Олександр Іванович Стронін - ініціатор відкриття недільних шкіл на Полтавщині

Размещено на http://www.allbest.ru/

Олександр Іванович Стронін - ініціатор відкриття недільних шкіл на Полтавщині

Пилипенко В.В.

Постановка проблеми. У Національній доктрині розвитку освіти задекларовано рівний доступ до здобуття якісної освіти та її безперервність протягом усього життя людини. Проте сучасні соціальні та демографічні показники говорять про відірваність освітніх процесів від суспільних реалій. Це проявляється як з боку працівників освіти, які відсторонюються від відповідальності за результат своєї роботи, так і в суспільстві, де освіта перестає бути пріоритетною складовою життя людини. Подолання зазначених негативних явищ можливе через звернення до вітчизняного історико-педагогічного досвіду, зокрема діяльності провідних учителів, які спрямовували свою роботу на створення нових типів навчальних закладів із метою поширення народної освіти.

Серед них був і Олександр Іванович Стронін, який розгорнув широку просвітницьку та педагогічну діяльність у Полтаві у 50-60-ті роки ХІХ століття.

Одним із пріоритетних напрямів його роботи стало відкриття недільних шкіл із метою забезпечення доступу до освіти широких кіл населення. Виходячи із актуальності даного питання, важливо проаналізувати досвід упровадження нових типів навчальних закладів, спрямований на підняття загального рівня освіти в суспільстві крізь призму педагогічної діяльності О. Строніна.

Аналіз актуальних досліджень. Освітня діяльність О. Строніна залишається малодослідженою. Окремі аспекти даної проблеми висвітлені у працях вітчизняних і закордонних вчених: Т. Бевз, М. Гніп, І. Жураковський, В. Лейкіна- Свірська, А. Маркова, К. Оганян, С. Світленко та ін. Питання створення та роботи недільних шкіл розкриваються у працях В. Білана, Д. Граховецького, Я. Дронова, Н. Коляди, Я. Пічкуренко, Н. Побірченко, О. Сухомлинської, Г. Шабельника та ін. Проте діяльність О. Строніна в сфері запровадження недільних шкіл і досі не стала проблемою окремої наукової розвідки.

Метою статті є аналіз вкладу О. Строніна у впровадження мережі недільних шкіл на Полтавщині, їхнього організаційно-методичного забезпечення.

Освітнє становлення О. Строніна припадало на роки реакційної політики Миколи І, коли народна освіта переживала часи стагнації. Тому не дивно, що лібералізація суспільного життя в перші роки правління Олександра ІІ була сприйнята молодим педагогом як унікальна можливість зробити освітній прорив, долучитися до загальноімперського просвітницького руху виведення населення із "темряви неосвіченості". Це був час педагогів-новаторів, які завдяки своєму вільнодумству та цілеспрямованості проводили реформування суспільного життя "знизу".

У ці часи О. Стронін працював учителем історії Першої полтавської чоловічої гімназії. Уже з першого року своєї роботи в місті (1855) він користувався авторитетом серед учнів як педагог-новатор із прогресивними ідеями та високими моральними принципами [5]. Освітянин ніколи не боявся експериментувати та братися за нові, часом несподівані проекти. Він завжди намагався прищепити своїм вихованцям бажання до освітнього саморозвитку як об'єктивної потреби кожної людини [16, с. 17]. Учителя хвилював високий рівень неос- віченого населення. Він був переконаний, що інтелігенція зобов'язана взяти на себе відповідальність за подолання цієї проблеми [18, с. 225]. О. Стронін пропагував серед своїх гімназистів ідею суспільної вимоги на всезагальну освіту [1, с. 98]. Тому не дивно, що з поширенням перших недільних шкіл у Києві педагог став одним із провідних ініціаторів відкриття даного типу навчальних закладів у Полтаві.

Шукаючи мотиви відкриття недільних шкіл на Полтавщині, слід звернути увагу на загальноукраїнські тенденції в освітній сфері, що склалися в 50-х роках ХІХ століття. Як відомо, ідея відкриття даного типу навчальних закладів належить професорові історії Київського університету М. Павлову, який пройнявся цим питанням після відвідин редакції "Колоколу" в Лондоні та зустрічі з О. Герценом [13, с. 59]. Цікавим є той факт, що й активний діяч полтавського просвітницького руху О. Стронін зустрічався з О. Герценом, після чого розповсюджував у місті літературу радикального та проукраїнського змісту [8, с. 211]. Ці відомості багато в чому пояснюють оперативне включення полтавської інтелігенції у загальноукраїнський рух, метою якого було створення мережі недільних шкіл.

