Размещено на http://www.allbest.ru/

Дидактична гра як метод формування історичних понять у розумово відсталих учнів

КОСЕНКО Юрій Миколайович



Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Інституті спеціальної педагогіки НАПН України

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор

Сак Тамара Василівна,

Інститут спеціальної педагогіки НАПН України, лабораторія інтенсивної педагогічної корекції, завідувач.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Дмитрієва Ірина Володимирівна,

Державний вищий навчальний заклад

«Донбаський державний педагогічний університет», кафедра методик корекційного навчання, завідувач;

кандидат педагогічних наук, професор

Колесник Іван Пантелійович,

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Інститут корекційної педагогіки та психології, кафедра корекційної психопедагогіки, завідувач.

Захист відбудеться «03» грудня 2013 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.450.01 в Інституті спеціальної педагогіки НАПН України за адресою: м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій частині Інституту спеціальної педагогіки НАПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розіслано «01» листопада 2013 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н. О. Макарчук



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку корекційної педагогіки визріла потреба розв'язання проблеми підвищення ефективності навчання розумово відсталих учнів як складової процесу їхньої соціалізації.

Застосування традиційних методів дидактики не завжди гарантує ефективне засвоєння навчального матеріалу та його використання в подальшій діяльності. Пасивність дітей у навчанні та пізнанні навколишньої дійсності не сприяє їхній успішній адаптації в соціум. Однією з умов результативності навчального процесу розумово відсталих школярів є використання адекватних до їхніх пізнавальних можливостей методів навчання, яке забезпечить тісну співпрацю вчителя й учнів як суб'єктів навчально-виховного процесу, сприятиме розвитку комунікативної, пізнавальної, творчої діяльності у дітей.

Одним із таких методів освітнього процесу вважається дидактична гра, яка спрямовує навчання на продуктивне засвоєння учнями знань, умінь і навичок (Н. Анікеєва, М. Болдирєв, Н. Конишева, Г. Ляпіна, П. Підкасистий, О. Селецька, Г. Щукіна та інші). Провідна роль дидактичної гри полягає в цілеспрямованому керуванні діяльністю учнів, що й обумовлює визнання її в якості предмета дослідження в педагогічній науці (Ф. Блехер, Г. Бородова, О. Газман, М. Кларін, Б. Нікітін, Т. Сак, Є. Удальцова, С. Шмаков, О. Янківська та інші).

Низка досліджень присвячена: закономірностям використання дидактичної гри в навчально-виховному процесі (Р. Жуковська, Є. Удальцова, А. Усова та інші); психологічному аналізу гри та її впливу на засвоєння матеріалу (Ф. Фрадкіна); впливу ігрових методів на закріплення знань (О. Дьячкова, Ф. Блєхер, В. Єрохов та інші); значенню ігрової діяльності у вихованні особистості школяра (В. Левін); ролі гри у процесі самовиховання дитини (Є. Гельфан), впливу дидактичної гри на розвиток пізнавальних можливостей школярів (Г. Ляпіна). У цих наукових розвідках констатується позитивний вплив дидактичних ігор на перебіг навчально-виховного процесу.

У галузі корекційної педагогіки дослідниками висвітлено різні аспекти використання дидактичних ігор у навчанні розумово відсталих учнів початкових класів (А. Аксьонова, К. Ардобацька, Л. Вавіна, Л. Горбачова, І. Грошенков, Л. Демчук, С. Дубовський, С. Забрамна, Г. Мерсіянова, М. Михайлюк, С. Ніколаєв, В. Стратан, Е. Ютріна, Е. Якубовська та інші). Також виявлено схильність розумово відсталих школярів до ігрової діяльності в підлітковому віці при вивченні навчальних предметів гуманітарного циклу (А. Григор'єв, В. Лапшин, Г. Плешканівська, Л. Стожок, Т. Ульянова та інші).

Теоретичний аналіз та узагальнення наукових досліджень із проблеми засвоєння історичного матеріалу свідчать про складність формування історичних понять у цієї категорії школярів (І. Бгажнікова, О. Зоріна, А. Капустін, В. Лапшин, Н. Лур'є, Л. Нікітіна, Б. Пузанов, І. Фінкільштейн, Ж. Шиф та інші), а вербально-логічне мислення, яке потребує оперуванням цими поняттями, у розумово відсталих дітей виявляється найбільш недорозвинутим (В. Василевська, Г. Дульнєв, Х. Замський, В. Синьов, Н. Стадненко та інші). Стає очевидною необхідність застосування дидактичної гри як методу формування історичних понять у розумово відсталих школярів.

Констатуючи суттєвий внесок дослідників, слід зауважити, що донині практично відсутні дослідження, присвячені використанню дидактичних ігор на уроках історії у спеціальній школі взагалі і як методу формування історичних понять у розумово відсталих школярів зокрема. Актуальність і недостатня розробленість цієї проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Дидактична гра як метод формування історичних понять у розумово відсталих учнів».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано згідно з тематичним планом науково-дослідних робіт Інституту спеціальної педагогіки НАПН України (напрям «Теоретичні та методичні засади освіти дітей з особливими освітніми потребами»; комплексна тема лабораторії інтенсивної педагогічної корекції «Науково-методичне забезпечення навчання дітей із затримкою психічного розвитку різних вікових груп» (Державний реєстраційний номер - 0109V000318).

Тему дисертації затверджено рішенням вченої ради Інституту спеціальної педагогіки НАПН України (протокол № 4 від 10.05.2012 р.) та узгоджено Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології НАПН Україні (протокол № 6 від 19.06.2012 р.).

Мета дослідження полягає в розробленні теоретично обґрунтованого та експериментально перевіреного змісту дидактичної гри як методу формування історичних понять у розумово відсталих школярів.

Відповідно до поставленої мети було визначено такі завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз наукових джерел із проблеми дидактичної гри як методу навчання школярів з нормальним розвитком та школярів з розумовою відсталістю.

