С.І. Лебедєв (1902-1989) - ректор Української сільськогосподарської академії

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК: 581.1 (092)

С.І. Лебедєв (1902-1989) - ректор Української сільськогосподарської академії

Богач Є.М.

Григорюк І.П., чл.-кор. НАНУ

(Національний університет біоресурсів і природокористування України)

На підставі вивчення оригінальних архівних біографічних матеріалів висвітлено багатогранну організаторську, педагогічну і наукову діяльність визначного вченого- фізіолога й біохіміка рослин, педагога, доктора біологічних наук, професора, заслу-женого діяча науки УРСР, ректора та академіка Української академії сільськогос-подарських наук Сергія Івановича Лебедєва. біогрфічний вчений академік лебедев

Ключові слова: С.І. Лебедєв, Українська сільськогосподарська академія, ректор, доктор біологічних наук, навчальна частина.

На основании изучения оригинальных архивных биографических материалов освещено многогранную организаторскую, педагогическую и научную деятельность выдающегося ученого-физиолога и биохимика растений, педагога, доктора биологических наук, профессора, заслуженного деятеля науки УССР, ректора и академика Украинской академии сельскохозяйственных наук Сергея Ивановича Лебедева.

Ключевые слова: С.И. Лебедев, Украинская сельскохозяйственная академия, ректор, доктор биологических наук, учебная часть.

Based on the study original archival biographical materials multifaceted organizational, pedagogical and scientific activity distinguished scientist and plant physiologist and biochemist, teacher, Doctor of Biological Sciences, Professor, Honored Worker of Science of the USSR, and the rector of the Ukrainian Academy of Agricultural Sciences Sergei Ivanovich Lebedev is covered.

Keywords: S. Lebedev, Ukrainian Agricultural Academy, rector, Doctor of Biological Sciences, part of the curriculum.

Об'єктивне відтворення станов-лення та розвитку Української сільсько-господарської академії (УСГА), було б неповним без визначення внеску у її ро-звиток корифея фізіології та біохімії ро-слин України - Сергія Івановича Лебе-дєва (1902-1989), академіка Української академії сільськогосподарських наук (нині Національний університет біоре- сурсів і природокористування України), доктора біологічних наук, професора. Дослідження діяльності академіка С.І. Лебедєва в контексті розвитку УСГА доповнює загальну національну історію аграрної науки і техніки України, сприяє процесу збереження історичної пам'яті про видатного вченого, що необхідно для об'єктивного відтворення становлення і розвитку вітчизняної аг-рарної науки та прогнозуванні її розвит-ку в майбутньому.

Історіографія дослідження твор-чого шляху С.І. Лебедєва була започат-кована у 60-х роках ХХ століття, коли дослідження з проблем фотосинтезу ку-льтурних рослин одержали визнання серед вчених і виробничників. Сукуп-ність праць, які безпосередньо чи побі-жно висвітлюють творчий шлях С.І. Ле- бедєва, можна поділити на дві групи:

- радянська історіографія 6080-х років;

- сучасна українська історіографія.

Значна кількість публікацій з' явилася у пресі і періодичних виданнях у ювілейному для Сергія Івановича 1962 року, коли виповнилося 60 років від дня його народження й 35 років науково-педагогічної та громадської діяльності, авторами яких були віддані учні Сергія Івановича - К.М. Ситник, О.Г. Судьїна, Л.Г. Литвиненко, О.І. Санникова та інші. Вони невеликі за обсягом і містять досить скупу й лаконічну інформацію, яка є більше автобіографічною, ніж науковою. Зокрема, 7 березня 1962 року вийшла в друк стаття «Ювілей вченого фізіолога», в якій висвітлюється творчий шлях ректора Навчальної частини УСГА - С.І. Лебедєва [1, с. 2]. Саме цього року за видатні досягнення в науці ім'я Сергія Івановича вноситься в Українську Радянську Енциклопедію [2, с.35]. Дещо ширшу інформацію, щодо діяльності С.І. Лебедєва, як ректора Навчальної частини УСГА, висвітлено в «Нарисі історії аграрного університету», де автор В.В. Діденко характеризує йо-го, як видатного організатора науково-дослідної і педагогічної діяльності [3, с. 90-91].

