Експериментальне дослідження з підготовки майбутніх соціальних педагогів до практичної роботи в закладах інтернатного типу

Размещено на http://www.allbest.ru/

НУБіП України

Експериментальне дослідження з підготовки майбутніх соціальних педагогів до практичної роботи в закладах інтернатного типу

Білик Р.М.

Постановка проблеми в загальному вигляді. Аналіз наявної системи підготовки бакалаврів «Соціальних педагогів», як фахівців, які можуть здійснювати діяльність у закладах інтернатного типу, дав змогу виявити такі проблеми:

- на сьогодні відсутня системна підготовка студентів для здійснення професійної діяльності у закладах інтернатного типу;

- навчальним планом не передбачено спеціальних дисциплін (курсів), які б висвітлювали питання щодо роботи у закладах інтернатного типу;

- професійно-орієнтовані нормативні дисципліни частково висвітлюють питання з даної проблеми, що є недостатнім.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми теоретичної та практичної підготовки до професійної діяльності досліджува и практической подготовлись Б. Ананьєвим, М. Д'яченко, JI. Кандибовича, Н. Левітова, Б. Ломова, Д.Узнадзе та ін. Визначення готовності до професійної діяльності взагалі і до педагогічної зокрема, виявлення її сутнісних компонентів знайшли відображення у працях Н. Кузьміної, Ю. Кулюткіна, Л. Міщенко, Пуні, П. Решетникова, Є. Рогова, Сластьоніна, Л. Спіріна та ін.

Слід зазначити, що сьогодні збільшується число досліджень, присвячених підготовці соціальних педагогів і соціальних працівників (М.Г алагузова, Р.Куліченко, Л.Мардахаєв, В.Масленнікова, В.Монастирський, Р.Овчарова та ін.).

Аналіз педагогічної практики дозволив виявити суперечність між необхідністю вирішення проблеми соціалізації дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків і інертністю педагогічної системи, яка не в повній мірі забезпечує соціальне й особистісне становлення дітей-сиріт.

Мета статті - дослідити стан підготовки соціальних педагогів у вищих навчальних закладах, здійснити моніторинг забезпечення такими фахівцями заклади сільської місцевості.

Виклад основного матеріалу. Отримані соціологічні дані Міністерства праці та соціальної політики, Програми соціального захисту населення дозволили зробити висновок про значний попит на фахівців соціальних педагогів для сільської місцевості. На жаль, студенти, які отримують цю спеціальність не бажають працювати у ній.

На основі теоретичних даних на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України було проведено експериментальне дослідження з підготовки майбутніх соціальних педагогів до практичної роботи в закладах інтернатного типу.

Анкетування студентів Ш-IV курсів напряму підготовки «Соціальна педагогіка» дозволило виявити рівень їхніх знань про інтернатні заклади, роботу в них, готовність та спрямованість до неї. Загальна кількість опитаних - 98 студентів. Для опитування було обрано студентів, які мали як мінімум дві літні практики. Для повноти дослідження проблеми було розроблено анкету, яка містила 19 запитань відкритого і вибіркового характеру.

У процесі проведення експерименту було здійснено аналіз Всеукраїнської програми реформування закладів інтернатного типу для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування (відповідно до програми, відбувається реорганізація закладів з метою створення на їх базі будинків сімейного типу, або ж усиновлення таких дітей) на прикладі Полтавської області, а саме: її сучасний стан, перспективи, структурні зміни, які нею створені, та як вони вплинуть на роботу фахівців соціальних педагогів у таких закладах і чи будуть потрібні фахівці для роботи у таких закладах.

Дослідження побудоване з метою виявлення наявності або відсутності протиріч з боку потреби у фахівцях, які б здійснювали роботу у закладах інтернатного типу та реальним попитом і спрямованістю на таку підготовку студентів, як фахівців, які можуть і повинні здійснювати таку діяльність.

Розкриємо основні складові Програми реформування інтернатних закладів на період до 2017 року на прикладі Полтавської області.

Так, програма реформування інтернатних закладів розроблена з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової програми реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (№ 1242 від 17.10.2007 р.).

У Полтавській області за даною програмою функціонувало 5 шкіл, що підлягали реформуванню:

1. Полтавська обласна загальноосвітня школа-інтернат для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків

2. Кременчуцька загальноосвітня школа-інтернат для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ім. А.С. Макаренка.

