Впровадження у навчальний процес творчих видів комунікативної діяльності

§ бути дійсно сучасною та цікавою для її учасників;

§ мати достатньо загальний характер, щоб надавати окремому учаснику можливість проектувати її на власну спеціальність;

§ поширювати обізнаність студентів як у межах власної спеціальності, так і за її межами;

§ провокувати учасників на її колективне обговорення;

§ відповідати можливостям та рівню студентів.

Наступний етап підготовки до конференції потребує від студентів роботи з великими масивами іншомовної інформації, її аналізом, відбором, структуруванням у відповідності до попередньо складеного плану повідомлення. На цьому етапі відбувається найбільш тісна співпраця студентів з викладачами для вирішення усіх мовних питань. Викладачі іноземної мови так само змушені корегувати структурно-змістовні аспекти майбутнього повідомлення, оскільки викладачі інших кафедр навчають студентів майбутньої спеціальності, не навчаючи їх навичок цього виду мовної практики навіть рідною мовою. Узгоджений іншомовний текст тез студентських повідомлень передається до публікації (лютий-березень). Співпраця студентів з викладачами кафедри продовжується під час остаточного складання тексту повідомлень студентів з використанням технічних засобів їх візуалізації.

За звітній період конференції мали наступну тематику:

- квітень 2015р. - Успішні люди сьогодення та минулого (Self-made people of today and the past);

- квітень 2014р. - Винаходи та винахідники (Inventions and inventors);

- квітень 2013р. - Розробка технологій, небезпечних для людей (The development of technologies friendly to people);

- квітень 2012р. - Технології самоідентифікації (Self-identification technologies).

Вся інформація щодо участі кафедри іноземних мов у квітневих загальноуніверситетських конференцій за звітний період знаходиться у відповідних електронних збірниках тез видання СумДУ.

Навчальними планами для підготовки магістрів та спеціалістів передбачені наукові підсумкові конференції (грудень). Проведенню конференцій, на яких заслуховуються презентації студентів, передує їх індивідуальна робота за обраною тематикою (виконання завдань з домашнього читання, його вибірковий переклад, обговорення змісту, структурних, лексичних та стилістичних особливостей, складання термінологічного словника-мінімума). За згодою студентів конференція може мати один чи декілька тематичних напрямків в залежності від спеціальності та особистих інтересів учасників. За допомогою викладача студенти складають план конференції, визначають голову/медіатора та послідовність виступів. Кожна презентація супроводжується колективним обговоренням. Деякі випускові кафедри (прикладної математики, управління) на запрошення кафедри іноземних мов регулярно делегують своїх викладачів, присутність яких підвищує рівень та значущість самого навчального заходу. При Лінгвістичному навчально-методичному центрі (ЛНМЦ) кафедри іноземних мов працює студентська лінгвістична науково-проблемна лабораторія для залучення студентської молоді до науково-творчої самостійної діяльності. Членами студентської лінгвістичної науково-проблемної лабораторії є активні та ініціативні студенти з рівнем володіння іноземною мовою вище середнього, що надає змогу проводити регулярні зустрічі-засідання іноземною мовою, висувати пропозиції та організовувати заходи, які сприяють впровадженню в навчальний і позанавчальний процес різних видів комунікативної, творчої самостійної діяльності. Центр запровадив щорічні конференції для студентів та аспірантів, які проводяться іноземними мовами. Це надає змогу активним, ініціативним студентам розвивати не тільки навички з іноземної мови, а й професійні комунікативні компетенції, а також сприяє особистісній самореалізації. Студенти самостійно, але під контролем викладача, обирають теми доповідей і готуються до них. Наукова лабораторія видає збірник матеріалів щорічних конференцій ЛНМЦ, організовує підготовку студентів до участі у конференціях з використанням аудіо та відеотехніки, проводить консультації з підготовки до презентації матеріалу доповідей.

