Психологічна готовність дітей 5-6 років до навчання у школі

Размещено на http://allbest.ru

3

Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

ДНЗ № 300

УДК 373.29 - 053"465.05/.06"

Психологічна готовність дітей 5-6 років до навчання у школі

Макаренко С.І., кандидат педагогічних наук

завідувач кафедри дошкільної та початкової освіти

Пуресіна Н.О., вихователь-методист, практичний психолог

м. Донецьк



Вступ

Постановка проблеми. Глобальні перетворення в політичній і соціально-економічній структурі нашого суспільства висувають нові вимоги до системи освіти. Базовий компонент дошкільної освіти та Державний стандарт початкової загальної освіти підкреслюють важливість реалізації особистісно-орієнтованої моделі на основі дитиноцентризму, створення умов для розвитку й саморозвитку дитини з урахуванням її психофізіологічних та індивідуальних особливостей; підготовки до органічного входження в соціум; забезпечення реальної наступності між дошкільною й початковою ланками освіти.

У зв'язку з переходом України до обов'язкової дошкільної освіти дітей 5-річного віку, спрямованої на забезпечення всім майбутнім першокласникам рівних стартових можливостей під час вступу до школи, безболісного проходження періоду адаптації до умов освітнього закладу й успішності в навчанні, Базовий компонент визначає вимоги та критерії оцінювання дошкільної зрілості дитини дошкільного віку - як психологічної розвиненості, що характеризується можливістю виявити свою продуктивну активність у взаємодії з навколишнім світом через різні види діяльності [2, с.5]. дошкільний освіта дитина психологічний

З огляду на вищезазначене, все більшої актуальності в наш час набуває проблема підготовки дошкільників до шкільного навчання, у тому числі питання психологічної готовності як одного з найважливіших підсумків психічного розвитку в період дошкільного дитинства.

Аналіз актуальних досліджень. Проблема психологічної готовності дітей до навчання в школі не нова. Нею займалися багато вітчизняних і зарубіжних науковців: Л.І. Божович, Л.А. Венгер, Л.С. Виготський, О.В. Запорожець, К. Інгенкамп, Я. Йірасек, А. Керн, Г.Г.Кравцов, О.Є.Кравцова, Я.Л. Коломинський, О.М. Леонтьев, В.С. Мухіна, Є.А. Панько, Д. Чейлі, Г. Штребел та ін. У зарубіжних дослідженнях предметом вивчення є, в основному, інтелектуальні можливості дітей в найширшому сенсі (Г. Гетцер, А. Керн, С. Штребелі, Я. Йірасек та ін.).

У вітчизняній науці увага приділяється формуванню та розвитку знань, умінь і навичок, необхідних для навчання в школі або передбачених програмою навчання початкової школи (Л.І. Божович, Р.С. Буре, Л.А. Венгер, О.Л. Венгер, Н.Й. Гуткіна, Н.С. Денисенкова, Л.Є. Журова, Г.І. Капчеля, Є.О. Климов, Г.М. Леушина, М.І. Лисина, О.О. Смирнова, Є.В. Штіммер та ін.).

Разом із тим, сучасну ситуацію з підготовки дітей до школи в дошкільних навчальних закладах характеризує часто невиправдана інтелектуалізація освітнього процесу, зниження якості показників основних психологічних новоутворень - базових для повноцінного розвитку дошкільників. Дослідження О.В. Кочерги, С.О. Ладивір, Т.О. Піроженко та інших науковців (психологів, фізіологів, педагогів) підтверджують посилення проблеми психологічної підготовки дітей до школи у зв'язку з переходом до навчання з 6-річного віку.

Так, О.В. Кочерга зазначає, що вихід Закону «Про освіту» дозволив батькам віддавати дитину до школи в 6 або 7 років, і це «... офіційно дозволило вважати неістотною різницю між шістьма і сімома роками дитини» [5, с.4].

При цьому, як наголошує автор, діти 6-ти і 7-ми років досить різні, «як порівнювати трирічну й 18-річну дитину»; шестирічна дитина-першокласник - це дошкільник, а не молодший школяр, яким він стає в 7 років [4].

