Факторний аналіз інтелектуального розвитку студентів агротехнічного коледжу

Щоб визначити значущість коефіцієнтів конкордації було застосовано критерій Пірсона, котрий має %² розподіл з числом ступенів свободи n-1. За наведеною вище методикою розрахунку коефіцієнта конкордації визначено, що для експертів-студентів його величина становить 0,39 (при рівні значущості 0,05). У свою чергу, єдність думокекспертів-викладачів

характеризується коефіцієнтом конкордації, рівним т = 0, 71 (при рівні значущості 0,01). На нашу думку, така різниця у єдності думок цих груп експертів детермінована декількома причинами. По-перше, тут виявився досвід педагогічних працівників коледжу у підготовці майбутніх фахівців- аграрників, знання ними форм, методів, шляхів інтелектуального розвитку студентської молоді. Відібрані для участі в експертній оцінці досліджуваних факторів викладачі, переважно, викладали спеціальні дисципліни, були кураторами

(наставниками) студентських груп, організовували гурткову роботу в коледжі, керували практикою студентів тощо.

Не зайве вказати, що в даному дослідженні позиції експертів-викладачів виявилися більш прогнозованими, такими, що підтвердили наше припущення про домінантні фактори інтелектуального розвитку особистості. Зупинимося на цьому докладніше.

Фактор “Спадковість, вроджені задатки” в системі ранжування викладачами чинників інтелектуального розвитку студентів має середній ранг 1,9 і посідає перше місце. Такої ж думки дотримуються і студенти - цей фактор у них також на першому місці. Варто нагадати, що люди успадковують від народження

морфологічно-функціональну будову тіла (тип конституції, колір волосся, очей, групу крові, статеві властивості), тип центральної нервової системи, властивості темпераменту (силу, рухливість, врівноваженість, активність, екстраверсію, інтроверсію тощо), анатомо-фізіологічні властивості нервової системи, аналізаторів, задатки (музичний слух, гострота зору, розрізнення кольорів і відтінків), на основі яких розвиваються різноманітні здібності й задатки. Таким чином, спадковість має суттєвий вплив на розвиток особистості, її соціальну поведінку. Всесвітньо відомі академіки П.Анохін, М.Амосов та інші відомі учені відкрито говорили про те, що моральність людини, її соціальна поведінка генно обумовлені.

У нашому дослідженні ми притримуємося такої точки зору: процес і результати розвитку особистості зумовлюються спільною дією трьох провідних факторів:спадковості, середовища і виховання. Та чи інша спадкова передумова проявляється по різному в умовах виховання та середовища, а вплив виховання та середовища має різний розвивальний ефект залежно від спадковості людини. Отже, спадковість важлива, але недостатня сама по собі для ефективного інтелектуального розвитку особистості, який відбувається лише за активної розумової діяльності. З цих позицій важливо знати, яке місце в системі ранжування факторів інтелектуального розвитку експерти відвели таким діяльнісним чинникам, як: “Інтелектуальна діяльність студента (гра в шахи, колекціювання, лото тощо)”, ''Самостійне читання художньої літератури“, ”Зустрічі, спілкування з інтелігенцією, видатними людьми“ та 'Постійне користування мережею ШТЕРНЕТ“. Нагадаємо, що у психолого-педагогічній теорії розвитку особистості саме діяльності відведено одну з провідних ролей.

Викладачі-експерти переконані, що інтелектуальна діяльність студента досить суттєво впливає на розвиток його мислення, пам'яті, уяви, наукового світогляду: цей фактор в сумі набрав 50,5 рангів, його середнє значення - 2,52, і в загальній системі ранжування він знаходиться на другому місці.

Доречно вказати, що в системі ранжування факторів експертами- студентами фактор “Інтелектуальна діяльність студента” посів 4-е місце, майже поряд з ним (третє місце) за сумою рангів фактор ”Самостійне читання художньої літератури“ - 191,5 і 184 відповідно. На нашу думку, така позиція експертів підтверджує валідність і методу, і процедури дослідження: самостійне читання художньої літератури є, на нашу думку, різновидом високо інтелектуальної діяльності.

Зустрічі, спілкування з інтелігенцією, видатними людьми безперечно впливають на розвиток наукового світогляду студентів, мотивації щодо оволодіння знаннями. Прикмето, що цей фактор викладачі-експерти (такий факт можна було передбачити!) також оцінили як досить впливовий і поставили його на четверте місце. Натомість студенти не переконані у тому, що спілкування з ученими, філософами, інтелігентними людьми буде ефективно сприяти їхньому інтелектуальному розвитку:вказаному фактору вони відвели лише 7 місце.

