Результати впровадження методики професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх бакалаврів з авіації та космонавтики

Дослідження особливостей впливу методики професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх бакалаврів з авіації та космонавтики на результати розвитку професійних якостей, рухових і особистісних здібностей майбутніх інженерів авіаційної галузі.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 07.05.2019
Размер файла 33,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний авіаційний університет

РЕЗУЛЬТАТИ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕТОДИКИ ПРОФЕСІЙНО- ПРИКЛАДНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ З АВІАЦІЇ ТА КОСМОНАВТИКИ

Володимир Фотинюк

Постановка проблеми та її зв'язок з важливими науковими і практичними завданнями

При оцінюванні ефективності, якості організації та змісту професійно-прикладної фізичної підготовки (ППФП) велике значення має розробка критеріальної характеристики цього процесу. Нами було обгрунтовано основні критерії, що визначають ступінь ефективності ППФП майбутнього інженера - механіка з обслуговування та ремонту повітряних суден: мотиваційний, когнітивний, діяльнисний, рефлексивний. Ці критерії були представлені відповідними показниками, що дозволяють виявити ефективність професійно- прикладної фізичної підготовки майбутніх інженерів даної спеціальності з обслуговування та ремонту повітряних суден. Нами виокремлено три рівні професійно-прикладної фізичної підготовки: низький, середній, високий, за допомогою яких можна оцінити сформованість найважливіших професійних якостей студентів.

Матеріали даної статті відображають результати дослідження науково- педагогічними працівниками кафедри фізичного виховання Національного авіаційного університету (м. Київ) теми № 14/120807 "Структура і зміст навчальних занять з фізичного виховання вибіркової спрямованості зі студентами першого курсу НАУ," орієнтованої на здійснення професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх бакалаврів з авіації та космонавтики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вітчизняні та зарубіжні науковці (Д. Лавріненко, 2003; М. Арзамасцев, 2004; Т. Попова, 2004; Ю. Євсєєв, 2005; С. Халайджі, 2005; Т. Тарасеня, 2008; Р. Раєвський, 2010) акцентують увагу на тому, що традиційна система фізичного виховання не в змозі ефективно впливати на розвиток індивідуальних фізичних здібностей, формування професійно-прикладних рухових умінь та навичок студентів.

Метою статті є обґрунтування результатів та оцінка ефективності професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх бакалаврів з авіації та космонавтики.

Результати досліджень

Пропонований нами підхід до професійно- прикладної фізичної підготовки характеризує не тільки сформованість знань, рухових умінь і організаційно - методичних навичок студентів, він розглядає особистість як суб'єкта спеціалізованої діяльності, де розвиток психофізичних здібностей дає можливість виконувати кваліфіковану роботу, приймати відповідальні рішення у проблемних ситуаціях, планувати і вдосконалювати дії, що призводять до раціонального та успішного досягнення поставлених цілей. Таким чином, ППФП не зводиться до знань і вмінь в якомусь кількісному співвідношенні та конкретному обсязі.

Експериментальною базою для проведення експерименту була кафедра фізичного виховання Національного авіаційного університету. В експерименті брали участь студенти напряму підготовки - 1001 «Авіація та космонавтика», які оволодівали спеціальністю 8.100106 - виробництво, технічне обслуговування та ремонт повітряних суден і авіадвигунів. Експериментальну групу склали 48 студентів, контрольну - 48 студентів. Первинне тестування та порівняльний аналіз досліджуваних показників проводилися у вересні 2012 року, відповідно до вимог щодо проведення педагогічного експерименту. Підсумкове тестування було здійснено після закінчення педагогічного експерименту в квітні 2013 року.

Першим критерієм для визначення рівня сформованості мотиваційного компонента готовності студентів до діяльності за фахом був мотиваційний. У ході дослідження виявлення рівня сформованості показників професійної спрямованості майбутніх бакалаврів з авіації та космонавтики, тобто сформованість мотиваційного компонента їхньої професійно-прикладної фізичної готовності проводилося методом опитування (анкетування).

Аналіз даних свідчить про те, що коливання вихідного рівня показників мотиваційного компонента у студентів контрольної та експериментальної груп в середньому однакові. У студентів експериментальної групи за рахунок реалізації експериментальної методики ППФП збільшується значення показників по всіх трьох видах. В експериментальній групі вирішилась суперечність між усвідомленням студентами «здоров'я» як абсолютної цінності (80 і 96% відповідно) і практичною діяльністю з його підтримки (дотримуються правил здорового способу життя і використовують у повсякденній життєдіяльності фізкультурно- оздоровчі технології - 76%, раніше було 32%). Істотно зріс інтерес до інформації, пов'язаної з різними аспектами фізичної культури - 88% студентів експериментальної групи бажали б підвищити рівень знань у цих сферах фізичної культури (у констатувальному експерименті дану групу становили - 58% студентів Ег). З підвищенням рангу фізичної культури в системі професійних цінностей (усвідомлення необхідності в цілеспрямованому формуванні прикладних фізичних навичок, психомоторних і морально-вольових якостей - для себе і для інших) збільшилася потреба студентів в інформації з психофізичної підготовки до професійної діяльності (оптимальна рухова активність, методики розвитку професійно важливих фізичних, психомоторних, вольових, організаторських якостей і т. ін.).

