Деякі аспекти професійної підготовки соціального педагога до профілактики соціального сирітства

Наукові здобутки вітчизняних учених, які займаються вивченням проблеми професійної підготовки соціального педагога до соціально-педагогічної діяльності. Характеристика сучасних технологій підготовки соціального педагога до превентивної діяльності.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.04.2019
Размер файла 21,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Деякі аспекти професійної підготовки соціального педагога до профілактики соціального сирітства

Л. І. Міщик,

доктор педагогічних наук, професор

У статті розглянуто та проаналізовано наукові здобутки вітчизняних учених, які займаються вивченням проблеми професійної підготовки соціального педагога до соціально-педагогічної діяльності, а також, визначено деякі аспекти професійної підготовки майбутнього соціального педагога до профілактики соціального сирітства (мета, принципи, умови професійної підготовки соціального педагога до роботи з профілактики соціального сирітства). Надано стислу характеристику технології підготовки соціального педагога до превентивної діяльності.

Ключові слова: професійна підготовка соціального педагога, діяльність соціального педагога, сирітство, профілактика соціального сирітства.

соціальний сирітство превентивний педагог

Постановка проблеми. Система професійної підготовки соціальних педагогів в Україні почала складатися на початку 90-х років минулого сторіччя. Підставою для появи подібного виду діяльності стали соціальні проблеми, які виникли в суспільстві в результаті розпаду єдиного соціального, економічного й геополітичного простору.

Зміна ціннісних орієнтацій спричинила появу й розвиток негативних соціальних явищ. Одним із таких явищ стало різке збільшення числа дітей-сиріт, що відносяться до категорії самих уразливих верств населення. Уперше українське суспільство зіштовхнулося з проблемою великої кількості дітей, що залишилися без піклування батьків, тобто сиріт при живих батьках.

Як і інші соціально-педагогічні проблеми, соціальне сирітство детермінується безліччю тісно пов'язаних між собою причин. До них можна віднести небажання суспільства визнавати проблеми дітей- соціальних сиріт, недостатнє державне фінансування програм по профілактиці соціального сирітства та відсутність у їхньому штаті необхідної кількості соціальних педагогів, які займаються роботою з батьками дітей групи ризику соціального сирітства.

Водночас вирішення цієї проблеми залежить від професійної готовності соціальних педагогів до превенції соціального сирітства.

Аналіз психологічної, педагогічної і соціально-педагогічної практики показує, що знання соціальних педагогів про профілактику соціального сирітства найчастіше зайво теоретизовано й недостатньо для вирішення проблем дитини-сироти. Такі висновки дозволяють нам констатувати необхідність розробки технології підготовки соціальних педагогів до профілактики даного небезпечного соціального явища (соціальне сирітство), що виступає актуальним напрямком міждисциплінарних науково-теоретичних і організаційно-методичних досліджень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема підготовки до професійної діяльності й формування готовності до її здійснення - одна з головних у соціальній педагогіці. Даній проблемі присвячена велика кількість наукових праць.

Основні питання сирітства, проблеми виховання дітей-сиріт, їх життєдіяльності розглянуті в працях таких визначних науковців (С. Архипова, О. Безпалько, Т. Гурко, І. Дементьєва, Л. Кальченко, А. Капська,

І. Пєша). Проблеми професійної підготовки у вищій школі та формування професійної готовності педагогічних працівників були і залишаються об'єктом уваги багатьох дослідників (А. Алексюк, В. Андрущенко, М. Євтух, О. Мороз, В. Омеляненко, П. Решетніков, В. Сагарда, В. Сластьонін, М. Фіцула). Низка фундаментальних наукових праць розкривають питання теорії і практики професійної підготовки фахівців соціально-педагогічної сфери (В. Бочарова, Ю. Галагузова, І. Звєрєва, О. Карпенко, І. Козубовська, Г. Лактіонова, І. Мигович, В. Поліщук, Ю. Поліщук, С. Харченко). Концептуальні проблеми професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів висвітлені у наукових пошуках таких дослідників, як Р. Вайнола, Н. Гарашкіна, М. Євтух, І. Ковчина, С. Когут, С. Марченко, Н. Пихтіна та ін.

