Діяльність козацьких товариств як складова національно-патріотичного виховання

Анотація

В роботі розглядається створення та функціонування козацьких товариств в Україні через призму національно-патріотичного виховання.

Ключові слова: козацтво, громадські організації, національне виховання, патріотизм, освіта.

Проблема козацтва одна із центральних в історії України, а тому завжди привертала увагу дослідників. Письменники, поети ідеалізували козацтво, розглядаючи його демократизм, прагнення до рівності як втілення суспільного ідеалу українського народу. М. І. Костомаров звеличував козацтво як вираз суто «національного духу» українського народу. «В національній ідеї концентруються відповіді на найскладніші питання: задля чого живе нація, як вона реалізує себе в оточенні інших спільнот» [13]. Адже для української нації, яка нині находиться на етапі з'ясування власних традицій соціально-економічного, мовного, освітньо-культурного життя, звернення до проблеми національного виховання є, вочевидь, необхідним моментом самовизначення. Бо саме сьогодні важливо ввести те специфічне, що є в досвіді культурної спільноти в міжнаціональну площину культур, в межах якої дана спільнота констатується. Щоб утілити у життя таку широку політику визнання культурної особливості замало загальних принципів розроблених на політико-правових засадах, слід звернутися до особистісного буття та життєвого світу людини, тому і акцент у формуванні нової людини ставиться у площину її своєвартості для української національної спільноти. Саме виховання, як один із перших та найвагоміших чинників формування людини, закладає у кожній особистості підвалини для усвідомлення себе людиною національно самобутньою, залучає її до пошуку власної культурної ідентичності. У яких започатковано розв'язання даної проблеми

Мета роботи полягає в здійсненні аналізу діяльності козацьких товариств в Україні як складової національно-патріотичного виховання. Запропонована мета передбачає вирішення наступних завдань:

• з'ясувати рівень дослідження створення та функціонування козацьких товариств в Україні;

• визначити місце козацьких товариств в системі державного механізму;

• проаналізувати роль козацьких товариств в освітніх установах України.

Козацький громадський рух в Україні сьогодні набув великого поширення. Це ознака того, що суспільство відчуває нагальну потребу у визначенні національної ідеї нашого народу, провідником якої з давніх часів вважається козацтво, тому основною метою діяльності українського козацтва є сприяння розбудові України як суверенної, самостійної та незалежної, демократичної й правової держави, з козацькою моделлю демократії, яка гармонійно поєднує вольності й свободи з дисципліною та порядком у державі.

Сучасний козацький громадський рух це система громадського навчально-виховного впливу, покликана забезпечити козацько-лицарську освіту молоді, духовний зв'язок з предками, розвинути відносини із сучасниками і зорієнтувати на інтереси нащадків.

Громадські організації у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законом України «Про об'єднання громадян», чинним законодавством України, Статутами Українського козацтва, Указом Президента України від 15 листопада 2001 року №1092/2001 «Про національну програму відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки», Указом Президента України від 9.10.2007 №955/2007 «Про відзначення 300-річчя подій, пов'язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана України Івана Мазепи та укладенням українсько-шведського союзу», Указом Президента України від 01.02.2008 № 78/2008 «Про відзначення у 2008 році 360-ї річниці подій, пов'язаних з початком Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття» і від 11.03.2008 №207/2008 «Про відзначення 350-річчя перемоги війська під проводом гетьмана України Івана Виговського у Конотопській битві», прогресивними українськими козацькими звичаями та традиціями, які не суперечать законам України [11; 5; 4; 14; 13].

Козацькі організації створюються і діють на основі добровільності та рівноправності їх членів, самоврядування, принципів законності та гласності.

На сьогодні українське козацтво об'єднує понад 700 козацьких організацій (юридичних осіб) чисельністю більше 300 тис. осіб. Із них близько 40 організацій міжнародні та всеукраїнські, більше 255 обласні, 263 районні (районні у містах) та 176 міські. На базі існуючих козацьких організацій сформовано близько 300 козацьких громадських формувань з охорони громадського порядку чисельністю 10 620 осіб, які співпрацюють з підрозділами Міністерства внутрішніх справ України та інших зацікавлених міністерств

Первинні козацькі організації створюються за місцем роботи, навчання, проживання козаків. Для керівництва організацією вони обирають на своїх радах отамана і його заступників визначають права і обов'язки членів організації; символіку, назву та форму одягу.

