Формування інформаційно-цифрової компетентності майбутніх фахівців освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування інформаційно-цифрової компетентності майбутніх фахівців освіти

Тимченко О. В., викладач природничих дисциплін

Комунального вищого навчального закладу

Київської обласної ради "Білоцерківський

гуманітарно-педагогічний коледж"

Анотація

У статті розглянуто сутність інформаційно-цифрової компетентності майбутніх учителів початкової школи, структуру ІКТ-компетентності вчителів на основі інтеграції кількох підходів: технологічної грамотності, поглиблення і створення знань. Здійснено аналіз міжнародних та вітчизняних документів щодо формування інформаційно-цифрової компетентності педагогів.

Указано рівні, компоненти інформаційно-цифрової компетентності, здійснено опис її кваліфікаційних рівнів відповідно до Національної рамки кваліфікацій.

Обґрунтовано можливість використання веб-квесту з метою формування і розвитку інформаційно-цифрової компетентності майбутніх фахівців освіти. інформаційний цифровий компетентність учитель

Ключові слова: компетентність, інформаційно-комунікаційна компетентність, інформаційно-цифрова компетентність, рамка цифрової компетентності, структура інформаційно-комунікаційної компетентності, веб-квест.

Аннотация

Тимченко Е. В. Формирование информационно-цифровой компетентности будущих специалистов образования

В статье рассмотрена сущность информационно-цифровой компетентности будущих учителей начальных классов, структуру ИКТ-компетентности учителей на основе интеграции трех подходов. Осуществлен анализ международных и отечественных документов по формированию информационно-цифровой компетентности педагогов. Указано уровни, компоненты информационно-цифровой компетентности, осуществлено описание ее квалификационных уровней в соответствии с НРК. Обоснована возможность использования веб-квеста с целью формирования и развития информационно-цифровой компетентности будущих учителей начальной школы.

Ключевые слова: компетентность, информационно-коммуникационная компетентность, информационно-цифровая компетентность, рамка цифровой компетентности, структура информационно-коммуникационной компетентности, веб-квест.

Annotation

Tymchenko, O. V. Formation of Information-Digital Competence of Future Education Professionals

The article deals with the issues of information and digital competence of future primary school teachers, the structure of information digital competence of teachers on the basis of integration of three approaches: technological literacy, deepening and creating knowledge. The author determines the need for the formation and development of information and digital competence in the future specialists in education as an important component of their professional training. International and national documents on the formation of information and digital competence of teachers are analyzed. It is reported the levels, components of information and digital competence, it is described its qualification levels in accordance with the national qualifications framework. It is spoken in detail about the use of the web-quest for the formation and development of information and digital competence of future specialists in education due to the awareness of the meaning of information and digital technologies for professional activity and life-long learning, practical application of knowledge, skills, professional and educational goals. The task of the higher school in providing the personal and professional formation of future teachers of primary school classes according to the modern needs is determined.

Key words: competence, information-communication competence, information-digital competence, digital competence framework, ICT-competence structure, web-quest.

Постановка проблеми

Сучасний розвиток цивілізації характеризується прискореним прогресом технологій, що викликають закономірні зміни в житті людства і стосуються всіх сфер діяльності, зокрема й освітньої, яка водночас стає основою й передумовою розвитку суспільства, об'єднаного спільними цінностями й культурою. Світова спільнота ввійшла в нову епоху, коли ринок праці більше не потребує працівників, які вміють лише відтворювати попередній досвід людства. Нині зростає попит на фахівців з оригінальним мисленням, здатних до нестандартних рішень, таких, які вміють орієнтуватися в інформаційному просторі, працювати в динамічних умовах. Саме тому змінюються пріоритети у вимогах до змісту освіти та компетентностей працівників.

У Законі України "Про освіту" [15] зазначено, що метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, здатних до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.