Сучасні дослідження теоретичних і методичних засад професійної підготовки фахівців із соціально педагогічної сфери зорієнтовані на вивчення: підготовки майбутніх соціальних педагогів до взаємодії із різними категоріями клієнтів (О. Брусенко, О. Коломієць, С. Пащенко); формування готовності майбутніх соціальних педагогів до організації та здійснення різних видів професійної діяльності © Міщик Л. І., 2014 (М. Малькова, Л. Смеренчак, О. Тютюнник, Н. Шпиг); різних складових процесу професійної соціально- педагогічної підготовки у ВНЗ (В. Багрій, З. Бондаренко, О. Гутник, Л. Боднар, О. Коваль, В. Поліщук, М. Трухан, О. Тютюнник, З. Фалинська та ін.). Низка авторів розглядають формування готовності з позиції профільного навчання (О. Воронова, Л. Нікітіна, М. Черкасова), інші автори (Н. Нікітіна, В. Пятуніна) пропонують реалізацію ідей контекстного навчання. Деякі дослідники розглядають у структурі готовності майбутніх соціальних педагогів мотиваційно-ціннісний, когнітивний та креативний компоненти (В. Сластьонін).

Отже, аналіз наукових праць з проблеми професійної підготовки соціального педагога до професійної діяльності дозволяє нам говорити про актуальність даної проблеми. Однак ретроспективний аналіз психологічної, педагогічної, соціологічної та соціально-педагогічної літератури, реальної практики вищої школи показує, що даний напрямок на сьогоднішній день залишається недостатньо дослідженим.

Таким чином, виникає гостре протиріччя між потребами суспільства в соціальних педагогах, підготовлених до вирішення професійних завдань із профілактики небезпечних соціальних явищ (девіантна поведінка, соціальне сирітство), і недостатньою розробленістю теоретичних і практичних аспектів професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до роботи з даною категорією дітей.

Це й зумовило вибір теми нашої статті, метою якої є аналіз наукових праць, присвячених підготовці соціального педагога до професійної діяльності та визначення деяких аспектів професійної підготовки соціальних педагогів до роботи з профілактики соціального сирітства.

Виклад основного матеріалу. Аналіз педагогічної, психолого-педагогічної та соціально-педагогічної літератури дозволяє нам констатувати, що поняття ''готовність'', незважаючи на його широку вживаність, не має однозначного трактування. Так, Н. Самикіна [1] розглядає стан готовності як актуалізацію та пристосування можливостей для позитивних дій у певних умовах, тобто в ситуації реальної діяльності, а не можливої чи передбачуваної.

Незважаючи на наявність у науковому обігу різних підходів та тлумачень щодо розуміння готовності фахівців до професійної діяльності (а у нашому випадку готовнсті соціального педагога до роботи з профілактики соціального сирітства), можна виокремити низку суттєвих ознак цієї категорії:

складне, багатошарове, цілісне й інтегральне утворення;

функціонує як інтегрована властивість, система компонентів, характеристик особистості майбутнього спеціаліста-професіонала;

містить такі основні компоненти:

мотиваційний (позитивне ставлення до превентивної діяльності; володіння цінностями соціально- педагогічної діяльності; сформованість комунікативно-рефлексивних установок) [2: 12-13];

особистісний (сформованість професійно значущих якостей особистості, потрібних для профілактичної роботи: атракція, емпатія, толерантність, рефлексія та ін.) [3: 166-167; 4];

когнітивний (сукупність загальних і спеціальних знань) та діяльнісний (уміння і навички, необхідні для кваліфікованого виконання соціально-педагогічних функцій і ролей, успішного вирішення комунікативних завдань у сфері міжособистісної взаємодії із сім'ями дітей групи ризику соціального сирітства, а також із самими дітьми-соціальними сиротами) [1: 12-13; 4];

неодмінна передумова для опанування та швидкої адаптації до професійної діяльності визначає її результативність, дає змогу професіонально вдосконалюватися і безперервно підвищувати кваліфікацію [3: 166-167].

Спираючись на наукові дослідження [5-7], можемо зазначити те, що готовність майбутнього соціального педагога до профілактики соціального сирітства - це інтегративне, особистісне новоутворення, динамічну структуру якого складає взаємодія трьох взаємопов'язаних і взаємообумовлених компонентів:

мотиваційно-ціннісного компоненту (сформованість особистісних, професійних моральних якостей, норм і цінностей);

інтелектуально-пізнавального компоненту (наявність професійних, спеціальних соціально- педагогічних знань, що відображають специфіку роботи щодо організації профілактики соціального сирітства, та їхнє осмислення майбутнім спеціалістом);

операційно-діяльнісного компоненту (наявність професійних умінь та навичок для успішної практичної роботи соціального педагога щодо превенції соціального сирітства).

Отже, за твердженням, в основу професійної підготовки і формування особистості соціального педагога має бути покладені системний, особистісно-діяльнісний та індивідуально-творчий підходи. З позиції системного підходу всі ланки педагогічної освіти повинні максимально стимулювати активний стан усіх основних структурних компонентів особистості соціального педагога в їх єдності. Індивідуально-творчий підхід, долаючи масово-репродуктивний характер сучасної педагогічної освіти, виводить його на особистісний рівень, забезпечує вияв і формування у студентів творчої індивідуальності [8].