2. Розробити модель дидактичної гри як методу формування історичних понять у розумово відсталих школярів.

3. Розробити й обґрунтувати класифікацію дидактичних ігор, комплекси навчальних ігор та методику їх застосування на уроках історії у спеціальній школі.

4. Визначити критерії та рівні сформованості історичних понять у розумово відсталих школярів.

5. Експериментально перевірити ефективність методу дидактичної гри в процесі вивчення історичних понять розумово відсталими школярами.

Об'єкт дослідження: дидактична гра у навчанні історії розумово відсталих учнів.

Предмет дослідження: дидактична гра як метод формування історичних понять у розумово відсталих учнів.

Методи дослідження: теоретичні: аналіз психолого-педагогічної літератури для визначення основних наукових понять та розкриття сутності й особливостей використання методу дидактичних ігор у навчально-виховному процесі розумово відсталих учнів; синтез, абстрагування й конкретизація - для обґрунтування теоретичної моделі дидактичної гри; емпіричні: психолого-педагогічний експеримент із констатувальним, формувальним і контрольним етапами для визначення рівнів сформованості історичних понять у розумово відсталих школярів та перевірки ефективності методу дидактичних ігор при формуванні понять з історії у дітей із розумовою відсталістю; методи математичної статистики: дисперсійний аналіз, обчислення з визначенням середнього арифметичного та відсоткового співвідношення, метод кореляційного аналізу К. Пірсона - для опрацювання та забезпечення достовірності отриманих результатів.

Теоретико-методологічну основу дослідження становить концепція про розвиток психіки в діяльності (Л. Виготський, П. Гальперін, Г. Костюк, О. Леонтьєв та інші); концепція про сутність і функції дидактичних ігор (К. Баханов, О. Газман, М. Кларін, С. Шмаков та інші); теорія взаємозв'язку процесів навчання і розвитку осіб з особливостями психофізичного розвитку (В. Бондар, В. Засенко, А. Колупаєва, Т. Сак, В. Синьов, М. Шеремет, В. Тарасун, О. Хохліна та інші); теорія ігрової діяльності (З. Богуславська, Л. Виготський, Д. Ельконін, О. Запорожець, О. Репринцева, О. Усова та інші); теорія впливу дидактичних ігор на ефективність засвоєння навчального матеріалу розумово відсталими учнями (А. Аксьонова, К. Ардобацька, Л. Вавіна, Л. Горбачова, І. Грошенков, Г. Мерсіянова, М. Михайлюк, Г. Плешканівська, В. Стратан, Т. Ульянова, Е. Якубовська та інші); теорія розвитку пізнавального інтересу (Н. Бібік, О. Киричук, В. Сухомлинський, Г. Щукіна та інші).

Експериментальна база: комунальний заклад Сумської обласної ради Глинська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат, комунальний заклад Сумської обласної ради Грунська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат, комунальний заклад Сумської обласної ради Улянівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат, комунальний заклад Сумської обласної ради Шалигинська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат, комунальний заклад Сумської обласної ради Штепівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат, комунальна установа Сумської міської ради Сумська спеціальна загальноосвітня школа, Прилуцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів, Розбишівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат Гадяцької районної ради Полтавської області, Херсонська спеціальна загальноосвітня школа №1 Херсонської міської ради, Херсонська спеціальна загальноосвітня школа №2 Херсонської міської ради. Дослідженням було охоплено 114 розумово відсталих учнів 7 класів, віком від 12 до 15 років.

Наукова новизна та теоретична значущість одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше теоретично обґрунтовано та представлено:

- модель методу дидактичної гри як способу формування історичних понять у розумово відсталих школярів;

- комплексну класифікацію дидактичних ігор з урахуванням пізнавальних можливостей учнів із розумовою відсталістю;

- комплекси навчальних ігор, орієнтованих на основні типи й етапи уроків історії в спеціальній школі;

- методику проведення дидактичної гри у спеціальній школі з позиції інтерактивного навчання розумово відсталих учнів;

- рівні сформованості історичних понять у школярів із розумовою відсталістю.

Уточнено:

- місце дидактичної гри на всіх типах уроків історії в спеціальній школі;

- психолого-педагогічні умови використання методу дидактичних ігор на уроках історії у спеціальній школі;

- типи уроків історії в спеціальній школі;

- хронологічні рамки дій суб'єктів в іграх, орієнтованих на досягнення різних дидактичних цілей.

Подальшого розвитку набули:

- критерії діагностики стану сформованості історичних понять у розумово відсталих школярів.

Практичне значення дослідження полягає у:

- розробленні моделі дидактичної гри, що може бути використана в процесі формування історичних понять у розумово відсталих учнів на всіх типах уроків історії;

- розробленні комплексів дидактичних ігор, використання яких у навчанні історії розумово відсталих учнів позитивно вплине на якість усвідомлення ними навчального матеріалу;

- розробленні комплексної методики проведення дидактичних ігор, яка сприятиме розвитку пізнавальної активності, створенню умов рівноправного співробітництва суб'єктів навчально-ігрової діяльності на всіх її етапах та підвищенню ефективності вивчення історичних понять розумово відсталими учнями;

- формуванні теоретичних положень та отриманих результатів у дослідженні, що можуть бути використані в діяльності педагогів спеціальних шкіл при укладанні програм і підручників для спеціальних загальноосвітніх закладів;

- використанні результатів дослідження при підготовці підручників і навчально-методичних посібників для вищих педагогічних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації зі спеціальності «Корекційна освіта. Олігофренопедагогіка».

Основні результати дослідження впроваджено в практику роботи комунального закладу Сумської обласної ради Глинська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат (довідка № 376 від 24 жовтня 2012 р.), комунального закладу Сумської обласної ради Грунська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат (довідка № 306 від 5 листопада 2012 р.), комунального закладу Сумської обласної ради Шалигинська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат (довідка № 51 від 25 вересня 2012 р.), комунальної установи Сумської міської ради Сумська спеціальна загальноосвітня школа (довідка № 552 від 14 листопада 2012 р.), Херсонської спеціальної загальноосвітньої школи № 2 Херсонської міської ради (довідка № 140/01-27 від 22 листопада 2012 р.).

