Використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні ділової англійської мови у вищій школі

Petro Mohyla Black Sea State University, Mykolaiv, Ukraine

THE USAGE OF INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES IN TEACHING BUSINESS ENGLISH AT HIGHER SCHOOL

The ways of using ICT for teaching Business English in a credit-transfer system of future economists' professional training are found out. Some current approaches to understanding the key concepts of «information technology» and «information and communication technology» in the context of the study are analysed. The components of a teacher's information and communication competence are considered. The motivational and stimulating, informational, organization, training and learning, control and corrective functions of ICT are investigated. Also some peculiarities of teachers and students using ICT in an educational process are revealed.

Key words: information technologies, information and communication technologies, ICT-learning, information and communication competence, multimedia technologies.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями. Нині інформаційно-комунікаційні технології становлять вагому частку світового виробництва, що веде до глобального перерозподілу як ринку праці, так і ринку освітніх послуг. Зокрема, стратегія розбудови єдиного Європейського освітнього простору в рамках Болонського процесу характеризується створенням глобальних відкритих освітніх мереж, які дозволяють, з одного боку, розвивати систему накопичення і поширення наукових знань, а з іншого - надавати доступ до різноманітних інформаційних ресурсів різним верствам населення.

Слід звернути увагу також на те, що у професійній діяльності економісти повинні активно співпрацювати із зарубіжними партнерами - представниками різних культур і рівнів професійної компетентності; мати уявлення про новітні науково-технічні досягнення в своїй виробничій сфері, використовуючи при цьому англомовні джерела інформації.

Отже, сучасні тенденції розвитку суспільства зумовлють нові вимоги до професійної підготовки фахівців економічної галузі, зокрема, поліпшення якості іншомовної підготовки студентів, забезпечення її практичної спрямованості з метою підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняних випускників на світовому ринку праці.

У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХ столітті зазначається, що одним із основних аспектів реформування освіти є впровадження в навчально-виховний процес сучасних педагогічних і науково-методичних досягнень, а одним із основних шляхів удосконалення змісту освіти є широке використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Отже, враховуючи все вищевказане, є підстави вважати, що активне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у викладанні ділової англійської мови у вищий школі сприятиме оптимізації фахової підготовки майбутніх економістів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання даної проблеми. Питанням впровадження у педагогічний процес інформаційно-комунікаційних технологій присвячено цілу низку теоретичних і практичних досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних авторів. Зокрема, проблема інформатизації освіти знаходить відображення у роботах В. Болтянського, В. Волинського, Ю. Дорошенка, А. Єршова, К. Коліна, В. Лугового, В. Монахова, С. Ракова, Ю. Рамського, В. Розумовського; моделі інформаційно-комунікаційних технологій навчання представлено в дослідженнях В. Бикова, Р. Гуревича; організацію самостійної роботи студентів на основі ІКТ розглянуто у наукових доробках А. Байраківського, М. Байло, Муковіза, М. Смирнової; шляхи, засоби, методи використання новітніх інформаційних технологій у навчанні розкриваються у працях О. Биконі, Б. Гершунського, О. Довгяла, К. Доулінга, М. Жалдака, Г. Кедровича, Ю. Машбица, С. Пейперта, Н. Роберта, O. Співаковського, Н. Тализіної.

У сучасних методиках викладання іноземної мови ІКТ розглядаються як: засоби, методи і прийоми виконання навчальних завдань і проектної роботи (B. Barrett, P. Calve, Н. Гальскова, Т. Коваль, Кожушко, Н. Сороко, О. Тарнопольський, P. Sharma); самостійної позааудиторної роботи (Є. Полат, П. Сердюков, P. Gray, T. Lancien, М. Nelson, D. Tailer, M. Warshauer); засіб навчання писемного мовлення (О. Биконя, S. Hurd, І. Корейба, О. Середа, І. Цатурова); створення віртуального освітнього середовища (О. Бігич, М. Бовтенко, В. Краснопольський, О. Огурцова, М. Ястребов).