Координацію діяльності козацьких громадських організацій здійснює Координаційна рада з питань розвитку козацтва при Кабінеті Міністрів України, що спирається на Положення кабінету Міністрів від 01.08.2011 № 885. Головою Ради є Міністр оборони.

Координаційна рада відповідно до покладених на неї завдань:

1) проводить аналіз рішень органів державної влади з питань відродження традицій козацтва в Україні та підготовку відповідних пропозицій;

2) бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань розвитку козацтва в Україні;

3) вносить Кабінету Міністрів України пропозиції та рекомендації щодо:

а) реалізації державної політики у сфері відродження та розвитку історичних, патріотичних, військових та культурних традицій козацтва в Україні;

б) залучення козацтва в Україні до:

• процесу військово-патріотичного виховання та допризовної підготовки молоді;

• подолання наслідків надзвичайних ситуацій;

• охорони громадського порядку і державного кордону;

• участі у військових церемоніях, парадах тощо;

• патріотичного та духовного виховання дітей і молоді,

• організації фізкультурно-спортивної та культурно-просвітницької роботи серед молоді;

• сприяння охороні пам'яток історії та культури,

• природоохоронній та науково-пошуковій роботі, відновленню історичних назв, пов'язаних з історією козацтва в Україні;

• надання державної підтримки організації та проведення фестивалів козацької творчості, спортивних змагань.

Українське козацтво, як громадська організація, створюється з урахуванням сучасного адміністративно-територіального поділу України за територіальним, виробничо-територіальним принципом, і складається з первинних козацьких товариств.

Колегіальні керівні органи українського козацтва складаються з Великої Ради Українського козацтва та Ради Генеральної старшини українського козацтва.

Велика Рада українського козацтва складається з делегатів, обраних Радами крайових (обласних) козацьких товариств у кількості, затвердженій Радою Генеральної старшини і скликається один раз на рік та визначає і затверджує принципи, стратегію, завдання і напрямки діяльності українського козацтва.

Козацькі організації, з метою виконання та досягнення своїх цілей і задач тісно взаємодіють з центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, науковими установами, загальноосвітніми закладами, церквою, підрозділами збройних сил та інших силових структур.

В українському козацтві створюються та діють як його структурні осередки дитячі, юнацькі та молодіжні козацькі організації відповідно до положень про ці організації, що затверджує голова (гетьман).

Члени цих організацій поділяються за віком: «Козачата» (дівчата «Лелі») до 10 років, «Соколи» (дівчата «Дани») 10-14 років, «Джури» (дівчата «Берегині») 14-16 років.

Згідно із системою вдосконалення, козак досягає ступеня «Козак-молодик» з 16 років, «Козак-воїн» з 20 років, після проходження служби, «Козак-лицар» з 40 років, після виконання певних вимог, «Козак-характерник» як найвищий ступінь досконалості.

Протягом 90-х років XX ст. виникло кілька дитячих і юнацьких організацій, які в основу своєї діяльності поклали козацькі традиції, мораль, історію. Практика роботи козацьких громадських організацій переконує, що поглиблення і примноження козацько-лицарських традицій у сучасних умовах сприяє піднесенню духовності як кожної особистості зокрема, так і всієї громади, суспільства загалом.

У багатьох сучасних школах поширене створення самодіяльних добровільних об'єднань учнів, які діють на основі конституції «Козацької республіки» (своєрідного статуту організації). Основною структурною одиницею шкільної козацької організації є шкільний курінь, який складається із класних загонів, загони з роїв (по 6-8 осіб). Вищий орган куреня, козацьке коло, вирішує і організовує найважливіші справи, відкритим голосуванням обирає колективний орган козацького самоврядування курінну козацьку раду кількістю не менше трьох осіб на чолі з отаманом. До ради куреню можуть бути обрані дійсні козаки (члени організації). Для організування роботи з козачатами, джурами та молодими козаками курінь створює різноманітні козацькі об'єднання: клуби, козацькі штаби, пости, команди, застави, стани, дозори, гурти тощо.

Серед форм роботи переважають ігри, конкурси, свята, змагання, походи. На всеукраїнському рівні дитячий козацький рух представлений такими організаціями: «Січ»; «Козаченьки»; «Дніпровська Січ» тощо.