3. Кобеляцька спеціальна школа- інтернат для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що потребують корекції у розумовому та фізичному розвитку (допоміжна)

4. Дошкільний дитячий будинок "Веселка"

5. Градизька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

І. Стан проведення реформ у сфері освіти (станом на 01.07.2013). На виконання Державної соціальної цільової програми реформування системи закладів для дітей- сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування здійснено реформування інтернатних закладів (п'ять) шляхом оптимізації мережі.

У процесі реорганізації Градизької спеціальної школи-інтернату, тобто знято статус сирітського закладу, Полтавську школу-інтернат № 2 ім. Н.К.Крупської та Кременчуцьку школу-інтернат імені А.С.Макаренка реформовано в спеціалізовані заклади з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів (вересень 2012 року), змінено тип Кобеляцької спеціальної школи- інтернату(вересень 2013 року).

Таким чином, з 5 інтернатних закладів для дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, на початок навчального 2013 року в області діятиме лише один Гадяцький дитячий будинок, що приймає в себе 87 вихованців з відповідним статусом. У ньому створено умови перебування дітей, наближені до домашніх за родинним принципом. Діти шкільного віку навчаються в загальноосвітніх навчальних закладах м. Гадяча, а дошкільного - в територіально наближених дошкільних закладах.

Таким чином, відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» (ст. 9 розділу ІІ) на території області функціонують 26 закладів інтернатного типу, а саме:

- 7 будинків інтернатів:

Великосорочинська середня загальноосвітня санаторна школа-інтернат; Гадяцька середня школа-інтернат ім. Є.М.Кочергіна; Гадяцький дошкільний дитячий будинок «Веселка», Кременчуцька загальноосвітня школа-інтернат для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без батьківського піклування ім. А.С.Макаренка, Обласний ліцей-інтернат для обдарованих дітей із сільської місцевості ім. А.С.Макаренка, Полтавська загальноосвітня школа-інтернат № 1 з ліцейними класами, Полтавська обласна школа-інтернат ім. Н.Крупської для дітей сиріт і дітей які залишились без піклування батьків;

- 15 спеціалізованих допоміжніх будинків-інтернатів: Андріївська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку, Варварівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат для дітєй, які потребують корекції розумового розвитку, Градизька спеціальна школа-інтернат для дітей із затримкою психічного розвитку; Кобеляцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат для дітей- сиріт які потребують корекції розумового розвитку, Кременчуцька допоміжна загальноосвітня школа-інтернат, Лубенська допоміжна загальноосвітня школа-інтернат для дітей, які потребують корекції розумового розвитку, Майорщинська допоміжна школа-інтернат, Миргородська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат для дітей зі зниженим слухом, Михайлівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат для дітей, які потребують корекції розумового розвитку, Полтавська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат для дітей, які потребують корекції розумового розвитку, Потоківська допоміжна школа-інтернат, Розбишівська спеціальна загальноосвітня допоміжна школа-інтернат, Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат для глухих дітей, Школа-інтернат для дітей з вадами розумового розвитку, Яхницька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат для дітей які потребують корекції розумового розвитку;

-2 - дитячих будинки:

Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини, Новосанжарський дитячий будинок-інтернат

- 2 притулки для неповнолітніх:

Полтавський обласний притулок для неповнолітніх; «Пролісок», притулок для неповнолітніх.

Це заклади обласного підпорядкування, в яких навчається і виховується 3575 дітей, в тому числі 487 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

В області функціонує Полтавський навчально-реабілітаційний центр.

Здійснивши моніторинг дітей, що мають складні вади розвитку, з метою надання їм особливих освітніх потреб, спрямованих на відновлення здоров'я та корекцію порушень, передбачається створення ще одного навчально- реабілітаційного центру на базі Микільської спеціальної школи-інтернату.

У семи школах-інтернатах відкрито групи компенсуючого типу для дітей дошкільного віку з психофізичними вадами, де дітям надається своєчасна рання фахова корекційна допомога дітям з особливими освітніми потребами.

ІІ. Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма. За останні роки зменшується кількість дітей шкільного віку, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, учнів інтернатних закладів.

Програма поширюється на заклади усіх форм власності та спрямована на створення умов для реалізації державної політики щодо забезпечення державних гарантій і конституційних прав дітей, які потребують державної підтримки, їх соціального захисту, створення закладів нового типу.

