Формування перекладацької компетентності студентів технічних спеціальностей

Ключові слова: професійний переклад, перекладацька компетентність, технічні терміни, структурні компоненти.

Key words: professional translation, translation competence, technical terms, the structural components.

Реформування соціально-економічної сфери нашої держави вимагає суттєвих економічно-технологічних змін, спрямованих на розбудову та розвиток сфери виробництва, його модернізацію, використання високих нанотехнологій, інформаційно-комунікаційних технологій у виробничому процесі. Виникає потреба розширення зовнішніх ринків міжнародного співробітництва, співпраці з іноземними партнерами. Такі перетворення вимагають якісно нової підготовки фахівця, здатного швидко орієнтуватися в інформаційному просторі, знаходити нові шляхи вирішення виробничих проблем, спроможного систематично використовувати джерела інформації іноземною мовою. Можливості всесвітньої комп'ютерної мережі, які забезпечують доступ до різних галузей, високопрофесійних надбань іноземними мовами з однієї сторони, і необхідність швидко і якісно реалізовувати їх на практиці з іншої, вимагають від майбутніх фахівців технічних спеціальностей якісно нових навичок і вмінь іншомовної комунікації. Виникає необхідність формування такого фахівця, який не тільки володіє знаннями за спеціальністю, а й іншомовною перекладацькою компетентністю професійного спрямування. Сформованість таких вмінь дозволяє: здійснювати швидкий пошук необхідної інформації іноземними мовами, виділяти головну та другорядну інформацію; оформляти та вести супроводжувальні технічні, технологічні документи, інструкції, технічні паспорти, характеристики механізмів, обладнання; сприймати та аналізувати рекламні продукти, електронні та друковані інформаційно-технічні повідомлення іноземними мовами; добре орієнтуватись у технічних характеристиках продукції фірм-партнерів та конкурентів, включаючи аналіз аналітико-прогнозуючих іншомовних звітів. Тому виникає необхідність навчання студентів технічних спеціальностей професійно спрямованій іноземній мові, включаючи формування базової перекладацької компетентності. Навчання передбачає оволодіння студентами знаннями фахової терміносистеми і набуття умінь використовувати вузькоспеціалізовану лексику для виконання навчальних професійно орієнтованих завдань, спрямованих на подальше спілкування у виробничих ситуаціях. Отже, формування перекладацької компетентності студентів технічних спеціальностей є актуальною, продиктованою суспільними вимогами проблемою. Підготовка такого фахівця вимагає перегляду змісту, методів, форм та підходів навчання основам іншомовного професійного перекладу студентів технічних спеціальностей, пошуку ефективних шляхів формування перекладацької компетентності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемою навчання та добором навчальних матеріалів технічного перекладу займались такі провідні вчені як І. Л. Бім, Н. Ф. Бориско, Н. П. Брандес, Н. В. Гальскова, О. М. Гон, В. І Карабан, Т. А. Козакова, Ю. І. Пассов, В. І. Провоторов, І. І. Сафонов, Н. К. Скляренко, В. С. Слепович, В. І. Хайрулін, О. Б. Тернопольський та інші.

Вченими А. С. Ольховською, Л. М. Черноватим пропонуються різні системи вправ для цілеспрямованого навчання перекладу, розглядаються принципи їх побудови, типи та види [5, 6].

Незважаючи на ґрунтовні дослідження різних аспектів навчання професійного перекладу, залишаються невирішеними питання змісту перекладацької компетентності студентів технічних спеціальностей, її структурного наповнення, виділення оптимальних шляхів інтенсифікації процесу формування згаданої компетентності.

Мета написання статті полягає у визначенні та аналізі ефективних підходів навчання професійно спрямованого перекладу студентів технічних спеціальностей, виділенні та обґрунтуванні структурного наповнення перекладацької компетентності.

Виклад основного матеріалу

Навчання науково-технічного перекладу набуває особливого значення сьогодні, коли відбуваються якісні та кількісні зміни в науці і техніці. Такі зміни інтенсивно вносять корективи у розвиток термінології, технічної лексики. Іншою особливістю навчання технічного перекладу є специфіка термінів та способів їх перекладу. Як зазначає В. М. Комісаров, перекладу текстів, які містять вузькоспеціалізовану термінологію слід приділяти особливу увагу. Терміни визначають інформаційний зміст спеціального тексту, слугують своєрідними ключами, організують, систематизують і кодують спеціальну інформацію. В той час як завданням перекладу текстів різних жанрів (художній, публіцистичний тощо) є забезпечення еквівалентності як спільності змісту текстів оригіналу і перекладу, переклад технічного тексту вимагає максимально точного описання технологічних процесів, грамотного перекладу вузькоспеціалізованих термінів та дотримання відповідного стилю викладення [2].