У травні 2012 року відбулася VI науково-практична міжвузівська студентська конференція ЛНМЦ кафедри іноземних мов “Scientific and technological progress. Advantages and disadvantages”, у травні 2013 року - VII науково-практична міжвузівська студентська конференція “New technology and modern world”, у травні 2014 - VIII науково-практична міжвузівська студентська конференція “To live in a safer world”, у травні 2015 року - IX студентська конференція “To make the world smarter and safer”, у яких прийняли участь близько 500 студентів (і заочно також) з 2012 по 2015 рік.

Захист дипломних робіт іноземними мовами є логічним завершенням вивчення мов протягом усього терміну навчання у СумДУ у різних форматах (обов'язковий курс протягом двох перших років навчання, дисципліна за вибором для студентів 3-4 курсів та спеціалістів, курс для магістрів).

На сьогодні до захисту дипломів іноземними мовами залучено випускників усіх факультетів, крім медичного. Захист відбувається трьома мовами: англійською, французькою та німецькою. Процедура залучення та підготовки студентів до захисту дипломів іноземними мовами останнім часом виявила серйозні недоліки. Рівень мовних та мовленнєвих навичок студентів-дипломників помітно знизився. Випускові кафедри збільшили кількість дипломників, але процедура захисту почала втрачати у якості. Це дискредитує саму процедуру захисту дипломних робіт іноземними мовами. Рішенням кафедри її буде значно скореговано з метою підвищення якості як презентацій, так і знань студентів-дипломників. Пропонується починати роботу з випускниками значно раніше, подовжуючи таким чином термін співпраці викладача-консультанта та студента. Протягом цього ж періоду пропонується залучити студентів-дипломників до попередніх коротких курсів з академічного письма, професійної термінології та публічної англомовної усної наукової комунікації. Такі зміни потребують додаткового навантаження та годин. Необхідність нового підходу диктується також введенням нових навчальних планів та програм, які передбачають скорочення навчальних годин на вивчення іноземних мов.

Ще однією проблемою є неучасть/відсутність кооперації у процедурі захисту дипломів іноземними мовами випускових кафедр, що призводить до відсутності якісного обговорення диплома іноземними мовами, об'єктивної оцінки зусиль студента та представленої ним інформації в цілому. Екзаменаційні комісії не завжди готові та здатні сприймати іншомовну інформацію. Робота кафедри викладачів іноземної мови знецінюється.

Слід зауважити, що у 2014 та 2013 рр. мали місце дистанційні захисти дипломних робіт за допомогою Skype у зв'язку з тим, що дипломники перебували за кордоном, навчаючись водночас за обмінними європейськими програмами для магістрів.

5.Тестування самостійної пізнавально-творчої діяльності студентів у процесі навчання іноземних мов

Провідним принципом реалізації стандартів вищої освіти сучасності стає самостійність і творча активність тих, хто навчається. Залучення студентів до самостійної пізнавально-творчої діяльності (яка у нашому дослідженні визначається як завершений процес самостійного мотивованого цілепокладання, створення і діагностики студентами власних особистісно значимих творчих освітніх продуктів), з одного боку, задовольняє давно очікувані сподівання визнати пізнавальну творчість провідною діяльністю студентів, а з іншого, вимагає знаходження більш ефективних, інноваційних засобів її діагностики, зокрема тестових.

Саме тому, враховуючи основні положення евристичної концепції навчання і теоретичні основи педагогічної діагностики, тестового контролю та оцінювання навчальних досягнень, була зроблена спроба залучення методу тестування до організації контролю самостійної пізнавально-творчої діяльності у процесі навчання іноземних мов на основі об'єктивності надійності, оперативності процедури вимірювання і розроблено та експериментально випробувано новий діагностичний засіб вимірювання перебігу та результатів самостійної пізнавально-творчої діяльності студентів - евристичне тестове завдання (ЕТЗ). Останнє у дослідженні розглядається, з одного боку, як навчальне завдання відкритої форми, що передбачає створення студентом творчого освітнього продукту (твору, анотації, рецензії, наукової статті, доповіді, реферату тощо), а з іншого, як ефективний діагностичний інструментарій з комплексом необхідних критеріїв для об'єктивного, надійного тестового контролю й оцінювання перебігу та результатів самостійної пізнавально-творчої діяльності студентів.

