Використання можливостей ресурсного центру для підвищення професійної компетентності фахівців галузі освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання можливостей ресурсного центру для підвищення професійної компетентності фахівців галузі освіти

У статті представлено перспективи організації роботи ресурсного центру факультету дошкільної освіти та практичної психології ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» для підвищення рівня професійної компетентності вихователів дітей дошкільного віку, практичних психологів, соціальних педагогів, а також удосконалення процесу підготовки фахівців галузі освіти, зокрема створення умов для ранньої професійної адаптації студентів. Визначаються можливості використання моделі діяльності ресурсного центру з метою зміцнення зв'язків між наукою та практикою.

Останнім часом галузь дошкільної освіти активно модернізується: змінюються стандарти, програмна основа роботи, завдання, зміст, форми взаємодії з дітьми, педагогами, батьками. Цим підкреслюється актуальність та важливість удосконалення професійної компетентності для кожного з учасників освітнього процесу (науковці, викладачі, методисти, вихователі, практичні психологи, соціальні педагоги тощо). Для цього слід проаналізувати власну професійно-методичну компетентність, зробити висновки про її рівень, співставити з сучасними тенденціями, вирішити, у якому напрямку здійснювати її поліпшення, і найголовніше - в який спосіб це зробити, до кого звернутися за допомогою.

Місцем концентрації новітніх надбань сучасної наукової думки є освітні центри. В Донецькому регіоні до числа таких належить Державний вищий навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет», у складі якого функціонує факультет дошкільної освіти та практичної психології. Стратегічним завданням власного розвитку факультету є вдосконалення системи підготовки фахівців відповідно до сучасних стандартів освіти. Разом із тим, педагогічний колектив факультету визначає одним із найважливіших завдань діяльності - пошук можливостей налагодження міцних зв'язків із психолого-педагогічною практикою. Цьому є цілком логічне пояснення, тому що факультетом із славетною історією накопичено багато корисної внутрішньої інформації.

Запорукою стабільного успіху є постійна модернізація науково-дослідного та навчально-методичного забезпечення, над якими плідно працюють викладачі випускових кафедр: беруть активну участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях, мають публікації в зарубіжних виданнях; створюють авторські програми навчальних дисциплін та методичне забезпечення до них; надають індивідуальні та групові консультації студентам, дієву допомогу під час підготовки до практичних та семінарських занять. Очевидно, що факультет володіє унікальною базою внутрішньої інформації, яка стала цінним стратегічним ресурсом розвитку освітньої галузі регіону, проте не завжди вчасно в адаптованому варіанті доходить до практичних працівників. Тому важливо чітко визначити способи налагодження потоків цієї інформації для підвищення професійної компетентності практичних працівників.

Аналіз останніх досліджень та публікацій, у яких започатковане вирішення цієї проблеми і на які спирається автор. На питаннях професійного розвитку педагогів та психологів зосереджено увагу багатьох дослідників. У дослідженнях (В. Бодрова, К. Гуревича, Г. Данілової, І. Зязюна, Є. Ісаєва, В. Іщенко, О. Казаннікової, І. Кона, М. Лук'янової, І. Сокол, М. Павлової, Л. Пуховської, Б. Романовської, В. Семиченко, М. Симоненко, В. Сластеніна, Л. Темнової, О. Чернишова, В. Шадрикова та ін.), висвітлені різні аспекти психолого-педагогічної підтримки фахівців на різних етапах професійного становлення [1; 2; 3; 4].

Враховуючи час стрімкого розвитку інформаційних технологій, вчені виокремлюють низку напрямів досліджень, які стосуються питання професійного саморозвитку фахівця. Так, наприклад, створення єдиного інформаційного простору для підвищення кваліфікації педагогічних кадрів; упровадження в практику роботи сучасних інформаційних технологій; формування віртуальних педагогічних спільнот; використання Інтернет-серверів; розробка комп'ютерних дидактичних матеріалів; формування навичок роботи з електронними документами; робота з ресурсами та масивами інформації тощо[5; 7; 8].

Всі вищезазначені напрями наукових досліджень об'єднує поняття «користувач». Користувач (споживач) інформації - суб'єкт, що звертається до інформаційної системи або посередника за одержанням необхідної йому інформації та користується нею.

Споживачами інформації, що зосереджується на факультеті, є викладачі, студенти, педагоги-практики (завідувачі та методисти закладів освіти, психологи, вихователі, соціальні педагоги та ін.). Кожному з них важливо вчасно поділитися власними досвідом, презентувати або розглянути результати роботи, швидко знайти якісну допомогу та ін.