Психологічний вік має свої межі, й інколи дитина може його випереджати. Але ігнорування закономірностей природного формування психофізичних якостей і вікових особливостей 6- річних дітей заважають їх успішному входженню в систематичне шкільне навчання, що призводить до різноманітних проблем подальшого розвитку. Зокрема, О.В. Кочерга зазначає, що останніми роками у великої кількості дітей України (до 65%) фіксується певна незрілість [4].

Дослідження С.О. Ладивір і Т.О. Піроженко підтверджують, що успішніше навчаються першокласники, що прийшли до школи у віці від 6 років 8 міс. до 7 років 3 міс., а от більшості «паспортних» 6-річок шкільне життя вдається досить важко [6]. Це доводить наявність певних відмінностей: у 5-річок всі психологічні надбання старшого дошкільного віку знаходяться ще в стадії активного формування і становлення порівняно з 6- річними дітьми [9].

Відтак, недостатність сучасних порівняльних досліджень психологічної готовності до школи дітей 5-ти і 6-річного віку, а тому - гостра потреба в моніторингу рівня й особливостей психологічної готовності таких дітей, у розробці практичних рекомендацій щодо її розвитку й своєчасної корекції з урахуванням індивідуальних особливостей кожної дитини актуалізують проблему психологічної готовності до навчання в школі. Це й зумовило вибір теми нашого дослідження: «Психологічна готовність дітей 5-6 років до навчання в школі», проведеного на базі ДНЗ № 300 м. Донецька.

Мета даної статті - визначення відмінностей у рівнях психологічної готовності до шкільного навчання дітей 5-ти і 6-річного віку, надання відповідних практичних рекомендацій щодо їх підвищення.



Виклад основного матеріалу

Проблема готовності дитини до школи була сформульована ще декілька десятиліть тому, хоча до сьогодні в реальній практиці, психологічній та педагогічній науці існують розбіжності щодо розуміння і трактування понять «підготовка до школи», «готовність до школи», «шкільна зрілість», «дошкільна зрілість». Ці слова - синоніми.

Якщо зарубіжні дослідження даної проблеми, в основному, спрямовані на створення тестів й набагато менше орієнтовані на теорію питання, то в роботах вітчизняних педагогів і психологів міститься глибоке теоретичне обґрунтування, що сягає своїм корінням праць Л.С. Виготського.

Науковець підкреслював, що готовність до шкільного навчання полягає не стільки в кількісному уявленні про навколишній світ, скільки в рівні розвитку психічних, орієнтовних дій, у рівні розвитку мотиваційної сфери. О.В. Запорожець зазначав, що готовність до навчання в школі є цілісною системою взаємопов'язаних якостей дитячої особистості, зокрема, особливостей її мотивації, рівня розвитку пізнавальної, аналітико-синтетичної діяльності, ступеня сформованості механізмів вольової регуляції.

О.Я. Савченко розглядає загальну та спеціальну підготовку до школи. Перша - це фізична, інтелектуальна, особистісно-вольова готовність, а друга - готовність долучатися до засвоєння предметних знань, умінь, навичок. Інтегративним результатом цих напрямів діяльності є готовність дитини до навчання в школі, яка формується в неї після закінчення дошкільного дитинства і сприяє успішній адаптації до умов і вимог шкільного навчання. Мірою сформованості цих компонентів готовності (мотиваційної, інтелектуальної, емоційно-вольової та соціальної) визначаються особливості включення дитини в навчальну діяльність, її ставлення до школи, взаємини з учителем і учнями [10].

Отже, сьогодні практично загальновизнано, що готовність до шкільного навчання - багатокомпонентне утворення. Відповідно до розуміння сутності, структури та компонентів готовності дитини до навчання визначаються її основні критерії й параметри. У структурі готовності найчастіше виділяють наступні компоненти: морфологічну (фізичну) готовність, психологічну та соціальну. Психологічна готовність до шкільного навчання за словником Б.Г. Мещерякова визначається як «система психологічних характеристик суб'єкта, що забезпечує його успішне навчання в школі» [7].