Вагомий вклад у популяризацію і увіковічення постаті С.І. Лебедєва здійснив видатний вчений-біолог, еколог, історик природознавства, доктор біологічних наук, професор, член- кореспондент НАН України, Заслуже-ний діяч науки і техніки України І.П. Григорюк, який присвятив постаті Сергія Івановича ряд науково- історичних статей.

Джерельна база даного дослі-дження складається з опублікованих різноманітних за походженням, видами, ознаками і змістом джерел й матеріалів: 1) архівних документів; 2) опу-блікованих офіційних документів органів державної влади, наукових і громадських організацій, офіційних установ, а також науково-публіцистичних праць та публічних промов С.І. Лебедєва; 3) мемуарів, спогадів про вченого, 4) науково- публіцистична та документальна літе-ратура, 5) засоби масової інформації (газети, журнали).

Джерелом пошуку були фонди Державного архіву м. Києва (ДАК), Центрального державного архіву вищих органів влади та управління (ЦДАВО) України, Національного університету біоресурсів і природокористування України (особова справа).

Голосіївський лісопарк розкинувся праворуч від автостради, що широкою стрічкою простяглася між містами Одесою і Києвом. Його південно-західний масив межує з територією Експоцентру України (ВДНГ), далі в бік міста, в мальовничих зелених шатрах розташувалися різноманітні споруди і затишні куточки Голосіївського парку ім. М.Т. Рильського, а на схід від нього на зелених пагорбах височать біломурі корпуси Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП України). З автостради видно лише окремі корпуси, а коли звернути праворуч на шлях, що веде до НУБіП України, то потрапите до просторового і затишного учбового містечка одного з найстаріших вузів України [5, с. 5]. Цього року він відзначає 115-річчя від дня заснування.

Неоцінений вклад у розбудову та розвиток Української академії сільсь-когосподарських наук (нині Націона-льний університет біоресурсів і приро-докористування України) здійснив ви-датний вчений-фізіолог і біохімік рослин, педагог, доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР, академік, віце-президент Української академії сільськогосподарських наук - Сергій Іванович Лебедєв.

Українська ордена трудового Че-рвоного Прапора сільськогосподарська академія (повна назва) була створена відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 1 липня 1954 року №1320 на базі колишніх Київського сільськогосподарського та Київського лісогосподарського інститутів, а з 1 сі-чня 1957 року в склад академії ввійшов Київський ветеринарний інститут [6, с. 1-2]. З утворенням УАСГН в 1956 р. до її складу ввійшла Українська сільсько-господарська академія УСГА, яка за статусом функціонувала як навчальна частина. Створення нового формату навчальної установи дало можливість поєднати науковий пошук із навчальним процесом і поліпшити підготовку спеціалістів вищої кваліфікації.

В 1959 році професора С.І. Лебе- дєва президією УАСГН було запрошено очолити навчальну частину УАСН. До цього він обіймав посаду ректора Одеського державного університету імені І. І. Мечникова. Так, 21 грудня 1959 року (наказ по Міністерству сільського господарства УРСР №1382-К від 16 грудня 1959 року) С.І. Лебедєв приступив до виконання своїх обов'язків [7, c. 2].

Перед Сергієм Івановичем, як досвідченим організатором науки і педагогом, Міністерством сільського господарства СРСР та президією УАСГН, на чолі якої перебував академік АН УРСР, ВАСГНіЛ і УАСГН П.А. Власюк, було поставлено вирішення низки складних завдань: підготовка висококваліфікованих спеціалістів для сільського господарства, які глибоко володітимуть необхідними теоретичними завданнями, практичними навиками і вміннями з обраного фаху, будуть обізнані з новітніми до-сягненнями вітчизняної й зарубіжної науки та техніки; постійне вдоскона-лення якості підготовки спеціалістів з урахуванням вимог сучасного вироб-ництва та перспектив його розвитку; організація наукових досліджень таким чином, щоб вони сприяли розвитку сільського господарства; створення високоякісних підручників і навчальних посібників; підготовка науково- педагогічних кадрів; підвищення ква-ліфікації викладацького складу вищих і середніх спеціальних навчальних за-кладів; підготовка керівних кадрів для сільськогосподарського виробництва; підвищення кваліфікації спеціалістів сільського господарства [3, с. 87]. За виконання цих завдань взялось ке-рівництво УСГА та професорсько- викладацький склад, який за часів Сергія Івановича зріс до 468 осіб, в тому числі: докторів наук, професорів - 45; кандидатів наук, доцентів - 191; старших викладачів - 51; асистентів і викладачів без учених ступенів - 112 осіб [10, с.8].