Тому цілком послідовно виникла ідея створення і запровадження результативної, «живої» взаємодії наукової та практичної діяльності, яка б відповідала сучасним вимогам інформаційного простору, слугувала допомогою його користувачам. Вона знайшла свій відбиток у створенні ресурсного центру факультету - освітнього простору платформи для розвитку студентів, педагогів, психологів, батьків та дітей (керівник: Аматьєва О.П., кандидат педагогічних наук, доцент, декан факультету дошкільної освіти та практичної психології ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»).

Ініціативною творчою групою (Аматьєва О.П., Корнєєва О.Л., Хартман О.Ю.) були виділені основні завдання реалізації освітнього проекту «Ресурсний центр факультету», серед них: надання якісної інформаційно-методичної підтримки учасникам проекту, розширення професійно-методичного потенціалу фахівців галузі освіти, психолого-педагогічна підтримка батьків та дітей.

Відповідно до положення, ресурсний центр - це постійно діючий центр внутрішньої організації інформаційного простору на факультеті дошкільної освіти та практичної психології, який забезпечує функціонування зворотних зв'язків між учасниками освітнього процесу та практиками (викладачами, студентами, педагогами, психологами, батьками та ін.).

Мета цієї статті: визначити перспективність використання діяльності ресурсного центру факультету для підвищення рівня професійної компетентності вихователів дітей дошкільного віку, практичних психологів, соціальних педагогів, а також удосконалення процесу саморозвитку фахівців галузі освіти.

Виклад основного матеріалу. Зупинимося на функціях ресурсного центру, які є перспективними в організації саморозвитку професійної компетентності фахівців. Очевидними є широкі можливості для підвищення професійно-методичної компетентності педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів, загальноосвітніх шкіл, дитячих будинків, інтернатів тощо, обміну досвідом з мотивації та заохочення педагогів до творчих ініціатив [6]. Інформаційна платформа ресурсного центру здатна значно розширити коло популяризації доробків сучасної психолого-педагогічної науки.

Перспективними у роботі ресурсного центру є такі напрями: залучення до активної самостійної пошуково-методичної роботи; озброєння інноваційними методиками у роботі з батьками; занурення в інноваційно-творчу методичну діяльність; стимулювання оцінно-контрольної діяльності у професійно-методичній роботі; інформаційне забезпечення педагогічних працівників з проблем експериментально-дослідницької роботи; організаційно-методична допомога у впровадженні результатів наукових досліджень в практику; розробка та видання навчальних, методичних посібників, методичних рекомендацій, дайджестів, тощо.

Доцільним є введення до структури ресурсного центру координаторів, диспетчерів, кореспондентів, спільна робота яких пов'язана з формуванням масивів корисної інформації. Так, диспетчери (працюють на базі закладу освіти): складають запит до ресурсного центру, створюють інформаційний банк ресурсного центру тощо. Кореспонденти (працюють на базі ресурсного центру та за його межами): організовують надходження необхідної інформації до ресурсного центру і від нього, створюють макети публікацій, інформують про заходи, які відбуваються в центрі. Координатори здійснюють формування інформаційних масивів, управління інформацією, її перевірку та виконують іншу управлінську діяльність відповідно до напряму власного науково-методичного пошуку. Для ефективного інформаційного обміну необхідна ясність, конкретність, недвозначність повідомлень, постійний контроль їхнього змісту, процесу передачі й прийому, а також використання паралельних і перехресних комунікаційних каналів. Ось чому в організаційному арсеналі ресурсного центру факультету дошкільної освіти та практичної психології діють диспетчери інформації, кореспонденти, координатори, які спрямовують інформаційний обмін та формують інформаційні потоки. Координатори ресурсного центру - викладачі випускових кафедр факультету дошкільної освіти та практичної психології, асистенти, аспіранти, здобувачі. Диспетчери ресурсного центру - педагоги-практики закладів освіти регіону (завідувачі, методисти, вихователі, практичні психологи, соціальні педагоги та ін.). Кореспонденти ресурсного центру - це студенти факультету, які забезпечують оновлення та розповсюдження інформації, накопиченої у ресурсному центрі.

Системності роботі учасників ресурсного центру надають індивідуальні «Теки ресурсів», в яких зазначається теми поглибленої роботи, бібліографічний покажчик для ознайомлення, перелік запланованої роботи, термін її виконання та передбачені результати, отримані результати, відгуки, зауваження, додатки - документи, методичні матеріали самостійно опрацьовані (нормативно-правові акти, діагностичні методики, розвивальні матеріали тощо).