У докторській дисертації В. Поліщук ''Теорія і методика професійної підготовки соціальних педагогів в умовах неперервної освіти'' (2006 р.) здійснено вивчення стану професійної підготовки соціальних педагогів. Узагальнення результатів свідчить, про те, що теоретичні напрацювання недостатньо використовуються для подолання суперечностей між постійно зростаючими вимогами суспільства до рівня професійної компетентності соціальних педагогів і реальним рівнем їх професійної підготовленості.

У дисертаційному дослідженні С. Когут ''Система професійної підготовки соціального педагога у вищих навчальних закладах освіти України і Польщі (порівняльний аналіз)'' (2005 р.) визначено умову вдосконалення системи професійної підготовки соціального педагога в Україні. На думку авторки, такою умовою є організація її першої ланки - допрофесійної підготовки шляхом впровадження у навчально- виховний процес загальноосвітніх закладів запропонованої моделі й орієнтовної програми з підготовки старшокласників до соціально-педагогічної діяльності [9].

Важливим в аспекті теоретичного аналізу нашої проблеми є дисертаційне дослідження З. Фалинської ''Практична підготовка майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах'' (2006 р.). Під професійною підготовкою соціальних педагогів авторка розуміє процес формування фахівця нового типу, здатного швидко й адекватно реагувати на зміни, що відбуваються у суспільстві, компетентно вирішувати соціально-педагогічні проблеми в усіх типах та видах навчально-виховних установ і закладів соціальної роботи, на всіх рівнях управління [10].

К. Бакланов у своєму дослідженні ''Формування основ самоусвідомлення соціального педагога в процесі професійної підготовки'' (1998 р.) розробив модель, яка містить три основні рівні розвитку, які проходить самоусвідомлення соціального педагога в процесі професійної підготовки і професійного самовдосконалення: перший рівень відповідає періоду професійної підготовки - це рівень формування основ; другий рівень відповідає закінченню професійної підготовки і оволодінню системою професійних знань, умінь та навичок, які становлять професійну компетентність; третій рівень - це рівень, яким володіє сформований професіонал, який має досвід професійної діяльності і володіє професійною духовністю як гармонією загальнолюдських, професійних і особистісних ідеалів [5].

У межах нашого дослідження цікавою виступає дисертація М. Малькової ''Формування професійної готовності майбутніх соціальних педагогів до взаємодії з девіантними підлітками'' (2006 р.), в якій наведено теоретичне узагальнення та практичне розв'язання наукової проблеми формування готовності майбутніх соціальних педагогів до взаємодії із підлітками девіантної поведінки. В основу концептуальних положень, що відображають сутність та особливості цього процесу, покладено ідею про розробку і реалізацію педагогічних умов підготовки майбутніх соціальних педагогів до цієї професійної діяльності [11].

Беручи до уваги наукові здобутки дослідників проблеми професійної підготовки соціального педагога до професійної діяльності, які представлені вище, можемо виокремети мету професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до роботи з профілактики соціального сирітства. Отже, мета - оволодіння діяльністю по профілактиці соціального сирітства, заснованої на побудові комплексу педагогічних, психологічних, соціальних і правових умов, спрямованих на запобігання появі в суспільстві дітей-соціальних сиріт.

Система підготовки майбутніх соціальних педагогів до профілактичної діяльності повинна носити комплексний характер та будуватися на основі наступних принципів: індивідуального підходу; єдності теорії й практики; добровільної участі; поступового включення учасників у профілактичну діяльність; послідовності; динамічності; поліфункціональності; співробітництва.

За нашим твердим переконанням, підготовка майбутніх соціальних педагогів до профілактики соціального сирітства буде здійснюватися успішно, якщо: розглядати превентивну діяльність соціального як комплекс психолого-педагогічних, соціальних, медичних і правових умов; у процесі підготовки реалізуються міждисциплінарні зв'язки, спрямовані на інтеграцію загальнопрофесійних і спеціально-професійних знань, навичок корекційно-профілактичної роботи з дітьми-соціальними сиротами. Зважаючи на обмежений обсяг нашої наукової публікації, розглядаючи технологію підготовки майбутніх соціальних педагогів до профілактичної роботи, стисло визначимо компоненти превентивної діяльності без ґрунтовного їх описання. Це, наступні компоненти:

ціннісно-орієнтаційний (формування готовності майбутніх соціальних педагогів до профілактики соціального сирітства, визначення мети, завдань та принципів цієї діяльності);

змістовний (моделювання системи професійних знань, умінь та навичок для фахівця соціально- педагогічної роботи з профілактики соціального сирітства);

технологічно-процесуальний (окреслення форм, методів і засобів професійної підготовки);

діагностично-результативний (визначення динаміки поетапної зміни рівня готовності майбутніх соціальних педагогів до профілактики соціального сирітства за допомогою діагностичного інструментарію).