Будучи обраним віце- президентом УАСГН Сергій Іванович сприяв залученню до навчального процесу Учбової частини провідних вчених УАСГН: академіків, член- кореспондентів, професорів та докторів наук, що дало змогу організувати потужний колектив професорсько- викладацького складу [8, с. 5758]. До навчальної роботи кафедр було залучено 29 професорів, докторів і кандидатів наук різних науково-дослідних інститутів Академії - зем-леробства, фізіології рослин, економіки сільського господарства, цукрових буряків, захисту рослин, механізації та електрифікації сільського господарства, садівництва, рибного господарства. В науково-дослідних установах Академії працювали 32 професори, доктори та доценти, які обіймали штатні посади в Навчальній частині Академії [9, с. 85]. Зокрема, в структурі навчальної частини УАСГН працювало 6 академіків УАСГН та 4 члени- кореспонденти УАСГН [9, с. 181]. На кафедрах Навчальної частини УАСГН працювали та готували висо-кокваліфікованих науково-педагогічних кадрів такі видатні вче- ні-педагоги, дійсні члени АН УРСР як: П.А. Власюк - завідувач кафедри агрохімії, М.Ф. Гулий - завідувач кафедри біохімії, П.М. Василенко - завідувач кафедри сільськогосподарських машин; члени-кореспонденти ВАСГ- НІЛ - І.Н. Романенко - завідувач кафедри економіки сільського господарства; В.С. Крамаров - завідувачкафедри ремонту тракторів і сільсько-господарських машин; дійні члени УАСГН - П.Д. Пшеничний - завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин, В.В. Нікольський - професор кафедри мікробіології, К.Є. Сироцицький - завідувач кафедри ор-ганізації сільського господарства, Б.Й. Логінов - завідувач кафедри лісівництва [10, с. 8]. Великою заслугою Сергія Івановича було налагодження співпраці між кафедрами Навчальної частини і Відділеннями Академії. Переважна більшість викладачів поєднували навчальну роботу з науково- дослідною, скоординованою із діяльністю вчених науково-дослідних інститутів [9, с. 182].

Організаторський талант і вдала господарська політика С.І. Лебедєва дозволила професорсько-викладаць-кому складу дещо змінити вектор своєї діяльності в бік узагальнення і комплек-сності досліджуваних тем. Наукова ро-бота кафедр поєднувалася з роботою науково-дослідних інститутів і дослідних станцій УАСГН, що значно розширило матеріально-технічну базу для здійснення кафедрами наукової роботи. Загальне керівництво напрямами і методикою наукової роботи кафедр здійснювали Відділення Академії, до організаційно- методичної роботи яких залучались ви-сококваліфіковані працівники кафедр, а декани факультетів були заступниками голів Відділень [9, с. 180-181].

Протягом короткого, але змісто-вного та високопрофесійного керування Навчальною частиною УСГА (1959-1962 рр.) Сергію Івановичу вдалося суттєво поліпшити умови для проходження виробничої практики студентів, посилити зв'язок науки з виробництвом. Цьому сприяли спря-мована організація роботи Митниць- кої агрономічної дослідної станції, краще налагоджена робота Боярського, Ворзельського та Голосіївського дослідних господарств. 4 травня 1960 року відповідно до постанови Президії УАСГН почала діяти агростанція «Ми-тниця» в якій налічувалось 1721 га зе-мельних угідь, 399 голів ВРХ, 1500 голів свиней і досить пристойний парк машин (15 тракторів, 20 автомобілів, 4 зернозбиральні комбайни). У березні 1960 року була створена Ворзельська науково-дослідна станція м'ясного скотарства, перед якою ставилось за-вдання організувати комплексне ви-вчення умов ефективного формування м'ясних властивостей у молодняка ве-ликої рогатої худоби. Цього ж року до станції було приєднано землі колиш-нього Бучанського дослідного госпо-дарства НДІ захисту рослин - 928 га сільськогосподарських угідь. [3, с. 90].