Важливу роль в освітньому русі відігравала й ідеологічна близькість О.Строніна та М. Пирогова. Як відомо, видатний хірург і громадський діяч активно працював у сфері освіти з другої половини 50-х років ХІХ століття. Крім адміністративної діяльності на посадах попечителя Київського та Одеського навчальних округів, він займався теоретичним обґрунтуванням новітніх підходів у педагогіці. Зокрема, М. Пирогов наголошував на поверненні освітніх процесів до гуманізації виховання, забезпечення всебічного та гармонійного розвитку особистості [10, с. 62]. У цей час О. Стронін написав статтю, провідною ідеєю якої була гуманізація навчально-виховного процесу. Але, прочитавши публікації М. Пирогова, він відмовився друкувати власну працю, пояснивши це рішення цілковитою солідарністю з викладеним у дослідженнях попечителя Київського навчального округу [7, с. 10]. Співпраця між двома педагогами мала в основному заочний характер. Їм вдалося особисто зустрітися лише тоді, коли на О. Строніна було написано низку доповідних від губернатора О. Волкова. Ця ситуація викликала занепокоєння М. Пирогова, і він особисто прибув до Полтави та відвідав заняття О. Строніна. Будучи прихильним до полтавського вчителя-новатора, М. Пирогов прагнув "для відновлення тиші" перевести його до іншої гімназії, але після зустрічі відмовився навіть від такого кроку. Навпаки, попечитель наголошував, що О. Стронін йому був близьким не тільки як один із організаторів недільних шкіл, а і як "одна з ліпших голов між педагогами округа", і він планував у майбутньому призначити його директором гімназії [1, с. 100]. Така довіра з боку одного з найвідоміших інтелектуалів епохи говорить про неймовірний авторитет учителя.

Як бачимо, особистість О. Строніна безпосередньо пов'язана з ідейними витоками відкриття недільних шкіл у Полтаві та губернії. Його діяльність протягом другої половини 50-х років вказує на ґрунтовну ідеологічну підготовку даного руху, що проводилася у співпраці з провідними діячами вітчизняної освіти.

З огляду на вищезазначене не видається дивним той факт, що в Полтаві було відкрито недільну школу вже через півроку після заснування першого навчального закладу такого типу в Києві. Вже в січні 1860 року полтавські освітяни на чолі зі О. Строніним заявили про необхідність відкриття недільної школи і в їхньому місті [9, с. 72]. Але традиційні бюрократичні перепони не дозволили оперативно розпочати роботу в цьому напрямі. Лише після отримання всіх необхідних дозволів 24 квітня 1860 року в Полтаві була відкрита недільна школа при Першій міській чоловічій гімназії [3, с. 54].

Приміщення цього навчального закладу обрали з раціональних причин. По- перше, саме воно було пристосоване для навчання великої кількості учнів. Подруге, більшість викладачів новоствореного навчального закладу працювали або навчалися в гімназії. О. Стронін обіймав посаду старшого вчителя [1, с. 97], саме він ініціював залучення учнів старших курсів до викладацької діяльності в новостворених недільних школах. Ця ініціатива не тільки долучала частину гімназистів до активної громадської діяльності, а й вирішувала кадрове питання, яке гостро стояло в недільних школах.

На середину ХІХ століття відчувався дефіцит педагогічних кадрів, який був пов'язаний з невеликою популярністю даної професії і відсутністю спеціалізованих навчальних закладів, які б готували педагогів. Учителями ставали в основному колишні казеннокоштні студенти, які мали відпрацьовувати отриману ними безкоштовну освіту. Для повноцінної діяльності новостворених шкіл необхідно було знайти освічених людей, які б могли навчати грамоти. Чиновники часто були консервативно налаштованими і намагалися протидіяти відкриттю недільних шкіл. Їх не можна було розглядати як можливе джерело поповнення викладацьких кадрів. Залишалися лише старшокурсники-гімназисти, яких і вдалося залучити до навчального процесу завдяки неабиякому особистому авторитету О. Строніна.

Крім того, викладачами першої недільної школи в Полтаві були небайдужі місцеві педагоги та громадські діячі, які згодом складали ядро місцевої громади. Серед них були відомий активіст українського руху, постійний автор статей у журналі "Основа" О. Кониський, провідний діяч українського національного руху, борець за його політизацію В. Лобода; колишній член Кирило-Мефодіївського товариства, відомий педагог Д. Пильчиков; викладач Петровського кадетського корпусу В. Щелкан та інші.