Аналіз досліджень засвідчує, що використання ІКТ у навчально-виховному процесі вищої школи, раціональне поєднання інноваційних методів навчання з традиційними - складне завдання, яке потребує вирішення цілого комплексу організаційних, психологічних, навчально-методичних, матеріально- технічних та інших питань. Незважаючи на наявність окремих методичних розробок, проблема системного використання ІКТ як інноваційної складової навчання ділової іноземної мови у вищих навчальних закладах залишається мало дослідженою.

Формулювання цілей статті. Метою статті є визначення шляхів використання ІКТ у викладанні ділової англійської мови в умовах кредитно-трансферної системи підготовки майбутніх економістів. Вказане потребує розв'язання наступних завдань: по-перше, необхідно проаналізувати сучасні підходи до розуміння ключових понять «інформаційна технологія» та «інформаційно-комунікаційна технологія» в контексті дослідження; по-друге, визначити особливості застосування ІКТ у діяльності суб'єктів освітнього процесу - викладача і студентів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Зазначимо, що поняття «інформаційна технологія» (ІТ) трактується як «загальний термін, який використовують для посилань на всі технології, пов'язані зі створенням, опрацюванням, зберіганням, використанням, пересиланням і керуванням інформацією в цифровому вигляді. Остання вимога говорить про використання для цих цілей комп'ютерних систем...» [1, с. 271]. Щодо поняття «інформаційно-комунікаційні технології» (ІКТ) зауважується, що це «термін, поширений у Європі замість або як розширення терміна «інформаційні технології» [1, с. 261]. Можна стверджувати, що це розширення полягає у використанні не лише комп'ютерних, а й відповідних телекомунікаційних систем.

У нашому дослідженні вважаємо більш доцільним спиратись на визначення М. Жалдака: «Сучасна інформаційна технологія - це сукупність засобів, методів і прийомів збирання, зберігання, опрацювання, подання та передачі повідомлень, що розширює знання людей та розвиває їхні можливості щодо управління технічними та соціальними процесами» [2, с. 5].

З огляду на те, що набуття професійної іншомовної компетентності майбутніх фахівців безпосередньо обумовлюється сучасними вимогами до їх професійної підготовки, важливим є визначення поняття «інформаційно-комунікаційні технології навчання» (ІКТ навчання). За В. Биковим, ІКТ навчання - «це комп'ютерно орієнтована складова педагогічної технології, яка відображає деяку формалізовану модель певного компоненту змісту навчання і методики його подання у навчальному процесі, що представлена у цьому процесі педагогічними програмними засобами і передбачає використання комп'ютера, комп'ютерно орієнтованих засобів навчання і комп'ютерних комунікаційних мереж для розв'язування дидактичних завдань або їх фрагментів» [3, с. 141].

Р. Гуревич, визначаючи ІКТ навчання подібно до трактування попереднього дослідника, вважає, що воно є комп'ютерною технологією [4, с. 364].

Слід зважати також на те, що кожна науково обґрунтована технологія є однією з необхідних проміжних ланок між певною наукою та відповідним виробництвом, яка забезпечує практичну реалізованість науково-виробничої системи й результативність виробничого процесу. Тому ІКТ можна вважати важливим компонентом переважної більшості сучасних технологій, що використовуються в різних науково-виробничих системах та галузях людської діяльності [5, с. 100].

Водночас, на думку М. Голованя [6], інформаційно-комунікаційні технології навчання мають якісні відмінності від традиційних технологій. Так, засоби ІКТ не є простим додатком до наявних методичних систем навчання, вони вносять суттєві корективи в усі компоненти методичної системи (мету, зміст, методи, засоби та організаційні форми навчання). Інформаційно-комунікаційні технології навчання мають також суттєві відмінності між собою, зумовлені тим, що в їх основу закладено різноманітні теоретичні засади, а також тим, що за допомогою цих технологій варіативно реалізуються окремі функції навчання

Поняття ІКТ часто використовується з орієнтацією на певну предметну галузь: інформаційно-комунікаційні технології в освіті, інформаційно-комунікаційні технології в управлінні, інформаційно-комунікаційні технології навчання тощо.