Досягнення цієї мети забезпечується на основі формування й розвитку таких ключових компетентностей, яких потребує кожен для особистої реалізації, активної громадянської позиції, відповідальності, що забезпечить особисту реалізацію та життєвий успіх упродовж усього життя [9]. Однією з десяти ключових компетентностей Нової української школи визначено інформаційно-цифрову, необхідну кожній сучасній людині для успішної професійної діяльності, швидкого та ефективного опанування новітніх технологій, застосування їх для власних потреб.

Варто відзначити, що в розвитку інформаційного суспільства якісна освіта стає одним із головних чинників успіху, а педагог є одночасно й об'єктом, і провідником позитивних змін [3]. Ефективно здійснювати освітній процес, забезпечувати відповідальне використання засобів цифрових технологій для управління інформацією, комунікації, створення контенту здатна лише інформаційно грамотна особистість. Саме тому формування й розвиток інформаційно-цифрової компетентності майбутніх фахівців освіти є важливою складовою їхньої професійної підготовки. Проте нині спостерігається невідповідність професійних компетентностей майбутніх педагогів викликам цифрового суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

На сучасному етапі в освітньому просторі для опису навичок і компетентності у сфері інформаційно-комунікаційних технологій паралельно використовується низка понять, зокрема "цифрова компетентність", "інформаційно-цифрова компетентність", "інформаційно-комунікаційна компетентність", "медіа-компетентність", "цифрова грамотність", "цифрова культура". Серед них найбільш уживаним є поняття "інформаційно-комунікаційна компетентність" як здатність людини застосовувати інформаційно-комунікаційні технології в житті, навчанні та роботі, постійно й автономно розвивати її.

Тлумачення сутності понять "цифрова грамотність", "цифрова компетентність", "цифрова культура", визначення їх структури, особливостей знаходимо в багатьох працях зарубіжних і вітчизняних науковців. У дослідженнях Н. Сороко [18], О. Спіріна [19] науково обґрунтовано питання цифрової грамотності та інформаційно-комунікаційної компетентності людини. Роботи О. Гриценчук, І. Іванюк, С. Литвинової, І. Малицької, Н. Морзе, О. Овчарук О. Кравчини [6; 12 та ін.] присвячені проблемі оцінювання інформаційно-комунікаційної компетентності.

Г. Лаврентьєва [5], Р. Моцик [7], О. Нікулочкіна [8], Л. Пєтухова [13], О. Суховірський [21] та інші висвітлюють окремі аспекти формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх учителів початкових класів.

Мета статті - розглянути сутність інформаційно-цифрової компетентності майбутніх учителів початкової школи, структуру ІКТ-компетентності вчителів на основі інтеграції таких підходів: технологічної грамотності, поглиблення і створення знань; проаналізувати міжнародні й вітчизняні документи щодо формування інформаційно-цифрової компетентності педагогів; обґрунтувати можливість організації веб-квесту з метою формування й розвитку інформаційно-цифрової компетентності майбутніх фахівців освіти.

Виклад основного матеріалу

Визначальною рисою сьогодення є стрімке впровадження цифрових технологій у життя суспільства, а уміння ефективно використовувати їх засоби поступово стає необхідним для більшості професій. Підвищення рівня та якості знань, формування сучасних компетентностей, зокрема вміння здобувати інформацію, спілкуватися іноземними мовами, підготовка до професій майбутнього є основними завданнями реформи освіти конкурентоздатної країни.

В освітньому середовищі компетентність розглядають як динамічну комбінацію знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність [15].

Як показує аналіз наукових джерел, характерною особливістю сучасних освітніх тенденцій у вищій школі є спрямованість на розвиток професійних знань і компетентностей, творчої ініціативи, конкурентоспроможності, мобільності майбутніх фахівців, здатності до самостійної розумової праці, самовизначення та самоосвіти.

Зміщення акценту з накопичування нормативно визначених знань, умінь і навичок на розвиток у студентів здатності практично діяти, застосовувати навички й досвід успішних дій у ситуаціях професійної діяльності та соціальної практики передбачає компетентнісний підхід [1]. Такий підхід забезпечує високий рівень готовності майбутніх фахівців освіти до успішної діяльності в різних сферах суспільства. Водночас формування й розвиток у майбутніх педагогів інформаційно-цифрової компетентності набуває особливого значення.