О. Стронін був прихильником чіткої системи роботи навчальних закладів. Він ініціював створення ради першої недільної школи, що згодом трансформувалася в загальноміський орган управління [4, с. 170]. До її складу входила місцева меценатка і відома діячка українського громадського руху Є. Мило- радович. Олександр Іванович відразу помітив її організаційні здібності й авторитет як серед пересічних полтавчан, так і в середовищі місцевих чиновників. Проаналізувавши ситуацію, що складалася, педагог зробив рішучий крок, відвівши власні амбіції на другий план, та ініціював обрання Є. Милорадович головою Загальної ради недільних шкіл [2, с. 10]. Ураховуючи всі ініціативи О. Строніна та його діяльність, спрямовану на втілення в життя проекту першої недільної школи, його обрали секретарем у даній організації [2, с. 10]. Як бачимо, початок роботи недільної школи був чітко обґрунтований та отримав адміністративну підтримку сформованого колективного органу управління.

Поряд із цим О. Стронін взявся за повноцінне методичне забезпечення навчальних закладів. Педагога найбільше бентежив той факт, що значна частина учнів виходила з україномовного середовища, а тому не розуміла російської мови. Учитель хоч і був близьким до активістів місцевого українського руху на Полтавщині, який в часи відкриття перших недільних шкіл еволюціонував у громаду, та все ж помітно різнився від більшості своїми ідеологічними переконаннями. О. Стронін був переконаним космополітом чи панславістом, а тому абстрагувався від питань національного характеру [12, с. 149]. За це він неодноразово підпадав під жорстку критику місцевих громадівців.

Питання мови навчання в недільних школах для Олександра Івановича було винятково педагогічною проблемою. Тому він вирішив провести моніторинг актуального питання на експериментальній основі. Так, педагог ініціював прочитання перед першими учнями недільної школи двох подібних за змістом байок:

І.Крилова (російською) й Є. Гребінки (українською). З'ясувалося, що переважна більшість учнів значно краще розуміли зміст твору Є. Гребінки. Загальне статистичне співвідношення учнів у джерелах різниться, але показовим є той факт, що кількість учнів, яким більше імпонував російський текст, була меншою від кількості "великоросів", тобто учнів, що були записаними до навчального закладу як росіяни [4, с. 168]. Таким чином, освітянин обґрунтував необхідність зміни підходів до мови викладання в навчальному закладі, адже практичні вимоги ставили перед педагогами завдання адаптації російськомовних матеріалів до переважно україномовних учнів. освітній стронін педагогічний здібність

Проведення занять українською наштовхувалося на проблему навчально- методичного забезпечення. Це питання керівництво недільної школи намагалося вирішити за рахунок підручників, виданих провідними діячами українського національного руху. Серед них "Граматика" П. Куліша та "Буквар Южноруський" Т. Шевченка [2, с. 10]. Вони вже були апробованими в інших недільних школах та витримали критику вітчизняних педагогів. Але обмежений наклад та стрімке зростання мережі недільних шкіл на Полтавщині поставили перед місцевими освітніми діячами гостру вимогу в створенні власної методичної бази.

О.Стронін взяв на себе відповідальність за створення "Азбуки" за новітньою на той час методикою В. Золотова, адже навчання грамоти було одним із провідних напрямів діяльності недільних шкіл. Обрана методика вже запроваджувалася в полтавській недільній школі та дала перші позитивні результати [9, с. 73]. Подолавши всі цензурні перепони, 31 березня 1861 року в Полтаві вийшла друком "Азбука по методе Золотова для Южнорусского края" авторства О. Строніна [15, с. 1].

Текст новоствореного підручника складався з двох частин: 1) методичних матеріалів для вчителя, у яких розтлумачувалися всі особливості даного методу навчання граматики [15, с. 2-7]; 2) збірника вправ для учнів (надрукованого українською відповідно до результатів моніторингу) [17, с. 8-25]. Розроблена О. Строніним граматика була пройнята українською народною традицією. Педагог при розробці завдань для учнів намагався керуватися принципом загальновідомих слів та зворотів. Зокрема, учням пропонувалося читати такі словосполучення: "Я не буду лінуватися; тебе і його лаяли за діло, бо ви лінувалися" [17, с. 12]. Такі тексти мали за мету подолання відриву освіти від повсякденного життя та показати практичну необхідність читання в побуті.

