розвитком навчального закладу, але найбільш продуктивним ми вважаємо такий, який би поєднував все позитивне, що притаманне кожному з них. Це - проектування діяльності навчального закладу, яке базується на глибокому науковому підґрунті і, разом з тим, забезпечує реалізацію власних засад підготовки педагогічних кадрів. Крім того, актуальність проектування внутрішньоучилищного управління пояснюється також необхідністю навчального закладу реалізовувати підготовку студентів у світлі забезпечення сталого розвитку суспільства через упровадження засад випереджаючої освіти.

Проектування в педагогічному училищі - це ціла система запланованих дій внутрішньоучилищного життя з визначеною специфікою внутрішніх завдань, з обов'язковим прогнозуванням бажаних результатів. Це поетапна практична діяльність, яка містить у собі етапи організації проекту, планування діяльності в проекті, дослідження теми проекту та сприяє розвитку ініціативи, залучає до участі в плануванні всіх учасників педагогічного процесу, формує творчі здібності, потребує впровадження педагогіки співробітництва.

Відповідно до вимог таких нормативно-правових документів, як «Національна доктрина розвитку освіти в Україні», «Концепція громадського виховання особистості в умовах розвитку української духовності»,

«Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти в Україні та її інтеграція в Європейський освітній простір», «Програма розвитку вищої освіти в Донецькій області на 2012-2016 роки», «Концепція виховної роботи в КВНЗ «Макіївське педагогічне училище», «Наскрізна програма національного виховання студентської молоді в КВНЗ «Макіївське педагогічне училище», було визначено провідну мету діяльності навчального закладу - формування професійно компетентних та конкурентоспроможних фахівців.

Враховуючи потенційні можливості проектної технології в інноваційному управлінні педагогічним процесом у навчальному закладі та спираючись на теоретичні положення «Концепції випереджаючої освіти для сталого розвитку», ми розробили і вже протягом декількох років впроваджуємо практико-орієнтований проект «Педагог ХХІ століття» з його складовими, метою якого є визначення шляхів модернізації підготовки фахівців у педагогічному училищі відповідно до вимог нормативних документів і потреб суспільства.

Складовими проекту «Педагог ХХІ століття» є міні-проекти «Держстандарт», «Погляд у майбутнє» (працевлаштування, профорієнтаційна робота), «Педагогічна майстерність» (науково- методична робота), «Обдарованість», «Шляхетність», «Зміцнюємо здоров'я», «Шлях до професійного успіху» (практична підготовка), «Компетентними у життя», «Моніторинг освітнього процесу», «Духовність», «Затишна планета - для нас і прийдешніх поколінь» (рис.1).

Рис. 1. Складові проекту «Педагог ХХІ століття»

У педагогічному училищі вже накопичився значний позитивний досвід реалізації всіх складових проекту «Педагог ХХІ століття», але в даній роботі ми розкриємо досвід реалізації педагогічним колективом міні-проекту «Затишна планета для нас і прийдешніх поколінь», оскільки однією з компонентів випереджаючої освіти для сталого розвитку є екологічна компонента.

Складовими екологічної компоненти є екоспоживання, екологічна етика, екологічна культура, природоохоронна діяльність. Засобами її реалізації є екологічна освіта, екологічне виховання, екологічна діяльність. Робота над мініпроектом «Затишна Планета - для нас і прийдешніх поколінь» здійснювалась за наступними етапами.

Організація проекту передбачала комплексну діагностику студентів і педагогів щодо виявлення стану екоспоживання, екологічної культури, екологічної етики, участі у природоохоронній діяльності.

У результаті досліджень було виявлено, що близько 90% студентів виявили розуміння існування екологічних проблем і намагаються додержуватись вимог екологічної культури та етики, 8% - хоч і розуміли, що екологічні проблеми існують, проте над своєю поведінкою в природі ніколи не замислювались, а 2% студентів відповіли, що в коло їхніх інтересів проблеми екології ніколи не входили.