У Концепції Нової української школи [9] зазначено, що наскрізне використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі має стати інструментом забезпечення успіху реформи. Отже, лише компетентний у сфері інформаційно-комунікаційних технологій учитель початкових класів може забезпечити системне, наскрізне впровадження цифрових технологій у процесі вивчення всіх навчальних предметів, взаємодію учнів між собою та з учителем, здійснення досліджень, індивідуальне навчання.

Автори нового освітнього стандарту [9] розглядають інформаційно-цифрову компетентність як впевнене й водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, у публічному просторі та приватному спілкуванні. Ця компетентність включає інформаційну й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, уміння працювати з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеки, а також розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).

Водночас доступність і простота інформаційно-комунікаційних технологій сприяють широкому використанню їх засобів в освітньому процесі, оскільки вони забезпечують його інтенсифікацію, збільшують швидкість та якість сприйняття, розуміння та засвоєння знань.

У Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки [4] вказано, що процес навчання із впровадженням цифрових технологій стає мобільним, диференційованим та індивідуальним. Проте технології не замінюють учителя, а надають йому нові можливості, дозволяючи разом з учнем отримувати задоволення від захопливого процесу спілкування й пізнання, допомагають йому автоматизувати значну частину своєї роботи, вивільняючи час для пошуку, спілкування, самовдосконалення, індивідуальної роботи з учнями, забезпечують зворотний зв'язок, підвищують ефективність управління освітнім процесом та освітою в цілому. Тому сформована інформаційно-цифрова компетентність майбутнього педагога дозволить йому у професійній діяльності приймати ефективні рішення щодо використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у певній ситуації, ураховуючи при цьому потреби та можливості учнів сучасної початкової школи [22].

У Рекомендаціях Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей для навчання впродовж життя [16] визначено, що основу цифрової компетентності становлять базові навички з використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій: використання комп'ютерів для пошуку інформації, її аналіз, збереження, продукування, презентація та обмін нею, а також для спілкування в соціальних мережах в Інтернеті.

Нині у сфері освітніх стандартів найсучаснішим стратегічним документом, розробленим європейською спільнотою, є Рамка цифрової компетентності для громадян (DigComp 2.0: Digital Competence Framework for Citizens) [24], яка визначає основні складові цифрової компетентності у п'яти сферах (інформація та цифрова грамотність, комунікація та співробітництво, створення цифрового контенту, безпечність, вирішення проблем) за трьома рівнями (базовий, незалежний, професійний користувач).

За твердженням О. Овчарук [10], в оновленій рамці цифрової компетентності 2.1 уміщено дескриптори, які описують уже вісім рівнів майстерності, визначених у формі конкретних результатів навчання, та подано таку структуру цифрової компетентності:

· сфери (п'ять компонентів цифрової компетентності);

· дескриптори та назви компетентностей (відповідно до кожної сфери);

· рівні грамотності (за кожним компонентом компетентності);

· приклади знань, навичок та ставлення (застосовані до кожного компонента компетентності).

Концептуальна еталонна модель цифрової компетентності педагога DigCompEdu, розроблена дослідницьким центром Європейської Комісії [23] у 2017 році, орієнтована на фахівців усіх рівнів освіти, починаючи з раннього дитинства до вищої освіти та освіти дорослих, включаючи загальноосвітню та професійну підготовку, навчання осіб з особливими потребами та неформальне навчання. У моделі чітко визначено 22 складові у шести сферах цифрової компетентності педагога:

· професійне залучення (використання засобів цифрових технологій для спілкування, співпраці та професійного розвитку);

· цифрові ресурси (пошук, створення та поширення цифрових ресурсів);

· навчання та викладання (управління та організація використання засобів цифрових технологій у навчанні);

· оцінювання (використання засобів цифрових технологій і стратегій для вдосконалення цифрового оцінювання);

· розширення можливостей тих, хто навчається (упровадження цифрових технологій для вдосконалення інклюзивної, індивідуальної освіти та активного залучення учнів та студентів);

· сприяння цифровій компетентності учнів (забезпечення можливостей креативного та відповідального використання цифрових технологій для роботи з інформацією, комунікації, створення контенту та розв'язування проблем).