Як видно з наведеного тлумачення, евристичне тестове завдання має бінарну сутність: незважаючи на те, що ЕТЗ - це діагностичний інструмент для вимірювання пізнавально-творчих досягнень студентів, воно одночасно виконує і навчальну функцію. Як навчальне завдання ЕТЗ має на меті створення студентом особистісно значущого творчого освітнього продукту з використанням евристичних методів діяльності. Головна ознака евристичного тестового завдання - його відкритість, тобто відсутність заздалегідь відомого результату виконання, але одночасно тверде знання й використання основних критеріїв і показників його якості. Тому евристичні тестові завдання - це відкриті пізнавально-творчі завдання варіативного характеру. Друга ознака евристичного завдання - опора на суттєвий творчий потенціал студента, забезпечення розвитку його творчих здібностей. Ще одна ознака - наявність у завданні актуальної для вирішення проблеми, протиріччя чи потреби, що «зачіпає» студента і належить заданій предметній галузі. Крім того, у відкритих завданнях поєднуються універсальність предметної основи завдання і унікального його сприйняття і розв'язання студентом. Таким чином забезпечується оригінальність освітнього продукту як результату виконання евристичного тестового завдання (рис.5.1).

Рисунок 5.1 - Головні ознаки евристичного тестового завдання

У дослідженні встановлено доцільність залучення тестового контролю для діагностики перебігу та результатів самостійної пізнавально-творчої діяльності студентів і розроблено дидактичні концептуальні положення евристичного тестування, які передбачають:

1. Відкритість і варіативність змісту і форм евристичного тестування. Сучасному студенту доводиться кожного дня працювати з величезним обсягом інформації й обробляти її різними способами. Тому і тестові завдання мають бути актуальними для студентів, перевіряти не лише репродуктивні уміння, як це відбувається під час традиційного тестування за допомогою завдань закритого типу, але й їхні продуктивні уміння. Останні активізуються в процесі розв'язання відкритих завдань пізнавального характеру, що надають простір для творчості, передбачають створення креативних освітніх продуктів (доповідей, творів, анотацій, тез доповідей, наукових статей, рефератів тощо). Під час виконання зазначених видів творчих робіт студенту надається право вибору теми завдання, самостійного визначення мети, способів і методів продуктивної діяльності, адже лише за таких умов студенти відчувають значимість знань і умінь, що набуваються.

2. Необхідність тестування умінь вищого ґатунку - умінь евристичного характеру (умінь аналізувати, порівнювати, оцінювати, конструювати, критикувати, планувати, розробляти тощо). Традиційні тестові завдання закритого типу націлені на вимірювання умінь нижчого ґатунку: умінь пригадувати та вибирати правильний варіант відповіді, співставляти явища або об'єкти, згадувати зразкове визначення тощо. У сучасних умовах швидкого розвитку технологій і постійних змін, що відбуваються у всіх галузях науки і суспільного життя, людині доводиться адекватно реагувати на інновації, вивчати та опановувати їх, набувати умінь їх аналізувати, порівнювати, оцінювати, критикувати та на їх основі планувати, конструювати нові. Зазначені уміння активізуються лише під час виконання відкритих варіативних завдань пізнавально-творчого характеру.

3. Забезпечення творчої взаємодії суб'єктів навчального процесу з постійним наданням діалогової ініціативи студенту. Одним з недоліків традиційного тестування закритої форми є ізольованість студента. Евристичне тестування передбачає до і після самостійного виконання евристичного завдання творчу співпрацю тестованого з викладачем, іншими студентами, засобами масової інформації. У процесі такої взаємодії відбувається активізація основних діалогових умінь, а саме умінь ставити запитання і за їх допомогою виявляти невідоме. Запитання складають основу пізнавальної діяльності і спрямовують її у необхідне творче русло.