Вірогідність здобутих результатів забезпечується: науково-теоретичним обґрунтуванням вихідних положень дослідження; застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів, що відповідають меті, предмету та завданням дослідження; поєднанням кількісного та якісного аналізу емпіричного матеріалу; ефективністю експериментальної роботи у спеціальних навчальних закладах.

Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи висвітлено й обговорено на міжнародних науково-практичних
конференціях - «Корекційна освіта: історія, сучасність та перспективи розвитку» (м. Кам'янець-Подільський, 2012 р.), «Глухівські наукові
читання - 2012» (м. Глухів, 2012 р.), «Розвиток системи корекційної освіти на сучасному етапі» (м. Сімферополь, 2013 р.), «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (м. Суми, 2013 р.); всеукраїнських - «Методологія і методика інтерактивного навчання у середній та вищій школі» (м. Умань, 2012 р.), «Проблеми та перспективи наук в умовах глобалізації» (м. Тернопіль, 2012 р.), «Творча спадщина А. С. Макаренка в контексті інноваційного розвитку освіти ХХІ століття» (м. Суми, 2013 р.); регіональних - «Сучасні підходи до розвитку особистості дітей з обмеженими можливостями» (м. Суми, 2009 р.), «Стратегія удосконалення підготовки педагогічних кадрів» (м. Суми, 2010 р.); засіданнях лабораторії інтенсивної педагогічної корекції Інституту спеціальної педагогіки НАПН України (2012-2013 р.р.).

Публікації. Основні положення дослідження висвітлено у 16 одноосібних публікаціях, із них 11 статей у наукових фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (328 найменувань), 26 додатків на 79 сторінках. Загальний обсяг - 306 сторінок. Основний зміст роботи викладено на 196 сторінках. У тексті міститься 7 рисунків і 9 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, окреслено завдання, об'єкт і предмет дослідження. Висвітлено методологічні й теоретичні основи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість. Подано результати апробації та впровадження основних положень дисертації.

У першому розділі «Теоретико-методологічне вивчення проблеми методу дидактичної гри» здійснено аналіз поняття «метод навчання» та визначено основні підходи до його змісту.

Г. Ващенко, Н. Волкова, С. Гончаренко, І. Ісаєв, А. Кузьмінський, В. Омеляненко, І. Подласий, В. Сластенін, Є. Шиянов визначають метод навчання як спосіб упорядкованої взаємопов'язаної діяльності вчителя й учнів, спрямованої на досягнення школярами дидактичної мети.

Аналіз сучасних досліджень (Ю. Бабанський, С. Максимюк, І. Малафіїк, Н. Мойсеюк, М. Фіцула та інші) дав змогу виокремити найбільш універсальну класифікацію методів дидактики на основі теорії цілісності педагогічного процесу, що об'єднує методи інших класифікацій у єдину систему. Складовою частиною названої системи є метод дидактичної гри.

Сутність дидактичної гри полягає у використанні спеціально створених ігор із навчальною метою під керівництвом учителя, де діяльність учнів обмежується визначеними правилами. Зазначений тип ігор передбачає досягнення дидактичної мети через виконання школярами ігрових завдань (В. Колечко, М. Кларін, О. Дьячкова, Л. Смагіна, О. Савченко та інші). Визначено, що дидактична гра складається з таких структурних компонентів, як: дидактичне та ігрове завдання, ігрові дії, правила, результат, обладнання та часові обмеження (В. Аванесова, Ф. Блєхер, М. Богданович, М. Короткова, Н. Кудикіна, В. Семенов, С. Селецька, О. Сорокіна, Л. Тополя, Є. Удальцова, О. Янківська та інші).

Теоретичний аналіз свідчить про існування різноманітних класифікацій дидактичних ігор, в основу яких покладена диференціація за джерелами інформації - предметні, настільно-друковані та словесні ігри (А. Андрасян, Н. Бібік, А. Бондаренко, О. Ворожейкіна, А. Матусик, О. Ноздрова та інші); за дидактичною метою - актуалізуючі, формувальні, закріплювальні, узагальнювальні, контрольні, корекційні, комбіновані (К. Баханов, Л. Борзова, О. Пішенко та інші); за рівнем пізнавальної активності - репродуктивні, конструктивні, творчі (М. Кларін, Л. Тополя та інші).

Встановлено, що метод дидактичних ігор виконує низку важливих функцій: навчальну, розвивальну, виховну, активізуючу, комунікативну, інтегративну, підсумково-узагальнювальну, діагностичну, ігротерапевтичну, що перетворює гру на важливий метод сучасного навчально-виховного процесу (З. Богуславська, А. Бондаренко, Л. Лохвицька, Д. Менджерицька та інші).

Використання дидактичних ігор у навчанні розумово відсталих учнів має свою специфіку. Особливості психічного розвитку та низький рівень пізнавальних можливостей спричиняють порушення своєчасного формування ігрової діяльності у дітей із розумовою відсталістю на етапі переходу від дошкільної до початкової освіти (О. Гаврилушкіна, В. Лубовський, Н. Соколова та інші).

У численних роботах учених-дефектологів підкреслюється схильність розумово відсталих старшокласників до ігрової діяльності (А. Григор'єв, І. Єременко, В. Лапшин, Л. Стожок, Т. Ульянова та інші) та вплив методу дидактичної гри на підвищення їхньої пізнавальної активності і продуктивності навчання (Є. Вайнруб, В. Гладка, О. Маллєр, Н. Павлова, В. Патракєєв, Т. Пороцька та інші).