Відповідно до представленої моделі сформована цифрова компетентність дозволить майбутньому фахівцю освіти не лише використовувати засоби цифрових технологій для професійної взаємодії з колегами, учнями, їхніми батьками, власного професійного розвитку, забезпечення стратегій навчання, орієнтованих на учнів, їх оцінювання, підвищення ефективності зворотного зв'язку у процесі навчання, але й передбачає набуття ним умінь та досвіду формування інформаційно-цифрової компетентності учнів.

У міжнародному стандарті "Структура ІКТ-компетентності вчителів" [20], розробленому ЮНЕСКО спільно із провідними експертами у сфері ІКТ, визначено компетентності педагогів, необхідні для ефективної організації навчання з використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій. Структура ІКТ-компетентності вчителів утворюється інтеграцією трьох підходів до навчання, заснованих на розвитку особистості (технологічна грамотність, поглиблення та створення знань), із шістьма аспектами педагогічної діяльності роботи (розуміння ролі ІКТ в освіті, навчальна програма та оцінювання, педагогіка, ІКТ, організація та керування, підвищення кваліфікації вчителів).

У щоденній практиці вчителя початкової школи реалізація підходу технологічної грамотності передбачає:

· навички використання засобів цифрових технологій;

· уміння обирати й використовувати готове навчальне або тренувальне програмне забезпечення, ігри та веб-вміст у комп'ютерних класах або в обмежених комп'ютерних засобах звичайного класу з метою досягнення цілей навчальної програми;

· упровадження стратегій оцінювання;

· уміння застосовувати ІКТ для управління освітнім процесом та для підвищення своєї кваліфікації.

Здатність керувати інформацією, структурувати завдання для вирішення проблем, поєднувати універсальні та спеціалізовані програмні засоби з дитиноцентрованими методами навчання та спільними проектами, уміння застосовувати ІКТ для створення та моніторингу учнівських проектів з різних навчальних предметів, співпраці з іншими вчителями задля підвищення свого професійного рівня - саме така мета другого підходу - поглиблення знань. Це означає, що вчитель початкової школи забезпечує використання засобів ІКТ для більш ефективного навчання учнів, застосування ними знань, здобутих у процесі вивчення шкільних предметів, для виконання реальних життєвих завдань.

Учитель, який здатний реалізувати ще один підхід - створення знань, - забезпечує проектування навчальних ресурсів і середовища на основі ІКТ із залученням до цього своїх учнів та колег, упровадження цифрових технологій для розвитку в учнів уміння критично мислити, постійно та вдумливо навчатися.

У методичних рекомендаціях "Основи стандартизації інформаційно-комунікаційних компетентностей в системі освіти України" [11] вітчизняні дослідники визначають знання, уміння та ставлення, що становлять когнітивний, операційний та аксіологічний аспекти інформаційно-цифрової компетентності:

· знання, зокрема особливостей інформаційних потоків у сфері освіти, основ ергономіки й інформаційної безпеки;

· здатності й уміння, які включають уміння здобувати інформацію з різних джерел у зрозумілому вигляді, працювати з різними відомостями та критично оцінювати їх, використовувати у професійній діяльності засоби інформаційно-комунікаційних технологій та навички з використання комп'ютерної техніки;

· ставлення особистості до застосування інформаційно-комунікаційних технологій для відповідальної соціальної взаємодії та поведінки.

Фахівці інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України охарактеризували чотири рівні розвитку інформаційно-цифрової компетентності вчителя: користувач, тьютор, консультант і дослідник - та визначили для кожного з них мотиваційно-ціннісний, когнітивно-операційний та рефлексійно-проектувальний компоненти [11].

