Міжнародне співробітництво Харківського державного науково-дослідного інституту метрології у 60-70 рр. XX ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародне співробітництво Харківського державного науково-дослідного інституту метрології у 60-70 рр. XX ст.

Ірина Ляшуга

У статті проаналізовано наукову роль Харківського державного інституту метрології та внесок його співробітників у міжнародне співробітництво СРСР з іншими країнами світу, передовсім, Західної Європи у галузі розробки нових вимірювальних приладів та впровадження єдиних міжнародних принципів стандартизації. Прослідковано участь харківських науковців у роботі міжнародних метрологічних організацій та нормативно-правові документи, що регулюють таке співробітництво.

Ключові слова: метрологія, стандартизація, сертифікація, міжнародні співробітництво, науково-дослідний інститут, вимірювальний прилад.

Scientific role of the Kharkiv State Research Institute for Metrology as well as the contribution of its research workers to the international cooperation of the USSR with the other countries, first of all with the Western Europe in elaboration of the new measuring devices and apparatuses and introduction of common international principles of standardization is analyzed. The participation of Kharkiv scientists in the work of international metrological institutions as well as the legal acts regulation such international cooperation are looked through.

Keywords: Metrology, Standardization, Certification, International Cooperation, Research Institute, Measuring Apparatus.

Головною проблемою сьогодення є відновлення промислового комплексу на етапі євроінтеграції, тому питання впровадження міжнародних стандартів, входження нашої держави у міжнародну спільноту є дуже актуальними для майбутнього країни. Тому досвід одного з провідних метрологічних центрів - Харківського державного національного інституту метрології, накопичений у минулому, є дуже корисним.

Розвиток та постійне вдосконалення метрологічної бази у державі є одним із основних кроків до визнання її міжнародною науковою спільнотою. Наукова діяльність вчених Харківського державного науково-дослідного інституту метрології (ХДНДІМ) була тісно пов'язана з міжнародними розробками вимірювальних приладів, якості продукції, сертифікації. Саме цей факт спонукав працівників інституту до науково-технічної співпраці в галузі стандартизації й метрології між СРСР та Англією, Францією, Чехословацькою Соціалістичною Республікою. Середина 1960-х років була визначною у міжнародних відносинах. Почалися нові розробки, які повинні були узгоджуватися на міжнародному рівні, була співпраця та взаємні узгодження між фахівцями щодо нових еталонних зразків. Проводилися засідання робочих груп, де розглядали нагальні питання.

Аналіз наукової літератури дозволив виявити наявність творчих зв'язків вчених інституту з закордонними колегами. У роботі колективу авторів щодо історії розвитку інституту «100 лет ХГНИИМ: от поверочной палатки до головного метрологического центра Украины» стисло висвітлено деякі аспекти міжнародної співпраці харківських вчених. Також деяку інформацію можна отримати з праці Н. Г Салухіна, О. М. Язвінської «Стандартизація та сертифікація товарів», з статті О. Л. Храмової-Баранової «Переламні факти в розвитку метрології як науки». Між тим окремого дослідження, що повністю вивчає питання міжнародної діяльності представників харківської метрологічної школи, не існує. Звідси випливає мета даної статті: виявлення наявності наукових зв'язків між вченими ХДНДІМ та вченими Англії, Франції, Чехословацької Республіки.

Розширити відомості щодо міжнародної діяльності Інституту метрології Харкова дозволило залучення восьми справ з державного архіву Харківської області, фонд Харківського державного національного інституту метрології та архіву національного наукового Центру ННЦ «Інститут метрології». міжнародний співробітництво харківський інститут

Передумовою наукової співпраці у другій половині ХХ ст. був тривалий процес пошуку її форм. На початку ХХ ст. міжнародна діяльність обмежувалася діяльністю вчених-одинаків, які підтримували наукові зв'язки з колегами, відвідували конгреси, брали участь у конференціях, але їхня праця не мала впливу на розвиток відношень на державному рівні.