О.В. Проскура рівень загального психологічного розвитку дитини, який найчастіше складають наступні показники: а) кількість постійних зубів, зріст, вага; б) розумова зрілість (диференційоване сприйняття, довільна увага, аналітичне мислення); в) емоційна зрілість, соціальна зрілість, визначає як шкільну зрілість.

Проте останнім часом усе більшої актуальності набуває необхідність враховувати факт «помолодшання» середньостатистичного першокласника на один рік, оскільки дитина при цьому за психологічним віком лишається старшим дошкільником. С.О. Ладивір підкреслює, що в «параметрах шкільної готовності» основними показниками є ті новоутворення, які за логікою законів психічного розвитку з'являються лише в процесі самого навчання в школі, а не в дитячому садку. При цьому «лише психологічно зрілий дошкільник здатний до соціальної адаптації й адекватного входження в навчальну діяльність школяра» [6].

Тому, говорячи про готовність до навчання в школі, сучасні психологи наполягають на діагностиці, в першу чергу, рівня дошкільної (а не шкільної) психологічної зрілості - тобто якісних новоутворень, властивих саме дошкільному дитинству, які на етапі вступу до шкільного життя досягають оптимальної зрілості [6].

Т.О. Піроженко визначає дошкільну зрілість як цілісний психічний стан дитини з оптимальним рівнем розвитку новоутворень, для яких дошкільний період є сензитивним [9].

М.Р. Битянова характеризує дошкільну зрілість як «цілісний психічний стан дитини дошкільного віку, що характеризується високим ступенем розвитку тих якостей і процесів, які переживають свій розквіт саме в дошкільний період дитинства, та для яких цей період є сензитивним».

Л.І. Божович виділяє декілька параметрів психологічного розвитку дитини, що найістотніше впливають на успішність навчання в школі. Серед них - певний рівень мотиваційного розвитку, достатній розвиток довільної поведінки та інтелектуальної сфери.

Д.Б. Ельконін і О.Л. Венгер психологічну готовність визначають через інтелектуальну готовність, вольову, мотиваційну, особистісну, соціально-психологічну готовність та розвиток необхідних форм спілкування з однолітками.

Як бачимо, більшість науковців основними показниками психологічної готовності до школи визначають інтелектуальну готовність, вольову, мотиваційну, особистісну та соціально- психологічну готовність.

Тому Державним стандартом дошкільної освіти України - Базовим компонентом - обумовлено, що підготовка до школи має здійснюватися відповідно до вимог і критеріїв оцінки дошкільної зрілості (як психологічної розвиненості дитини дошкільного віку, що характеризується можливістю проявити свою продуктивну активність у взаємодії з навколишнім світом через різні види діяльності), яка передбачає фізичний, пізнавальний та особистісний розвиток дитини, формування її готовності до взаємодії з довколишнім світом, розвиток специфічних видів діяльності, що визначають і забезпечують легку адаптацію до нового соціального статусу - школяра, та є фундаментальними для новоутворень дошкільного дитинства [2, с. 5].

Для визначення відмінностей у рівнях психологічної готовності до шкільного навчання дітей 5-ти і 6-річного віку, нами було проведене емпіричне дослідження на базі комунального дошкільного навчального закладу № 300 відділу освіти Калінінської у м. Донецьку ради. Аналіз отриманих емпіричних даних здійснювався поетапно:

1 етап - психологічна оцінка особливостей мотиваційної готовності дітей до навчання в школі;

2 етап - психологічна характеристика особливостей інтелектуальної готовності до навчання;

3 етап - психологічний аналіз особливостей емоційно-вольової готовності до школи;

4 етап - порівняльна характеристика показників психологічної готовності до навчання в школі у дітей 5-ти і 6-річного віку.

На першому етапі дослідження психологічної готовності дітей до навчання в школі ми визначали домінуючий мотив навчання, використовуючи методики «Історії» [1], «Визначення мотивів навчання» М.Р. Гінзбург [8] та «Визначення внутрішньої позиції першокласника» [3]. Дані методики розраховані на дітей старшого дошкільного віку, доступні для розуміння дітьми, рекомендовані Донецьким обласним центром практичної психології.