Оновлена світоглядно-філософська концептуальна модель національно-патріотичного виховання сучасної української молоді передбачає реалізацію наступних перспектив як в теоретичному, так і в практичному контексті:

• системний розвиток історичних, господарських та культурних традицій українського козацтва;

• виховна робота з дітьми, юнацтвом та допризовною молоддю на героїчних традиціях українського козацтва та на прикладах-козацької звитяги та мужності;

• військово-патріотична робота з виховання у підростаючого покоління поваги до захисників Вітчизни, морально-психологічної готовності до збройного захисту територіальної цілісності та суверенітету України;

• участь у заходах щодо охорони громадського порядку, державного кордону та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

• фізкультурно-спортивна та оборонно-масова робота, пропаганда здорового способу життя;

• дослідницька, науково-пошукова робота з вивчення історичного минулого козацтва України.

Ідеї козацької педагогіки втілюються в навчально-виховний та науковий процес багатьох навчальних закладів. Так, на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди вже з перших років незалежності значна увага приділяється відродженню традицій українського козацтва. Більше 10 років на базі університету працює Інститут Українського козацтва та Окремий науково-освітній центр Українського козацтва імені Г. С. Сковороди, який є місцевою громадською організацією, що поширює свою діяльність на Харківську область [12].

Щорічно на свято Покрови відбувається посвята у козаки ОНОЦ УК ім. Г. С. Сковороди першокурсників. І це не випадковий збіг обставин: адже запорожці обрали Богородицю своєю покровителькою, а Покрову своъм козацьким святом. Це свято встановлено згідно з Указом Президента України у 1999 році на честь невмирущих заслуг славних захисників Вітчизни, які боронили рідну землю ще з незапам'ятних часів. Ця традиція належно підкреслює велике історичне значення козацтва в боротьбі за утвердження української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення. козацький патріотичний виховання навчальний

Г. Ващенко зазначає, що в громадянському, національно-патріотичному вихованні важлива роль належить історії: «Вона, зазначає дослідник, знайомить молодь з минулим нашої Батьківщини, з великими діячами її, що самі були зразками відданості своєму народові. Історія дає молодій людині розуміння себе як члена великого народу, з яким вона органічно пов'язана і для якого вона повинна працювати, не жаліючи для нього навіть свого життя, як не жаліли його наші предки...» [15, с. 8].

Зазвичай, в процесі викладання основ науки подаються системні знання щодо історії та культури. Зокрема, у ХНПУ імені Г. С. Сковороди розроблені навчально-виховні курси «Феномен українського козацтва», «Історія України в особистостях», «Основи козацької педагогіки» та інші. Щорічно проводяться міжнародні наукові конференції «Українське козацтво і сучасність», «Краєзнавство і вчитель», «Яворницькі читання».

Наукові наробки, що отримані під час археологічної практики, щорічно представляються на виставці «Археологія Слобідської України козацької доби», де студенти проводять екскурсії та пояснюють значення експонатів.

Формування національно-патріотичних складових у навчальному процесі доповнюється розбудовою відповідної системи позааудиторної діяльності. Ця форма сприяє участі студентів у обговоренні різних проблем суспільного, політичного, культурного, економічного життя в дискусійних клубах та гуртках.

Вагомий внесок у національному вихованны належить політичному дискусійному клубу «Толерант». Невипадково, що після плідної праці на факультеті випускники продовжують діяльність у політичних партіях та громадських об'єднаннях.

Розв'язання завдань громадянської освіти та виховання в університеті сприятиме залученню студентів до активної участі в роботі органів студентського самоврядування.

Власне студентське самоврядування є надзвичайно ефективним засобом формування демократичних традицій та культури, прищеплення навичок відстоювати і захищати свої інтереси та інтереси громади, усталення практики демократичних процедур.

Козацьке загартування тіла і духу своїми коренями сягає часів праукраїнської історії. Студенти ХНПУ імені Г. С. Сковороди загартовуються фізично й духовно у численних гуртках з фехтування, плавання, армреслінгу, бойових мистецтв тощо. В університеті започаткована добра традиція до Дня Захисника Вітчизни проводити спортивно-інтелектуальну гру на Кубок Отамана ректора ХНПУ ім. Г. С. Сковороди акад. І.Ф. Прокопенка «Козак розумна, спритна і сильна людина, найдорожче йому Батьківщина».