Таким чином, у даний час потребує оперативного вирішення проблема оптимізації мережі шкіл-інтернатів, модернізації їх матеріально-технічного, науково-методичного, кадрового забезпечення

Ш. Метою Програми є реалізація державних гарантій і конституційних прав кожної дитини, створення умов, необхідних для її всебічного розвитку - соціального, духовного, культурного, інтелектуального, фізичного, морального.

IV. Обґрунтування шляхів і засобів розв'язання проблеми. Реформування інтернатних закладів буде забезпечено шляхом:

1) здійснення оптимізації та реорганізації системи інтернатних закладів в інтересах кожної дитини;

2) прийняття рішення щодо влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім'ю громадян для усиновлення, під опіку, піклування, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу та інтернат них закладів на основі комплексної оцінки її потреб;

3) забезпечення пріоритетності влаштування дитини в сім'ї громадян;

4) здійснення переведення дітей із закладу в заклад лише в тому випадку, якщо немає можливостей для поліпшення стану її здоров'я;

5) забезпечення принципу родинного походження під час влаштування дітей у сім'ї громадян і до інтернатного закладу;

6) активізація взаємодії з службами у справах дітей, центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді щодо вирішення проблем та інтересів кожної конкретної дитини, з метою вивчення можливості повернення дитини в сім'ю.

Реалізація Програми здійснюватиметься за рахунок коштів обласного бюджету.

V. Термін виконання Програми - 20132017 рр.

VI. Основними (пріоритетними) завданнями Програми є:

1) оптимізація мережі інтернатних закладів шляхом їх перепрофілювання, реформування;

2) проведення консультативно- роз'яснювальної роботи;

3) зменшення кількості дітей, які виховуються в школах-інтернатах;

4) надання соціальних послуг дітям з особливими освітніми потребами.

VII. Результативні показники.

Виконання Програми дасть можливість:

1) зменшити кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в інтернатних закладах;

2) поліпшити умови для утримання та виховання учнів шкіл-інтернатів;

3) проводити ефективну діяльність щодо повернення дітей до біологічних батьків, підвищення їх відповідальності за виховання дітей;

4) підвищити рівень освіти дітей шляхом реорганізації шкіл-інтернатів у заклади нового типу, забезпечити їх подальше працевлаштування;

5) забезпечити соціальне супроводження випускників шкіл-інтернатів

VIII. Координація та контроль за ходом виконання Програми:

1. Контроль за виконання Програми здійснюється обласною державною адміністрацією та постійною комісією з питань освіти і науки Полтавської обласної ради.

2. Основними формами контролю за реалізацією заходів та досягнень показників Програми є:

- розпорядження голови обласної державної адміністрації про встановлення контролю за реалізацією Програми;

- звідність департаменту з питань освіти, науки, сім'ї та молоді облдержадміністрації;

- залучення засобів масової інформації до висвітлення питань щодо реалізації Програми;

- проведення моніторингу та надання узагальненої звітності про хід реалізації Програми керівництву облдержадміністрації постійній комісії з питань освіти і науки Полтавської обласної ради;

3. Організаційне супроводження виконання Програми здійснює департамент з питань освіти, науки, сім'ї та молоді облдержадміністрації.

4. Служба у справах дітей облдержадміністрації, обласний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді інформують департамент з питань освіти, науки, сім'ї та молоді облдержадміністрації про виконання заходів Програми щорічно до 1 лютого.

5. Департамент з питань освіти, науки, сім'ї та молоді облдержадміністрації інформує постійну комісію з питань освіти і науки Полтавської обласної ради щороку до 15 лютого.

Як бачимо, аналіз виконання основних підпунктів Програми дає змогу виявити та прослідкувати її реальну ефективність, а також ті позитивні зрушення у системі інтернатної освіти, що спрямовані на її докорінне реформування. В той же час, будь- які зміни у структурі та змісті освіти, не можуть не позначитися на фахівцях, які безпосередньо будуть втілювати ці зміни в життя. Це стосується і фахівця соціального- педагога, роботи якого, в силу своєї специфічності, потребують заклади інтернатного типу. Тому, має місце відповідна підготовка соціального педагога інтернатного закладу, з врахуванням сучасних змін у структурі таких закладів, наповнення роботи фахівця новим змістом і новими вимогами.