Окрім педагогічного та організа-ційного таланту Сергій Іванович був чудовим господарником, який за ко-роткий час зумів організувати побудову та закінчити розпочаті будівництва навчальних корпусів, лабораторій та гуртожитків. Зокрема, з 1959-1960 рр. були побудовані три студентські гур-тожитки, завершено будівництво 3-го навчального корпусу, облаштовані найновішим обладнанням лабораторії кафедр на загальну суму 179,7 тис. крб. [10, с. 4]. Під керівництвом професора С. Лебедєва при кафедрі фізіології і біохімії рослин в 1961 р. організовано лабораторію фотосинтезу, включаючи лабораторії електронної мікроскопії, радіоактивних ізотопів та пігментів рослин [11, с. 192].

Крім того, збільшилась порівняно з минулими роками кількість госпо-дарсько-договірних тематик (22 теми) з промисловими підприємствами, нау-ково-дослідними інститутами й конс-трукторськими організаціями на зага-льну суму 200 тис. крб. [6, с. 8]. Все це дало змогу перетворити Навчальну частину УСГА на потужний навчально-дослідний заклад, який готував ви-сококваліфікованих спеціалістів для вітчизняних потреб і зарубіжних країн. Відтак на факультетах Академії на-вчалося 87 іноземних студенти з таких країн як Монголія, В' єтнам, Ірак, Гани, Сомалі, Конго, Того, Берега слонової кістки [6, с. 9]. Окрім того, за рахунок створених нових спеціальностей і роз-ширення набору до заочного відділення та заснування нового факультету за-хисту рослин збільшився контингент студентів УСГА до 9973, в т. ч. - 2800 на стаціонарному відділенні, 5507 за-очному, 1565 слухачів курсів підви-щення кваліфікації [10, с. 12].

Незважаючи на адміністративно- організаційну роботу на посаді ректора Навчальної частини УАСГН, Сергій Іванович брав активну участь у на-вчально-дослідній роботі кафедри фі-зіології та мікробіології. Головним напрямком наукової діяльності С.І. Лебедєва було дослідження фотосин-тетичних процесів і пігментної системи культурних рослин за дії мінерального живлення, освітлення, водного режиму тощо.

Істотний внесок С.І. Лебедєв зробив у вивчення фотосинтетичної діяльності і шляхів підвищення про-дуктивності рослин озимої пшениці, картоплі, гречки, кукурудзи, цукрового буряка та інших сільськогосподарських культур у зв'язку з структурно- функціональними особливостями хло-ропластів. У підсумку встановлено за-лежність швидкості процесів росту і формування продуктивності культурних рослин від стану фотосинтетичного апарату. Дослідження з проблем «Фотосинтез» проводили за двома ос-новними напрямками - фотосинтетична діяльність посівів, і структура та біохімічна організація хлоропластів. З'ясовано, що висока активність фото-синтетичного апарату обумовлена ро-звинутою ламелярно-гранулярною структурою хлоропластів, яка залежить від умов живлення та водозабез- печення. Зокрема, хлоропласти зі сла-борозвинутою структурою за недоста-тнього водозабезпечення не здійснюють ефективно своїх функцій, що призводить до зменшення нагромадження рослинами органічних речовин. До-слідження цієї проблеми входило в рамки Міжнародної біологічної про-грами (МБП) [11, с. 99].

Лекторською майстерністю, своїми творчими ідеями, особистим прикладом С.І. Лебедєв викликав жвавий інтерес до вивчення курсу «Фізіологія рослин» та спецкурсу «Фотосинтез», надихав молодих дослідників до нових наукових пошуків та ідей [3, с. 90]. «Ми наближаємося до часу розкриття механізму процесу фотосинтезу, до розв'язання проблеми штучного фотосинтезу, до часу використання його для одержання органічних речовин в такий спосіб, як це роблять рослини, використовуючи променисту енергію сонця і неорганічні речовини - вуглекислоту, воду та ін. Все це дасть можливість набагато збільшити виробництво продуктів харчування. Тому проблема фотосинтезу є не менш важливою, ніж проблеми використання ядерної енергії і освоєння космосу» (С.І. Лебедєв «Унікальний процес на землі», 1967 р.).