Таким чином, проблема використання методу дидактичної гри в навчанні розумово відсталих учнів, попри різнобічне його трактування у психолого-педагогічній літературі, залишається актуальною. Мало дослідженою є проблема використання зазначеного методу у вивченні шкільних предметів із великою кількістю абстрактних понять, до яких і належить історія.

У другому розділі «Модель методу дидактичної гри у навчанні історії розумово відсталих учнів» досліджено стан розроблення методу дидактичної гри в навчанні історії; теоретично обґрунтовано й розроблено модель методу дидактичної гри з формування історичних понять у розумово відсталих учнів; класифіковано та визначено комплекси дидактичних ігор; розроблено методику проведення дидактичних ігор на уроках історії в спеціальній школі.

Теоретично обґрунтована розроблена модель методу дидактичної гри має діяльнісний характер (рис. 1). Визначені структурні компоненти моделі відповідають основним компонентам навчальної діяльності і складаються з таких частин: мета курсу історії спеціальної школи (цільовий компонент), зміст (змістовий компонент), діяльність педагога та учнів під час гри різних форми організації ігрового навчання (операційно-діяльнісний компонент), характер відносин між суб'єктами навчального процесу (стимулюючо-мотиваційний компонент), результат навчально-ігрової діяльності (оціночно-результативний компонент). Елементи моделі методу дидактичної гри взаємопов'язуються між собою, утворюючи цілісність. Порушення або відсутність певного структурного компонента впливає на ефективність моделі в цілому та якість формування історичних понять у розумово відсталих учнів зокрема.

Цільовий компонент навчання історії учнів спеціальних шкіл передбачає засвоєння ними основних фактів минулого та на їхній основі формування історичних понять різного ступеня узагальнення з хронологічними, просторовими та логічними зв'язками. У змістовому компоненті конкретизуються історичні поняття, які необхідно засвоїти розумово відсталим учням, спираючись на положення програми та зміст підручника історії, визначаючи конкретно-історичні, загальноісторичні та соціологічні поняття. Операційно-діяльнісний компонент передбачає використання комплексу дидактичних ігор на уроках різного типу з метою актуалізації раніше вивчених понять, формування нових, закріплення, корекції та контролю засвоєних понять та їх систематизації й узагальнення. Використання ігрових комплексів можливе як на основних етапах традиційних уроків, так і на експериментальних заняттях (уявні подорожі, телепередачі, вікторини, аукціони, конкурси тощо). Відповідно до моделі при розв'язанні локальних дидактичних завдань уроку ігри виступають методом мотивації та актуалізації вивченого матеріалу, способом формування нових історичних понять та їх закріплення. Дидактичні ігри виступають провідним методом навчання, забезпечуючи контроль та корекцію, узагальнення й систематизацію, закріплення й застосування сформованих історичних понять у розумово відсталих учнів.



Рис. 1. Модель методу дидактичної гри формування історичних понять у розумово відсталих учнів

Також згідно з операційно-діяльнісним компонентом моделі передбачається варіативність форм організації навчально-виховного процесу у розв'язанні школярами ігрових завдань: усім класом (фронтально-колективна форма), частиною класу (групова та мікрогрупова форми) і самостійно (індивідуальна форма роботи). Стимулюючо-мотиваційний компонент забезпечує суб'єкт-суб'єктний характер співпраці вчителя з учнями на всіх етапах навчально-ігрової діяльності: підготовчому, вступному, основному і заключному. Оцінково-результативний компонент передбачає аналіз навчально-ігрової діяльності розумово відсталих учнів, підбиття підсумків та оцінювання якості знань школярів.

Для оптимального застосування методу дидактичної гри в навчанні розумово відсталих дітей обґрунтовано й розроблено комплексну класифікацію дидактичних ігор. Основними ознаками визначено - дидактичну мету (актуалізуючі, формувальні, закріплюючі, контрольно-корекційні, систематизуючо-узагальнювальні ігри), джерело пізнання (словесні, наочні, практичні, комбіновані ігри), характер пізнавальної діяльності учнів (репродуктивні, проблемні, частково-пошукові), ступінь керівництва грою (самостійні, частково-керовані, керовані ігри), тривалість гри (ігри-хвилинки, ігри-етапи, ігри-уроки), кількість учасників (індивідуальні, мікрогрупові, групові, колективні), логіку передачі та сприймання навчальної інформації (індуктивні, дедуктивні, традуктивні), сутнісну основу (змагальні, імітаційні, комплексні ігри), рівень складності (ігри низького, середнього, достатнього і високого рівнів складності) і змістовий компонент навчальної гри (фактологічні, понятійні, зв'язкові ігри).

Базовою ознакою розроблених ігор є їх дидактична спрямованість на основних етапах і типах уроків, відповідно до яких створені навчально-ігрові комплекси. Названі комплекси містять ігри, орієнтовані на: мотивацію та актуалізацію раніше вивченого матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення вивчених понять; перевірку рівня сформованості історичних понять та їх корекцію; систематизацію й узагальнення знань. Розроблені ігри є універсальними і враховують пізнавальні можливості розумово відсталих школярів, програмові вимоги та методичне забезпечення навчального предмета.

Ефективність застосування комплексу ігор забезпечується відповідною методикою. Методика проведення дидактичних ігор на уроках історії у спеціальній школі передбачає спільну діяльність учителя й учнів на всіх етапах: підготовчому - відбувається вибір гри та назви до неї, створюються правила, виготовляється наочність, проводяться консультації; вступному - відбувається емоційне налаштування учнів на ігрову діяльність, поділ на команди, пояснюються ігрові завдання та правила гри; основному - емоційна підтримка педагогом гравців, навчально-ігрова діяльність учнів із дотриманням правил; заключному - визначення ігрових та дидактичних результатів, їх повідомлення та аналіз ігрових дій гравців.

Таким чином, розширення та поглиблення раніше сформованих історичних знань, формування у свідомості учнів цілісної взаємопов'язаної системи історичних понять із причинно-наслідковими, хронологічними та просторовими зв'язками забезпечується розробленою моделлю методу дидактичної гри, яка орієнтує вчителя на тривале використання комплексів дидактичних ігор.