Розроблення шляхів реалізації проекту потребувало додаткової інформації, як наукового, так і методичного змісту, вивчення досвіду роботи з питань екологічної освіти і виховання в навчальних закладах України. Ми дійшли висновку, що реалізувати цей проект можливо як шляхом організації так званого пронизуючого навчання, яке передбачає включення екологічної освіти і виховання в зміст майже всіх навчальних дисциплін, так і шляхом поглибленого навчання через вивчення дисципліни «Основи екології», організацію роботи гуртка, навчально-дослідницької, волонтерської діяльності студентів, проведення проблемних семінарів, конференцій, круглих столів, співпраці з громадськими організаціями, участі в екологічних акціях, проведення позааудиторних виховних заходів.

Організуючи реалізацію проекту, ми враховували також, що екологія - синтезована система наукових екологічних знань, і тому ці знання є своєрідним поєднанням знань технічних, біологічних, географічних, хімічних, фізичних, філософських, педагогічних, юридичних та економічних, використання яких, на нашу думку, у комплексі сприяє формуванню екологічної культури студентів.

Такий підхід розглядається як «екологізація навчальних дисциплін». Його сутність дослідив і описав Н. Реймерс, як процес послідовного впровадження в технологічні системи управлінських рішень, які б дозволяли підвищувати ефективність використання природних ресурсів з метою покращення або хоча б збереження якості природного середовища на локальному, регіональному і глобальному рівнях. Загальна екологізація означає різносторонній, більш системний, ніж раніше, підхід до об'єктивного світу і більше усвідомлення ролі природи в житті людини, тобто новий етап екологічної культури [4].

На етапі планування діяльності в проекті було розподілено обов'язки між виконавцями проекту. Очолив роботу з реалізації проекту заступник директора з науково-методичної роботи, його виконавцями стали практичний психолог, заступник директора з виховної роботи, керівники академічних груп, викладачі біології, практикуму з природознавства, методики навчання природознавства, методики ознайомлення з природою. До виконання проекту були залучені студенти 1-4 курсів дошкільного і шкільного відділень.

На етапі дослідження теми проекту збиралась необхідна інформація, здійснювався її аналіз, учасниками виконувались окремі завдання.

Заключний етап роботи над проектом - підведення підсумків його реалізації. Двічі на рік у педагогічному училищі проводяться проміжні підсумки роботи над проектом. Варто зазначити, що протягом трьох років реалізації проекту «Затишна планета - для нас і прийдешніх поколінь» всі заплановані заходи стали традиційними і проводились щорічно з ускладненням мети і зміною свого змісту з урахуванням досягнень студентів у засвоєнні екологічних знань і умінь, сформованості уявлень і переконань, про які ми дізнаємося з результатів педагогічного спостереження, анкетування, бесід зі студентами.

Так, наприклад, традиційним стало проведення конкурсу «Міс екологія», підготовка презентацій і проведення конкурсів на кращий студентський проект, кращий екологічний плакат, зокрема до Дня довкілля, річниці від дня Чорнобильської аварії, фотографій «Дивосвіт навколо нас», участь в училищних і міських екологічних акціях.

Дуже ефективною і результативною стала участь студентів педагогічного училища в роботі громадської організації «Макіївський міський осередок Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта».

Не стоять осторонь студенти педагогічного училища і від участі в акціях з упорядкування і озеленення території училища і міста, збору вторинної сировини. У межах роботи секції «Природознавство» МАН училища студенти ведуть навчально-дослідницьку роботу і доповідають про її результати на засіданнях екологічного гуртка, беруть участь в училищних, обласних і регіональних науково-практичних конференціях.

На завершальному етапі студенти, залучені до реалізації проекту, знову діагностуватимуться для того, щоб визначити ефективність реалізації даного проекту, а роботу з екологічної освіти і виховання буде продовжено.

