Завдання, функції, принципи, компоненти та стилі роботи куратора академічної групи у вищому навчальному закладі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка. (м. Чернігів)

Кафедра педагогіки та методики викладання історії і суспільних дисциплін

Завдання, функції, принципи, компоненти та стилі роботи куратора академічної групи у вищому навчальному закладі

доктор педагогічних наук, доцент

Третяк О.С.

Анотація

Ключові слова: куратор студентської групи, завдання та функції куратора, принципи та компоненти роботи куратора.

Аннотация

В статье представлены компоненты работы куратора студенческой группы. Рассмотрены особенности задач и функций куратора, положительные и отрицательные стили управления академической группой, определены принципы работы куратора.

Ключевые слова: куратор студенческой группы, задачи и функции куратора, принципы и компоненты работы куратора.

Annotation

The article analyzes the components of an academic group curators ' work. The features of the curators ' tasks and functions, the positive and negative styles of an academic group management and the principles of the curators ' work are considered in the article. The curator's activity is given on the basis of relations in the system of «curator-academic group», «curator-student», «curator-administration of educational establishment», «curator-student's parents». The author determines the content of components (organization component, technological component, aim and result component), which together with style and principles of management make up conditions to effective development of an academic group curator and the tasks and functions imposed on him.

Keywords: Curator of the students' group, tasks and functions of the curator, principles and components of the curators' work.

Постановка проблеми у загальному виді. Аналіз положень про куратора академічної групи показує, що здебільшого куратором студентської групи призначається штатний викладач, який, як правило, має стаж роботи у виші не менше 3-х років, який користується авторитетом, відзначається високими моральними якостями, володіє педагогічною майстерністю та організаторськими здібностями і може забезпечити позитивний вплив на студентів. При тому, у куратора має бути особиста готовність до виховної роботи, високий рівень загальної культури та комунікабельність [5; 6].

Навіть побіжний перелік завдань, що постають перед куратором академічної групи, вказує на актуальність і важливість визначення принципів, стилів управління групою та компонентів роботи, які мають сприяти у становленні викладача вишу як людини, яка здатна позитивно впливати на студентів і забезпечувати формування здорового морально-психологічного клімату в їх середовищі, професійних якостей необхідних в їх подальшій професійній діяльності через планомірну консультативну, організаторську та виховну роботу.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Аналіз наукових джерел засвідчує, що проблематиці роботи кураторів присвятили свої публікації такі дослідники як О. Власова [1], Т. Волковницька [2], С. Чебоненко [8], Н. Желябіна [3], Т. Осипова [4] та ін. При тому, науковці [1, с. 31; 2, с. 45; 8, с. 254-255 та ін.] зосередили увагу на необхідності формування готовності у студентів до навчання, руйнацію роками вироблених у них установок, навичок, звичок, ціннісних орієнтацій набутих в середній школі, набуття нових навичок та вмінь здійснювати саморегуляцію, надання куратором практичної допомоги у вирішенні багатьох питань і проблем, створенні органів студентського самоврядування, залученні до суспільного життя вишу, використанні куратором варіативних форм і методів як індивідуальної, так і групової роботи зі студентами, тематиці виховних годин, педагогічній майстерності кураторів тощо. Проте, питання, що стосуються принципів та компонентів роботи куратора академічної групи у вищому навчальному закладі ними практично не розглядалися.

Метою статті є визначення принципів та змісту компонентів роботи, що сприяють становленню викладача вишу як куратора академічної групи.

Викладення основного матеріалу. Деякі дослідники (О. Власова, Т. Волковницька та ін.) зазначають, що вагомий вплив на успішну адаптацію студентів та їх діяльність значною мірою здійснюють сукупність завдань та технологій, які реалізує викладач-куратор. Слід зазначити, що завдання куратора, на думку Т. Волковницької, охоплюють різні сфери життєдіяльності студентів академічної групи, а саме: «розробку, розвиток і корекцію напрямів поза навчальної роботи з розвитку та становлення особистості студента; створення банку даних про творчі організаторські здібності студентів та їхній подальший розвиток у процесі виховної роботи; активізацію виховної роботи із залученням студентів до творчого, освітньо- пізнавального, наукового процесу в поза аудиторний час; залучення до роботи групи всіх студентів; проведення поза аудиторних заходів за різною тематикою» [2, с. 45]. При такому підході до роботи, від куратора вимагається «постійно творчо розвиватись, вдосконалювати виховні техніки, засвоювати нові методи впливу на студентів, опрацьовувати нові актуальні для молоді теми» [2, с. 46].

Перелік завдань у роботі куратора не обмежується вище наведеними, адже академічна група є стійким утворенням, в якому знаходять відображення всі елементи, що характеризують його як колектив з притаманними йому соціально-психологічними явищами, такими як групова думка, конформізм, розподіл соціальних ролей, лідерство (формальне і неформальне), навіюваність, поділ на «своїх» і «чужих», утворення мікрогруп, традиції тощо.

