Ціннісні орієнтації як складова професійної комунікативно-поведінкової культури економістів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ціннісні орієнтації як складова професійної комунікативно-поведінкової культури економістів

У статті розглянуто ціннісний аспект формування професійної комунікативно-поведінкової культури економістів. Проаналізовано роль ціннісних орієнтацій у структурі професійної комунікативно-поведінкової компетентності економістів. Визначено групи ціннісних орієнтацій для забезпечення довгострокового економічного зростання.

Сучасна епоха характеризується інтеграцією та більш тісною взаємодією не лише у міжкультурній сфері, а також зближенням різних галузей життєдіяльності, які стають все більш взаємозалежними. Так, взаємозв'язок між економічним розвитком держави та політичними й соціокультурними процесами у суспільстві стає все тіснішим. Саме тому сьогодні професійна діяльність у сфері економіки передбачає дуже широкий діапазон і не обмежується лише аналітичною функцією, а охоплює функції організації та управління на всіх рівнях у різноманітних галузях (наприклад, у галузі державного управління, телекомунікацій, туристичного бізнесу тощо).

Такий широкий підхід потребує розвитку поглядів на визначення професійної компетентності економіста як сукупності компетенцій. Важливою особливістю є підвищення ролі людського фактора у сучасній фаховій економічній діяльності. Основою професійної практики сучасних економістів є взаємодія з іншими суб'єктами, в результаті якої з'являється певний продукт діяльності. Саме від побудови цієї взаємодії, яка значним чином зумовлюється рівнем комунікативно-поведінкової компетентності фахівця, залежить якість одержаного продукту. Тому важливим аспектом підготовки економіста є підвищення його комунікативно-поведінкової компетентності.

Науковцями достатньо широко досліджено наукові засади формування комунікативної культури майбутніх фахівців (С. Амєліна, В. Кан-Калик, Т Колбіна, В. Пасинок та інші). З'ясуванню шляхів засвоєння студентами економічного профілю змісту і методів професійної діяльності присвячено праці Л. Волкової, Н. Драб, Т Качеровської, Л. Морської, І. Полєщук, О. Тарнопольського та інших. Аналіз досліджень з формування комунікативно-поведінкової компетентності доводить, що воно не знайшло відображення у фаховій діяльності економістів, а охоплює головним чином міжкультурний аспект.

Метою статті є аналіз ролі ціннісних орієнтацій у структурі професійної комунікативно-поведінкової компетентності економістів.

Актуальність проблеми формування професійної комунікативно-поведінкової компетентності економістів підвищується у зв'язку із зростанням кількості суб'єктів взаємодії у галузі професійної економічної діяльності, які виконують певні ролі (керівник, співробітник, підлеглий, діловий партнер, клієнт тощо). Для кожного виду суб'єкт-суб'єктної взаємодії притаманний певний вид комунікативної поведінки в залежності від мети діяльності і певних ситуативних обставин.

У більшості випадків фахівці керуються ситуативним вибором найбільш ефективної комунікативної поведінки в конкретній ситуації, тому що діють в умовах неповноти інформації. Достатньо важко прорахувати довгострокові наслідки поведінки, однак саме орієнтація на довгострокову або короткострокову перспективу зумовлює економічно-прогресивну та економічно-регресивну комунікативну поведінку відповідно.

Комунікативна поведінка в узагальненому вигляді визначається як сукупність норм, традицій і зразків спілкування. Вона є компонентом культури, в структурі якої визначається її ядро - цінності. У зв'язку зі змінами у галузі економічної діяльності, професійні цінності також набувають іншого змісту. На зміну цінностей досягнення прибутку та ефективності будь-якою ціною приходять гуманістичні й духовні цінності досягнення взаємопорозуміння й справедливості [1]. Як зазначає А. Коутс, «на противагу цинічній точці зору професіонал має моральні обов'язки перед своїми клієнтами або перед суспільством у цілому, наприклад, обов'язок відповідально використовувати свої знання заради служіння іншим людям» [3, 148].