Результатом професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до профілактики соціального сирітства має бути повноцінна готовність студентів до здійснення цієї діяльності. Критеріями готовності майбутнього соціального педагога до застосування профілактичних заходів щодо недопущення появи в суспільстві дітей-соціальних сиріт можуть виступати наступні: індивідуально-значимий зміст проведення превентивної діяльності; рівень теоретичних та практичних знань про форми й методи профілактичної роботи; сформованість рефлексивної позиції, емпатії, позитивного самосприйняття.

Висновки

Отже, в межах наукового дослідження ми розглянули наукові здобутки вчених, які займаються вивченням проблеми професійної підготовки соціального педагога до соціально-педагогічної діяльності, а також, визначили деякі аспекти професійної підготовки майбутнього соціального педагога до профілактики соціального сирітства. На цьому, багатогранність проблеми сутності та змісту підготовки молодого фахівця до соціально-педагогічної роботи розкриває перед нами ще цілий спектр напрямків дослідження, які поки що знаходяться поза увагою дослідників: обґрунтування необхідності професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до профілактики соціального сирітства учнів ЗОШ; розробка технологій професійної підготовки соціальних педагогів до роботи з учнями-соціальними сиротами та дітьми групи ризику соціального сирітства; визначення критеріальних показників ефективності професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до профілактики соціального сирітства в умовах навчально-виховних установ тощо.

Список використаних джерел та літератури

Русакова Н. А. Готовность социального педагога к сопровождению замещающей профессиональной семьи [Електронний ресурс] / Н. А. Русакова // Современные направления развития педагогической мысли и педагогика И. Е. Шварца : [материалы междунар. науч.-практ. конф., (1-2 июня 2009 г., г. Пермь)]. - Ч. I. - с. 55. - Режим доступу : http://shvarts.pspu.ru/sbomik_konf_list_55.html.

Александров Д. Г. Социально-педагогические условия формирования готовности будущих офицеров к профессиональной деятельности : дисс. ... канд. пед. наук : 13.00.08 / Александров Дмитрий Геннадьевич. - Н. Новгород, 2005. - 149 с.

Гонеев А. Д. Подготовка учителя к коррекционно-педагогической деятельности с подростками / Александр Дмитриевич Гонеев. - Моск. пед. гос. ун-т ; Курск. гос. пед. ун-т. - М. : МПГУ, 2000. - 320 с.

Малькова М. О. Формування професійної готовності майбутніх соціальних педагогів до взаємодії з девіантними підлітками : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.05 ''Соц. Педагогіка''. - Луганськ, 2006. - 20 с.

Бакланов К. В. Формирование основ самосознания социального педагога в процессе профессиональной подготовки: дисс. ... канд. пед. наук : 13.00.08 / К. В. Бакланов. - Москва, 1998. - 180 с.

Бондаренко З. П. Організація волонтерської роботи майбутніх соціальних педагогів в умовах вищого навчального закладу : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.05 / Бондаренко Зоя Петрівна. - Київ, 2008. - 200 с.

Вайнола Р. Х. Особистісний розвиток майбутнього соціального педагога в процесі професійної підготовки : [монографія] / Р. Х. Вайнола ; [за ред. С. О. Сисоєвої]. - Запоріжжя : Хортицький навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр, 2008. - 460 с.

Міщик Л. І. Теоретико-методичні основи професійної підготовки соціального педагога у закладах вищої освіти : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.05 / Міщик Людмила Іванівна. - Запоріжжя, 1997. - 359 с.

Когут С. Я. Система професійної підготовки соціального педагога у вищих навчальних закладах освіти України і Польщі (порівняльний аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец.13.00.01 ''Загальна педагогіка та історія педагогіки'' / С. Я. Когут. - Івано-Франківськ, 2005. - 22 с.

Фалинська З. З. Практична підготовка майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 ''Теорія та методика професійної освіти'' / З. З. Фалинська. - Вінниця, 2006. - 23 с.

Малькова М. О. Формування професійної готовності майбутніх соціальних педагогів до взаємодії з девіантними підлітками : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.05 / Малькова Марина Олександрівна. - Луганськ, 2006. - 252 с.

Межирицький О. Я. Підготовка студентів до соціально-педагогічної діяльності в умовах сільської місцевості : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.05 ''Соціальна педагогіка'' / О. Я. Межирицький. - Луганськ, 2003. - 17 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.