Розвиток методичної вправності майбутніх учителів початкових класів у процесі реалізації інтегрованого підходу до музично-ігрової діяльності учнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЗВИТОК МЕТОДИЧНОЇ ВПРАВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНТЕГРОВАНОГО ПІДХОДУ ДО МУЗИЧНО-ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Сьогодні перед освітою XXI століття стоїть важливе завдання - підготовка кваліфікованих спеціалістів, адже школі потрібні педагоги-майстри, які здатні використовувати набуті знання та навички для виховання гармонійно розвинених і творчих особистостей. З метою інтегрованого підходу до навчального процесу в початковій школі, майбутні вчителі, опираючись на досвід науковців та методичні поради видатних педагогів, завжди мають бути в творчому пошуку. Підбираючи яскраві музичні та художні твори, цікавий пісенний репертуар, упорядковуючи музично-ігровий матеріал, студенти готуються до організації музично-ігрової діяльності з дітьми молодшого шкільного віку.

Практика свідчить, що в умовах інтегрованого навчання ефективніше відбувається взаємопроникнення й систематизація знань учнів, розвиток творчих здібностей і гнучкого мислення. А тому в українській науці започатковано дослідження філософії інтегрованої освіти (Р. Арциневський, С. Кленко), її дидактичних (Н. Бібік, С. Гончаренко, В. Ільченко, І. Козловська) і психологічних (І. Бех, О. Запорожець, О. Леонтьєв, Д. Ніколенко, Т. Яценко та ін.) засад.

В останні десятиліття проблеми професійної підготовки вчителя початкових класів досліджувалися багатьма вченими (В. Бондар, Н. Кічук, С. Мартиненко, О. Савченко, Г. Тарасенко, Л. Хомич, І. Шапошнікова та ін.). У їхніх роботах вивчаються питання аксіологічного та технологічного забезпечення підготовки майбутнього педагога початкової школи, здатного до безперервного особистісного самотворення й самоосвіти.

Підготовка вчителів до організації дозвіллєвої ігрової діяльності учнів, розвиток творчих здібностей студентів у процесі музичної діяльності, формування педагогічної творчості, педагогічне керівництво формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів засобами музично-ігрової діяльності є предметом досліджень сучасних учених (Н. Волошенко, Л. Кекух, М. Михаськова, Б. Нестерович, Н. Пахальчук, В. Рагозіна, Т. Танько, Н. Яременко та інші). Проте підготовка майбутніх учителів до організації музично-ігрової діяльності молодших школярів як окреслена наукова проблема до цього часу не була предметом спеціальних досліджень.

Мета статті полягає в розкритті особливостей розвитку у студентів методичної вправності щодо організації музично-ігрової діяльності учнів на основі інтегрованого підходу до навчальної роботи у школі І ступеня.

На думку С. Гончаренко, ігрова діяльність - це різновид активної діяльності людини (дитини). Правильне та вміле керівництво ігровою діяльністю з боку дорослих формує емоційну, моральну та інтелектуальну сфери дитини, розвиває її уяву, сприяє фізичному вдосконаленню, виховує волю до дії та здатність до гальмування - якості, необхідні людині в трудовій і суспільній діяльності [1, с. 187].

Музичну гру ми визначаємо як педагогічний метод, який забезпечує створення емоційного мистецько-ігрового виховного поля для всебічного розвитку особистості молодшого школяра через синкретизм музично-ігрової діяльності, шляхом поєднання гри, музики, танцю, поезії, музично-ритмічних рухів та драматизації. На наш погляд, інтегрований підхід до використання музичної гри в навчально-виховному процесі початкової школи може бути в трьох напрямах: розвиток здатності учнів вступати в ігровий контакт з музикою під час різних видів музичної діяльності; «вкраплення» в драматургію уроку (форми виховання) гри як методу чи засобу; використання гри як форми навчання й виховання, проведення ігроуроків, ігрових виховних програм тощо.

Аксіологічну цінність у підготовці майбутніх учителів мають системні підходи науковців до організації дитячої ігрової діяльності в контексті наступності дошкільної та початкової освіти, вивчення яких сприятиме формуванню в студентів потреби використовувати гру на всіх етапах навчання й виховання молодших школярів [4].

