Доцільність та специфіка інтеграції при вивченні літератур як шлях до формування компаративної компетенції особистості у сучасній школі

• уміти користуватися знаннями, одержаними самостійно.

Ми переконані, що порівняльний аналіз кращих взірців світової та української літератур сприяє розвитку художніх смаків школярів, вмінню свідомо сприймати закладені в мистецтві слова духовні цінності й відстоювати їх у житті. Синхронне вивчення творів зарубіжних та українських письменників дає змогу усвідомити цілісність світового літературного процесу і своєрідність вітчизняної культури в ньому, краще засвоїти здобутки національних літератур. Тому, на наше переконання, такі уроки є вдалим і цілком виправданим доповненням обов'язкових занять, визначених шкільною програмою

Ефективною інтерактивною формою проведення інтегрованих уроків, що базуються на компаративному аналізі художніх творів, є робота в групах, об'єднаних спільною метою, оскільки вона сприяє максимальному залученню досвіду учнів, спонукає їх до пошукової діяльності, стимулює почуття гідності та самоповаги.

На наших бінарних заняттях, які ми називаємо уроками всесвітньої літератури, зазвичай клас ділиться на постійні чотири групи: нерідко це «історики», «українські літератори», «зарубіжні літератори», «літературні критики», хоча можливі інші варіанти, залежно від теми та мети уроку.

Кожна команда складається з 5-7 школярів і має керівника, який обирається учнями, що входять до робочої групи, але тільки після погодження його кандидатури з учителем.

На інтегрованих уроках «історики» знайомлять із епохою, коли зароджувалися і розвивалися певні літературні напрями і течії, були написані твори, що вивчаються. «Українські літератори» знайомлять із твором української літератури, який розглядається на уроці. «Зарубіжні літератори» представляють твір зарубіжної літератури, який є предметом опрацювання, «літературні критики» аналізують типові художні засоби, що вживаються у текстах, тлумачать символи, використані у творах. Після виступу робочої групи будь-хто з присутніх школярів може поставити запитання доповідачам чи попросити висвітлити детальніше ту чи іншу частину звіту. Учителі під час таких дискусій виконують роль координаторів процесу, слідкують за тим, щоб учні були коректними та доброзичливими у ставленні один до одного, а урок не перетворився на змагання. Робота у групах дає можливість учителям ставити перед учнями неочікувані для них завдання: це можуть бути провокаційні запитання, що стосуються проблематики чи ідейного навантаження художніх творів, пропозиції висловити власну думку з приводу спірної позиції письменника або філософа, завдання графічно зобразити своє ставлення до автора, його творіння тощо. При цьому кожній групі надається час для роздумів та спільного опрацювання запитання або ж проблеми, після чого кожен повинен висловити власну думку, або один із учнів, найчастіше керівник групи, озвучує висновок, до якого команда прийшла шляхом обговорення та компромісу. Дана навчальна ситуація сприяє використанню таких видів інтерактивної роботи, як «коло ідей», «прес», «акваріум», «обери позицію» тощо. Це, безумовно, ефективні методи колективного обговорення, пошуку рішень, що спонукають учасників процесу проявляти свою уяву та творчість шляхом вільного вираження думок всіх учасників, знаходити кілька варіантів вирішення проблемних питань з конкретної теми.

Перевага таким чином організованих занять полягає в тому, що в роботі «сильні» учні, а також особистості з високим рівнем контактності проявляють вищу активність, ніж замкнуті і «слабкі». Проте саме таких школярів намагаються «втягнути» в роботу вчителі, спонукають до навчальної діяльності. Інтерактивні технології покликані допомогти словесникам у проведенні інтегрованих уроків з використанням компаративного аналізу. Такі методи є справжньою знахідкою, коли на занятті потрібно опрацювати та узагальнити великий обсяг матеріалу. За умови вмілого впровадження інтерактивні методи навчання дозволяють залучити до роботи всіх учнів класу, сприяють виробленню соціально важливих навичок роботи в колективі, взаємодії, дискусії, обговорення. Окрім того, при застосуванні інтерактивного навчання поглиблюється мотивація навчальної діяльності школярів. Але в жодному випадку його впровадження не має перетворитися на самоціль. Урок не повинен бути перевантаженим інтерактивною роботою. Саме тому слід поєднувати взаємонавчання з іншими методами роботи - самостійним пошуком, традиційними методами (слово учителя, евристична бесіда з класом тощо).

