Організація практично-значущих проектів як чинник підвищення якості підготовки майбутнього вчителя математики

якість підготовка вчитель проект

Основне завдання гри - дібратися до скарбів, які охороняє злий дракон. Для досягнення мети необхідно пройти всі рівні (правильно відповісти на всі запропоновані завдання). У разі правильної відповіді гравець переходить до наступного етапу (завдання), якщо ж помиляється - повертається на певний крок назад. У фіналі гри гравець зустрічається з триголовим драконом, якого можна подолати, розв'язавши правильно підряд три останніх завдання. У разі помилки гравець повертається на початок гри.

Аналіз навчально-методичної літератури стосовно різного роду завдань дав результат, який виявився досить ґрунтовним, але «завеликим» - було вибрано велику кількість задач з різних підручників та посібників, запропоновано кілька сюжетних ліній. Їх жваві обговорення і аналіз дозволили зупинитися на переліку задач, який був певною мірою універсальним у межах обраної теми, але при цьому не «лягав» на сюжет гри - потрібно було адаптувати текст умов до реалій персонажів.

Були досліджені діючі підручники з математики, завдання олімпіад «Кенгуру», за якими відібрані специфічні задачі з орієнтацією у практику життя й «компетентісний» зміст і такі, які вдалося переформулювати у ситуативні, проблемні та компетентнісні (як приклад, дві з них подано у таблиці 1.

Таблиця 1 Приклад перетворень умов задачі

Саме під час цієї роботи виявилися творчі здібності та креатив студентської молоді. Переформулювання типових «сухих» математичних умов у яскраве сюжетне завдання продемонстрували не лише глибину математичних знань і розуміння математичного підґрунтя проблеми, а й розуміння прикладних аспектів формалізованої умови задачі, що означає уміння від математичної моделі перейти до формулювання сюжетної проблеми.

Оскільки середовищем розробки гри був додаток MS Power Point, то спочатку було потрібно оцінити можливості організації етапів гри з технічного і методичного боків. За технічними можливостями студенти могли оперувати гіперпосиланнями, ефектами анімації, різними зображеннями та аудіопідтримкою. Ними принципово не залучалися елементи програмування, оскільки метою роботи було не тільки створення гри, а й демонстрація всіх етапів розробки для пересічних вчителів, які у своїй більшості не володіють навичками програмування.

І якщо з використанням ефектів не виникало проблем, то побудова логічної структури програми зайняла певний час. Обмеження технічного характеру змусили студентів шукати підходи, які б дозволили, з одно боку, швидке проходження гри встигаючими учнями, а з іншого - результативне проходження гри для «слабких» (хоч і за більшу кількість кроків, але все ж одержання позитивного результату). Для останніх студентами були підібрані завдання різного рівня складності, а також враховані обмеження на кількість задач і відповідей до них.

Довгі пошуки вдалої структури гри призвели до наступної схеми проходження етапів (рис. 3). На схемі «+» і «-» означають відповідно правильну і неправильну відповіді.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3

Зі схеми видно, що той, хто завжди правильно відповідає на всі пропоновані завдання, за 4 кроки добереться до останнього випробування. Найбільш «нещасливий» учень має пройти більшу кількість кроків. Останнє випробування передбачає розв'язування трьох задач, які у разі помилки повертають гравця на кілька кроків назад. Невдала відповідь на останню задачу передбачає повернення на початок гри.

Така побудова гри дозволяла, з одного боку, диференціювати підхід до учнів (встигаючі учні за меншу кількість кроків дійдуть до завершального етапу гри, а «слабкі» матимуть змогу розв'язати більшу кількість завдань, але все одно зможуть дістатися фінішу, а, з іншого боку, зацікавлювала сюжетними задачами і демонструвала застосування математики на практиці.

Аудіальний та візуальний супровід гри реалізовано студентами за допомогою мелодій та графічних зображень, знайдених у мережі інтернет, та авторських, створених за допомогою програмних засобів, які підтримують векторну і растрову графіку.

Створений мультимедійний продукт студенти спочатку апробували з «колегами» на заняттях з методики навчання математики та на спецкурсах, потім їх використали у школі юного математика, а також під час виробничої практики у школах.

Результати використання такої гри показали наступне:

1) дітям було цікаво розв'язувати математичні задачі, сформульовані не сухою математичною, а «прикладною» мовою;

2) систематизація та узагальнення, контроль знань у формі гри не сприймаються учнями як «нервовий» етап навчання;

3) вадою створеного контенту можна вважати відсутність кількісного накопичення оцінки, разом з тим успішне проходження етапів гри навіть невстигаючим учням сприяє підвищенню уваги і зацікавленості до математики.

Власним досвідом студенти підтвердили тезу про те, що комп'ютерні ігри можуть бути засобом сучасного навчання [2]. При цьому навчальні комп'ютерні ігри серед іншого повинні бути захоплюючими, розвивати увагу, швидкість реакцій, тренувати пам'ять, вчити дитину логічно і аналітично мислити в нестандартних ситуаціях, класифікувати й узагальнювати поняття. Разом з цим навчальна гра має бути осмисленою й простою одночасно.

Студентами було зазначено, що серед методичних особливостей створення дидактичної комп'ютерної гри на базі MS Power Point варто виділити: необхідність попередньої візуалізації структури гри (покроковий формальний сценарій); необхідність узгодження кожного варіанту подій у грі певному слайду; наступність змін подій, тобто лише після вибору відповіді відбувається перехід на відповідний слайд.

Також ними самокритично було зазначено про недоліки, основним з яких вони вважали відсутність кількісного оцінювання результатів.

Проведене наприкінці анкетування студентів виявило значущість для них такого виду діяльності. Студентами зазначалося не лише про власну зацікавленість результатом, а й про потребу у такого роду продуктах, коли вони проходили практику у школі.

Таким чином, наш досвід підтверджує тезу про те, що студентів варто «обтяжувати» практично-значущими проектами, оскільки вони мають пройти шлях створення такого навчального ресурсу, який можна використати у власній професійній діяльності. Це дозволяє їм не лише відчути й повірити у власні сили і досвід, а й без остраху дивитися в майбутнє своєї професії як цікавої і творчої праці, яка стане у нагоді підростаючому поколінню школярів.

Подальші дослідження бачимо у впровадженні аналогічних проектів у підготовку учителів інших напрямів, зокрема, фізики та інформатики.

Список використаних джерел