А тому готовність учителя початкових класів до організації музично-ігрової діяльностіми тлумачимо як цілісне емоційно-психологічне та змістово-методичне утворення, що об'єднує налаштованість студентів на організацію музично-ігрової діяльності (емоційно-естетична спрямованість діяльності вчителя), засвоєння ними системи мистецько-педагогічних знань (його когнітивно-мистецька обізнаність) і формування вмінь організації музично-ігрової діяльності (креативно-методична вмілість), оцінки її результативності в розв'язанні завдань музично-естетичного виховання молодших школярів (рефлексивно-оцінна активність), рівень сформованості яких обумовлюється професійно-педагогічними та музичними здібностями.

Викладачі Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Михайла Грушевського навчають студентів різних прийомів використання музичних ігор як на всіх уроках початкової школи, так і в позаурочний час та години дозвілля. Адже результати педагогічної практики засвідчують, що молодшим школярам подобається, коли студенти організовують з ними музично-ігрову діяльність.

На заняттях «Музичне виховання з методикою навчання» майбутні педагоги користуються комплектом підручників «Музика» О. Лобової, навчально-методичними посібниками за редакцією Г. Тарасенко «Організація дитячої ігрової діяльності в контексті наступності дошкільної та початкової освіти», «Педагогічні основи позакласної музично-виховної роботи в школі» Б. Нестеровича, «Методика навчання грамоти в початковій школі» Ю. Поплавської, знайомляться з навчально-методичними порадами з книг С. Садовенко «Музична логоритміка», О. Лобач «Музично-дидактичні ігри в початковій школі», М. Шуть «Майстерність проведення гри», «Музичні ігри в початковій школі» М. Мар'євич тощо. Студенти вивчають досвід відомих педагогів: В. Верховинця (народні ігри- пісні), знайомляться з методикою «вільного художнього руху» Л. Алексєєвої, І. Кулагіної («малювання» хореографічних образів в танцювальному просторі), пізнають «метод дзеркал» В. Коен. Ігровий матеріал майбутні педагоги вчаться використовувати на всіх уроках початкової школи, як метод навчання, виховання, а також з метою зняття напруження, зміни діяльності учнів тощо.

Ефективним методом інтегрованого навчання є вивчення педагогічних порад Ю. Поплавської, котра доречно пропонує використовувати комп'ютер з метою активізації музично-ігрової діяльності учнів, наприклад: ігри «Упізнай інструмент», «Відгадай, скільки?», «Блок караоке» добре компонуються з використанням комп'ютера, що надає урокам необхідної новизни [5, с. 43].

На думку вченого Б. Нестеровича, великі можливості для підвищення методичної вправності вчителя початкових класів надають комп'ютери з програмно-музичним забезпеченням, перегляд інтернет-сайтів і дисків з тематики «Мистецтво», мультимедійні навчальні програми «Музичний клас», «Класична музика», «П.Чайковський» та ін. [3, с. 125].

Готуючись до професійної діяльності, майбутні педагоги створюють музичну ігротеку вчителя початкових класів, яка має назву «Музична ігроскринька». Послідовно збираючи, упорядковуючи, систематизуючи музичні ігри, яскравий художній матеріал, диски з репертуаром програмової музики на слухання, народні, авторські дитячі пісні, а також фонограми з музичним супроводом, студенти готуються до роботи зі своїми вихованцями. Пропонуємо короткий опис змісту папки «Музична ігроскринька» майбутнього вчителя початкових класів для роботи з дітьми.

Перший розділ «Вокальна діяльність молодших школярів» містить програмовий пісенний репертуар. До змісту внесено нотний супровід пісень, музичних вітань, поспівок, вокальних вправ, що вивчаються на уроках музики в 1-4 класах, а згодом можуть бути використані вчителем на інших уроках та в позаурочний час. Студенти збирають диски з фонограмами, малюнки до пісень, портрети авторів, фрагменти відео з мультфільмів, де звучить певна пісня. З метою ознайомлення молодших школярів з піснею майбутні педагоги самі розробляють вступну бесіду для дітей, використовуючи міжпредметні зв'язки, підбирають до них загадки, легенди, прислів'я, фрагменти казок, вірші з підручників 1-4 класів, розробляють ігри-вікторини, конкурси на закріплення знань до пісні.