У третьому розділі «Експериментальна перевірка ефективності використання моделі дидактичної гри у процесі формування історичних понять у розумово відсталих учнів» представлено характеристику критеріїв визначення рівнів сформованості історичних понять у розумово відсталих школярів, описано організацію та структуру проведення педагогічного експерименту, представлено результати апробації формувальної методики.

Основна мета експерименту полягала в перевірці ефективності моделі методу дидактичної гри та методики проведення дидактичних ігор при формуванні історичних понять у розумово відсталих дітей.

Дослідження складалося з констатувального, формувального, порівняльного етапів. На констатувальному етапі експериментального дослідження було визначено критерії діагностики сформованості історичних понять в учнів спеціальної школи, найважливішими з яких обрано показники змістового компонента навчання розумово відсталих учнів: повнота, правильність, усвідомленість відповідей; операційно-організаційного компонента: самостійність застосування засвоєних понять на практиці. Також у діагностуванні рівня засвоєння історичних понять у школярів із розумовою відсталістю визначено узагальнювальний критерій, показником якого є міцність сформованих знань і вмінь. Поняття і пов'язані з ними вміння, які дитина використовує в необхідний момент у різних життєвих ситуаціях, свідчать не про механічне заучування матеріалу, а свідоме й ґрунтовне їх засвоєння, глибоке розуміння істотних ознак і сторін предметів та явищ, зв'язків і відношень між ними і в середині них.

Для об'єктивного оцінювання якості історичних знань розроблено рівні сформованості історичних понять у розумово відсталих учнів відповідно до критеріїв змістового та операційно-організаційного компонентів діяльності школярів. Рівні співвіднесено з кількісними показниками:

від 0 до 24 балів - низький рівень сформованості історичних понять, який характеризується репродуктивним типом діяльності школяра; частковим, елементарним розумінням та не завжди правильним відтворенням історичних понять; усвідомленням переважно конкретних, загальновідомих понять; виконанням завдань зі значною практичною допомогою вчителя;

від 25 до 45 балів - середній рівень сформованості історичних понять, який свідчить про репродуктивний тип діяльності розумово відсталого учня, його свідоме засвоєння та відтворення меншої частини навчального матеріалу, здатність пояснювати широковживані історичні поняття з їх окремими логічними зв'язками, виконувати завдання під контролем учителя та отримувати вербальну допомогу від нього;

від 46 до 66 балів - достатній рівень сформованості історичних понять, який підкреслює репродуктивно-продуктивний тип діяльності школяра, із переважно правильним відтворенням більшої частини історичних понять, виділенням головних ознак та поясненням більшості причинно-наслідкових зв'язків, здебільшого самостійним виконанням завдань із незначною, загальною допомогою педагога;

від 67 до 84 балів - високий рівень сформованості історичних понять, який характеризується продуктивним типом розумової діяльності, з відтворенням понять у повному обсязі, із правильним поясненням та виокремленням основних рис історичних понять, їх зв'язків з іншими явищами та поняттями, локалізацією у часі й просторі, самостійним виконанням завдань, перенесенням засвоєних знань та вмінь на виконання інших видів діяльності за допомогою вчителя лише в поодиноких випадках.

На констатувальному етапі експерименту з метою об'єктивного поділу класів на експериментальні й контрольні проведено опитування й анкетування розумово відсталих семикласників для з'ясування їх особистого ставлення до вивчення історії. Визначено місце названого навчального предмета в ієрархії інтересів школярів із розумовою відсталістю та з'ясовано позитивне ставлення учнів до історії України на початковому етапі її вивчення, приблизно на однаковому рівні - від 0,79 до 0,86 балів (за формулою задоволеності Н. Кузьминої). Досліджено підготовку дітей до вивчення курсу історії - визначено рівні сформованості у них суспільно-історичних понять. Школярам пропонувалися завдання на визначення рівня знань і вмінь оперування загальновідомими суспільно-історичними поняттями, які вивчалися ними у пропедевтичний період у 2-6-х класах. Діагностичні завдання складалися з двох компонентів: визначення рівня знань основних понять і вміння використовувати їх у практичній діяльності.

За результатами аналізу учнівських робіт виявлено переважно вибіркові, фрагментарні, логічно не пов'язані між собою знання. Зафіксовано володіння школярами суспільно-історичними поняттями на низькому рівні у 30 %, на середньому -у 22 %, на достатньому - у 25 %, на високому - у 23 %. Дослідження вмінь застосовувати елементарні суспільно-історичні поняття у практичній діяльності вказали на проблемність їх формування в розумово відсталих дітей у пропедевтичний період. На низькому рівні було виконано 55 % робіт, на середньому - 15 %, на достатньому - 14 %, на високому -
16 %. Узагальнення результатів дослідження дало можливість встановити середній рівень володіння школярами загальновідомими суспільно-історичними поняттями. На основі проведеного діагностування визначено експериментальну групу, до якої ввійшло 56 розумово відсталих семикласників, а до контрольної - 58.

Мета формувального етапу дослідження полягала у визначенні ефективності розробленої моделі, комплексу та методики дидактичних ігор на засвоєння історичних понять розумово відсталими учнями експериментальних класів. На цьому етапі учні експериментальних і контрольних класів виконували всі навчальні завдання, передбачені змістом підручника. Відмінність полягала у способах опрацювання учнями навчального матеріалу. Школярі експериментальних класів опрацьовували навчальний матеріал методом дидактичних ігор, а в контрольних - традиційними способами.

За результатами дослідження було визначено ефективність комплексного використання дидактичних ігор. Метод математичного обчислення експериментальних даних дав можливість визначити, що на етапі закріплення вивченого матеріалу середній показник засвоєння історичних понять в учнів експериментальних класів становив 81,3 %, а в контрольних класах зафіксовано - 68,1 % від максимально можливого. На етапі перевірки раніше вивченого матеріалу виявлено такі показники сформованості історичних понять: в експериментальних класах - 77 %, а в контрольних - 57,8 %.