Аналізуючи зміст інформаційно-цифрової компетентності, О. Спірін [11] пропонує визначати шість рівнів розвитку компетентності:

· вступний, що передбачає розуміння необхідності ІКТ для розвитку освіти;

· мінімально-базовий, тобто вміння користуватися готовими програмними продуктами;

· базовий, на якому педагог демонструє знання й уміння використовувати основні поняття ІКТ у професійній діяльності;

· підвищений/поглиблений, на якому педагог вільно застосовує знання з ІКТ у професійній діяльності;

· дослідницький як вільне використання ІКТ, Інтернет-ресурсів у дослідницькій, проектній діяльності;

· експертний - педагог є експертом із питань упровадження ІКТ в освітній процес.

В освітній програмі підготовки вчителів початкової школи серед загальних компетентностей випускника педагогічного закладу вищої освіти зазначена й інформаційно-цифрова, яка включає здатність до застосування сучасних засобів інформаційних і комп'ютерних технологій для розв'язання комунікативних завдань у професійній діяльності вчителя. Відповідно до дескрипторів Національної рамки кваліфікацій [14] наводимо опис кваліфікаційних рівнів інформаційно-цифрової компетентності (табл. 1).

Таблиця 1

Опис кваліфікаційних рівнів компетентності

Підготовка майбутніх учителів початкової школи до успішної професійної діяльності, формування й розвиток їх інформаційно-цифрової компетентності здійснюється упродовж усього терміну навчання в закладі вищої освіти, зокрема і на заняттях із природничих дисциплін.

Аналізуючи піраміду цифрового залучення Ст. Віллера [2], переконуємося, що он-лайн-поведінка майбутніх фахівців включає ті ж види й рівні діяльності, що і традиційне навчання: від споглядання завдяки коментуванню до створення власного контенту й навчання інших. Варто наголосити, що формування інформаційно-цифрової компетентності можливе за умови організації активної навчально-пізнавальної діяльності студентів, яка забезпечуватиме перехід від пасивного отримання знань до пізнання як активної діяльності. Це забезпечується завдяки впровадженню технології "веб-квест", яка є актуальним об'єктом сучасного педагогічного дослідження.

Аналіз наукових публікацій свідчить про високий інтерес педагогічної спільноти до проблеми практичного застосування технології "веб-квест". Проте питання значення й місця веб-квестів у процесі формування інформаційно-цифрової компетентності майбутніх педагогів початкової школи потребує додаткового вивчення.

У науковій літературі немає єдиного теоретичного підходу до формулювання поняття "веб-квест". Проте більшість дослідників наголошують [17], що в ході виконання навчальних, пошуково-пізнавальних, проблемних завдань веб-квесту учні/студенти навчаються знаходити, опрацьовувати, аналізувати, систематизувати і презентувати необхідну інформацію, розв'язувати поставлені завдання. Це сприяє розвитку мислення, професійних умінь учасників освітнього процесу, трансформації функцій педагога у функції тьютора, фасилітатора.

Організація веб-квестів як самостійної пізнавальної діяльності майбутніх фахівців освіти у процесі вивчення природничих дисциплін ґрунтується на переконанні, що інтеграція цифрових технологій в освітній процес сприяє не лише посиленню мотивації студентів до навчання, створенню умов самореалізації та самоствердження в близькому для них середовищі, оскільки студент XXI століття є представником цифрового покоління, а й формуванню в них інформаційно-цифрової компетентності.

Організовуючи веб-квест, педагог пропонує студентам виконати завдання, надаючи певний план реалізації, посилання на потрібні Інтернет-ресурси, тим самим допомагаючи у виборі потрібної інформації та одночасно створюючи цілісну картину бачення проблеми. У процесі виконання завдань студенти здійснюють процес пошуку необхідної інформації, користуючись запропонованими та іншими освітніми Інтернет-ресурсами, формулюють відповіді та надсилають їх викладачеві у Google Forms або за допомогою електронної пошти. Отримана інформація узагальнюється студентами у формі буклету або презентації за допомогою програмних додатків MS Publisher, MS PowerPoint, створення Інтернет-сторінки тощо.