Підписання 14 травня 1955 р. Варшавського договору між Радянським Союзом та ще 7 країнами дозволило створити військовий союз європейських соціалістичних держав. Цей договір обумовив налагодження зв'язків ХДНДІМ з рядом іноземних держав. Співпраця з ними розпочалася в середині 1960-х рр. Головним завданням було проведення спільних науково-дослідних робіт у галузі стандартизації та метрології. Документ про співпрацю був підписаний у 1968 р. між Комітетом стандартів і відповідними органами іноземних країн. Цей документ передбачав обмін делегаціями спеціалістів на еквівалентній без валютній підставі. Відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 25 березня 1966 р. були визначені норми витрат на забезпечення перебування іноземних спеціалістів у СРСР Витрати на харчування та побутове обслуговування становили 8 крб. 20 коп. (у тому числі 7 крб. 50 коп. на харчування, 70 коп. - на обслуговування). Додаткові витрати на кожного співробітника та фахівця становили 6 крб. на добу. Забезпечували житлом іноземних громадян на час відрядження у готелях або у приміщеннях готельного типу з медичним обслуговуванням. У складі робочої групи радянсько-німецької угоди було 11 фахівців, у складі робочої групи радянсько-угорської угоди також 11 фахівців [1, арк. 8-16].

ХДНДІМ був першою установою в СРСР, де почали розроблятися фотоелектронні та інфрачервоні спектропірометри для еталонних робіт та побудування міжнародної температурної шкали. У 1960 рр. Англія проводила роботи у цьому напрямку в Національній Фізичній Лабораторії (НФЛ). НФЛ була відкрита у 1900 р. у місті Теддінгтон. Цей науковий заклад Англії відповідав за національні системи вимірювань та технічні аспекти фізичних стандартів. Працівники НФЛ виконували запити промисловості щодо проблем стандартизації одиниць вимірювань. У НФЛ було шість відділень: струму, матеріалознавства, механічної та оптичної метрології, чисельного аналізу та інформатики. СРСР та Англія прийшли до узгодження про проведення спільних праць у питаннях розробки фотоелектронних та інфрачервоних спектропірометрів. 23-27 березня 1970 р. у Москві проведено засідання радянської та англійської робочих груп з питань стандартизації та метрології. Склад радянської делегації становив 15 чоловік, керівником її був В. В. Бойцов [3, арк. 31-39].

Подальший розвиток наукової співпраці у галузі метрології та стандартизації у 1960-1970 рр. отримав форму сумісних засідань, де обговорювалися важливі питання щодо впровадження системи стандартів. Для реалізації проектів було організовано чотири англо-радянські робочі групи. Перша сумісна нарада наукових колективів відбулася з 14 по 16 грудня 1967 р. у місті Ленінград. У цій нараді брали участь не тільки Англія та СРСР, а ще п'ять країн, з якими Радянський Союз мав міжнародні відношення. Результатом опрацювання та обговорення різноманітних питань стала постанова «Проект Рекомендацій міжнародної організації законодавчої метрології», яку було подано на затвердження в міжнародну організацію законодавчої метрології (МОЗМ). Друга нарада робочої групи проходила з 24 вересня по 2 жовтня 1968 р. у м. Москві. Були розглянуті питання стабільності газових лазерів з метою їх використання для проведення лінійних вимірювань. Наступне засідання англо-радянської робочої групи зі стандартизації та метрології відбулося у Лондоні з 14 по 21 травня 1969 р. На цьому засіданні були уточнені та доповнені попередні питання [4, арк. 44].

Важливе значення для розвитку міжнародних відносин мало створення МОЗМ. Це міжурядова організація законодавчої метрології, створена для гармонізації правил метрології, які використовувалися в країнах-учасницях. МОЗМ покликана допомагати в подоланні бар'єрів, що перешкоджали торгівлі, шляхом розробки узгоджених законодавчих, адміністративних і технічних процедур для вимірювальних приладів, які застосовуються у торгівлі, або регулюючої діяльності. МОЗМ заснована у 1955 р. відповідно до Конвенції про її заснування, підписаної в Парижі 12 жовтня 1955 р. Офіційної мовою Організації є французька, хоча на практиці основною робочою мовою була, переважно, англійська. Практична діяльність МОЗМ зосереджена у вісімнадцяти Технічних комітетах та їхніх підкомітетах, що входять до її складу. Основними результатами роботи МОЗМ є публікації двох типів: Міжнародні Рекомендації та Міжнародні Документи. У перших з них публікуються правила, які встановлюють метрологічні характеристики вимірювальних приладів і визначають методи та обладнання, необхідні для їх атестації. Міжнародні Документи за своїм змістом є інформаційними і призначені для поліпшення роботи метрологічних служб [9, арк. 22-23].