З метою виявлення фахівців, які могли б проводити таку діяльність, було здійснено опитування студентів напряму підготовки «Соціальна педагогіка» Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Анкета містить 19 запитань, 6 з яких загального характеру. Це запитання- уточнення (курс респондента) та питання стосовно фаху. На запитання «Чи подобається вам обраний фах?» 62% опитаних відповіли «так», 38% - «не впевнений», що досить цікаво, тому що це студенти Ш-IV курсів бакалавратури. Такі результати свідчать про загалом позитивне ставлення до фаху, який здобувається. Також нас цікавило питання свідомого вибору фаху студентами, що спонукало їх на вибір саме напряму «Соціальна педагогіка». 52% респондентів відповіло, що обрали фах випадково, однак 26 % сказали про те, що при виборі професії їм цей фах сподобався, а 18% вважають професію соціального педагога актуальною (рис. 1)

Рис. 1. Вибір професії та ставлення до неї

Аналізуючи навчальні програми і плани підготовки, було виявлено деяку невідповідність між дисциплінами, які викладаються студентам напряму підготовки «Соціальна педагогіка» Національного університету біоресурсів і природокористування України та дисциплінами, які викладаються студентам цієї ж спеціальності у Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка, Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини. Тому, введено блок питань, які б показували ставлення до окремих дисциплін, та зацікавленості студентів у їх вивченні.

На питання «Які дисципліни вам подобаються найбільше?» студенти перерахували більше 20-ти, різних циклів підготовки. Це можна пояснити особистішою прихильністю до деяких дисциплін, викладачів, цікавістю самих дисциплін і їх фундаментальній значущості. Більше 50% респондентів віддають перевагу «Психології» з усіма похідними від неї дисциплінами, як на третьому, так і четвертому курсах. На другому місці «Педагогіка», «Історія педагогіки» - 26%, на третьому - «Правознавство» та пов'язані з ним дисципліни - «Аграрне право», «Цивільне право» - 20% і на четвертому «Соціальна педагогіка» - 14% респондентів. Такі результати свідчать про те, що студенти віддають перевагу фундаментальним дисциплінам, на яких будується соціально- педагогічне вчення, а низький відсоток зацікавленості дисциплінами циклу професійної та практичної підготовки зумовлено тим, що вони завжди сприймаються студентами як загальнообов'язкові частини навчання, а отже ті, вивчення яких потребує системності та ґрунтовності, на яку студенти в силу свого віку не налаштовані.

Також такий низький відсоток можна пояснити загальною ситуацією в Україні, де студенти будь-якого напряму підготовки віддають перевагу дисциплінам загального циклу, для того, щоб при подальшому працевлаштуванні мати змогу перепрофілюватися, або ж такі дисципліни, вивчення яких потрібно та цікаво людям для повсякденного життя.

Вибір дисциплін варіюється і від курсу, на якому вони вивчаються. Студентам третього курсу подобаються дисципліни які вивчаються на третьому курсі, студентам четвертого - відповідно.

На питання «Які дисципліни ви вважаєте необов'язковими для вивчення?», то прослідковується той факт, що 72% опитаних необов'язковими для вивчення вважають дисципліну «Основи сільського господарства», що не дивно, з огляду на обраний напрямок підготовки, але вибір якої для вивчення пояснюється профілем самого ВНЗ. На другому місці «Фізичне виховання» - 10% опитаних, що пояснюється гендерною специфікою педагогічного факультету. До «неулюблених» відносять також такі дисципліни як: «Економічна теорія», «Основи екології», «Філософія», «Охорона праці». реформування інтернатний навчальний

На запитання, які б дисципліни, або курси хотіли б вивчати студенти, одностайних відповідей не отримали, але можна виокремити спрямованість на збільшення кількості дисциплін психологічного спрямування та практичних занять. Студенти хотіли б вивчати ораторське мистецтво, мистецтво організації свят, відвідувати курси готовності до шлюбно- статевих відносин, курси тренінгів, збільшити кількість дисциплін, які вивчають методології роботи з різними групами клієнтів. 40% студентів відмічають те, що вони б не хотіли ніяких змін, або додаткових курсів, аргументуючи це відповіддю «не маю часу».

Наступний блок питань стосується саме практик студентів. Із запропонованих варіантів «Де Ви, зазвичай, проходите практику?» 76% респонденти проходять у Центрах соціальних служб для дітей сім'ї та молоді, 72% - у Соціальних службах різних профілів, 42% - у будинках-інтернатах, що є дуже цінним для нашого дослідженім,

Рис. 2. Вибір місць проходження практики відповіді на здобути практичні уміння і навички - 57% від тих, хто відповів «Так», отже студенти розцінюють інтернатні заклади як ті, де можна здійснити практичну підготовку, необхідну для подальшої роботи (рис. 3).

