Абстиненція - елемент тверезого способу життя особистості

Постановка проблеми. На сьогоднішній день погіршення стану духовного та фізичного здоров'я українського народу пов'язане із сформованою стереотипною поведінкою наркологізованої особистості, яка є реальною загрозою для майбутнього нашої держави, її національної безпеки. Небезпечною є суцільна алкоголізація дітей та молоді, формування в них наркологізованої свідомості. Особливе занепокоєння викликає щорічне зростання кількості наркозалежних (45%). Згідно офіційних даних МОЗ України до 35% українських підлітків уперше пробують алкоголь до 11 років, 12% підлітків до 11 років уже встигли спробувати сигарету, 40% підлітків у віці від 14 до 18 років уже залучені до систематичного вживання алкоголю. За 1 рік вживанням інших наркотиків - 10 тис. українців. Смертність чоловіків у віці 25-44 років майже в чотири рази перевищує смертність жінок аналогічного віку. На жаль, більшість фахівців у сфері профілактичної роботи щодо алкоголізму та наркоманії загалом не проповідують життя абстинентників, які ведуть тверезий спосіб життя (ТСЖ). Крім того, алкогольні суміші не відносять до ряду наркотиків чи наркотичних речовин. Також не став предметом педагогічних наукових досліджень психолого-педагогічний та соціально-психологічний аспект використання спеціальних методів щодо викорінення формування алкогольної залежності та введення в дію формування валеологічної свідомості абстинентної особистості. Наразі виникла необхідність дослідження та пошуку оптимального розв'язання низки вище означених проблем, що потребують негайного вирішення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Підіймав питання ведення ТСЖ і склав короткий історичний огляд українського протиалкогольного й протинікотинового руху Іван Раковський - український антрополог і зоолог, педагог, громадський діяч, голова товариства “Відродження” у Львові (1909-1949 рр.); вчив про тверезість Київський митрополит Володимир Богоявленський (м. Москва, протиалкогольний з'їзд, 1912 р.), який пояснив через зміст Біблії сутність поняття “абстинент”. Радянський і російський спортивний журналіст, пропагандист здорового способу життя (ЗСЖ), дослідник методик та систем оздоровлення організму Стів Шенкман висвітлював проблеми абстиненції як елементу ТСЖ людини (19872001 рр.). Пошуки шляхів формування ТСЖ в сім'ї та суспільстві здійснювали сучасні вчені: педагоги Ю. Вінтюк Ф. Калинчук, О. Маюров, соціологи О. Чернієнко, С. Іванов, медики В. Рижковський, Ф. Улов, Н. Форняк, психофізіолог Г. Шичко та інші. Популяризатором немедичного методу позбавлення від вживання алкоголю, нікотину через куріння є російський суспільний діяч, голова союзу боротьби за народну тверезість В. Жданов, який проводить інформаційно насичені лекції по містам СНГ. Разом з тим, викорінюється тлумачення поняття “абстинентний”, яке мало згадується в освітянській роботі ЗНЗ та ВНЗ, отож, незабаром зникне й назва певної групи людей - абстинентників.

Особиста безпека - захищеність людини, відсутність загроз її життю, здоров'ю та особистій свободі, однією з вимог якої є вміння захиститися від чинників небезпеки та ризиків через особисті цінності та переконання, рівень компетентності, ідентичності, духовності тощо [4, с. 702-705; 10, с. 52-54; 29; 30, с. 81-82]. алкоголізація протинікотиновий валеологічний абстинентний

Алкоголь - отруйна наркотична речовина, протоплазматичний яд, що скорочує на 1520 років життя і призводить до деградації людини [28, с. 22].

Поняття “алкоголізм” уперше ввів у науковий обіг шведський лікар Магнусс Гусс у середині ХХ століття. Алкоголізм (від арабського “аль кеголь” - одурманюючий) - хвороба, що перешкоджає здатності людини функціонувати нормально [24, с. 202]; важка хронічна хвороба, що виникає і розвивається на ґрунті пияцтва та в більшості випадків важко виліковна [5].

Важка степінь алкогольного сп'яніння характеризується вираженою пригніченою свідомістю: людина не стоїть, а лежить, засинає на підлозі чи на вулиці, має провали в пам'яті. У третій стадії алкоголік може сп'яніти від невеликих доз алкоголю (випиває часто, невеликими порціями, знаходиться в стані сп'яніння постійно). Спостерігаються: розлад особистості, помутніння пам'яті, плутаність думок, алкогольні психози (безпідставні страхи, галюцинації, марення, нав'язливі думки), що можуть закінчитися самогубством, біла гарячка, епілепсія. Смертельна доза етанолу - від 4 до 12 грамів на 1 кілограм ваги тіла людини [5, с. 393401; 25, с. 23].