4. Своєчасність і прозорість зворотного зв'язку, його забезпеченість чіткою критеріальною основою. Без зворотного зв'язку контроль і оцінювання не дають навчального ефекту, а просто фіксують досягнення і помилки. Щоб максимально активізувати навчання необхідно забезпечувати постійний зворотний зв'язок не лише на завершальному етапі, але й впродовж евристичного тестування, адже створення творчого освітнього продукту - це складний і тривалий процес, який потребує своєчасного уточнення і корегування для підтримки уваги, знаходження найбільш раціональних шляхів розв'язання пізнавально-творчих завдань. Прозорість зворотного зв'язку забезпечується комплексом єдиних для всіх контрольно-діагностичних критеріїв, які спрямовують пізнавально-творчу діяльність.

Пізнавально-творча самостійність студентів - це достатньо суб'єктивна якість навчальної діяльності, що складно піддається стандартизації, нормуванню і, відповідно, об'єктивній діагностиці. Проте у рамках навчального процесу будь-яка діяльність має контролюватися для своєчасного усунення і коригування можливих недоліків і помилок. Вимірювання результатів евристичного тестування - пізнавально-творчих здобутків студентів - проводиться за допомогою контрольно-діагностичних критеріїв та їх показників, які враховують характерні ознаки освітнього продукту, що створюється студентом, та специфіку евристичних умінь, що формуються й активізуються під час продуктивної діяльності. Критерії слугують своєрідними підказками, орієнтирами пізнавальної творчості: студенти ще до початку евристичного тестування знають, що від них вимагається і за якими мірилами їх досягнення будуть оцінюватися. Але ці критерії ні в якому разі не обмежують творчість, вони стають нормативними індикаторами, які спрямовують, дисциплінують та активізують зусилля на пошук потрібної інформації і конструювання на основі наданих критеріїв і показників нових структур освітнього продукту. Діагностика пізнавально-творчих здобутків студентів на основі однакових для всіх контрольно-діагностичних критеріїв значно підвищує об'єктивність вимірювання.

5. Всебічне комплексне вимірювання не лише результатів самостійної пізнавально-творчої діяльності студентів, але й перебігу зазначеної діяльності. Результатом виконання евристичних тестів є створені студентами освітні продукти двох видів: 1) зовнішні матеріалізовані (доповіді, твори, наукові статті, рецензії, анотації, реферати тощо); 2) внутрішні, - вагомі зміни у внутрішній сфері особистості особистості студента (збагачені творчі мотиви, ціннісні орієнтири, когнітивні, креативні та оргдіяльнісні уміння). Якість зазначених видів творчих освітніх продуктів напряму залежить від якості перебігу самостійної пізнавально-творчої діяльності студента. Тому для того, щоб діагностика зазначеної діяльності була всебічною і комплексною вона спрямовується на вимірювання не лише кінцевого результату, але й умінь студента правильно організовувати і проводити пізнавально-творчу працю.

6. Залучення студентів до діагностики власних досягнень (самодіагностика) та здобутків інших студентів (взаємодіагностика). Діагностика перебігу та результатів виконання евристичних тестів, з одного боку, достатньо трудомісткий процес, який вимагає багато часових й інтелектуальних затрат, а з іншого, - достатньо суб'єктивний, адже навіть наявність контрольно-діагностичних критеріїв (єдиних для всіх) не вилучає можливості варіантної їх інтерпретації. Саме тому залучення більшої кількості людей під час процедури вимірювання значно підвищує об'єктивність кінцевого оцінювання. Іншим вагомим аргументом на користь включення студентів у діагностику власних навчальних досягнень та здобутків інших студентів є той факт, що, по-перше, це допомагає їм краще зрозуміти й осмислити процес навчання, по-друге, студенти поступово формують самостійне уявлення про динаміку перебігу власної продуктивної діяльності (її слабкі і сильні сторони). Врахування оцінок за результатами само- і взаємодіагностики під час кінцевого оцінювання результатів самостійної пізнавально-творчої діяльності підкреслює важливість співпраці та підсилює мотивацію навчання.