Що ж до вибору баз практики, запропоновано широкий спектр установ, від типових соціальних служб та шкіл, до кімнат міліції, спортивних баз та психологічних центрів. Студенти хотіли б практикуватися на базах відпочинку і дитячих садочках - 10%, респонденти четвертого курсу обирають практики закордоном - 15% студентів. Також студенти відмічають і регіональність проходження практики. Разом з набуттям практичних знань і вмінь, їм хотілося б подорожувати і відпочивати (Крим, Карпати), або ж паралельно проводити час із родиною (вдома). Це пояснюється запропонованими базами для практик, які вважаються одними з найкращих у ВНЗ та можливість студентам самостійно підшукувати бази практик. 34% оскільки студенти 4-го курсу самостійно обирають заклади для проходження практики. Отже, такий вибір є свідомим, прослідковується зацікавленість інтернатними закладами (рис. 2).

Це підтверджують і запитання: «Чи хотіли б Ви проходити практику в інтернатних закладах?», на яке 52% респондентів дали ствердну відповідь, а 24% вагалися. Мотивують свою зацікавленість студенти тим, що хотіли б респондентів повністю задоволені наявною системою практичної підготовки, і 48% - частково. Є й такі, які пропонують переглянути систему практичної підготовки, наприклад введення наскрізних практик. 73% опитаних виступають за таку підготовку, що не дивно з огляду на попередні побажання.

Рис. 3 Спрямованість студентів на практичну підготовку в закладах інтернатного типу

Спеціальний блок містив питання, спрямовані на виявлення ставлення студентів до роботи в закладах інтернатного типу, орієнтування в їх різновидах та бажання вивчати спеціалізовані дисципліни. 56% студентів виявляють таке бажання, 22% - вагаються. А от навчатися за спеціалізацією «Соціальний педагог для роботи у закладах інтернатного типу» студенти б не хотіли, 66% відповіли категоричне «Ні», але 34% респондентів відповіли «Можливо», а, отже, якби їм була запропонована така можливість, або був попит, то вони б навчалися за таким напрямом.

Рис. 4. Взаємозв язок спрямованості та готовності студентів до роботи в закладах інтернатного типу

На жаль, тільки 35% респондентів виявили бажання відвідувати спецкурси, які б здійснювали підготовку до роботи з вихованцями закладів інтернатного типу, 62% - не виявили такого бажання, аргументуючи це зайнятістю.

Висновок

Таким чином, студенти 3-4 курсів напряму підготовки «Соціальна педагогіка» Національного університету біоресурсів та природокористування України, при ознайомленні з можливостями та варіантами здійснення практичної підготовки, хотіли б її здійснювати у закладах інтернатного типу і оцінюють себе, як фахівців, які б могли б працювати в них. Виходячи з цього, доцільним було б запропонувати студентам такий цикл дисциплін, який би дозволив їм розширити свої фахові знання, уміння і навички, тим самим збільшуючи варіативну складову вибіркових дисциплін, що спрямовані на підготовку до роботи у закладах інтернатного типу.

Подальшої розробки потребує система заходів щодо залучення молодих фахівців до роботи у сільській місцевості.

Анотація

Проаналізовано Всеукраїнську програму реформування закладів інтернатного типу для дітей- сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування (відповідно до програми, відбувається реорганізація закладів з метою створення на їх базі будинків сімейного типу, або ж усиновлення таких дітей) на прикладі Полтавської області; здійснено моніторинг щодо забезпеченості навчальних закладів і служб сільської місцевості соціальними педагогами.

Ключові слова: соціальний педагог, моніторинг, заклади інтернатного типу, практична робота, реформування, реалізація, Всеукраїнська програма, діти-сиріти, діти позбавлені батьківського піклування.

Ключевые слова: социальный педагог, мониторинг, учреждения интернатного типа, практическая работ, реформирования, реализация, Всеукраинская программа, дети-сироты, дети, лишенные родительской опеки.

Analyzed Ukrainian reform program of residential care for orphans and children deprived of parental care (according to the program, there is a reorganization of institutions in order to create the basis for their family type, or the adoption of such children) on the example of Poltava; monitored the availability of educational institutions and services of rural areas ofsocial educators.

Covers the main components of Ukrainian reform program of residential care for orphans and children deprived ofparental care for the period up to 2017 as an example of the Poltava region.