Інформаційним ядром ресурсного центру постає унікальна інтелектуальна база, яку накопичували впродовж багатьох років викладачі факультету; досвід, знання та результати науково-дослідної діяльності випускових кафедр. Ресурсний центр - це освітній проект, який має на меті удосконалення системи підготовки фахівців для потреб галузі освіти засобами поєднання науки та практики. Діяльність ресурсного центру створює доступ до інформаційних, науково-методичних, навчальних інформаційних ресурсів. Це позитивно впливає на якість професійної компетентності фахівців, можливості учасників освітнього процесу щодо розвитку інновацій, модернізації наукових досліджень, поєднання творчих ідей з інтелектуальним потенціалом, а також вирішення стратегічних завдань розвитку факультету. Отже, перспективним є відкриття інтелектуальної бази факультету для доступу практиків, тим самим забезпечувати підвищення кваліфікації педагогічних працівників. З іншого боку, існує перспектива якісного зворотного зв'язку. Саме практики здатні поповнювати тематичні розділи ресурсного центру власними доробками, висвітлювати результати участі в експериментальній діяльності локального, регіонального та всеукраїнського рівнів, презентувати узагальнений педагогічний досвід тощо.

Розглянемо докладніше механізми реалізації роботи ресурсного центру. Поняття «ресурс» трактується як запас, джерело будь-чого. На даний час є розуміння того, що суттєвим ресурсом є інформація [7].

Інформаційні ресурси факультету можна визначити як загальний наявний обсяг науково-практичної, методичної продукції в його системі. Інакше кажучи - це увесь обсяг знань, створений чи узагальнений фахівцями, зафіксований на матеріальних носіях і призначений для громадського використання, за умови приєднання до бази користувачів ресурсного центру. Таким чином, інформаційний ресурс має інтелектуальну цінність, яка постійно зростає за рахунок саме обміну думками, досвідом, надбаннями. Потрапляючи до споживача, він може використовуватися для вирішення завдань різного роду: від розширення кола власних знань до впровадження в практику сучасних освітніх технологій. Таким чином, можна стверджувати, що інформаційний ресурс здатний «працювати» в інформаційному просторі як практиків, так і науковців.

Термін «інформаційний простір» єдиного наукового трактування поки ще не отримав, але зрозуміло, що це сукупність інформації, об'єкти якої пов'язані між собою таким просторовим відношенням, як територія. У цьому контексті можна говорити про інформаційний простір факультету. Розширити межі впливу інформації на споживачів дозволяє всесвітня комп'ютерна мережа Internet. Розвиток Internet-технологій, розширення точок доступу до мережі сприяє створенню єдиного інформаційного простору, не обмеженого територіально, використання однієї й тієї ж інформації багатьма користувачами одночасно. Ми вважаємо перспективним саме налагодження інформаційного взаємообігу між практиками та науковцями в організації підвищення професійної компетентності оновлення діяльності фахівців дошкільної освіти, які приймають науково обґрунтовану інформації як керівництво до дій.

Інформаційний обмін - це передача й отримання інформаційних продуктів, а також надання інформаційних послуг. У процесі інформаційного обміну ресурсного центру здійснюється процес руху й споживання інформації, що укладається, рецензується, класифікується, узагальнюється педагогічним колективом факультету.

Для ефективного інформаційного обміну необхідно забезпечити системність та доступність інформації. Особливе значення при цьому має структурована інформація, що стосується окремої проблеми чи наукового напряму. Кожен користувач інформації обирає та одержує потрібну йому інформацію. Саме у вільному виборі полягає одна з найважливіших переваг роботи ресурсного центру. Плідність інформаційного обміну визначається активністю користувачів, рівнем використання отриманої інформації, вчасним оновленням ресурсів.

Таким чином, можна стверджувати, що перспективність діяльності ресурсного центру як доступного для вільного користування джерела інформації для фахівців дошкільної освіти дозволяє широкому колу працівників одержувати та презентувати бажані результати.

Інформаційний арсенал ресурсного центру - це сукупність різних видів документів, файлів, посібників, фотографій, відеоматеріалів та інших продуктів інтелектуальної роботи фахівців, організованих для ефективного одержання інформації. При цьому дані ресурси можна багаторазово використовувати для вирішення проблем користувачів, повертатися до них, удосконалювати, оновлювати.

Важливою допомогою у здійсненні роботи ресурсного центру є нові функціональні можливості комп'ютерної техніки, які з кожним роком нарощуються, сприймаються сьогодні як потужний підсилювач інформаційної діяльності та визначають його довготривалу перспективність.