Компетентнісний підхід у проектуванні процесу англомовної підготовки майбутніх економістів насамперед вимагає покласти в основу розробки навчальних програм характеристики, що відображають якісні результати освітнього процесу в термінах професійних компетентностей. Такий підхід має передбачати формування у студентів економічних спеціальностей відповідних фахових компетентностей і компетенцій.

Зазначимо, що компетенцію можна трактувати як «добру обізнаність» [7, с. 445] з певною галуззю, що визначається окремими нормами, потребами, запитами щодо підготовленості фахівця, тобто як відчужену від суб'єкта, наперед задану соціальну норму (вимогу) до освітньої підготовки. У свою чергу, компетентність, на відміну від компетенції, передбачає особистісну характеристику, ставлення до предмета діяльності [8, с. 409], що формується під час навчання.

Вважаємо, що ефективність застосування ІКТ безпосередньо залежить від інформаційно-комунікаційної компетентності викладача, яка, у свою чергу, є компонентом загально - професійної компетентності. Інформаційно-комунікаційна компетентність (ІКК) педагогів [9] - складова їхньої інформаційної культури, що полягає в теоретичних і фактологічних знаннях у галузі ІКТ, відповідних навичках і вміннях, здатності індивідуально/колективно застосовувати інструменти, ресурси, системи для розв'язання завдань опанування студентами мовами і вивчення літератури, формування загального інформаційного світогляду.

Виділяють когнітивну, діяльнісно-рефлексивну, ціннісно-мотиваційну, творчу та адаптивну складові ІКК педагога [9]:

- когнітивна складова - знання щодо вимог, системи та основ інформаційного суспільства; загальні знання у галузі інформатики; обізнаність щодо можливостей ІКТ для розв'язання філологічних завдань, варіантів пошуку, використання, передавання, зберігання даних і відомостей, авторського права; застосування засобів інформаційної безпеки в мережі Інтернет;

- діяльнісно-рефлексивна складова - застосування ІКТ для розв'язання філологічних завдань у педагогічній діяльності; аналіз та доцільне використання інформації у професійній діяльності та для самоосвіти; організація процесу навчання філологічним дисциплінам за допомогою засобів ІКТ; створення, передача та зберігання за допомогою ІКТ нових інформаційних ресурсів; незалежно від мови, пошук необхідних даних та відомостей за допомогою свого мовного досвіду та перекладачів, що пропонуються в мережі Інтернет та на електронних носіях;

- ціннісно-мотиваційна складова означає емоційну вихованість, що пов'язана з етичними нормами поведінки, стосунків, взаємодії в мовно-літературному середовищі та формування такої поведінки у студентів; відповідальне ставлення до навчання і розвитку студента відповідно до вимог інформаційного суспільства; володіння методами особистісно-орієнтованого, диференційного навчання; цілеспрямована діяльність в інформаційному середовищі для розвитку у студентів мовленнєвої культури; ініціативність, відповідальність та автономність у розробці й здійсненні навчальних проектів на основі ІКТ відповідно до потреб і вимог студентів у контексті освіти впродовж життя;

- творча складова - доцільне використання ІКТ для зацікавлення студентів у навчанні; розроблення навчальних проектів з мов і літератури із використанням ІКТ у співпраці з іншими педагогами; створення нових філологічних відомостей (вербальних засобів комунікації) за допомогою соціальних сервісів у мережах Інтернет та ІКТ;

- адаптивна складова - швидке реагування на появу нових ІКТ та розуміння їх функціональності, доцільне використання нових ІКТ у професійній діяльності та самоосвіті.