Розв'язання освітніх завдань сьогодні неможливе без широкого використання комп'ютерної техніки як в перебігу аудиторних навчальних занять, так і під час самостійної роботи студентів. Ця проблема нині розв'язується за двома напрямами: загальна комп'ютеризація навчальних закладів і навчання комп'ютерній грамотності.

Проте в експертному оцінюванні факторів інтелектуального розвитку особистості студента агротехнічного коледжу чинник ”Постійне користування мережею ”ІНТЕРНЕТ“ виявився мало вагомим: у системі ранжування викладачі відвели йому 8-е місце ( середній ранг 7,45), а студенти - 10 (середній ранг 7,82). Спробуємо пояснити цю суперечність.

Насамперед вкажемо на негативні наслідки комп'ютеризації на розвиток особистості. До таких негараздів учені справедливо відносять [3; 2]:

- спілкування з комп'ютером вимагає сильної нервової напруги, а збої та помилки в роботі приладів негативно впливають на психіку людини;

- тривала робота з комп'ютером втомлює людину, знижує інтелектуальні здібності;

- інтелектуальна жорсткість та емоційна

сухість процесу використання комп'ютера у навчаннісприяють розвитку ”технократичного“ формального мислення, на узбіччі залишається емоційна складова навчання; розвиток інформаційних технологій зводить до мінімуму ті враження, що людина отримувала безпосередньо від природи, і замінює їх технічно препарованою інформацією;

- уніформізаціямислення,

перешкоджання розвитку творчих здібностей людини: сучасні комп'ютерні програми можуть дати ілюзію користувачу, що він є дійсно творцем нового;

- зниження інтелекту під час вирішення нескладних завдань, зведення процесу вирішення завдання до формальних логічних компонентів,застосування

шаблонів мислення, надмірна спеціалізація пізнавальних процесів, що знижує їхню гнучкість тощо.

До зазначених негативних наслідків застосування комп'ютера у навчанні слід додати і брак живого спілкування. Хоча віртуальне спілкування “... є непоганим тренінгом для вироблення умінь викладати свої думки в письмовій формі. Щоправда, уміння усного зв'язного мовлення потроху атрофується” [3, с. 189].

Завершуючи висвітлення ролі комп'ютерної техніки у формуванні особистості студента зауважимо, що ці аспекти можуть бути проблемою самостійного науково-педагогічного дослідження, результатів розв'язання якої вже сьогодні потребують усі структурні ланки освіти - загальна середня освіта, професійно-технічна освіта, вища освіта тощо.

У попередніх матеріалах дослідження ми визначилися з тим, що інтелектуальний розвиток особистості студента пов'язаний, насамперед, з його навчально-пізнавальною діяльністю. Відтак, дуже важливим видається позиція експертів щодо вагомості фактора ”Розвивальний характер навчання в технікумі, коледжі“. Автор переконана, що система підготовки фахівців-аграрників у вищих аграрних навчальних закладах досить інертна, консервативна, перебудувати усталену схему організації педагогічного процесу вкрай важко. У науково-педагогічній літературі розроблено технології і методики особистісно-орієнтованого (особистісно-розвивального), культурологічного,гуманістичного,

ціннісного (аксіологічного) та ін. підходів до навчання і виховання майбутніх фахівців, проте вони більше декларуються, ніж практично реалізуються. Вочевидь той факт, що, навіть у серйозних наукових дослідженнях і нині зустрічаємо означення ''традиційне навчання“, і саме з усталеними роками методиками порівнюються експериментальні моделі.

І все ж варто сказати, що вимоги часу, приклади діяльності передових вищих навчальних закладів світу налаштовують педагогічну громадськість вітчизняних технікумів, коледжів, університетів на зміну усталених підходів, методології підготовки фахівця взагалі. Нагадаємо, що суттєвою характеристикою пояснювально-ілюстративного навчання є формування системи наукових знань, умінь та навичок (ЗУН), яке досягається залученням студентів до діяльності щодо оволодіння готовими знаннями. Зосереджуючи зусилля на засвоєнні готових висновків науки, традиційне навчання не гарантує студентам можливості оволодіти дослідницькими уміннями, сформувати культуру наукової думки, заснованої на діяльнісному характері саморегуляції у процесі застосування методів наукового пошуку.

Врешті, мова про те, що на зміну усталеній системі пояснювально-ілюстративного оволодіння знаннями має прийти проблемно-розвивальний тип навчання, при якому пріоритетним стає спрямованість на формування досвіду дослідницької діяльності студентів, оволодіння майбутніми фахівцями механізмами наукового пошуку: вміння побачити і сформулювати проблему, висунути гіпотези, розробити способи їх перевірки, самостійно сформулювати висновки.