Показники обумовленого критерію виявилися достовірно вищими в експериментальній групі. Це підтверджує наше припущення про вплив на даний показник відповідних педагогічних умов, змісту експериментальної програми навчальної дисципліни, визначеної методики реалізації ППФП майбутніх бакалаврів з авіації та космонавтики.

Другим компонентом ППФП майбутніх бакалаврів з авіації та космонавтики є когнітивний. Досвід показує, що без знання свого організму, критеріїв оцінки фізичної досконалості, норм і режимів професійно-прикладної фізичної підготовки, основ здорового способу життя неможливо сформувати у студентів стійкі інтереси і потреби в цілеспрямованих заняттях фізичним вихованням. Оскільки система цінностей має стати предметом потреб майбутнього фахівця, вона повинна визначати зміст, форми і методи професійно-прикладної фізичної підготовки і діяльність з освоєння та засвоєння комплексу засобів даної підготовки.

Для оцінки рівня засвоєння знань, ступінь сформованості яких забезпечує вихід за рамки стандартних алгоритмів діяльності, використовувалися кількісні параметри. У вигляді кількісних параметрів вимірювання теоретичної підготовленості студентів був обраний коефіцієнт засвоєння навчального матеріалу. Перевірялася якість засвоєння сукупності базових понять, визначень, які студент повинен тримати в оперативній пам'яті. Повнота засвоєння визначалася за допомогою тестів понятійного характеру (контрольні тести з вибірковими варіантами відповідей - один з яких правильний, а інші неправильні або неповні).

В експериментальній групі високий рівень теоретичних знань з ППФП показали 54,0%. У контрольній групі знання високого рівня залишились незмінними 0%. Середній рівень був показаний 38,0% в експериментальній групі і 32,0% в контрольній. 8,0% студентів експериментальної і 68,0% студентів контрольної групи в ході опитування показали низький рівень теоретичних знань з ППФП.

Таким чином, в результаті проведення педагогічного експерименту нам вдалося отримати достовірно значимі відмінності в когнітивному компоненті ППФП серед студентів контрольної та експериментальної груп. Найбільший приріст відбувся в експериментальній групі. Це свідчить про те, що традиційна освітня діяльність, спрямована на формування знань з основним теоретичним аспектом фізичного виховання, у відведених рамках і за традиційних організаційно - педагогічних умов не сприяє вирішенню завдань, пов'язаних з формуванням теоретичної підготовленості як складової ППФГ.

Третім компонентом ППФП є діяльнісний. Він відображає сформованість рухових умінь, навичок і рівень розвитку професійно важливих якостей студентів.

Для визначення сформованості діяльнісного компонента ППФГ студентів нами використовувались наступні цільові фізичні вправи та методи:

• загальна фізична підготовленість визначалася за допомогою вправи на швидкість (біг 100 метрів), вправи на витривалість (біг на 3000м.хв.с), вправи на спритність (біг 4х9м), вправи на силу (підтягування на перекладині, згинання та розгинання рук в упорі лежачи, піднімання тулуба в сід з положення лежачи), швидкісно-силової вправи (стрибок у довжину з місця), вправи на гнучкість (нахил тулуба вперед з положення сидячи);

• професійно-прикладна підготовленість була визначена за допомогою тейпінг-тесту, проби Ромберга, динамометрії, поштовху двох гир вагою 16 кг.

У результаті первинного тестування загальної фізичної підготовленості нами не виявлено достовірно значущих відмінностей у показниках студентів контрольної та експериментальної групи які представлені в таблиці 1.

Показники, представлені в таблиці 1, були підставою для оцінювання студентів. Кількість отриманих оцінок і їх процентне вираження в обох групах практично рівнозначне. Високий рівень показали студенти експериментальної групи 8.2%, контрольної групи 7.6%. Середній рівень загальнофізичної підготовленості продемонстрували в експериментальній групі 27.6%, в контрольних 26.2%. Низькі показники виявлені у 64.2% в експериментальній групі і 66.2% у контрольній групі.

У кінці педагогічного експерименту було проведено підсумкове тестування загальної фізичної підготовленості студентів експериментальної та контрольної групи ( табл.1).