Висновки

Дослідження проблеми розбудови сталого суспільства призвело до розуміння ролі освіти і педагога у формуванні свідомості людей, здатних забезпечити сталий розвиток суспільства, внаслідок чого виникло поняття випереджаючої освіти. Упровадження її засад необхідно починати ще в дошкільному навчальному закладі і продовжувати в школі, починаючи з початкових класів. Саме тому підготовка майбутніх педагогів до впровадження всіх компонентів випереджаючої освіти є важливим завданням вищого педагогічного навчального закладу.

Досвід КВНЗ «Макіївське педагогічне училище» з реалізації проекту «Педагог ХХІ століття» з його складовими засвідчує, що однією з ефективних технологій підготовки майбутніх педагогів до впровадження випереджаючої освіти є проектна технологія.

Список джерел

1. Вірста, С.Є. Інноваційне навчання: метод проектів / С.Є. Вірста // Нові технології навчання. - 2007. - №50. - С. 48-52.

2. Висоцька, О.Є. Концептуальні засади випереджаючої освіти для сталого розвитку / О.Є. Висоцька // Дніпропетровська обласна педагогічна освіта. - 2009. - №21 (30). - С.6.

3. Лендел, М. Теоретичні аспекти формування екологічної культури / М. Лендел / Освіта. Технікуми. Коледжі. - 2004. - № 4 (10). - С. 64-67.

4. Реймерс, Н.Ф. Природоиспользование: словарь- справочник / Н.Ф. Реймерс. - М.: Мысль, 1990. - С. 591-592.

5. Формування професійної компетентності майбутнього вчителя в умовах вищого навчального закладу. Науковий посібник / За заг. ред. С.І. Якименко. - К.: ВД «Слово», 2011. - 464 с.

Анотація

УДК 378:373.3

Теоретичні та практико-зорієнтовані аспекти випереджаючої освіти в системі підготовки педагогів. Данильченко С.В., директор КВНЗ «Макіївське педагогічне училище»

Визначаючи найактуальнішою потребою сучасного суспільства потребу у сталому розвитку, автор статті обґрунтовує особливу роль підготовки педагогів до впровадження освіти, яка його забезпечує. Як педагог-практик, автор надає рекомендації щодо впровадження проектної технології в процес підготовки майбутніх педагогів і доводить, що саме ця технологія є однією з ефективних технологій, яка здатна таким чином перебудувати зміст та методику навчального процесу на всіх його рівнях, що освіта буде забезпечувати своєчасну підготовку людини до життєдіяльності в умовах сучасного інформаційно-техногенного суспільства.

Ключові слова: сталий розвиток, випереджаюча освіта, проектна технологія, проектування діяльності навчального закладу, готовність до педагогічної діяльності.

Аннотация

Определяя актуальной потребностью современного общества потребность в устойчивом развитии, автор статьи обосновывает особую роль подготовки педагогов к внедрению образования, которое его обеспечивает. Как педагог-практик, автор дает рекомендации по внедрению проектной технологии в процесс подготовки будущих педагогов и доказывает, что именно эта технология является одной из эффективных технологий, которая способна таким образом перестроить содержание и методику учебного процесса на всех его уровнях, что образование будет обеспечивать своевременную подготовку человека к жизнедеятельности в условиях современного информационно-техногенного общества.

Ключевые слова: устойчивое развитие, опережающее образование, проектная технология, проектирование деятельности учебного заведения, готовность к педагогической деятельности.

Annotation

As the requirement for constant development is the most urgent need of modern society, the author emphasizes the special role of teachers' training for the education introduction that provides this development. As a teacher-practitioner the author provides guidelines for the implementation of the project technology in the training of future teachers and proves that this technology is one of the most effective ones, which can change the content and methods of the educational process at all levels in a way that education will provide a person with appropriate life background in today's information- anthropogenic society.

Keywords: constant development, advanced education, planning technology, planning of educational institution activities, preparedness for teaching activity.

Размещено на Allbest.ru