Зазначимо, що до основних переваг використання ІКТ у викладанні ділової англійської мови відносяться: практична можливість індивідуалізації навчання; підвищення мотивації та пізнавальної активності студентів; інтенсифікація їх самостійної роботи; зростання обсягу виконаних на навчальному занятті завдань; розвиток вміння будувати навчальну і виховну стратегію; розширення інформаційних потоків при використанні Internet; оперативний контроль і корекція.

Викладач може використовувати комп'ютер на всіх етапах організації педагогічного процесу: як при підготовці до занять, так і в процесі навчання: при поясненні (введенні) нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі, корекції, підведенні підсумків. У практичній роботі використання ІКТ дає можливість спиратися на принципи адаптивності, інтерактивності і діалогового характеру навчання; поєднання індивідуальної та групової роботи; збереження у студентів стану психологічного комфорту; оптимізації процесу вивчення іноземної мови.

Широкі можливості для інтенсифікації процесу викладання ділової англійської мови надає використання пакету Microsoft Office, який включає в себе, крім текстового редактора Word, ще систему баз даних Access і електронні презентації PowerPoint. Звичайно, система баз даних передбачає велику підготовчу роботу при проектуванні занять, але її результатом може бути ефективна система навчання та перевірки знань, вмінь. Швидко підготувати необхідний дидактичний матеріал допомагає використання текстового редактору Word. Лекції та практичні заняття, які були створені за допомогою PowerPoint відрізняються тим, що студентська аудиторія краще сприймає, аналізує і засвоює презентовану в такий спосіб навчальну інформацію.

Слід звернути увагу також на дидактичне використання інформаційних ресурсів Інтернету (природного електронного іншомовного інтерактивного середовища), які мають добиратись викладачем з урахуванням [10]: 1) достовірності змісту інформації на сайті за автором і часом; 2) лінгвістичної коректності; 3) змістовності; 4) технічної відповідністі; 5) позиціювання сайту пошуковими системами.

Вважаємо, що у викладанні ділової англійської мови необхідно активно використовувати Інтернет як джерело, що містить інформацію урядових, комерційних установ та організацій (сайти іноземних банків, урядів, профільних міністерств тощо), міжнародних організацій (сайти Світового банку, Фонду реконструкції та розвитку Європи, ООН, ЮНЕСКО тощо), різноманітних навчальних закладів. Використання такої інформації сприяє ефективному формуванню іншомовних знань з економічної освіти, вмінь і навичок роботи зі статистичними даними тощо. Інтернет-ресурси допомагають студентам вирішувати навчальні завдання, швидко обмінюватись інформацією, навчатися в малих групах, вивчати традиції та культуру інших народів, формувати міжнародні зв'язки, працювати з електронною навчальною літературою бібліотек тощо. Застосування сучасних засобів телекомунікації (відеоконференцій, чатів, блогів, електронної пошти тощо) надає можливість безпосереднього спілкування з носіями мови, сприяючи формуванню іншомовної комунікативної компетентності майбутніх економістів.

Студентам варто рекомендувати спеціалізовані сайти, що пропонують вивчення англійської мови онлайн. Наприклад, на офіційному сайті BBC Learning English (http://www.bbc.co.uk/worldservice/ leamingenglish/index.shtml) надаються різного рівня складності фонетичні, граматичні та лексичні вправи, навчальні аудіо- та відеоматеріали, тести тощо.

Вивчаючи психолого-педагогічні аспекти використання ІКТ у навчальному процесі вищої школи, дослідники, зокрема, Ю. Машбиць, В. Зінченко, Н. Тализіна, довели, що ІКТ підвищують активність пізнавальної діяльності студентів, збільшують кількість самостійних форм навчання.