Таблиця 1

Загально фізична підготовленість студентів на початок та кінці педагогічного експерименту

\ Рівні

Вправа \

Експериментальна група

Контрольна група

високий

середній

низький

високий

середній

низький

початок

кінець

початок

кінець

початок

кінець

початок

кінець

початок

кінець

початок

кінець

Бігг 100 м, сек '

7%

62%

27%

32%

66%

6%

8%

17%

25%

34%

67%

49%

Біг на 3000м.хв.с

8%

56%

25%

36%

67%

8%

7%

15%

24%

32%

69%

53%

Човниковий біг 4x9 м, сек

3%

55%

28%

37%

69%

8%

2%

5%

27%

34%

71%

61%

Стрибок в довжину з місця

10%

60%

34%

37%

56%

3%

9%

18%

30%

36%

61%

46%

Підтягування на перекладині

9%

65%

26%

35%

65%

0%

8%

15%

26%

33%

66%

52%

Згинання та розгинання рук в упорі лежачи

11%

66%

27%

34%

62%

0%

11%

17%

28%

36%

61%

47%

Нахил тулуба в перед з

положення

сидячи

9%

68%

28%

32%

63%

0%

8%

12%

26%

33%

66%

55%

Піднімання в сід за 1 хв.

8%

63%

26%

34%

66%

3%

8%

14%

24%

30%

68%

56%

Таким чином, контрольне тестування, проведене в кінці експерименту, продемонструвало позитивну динаміку зростання рівня фізичної підготовленості студентів експериментальної групи і незначне його підвищення в студентів контрольної групи, що займалися за традиційною програмою і методикою. Загалом високий рівень фізичної підготовленості продемонстрували 53,6% студентів експериментальної групи (у контрольній групі - лише 6,5%), середній рівень в експериментальній групі - 7,1%, в контрольній - 7,3%. Зменшилась кількість студентів експериментальної групи з низьким рівнем - 60,7%; їх кількість у контрольній групі становила 13,8%.

Як видно з вище сказаного більш високого рівня загальнофізичної підготовленості домоглися студенти експериментальної групи. Подібне положення справ стало можливим завдяки зростанню результатів по всім контрольним вправам.

Наступним елементом діяльнісного компонента ППФГ була професійно- прикладна фізична підготовленість студентів. Методами контролю були динамометрія, тейпінг-тест, проба Ромберга, використання елементів гирьового спорту. Отримані в ході дослідження дані, оброблені за допомогою методів математичної статистики, на початку та кінці педагогічного експерименту представлені в таблиці 2.

Таблиця 2

Рівень професіонально-прикладної фізичної підготовки на початок та кінці педагогічного експерименту

'ч Рівні

Вправа А.

Експериментальна група

Контрольна група

високий

середній

низький

високий

середній

низький

початок

кінець

початок

кінець

початок

кінець

початок

кінець

початок

кінець

початок

кінець

Динамометрія

14%

43%

34%

46%

52%

11%

14%

19%

32%

39%

54%

42%

Тейпінг тест

14%

55%

45%

40%

41%

5%

12%

22%

44%

38%

44%

40%

Рівновага (проба Ромберга)

12%

56%

32%

38%

56%

6%

13%

23%

31%

31%

56%

46%

Гирьовий спорт

11%

60%

25%

38%

64%

2%

11%

24%

30%

18%

59%

58%

Як свідчать дані, в експериментальній групі відбулось суттєве підвищення показників по високому рівню (з 12,75% до 53,5%). У контрольній групі відповідно - 12,5% та 22%. Позитивна динаміка спостерігалась в експериментальній групі і за показниками середнього рівня: 34% - до експерименту та 40,5 % - після проведення експерименту. Значно зменшилась в експериментальній групі після проведення експерименту кількість студентів з низьким рівнем: з 53,25% до 6%. У контрольній групі він становив 46,5%.

По закінченню педагогічного експерименту заключне тестування показало достовірно виражене переважання показників високого та середнього рівнів в експериментальній групі і яскраво виражене переважання низького рівня в контрольній групі.

Для більш повної характеристики результативності педагогічного експерименту і для обгрунтування ефективності запропонованої методики ППФП майбутніх бакалаврів з авіації та космонавтики було перевірено сформованість у процесі професійно-прикладної фізичної підготовки студентів рефлексивного компонента ППФП.

У ході дослідження виявлення рівня сформованості показників професійної спрямованості майбутніх бакалаврів з авіації та космонавтики, тобто сформованість рефлексивного компонента їхньої професійно-прикладної фізичної готовності проводилося методом опитування (анкетування).