На другому етапі, вивчаючи інтелектуальний компонент психологічної готовності, ми використовували комплекс методик, представлених в таблиці 1.

На третьому етапі для вивчення сформованості довільної регуляції діяльності та самоконтролю старших дошкільників ми використовували методики «Графічний диктант», «Так» і «Ні».

Відповіді піддослідних заносили до протоколів діагностики.

Визначивши показники загальних рівнів мотиваційної, інтелектуальної та емоційно-вольової готовності, вивели середнє арифметичне по групі піддослідних і отримали рівень психологічної готовності дітей до школи. Результати обстеження представлені на мал. 1.



Таблиця 1

Комплекс діагностичних методикдля виявлення інтелектуального компонента психологічної готовності

№ з/п	Пізнавальний процес	Методики	Мета вивчення
1	Увага	1. «Переплетені лінії» 2. «Порівняй картинки» 3. Тест «Коректурна проба»	Діагностика довільної уваги й регуляції діяльності
2	Сприйняття	1. «Що не домальовано?» 2. «Будиночок»	Діагностика просторового сприйняття
3	Мислення	1. «Виключення зайвого» 2. «Лабіринт» 3. «Матричні задачі Раввена» 4. «Послідовні картинки»	Діагностика розумових процесів
4	Пам'ять	1. «Запам'ятай слова» 2. «Повтори фрази»	Діагностика довільного запам'ятовування
5	Мовлення	1. «Логічні завдання» 2. Розуміння тексту 3. «Звуковий аналіз» 4. «Склади розповідь»	Діагностика мовленнєвого розвитку

Як видно з малюнка 1, показники загального рівня психологічної готовності до навчання в школі у дітей 5-річного та 6-річного віку різні. Високий рівень психологічної готовності виявлено у 59% обстежених дітей 6-річного віку і тільки у 5% дітей 5-річного віку.

Показники середнього рівня психологічної готовності виявлені у 41% дітей 6-річного віку і 76% дітей 5-річного віку.

Низький рівень психологічної готовності до навчання в школі виявлений у 19% дітей 5-річного віку і не виявлений у дітей 6-річного віку.

Це означає, що рівень психологічної готовності дітей 5-ти і 6-ти років відрізняється. Хлопчики і дівчатка 6-річного віку психологічно готові до навчання в школі на високому та середньому рівні, причому високий рівень готовності превалює.

У хлопчиків і дівчаток 5 років переважає середній рівень психологічної готовності.

Отримані дані дають підставу зробити висновок, що певні відмінності показників психологічної готовності до навчання в школі у дітей 5 і 6-річного віку існують.

Для перевірки цього нами було використано метод математичної статистики t-критерій Ст'юдента, який дозволив зробити оцінку відмінностей величин середніх у вибірках показників для дітей 5-річного та 6-річного віку.

Мал.1. Рівні загальної психологічної готовності до навчання в школі хлопчиків і дівчаток обстежуваної групи

Перевірили статистичні гіпотези:

Н₀ - середнє значення рівня психологічної готовності у вибірці дітей 6-річного віку і вибірці дітей 5-річного віку не розрізняються.

Ні - середнє значення рівня психологічної готовності у вибірці дітей 6-річного віку і вибірці дітей 5-річного віку статистично значущо різняться.

Середнє арифметичне в групі дітей 5-річного віку становить: 121/21 = 6. Середнє арифметичне в групі дітей 6-річного віку становить: 185/22 = 8,4.

Різниця за абсолютною величиною між середніми становить: |X-Y| = 6-8,4 = 2,4.

Підрахунок вираження дає: Sd = 0,66

Значення t_емп = 2,4 / 0,66 = 3,6

Число ступенів свободи k = 21 +22-2 = 41

За таблицею знаходимо t_кр:

Отже, t_кp < t_емп, тобто отримуємо підтвердження гіпотези, що середні значення рівня психологічної готовності у вибірці дітей 6-річного віку і вибірці дітей 5-річного віку суттєво різняться.