На наше переконання, інтегровані уроки світової та української літератур не повинні бути однотипними, бажано, щоб кожне наступне заняття відрізнялося від попередніх елементами новизни, оскільки таким чином учителі зможуть підтримувати інтерес учнів до подібної роботи, їхнє бажання робити свої відкриття і долучатися до співавторства.

Наведемо приклади родзинок уроків, розроблених і проведених протягом попереднього навчального року. Інтригою бінарного інтегрованого заняття у 6 класі за оповіданнями Джека Лондона «Любов до життя» та О. Довженка «Воля до життя» «Гімн волі Людини» є інтрига. На початку уроку школярі довідуються, що епіграфи до уроку та творів Дж. Лондона й О. Довженка їм доведеться дібрати самотужки, дійшовши певних висновків у процесі роботи над творами. Кожна робоча група отримує аркуш з мудрими висловами відомих людей минулого і сучасності. До прикладу, «Лише той гідний життя і свободи,/ Хто кожен день за них іде на бій» (Гете), «У битві перемагає той, хто твердо вирішив у ній перемогти» (Лев Толстой), «Хто не цінує життя, той не гідний його» (Леонардо да Вінчі), «У цьому житті не важливо, як ти падаєш. Важливо, як ти піднімаєшся» (Шерон Стоун) та ін. З-поміж цих афоризмів школярі обирають той, який, на їхню думку, найкраще відображає зміст завдання. Одна з груп під час уроку має вибрати серед афоризмів той, який міг би стати відображенням головної думки оповідань Лондона та Довженка. До того ж, кожна учнівська група повинна графічно зобразити на папері зміст свого результату роботи.

У 5 класі під час уроку «Мандри казковими країнами» нашою метою було показати спадкоємність сюжету про подорож дівчинки до казкової країни шляхом компаративного аналізу повістей-казок Л. Керролла «Аліса в Країні Див» та Г. Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» та розвивати усне зв'язне мовлення й логічне мислення учнів. Тому кожен школяр заздалегідь отримав індивідуальне завдання від свого керівника відповідно до плану робочої групи, а під час уроку мав відзвітувати про його виконання. Наприкінці заняття на етапі рефлексій класу пропонується інтерактивна вправа «Незавершене речення». Кожен учень повинен висловити власну думку з приводу творів, про які йшлося на уроці. Їхнє висловлювання має розпочинатися словами, запропонованими вчителями. Наприклад:«На сьогоднішньому уроці для мене найбільшим відкриттям було...», «Інформація, отримана на уроці, дає змогу зробити висновок.», «Сьогодні я дізнався.; навчився.; зрозумів.; змінив погляд на.; мені сподобалось.» чи «Удома я розповім батькам (сестрі, брату) про.». Таким чином п'ятикласники отримують підказку, як сформулювати власне речення-висновок, і водночас мають свободу самовираження.

Особливістю інтегрованого уроку з теми «Це загадкове плем'я. Світ вовків у творах Е. Сетона-Томпсона «Лобо» та М. Вінграновського «Сіроманець» у 5 класі є робота з науковим матеріалом про вовків, опрацювання понять «анімізм», «анімалізм», щоб підвести учнів до поглибленої роботи над художніми текстами і доволі складної для п'ятикласників евристичної бесіди за картиною Е. Сетона-Томпсона «Лобо - король вовків» та епіграфами до уроку - висловом російського натураліста Ю. Ларичева «Вовк може бути ворогом, але ворогом, що викликає повагу» й українською приказкою «Вовк не такий лихий, як страшний».

Наприкінці бінарних інтегрованих занять результати дослідницько-пошукової роботи учнів заносяться до зведених таблиць. Наприклад:

Така наочність сприяє кращому засвоєнню підвести учнів до завершального етапу уроку - навчального матеріалу та допомагає вчителям формулювання висновків та підбиття підсумків.

Звісно, в межах статті неможливо продемонструвати всі власні знахідки і розмаїття методів, форм, що використовувалися нами під час проведення бінарних інтегрованих уроків світової та української літератур. Проте, спираючись на власний кількарічний досвід такої роботи, впевнено можемо стверджувати, що використання інтеграції на основі компаративного аналізу при вивченні літератур у сучасній загальноосвітній школі є одним із дієвих способів формування літературної компетентності учнів, невід'ємною складовою якої є компетенція компаративна.

Література

Размещено на Allbest.ru