Проблемно-розвивальне навчання визначаємо як дидактичну систему, що ґрунтується на закономірностях творчого засвоєння знань, на прийомах і методах викладання та учіння з елементами наукового пошуку. Воно орієнтує педагогічну громадськість агротехнічного коледжу чи іншого вищого навчального закладу на формування у студентів досвіду самостійного знаходження і розв'язання певних суперечностей, формує в них здатності суб'єктнодіяльнісної саморегуляції (уміння виділяти і формулювати пізнавальні цілі, самостійно вибудовувати стратегію і тактику наукового пошуку, вносити певні корективи в перебіг пізнавальної діяльності, узагальнювати результати досліджень та робити висновки).

Нарешті, звернемося безпосередньо до результатів експертної оцінки фактору ”Розвивальний характер навчання в технікумі, коледжі“. Впливовість розвивального навчання на інтелектуальний розвиток особистості студента викладачі- експерти оцінили досить високо: слідом за ”Спадковістю“,'Інтелектуальною

діяльністю студентів“ на третє місце вони поставили фактор ”Розвивальний характер навчання в технікумі, коледжі“ (сума рангів 65,5, середній ранг 3,27). Натомість студенти, які, безперечно, не були задіяні до проблемно-розвивальної технології навчання, не володіли знаннями про його етапи, методи, принципи і функції, поставили цей вагомий фактор інтелектуального виховання особистості на 8 місце (сума рангів 215, середній ранг 5,97).

Серед факторів інтелектуального розвитку студентів є чинник, дієвість якого забезпечує продуктивну реалізацію усіх вище проаналізованих факторів - це педагогічна майстерність викладача. І експерти-студенти, і експерти-викладачі висловили практично одностайні думки про його впливовість на інтелектуальне виховання майбутніх аграрників: середній ранг виявився рівним 5,33 і 5,57 відповідно. Результати психолого-педагогічних досліджень переконують, що саме від педагогічної діяльності викладача залежить ефективність підготовки майбутнього фахівця до високоінтелектуальної професійної діяльності.

Як ми вже зазначали, вказані фактори ефективно, системно впливають на перебіг інтелектуального розвитку особистості студента при спеціально створених умовах, які активізують ці чинники, створюють реальні можливості досягнення цілей інтелектуального виховання.

Висновки та перспективи подальших наукових досліджень. Проведений вище факторний аналіз дозволяє виокремити такі основні педагогічні умови досліджуваного напряму особистісного розвитку студентів агротехнічного коледжа:

- застосування проблемно-розвивальної технології навчання при оволодінні студентами усіма блоками навчальних дисциплін;

- залучення студентів до індивідуальних та групових форм інтелектуальної діяльності у процесі фахової підготовки;

- організація інтелектуального розвитку студентів на основі науково обґрунтованих методичних рекомендацій цілеспрямованого розвитку пізнавальних здібностей, формування наукового світогляду, інтелектуальної культури особистості тощо. Єдність, системність реалізації зазначених умов має врахувати педагогічні впливи визначених факторів інтелектуального розвитку особистості студента та забезпечити дієвість та продуктивність цього процесу.

На розробці методики реалізації педагогічних умов інтелектуального розвитку студентів агротехнічного коледжу зосередимо свою увагу в подальших наукових розвідках.

Література

1.Гласс Дж., Стэнли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии / Пер. с англ. Л.И.Хайрусовой. - М.: Прогресс, 1976. - 494 с.

2.Морська Л.І. Інформаційні технології у навчанні іноземних мов: Навчальний посібник / Л.І. Морська. - Тернопіль: Астон, 2008. - 256 с.

3.Нельга Т.О. Вища школа України: цінності функціювання, проблеми, перспективи / Т.О. Нельга, О.І. Бульвінська // Модернізація системи вищої освіти: цінність і вартість для України: Монографія / Серія “Модернізація вищої освіти: світоглядно-педагогічні проблеми”. - К.: Педагогічна думка, 2007. - С. 170-190.

4.Ніколаєнко С.М. Стратегія розвитку освіти України: початок XXI століття / С.М. Ніколаєнко. - К.: Знання, 2006. - 253 с.

5.Осипова Т.Ю. Виховна робота зі студентською молоддю: Навч. посіб. / Т.Ю. Осипова, І.О. Бартєнєва, О.О. Біла та ін.. / За аг. Ред. Т.Ю. Осипової. - Одеса: Фенікс, 2006. - 288 с.

Размещено на Allbest.ru