Як показує проведений аналіз, особливим пакетом завдань, що стоять перед куратором, С. Чебоненко [8] вважає такі як: сприяння в адаптації першокурсникам (інформування про особливості навчання та поведінки, взаємовідносин в групі; виявлення інтересів і здібностей; сприяння в організації вільного часу та дозвілля; залучення до суспільного життя та контроль за поведінкою в гуртожитку та ін.); стимулювання до навчання і дотримання встановленого порядку (застосування методів заохочення та покарання); розподіл завдань та доручень курсантам; визначення людей, які мають вплив на групу і залучення їх до виконання управлінських функцій; надання допомоги членам академічної групи у формуванні колективних традицій (поздоровлення членів групи з важливими для них подіями; взаємодопомога у складних життєвих ситуаціях; спільне відвідування різноманітних культурно-масових заходів; організація дозвілля; шефство над курсантами, які мають проблеми із навчанням та ін.).

О. Власова націлює куратора на сприяння в адаптації студента-першокурсника та зміну сформованих у нього стереотипів поведінки через відповідні напрями свого втілення: «1) навчально-виховний процес; 2) раціональне використання бюджету часу; 3) сферу формальної і неформальної взаємодії тощо.

Адаптація студентів у кожному з цих напрямів відрізняється за ступенем складності й особливостей, які залежать з одного боку від індивідуальної здатності студентів до сприйняття нового середовища, а з іншого - від специфіки вищого навчального закладу» [1, с.32].

Відповідно до задекларованого підходу, дослідниця цього питання [1], в роботі куратора націленій на сприяння в адаптації студентів академічної групи, виділяє такі важливі на її думку моменти, як:

- проведення екскурсії по навчальному закладу й створення «Пам'ятки першокурсника» в якій міститься інформація з наступних питань: структура університету; правила внутрішнього розпорядку, які необхідно знати студенту та графік дзвінків; права та обов'язки студентів; інформація про заліки та екзамени першого року навчання; критерії оцінювання знань студентів на протязі поточного контролю й екзаменаційної сесії; інформація про посадових осіб університету; факультету, кафедр, телефонах деканату та кафедр;

- співробітництво кураторів академічних груп та психологічної служби університету, що виявляється у проведенні психологічної діагностики студентів, оцінці рівня розвитку взаємовідносин в групі, виявленні комунікативних і організаторських схильностей, проведені індивідуальних і групових консультацій, профілактиці стресових ситуацій, емоційних труднощів;

- вироблення у студентів уміння працювати з навчальною літературою, логічно мислити й алгоритмізувати різноманітні, в тому числі й навчальні завдання та життєві ситуації;

- зайнятість студентів у поза навчальний час, організація активного дозвілля.

Вивчення сутності та особливостей завдань [6] також показало, що серед головних завдань у діяльності куратора є реалізація, на рівні академічної студентської групи, комплексного процесу виховання у напрямах, які орієнтовані на громадянське виховання та формування суспільних якостей особистості (громадянської самосвідомості, поваги до закону, суспільної активності, відповідальності, професійної етики), виховання людяності і моральної позиції (поваги до прав і свобод особистості, релігійної та етнічної толерантності, гуманності, порядності), виховання поваги до культурних цінностей, опанування професійної етики, сімейне, екологічне виховання, пропаганду здорового способу життя.

Потреба в організації ефективної системи патронажу з боку викладача над студентами академічної групи зумовила виникнення цілого обсягу функцій куратора, які напряму пов'язані з реалізацією наведених завдань. Як зазначає Н. Желябіна, що «куратор вищого навчального закладу виконує такі функції:

- організаторську (керівник, провідник у лабіринті знань, умінь, навичок);

- інформаційну (носій найновішої інформації);

- трансформаційну (перетворення суспільно значущого змісту знань в акт індивідуального пізнання);

- орієнтовно-регулятивну (структура знань педагога визначає структуру знань студента);

- мобілізуючу (переведення об'єкта виховання у суб'єкт, самовиховання, саморуху, самоутвердження)» [3, с.14].

У процесі виконання вище наведених завдань та функцій, діяльність куратора пов'язана з проявом комунікативних здібностей і навичок ефективного спілкування та власним стилем роботи. В психології управління детально описані різні стилі керівництва групами людей та виділені як їхні позитивні, так і негативні аспекти [7].

Спираючись на власний багаторічний досвід роботи куратором, здійснимо спробу виділити основні стилі, щоб потім перейти до визначення педагогічних умов необхідних для становлення куратора академічної групи як лідера, який здатний позитивно впливати на студентів.