Зауважимо, що використання ІКТ у самостійній роботі студентів сприяє побудові ефективного освітнього процесу в українських ВНЗ відповідно до вимог Болонської декларації. Нагадаємо, що нормативні документи Міністерства освіти і науки України визначають самостійну роботу основним видом навчально-пізнавальної діяльності студентів. Так, час їх самостійної роботи за кредитно - трансферною системою навчання повинен становити не менше 73 та не більше /3 від загального обсягу навчального часу, відведеного на вивчення конкретної дисципліни.

У працях Є. Полат, І. Прокопенка, Г. Селевка з'ясовано, що використання ІКТ вносить суттєві зміни також в систему організації самостійної роботи студентів, місце якої у навчальному процесі значною мірою зумовлюється типом освітньої технології, шляхами її застосування та функціями, що виконує комп'ютер у конкретній навчальній ситуації.

Так, основними функціями використання ІКТ у навчальному процесі можна назвати: мотиваційно-стимулюючу, інформаційну, організаційну, тренувально-навчальну, контрольно-коригуючу.

Підвищення мотивації та пізнавальної активності студентів відбувається за рахунок різноманітності форм роботи, можливості включення ігрового моменту, позитивної психологічної атмосфери.

Навчальна інформація має бути логічно структурована, підібрана ретельно з урахуванням вікових і індивідуальних особливостей студентів, повинна конкретизувати певні дидактичні цілі і завдання.

Організаційна структура ІКТ має містити первинну та підсумкову діагностику, визначення рівня вивчення мови, певних модулів, теми, навчального завдання, алгоритм його виконання.

Навчально-тренувальні можливості ІКТ зумовлюються низкою загальнометодичних вимог до використання автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем, гіпермедійних, мультимедійних, телекомунікаційних та мережевих технологій. Зокрема, основними принципами використання навчальних та інформаційних ресурсів Інтернету в навчанні студентів економічних спеціальностей ділової англійської мови виступають [10]: адаптивність; навчання за принципом занурення; залучення студентів до планування, контролю та рефлексії індивідуальної роботи; врахування під час навчання ергономічних особливостей взаємодії людини з комп'ютером та роботи в електронному середовищі.

Використання ІКТ дозволяє ефективно досягати навчальних цілей шляхом візуалізації процесу вирішення проблеми, оперативного пошуку інформації на основі вільного доступу до інформаційних джерел, швидкій обробці великих обсягів інформації, самооцінки оптимальності варіантів їхнього розв'язання.

Контроль, оцінювання та корекція у використанні ІКТ дає можливість одночасного здійснення контролю і оцінки перебігу вирішення поставлених навчальних завдань з боку викладача та самоконтролю і самооцінки правильності виконання навчальних операцій самими студентами. Застосування комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволяє за короткий час отримати об'єктивні відомості про рівень засвоєння матеріалу, що вивчається, і своєчасної його корекції. При цьому наявна можливість вибору рівня складності завдання.

Перспективним напрямом інформаційних технологій є мультимедіа - поєднання спеціальних апаратних засобів і програмного забезпечення, що дозволяє на якісно новому рівні приймати, переробляти і надавати різноманітну інформацію: текстову, графічну, звукову, анімаційну, телевізійну тощо [11].

Отже, мультимедійні технології пов'язані з процесом створення мультимедійних продуктів, характерною особливістю яких є поєднання текстової, графічної, аудіо-, відеоінформації, анімацій. Серед мультимедійних засобів навчання виділяють апаратні та програмні засоби. Так, серед апаратних засобів розрізняють основні (комп'ютер, мультимедіа-монітор, маніпулятори) і спеціальні (приводи CD-ROM, TV-тюнери, графічні акселератори, звукові плати та акустичні системи). Окрім цього, до мультимедійних засобів, що можуть бути використані в навчальному процесі, належать інтерактивна дошка, мультимедійний проектор, смартфони та комунікатори.

