Профілактика пожеж у практичній роботі працівників регіональних управлінь державної служби України

Размещено на Allbest.ru

Одним із завдань Державної служби України з надзвичайних ситуацій є запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, зокрема, пожеж. Однією з найкращих форм попередження виникнення пожеж є наглядово-профілактична робота. Для визначення ефективних та результативних шляхів і напрямів проведення профілактичної роботи нами проведено дослідження різних груп працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо визначення пріоритетних прийомів, методів, засобів і форм профілактики пожеж.

Ключові слова: пожежна безпека, пожежно-профілактична робота, професійна підготовка, професійна діяльність.

Одной из задач Государственной службы Украины по чрезвычайным ситуациям является предотвращение возникновения чрезвычайных ситуаций, в частности, пожаров. Одной из лучших форм предупреждения возникновения пожаров является надзорная и профилактическая работа. Для определения эффективных и результативных путей и направлений проведения профилактической работы нами проведено исследование различных групп работников пожарной безопасности по определению приоритетных приемов, методов, средств и форм профилактики пожаров.

Ключевые слова: пожарная безопасность, пожарно-профилактическая работа, профессиональная подготовка, профессиональная деятельность.

Як свідчать статистичні дані [1], зменшується кількість постраждалих під час пожеж. У той же час із кожним роком збільшується число зафіксованих випадків неконтрольованого вогню. При цьому потрібно підкреслити, що більшість пожеж виникає через людський чинник: пустощі з вогнем, необережне поводження з вогнем, порушення правил безпеки при експлуатація пожежо- і вибухонебезпечних пристроїв та споруд, підпали.

Одним із основоположних факторів запобігання виникненню пожеж і зменшення збитків від дії вогню є навчання різних категорій населення заходам профілактики і основним пожежно-технічним прийомам.

Пріоритетною визначена група працівників ДСНС України, які постійно стикаються із проблемами запобігання, ліквідації та усунення наслідків пожеж. Вони є фахівцями у своїй справі, розуміють причини і наслідки необережного поводження з вогнем та вогненебезпечними матеріалами. Групу професіоналів прийнято називати «експертами» [2; 3; 4].

Мета статті - визначити ефективні напрями підготовки майбутніх фахівців пожежної безпеки з профілактики пожеж.

Для виявлення основних напрямів профілактичної роботи нами була розроблена анкета для працівників ГУ (У) ДСНС України в областях, АР Крим, м. Києва та Севастополя. Структуру анкети умовно можна поділити на кілька частин:

- анкетна - питання стосуються досвіду роботи, освітнього рівня, місця і виду діяльності у складі підрозділу ДСНС;

- ціннісна - питання направлені на виявлення відношення експерта до професійної діяльності, доцільності та необхідності проведення профілактичної роботи;

- основна - питаннями щодо можливості підвищення ефективності проведення профілактичної роботи серед населення (вік, місце, форми, прийоми, засоби профілактики пожежної безпеки) ;

- допоміжна - питання на виявлення думки експертів щодо змін у професійній підготовці майбутніх фахівців пожежної безпеки.

Для проведення експертного опитування було розіслано анкети до ГУ (У) ДСНС України в областях, АР Крим, м. Києва та Севастополя у грудні 2012 р. Отримано відповіді у лютому-березні 2013 року - 1340 заповнених анкет.

Первинна обробка виявила анкети, які через логічні помилки та нещирість респондентів було вилучено з подальшої обробки. Так, наприклад, експерт обирає найкращого суб'єкта профілактичної роботи - сім'ю, при цьому вважає найбільш доцільним проводити профілактичні заходи у школі. Тобто наявне протиріччя між місцем і суб'єктом проведення пожежно- профілактичної роботи, або у експерта немає чіткого розуміння профілактичної діяльності. Після усунення анкет з можливими помилками залишилось для подальшого аналізу 972 анкети.

Із кожного регіону було отримано в середньому 30-40 анкет, але були регіони, які надіслали як більшу кількість відповідей респондентів: Донецька (277), автономна республіка Крим (119), Сумська (85), Харківська (75), так і меншу 20 анкет: Черкаська, Чернігівська, Миколаївська, Луганська, Запорізька.

Наведемо інші статистичні дані пошукового етапу експерименту.

В якості експертів виступило 830 працівників ДСНС України чоловічої статі (85%) і 142 - жіночої (15%). Вони представляли працівників служби: міст - 775 чоловік (79, 7%) та сіл - 197 (20, 3%).

Середній вік опитаних становить 30, 8 років. Найбільшу вікову групу серед експертів становили фахівці віком від 21 до 30 років (52, 5%), від 31 до 40 років - 376 чоловік (38, 7), більше 41 року - 83 чоловіка (8, 5%), менше 21 року - 3 (0, 3%). З віком респондентів корелює їх стаж роботи в органах пожежної охорони.