Методами математичної статистики ми підтвердили наявність певних відмінностей у рівнях психологічної готовності до навчання в школі дітей 5-ти і 6-річного віку.



Висновки

Теоретичне вивчення проблеми психологічної готовності до навчання в школі дітей 5-ти й і 6-річного віку, результати проведеного емпіричного дослідження дозволили сформулювати наступні висновки:

1. Мотиваційна готовність до навчання у дітей 5- ти й і 6-річного віку різна. Дітей 6-річного віку приваблює саме навчання як серйозна змістовна діяльність, яка призводить до певного результату, важливого як для самої дитини, так і для оточуючих дорослих. Діти 5-річного віку виявляють прагнення до школи тільки заради зовнішніх атрибутів, що свідчить про їх неготовність до навчання.

2. Внутрішня позиція майбутнього першокласника недостатньо сформована в % піддослідних дітей 6-річного віку й у всіх дітей 5- річного віку.

3. Високий рівень інтелектуальної готовності виявлений у 73% обстежених дітей 6-річного віку і 14 % дітей 5-річного віку. Показники середнього рівня інтелектуальної готовності виявлені у 27% дітей 6-річного віку і 72% дітей 5-річного віку.

Низький рівень інтелектуальної готовності виявлено у 14 % дітей 5-річного віку і не виявлений у дітей 6-річного віку відповідно.

4. Виявлено відмінності в емоційно-вольовій готовності до навчання у дітей 5-ти й і 6-річного віку.

Так, діти 6-річного віку здатні зменшити імпульсивність реакцій і можуть тривалий час виконувати не дуже привабливе завдання.

Діти ж 5-річного віку не мають вольової регуляції поведінки, що свідчить про їх неготовність до навчання в школі.

5. Серед дошкільників як 5-річного, так і 6- річного віку відзначається досить великий діапазон відмінностей у рівні психологічної готовності до навчання в школі.

Високий рівень психологічної готовності виявлений у 59% піддослідних дітей 6- річного віку і у 5% дітей 5-річного віку, середній - у 41% дітей 6-річного віку і 76% дітей 5-річного віку, низький - у 19% дітей 5-річного віку і не виявлений у дітей 6-річного віку.

Тобто рівень психологічної готовності до навчання в школі дітей 5 років недостатній.

6. Порівняльний аналіз результатів емпіричного дослідження свідчить про відмінність рівня психологічної готовності до навчання в школі піддослідних дітей 5-річного та 6-річного віку, що підтверджено підрахунками математичної статистики, зокрема t-критерієм Ст'юдента.

Відзначається чіткий взаємозв'язок між віком досліджуваних та рівнем їх психологічної готовності до навчання в школі.

На підставі вищезазначеного нами були розроблені рекомендації для учасників навчально-виховного процесу ДНЗ.

Рекомендовано практичним психологам:

1. Розробити і провести розвиваючі заняття щодо формування мотивації до навчання в школі для дітей 5-річного віку.

2. Провести розвиваючі заняття з циклу «Дітям - про емоції» з метою формування емоційно-вольової сфери дітей.

3. Розробити пам'ятки для батьків «Дитина йде до школи» з добіркою ігор для розвитку пізнавальної сфери дитини.

4. Провести семінар-практикум для педагогів «Що робити, якщо...?» з метою ознайомлення з компонентами психологічної готовності до навчання в школі та методикою їх формування.

5. Виступити з результатами діагностики психологічної готовності дітей до школи на батьківських зборах.

Рекомендовано педагогам:

1. Здійснювати роботу з підготовки дітей до навчання в школі з урахуванням результатів психодіагностичного дослідження.

2. Використовувати роботу дітей у парах і командах для розвитку довільності дій, уміння приймати рішення й виконувати їх.

3. Розробити для проведення батьківських зборів анкету «Чи готова Ваша дитина до школи?» з метою визначення рівня знань батьків про готовність дітей до навчання в школі.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо в розробці й апробації авторської програми комплексної психологічної підготовки дітей 5-6 років до шкільного навчання.