Аналіз отриманих даних щодо сформованості рефлексивного компонента засвідчив, що, після проведення експерименту 56,6% студентів ЕГ мали високий рівень розвитку рефлексивного компонента, студенти КГ показали 17,8%, на етапі констатувального експерименту було виявлено 3,5% студентів ЕГ та 2,2% КГ з високим рівнем сформованості рефлексивного компоненту; 38,4% студентів ЕГ (було - 27,8%) та 34,6% студентів КГ (було - 28,6%) - середній рівень; 5,0% студентів ЕГ (було - 68,7%) та 47,6% студентів КГ (було - 69,2%) - низький. Порівняння отриманих нами експериментальних даних доводить, що кількість студентів на підсумковому етапі дослідження із високим та середнім рівнем сформованості рефлексивного компонента збільшилась. Про позитивну динаміку формування рефлексивного компонента ППФП майбутніх інженерів-механіків з обслуговування та ремонту повітряних суден свідчить наявність студентів з високим рівнем розвитку рефлексивності після проведення експерименту.

Висновки

Результати експериментального дослідження підтвердили ефективність методики ППФП у майбутніх бакалаврів з авіації та космонавтики. Про це свідчать результати проведення педагогічного експерименту. Аналіз отриманих результатів засвідчує позитивну динаміку всіх компонентів у структурі даного феномена і відображає ефективність розробленої методики.

Перспективи подальших досліджень будуть спрямовані на вдосконалення професійно-прикладної фізичної підготовки, важливих психофізіологічних і психофізичних якостей майбутніх інженерів авіаційної галузі.

Література

1. Амосова Ю.Е. Формирование ценностей здорового образа жизни студентов педагогического колледжа: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец.13.00.04 / Ю.Е. Амосова. Челябинск, 2010. 22 с.

2. Ирхин В.Н., Ирхина И.В., Беседина О.А. Педагогическое сопровождение студентов в условиях здоровьесберегающего образовательного процесса в вузе // Культура физическая и здоровье. 2010, №4 (29). С. 37--39.

3. Коновалова И. А. Становление культуры здоровья студентов вуза физкультурноспортивного профиля: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец.13.00.04 / И.А. Коновалова. Челябинск, 2011. 22 с.

4. Лю Юн Цянь. Мотивация физкультурно-спортивной активности студенческой молодежи в системе формирования установки на здоровый образ жизни (на примере белорусской и китайской студенческой молодежи): автореф. дис.. канд. пед. наук: спец. 13.00.04 / Лю Юн Цянь. Минск, 2011. 23 с.

5. Малахова Ж.В. Здоров'яформуючі технології в процесі фізичного виховання студентів спеціальних медичних групп: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. наук физ. воспитанию и спорту: спец. 24.00.02 / Ж.В. Малахова. К., 2013. 24 с.

Анотація

професійний фізичний підготовка авіація

РЕЗУЛЬТАТИ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕТОДИКИ ПРОФЕСІЙНО-ПРИКЛАДНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ З АВІАЦІЇ ТА КОСМОНАВТИКИ

Володимир Фотинюк Національний авіаційний університет

У статті розглядаються результати впровадження методики професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх бакалаврів з авіації та космонавтики. Проаналізовано вплив даної методики на результати щодо розвитку професійних якостей, рухових і особистісних здібностей майбутніх інженерів авіаційної галузі.

Ключові слова: методика, професійно-прикладна фізична підготовка, бакалаври з авіації та космонавтики, види спорту, ефективність.

Аннотация

РЕЗУЛЬТАТЫ ВНЕДРЕНИЯ МЕТОДИКИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОПРИКЛАДНОЙ ФИЗИЧЕСКОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ БАКАЛАВРОВ АВИАЦИИ И КОСМОНАВТИКИ

Владимир Фотинюк Национальный авиационный университет

В статье рассматриваются результаты внедрения методики профессионально-прикладной физической подготовки будущих бакалавров авиации и космонавтики. Проанализировано влияние данной методики на результаты по развитию профессиональных качеств, двигательных и личностных способностей будущих инженеров авиационной отрасли.

Ключевые слова: методика, профессионально-прикладная физическая подготовка, бакалавры по авиации и космонавтики, виды спорта, эффективность.

Annotation

RESULTS OF METHODS VOCATIONAL AND APPLIED PHYSICAL TRAINING FUTURE BACHELOR OF AVIATION AND COSMONAUTICS

Vladimir Fotynyuk National Aviation University

In the article the results of techniques professionally applied physical training future bachelors of Aeronautics and Astronautics. The influence of this technique on the results on the development of professional skills, motor skills and personal future engineers aviation industry.

Key words: methods, professionally-applied physical training, Bachelor of Aviation and Astronautics, sports.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.