Студенти козаки проводять пізнавальні уроки «Козацької слави» в школах, ліцеях та гімназіях міста Харкова та Харківської області. Такі уроки сприяють тому, що історія ніби «оживає» і емоційно переконливо виявляє свій культурно-антропологічний зміст.

До свята Різдва студенти-козаки влаштовують благодійні акції в дитячих будинках та дитячих відділеннях лікарень міста Харків. Такі заходи, крім власно історико-просвітницького значення, містять у собі й важливе морально-етичне навантаження, залучаючи студентів до активного доброчинства.

Таким чином, розвиток козацького руху в сучасній Україні значно активізує розвиток національної самоповаги, патріотизму, ідеї збереження та розвитку національного відродження української держави, формує головні якості патріота України, здатного на творчу і активну діяльність. Правильно організоване національне виховання не тільки сприяє формуванню повноцінної особистості, яка цінує свою громадянську, національну і особисту гідність, але й створює умови та можливості для взаємопроникнення та взаємодії різноманітних етносів.

Як слушно зауважив сучасний дослідник Г. Г. Філіпчук: «Відсутність національно оберігаючої політики, насамперед, через бездержавність українського народу, негативно вплинула на становлення національного почуття, гідності, самосвідомості, на культуру субетнічних взаємин, зробила неспроможною функцію стабілізуючого єднання у суспільстві держави, церкви і людини, уможливила втрати традиційних поведінкових норм» [15, с. 64-65].

Отже, досвід вітчизняних культурно-історичних виховних традицій потребує ретельного вивчення, аби бути ефективно впровадженим в практику державного управління в Україні.

Література

1. Бех І. Духовні цінності в розвитку особистості / І. Бех // Педагогіка і психологія. 1997. № 1. С. 124130.

2. Грабовский С. Політична ситуація в Україні: спроба концептуального прогнозу / С. Грабовский // Сучасність. 1999. № 4. С. 49-59.

3. Гуслистий К. Запорізька Січ та її прогресивна роль в історії українського народу / К. Гуслистий К.: Думка, 1954.88 с.

4. Закон України «Про об'єднання громадян» // Відомості Верховної Ради України. 2013. № 1.

5. Конституція України// Відомості Верховної Ради України 1996. № 30.

6. Кремень В. Г. Україна у контексті глобалізму / В. Г. Кремень, В. М. Ткаченко. К.: Думка, 1998. 145 с.

7. Култаєва М. Д. Контури європейського громадянського суспільства і українська реальність / М. Д. Култаєва // Постметодика. № 1 (23). -1999. С. 8 13.

8. Лейпхарт А. Демократия в многосоставных обществах: Сравнительные исследования / А. Лейпхарт М.: Наука, 1997. 187 с.

9. Моісеєнко С. П. Легенди та перекази про козацтво та їх використання в культурно-просвітницькій діяльності Національного заповідника «Хортиця» в аспекті актуалізації героїко-патріотичних мотивів фольклорної спадщини запорозького краю / С. П. Моісеєнко // мат. міжн. наук.-практ. конф. «Культурна спадщина України».Умань,2009.С. 76-80.

10. Національна доктрина розвитку освіти. Книга керівника навчально-виховного закладу: Довідково-методичне видання / Упоряд. Б. М. Терещук, В. В. Скиба.Харків: Торсінг плюс, 2005. 3 4 (10). 668 с.

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 р. № 885 « Про утворення Координаційної ради з питань розвитку козацтва в Україні» // Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/885-2011 п.

12. Прокопенко І. Ф. Передмова / І. Ф. Прокопенко // Козацька грамота (науково-методологічне впровадження ідей козацької педагогіки у сучасну педагогічну практику. метод. посібник. Вип. 5 / за загальн. ред. Гребенюка Г. Є. Харків: Стиль Іздат, 2003. 89 с.

13. Солдатенков В., Левенець Ю. Українська ідея. Історичний нарис. К.: Наукова думка, 1995. 341 с.

14. Указ Президента України «Про Національну програму відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки»// Режим доступу: http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/1092/200.

15. Філіпчук Г. Г. Філософія розвитку освіти України та ідеал суспільного буття / Філософія освіти ХХІ століття: проблеми і перспективи. К.: Думка. 165 с.

Размещено на Allbest.ru