Алкоголізація - суспільна проблема. Існує ряд причин (неблагополучні сім'ї; самоствердження; позитивна реклама в ЗМІ; незайнятість вільного часу; відсутність знань про наслідки алкоголізму; психологічні особливості особистості; втеча від проблем) і наслідків (формування звички вживати алкоголь; вироблення стереотипу алкогольної поведінки; скоєння злочинів у стані сп'яніння; використання алкоголю як допінгу) дитячого (39 рр.), підліткового і юнацького (10-19 рр.) алкоголізму [24, с. 204]. Основними мотивами залучення до алкогольних сумішей в підлітків і юнаків є традиції та звичаї, дотримання яких - засіб включення в референтну групу. Науковці вважають, що є три головні причини, що змушують людину вживати ядовиті речовини: доступність наркотику; хибні переконання про необхідність курити та вживати алкогольні суміші; наркотична залежність (фізична, психічна), від якої важко позбавитися самостійно [25, с. 43; 28, с. 23].

Куріння - наркоманія. Пасивне куріння - примусове вдихання некурцями нікотинового диму. Нікотин - сильна отрута, наркотична речовина, одна з найсильніших рослинних отрут, основна складова тютюнового диму, що діє переважно на нервову, дихальну, серцево- судинну системи та систему травлення, що потрапляє в організм через куріння сигарет. Куріння призводить до онкологічних захворювань будь-яких органів та систем, мимовільних абортів і до смерті. Майже 1/3 всіх хвороб у чоловіків після 45 років викликана курінням. Смертність серед курців 40-49 років у 3 рази вища, ніж серед тих, хто не курить, а в 60-64-річних - у 19 разів. Смертність від ішемічної хвороби серця серед курців у 4-7 разів більша порівняно з тими, хто не курить і в 1,5-2 рази більша порівняно з тими, хто раніше курив. Від куріння в Україні щорічно помирає 120000 людей, 3-4 людини, які не курять страждають від 1-го курця, за 1 год. перебування в прокуреному приміщенні в організм потрапляють шкідливі речовини, що містяться в 1-й викуреній сигареті [5, с. 402-410; 25, с. 3437, 46-48; 28, с. 24].

Алкоголь, нікотин та інші наркотики - психоактивні, ядовиті речовини, що руйнують особистість на фізичному рівні (негативна дія на весь організм, безпліддя) та психосоціальному (духовне здоров'я) і вона перестає бачити небезпеку (погіршується мислення, здібність до аналізу, слабшає воля, притупляється совість, свідомість) [25, с. 7-8, 25-28; 28, с. 22; 30, с. 5962].

Найчастіше через телебачення, радіо, Інтернет, газету, рекламу тощо ми дізнаємося про моду на куріння та вживання алкогольних сумішей й інших наркотичних речовин, їх назву, історію виникнення, вплив на стан здоров'я [3, с. 216-219; 5, с. 410-422; 16, с. 191-196; 18, с. 234; 27, с. 202-235]. Через медичні та освітянські заклади ми дізнаємося про надання першої долікарської медичної допомоги при нікотиновому, алкогольному [5, с. 401-402] чи інших наркотичних отруєннях, про те, як краще кинути курити чи вживати алкогольні суміші [12; 7-9; 22], де лікуватися від алкоголізму, наркоманії та токсикоманії. На жаль, більшості пересічним громадянам не приходить на думку, що можна жити тверезо, добровільно не вживати наркотичних речовин і називатися - абстинентом [11-12; 18; 20; 23; 25-26].

Абстиненція (лат. abstinentia, від abstineo - утримуюся) - цілковите утримання від вживання спиртних напоїв, тютюну [21, с. 4]. Визначення має недолік. Спирт чи алкоголь не відносяться до напоїв, які необхідно вживати людині. Алкоголь - наркотична, ядовита речовина [18].

Абстиненція - особливий психічний і фізичний стан, що виникає у алкоголіків та наркоманів після припинення вживання алкоголю або звичного наркотику [21, с. 4]. Це визначення має медичне спрямування і стосується “абстинентного синдрому” алкоголіків та наркоманів, що перебувають у стані “ломки” і не відноситься до абстиненції тверезих людей. Про це доречно було б вказати, пояснити.

Абстиненція (лат. abstinentia - утримання) - 1) цілковите утримання від вживання спиртних напоїв; 2) особливий фізичний і психічний стан, що виникає у наркоманів (алкоголіків, морфіністів і т.п.) після різкого і повного припинення вживання звичних наркотиків, що по різному проявляється в залежності від виду наркоманії [6, с. 36]. По суті, ті ж самі недоліки.

Також про абстинентний синдром (“ломку наркомана”), а не про абстиненцію зазначають автори праць [3, с. 218; 24, с. 204-205], які роблять характеристику впливу наркотиків на стан здоров'я людини й різних рівнів наркотизації. Наприклад, у період наркоманії першого ступеня, коли вже сформувалася психічна залежність, але ще не проявилася фізична залежність, під час припинення вживання наркотику (марихуана, героїн) не виникає абстиненції (болісних відчуттів). У період наркоманії другого ступеня, коли виникла фізична залежність, наркоман намагається уникнути стану абстиненції. Під час наркоманії третього ступеня відбувається повна фізична та психічна деградація людини. Отже, мова йде не про абстиненцію.