Популярність першої недільної школи сприяла розширенню мережі навчальних закладів не лише в місті, а й по всій губернії. За 1860-1862 роки на Полтавщині було відкрито 23 подібні навчальні заклади [3, с. 58-59]. Недільні школи почали свою діяльність у Лубнах, Миргороді, Хоролі тощо. У Кременчуці та Ромнах було відкрито по два заклади. Крім традиційних недільних шкіл, у Полтаві почала діяльність суботня школа для єврейських дітей [20, с. 160]. Показовим був той факт, що більшість із зазначених навчальних закладів засновувалися за сприяння О. Строніна. Із ним вів регулярну переписку засновник Лубенської недільної школи В. Шевич, який таким чином отримував консультації методичного характеру [12, с. 151]. Засновником та ідейним сподвижником кременчуцьких шкіл був рідний брат Олександра Івановича Петро Іванович Стронін [3, с. 62]. Відкриттям жіночих недільних шкіл у Полтаві та околицях міста займалася сподвижниця О. Строніна Є. Милорадович [9, с. 74].

Збільшення кількості навчальних закладів із громадських ініціатив негативно впливало на імідж офіційних освітніх органів влади в губернії. Це призвело до загострення конфлікту та початку утисків з боку влади [6, с. 100]. Спершу такий тиск мав на меті цілковите підпорядкування недільних шкіл губернській владі та знищення будь-яких проявів лібералізму в них. Це стало причиною фактичного розмежування шкіл на урядові та громадські. Кількість перших постійно зростала за рахунок напрацьованої місцевими ентузіастами методичної бази. Натомість громадські школи часто залишалися без учителів і приміщень, що ставало причиною їх остаточного зникнення. Такі явища мали тенденційний характер та були поширені не лише в Полтавській губернії, а по всій території Наддніпрянської України.

Потужний адміністративний тиск, що здійснювався як на місцевому, так і на загальноімперському рівнях, призвів до остаточного закриття недільних шкіл. Підставою цього став їхній зв'язок із "особами, які мали завданням здійснення потрясінь у державі" [11, с. 187]. 12 червня 1862 року був виданий царський маніфест, що офіційно підтвердив заборони.

На цьому обмеження проти української інтелігенції не припинилися, адже важливо було поширити утиски на ідеологів суспільно-педагогічного руху. О. Стронін розумів, що його не оминуть переслідування. Тому педагог вирішив максимально приховувати будь-які документальні підтвердження своєї просвітницької діяльності. Зокрема, він передав чорновий варіант щоденника одному з товаришів, імені якого ніколи не повідомляв [14, с. 4]. Це важливе джерело так і не було знайдене дослідниками. Як пояснював сам автор щоденника, його "анонімний товариш" надійно заховав цінну річ, а коли вирішив перевірити схованку, то виявилося, що зошит з'їли миші [14, с. 5].

24 червня 1862 року розпочалася процедура звільнення організатора полтавських недільних шкіл із посади старшого вчителя Першої гімназії [19, с. 1]. 31 липня було підтверджено звільнення згідно з наказом міністра народної освіти [1, с. 101]. Обґрунтування було розмитим, але педагог розумів, що це один із кроків, спрямованих на його дискредитацію. Завершальним актом даного процесу став його арешт у вересні 1862 року [1, с. 101]. Звинувачення базувалося на активній участі О. Строніна в "малоросійській пропаганді". Унаслідок допитів виявилося, що під таким формулюванням малася на увазі його робота в недільних школах і навчання в них рідною мовою більшості учнів.

Висновки

Таким чином, проведене дослідження дозволяє стверджувати, що основним ідеологом та ініціатором відкриття недільних шкіл на Полтавщині був О. Стронін. Його особистий авторитет і неабиякий педагогічний досвід стали провідними у розгортанні широкомасштабного освітнього руху в місті та губернії. Учитель був хорошим адміністратором, зумівши вдало поєднати власну ініціативу з активністю місцевої громади та просвітницьких гуртків, що слугувало основою для значного розширення руху. Педагог особисто ініціював налагодження взаємодії між радою недільних шкіл і навчальними закладами губернії, листувався та надавав поради щодо організації навчання у відкритих недільних школах. Отже, О. Стронін унаслідок поєднання суспільних реалій і освітніх ініціатив зумів домогтися того, що на початку 60-х років ХІХ століття Полтавщина стала одним із провідних центрів поширення недільних шкіл в Україні.

Література

1. Бевз Т. Олександр Стронін та його роль у становленні політичної науки в Україні / Т. Бевз // Український історичний журнал. - 2007. - № 5. - С. 96-109.

2. Гніп М. Громадський рух на Україні у 1860-х роках / М. Гніп / Харків : Дер- жвидав України, 1930. Кн. 1: Полтавська гімназія. - 1930. - 228 с.