Серед основних стилів керівництва академічною групою можна назвати такі стилі як: студентський куратор академічний патронаж

1. Куратор-диктатор. Даний стиль є ефективним на етапі адаптації студентів, коли вони ще не знають, які завдання виконувати, які існують вимоги і процедури, коли ще не сформовані органи студентського самоуправління і існують обмеження в часі для прийняття рішень. Цей стиль є найменш результативним, якщо куратор буде тяжіти до дрібної опіки і частіше звертатиме увагу на зовнішні, більш формальні показники діяльності окремих студентів та групи в цілому. Студенти будуть втрачати ініціативу, взаємовідносини в групі ставатимуть напруженими, вони будуть прагнути уникати свого куратора, пропускати заняття, прискіпливо ставитися до його самооцінки та комунікативної культури, вміння справлятися зі своїми емоціями.

2. Куратор-бюрократ. Такі куратори працюють формально, спираючись виключно на існуючі положення, розпорядження, плани і стежать за тим, щоб студенти їх точно виконували. Цей стиль є придатним, коли студентам треба довести правила внутрішнього розпорядку, певні вимоги з питань безпеки або стандарти пов'язані зі збереженням майна в навчальному корпусі чи гуртожитку тощо. Куратор-бюрократ пунктуально здійснює облік відвідування навчальних занять, презентує студентам вимоги адміністрації вишу. Поряд з тим, практично не цікавиться життям групи і системою взаємовідносин. Студенти втрачають інтерес та зацікавленість в роботі та взаємодії і роблять лише те, що від них очікують і не більше.

3. Куратор-демократ. Важливе місце куратор відводить співпраці з групою, адекватній оцінці як окремих студентів, так і групи в цілому. Зацікавлює у прояві ініціативи, вважає за потрібне заглиблюватися в життя групи і інформує про різні аспекти їх діяльності, стимулює студентів через заохочення, надає можливість розвиватися студентському самоврядуванню, формує колективну відповідальність. Разом з тим, зловживання цим стилем часом призводить до загострення проблем, що пов'язані з втіленням різних помилкових ідей студентів, затягуванням часу при прийнятті рішення куратором, зменшення уваги до відвідування студентами занять, виконання ними навчальних програм, їх успішності у навчанні.

4. Куратор-ліберал. Цей стиль у перекладі з французької мови «Laissez- Faire» означає «дозвольте робити» і характеризує куратора, який надає можливість студентам максимальну свободу самим проявляти ініціативу за відсутності належного контролю за ходом виконання запланованих заходів. Якщо студентська група є достатньо сформованою, активно працюють органи студентського самоврядування, а студенти є надійними та відповідальними і прагнуть самі вирішувати свої проблеми, то такий стиль може бути виправданий. Але перекладення обов'язків куратора на плечі студентів і сподівання на те, що студенти можуть виконувати роботу за нього, негативно позначається на формуванні позитивного психологічного клімату в групі, викликає невимогливість та відсутність емоційних контактів зі студентами, у деяких студентів формується прагнення перекладати виконання поставлених завдань на інших, куратор не завжди готовий до прийняття необхідних важливих рішень.

На практиці зустрічаються випадки, коли викладачі-куратори застосовують відверто негативні стилі управління. Прикладом цьому є стиль, коли куратор поводиться зі студентами як з «малими дітьми» начебто вони самі не здатні виконати поставлені завдання, надає їм постійні інструкції, перевіряє все, що вони роблять та робить їх залежними від його оцінки. Інший випадок невдалого керівництва, коли куратор з'являється перед групою епізодично, вважаючи себе дуже «високоповажною» та «зайнятою особою» і лише у випадку, коли у студентів виникають проблеми із здачею сесії, чи дисципліною. Зазвичай такий куратор жорстко критикує, погрожує, нікого не хоче вислухати та дає вказівки навіть не розібравшись у причинах проблем. Ще одним із негативних стилів управління є стиль, коли куратор уникає спілкування з групою, що унеможливлює отримання інформації, вироблення реального плану роботи, взаємодії з адміністрацією вишу. Такі куратори можуть мати своїх улюбленців, а інших студентів просто ігнорують і навмисно приховують їхні заслуги. Якщо студенти демонструють якісь досягнення, то вони це приписують собі. В протилежному випадку, куратор, як суддя, завжди має рацію і ніколи не помиляється.

Таким чином, в основі діяльності куратора мають лежати вихідні принципи, що є основою регуляції відносин в системі «куратор - академічна група», «куратор - студент», «куратор - адміністрація вишу», «куратор - батьки студента». До основних принципів можна віднести:

- принцип отримання всебічної інформації як про окремого студента так і про групу (зібрана інформація має відображати соціально-демографічні дані, схильності, інтереси, прагнення, спрямованість, статус, авторитет, риси характеру та ін.);