Одночасно із виконанням завдань квесту студентам пропонується створювати папки з файлами не лише на персональних комп'ютерах, а й у хмарному середовищі, зокрема в акаунті Google, здійснювати резервне копіювання файлів виконаних робіт, забезпечувати доступ до них на інших пристроях: мобільному телефоні, планшеті або комп'ютері в навчальному кабінеті, налаштовувати оф-лайновий доступ до акаунту Google, використовувати QR-код для швидкого доступу до потрібного веб-ресурсу на мобільному телефоні чи планшеті. Демонструється також практика застосування в освітньому процесі різноманітних веб-ресурсів із такою метою:

· для зберігання медіафайлів, наприклад, YouTube;

· для створення й зберігання навчальних матеріалів: он-лайн-презентацій, карт знань (ментальних карт), інфографіки, інтерактивних кросвордів, тестових середовищ тощо (LearningApps, Merlot II, Prezi, Moovly, PowToon, Тhinglink, Bubbl.us, FreeMind, Gloster, Padlet, Rebus1 та ін.);

· для спільної роботи з різними документами (Google Docs, Google Maps Google Sites, Google таблицями та ін.).

Упровадження технології "веб-квест" сприяє формуванню інформаційно-цифрової компетентності майбутніх фахівців завдяки усвідомленню значення інформаційно-комунікаційних технологій для професійної діяльності та навчання впродовж життя, практичному застосуванню знань, умінь, навичок для професійних і навчальних цілей, відповідальній соціальній взаємодії.

Висновки

Професійна діяльність учителя початкових класів полягає в тому, що він адаптує учнів до нового для них середовища та першим демонструє значення й переваги інформаційно-комунікаційних технологій не тільки як засобу для ігор, але і як знаряддя навчальної діяльності. Використовуючи можливості інформаційно-комунікаційних технологій, педагог спонукає учнів до активного навчання, заохочує до взаємодії, співпраці, сприяє формуванню вмінь вирішувати проблеми, створювати нові знання. У таких умовах посилюється роль учителя початкової школи як партнера у вихованні й розвитку особистості дитини.

Саме тому перед сучасною вищою освітою постає завдання забезпечити особистісне та професійне становлення майбутніх учителів початкових класів таким чином, щоб рівень компетентності фахівця відповідав потребам сьогодення, дозволив забезпечити якісну освіту молодших школярів.

Список використаних джерел

1. Бойчук Ю. Д. Компетентнісний підхід як методологічна основа реформування вітчизняної сучасної вищої освіти / Ю. Д. Бойчук, А. В. Турчинов // Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. 2014. Выпуск 48. (Серия "Педагогические науки"). С. 29-34.

2. Дорош Марина. Діти і технології: "піраміда цифрової поведінки" [Електронний ресурс] / Марина Дорош // Media Sapiens. Режим доступу: https://ms.detector.media/mediaprosvita/kids/diti_i_tekhnologii_piramida_tsifro%20voi_povedinki/.

3. Концепція розвитку педагогічної освіти: наказ МОН України від 16.07.2018 № 776 [Електронний ресурс] // Міністерство освіти і науки України: офіційний веб-портал. Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-koncepciyi-rozvitku-pedagogichnoyi-osviti.

4. Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки: розпорядження Кабінету міністрів України від 17 січня 2018 року № 67-р [Електронний ресурс] // Верховна рада України: офіційний веб-портал. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80.

5. Лаврентьєва Г. П. Пропедевтика формування інформаційної культури учнів у початковій школі / Г. П. Лаврентьєва // Комп'ютер у школі та сім'ї. 2013. № 8. С. 3-8.

6. Литвинова С. Г. Інформаційно-комунікаційні компетентності вчителів загальноосвітніх навчальних закладів / С. Г. Литвинова // Комп'ютер у школі і сім'ї. 2011. № 5. С. 6-10.