Отже, гуманітарні дисципліни, зокрема іноземні мови, пропонують широкі можливості для прояву творчих здібностей студентів - їх уяви, фантазії, інтуїції, нестандартного критичного мислення, прогнозування діяльності та її результатів. Одночасно роботи з цих предметів вимагають більше навчального часу, щоб студенти мали можливість ретельно й поступово заглибитись у творчий пошук. Традиційні методики надають недостатній простір для студента, тому для глибокого і тривалого самостійного занурення у цікаву й особистісно значиму для студента проблему, передбачалося зменшення числа завдань, зокрема тестових, репродуктивного характеру і збільшення числа обов'язкових творчих продуктів. Творча робота у вигляді евристичного тестового завдання урізноманітнює види творчих робіт, теми яких мають можливість сформулювати або переформулювати самі студенти, спираючись на більш загальну проблему. Запропонований простір для вибору студентів сприяє розвитку творчих умінь, необхідних для обраної професії. У першу чергу це стосується розвитку творчого мислення, різні прояви якого в процесі виконання творчих завдань перетворюються на евристичні операції (виявлення проблеми та її протиріч, висування гіпотез, аналіз інформації, застосування різних методів творчої діяльності тощо). У процесі пізнавально-творчої діяльності формуються інтереси, моральні та вольові якості, розвиваються різні компетенції.

Висновки

Як вже було відзначено, новий підхід до навчання іноземних мов почав формуватися ще в 90-х роках минулого століття. У цей найскладніший для української економіки час зацікавленість у оволодінні мовами була безпрецедентною. Зусилля викладачів іноземних мов були спрямовані не на формальні показники, а на результат. І цим результатом університет міг по праву пишатися.

Багато наших випускників саме завдяки гарному володінню англійською мовою, якого вони набули за рахунок факультативних занять понад планове аудиторне навантаження, стали рушійною силою розвитку важливих бізнес-проектів, що й обумовило кар'єрне зростання багатьох з них. Визначальними були саме зацікавленість та вмотивованість до оволодіння англійською мовою, а не можливість отримати додаткові бали з дисципліни. Тоді здавалося, що якісні зміни незворотні, а подальший розвиток без сумніву буде поступально прогресивним та доволі швидким.

Але в подальшому з'явився ряд чинників, які не сприяли покращенню навчального процесу та підвищенню мотивації до оволодіння мовами:

· невідповідність рівня підготовки більшості абітурієнтів вимогам програм,

· комплектація студентських груп без врахування рівня підготовки студентів та збільшення кількості студентів в групі,

· іноді скорочення обсягу навчальних годин на вивчення дисципліни,

· ліквідація екзаменів як форми підсумкового контролю,

· заміна комбінованого усно-письмового контролю здебільшого письмовим у вигляді тестів з переважною кількістю завдань закритого типу.

Не сприяли покращенню результатів навчання і спроби оцінювати роботу студентів на кожному занятті з кожного виду мовленнєвої діяльності. І хоча зусиллями колективу кафедри та керівництва університету було зроблено доволі багато для поліпшення технічного оснащення навчального процесу, забезпечення його якісними навчально-методичними матеріалами, застосування активних методик, але оболонка, всередині якої все це має місце, не дає можливості вирішити найважливіше завдання сьогодення, а саме - перетворення англійської мови в знаряддя інтернаціоналізації системи освіти в цілому. Зараз нагальною потребою є створення в університеті справді англомовного середовища, в якому запит на високий рівень володіння мовою був би дійсно актуальним. А для цього потрібні нестандартні методи та форми роботи. Це завдання маємо вирішувати зусиллями колективу університету в цілому, а не тільки зусиллями мовних кафедр та адміністрації університету.

