Напрями досліджень у галузі підготовки фахівців педагогічної сфери засобами дистанційного навчання в Україні та Великій Британії

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.12(410):378.2(410)

НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ПЕДАГОГІЧНОЇ СФЕРИ ЗАСОБАМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В УКРАЇНІ ТА ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ

Наталія РОКОСОВИК (Хуст)

Інформатизація суспільства є стратегічним фактором розвитку цивілізації, який завдяки особливим властивостям інформації дає людству певні шанси розв'язувати глобальні проблеми і перейти до нової парадигми сталого і безпечного розвитку. Підготовка фахівців педагогічної сфери дистанційно, на думку британських фахівців, - засіб зміцнення освітньої системи в цілому, оскільки вона охоплює не тільки безпосередньо вчителів, а й інших освітян у ширшій спільноті. Така форма підготовки також сприяє підготовці педагогів та підвищенню їх кваліфікації на базі шкіл, зміцнюючи зв'язок між теорією та практикою та скорочуючи час між вивченням та застосуванням прогресивного на практиці. Дистанційна освіта також відіграє позитивну роль у розвитку спільноти. Впровадження децентралізованої структури дистанційного навчання може сприяти підготовці фахівців педагогічної сфери у регіонах і слугувати основою для розвитку різноманітних програм підвищення кваліфікації фахівців педагогічної сфери.

Отже, метою статті є аналіз напрямів досліджень у галузі підготовки фахівців педагогічної сфери засобами дистанційного навчання в Україні та Великій Британії.

Для досягнення мети було досліджено праці вітчизняного дослідника Б. Шуневича; закордонні дослідження Г. Бітам (H. Beetham) та інших британських науковців освітньої сфери, а також низку нормативних документів та доповідей центральних британських освітніх організацій.

Аналіз наукової психолого-педагогічної літератури, в тому числі дисертацій, що з'явилися за останні 2 десятиліття, свідчить про значну увагу до проблем сутності дистанційного навчання (ДН) та освіти, теорій та моделей такого навчання, проблем успішного впровадження та організації дистанційного навчання у процес підготовки фахівців різних галузей.

Незважаючи на те, що ДН - досить молода сфера дослідження, вона багатогранна й охоплює багато аспектів, що досліджуються. Крім того, завдяки появі нових термінів, нових технологій, нових програмних вимог тощо виникають концептуальні непорозуміння і навіть відверта критика окремих сфер дослідження ДН. На сучасному етапі досить вдало характеризує сфери досліджень у галузі ДН вітчизняний дослідник Б. Шуневич, який стверджує, що «опрацьовану зарубіжну літературу з дистанційного навчання умовно можна розподілити за 10 напрямами: 1) історія розвитку дистанційного навчання; 2) теоретичні аспекти ДН; 3) організація ДН(організаційна структура, види зв'язку із студентами, оцінювання навчальних матеріалів, програм, студентів); 4) апаратне і програмне забезпечення дистанційного навчання; 5) матеріали для викладачів (підготовка навчальних матеріалів, методика роботи із студентами дистанційної форми навчання); 6) матеріали про студентів; 7) корпоративне, а також дистанційне навчання багатодітних жінок, людей з особливими потребами; 8) досвід країн щодо запровадження ДН; 9) соціально-економічні проблеми ДН; 10) проблеми дистанційного навчання окремих предметів (на приклад, іноземних мов)» [1, 24].

Велика Британія вважається європейським лідером надання освітніх послуг за дистанційною формою (згадаємо, хоча б, Відкритий університет), а також лідером з проведення досліджень у галузі ДН. Різним аспектам ДН (в цілому та у сфері вищої освіти зокрема) присвячені роботи багатьох британських науковців, зокрема Х. Перратон (H. Perraton), Г. Бітам (H. Beetham), Дж. Сіменс (G. Siemens), М. Уеллер (M. Weller), Р. Мейсон (R. Mason), Дж. Семон (G. Salmon), Д. Лорілард (D. Laurillard), М. Айзенштадт (M. Eisenstadt), Дж. Деніел (Sir John Daniel) та багато інших.