Список джерел

1. Анотований каталог психологічного інструментарію. Інформаційний збірник. / [уклад. І.В.Іванова та ін.]. - Донецьк, 2010. - 53 с.

2. Базовий компонент дошкільної освіти / [наук. кер.: А. М.Богуш; авт. кол.: Г. В.Бєлєнька та ін.]. - К.: Видавництво, 2012. - 26 с.

3. Голуб, И.Е. Организация диагностической деятельности в направлении комплексного изучения социально-психологической готовности ребенка к обучению в школе в условиях дошкольного учреждения (методическая разработка) / И.Е. Голуб. - Донецк, 2008. - 108 с.

4. Кочерга, О. Коли дитина готова до школи? / О. Кочерга // Дошкільне виховання. - 2012. - №2 12. - С. 4-9.

5. Кочерга, О. Психофізіологія дітей 6 року життя / О. Кочерга. - К: Шк. Світ, 2007. - 128 с.

6. Ладивір, С.О. Дошкільник напередодні шкільного життя // Вихователь-методист. - 2010. - № 7. - С. 4-13.

7. Мещеряков, Б.Г. Большой психологический словарь / Б.Г.Мещеряков, В.П.Зинченко. - [3-е изд.] - 2002. - 632 с.

8. Павлова, Т.Л. Диагностика готовности ребенка к школе / Т.Л.Павлова. - М.: ТЦ Сфера, 2006. - 128 с. - (Библиотека практического психолога).

9. Піроженко, Т. Турботу про малечу - на дитячі плечі? / Т. Піроженко // Дошкільне виховання. - 2011. - № 6. - С. 7-10.

10. Савченко, О. Новий стан розвитку 4-річної початкової школи/ О.Савченко // Початкова школа. - 2001. - № 1. - С. 6-10.



Анотація

УДК 373.29 - 053"465.05/.06"

Психологічна готовність дітей 5-6 років до навчання у школі. Макаренко С.І., завідувач кафедри дошкільної та початкової освіти Донецького облІППО, кандидат педагогічних наук

Пуресіна Н.О., вихователь-методист, практичний психолог ДНЗ № 300 м. Донецька

У статті розкрито теоретичні основи підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі, зокрема, психологічної готовності до навчання. Виділено проблему неврахування відмінностей психологічної готовності до школи дітей 5-річного й 6-річного віку. На основі аналізу результатів проведеного емпіричного дослідження сформульовані висновки й рекомендації щодо врахування відмінностей та особливостей формування психологічної готовності до школи дітей 5- річного та 6-річного віку.

Ключові слова: готовність до школи, дошкільна зрілість, психологічна готовність, показники психологічної готовності, мотиваційна готовність, інтелектуальна готовність, емоційно-вольова готовність



Аннотация

В статье раскрыты теоретические основы подготовки детей старшего дошкольного возраста к обучению в школе, в т.ч. психологической готовности к обучению. Выделена проблема игнорирования отличий психологической готовности к школе детей 5-летнего и 6-летнего возраста. На основе анализа результатов проведенного эмпирического исследования сформулированы выводы и рекомендации по учёту отличий и особенностей формирования психологической готовности к обучению в школе детей 5-летнего и 6-летнего возраста.

Ключевые слова: готовность к школе, дошкольная зрелость, психологическая готовность, показатели психологической готовности, мотивационная готовность, интеллектуальная готовность, эмоционально-волевая готовность.



Annotation

The article discloses theoretical grounds of senior preschoolers preparation to study at school including psychological readiness to study. The problem of ignoring (or not taking into consideration) the differences between psychological readiness to school in 5-year-old and 6-year-old children is defined. On the basis of the analysis of the results of the conducted empirical investigation the conclusions were stated and the recommendations as to taking into consideration the differences and peculiarities of the formation of psychological readiness to study at school in 5-year-old and 6-year-old children were formulated.

Key words: readiness to school, pre-school maturity, psychological readiness, indicators of psychological readiness, motivational readiness, intellectual readiness, emotional-volitional readiness.

Размещено на Allbest.ru

...