Весь процес навчання має бути націленим на використання іноземної мови як засобу спілкування, підвищуючи таким чином вмотивованість студентів та підводячи їх до використання іноземної мови як засобу комунікації. Наш досвід показує, що навіть студенти зі слабкою мовною підготовкою із зацікавленістю беруть учать у дискусіях, обговореннях, презентаціях та інших комунікативних проектах.

Велике значення для здійснення комунікативного навчання має міждисциплінарна, або скоріше міжкафедральна координація робочих програм та комунікативних завдань з іноземних мов. Особливу роль тут повинні відігравати випускові кафедри. Запит на професійно-орієнтовані знання та вміння з іноземних мов - це дуже важливий фактор мотивації.

У якості комунікативних завдань за замовленням випускових та інших спеціальних кафедр можливо було б використовувати проектну роботу, яка допомагає подолати прогалини між вивченням мови та користуванням нею, заохочуючи студентів до того, щоб вони вийшли за межі аудиторії ВНЗ та перенеслися у професійне середовище. Вона є цінним способом реального використання комунікативних умінь, набутих в аудиторії. На відміну від традиційного вивчення мови, де всі завдання підготовлені викладачем, проектна робота покладає відповідальність за своє власне навчання на самих студентів. Такий вид роботи має стати обов'язковим, наприклад, для студентів-магістрантів.

Потрібно також продовжувати і розвивати ті види діяльності, які вже давно апробовані в університеті і дають непогані результати, але все ж таки потребують удосконалення:

· захист кваліфікаційних та науково-дослідних робіт іноземною мовою;

· участь студентів у конференціях з доповідями іноземними мовами.

Навчання на курсах різного рівня у Лінгвістичному центрі при кафедрі іноземних мов, у тому числі підготовка до екзаменів міжнародного рівня, також допомагають студентам підвищувати свій рівень володіння іноземною мовою.

Цікаво було б провести експеримент з “концентрованого в часі” навчання, доповненого обов'язковими індивідуальними завданнями, які потребують використання отриманих знань та вмінь. Це було б спрямовано на зміну підходів до критеріїв оцінювання набутих студентами знань, вмінь та навичок, а також на посилення комунікативного характеру навчання та контролю.

Все більш актуальним стає навчання письмовим видам комунікації, що обумовлено необхідністю обміну науково-технічною інформацією. Однак це потребує більш високого рівня володіння мовою, більше часу, а також ретельного дослідження самої проблеми. Але починати потрібно вже зараз, формуючи навчальні групи зі студентів та аспірантів з високим РВМ.

Форми та засоби контролю також мають бути максимально комунікативними. Вони не можуть бути виключно письмовими. Використання тестів не виключається, але більш необхідним є оцінювання мовленнєвих вмінь та навичок, оскільки одне лише тестування мовного матеріалу не дозволяє адекватно оцінити рівень комунікативної компетенції, яка саме і є метою навчання.

Не дивлячись на всі існуючі труднощі, ми з оптимізмом сприймаємо можливість зробити університетську общину англомовною та сподіваємось, що розумне вирішення перелічених проблем буде сприяти досягненню цієї мети.

Перелік посилань

навчання іноземний студент методичний

1.Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання. - К.: Ленвіт, 2003 - 261 с.

2.Англійська мова спеціального вжитку (ESP) в Україні. Допроектне дослідження. - К.: Ленвіт, 2004 - 124 с.

3.Програма з англійської мови для професійного спілкування. - К.: Ленвіт, 2005 - 119с.