3. Граховецький Д. Перші недільні школи на Полтавщині та їх діячі (186062 рр.) / Д. Граховецький // Україна. - 1928. - Кн. 4. - С. 51-78.

4. Дудко В. Полтавська громада початку 1860-х років у листах Дмитра Пиль- чикова до Василя Білозерського / В. Дудко // Київська старовина. - 1998. - № 2. - C.154-179.

5. Коляда Н. До історії діяльності недільних шкіл в Україні (60-ті роки ХІХ століття) / Н. Коляда // Історико-педагогічний альманах. - 2007. - № 1. - С. 99-107.

6. Лейкина-Свирская В. А. Стронин / В. Лейкина-Свирская // Лейкина-Свирс- кая В. А. Стронин 1826-1889. - СПб. : Эпоха, 1992. - С. 7-20.

7. Павловский И. Стронин Александр Иванович / И. Павловский // Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии. - Полтава : Типо-литография приемников Дохмана, 1912 . - С. 202-203.

8. Петренко І. Єлизавета Милорадович (1832-1890) в українському суспільно- політичному русі : монографія / І. Петренко. - Полтава : ПУЕТ, 2013. - 151 с.

9. Пирогов Н. Школа и жизнь / Н. Пирогов // Собрание литературно-педагогических статей Н. Пирогова, вышедших в управление его Киевским учебным округом (1858-1861). - Киев : Въ университетской типографии, 1861. - С. 60-78.

10. Сарбей В. Національне відродження України / В. Сарбей. - К. : Альтернативи, 1999. - 336 с.

11. Світленко С. Народолюбець О. Стронін / С. Світленко // Київська старовина. - 2002. - № 6. - С. 143-155.

12. Собчук Г. Микола Пирогов і недільні школи (до 145-річчя з дня відкриття першої недільної школи в Україні) / Г. Собчук, З. Мартинова, Л. Фоменко // Рідна школа. - 2005. - № 1. - С. 58-60.

13. Стронин А. Дневник с 1848 по 1888 годы. Т. 1 (1863-1864): [1-й вариант, где много исправлений] // ОР РНБ г. Санкт-Петербурга, ф. 752, д. 3, 47 с.

14. Стронин А. Обьяснение методы В. Золотова / А. Стронин // Азбука по методе В. Золотова для южно-русского края. - Полтава : Губернская типография, 1861. - С. 1-7.

15. Стронин А. Рассказы о силах земных / А. Стронин: [Соч.] Александра Иванова [псевд.] - СПб. : Тип. М-ва пут. сообщ. (А. Бенке), 1873. - 64 с.

16. Стронин А. Упражнения по граматике / А. Стронин // Азбука по методе Золотова для южно-русского края. - Полтава : Губернская типография, 1861. - 8-25.

17. Стронин А. Частный процесс интелигенции / А. Стронин // Политика как наука. - СПб. : Тип. Ф. Сущинского, 1872. - С. 222-247.

18. Центральний державний історичний архів (м. Київ), ф. 707, оп. 28, спр. 318. Об увольнении от службы учителя Полтавской гимназии Стронина и о выдачи ему единовременного пособия. - 5 с.

19. Шабельник Г. З історії Полтавської громади (1860-1862 рр.) / Г. Шабельник // Маловідомі сторінки історії Полтавщини : збірник наукових праць. - Полтава, 1993. - С. 8-19.

Анотація

Стаття присвячена освітній діяльності Олександра Івановича Строніна у сфері поширення вітчизняних недільних шкіл. Доведена його провідна роль у відкритті більшості недільних шкіл Полтавщини. Обґрунтовуються педагогічні, організаторські та адміністративні здібності вчителя як фундатора мережі недільних шкіл. Розкрито шляхи налагодження взаємодії навчальних закладів регіону з метою поширення народної освіти. Розглядається методична робота учителя у контексті створення "Азбуки" за новітнім підходом В. Золотова. Акцентується увага на тому, що більшість успіхів у діяльності досліджуваних закладів були пов'язані з ініціативами О. Строніна.

Ключові слова: Олександр Іванович Стронін, "Азбука", метод В. Золотова, народна освіта, навчання, недільна школа, освітня діяльність.

Ключевые слова: Александр Иванович Стронин, "Азбука", метод В. Золотова, народное образование, обучение, воскресная школа, образовательная деятельность.

Key words: Oleksandr Ivanovych Stronin, "ABC Book", V. Zolotov's method, public education, education, Sunday school, educational work.