Для підтвердження чи спростування отриманих результатів було проведено серію аналогічних експериментів на етапах закріплення й перевірки вивченого матеріалу на ключових уроках основних тем курсу.

Результати досліджень показали, що рівень засвоєння історичних понять протягом усього навчально-виховного процесу в учнів експериментальних класів був вищим. На етапі закріплення в експериментальних класах показник засвоєння понять варіювався в межах 79,8 % - 82,8 % (середній показник - 81,3 %), а в контрольних класах результати коливалися від 67,3 % до 68,4 % (середній показник - 67,6 %).

При перевірці вивченого матеріалу на наступному уроці в експериментальних класах показники коливалися від 75,4 % до 78,6 % (середній показник - 77,1 %), а в контрольних класах - від 55,4 % до 58,7 % (середній показник - 57,3 %). Ефективність комплексного використання методу дидактичних ігор у формуванні історичних понять в учнів у порівнянні з традиційними на етапі закріплення вивченого матеріалу в середньому становила 13,7 %, а на етапі перевірки знань - 19,8 %.

Для визначення ефективності моделі дидактичних ігор у цілому та для дослідження міцності засвоєних історичних понять як одного з критеріїв діагностування рівня володіння знаннями учнів розроблено і проведено відстрочені контрольні зрізи в кінці вивчення основних тем та в кінці навчального року. Аналіз результатів відстрочених контрольних тематичних зрізів дає підстави стверджувати, що міцність знань краща в учнів експериментальних класів. Середній показник у школярів з експериментальної групи дорівнював 61 балу (72,6 %), а в контрольних
класах - 39 балам (46,4 %). Середня різниця у володінні історичними поняттями на цьому етапі становила 26,2 %.

Аналіз результатів підсумкових зрізів в експериментальних класах дорівнював 59,6 балам, що становило 70,9 % від максимальної кількості балів. Школярі контрольних класів набрали 25 балів, що у відсотковому еквіваленті становило 29,7 %. Різниця в показниках становила 41,2 %, що підкреслило ефективність ігрової моделі у формуванні історичних понять у розумово відсталих учнів та засвідчило міцність та усвідомленість сформованих знань та вмінь (табл. 1).

На кінець навчального року рівень володіння історичними поняттями в учнів експериментальних класів характеризувався як достатній (59,6 балів), а в контрольних класах цей рівень був середнім (25 балів).

Таблиця 1 Середні показники результатів володіння історичними поняттями учнями на різних етапах контролю

Етапи Класи	І	ІІ	ІІІ	IV
	%	%	%	%
Експериментальні	81,3	77,1	72,6	70,9
Контрольні	67,6	57,3	46,4	29,7
Різниця	13,7	19,8	26,2	41,2

Для об'єктивної перевірки отриманих результатів нами було використано лінійний кореляційний аналіз К. Пірсона, який підтвердив більш якісний взаємозв'язок між основними компонентами навчальної діяльності учнів експериментальних класів та результатами розв'язання підсумкових тестових завдань. Зокрема, в учнів експериментальної групи ступінь взаємозв'язку між заданими показниками був високим (від r=0,62 до r=0,67), а у школярів контрольної групи - незначним (показники r-Пірсона від 0, 33 до 0,38).

Таким чином, використання розробленої моделі дидактичної гри, комплексу ігор та їх методики на уроках історії в спеціальній школі сприяло підвищенню рівня формування понять у розумово відсталих учнів.



ВИСНОВКИ

1. Теоретико-методологічний аналіз проблеми дидактичної гри в педагогічній науці дав можливість виявити сутність методу дидактичної гри, яка полягає у створенні умовної ситуації, що через спеціальні правила та завдання регламентує навчально-ігрову діяльність дітей, спрямовуючи її на досягнення дидактичної мети. Встановлено, що метод дидактичної гри складається з таких взаємопов'язаних структурних елементів, як дидактичне та ігрове завдання, ігрові дії, правила, результат, обладнання та часовий регламент.

2. Визначено метод дидактичної гри як спосіб спільної взаємодіяльності вчителя й учнів, що спрямовує школярів на досягнення навчальної мети через виконання ними ігрових завдань. Розроблено модель методу дидактичної гри з формування історичних понять у розумово відсталих учнів, яка має діяльнісний характер і поєднує окремі компоненти в цілісну інтегровану динамічну систему. Обгрунтовано структуру моделі методу дидактичної гри, що складається з цільового, змістового, операційно-діяльнісного, стимулюючо-мотиваційного та оцінково-результативного компонентів. Встановлено, що відсутність чи обмежене функціонування певного компонента порушує гру, формалізуючи її.

3. Обгрунтовано зміст дидактичної гри як методу формування історичних понять у розумово відсталих учнів, що включає класифікацію, комплекси та методику застосування дидактичних ігор на уроках історії в спеціальній школі. Визначено класифікацію дидактичних ігор у навчанні історії дітей із розумовою відсталістю за ознаками: дидактична ціль та джерело отримання знань, характер пізнавальної діяльності учнів та ступінь керівництва грою, тривалість гри і кількість її учасників, логіка передачі знань і сутнісна основа гри, рівень складності та змістовий компонент. Встановлено, що ознакою дидактичних ігор є їх дидактичне спрямування, відповідно до якої створено навчально-ігрові комплекси, які вміщують ігри орієнтовані на мотивацію та актуалізацію раніше вивченого матеріалу, на вивчення нового матеріалу, на закріплення вивчених понять, на перевірку рівня сформованості історичних понять та їх корекцію, на систематизацію й узагальнення знань.