Поштовхом для розвитку стандартизації Харкова та СРСР стало взаємовідносини з Міжнародною організацію зі стандартизації (International Standardization Organization - ISO). У жовтні 1946 р. у Лондоні на базі вже існуючого Координаційного Комітету було засновано ISO. У Статуті ISO, затвердженому на Генеральній Асамблеї ООН, наголошено, що «метою організації є сприяння розвиткові стандартизації у всесвітньому масштабі для полегшення міжнародного товарообміну та взаємодопомоги, а також для розширення співробітництва в галузі інтелектуальної, технічної та економічної діяльності» [10, арк. 17-18].

Директор ХДНДІМ В. В. Кандиба брав участь у роботі міжнародної комісії з освітленості (МКО) у м. Рединг (Англія) з 14 по 19 липня 1969 р. У ході конференції була отримана інформація про сучасний стан оптичного приладобудування та оптичної техніки. Була розглянута низка питань у сфері оптичної метрології. На конференції В. В. Кандиба виступав з доповіддю «Нові системи прецизійної оптичної пірометрії». Цим виступом підтвердився пріоритет радянської метрології у створенні еталонів. Особливо важливим був той факт, що Радянський Союз не був офіційним членом МКО. Цей факт обмежував можливість своєчасного отримання необхідної наукової інформації у галузі оптики [4, арк. 46].

Таким чином, саме завдяки встановленню міжнародних радянсько-англійських відносин розпочалося проведення спільних робіт зі стандартизації. Сторони обмінювалися своїми точками зору, проводилися розробки методів та засобів, які застосовувалися при випробовуванні продукції, що була предметом товарообміну між обома країнами. У галузі метрології проводилися спільні науково-дослідні роботи з розробки нових еталонів та удосконалення методів вимірювань. Як наслідок спільної праці науковців Англії та СРСР у 1960-1970 рр. відбувалося вагоме збільшення обсягу імпорту англійських приладів у СРСР та радянських приладів у Англію.

До наступного засідання робочої групи, яке відбулося з 14 по 16 грудня 1967 р. у м. Ленінград, до співпраці було залучено додаткові країни, зокрема Францію, Чехословацьку Соціалістичну Республіку (ЧССР). Саме після цієї події представники СРСР та Франції запропонували відновити науково-технічне співробітництво в галузі метрології та стандартизації між їхніми країнами. Сторони домовилися про створення робочої групи. Перша нарада відбулася з 8 по 16 квітня 1968 р. у м. Париж (Франція). На другій нараді робочої групи сторони розробили план співробітництва на майбутні роки. Основною темою, яка цікавила обидві сторони, була «Винахід можливості створення еталонів струму на основі максимальних ваг із використанням гіромагнітного відношення протону». Сторони прийшли до спільного вирішення цього питання, а саме: до переходу на нові еталони електричних та магнітних одиниць. Були розглянуті можливості підвищення точності порівняння значень гіромагнітного відношення протону, визначених різними методами і у різних країнах. Ще одним планом було підвищення точності одиниць вимірювань на магнітних вагах [6, арк. 24].

Обома сторонами на наступному засіданні вчених були розглянуті питання, пов'язані з виконанням робіт згідно із планом співпраці1967-1968 рр. Вченими була запропонована програма робіт, до якої входили питання дифракційної корекції радіоінтерферометрів, зокрема, з різних питань стандартизації у галузі електротехніки. У складі радянської делегації третього засідання робочої групи зі стандартизації та метрології у місті Москва було 17 спеціалістів. Серед них був керівник радянської делегації, голова Держстандарту СРСР - В. В. Бойцов. У складі французької делегації було 8 персон, серед них - інспектор Міністерства промисловості і торгівлі, комісар зі стандартизації та керівник французької делегації - пан Дюран Анрі-Генеральн. У відповідності до плану науково-технічної співпраці між СРСР та Францією проводився взаємний обмін інформацією щодо підготовки кадрів стандартизаторів та метрологів, обмін кваліфікованими лекторами зі стандартизації та метрології. Четверте засідання французької та радянської робочих груп з науково- технічної співпраці у галузі стандартизації та метрології відбулось у Москві з 21 по 27 листопада 1967 р. Робоча група розглянула основні питання, які цікавили обидві сторони, а саме: проведення спільних робіт щодо розробки затверджених стандартів, обмін науково-технічною інформацією з питань стандартизації та метрології. Основним питанням засідання був обмін фахівців у галузі стандартизації та метрології. Це питання дуже цікавило обидві сторони і вони намагалися як найшвидше вирішити його [2, арк. 24-32].