7. Моцик Р. В. Формування готовності майбутніх учителів початкових класів використовувати персональний комп'ютер як засіб навчальної діяльності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти" / Р. В. Моцик. К., 2009. 22 с.

8. Нікулочкіна О.В. Розвиток інформаційної компетентності вчителя початкових класів у системі післядипломної освіти: дис. … кандидата пед. наук: 13.00.04 / Нікулочкіна Олена Василівна. Запоріжжя, 2009. 278 с.

9. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf.

10. Овчарук О. В. Цифрова педагогіка в підготовці вчителя XXІ століття / О. В. Овчарук // Цифрова компетентність сучасного вчителя нової української школи: зб. тез доповідей учасників Всеукр. наук.-практ. семінару (28 лютого 2018 року, м. Київ) / за заг. ред. О. Е. Коневщинської, О. В. Овчарук. К.: Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, 2018. С. 50-53.

11. Основи стандартизації інформаційно-комунікаційних компетентностей в системі освіти України: метод. pекомендації / [В. Ю. Биков, О. В. Білоус, Ю. М. Богачков та ін.] ; за заг. ред. В. Ю. Бикова, О. М. Спіріна, О. В. Овчарук. К.: Атіка, 2010. 88 с.

12. Оцінювання інформаційно-комунікаційної компетентності учнів та педагогів в умовах євроінтеграційних процесів в освіті: посібник / Биков В. Ю., Овчарук О. В. та інші. К.: Педагогічна думка, 2017. 160 с.

13. Петухова Л. Є. Теоретико-методичні засади формування інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів: дис. … доктора пед. наук: 13.00.04 / Петухова Любов Євгенівна. Херсон, 2009. 564 с.

14. Про затвердження Національної рамки кваліфікацій: постанова Кабінету міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1341 [Електронний ресурс] // Верховна рада України: офіційний веб-портал. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF.

15. Про освіту: Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII [Електронний ресурс] // Верховна рада України: офіційний веб-портал. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.

16. Про основні компетенції для навчання протягом усього життя: рекомендація 2006/962/ЄС Європейського Парламенту та Ради (ЄС) від 18 грудня 2006 року [Електронний ресурс] // Верховна рада України: офіційний веб-портал. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_975.

17. Сокол І. М. Підготовка вчителів до використання квест-технології в системі післядипломної освіти: дис. … канд. пед. наук: 13.00.04 / Сокол Ірина Миколаївна. Запоріжжя, 2016. 284 с.

18. Сороко Н. В. Розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів філологічної спеціальності в умовах комп'ютерно орієнтованого середовища: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.10 "Інформаційно-комунікаційні технології в освіті" / Н. В. Сороко. К., 2012. 20 c.

19. Спірін О. М. Інформаційно-комунікаційні та інформатичні компетентності як компоненти системи професійно-спеціалізованих компетентностей вчителя інформатики [Електронний ресурс] / О. М. Спірін // Інформаційні технології і засоби навчання. 2009. № 5 (13). Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/3733/2/09somtio.htm.

20. Структура ІКТ-компетентності вчителів: рекомендації ЮНЕСКО [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://pond.if.ua/attachments/article/272/rekomendacii_ikt.pdf.

21. Суховірський О. В. Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до використання інформаційних технологій: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти" / О. В. Суховірський. К., 2005. 27 с.

22. Jakstiene V. The Coherence of Teacher's ICT Competence and Study Programmes // Socialiniai mokslai. 2011. № 1 (71). pp. 62-72.

23. Redecker C. European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu. Punie Y. (ed). EUR 28775 EN. Publications Office of the European Union, Luxembourg, 2017, ISBN 978-92-79-73494-6, doi: 10.2760/159770, JRC107466.

24. Vuorikari R., Punie Y., Carretero Gomez S., Vanden Brande, G. (2016) DigComp 2.0: The Digital Competence Framework for Citizens. UpdatePhase 1: The Conceptual Reference Model. Luxembourg Publication Office of the European Union. EUR 27948 EN. doi: 10.2791/11517/ 44 p.

Размещено на Allbest.ru