4. Розроблено методику проведення дидактичних ігор на уроках історії в спеціальній школі, визначено дії суб'єктів навчально-ігрового процесу на уроці, висвітлено діяльність учителя і школярів на всіх етапах гри. Розкрито компоненти підготовчого етапу методики: вибір гри та її назви, розробка правил, виготовлення наочності, консультування дітей; детально описано елементи вступного етапу - емоційну підготовку дітей, поділ їх на команди, пояснення ігрових завдань і правил гри; розглянуто особливості основного етапу - гру розумово відсталих підлітків та їх емоційну підтримку педагогом; описано складові заключного етапу (підбиття підсумків, повідомлення результатів та аналіз ігрових дій школярів).

5. Визначено рівні сформованості історичних понять у розумово відсталих школярів - низький, середній, достатній і високий - та розроблено їхні якісні та кількісні характеристики. Визначено рівень сформованості історичних понять у розумово відсталих школярів відповідно до таких компонентів навчальної діяльності учнів, як: повнота, усвідомленість, правильність відповідей та самостійність виконання завдань; узагальнювальним показником якості засвоєння навчального матеріалу обрано критерій - міцність сформованих історичних понять.

6. Експериментально доведено ефективність розробленого змісту дидактичної гри як методу формування історичних понять у розумово відсталих учнів на різних етапах контролю. На етапі закріплення вивченого матеріалу рівень володіння поняттями в учнів експериментальних класів був вищим на 13,7 % ніж показники контрольних груп. На етапі повторення вивченого матеріалу констатовано зростання на 19,8 % в експериментальній групі. Показники тематичних результатів засвідчили зростання рівня сформованості історичних понять в експериментальних класах на 26,2 %. На підсумковому контрольному етапі, у кінці навчального року, констатовано показники зростання в експериментальних класах на 41,2 % у порівнянні з контрольними.

Перспективою подальшого дослідження є вивчення сфер застосування методу дидактичної гри на уроках історії у 8-9 класах та інших навчальних предметах, розробка комп'ютерних ігор на історичну тематику та дослідження їх впливу на продуктивність засвоєння програмового матеріалу розумово відсталими учнями.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Косенко Ю. М. Особливості формування уявлень про хронологію та історичний час в учнів спеціальної школи / Ю. М. Косенко // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного університету : Серія соціально-педагогічна / [за ред. О. В. Гаврилова, В. І. Співака]. - Кам'янець-Подільський : ПП Мошинський В. С., 2008. - Вип. VIIІ. - С. 210 - 218.

2. Косенко Ю. М. Формування і корекція історико-просторових уявлень у розумово відсталих учнів / Ю. М. Косенко // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету : Серія соціально-педагогічна / [за ред. О. В. Гаврилова, В. І. Співака]. - Кам'янець-Подільський : Аксіома, 2009. - Вип. ХІІ. - С. 198 - 201.

3. Косенко Ю. М. Проблема дидактичної гри у навчанні розумово відсталих школярів / Ю. М. Косенко // Науковий часопис НПУ
ім. М. П. Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія : зб. наук. пр. - К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. - № 19. -
С. 84 - 88.

4. Косенко Ю. М. Корекційно-розвиваючий вплив дидактичних ігор у навчанні розумово відсталих учнів на уроках історії / Ю. М. Косенко // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : науковий журнал Сум. ДПУ ім. А. С. Макаренка. - Суми : Сум. ДПУ ім. А. С. Макаренка,
2011. - № 4 - 5. - С. 239 - 246.

5. Косенко Ю. М. Сутність дидактичної гри як методу навчання / Ю. М. Косенко // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : науковий журнал Сум. ДПУ ім. А. С. Макаренка. - Суми : Сум. ДПУ ім. А. С. Макаренка, 2011. - № 8. - С. 184 - 191.

6. Косенко Ю. М. Ретроспектива використання дидактичних ігор у навчанні історії дітей з вадами інтелекту / Ю. М. Косенко // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету ім. Івана
Огієнка / [за ред. О. В. Гаврилова, В. І. Співака]. - Серія соціально-педагогічна. - Кам'янець-Подільський : Медобори-2006, 2012. - Вип. XVII. - Ч. 2. - С. 106 - 114.

7. Косенко Ю. М. Особливості проведення дидактичної гри на уроках історії у спеціальній школі / Ю. М. Косенко // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна
психологія : зб. наук. пр. - К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2012. -
№ 21. - С. 130 - 134.

8. Косенко Ю. М. Дидактична гра як метод нервово-психічної підготовки учнів з вадами інтелекту на уроках історії / Ю. М. Косенко // Дефектолог. - 2012. - № 12. - С. 16 - 20.

9. Косенко Ю. М. Критерії визначення сформованості історичних понять у розумово відсталих учнів / Ю. М. Косенко // Педагогічні науки : зб. наук. пр. - Херсон : ХДУ, 2012. - Вип. 61. - С. 94 - 99.

10. Косенко Ю. М. Особливості використання дидактичних ігор при вивченні нового історичного матеріалу розумово відсталими учнями /
Ю. М. Косенко // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи : зб. наук. пр. Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини / [за ред. Н. С. Побірченко]. - Умань : ПП Жовтий О. О., 2012. - Вип. 43. -
Ч. 1. - С. 98 - 102.

11. Косенко Ю. М. Умови застосування дидактичних ігор на уроках історії в спеціальній школі / Ю. М. Косенко // Проблеми та перспективи наук в умовах глобалізації : матеріали VII Всеукраїнської наукової конференції. Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2012. - С. 32 - 33.

12. Косенко Ю. М. Ігрова модель навчання історії розумово відсталих учнів / Ю. М. Косенко // Глухівські наукові читання - 2012 : зб. матеріалів ІІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та
студентів. - Глухів-Ніжин : ПП Лисенко М. М., 2012. - С. 59 - 60.

13. Косенко Ю. М. Експериментальна перевірка ефективності методу дидактичних ігор у формуванні історичних понять в учнів спеціальної
школи / Ю. М. Косенко // Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови : наук.-метод. зб. / [за ред. В. В. Засенка, А. А. Колупаєвої]. - К. : 2012. - Вип. 3. - Ч. 2. - С. 107 - 119.