Другий розділ методичного забезпечення «Музично-інструментальне мистецтво» включає відомості про біографію композитора з аналізом його творчості; пізнавальний матеріал про історію походження, особливості будови та тембральної окраси музичного інструмента, знайомство з видами оркестрів та їх звучанням, каталог музичних творів, що вивчаються в 1-4 класах на уроках музики, портрети композиторів, фрагмент уроку музики для молодших школярів з бесідою про музичний твір та його автора, питання на закріплення знань як для студентів, так і для дітей у різних формах: кросворди, тести, завдання творчого характеру, ігри, вікторини, музичні «слуховки» тощо.

З метою розвитку методичної вправності майбутніх педагогів доцільно використовувати прийом створення «Музичної хвилинки-цікавинки», а також «А чи знаєте Ви...». В процесі діяльності студенти підбирають цікаву інформацію про щасливі та трагічні миті з життя композитора, історію створення музичних шедеврів, про майстрів музичного інструментального мистецтва, видатних музикантів тощо. Головна мета цього прийому - розвивати інтерес у студентів до вивчення нового матеріалу, інтелектуальну кмітливість, музичне мислення, виховувати любов до музичного мистецтва. Наприклад:«А чи знаєте Ви, що любов до музики М. Леонтовичу з раннього дитинства прищепили батьки, адже мати мала чудовий голос, а батько грав на віолончелі, скрипці та гітарі. Що М. Леонтович створив одну з найпопулярніших хорових обробок «Щедрик», працюючи над нею мало не все життя. Що цей твір знаний не тільки в Україні, адже його співають люди на багатьох мовах в усьому світі, що він має назву «колядка дзвонів». Приклад хвилинки-цікавинки: «Маленький Шопен, сідаючи за фортепіано, неодмінно гасив свічки і грав у повній темряві. Вже тоді був складений ним маленький полонез соль-мінор», або «Микола Лисенко створив музику до відомого урочистого твору «Молитва за Україну», що був написаний ще 1885 року на слова О. Кониського, але дуже актуальний його зміст і нині для народу».

Третій розділ музичної ігроскринькі має назву «Хореографічна діяльність молодших школярів». Для знайомства з різними видами танців студенти збирають цікавий пізнавальний матеріал, що вміщає в себе: наочність, коротку інформацію про історичне походження танців, видатних виконавців та хореографів світу, відео-матеріал з прикладами танців, диски з танцювальною музикою, яка вивчається в 1-4 класах. Працюючи в групах, студенти розробляють питання на закріплення знань у формі кросворду, гри-вікторини «Вгадай мелодію та дай назву танцю» або «Дай коротку характеристику танцю», або «Розкажи про композитора, який написав музику до цього танцю», або «Вибери танці для дітей». На практичних заняттях студенти виконують завдання творчого характеру, наприклад: придумай рухи до пісні танцювального характеру, підбери музичний супровід до певного виду танцю, підбери музику з каталогу програмового змісту, що може бути використана для ритмічної діяльності.

Четвертий розділ музичної ігротеки має назву «Методичні рекомендації для майбутнього педагога», до змісту якого входять: статті з фахових журналів, цікавий теоретичний матеріал з методичними рекомендаціями передових педагогів для майбутнього фахівця; приклади уроків, де використовується музичний матеріал, а також види музичних ігор; сценарії музичних розваг, свят, конкурсів, концертів з ігровим матеріалом; ксерокс фрагментів пізнавальної інформації з підручників до різних тем. Каталог літературних джерел та інтернет-сайтів, до яких студент може звернутися, щоб скористуватися методичними порадами та використати музично-ігровий матеріал для підготовки до будь-якого уроку та позакласної роботи з молодшими школярами.

П'ятий розділ має назву «Музична ігротека студента-практиканта». До змісту цього розділу вміщено приклади ігор, музично-ігрові творчі проекти, що розробляли самі студенти, а також ігри до різних видів діяльності на уроках музики, музичні ігри до різних уроків початкової школи, конспекти ігро-уроків для початкової школи; інструкція для проведення ігрового свята з дітьми під час позакласної музично-виховної роботи в школі з використанням пісенного, музичного репертуару, ігрових реквізитів тощо. Ігро-майстер повинен бути забезпечений дисками з музичним супроводом, щоб провести з дітьми на уроках та перервах музичні фізкультхвилинки, хореографічні масовки, флешмоби. Студент повинен вміти організовувати дискотеки на шкільних святах, у літніх таборах відпочинку, а також в години дозвілля з родиною та в колі друзів, адже це є одним з головних елементів методичної вправності майбутнього педагога щодо організації музично-ігрової діяльності учнів.