Анкетування виявило, що експерти, які прийняли участь в опитуванні, займають різні посади. Респонденти зазначають, що безпосередньо займаються профілактичною діяльністю - 635 чоловік (65, 33%), займаються перевіркою стану пожежної безпеки - 142 працівники (14, 61%), проводять розслідування причин виникнення пожеж - 87 працівників (8, 95%), працюють на управлінських посадах - 43 респонденти (4, 42%). Всі інші фахівці (безпосередньо займаються експлуатацією технічних пристроїв.

Тобто анкетна частина опитувальника показала достатньо високий рівень професійної підготовки експертів, їх стажу роботи та відкритості, чесності у своїх відповідях.

У виявленні відношення до власної професійної діяльності експерти виявили певну одностайність: більше 84% респондентів відмітили своє позитивне відношення до виконуваних обов'язків та 94, 4% вважають своїм головним завданням запобігання виникненню пожеж, тобто забезпеченням підрозділів, кадровою роботою, діловодством, зв'язками з громадськістю та засобами масової інформації, запобіганню корупції, юридичною роботою) в кількості 65 чоловік (6, 69%).

Рівень освіти та наявність професійної підготовки в галузі пожежної безпеки у респондентів наведено на рис. 3, який показує значну перевагу фахівців із вищою освітою та необхідною спеціальною підготовкою. наявна значна перевага по відношенню до проведення профілактичної роботи як головної у забезпеченні пожежної безпеки.

Але допоміжна частина опитувальника виявила значні розбіжності респондентів між навчанням профілактичній роботі майбутніх фахівців пожежної безпеки та їх думкою про важливість проведення профілактики. На рис. 4 ми зобразили результати відповідей експертів щодо важливості складових професійної підготовки курсантів (студентів, слухачів) вищих навчальних закладів ДСНС.

Дисбаланс полягає в тому, що психологічно-педагогічній підготовці надають перевагу тільки 8% респондентів, що значно менше від 84% (частка тих, хто вважає профілактичну роботу найбільш важливою для пожежної безпеки). Значна частка (72%) респондентів вважають головною складовою пожежно-технічну підготовку, тобто уміння гасити пожежу за допомогою різних засобів і прийомів. На нашу думку, таке відхилення у відповідях можна пояснити певним негативним відношенням до психолого- педагогічної частини професійної діяльності або нерозуміння її суті.

Головною частиною опитувальника була її основна частина, тобто виявлення заходів, форм і методів ефективної пожежно-профілактичної роботи.

Проаналізуємо отримані результати.

Головною причиною пожеж експерти назвали «людський чинник» (95, 4%), що відповідає середньому статистичному показнику за останні десять років (90-95% %). Тобто якраз профілактична робота з різними категоріями населення повинна сприяти зменшенню цього показника.

Другий важливий напрям - це навчання людей правильному поводженню під час вогню. Тому наші експерти вважають, що для цього важливим є проведення пожежно- профілактичної роботи кожен день (83% опитаних), кожного тижня (5, 6%) або кожного місяця (5, 9%). Достатніх результатів при проведенні профілактики можна досягнути при нагадуванні про безпечні умови поводження з вогнем та вогненебезпечними пристроями раз на рік (5, 5%). Аналіз психологічної літератури, статистичних даних, іншої наукової літератури доводить, що профілактика повинна бути періодичною, короткою і достатньою за кількістю нагадування. При цьому важливими факторами є вік, професійна діяльність, особисті якості та інші фактори людини.

Важливим фактором успішної профілактичної роботи є вік активного позитивного впливу. Наші респонденти дали такі варіанти початку проведення профілактичних заходів (рис. 5). Такий розподіл можна пояснити різним поняттям респондентів щодо розумових можливостей людини у різні періоди онтогенезу. Це ще раз підтверджує нашу думку про важливість і необхідність психологічно-педагогічної підготовки для бакалаврів, спеціалістів і магістрів пожежної безпеки.

Дуже важливим завданням пошукового експерименту було визначення найбільш ефективних і результативних форм, методів, прийомів, засобів і мотивації в процесі проведення пожежної профілактики. Аналіз відповідей та їх зв'язок показав, що експерти вбачають найбільш оптимальним такий спосіб: профілактичну роботу найбільш результативно можуть проводити у сім'ї та школі, батьки та вчителі. При цьому останнім повинні надавати кваліфіковану допомогу працівники ДСНС через особисте спілкування, ЗМІ, колективні зустрічі. Така робота повинна бути регулярною, із взаємною зацікавленістю та вигодою. Профілактика повинна бути направлена на формування розуміння важливості попередження виникнення пожежі та володіти необхідними прийомами первинного пожежогасіння і надання першої допомоги. Аналіз наукової літератури доводить, що підготовлена до небезпеки людина менше здатна піддатися негативному впливу стресу, тому її можливості щодо уникнення тяжких наслідків і усунення дії небезпечних факторів більші за непідготовлену людину.

Дуже цікавий результат ми отримали на питання допоміжної частини опитувальника: «Як Ви вважаєте, який рівень професійної підготовки майбутніх фахівців пожежної безпеки після закінчення професійного навчального закладу?». Середнє значення становило 5, 4 бали, а розподіл за кількістю респондентів, які оцінили якість професійної підготовки ми занесли до табл. 1.