П'яте засідання робочої групи між Францією та Радянським Союзом відбулось у Парижі з 19 по 23 липня 1970 р. На засіданні обидві сторони прийняли рішення провести у першому кварталі 1971 р. взаємний обмін інформацією щодо проведення досліджень. Згідно з домовленістю, яку було підписано сторонами у протоколі, французькі колеги повинні були на початку 1970 р. надати свої зауваження та пропозиції до плану робіт. Харківський інститут надав план робіт французьким колегам у листопаді 1969 р., до 1970 р. ніяких пропозицій щодо поліпшення спільних праць Франції та СРСР не надходило [6, арк. 1-6].

У 1971 р. комісія Паризької академії наук на основі геодезичних вимірювань прийняла за одиницю вимірювань довжину одну сорокамільйонну частку Паризького меридіана - метр (1975 р.). Цей вагомий винахід привернув увагу радянських вчених [11, с. 359-360].

Початок 1970-х років став найбільш плідним у співпраці між ХДНДІМ та Францією, Чехословацькою Соціалістичною Республікою. Спираючись на робочий план співпраці, 1967-1968 рр. розпочалася більш плідна співпраця між країнами. Двосторонній робочий план з науково-технічної співпраці у галузі метрології та стандартизації містив у собі шість основних тем. Основними темами плану були розробка систем помноження частот до 30 ТГц, виготовлення та монтаж інфрачервоного інтерферометра у ХДНДІМ. Саме остання тема робочого плану спонукала французьку сторону до відрядження своєї колеги до Харкова. Прийом закордонного фахівця, мадемуазель К. Гольдбах, відбувався з 6 по 13 жовтня 1971 р, у межах двосторонньої національно-технічної співпраці у галузі метрології між Держстандартом СРСР та Національним бюро метрології Франції. Мадемуазель К. Гольдбах була співробітником Інституту астрофізики представництва Національного бюро метрології Франції, яке знаходилось у м. Париж. У період відвідування інституту мадемуазель К. Гольдбах була прийнята директором ХДНДІМ, доктором технічних наук В. В. Кандибою. Французькому спеціалісту були показані макети щодо плану робіт. Відбувся обмін інформаційними матеріалами, оптимізація статей та докладів. Наприкінці зустрічі були зроблені висновки. Враховуючи актуальність та важливість досліджень еталонних джерел випромінювання, обидві сторони домовились про необхідність продовження тісної співпраці у цьому напрямку [7, арк. 4-20].

У 1967 р. у місті Варшава (Польська Народна Республіка) відбулася четверта Міжнародна конференція з вимірювальної техніки, на якій від ХДНДІМ виступав директор інституту, доктор технічних наук В. В. Кандиба з доповіддю на тему «Метрологічні роботи з підвищення точності вимірювання високих температур у СРСР». Участь у роботі дозволила отримувати нову інформацію з ряду питань метрології та вимірювальної техніки. В. В. Кандиба був обраний членом Національного Комітету СРСР з ІМЕКО. У зв'язку з цією подією він брав участь у підготовці засідань з відбору доповідей від СРСР на наступні міжнародні конференції ІМЕКО [8, арк. 16].

Міжнародна конфедерація з вимірювальної техніки та приладобудування (ІМЕКО) була заснована у 1958 р. У зв'язку з виписаним положенням вона мала основну мету - сприяння міжнародному обміну науковою та технічною інформацією, що пов'язана з розробками у сфері вимірювальної техніки, проектуванням, виробництвом і вживанням приладів у наукових дослідженнях і у промисловості. Для досягнення поставлених завдань були організовані та проведені Конгреси ІМЕКО, постійно діючі навчально-технічні комітети, які здійснювали публікацію матеріалів. ІМЕКО - це організація, що працювала на громадських засадах, тому організації-члени самі несли витрати, пов'язані з участю у конференції. Коло обговорювань проблем дуже широке: забезпечення єдності вимірювань, системи фізичних величин і їхніх одиниць, теорія створення природних еталонів, теорія шкал фізичних величин, вимірювальні перетворення і вимірювальні перетворювачі, теоретичні і практичні межі точних вимірювань тощо [12, с. 34-40].