Згідно з економічною моделлю REMM K. Бруннер, М. Йенсен, У. Меклинг [2], людині мають бути притаманні такі базові якості: ресурсність - наявність повної інформації про ситуацію та різноманіття альтернатив; раціональність - точний розрахунок переваг кожної з альтернатив, імовірності здійснення тих або інших подій, поведінки інших суб'єктів, визначені й стійкі переваги; прагнення до максимізації власної вигоди; егоїзм - турбота лише про власні інтереси; незалежність - прийняття рішень на підставі лише власних переваг; інформованість про власні потреби та засоби їх задоволення. Зазначена модель передбачає егоцентричний підхід і спрямована на забезпечення прибутку без врахування інших інтересів, тобто не передбачає повноцінної суб'єкт - суб'єктної взаємодії. Комунікативна поведінка у такому випадку носить агресивну тактику і будується лише на прагматичних цінностях. Такий тип комунікативної поведінки може бути ефективним лише ситуативно, але є несприятливим для економічного зростання у довгостроковій перспективі, а також для запровадження та підтримання інновацій.

Згідно з дослідженнями Науково-навчальної лабораторії соціально-психологічних досліджень (ГУ-ВШЕ) щодо взаємозв'язку між цінностями та економічною поведінкою [4, 158], цінності Доброзичливість, Самостійність та Досягнення позитивно взаємопов'язані з економічно-прогресивною поведінкою, у той же час, цінності Збереження та Гедонізм негативно пов'язані з економічно-прогресивною поведінкою. Тобто успішність економічної діяльності, професійна самореалізація, довгострокове взаємовигідне партнерство базуються на цінностях, пов'язаних з позитивним ставленням до інших людей та творчим саморозвитком.

Мета (розвиток співпраці) і функція комунікації (досягнення соціальної спільності її учасників при збереженні індивідуальності кожного з них) зумовлюють виокремлення певних ціннісних орієнтацій. У процесі професійної комунікації здійснюється взаємовплив суб'єктів при виконанні сукупності взаємопов'язаних дій, у результаті яких виробляються необхідні для суспільства товари та послуги. Потреба у продуктивній взаємодії є основою для розвинення та вдосконалення механізмів позитивного спілкування.

Основою комунікативної культури є загальновизнані моральні вимоги до спілкування, що невід'ємно пов'язані з визнанням неповторності, цінності кожної особистості: ввічливість, коректність, тактовність, скромність, точність, передбачливість.

Високий рівень комунікативної культури визначається наявністю в суб'єкта спілкування таких особистих якостей:

емпатія - уміння бачити світ очами інших, розуміти та приймати таке бачення;

доброзичливість - повага, симпатія до людей, готовність підтримати інших;

автентичність - здатність бути самим собою у контактах з іншими людьми;

конкретність - уміння говорити про власні переживання, думки, дії, готовність відповідати однозначно на запитання;

ініціативність - здатність «йти уперед», встановлювати контакти, готовність братися за справи в ситуації, що потребує активного втручання;

безпосередність - уміння говорити й діяти відверто;

відкритість - готовність відчиняти іншим свій внутрішній світ і тверда впевненість у тому, що це сприяє встановленню міц-них відношень з оточуючими;

рефлексивність - дослідницьке ставлення до власного життя й поведінки, готовність сприймати від оточуючих інформацію про те, як вони сприймають Вас.

Зазначені вище якості є визначальними для встановлення повноцінних комунікативних відносин з іншими особистостями як у повсякденному житті, так і в професійній діяльності.

Беручи до уваги специфіку сучасної професійної діяльності економістів, особливої значущості набуває її комунікативний аспект, основою якого має стати визнання цінності іншої особистості, її індивідуальності та особливостей. У цьому аспекті актуалізуються такі ЦО, як толерантність та повага до іншої точки зору, компромісність, бажання порозумітися, взаємодовіра, справедливість тощо.

Тому важливим завданням у формуванні поведінково-комунікативної культури майбутніх економістів є виховання таких ціннісних орієнтацій, які б відповідали сучасним вимогам до особистості фахівця.

Література

ціннісний економічний професійний

1.Автономов В.С. Модель человека в экономической науке / В.С. Автономов. - СПб : Экономическая школа, 1998. - 229 с.

2.Брунер К. Представление о человеке и концепция социума: два подхода к пониманию общества / К. Брунер // THESIS. Т.1. Вып. 3. 1993. - 136 с.

3.Коутс А.У Экономист как профессия / А.У Коутс // Панорама экономической мысли конца ХХ столетия. - СПб., 2002. - С. 142-170.

4.Ценности культуры и модели экономического поведения: Научная монография / Под ред. Н.М. Лебедевой, А.Н. Татарко. - М. : «Спутник+», 2011. - С. 158.

Размещено на Allbest.ru