Переклад технічної документації, супроводжувальних документів обладнання, технічних характеристик механізмів, інструкцій з експлуатації технологічних вузлів, документації з програмного забезпечення, потребує не тільки лінгвістичних знань, а й професійної компетентності студентів технічних спеціальностей. Студент повинен мати теоретичні та практичні знання з фаху, бути у «професійному лексичному полі» рідною мовою, знати роботу механізмів, конструкцій, технологій тощо.

Навчальний матеріал для формування основ професійного перекладу студентів технічних спеціальностей повинен ретельно обиратись з огляду на спеціалізацію майбутнього фахівця. У цьому сенсі доцільна співпраця кафедр іноземних мов з провідними кафедрами, які навчають студентів базовим дисциплінам. Завдяки аналізу навчальних програм з базових дисциплін можна виділити основні види технічного тексту: науково-технічна література, технічна документація, інструкції з експлуатації, каталоги обладнання (механізмів), паспорти технічної продукції, супроводжувальна документація до програмного забезпечення тощо. При перекладі технічних текстів не існує важливої та другорядної інформації, тому відхилення від встановлених стандартів перекладу неприпустиме.

Отже, успішне здійснення професійного перекладу студентами технічних спеціальностей залежить від сформованості в них перекладацької компетентності, яка має багато структурних компонентів. Перший, когнітивний, передбачає оволодіння мовними навичками та уміннями, опанування граматичними структурами, способами їх перекладу рідною мовою. Вказані навички починають формуватися ще в школі, і продовжують вдосконалюватись на молодших курсах ВНЗ.

На другому, третьому курсах студенти починають вивчення спеціальних фахових дисциплін, вдосконалюють практичні навички та вміння роботи з технікою, механізмами, різним обладнанням, апаратурою. У студентів формується понятійний апарат за спеціальністю рідною мовою, терміносистема на яку вони опираються у навчанні перекладу спеціальної іншомовної літератури за фахом. Тому, на наше переконання, навчання перекладу студентів технічних спеціальностей слід починати після того, як студенти розпочали ознайомлюватись з фаховими дисциплінами. Другий, умовно названий спеціальний компонент, передбачає формування спеціальних знань, навичок та вмінь роботи з технічним перекладом, ознайомлення з особливостями структури такого тексту, стилістичною побудовою, труднощами, термінологією.

Оскільки успішність здійснення перекладацької діяльності залежить не тільки від знань, навичок та вмінь здійснення технічного перекладу, а й від особистісних характеристик, розвитку пам'яті, уваги, волі, то до третього компоненту формування перекладацької компетентності віднесемо розвиток емоційно-вольових якостей. Компонент має на меті формування та розвиток особливих психічних процесів майбутнього фахівця з технічної спеціальності, які створюють умови інтенсивної пізнавальної діяльності студентів в опануванні основами перекладацької діяльності. Емоції та воля є важливими факторами регуляції процесів пізнання людини. Згідно з вченням І. Павлова, центральна нервова система перебуває в нормальному стані спокою, коли усі центри та механізми інтелекту є урівноваженими. Збудження відповідних центрів здійснюється через позитивні або негативні збудники навколишнього середовища, які діють на систему управління пам'яті та мислення. У процесі навчання перекладу необхідна неперервна емоційна дія, оскільки саме вона створює умови інтенсивної пізнавальної діяльності. Спеціальні психологічні тести та вправи тренують різні види пам'яті, розвивають процеси запам'ятовування, зберігання, відтворення. Розвиток пам'яті залежить від того, наскільки цікавим є включення особистості в продуктивну діяльність. Забезпечити таке включення можна цікавим навчальним матеріалом, скажімо, ознайомленням з новою технологією необхідною студентам технічних спеціальностей. Позитивне емоційне забарвлення викладу матеріалу також сприяє підвищенню позитивної мотивації, прагненню студента оволодіти уміннями та навичками технічного перекладу. Процес перекладу - це активна мисленнєва діяльність. Від її розвиненості, швидкості залежить якість та успішність перекладу. Тут беруть активну участь розумові операції: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація, систематизація.

Отже, формування перекладацької компетентності студентів технічних спеціальностей полягає у повідомленні та активізації теоретичних та практичних мовних знань; у формуванні спеціальних знань, навичок, умінь, терміносистеми для здійснення саме технічного перекладу; у формуванні готовності студентів технічних спеціальностей до використання інформаційно-комунікаційних технологій, у здійсненні професійного перекладу; у формуванні емоційно-вольових якостей студента, необхідних для успішного здійснення технічного перекладу.

Важливим у процесі складання вправ є урахування етапів перекладу тексту, поділ на вправи, що готують до перекладу і вправи на роботу безпосередньо з текстом, вправи на формування навичок, на формування вмінь. Основними, на нашу думку, видами вправ, що формують перекладацькі навички та вміння є:

- вправи на визначення найважливіших елементів (знаходження головної, другорядної інформації, складання переліку основних технічних понять, ключових слів тощо);