При проектуванні та здійсненні навчального процесу викладач може використовувати різні програмні продукти і педагогічні програмні засоби [12]: електронний довідник, електронний навчальний посібник, електронний діагностуючий програмний засіб, комбіновані навчальні програмні засоби, комплексні пакети педагогічних програмних засобів. Неодмінною умовою створення якісного програмного засобу є взаємодія між автором змістової частини, програмістом і редактором. Так, за допомогою мови програмування можливою є розробка різноманітних електронних посібників (ЕП), зокрема [13, с. 111-112]:

- ЕП базового рівня - електронний варіант звичайного підручника, який оздоблено системою гіперпосилань, електронним змістом та електронним індексним показником;

- ЕП достатнього рівня - ЕП базового рівня, який додатково оздоблений мультимедійними засобами подання матеріалу;

- посібник просунутого рівня - ЕП, який додатково до розвиненої системи гіперпосилань та мультимедійних засобів подання навчального матеріалу оснащений також системою комп'ютерних тестів для тематичного та підсумкового контролю успішності навчального процесу;

- посібник визначного рівня - ЕП, який додатково до якостей просунутого рівня інтегрований з фаховим пакетом для даної предметної галузі або діяльнісним середовищем для комп'ютерного моделювання завдань предметної галузі та дослідження їх на основі комп'ютерних експериментів;

- посібник перспективно-дослідницького рівня - ЕП, побудований у діалоговій формі, де поданню навчального матеріалу передує обговорення та постановка завдання, особливо вагомого для студента, яке займає ключове місце у цьому курсі, розв'язання якого будується у режимі діалогу «студент - ЕП», для формулювання гіпотез використовується комп'ютерне моделювання, виконується постійний моніторинг успішності на основі діалогів та тестів, який визначає порядок вивчення тем.

Серед засобів мультимедіа, які часто використовуються у викладанні ділової англійської мови, є: мультимедіа-презентація; слайд-шоу; електронний звіт; мультимедіа доповідь; електронний журнал; електронний посібник; віртуальний тур; веб- квести, flash-, shockwave-ігри (навчальні ігри, розміщені як в Інтернеті (on-line), так і на різних носіях (off-line); підкасти; навчальні мультимедіа системи; лінгвістичні мультимедіа системи; мультимедійні Intemet-ресурси.

Вважаємо, що використання програмних засобів в процесі навчання ділової англійської мови має відбуватись у три етапи: 1) на першому етапі студенти ознайомлюються з певним засобом;

2) на другому етапі - вчаться самостійно працювати з необхідними програмними засобами для розв'язання навчальних чи професійних завдань; 3) на третьому етапі студенти створюють власні мультимедійні продукти, розв'язуючи завдання пошуково-дослідницького характеру.

Використання ІКТ значно підвищує активність майбутніх економістів у навчальній діяльності, їх інтерес до самостійного вивчення іноземної мови. Таким чином, відбувається формування активної позиції особистості, яка усвідомлює себе суб'єктом навчання, здатним самостійно приймати певні рішення та забезпечувати їх реалізацію.

Висновки

Отже, застосування ІКТ є принципово новим підходом до організації аудиторної та самостійної роботи студентів, що сприяє вдосконаленню наукового і методичного рівня надання освітніх послуг, дозволяє здійснювати індивідуальний підхід у навчанні, розвивати мотиваційну сферу, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності.

Використання ІКТ у викладанні ділової англійської мови оптимізує процес фахової підготовки майбутніх економістів, сприяючи усвідомленому засвоєнню економічних знань у процесі виконання завдань, даючи можливість оволодіти прийомами самостійного пошуку, збору, обробки, аналізу та синтезу інформації, розвинути вміння і навички інформаційного самозабезпечення з навчальної і науково-дослідної діяльності. Перспективним, на нашу думку є створення віртуального освітнього середовища ВНЗ як необхідної умови сучасної фахової підготовки економіста.

Література