А. Маюров [14], зазначає, що абстиненція - повне утримання від чогось, наприклад, від вживання алкогольних виробів, куріння та інше.

Як бачимо, рівень знань студентів про ТСЖ є низьким та наближеним до середнього, не системним (див. табл. 1). Лише 3,7% студентів психологів (П) знають хто така людина абстинент і що таке абстинентний синдром. 11,1% П і 9,5% студентів початкового навчання (ПН) вважають, що ці поняття не відрізняються між собою. Усі студенти дали позитивні відповіді на 5-6 запитання, хоча мали не погодитися із жодною. 9,3% П, 5% біологів (Б) та 7,1% студентів ПН сядуть за кермо автомобіля, якщо вип'ють 50 гр. горілки. 5,6% П можливо вживають алкогольну суміш щодня. На день свого народження чи на день релігійного свята алкоголь не вживають 16,6% П і 21,43% студентів ПН. 15% Б та 7,1% студентів ПН вважають, що скоїти кримінальний злочин у стані алкогольного сп'яніння не можливо. 94,4% П, 90% Б, 76,2% студентів ПН не вважають алкоголіком людину, яка вживає алкогольну суміш на день свого народження чи на день народження своїх знайомих, друзів, родичів, але разом з тим погоджуються із 23-м запитанням про те, що усі називаються культурно питущими алкоголіками, так як вживають алкогольні суміші на день релігійного свята, на день похорон, на день свого народження чи інших людей, щоб відпочити і розслабитися, з лікувальною метою, і разом з тим деякі студенти (14,8% П, 75% Б і 40,5% з ПН) не знають таких людей. Студенти не осуджують абстинентників (22 запитання). Але 3,7% П і 2,4 % студентам ПН важко жити поряд з абстинентниками. 27,8% П, 5 % Б і 14,3 % студентів ПН не зустрічали православних християн, які ведуть ТСЖ. Отож, не усі студенти розуміють, що серед них можуть бути абстинентники, які добровільно не вживають алкогольних сумішей та інших наркотичних речовин не із-за релігійних споглядань чи певного захворювання, а тому, що ведуть ТСЖ і абстинентником може стати у будь яку хвилину кожен (15-20 запитання). Ніхто не вважає себе алкоголіком, не вживає алкоголь щодня. Разом з тим, у 61% П, 25% Б та 33,3% студентів ПН здоров'я не погіршилося на 2-й чи 3-й день після вживання ними алкогольних сумішей у певні дні. Як бачимо, студенти не усвідомлюють, що наркотичні речовини та суміші не потрібно вживати при будь яких обставинах чи традиціях (запитання 5). А якщо все ж таки їх вживають, згідно традицій та інших обставин, то вже називаються - культурно питущими алкоголіками, які мають ШЗ і вже перебувають на певному етапі алкоголізму. Так, вони ще не спостерігають за собою ознак алкоголізму, не вживають алкоголь щодня, не знаходяться у лікаря-нарколога на диспансерному обліку, але разом з тим не ведуть ТСЖ. Тому більшість студентів належать до культурно питущих алкоголіків, а ні як не до абстинентників й тому знаходяться на порозі до алкоголізму.

Вирішити проблему алкоголізації суспільства можливо лише через формування валеологічної свідомості через мотивацію культури здоров'я молоді, ведення ТСЖ, ЗСЖ, розповсюдження тверезого руху, традицій, моди бути здоровими та тверезими (абстинентниками), навчання умінням жити тверезо, профілактику наркологізації [4, с. 580582; 7; 13; 16, с. 164-171; 25, с. 49-70; 17; 1920; 23; 25-26; 27, с. 25-38].

Висновки

Розповсюдженою причиною наркоманії у всьому світі є людський чинник [29]. За останні 30-ть років в Україні спостерігається тенденція наркологізації суспільства. Проблема перебудови наркологізованої свідомості більшості громадян на сьогоднішній день залишається відкритою. Для вирішення вище означеної проблеми необхідно: формувати валеологічну свідомість серед підлітків та молоді загалом через мотивацію ведення безпечного, ТСЖ, ЗСЖ, бажання бути абстинентником; на рівні держави через освіту, ЗМІ, відповідні нормативні документи проводити оздоровчу рекламу; у процесі навчально-виховної роботи ЗНЗ та ВНЗ спрогнозувати модель свідомої, безпечної, тверезої поведінки [29, с. 195-196; 30, с. 101-102], так як попередити наркологізацію легше абстинентам, а ніж лікувати культурно питущих. Кожен має вибір: курити чи не курити, вживати, або добровільно не вживати наркотичні речовини і бути абстинентником через ведення безпечного, ЗСЖ і ТСЖ.

Таблиця 1

Опитувальник “Рівень знань студентів про тверезий спосіб життя”