Якщо взяти до уваги, що інформаційним ресурсом стає лише та інформація, що зафіксована на певному носії у межах ресурсного центру, а також та, яка пройшла експертизу на якість. У цьому полягає ще одна перевага роботи ресурсного центру для оновлення роботи практиків - якість інформації. Одним із завдань своєї роботи координатори ресурсного центру ставлять спеціальне оцінювання інформації щодо її вірогідності, систематизують накопичену інформацію, видаляють неякісну, недостовірну та неефективну. Крім того, вони слідкують за вчасним вилученням застарілої інформації, що втратила цінність. Доцільність даного підходу до організації ресурсного центру ілюструє ще одну перевагу цієї роботи - системне оновлення інформації.

Ресурсний центр дійсно є прикладом внутрішньої організації інформаційної системи для практиків. Тематична впорядкованість сукупності документів (інформаційних продуктів) може формувати ресурсні центри закладів, які беруть участь у проекті, тим самим підтримуючи науково-методичний пошук. Отже, перспективним є наслідування організаційних основ роботи ресурсного центру для створення власних інформаційних міні-систем практиків, які є основою саморозвитку фахівців.

Для педагогів-фахівців важливо вчасно мати доступ до документів усіх видів. Тому в нагоді стають матеріали, які акумулюються в ресурсному центрі на будь-яких носіях. Це може бути інформація про цікаві події в житті факультету; тематичні дайджести з проблемних питань дошкільної освіти, практичної психології, соціальної педагогіки; збірки законів та нормативних документів; матеріали для ефективної роботи з різними категоріями населення; нові ідеї педагогічної науки; зразки для роботи з образотворчої діяльності з дітьми; відеоматеріали для включення у спеціально організовану діяльність з дітьми; опис перспективного педагогічного досвіду тощо. Цікаво, що практики пропонують анонсувати на сторінках ресурсного центру тематику методичних продуктів та інших видів інформації, яка планується бути висвітленою.

Висновки

ресурсний педагогічний професійний

Таким чином, інформаційна система ресурсного центру за умови відкриття доступу для практичних працівників, може значно розширити свій вплив на освітній простір регіону, налагодити безпосередній швидкий зворотній зв'язок та отримувати реакцію користувачів на актуальність наукового пошуку. Система ресурсного центру стане перспективною і зможе виконувати кілька сучасних функцій: автоматизовану навчальну функцію, дорадчу, експертну тощо. Ресурсний центр факультету - це освітній простір для розвитку студентів, педагогів, психологів, батьків та дітей. Реалізації функцій та досягненню завдань діяльності ресурсного центру сприяє об'єднання фахівців-практиків та наукового загалу для роботи над єдиним завданням - підвищенням якості освіти регіону.

Перспективи подальшої роботи ми вбачаємо у пошуку можливостей зміцнення інтелектуальної та матеріально-технічної бази ресурсного центру як засобу підвищення професійної компетентності фахівців освітньої галузі, популяризації психолого-педагогічних знань та підтримки іміджу професії.

Список джерел

1.Зязюн, І.А. Інтелектуально-творчий розвиток особистості в умовах неперервної освіти // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: монографія / за ред. І.А. Зязюна. - К.: ВІПОЛ, 2000. - C. 11-57.

2.Інновації в дошкіллі. Програми, технології, проекти, ідеї, досвід: посібник на допомогу дошкільним працівникам / авт.-упор.: Л.В. Калуська, М.В. Отрощенко. - Мандрівець, 2010. - 376 с.

3.Інноваційна діяльність у системі післядипломної педагогічної освіти: нормативне забезпечення: науково-методичний посібник / укл. О.І. Чернишов, Т.Б. Волобуєва, О. В. Сіпачова. - Донецьк: Витоки, 2009. - 92 с.

4.Іщенко, В. Інноваційний потенціал проектної діяльності // Проектна діяльність у ліцеї: компетентнісний потенціал, теорія і практика: науково-методичний посібник / за редакцією С.М. Шевцової, І.Г. Єрмакова, О.В. Батечко, В.О. Жадька. - К.: Департамент, 2008. - 520 с.

5.Колеченко, А.К. Психология и технология воспитания: монография / А.К. Колеченко. - СПб: КАРО, 2006. - 416 с.

6.Корнєєва, О.Л. Підвищення ефективності

функціонування методичної служби в структурі регіональної системи дошкільної освіти / О. Л. Корнєєва // Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. праць (спецвипуск). Ч. 2.: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [«Психолого-педагогічний та соціальний супровід дитини дошкільного віку»], (Слов'янськ, 22-23 квітня 2010 р.) / за заг. ред. проф. В.І. Сипченка. - Слов'янськ: Видавн. центр СДПУ, 2010. - С. 87-98.

Размещено на Allbest.ru