14. Косенко Ю. М. Дидактична гра як метод закріплення історичних понять у розумово відсталих учнів / Ю. М. Косенко // Дефектологія. Особлива дитина : навчання і виховання. - 2013. - № 1. - С. 37 - 39.

15. Косенко Ю. М. Втілення ідей А. С. Макаренка у теорію ігрового навчання розумово відсталих дітей / Ю. М. Косенко // Творча спадщина
А. С. Макаренка в контексті інноваційного розвитку освіти ХХІ століття : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. - Суми : Вид-во Сум. ДПУ ім. А. С. Макаренка, 2013. - С. 201 - 204.

16. Косенко Ю. М. Значення дидактичної гри у навчанні розумово відсталих старшокласників: за матеріалами досліджень науковців /
Ю. М. Косенко // Развитие системы коррекционного образования на современном этапе : материалы Международной научно-практической конференции. - Симферополь, 2013. - С. 108 - 113.



АНОТАЦІЇ

Косенко Ю. М. Дидактична гра як метод формування історичних понять у розумово відсталих учнів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.03 - корекційна педагогіка. - Інститут спеціальної педагогіки НАПН України. - Київ, 2013.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню дидактичної гри як методу формування історичних понять у розумово відсталих учнів.

У дисертації розкрито ознаки, структурні компоненти, класифікації та функції методів навчання взагалі та методу дидактичної гри зокрема. Теоретично обґрунтовано та розроблено зміст дидактичної гри як методу формування історичних понять у розумово відсталих школярів: модель методу дидактичної гри з формування історичних понять у дітей із розумовою відсталістю, класифікацію ігор для уроків історії спеціальних шкіл, ігрові комплекси та методику їх застосування; визначено критерії та рівні сформованості історичних понять у розумово відсталих школярів.

Експериментально виявлено та описано рівні сформованості суспільно-історичних понять у школярів із розумовою відсталістю перед вивченням історії та їх мотивацію до вивчення історії. Доведено ефективність запропонованої моделі методу дидактичної гри, комплексу та методики використання навчальних ігор на уроках історії в спеціальних закладах.

Ключові слова: дидактична гра, розумово відсталі діти, історичні поняття, модель методу дидактичної гри, класифікація навчальних ігор, комплекс дидактичних ігор, методика проведення ігор з історії.

Косенко Ю. Н. Дидактическая игра как метод формирования исторических понятий в умственно отсталых учеников. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.03. - коррекционная педагогика. - Институт специальной педагогики НАПН Украины. - Киев, 2013.

Диссертационное исследование посвящено дидактической игре как методу формирования исторических понятий в умственно отсталых учеников.

В диссертации раскрыто сущность дидактической игры, ее структуру, функции и классификации. Определено, что метод дидактической игры - это способ совместной деятельности учителя и школьников, способствующий достижению учениками дидактической цели через выполнение ими игровых заданий. Теоретически обосновано и разработано содержание дидактической игры как метода формирования исторических понятий в умственно отсталых школьников: модель метода дидактической игры, классификацию дидактических игр, учебно-игровые комплексы и методику проведения дидактических игр на уроках истории в специальной школе.

Обосновано модель метода дидактической игры, которая имеет деятельностную основу и состоит из целевого, содержательного, операционно-деятельностного, стимулирующе-мотивационного и оценочно-результативного компонентов. Определено классификацию дидактических игр в обучении истории умственно отсталых учеников по признакам: дидактическая цель и источник получения знаний, характер познавательной деятельности учащихся и степень руководства игрой, продолжительность игры и количество ее участников, логика передачи знаний и сущностная основа игры, уровень сложности и содержательный компонент. Разработано комплексы дидактических игр, ориентированных на мотивацию и актуализацию ранее изученного материала, на изучение новых знаний, на закрепление изученных понятий, на проверку уровня сформированности исторических понятий и их коррекцию, на систематизацию и обобщение исторических знаний. Представлено методику проведения дидактических игр на уроках истории в специальных школах, разработано критерии оценивания и уровни владения историческими понятиями школьниками с умственной отсталостью. дидактичний гра розумовий відсталий

Установлено, что после пропедевтического курса, исторические представления в умственно отсталых учеников логически и хронологически не взаимосвязаны между собой, у них сформированы лишь некоторые черты известнейших общественно-исторических понятий. На формирующем этапе исследования систематически применялся метод дидактических игр на всех типах и основных этапах уроков истории. Экспериментально доказано эффективность модели метода дидактической игры, учебно-игровых комплексов и методики использования дидактических игр на уроках истории в специальных школах.

Ключевые слова: дидактическая игра, умственно отсталые дети, исторические понятия, модель метода дидактической игры, классификация, комплекс дидактических игр, методика проведения игр по истории.

Kosenko J. N. Didactic game as the method of historical concepts formation in mentally retarded learners. - Manuscript.

The thesis for a candidate degree in pedagogical sciences, speciality
13.00.03 - correctional education. - Institute of Special Pedagogics of National Academy of pedagogical Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2013.

The thesis is devoted to the study of didactic games as the method of historical concepts formation in mentally retarded learners, model didactic definition game designing techniques while applying educational games in history lessons at special schools, leading to common enjoyment of learning historical concepts. Educational methods characteristics, structural components, classification and functions in general, and those of didactic games, in particular, have been revealed in the thesis. The content of didactic game as the method of historical concepts formation in mentally retarded learners has been theoretically proved and elaborated: the model of didactic game method, classification of didactic games, applied in History lessons at special schools, gaming complexes and methodology of their application; the criteria and levels of historical concepts formation in mentally retarded learners have been defined. The levels of socio-historical concepts formation in mentally retarded learners before they begin to study History and their motivation for learning History have been experimentally defined and described. Effectiveness of the suggested model of didactic game method, complexes and the methods of educational games application in History lessons at special schools has been proved.

...