4.Литвиненко Г. И. Основные понятия функциональной стилистики и прагматический подход к отбору языкового материала при профессионально-ориентированном обучении иностранному языку / Г.И. Литвиненко // Актуальні проблеми іноземної філології: лінгвістика та країнознавство - Бердянськ, вид-во Бердянського державного університету, 2009. - Вип. 3. - С. 561-570.

5.Литвиненко Г. И. Способы словообразования как фактор системности в терминологии (на материале терминов химического машиностроения) / Г. И. Литвиненко // Вісник Сумського державного університету. Серія Філологічні науки. - 2007. - Т. 1, № 1. - С. 142-150.

6.Литвиненко Г. И. Возможности применения ЭВМ при обучении чтению технической литературы на иностранном языке / Г. И. Литвиненко // Сборник «Опыт применения ТСО и ЭВМ в активизации процесса вузов». - Киев, УМК ВО, 1991. - С. 91-94.

7.Литвиненко Г. И. Обеспечение преемственности содержания обучения иностранным языкам в условиях реализации многоуровневой подготовки специалистов / Г.И. Литвиненко // Проблеми викладання іноземних мов у немовному ВНЗ. - Київ, вид-во Київського авіаційного університету, 2010 р. - С. 137-143.

8.Литвиненко Г.И. Навыки технической и деловой коммуникации на иностранном языке как одна из составляющих профессиональной подготовки современного специалиста / Г.И. Литвиненко // Збірник «Інтеграція України у світове співтовариство». Інформаційне Агентство США, Рада Міжнародних Наукових Досліджень та обмінів. - Київ. - 1999. - С. 253-258.

9.Литвиненко Г.И. Опыт и проблемы конкретизации системы обучения английскому языку в свете интернационализации высшего образования в Украине / Г.И. Литвиненко // Міжнародна наукова конференція «Інтернаціоналізація пострадянського університету», 20 травня 2011 року - Київ: Інститут вищої освіти АПН України. - Київ, 2011. - С. 57-62.

10.Литвиненко Г.И. Некоторые подходы к разработке комплексной пятилетней программы непрерывного обучения иностранным языкам студентов неязыковых специальностей в Сумском государственном университете / Г.И. Литвиненко // Методологічні проблеми сучасного перекладу: матеріали VIII Міжнародної науково-методичної конференції, 23-25 січня 2009 року / Ред.кол.: С.О. Швачко, І.К. Кобякова, С.В. Баранова, О.М. Медвідь. - Суми: СумДУ, 2009. - С. 69-70.

11.Литвиненко Г.И. Учет межпредметных связей при подготовке студентов и защите дипломных проектов и работ на иностранных языках / Г.И. Литвиненко // Методологічні проблеми сучасного перекладу: матеріали VIII Міжнародної науково-методичної конференції, 23-25 січня 2009 року / Ред.кол.: С.О. Швачко, І.К. Кобякова, С.В. Баранова, О.М. Медвідь. - Суми : СумДУ, 2009. - С. 67-68.

12.Литвиненко Г.И. Teaching English at Sumy State University: Perspectives and Problems / Г.И. Литвиненко // Матеріали міжнародно-наукової конференції «Імплементація західних освітніх стандартів в пострадянських країнах». - Київ, Інститут вищої освіти АПН України, 2008. - С. 52-53.

13.Keegan, D. Foundations of distance education (3rd ed.). London: Routledge, 1996.

14.Moore, M. G. Background and overview of contemporary American distance education. Contemporary issues in American distance education New York: Pergamon Press, 1990. - P. xii?xxvi.

15.Moore, J. L., Dickson-Deane, C., Galyenb, K. E-Learning, online learning, and distance learning environments: Are they the same? - Internet and Higher Education, 2011. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://scholar.vt.edu/access/content/

16.О.Д. Лукьяненко Обратная связь в дидактическом информационном взаимодействии педагога и учащихся. - Режим доступу: http://cyberleninka.ru/article/n/obratnaya-svyaz.

Размещено на Allbest.ru