6 березня 1962 року відбулась символічна подія - минуло 60 років з дня народження і 36 років виробничої, науково-педагогічної, адміністративної та громадської діяльності ректора Навчальної частини Української сіль-ськогосподарської академії, академіка УАСГН, доктора біологічних наук, професора С.І. Лебедєва. У зв'язку із цією ювілейною датою, і враховуючи видатні заслуги професора С.І. Лебе- дєва у справі розвитку вищої школи, наукових досліджень в галузі фізіології рослин і в підготовці кадрів для сільського господарства Сергію Іва-новичу присвоєно звання «Заслужений діяч науки УРСР».

Одночасно з чим було проведено урочисте засідання, присвячене його ювілею. Науково- педагогічні здобутки вченого треба розглядати у єдності фундаментального і прикладного аспектів.

Таким чином, аналіз наявних ар-хівних і бібліографічних матеріалів дозволяє дійти висновку, що професор С.І. Лебедєв був талановитим, всебічно ерудованим вченим, педагогом, ви-сококваліфікованим організаційно- адміністративним керівником, ректором одного з найбільших навчальних закладів країни - УСГА. Своєю не-втомною працею та науковою запо-взятливістю С.І. Лебедєв вивів Навчальну частину УСГА на новий щабель розвитку та звершень.

Він вважав, що справа честі ко-жного науковця - не лише збагачувати науку новими винаходами і відкриттями, а й систематично та рішуче впроваджувати її досягнення і передо-вий досвід у виробництво, тобто вносити цим свій гіднии вклад у загаль-нонародну справу [12, с. 8]. Він був свідомий того, що високий рівень науки зміцнює імунітет нації, робить її остаточно сформованою й конкурен-тоспроможною .

Література

1. Ювілей вченого фізіолога // Газета УСГА «За сільськогосподарські кадри». - 1962. - №19 (306). - С. 2.

2. Лебедев Сергій Іванович // Українська Радянська Енциклопедія. - К.: 1962. - Т.8. - С. 34-35.

3. Діденко В. В. Нарис історії Національного аграрного університету / В. В. Діденко. - К.: Аграрна наука, 1998. - 173 с.

4. Іваниця В.О., Григорюк І.П., Богач Є.М., Бурлака Т.В. Професор Сергій Іванович Лебедев: основні віхи науково-педагогічної діяльності / В. О. Іваниця, І. П. Григорюк, Є. М. Богач, Т. В. Бурлака // Вісник Одеського національного університету ім. 1.1. Мечникова - 2011. - Серія біологія. - Вип. 18 (25). - С. 96-102.

5. Кузня сільськогосподарських кадрів / За загальною редакцією В.В. Юрчишина. - К.: Урожай, 1973. - С. 5.

6. Державний архів м. Києва, ф. Р-1331, оп. 3, спр. 3024, 45 арк.

7. Особова справа С. І. Лебедєва // Архів Національного університету біоресурсів та природокористування України, 103 аркуші

8. Центральний державний архів вищих органів влади України, ф. 4861, оп. 3, спр. 59, 156 арк.

9. Вергунов В.А. Історія Української академії сільськогосподарських наук (1956-1962) / В. А. Вергунов, Н.Б. Щебетюк. - К.: Аграрна наука, 2008. - 304 с.

10. ДАК, ф. Р-1331, оп. 3, спр. 2477, 57 арк.

11. Мельничук Д.О. Життєвий шлях і науково-педагогічна спадщина професора Сергія Івановича Лебедєва / Д. О. Мельничук, І. П. Григорюк, М. Д. Мельничук // Біоресурси і приро-докористування. - 2012. - Вип. № 1-2. - С. 188-194.

12. Лебедєв С. І. Готувати наукові і науково-педагогічні кадри, гідні епохи комуністичного будівництва / С.І. Лебедєв // Вісник сільськогосподарської науки УАСГН . - 1962. - №3. С. 3-8.

Размещено на Allbest.ru