Данні таблиці свідчать, що незадоволені якістю професійної підготовки (від 1 до 3-х балів) трохи більше 20% опитаних, при цьому випускники навчальних закладів вважають можливість чіткого виконання посадових обов'язків (від 7-ми до 10-ти балів) у 32%. Тобто біля половини випускників (48%) потребують певного донавчання і адаптації на робочому місці.

Дуже важливим для виявлення думки експертів щодо можливих змін у професійній підготовці майбутніх фахівців пожежної безпеки було два питання. Перше вимагало визначитися щодо необхідності введення змін у професійну підготовку. Кожні 2 із трьох експертів вважають зміни необхідними (66, 8%), при цьому кожен третій вважає ці зміни зайвими (33, 2%). Це певним чином підтверджує попереднє питання щодо якості професійної підготовки випускників навчальних закладів з підготовки фахівців пожежної безпеки.

Аналіз змісту навчальних програм професійної підготовки із спеціальності «Пожежна безпека», наукових праць з підготовки фахівців пожежної безпеки показав, що недостатньо приділяється уваги педагогічній підготовці курсантів (студентів, слухачів) для формування компетенцій щодо індивідуальної роботи з профілактики пожеж, створення добровільних пожежних дружин у навчальних закладах і на виробництві, оволодінні активними формами навчання щодо проведення агітації серед дорослого населення для запобігання пожежам та здійснення громадського контролю за додержанням установлених законодавством вимог пожежної безпеки.

Опитування фахівців, бесіди з курсантами, студентами і учнями доводять той факт, що одним із факторів зміни на краще у профілактичній роботі повинна стати пропаганда безпечного способу життя. Так, інтерв'юери відмічають досить велику кількість реклами, фільмів, в яких відображено небезпечні способи поводження з вогнем або технікою (герої курять, підпалюють, включають багато електричної техніки тощо).

Позитивних героїв-рятівників мають декілька мультиплікаційних фільмів («Рекс-пожежник», «Плутанина», «Фінлі: Маленька пожежна машинка») та художніх («Вогнетривкий», «Пожежники Чикаго», «Пожежне весілля», «Бал пожежників», «Пожежники»), але в них відсутній позитив у головних героях - працівниках пожежної охорони, які заради професійної діяльності часто жертвують власним сімейним життям, із-за корисливих мотивів йдуть на обман, не мають достатнього досвіду і професіоналізму. Тобто, формується образ, який далекий від реального фахівця пожежної безпеки.

Документальні фільми, на жаль, не мають сильного психологічного впливу. Позитивним моментом можна назвати вихід комп'ютерних ігор на тему гасіння пожеж (наприклад, «Пожежна служба», «Будні пожежника» тощо). Але потрібно чітко усвідомити, яким чином дитина зреагує на такі ігри - як необхідність забезпечувати норми пожежної профілактики чи як призив до підпалу. Виникає потреба глибоких психологічних досліджень з цього питання.

На основі цього можна виділити такі важливі принципи проведення пожежно-профілактичної роботи як регулярність, професійність, позитивна мотивація, відповідність віковим і розумовим можливостям суб'єкта впливу.

Висновки.

Отже, нами було виявлене позитивне ставлення фахівців пожежної безпеки до своєї професійної діяльності, виявлено розуміння домінуючої ролі профілактичної діяльності у роботі Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Експерти відмічають великі можливості пожежно- профілактичної частини роботи для попередження виникнення пожеж. При цьому спостерігається нерозуміння ними психолого-педагогічної складової у професійній підготовці майбутніх фахівців пожежної безпеки. Це вимагає певної роботи у зміні відношення і розуміння змісту психологічних і педагогічних дисциплін для формування професійної компетентності та готовності до проведення профілактичної роботи. Таким чином, аналіз відповідей експертів дозволяє констатувати, що подальше дослідження пов'язане із аналізом педагогічних технологій щодо підвищення готовності майбутніх фахівців пожежної безпеки до проведення профілактичної роботи доцільне.

Література

1. Аналіз пожеж [Електронний ресурс] / Український науково-дослідний інститут пожежної безпеки // Режим доступу: http: //undicz. mns. gov. ua/content/statistics. html

2. Елтаренко Е. А. Обработка экспертных оценок / Е. А. Елтаренко, Е. К. Крупинова. - М. : МИФИ, 1982. - 98 с.

3. Климась Р. В. Шляхи удосконалення статистичного обліку пожеж та їх наслідків в Україні на регіональному та державному рівнях / Р. В. Климась, Д. Я. Матвійчук // Науковий вісник УкрНДІПБ. - 2011. - № 2 (24). - С. 54-58.

4. Черепанов В. С. Экспертные оценки в педагогических исследованиях / В. С. Черепанов. - М. : Педагогика, 1989. - 152 с. - (Образование. Педагогические науки. Дидактика). Nesterenko A. A., Adjunct

профілактика пожежа

Размещено на Allbest.ru