На початку 1970-х років Чехословаччина (ЧССР) зацікавилась розробками та працями ХДНДІМ. ЧССР та харківський інститут домовились про обмін фахівцями та спільні роботи. У 1971 р. ЧССР надіслала заяву про співпрацю та відрядження 4 фахівців у Харків для допомоги щодо випробувань колориметрів. Але ХДНДІМ дав негативну відповідь, тому що інститут на той час не займався такими випробуваннями. У 1972 р. харківський інститут підготовив документи для закордонного відрядження фахівців з міжнародних науково-технічних зв'язків. Відрядження відбулося у другому кварталі 1972 р. у два міста - Прагу та Братиславу. Термін відрядження 10 днів. Було надіслано два співробітники інституту: О.М. Кисель - старший науковий співробітник та Б. О. Баландін - старший інженер. У третьому кварталі 1972 р. відбулося відрядження двох фахівців ЧССР у СРСР на 10 днів. У кінці 1972 р. на основі проведених досліджень у ХДНДІМ харківські фахівці написали звіт та надіслали його до ЧССР Чехословацькі фахівці позитивно сприяли подальшому розвитку спільних робіт з харківським інститутом. У 1974-1978 рр. чехословацькі спеціалісти неодноразово приїздили до СРСР радянський експерт відвідав ЧССР [8, арк. 1-5].

1970-ті рр. увійшли в історію інституту як період становлення у новій для нього якості - центру державних еталонів країни. 30 серпня 1972 р. відбулася перша Українська республіканська науково-технічна конференція, в роботі якої взяли участь провідні працівники метрології СРСР та міжнародні діячі. Досягнення метрологів інституту були оцінені Радянською країною. Наказом Президії Верховної Ради СРСР від 29 серпня 1972 р. за великий вклад у розвиток метрологічної служби країни інститут був нагороджений орденом «Знак пошани» [7, арк. 40-41].

Таким чином, основною формою міжнародної співпраці, що склалася у 1960-1970 рр., стали сумісні наукові наради та конференції, наукові конгреси, які надавали вченим можливість спілкування, обговорювання актуальних, сучасних питань і проблем, пошуку подальшого розвитку галузі. Міжнародна мобільність вчених, тобто обмін фахівцями між спеціальними установами, дозволила значно розширити наукові зв'язки між країнами і встановити пріоритетність здобутків вчених інституту.

Література

1. Державний архів Харківської області (Далі - ДАХО). - Ф. 6183, оп. 3, спр. 8. Документы о научно-техническом сотрудничестве в области стандартизации и метрологии с ПНР, ГДР - 45 арк.

2. ДАХО. - Ф. 6183, оп. 3, спр. 9. Документы о научно-техническом сотрудничестве в области стандартизации и метрологи между СССР и Францией (планы, программы). - 66 арк.

3. ДАХО. - Ф. 6183, оп. 3, спр. 10. Документы о научно-техническом сотрудничестве в области стандартизации и метрологи между СССР и Англией за 1968 г. - 83 арк.

4. ДАХО. - Ф. 6183, оп. 3, спр. 30. Документы о научно-техническом сотрудничестве в области стандартизации и метрологи со странами СЭВ за 1969 г. (планы, предложения, переписка), методические указания за 1969, 1968 гг. - 46 арк.

5. ДАХО. - Ф. 6183, оп. 3, спр. 31. Документы о научно-техническом сотрудничестве в области стандартизации и метрологии между СССР и Францией за 1969 г., 1970 г, 1971 г. - 49 арк.

6. ДАХО. - Ф. 6183, оп. 3, спр. 51. Документы о научно-техническом сотрудничестве в области стандартизации и метрологи между СССР и Францией за 1970 г. - 59 арк.

7. ДАХО. - Ф. 6183, оп. 3, спр. 75. Документы о научно-техническом сотрудничестве в области стандартизации и метрологии между СССР и Францией за 1971 г. - 24 арк.

8. ДАХО. - Ф. 6183, оп. 3, спр. 103. Документы о заграничном командировании сотрудников института по линии международных научно-техническихс вязей. - 26 арк.

9. Чинков В. М. Основи метрології та вимірювальної техніки; навч. посіб. - 2-ге вид., пер. і доп. / В. М. Чинков. - Х.: НТУ «ХПІ», 2005. - 524 с.

10. Салухіна Н. Г. Стандартизація та сертифікація / Н. Г. Салухіна, О. М. Язвінська. - Київ: «Центр учбової літератури», 2010. - 316 с.

11. Храмова-Баранова О. Л. Переламні факти в розвитку метрології як науки / О. Л. Храмова-Баранова // Вісімнадцята всеукраїнська наукова конференція молодих істориків науки, техніки і освіти та спеціалістів, присвячена 150-річному ювілею В. І. Вернадського: Мат. конф. - К., 2013. - С. 352-357.

12. 100 лет ХГНИИМ: от поверочной палатки до Главного метрологического центра Украины. - Харьков: ХГНИИМ, 2001. - 216 с.

Размещено на Allbest.ru