Інтегрований підхід до навчання через організацію музично-ігрової діяльності з учнями початкової школи студенти впроваджують під час проходження педагогічної практики, використовуючи поради В. Верховинця. Видатний педагог дотримувався думки, що гра сприяє фізичному розвиткові вихованців, тому що «найсильніше бажання у дитини - це бажання руху, дитина рухається під час гри, в гру вона вкладає всю свою енергію, бо це зміст її життя». 3 цією метою він включав у кожну гру ритмічні рухи, гімнастичні вправи, елементи народного танцю, які зумовлені самим змістом гри або способом її проведення [2, с. 21].

На уроках фізкультури студенти організовують музично-ігрову діяльність, використовуючи народні ігри зі збірки «Весняночка», підбирають ритмічний музичний супровід, пісенний репертуар під час виконання гімнастичних вправ, флешмобів, танцювальних рухів.

На уроці читання вивчення скоромовок, чистомовок, закличок може відбуватися за допомогою показу педагогом певних музичних фраз, голосових вправ з елементами гри, співу, імпровізації тощо. Наприклад, музично-артикуляційні вправи «Від шепоту до крику», «Тридцять три Орисі», українські скоромовки: «Білі коні під мостом», «Гоп, гоп, чики-чики», забав-скоромовок «Куй, куй, ковалі», «Кум-кум, кум-кума» тощо.

Під час вивчення віршів П. Тичини «Хор лісових дзвіночків», «Гаї шумлять» студенти використовують народні ігри зі збірки «Весняночка» В. Верховинця. Разом з дітьми інсценізують деякі поетичні твори під супровід музики, дзеленькаючи дзвіночками, передають голосом шепіт трав, шум гаїв тощо. Під час читання оповідання В. Сухомлинського «Соловейко і Жук» учні другого класу разом з вчителем «здійснюють подорож до лісу», де в масках лісових звірів діти деруть участь у грі- драматизації «Ведмедик і лісові звірята», співаючи «Соловеєчку, сватку».

На уроках математики в першому класі майбутні педагоги успішно використовують народні ігри з «Весняночки» під музичний супровід, а саме: «Я коза-дереза», «Іваночку, покинь схованочку», «Ой де ж ти була?», «Павук сірий» тощо, а також пісні-ігри за методикою М. Шутя: «Десять бананів», «У дідуся Макдональдса». Такі ігри використовують під час лічби, а також сприяють засвоєнню пройденого матеріалу.

В урок іноземної мови майбутні педагоги можуть також впроваджувати інтегрований підхід з використанням пісень-ігор. Наприклад, засвоєння англійського алфавіту в ігровій формі полегшується під час виконання пісні «ABC», а також у процесі вивчення тем «Новий рік у Великій Британії», «День народження», коли діти залюбки виконують пісні «Jingle Bells»,«Happy Birthday», що сприяє розвитку дикції, вірного вимовлення слів у вихованців тощо.

Отримані знання та навички щодо організації музично-ігрової діяльності з вихованцями студенти апробують не лише на педагогічній практиці в школі, а також під час роботи з дітьми в літніх оздоровчих таборах відпочинку.

Таким чином, накопичуючи музичний та ігровий матеріал протягом навчання, студенти набувають методичної вправності під час організації музично-ігрової діяльності з дітьми на основі інтегрованого підходу до навчальної роботи у школі І ступеня. Перспективи подальших розвідок вбачаємо в більш детальному дослідженні методики підготовки студентів до організації музично-ігрової діяльності з учнями в позаурочний час та години дозвілля.

Список використаних джерел

1. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. - К.: Либідь, 1997. - 376 с.

2. Верховинець В. Весняночка: ігри з піснями для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку / В. Верховинець. - К.: Муз. Україна, 2002. - 343 с.

3. Нестерович Б. І. Педагогічні основи позакласної музично-виховної роботи в школі: навчальний посібник / Б. І. Нестерович. - Вінниця: ФОП Данилюк В. Г., 2010. - 260 с.

4. Організація дитячої ігрової діяльності в контексті наступності дошкільної та початкової освіти: навчально-методичний посібник / за ред. Г. С. Тарасенко. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2010. - 320 с.

5. Поплавська Ю. Використання комп'ютерних засобів на уроках музики в початковій школі / Ю. Поплавська // Мистецтво та освіта. - 2007. - № 3. - С. 41-45.

Размещено на Allbest.ru