З українського боку основні напрями наукових і практичних досліджень у сфері розвитку дистанційної професійної освіти конкретизовані Інститутом засобів навчання академії педагогічних наук України. До них належать: філософія та історія дистанційної професійної освіти; психолого-педагогічні проблеми дистанційної професійної освіти; інформаційно-телекомунікаційні технології й навчальне середовище дистанційної професійної освіти; соціально-економічні проблеми дистанційної професійної освіти; організація дистанційної професійної освіти; нормативно- правові проблеми дистанційної професійної освіти. Оскільки нас насамперед цікавить британський досвід, варто зауважити напрями досліджень у галузі ДН, що проводяться британськими дослідниками. Отже, протягом останнього десятиліття основні британські ради з питань фінансування досліджень під керівництвом Інституту освітніх технологій (Institute for Educational Technology) проводять дослідження в галузі ефективності, реалізації та обміну досвідом.

Рада об'єднаних інформаційних систем (JISC) Великої Британії - центральний орган, що займається дослідженням і інноваціями у сфері технологічно-підсиленої практики. Рада JISC займається впровадженням і аналізом, створенням і керуванням проектами та програмами, які передбачають використання новітніх інформаційних та комунікаційних технологій у вищій та післядипломній освіті Об'єднаного Королівства. Програми комітету спрямовані на забезпечення організації педагогічно - обґрунтованого, студенто-спрямованого та доступного дистанційного навчання [3]. Серед останніх стратегій комітету - власне дистанційне навчання (ДН), його дослідження та моніторинг, підготовка тьюторів. Наприклад, одна із його останніх програм, Програма з педагогічних питань ДН (E-learning Pedagogy programme), має на меті: забезпечити суб'єктів вищої та післядипломної освіти точною, сучасною, перевіреною інформацією про ефективний досвід використання інструментарію ДН; забезпечити застосування та розвиток інструментарію ДН для підтримки ефективного педагогічно обґрунтованого навчання і для допомоги практикуючим викладачам розробляти і застосовувати власні методи; сприяти розробленню термінологічної та теоретичної бази, що полегшило б розуміння ДН та обмін досвідом; розробити практичні рекомендації та спеціалізовані ресурси для тих, хто навчається і працює в галузі ДН. На сьогодні Програма з педагогічних питань ДН фінансує дослідження у двох окремих напрямах: «Проектування навчання», дослідження проектування навчальної діяльності та програм задля ефективного функціонування систем ДН та «Розуміння свого навчання», що передбачає дослідження учнівського/ студентського досвіду і участі, зокрема у процесі планування та аналізу, навіть у проектуванні навчальних завдань та оцінювання [2]. Докладніше отримати уявлення про програму можна судячи із табл. 1.

дистанційний професійний освіта британський

Табл.1. Ключові питання та цілі Програми з педагогічних питань ДН британської організації JISC

Крім зазначених вище центральних питань британські науковці займаються практичними дослідженнями (на прикладі окремих практичних ситуацій) наступних питань: використання систем управління навчальною діяльністю (LAMS), розповсюдження інновацій, основні питання оцінювання, персоналізоване навчання, необхідні умови, навички та перешкоди для доступу до ДН, навчання у співпраці та багато інших.

Підсумуємо: британські науковці у порівнянні із вітчизняними все ж таки займаються більш прагматичними питаннями ефективності ДН, зокрема при підготовці фахівців педагогічної сфери.

Бібліографія

1. Шуневич Б. І. Розвиток дистанційного навчання у вищій школі країн Європи та Північної Америки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д- ра пед. наук : спец. 13.00.01 «Історія і теорія педагогіки» / Б. І. Шуневич. - К., 2008. - 36 с., 24

2. Beetham H. E-Learning research: emerging issues? / H. Beetham // Association for Learning Technology Journal. - 2005. - 13 (1). - pp. 81-89.

3. JISC In Their Own Words: Exploring the learner's perspective on e-learning. -2007.-[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.jisc.ac.uk/media/documents/programmes/elear ningpedagogy/iowfinal.pdf.

Размещено на Allbest.ru