Модель природничо-наукової підготовки фахівця фізичної культури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка

МОДЕЛЬ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Павло Хоменко

Постановка проблеми (у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями)

Від фахівця фізичної культури залежить посилення оздоровчого потенціалу фізичного виховання, забезпечення диференційованого підходу до фізичного розвитку різновікових груп дітей і дорослих, своєчасного та якісного прогнозування їхніх потреб і моделей життєтворчості. Роль ефективної підготовки майбутнього фахівця визначено в чинних державних документах - Національній доктрині розвитку освіти України (2002 р.), Законах України “Про освіту” (2014 р), “Про загальну середню освіту” (1999 р.), “Про вищу освіту” (2002 р.), “Про фізичну культуру і спорт” (1994 р.), Концепції професійно-технічної (професійної) освіти (2006 р.), Цільовій комплексній програмі “Фізичне виховання - здоров'я нації” (1998 р.), Державних тестах і нормативних оцінках фізичної підготовленості населення України (1996 р.) та ін.

Аналіз останніх досліджень і публікацій (в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття)

Проблематика підготовки майбутніх учителів фізичної культури знайшла відображення в працях Е. Вільчковського, Г. Генсерук, О. Дубогай, О. Корносенко, М. Носка, О. Петуніна, О. Свєртнєва, Л. Сущенко, О. Тимошенка, А. Цьося, А. Чорноштана, Б. Шияна та ін. Результати сучасних наукових досліджень, аналіз практики роботи загальноосвітніх і вищих навчальних закладів уможливили виявлення того факту, що значна частина фахівців фізичної культури недостатньо підготовлена до реалізації системи професійних функцій і потребує суттєвого вдосконалення професійно-педагогічної компетентності. Це засвідчує нагальну соціальну потребу в оновлених підходах саме до природничо-наукового компонента професійної підготовки фахівця фізичної культури, здатного забезпечити цілісність медичного, біологічного, здоров'язберігального знання для науково обґрунтованого навчально- тренувального процесу.

Стаття виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри культурології та методики викладання культурологічних дисциплін Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка з проблеми “Методолого-теоретичні основи та організаційно-методичні механізми модернізації системи освіти Полтавщини” (державний реєстраційний № 0111U000702).

Формулювання мети статті (постановка завдання

Мета полягає в конструюванні інтеграційно-функціональної моделі природничо-наукової підготовки фахівця фізичної культури в освітньому процесі вищого педагогічного навчального закладу.

Методи, організація досліджень

Для виконання поставленої мети нами були використані методи аналізу (системний, проблемно-цільовий, структурний), теоретичного й функціонально-структурного моделювання, статистичне опрацювання даних і їхнє графічне відображення.

Результати досліджень та їх обговорення

Аналіз сучасних тенденцій у галузі професійно-педагогічної освіти засвідчує кардинальне зростання вимог до педагогічного професіоналізму й особистісних якостей учителя. Якісно нові вимоги до професійної компетентності майбутніх учителів фізичної культури зумовлені соціальною потребою, модернізацією освіти та зміною світоглядної парадигми. Одним із шляхів підвищення якості підготовки фахівця є розробка її моделі, відповідно до якої має бути організована освітня діяльність ВНЗ. Обґрунтування інтеграційно-функціональної моделі природничо-наукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури, відповідно до якої буде побудована методична система навчання дисциплін природничо-наукового циклу, спрямована на підвищення ефективності навчально- виховного процесу та рівня професійної компетентності майбутніх фахівців.

Майбутній фахівець фізичної культури” нами потрактовано відповідно до синергетичного методологічного підходу як особистість, що займає активну життєву позицію та реалізує індивідуальну траєкторію професійного саморозвитку в процесі природничо-наукової підготовки.

Поняття “ природничо-наукова підготовка фахівця фізичної культури” уточнено як процес, що існує в системно-синергетичному взаємозв'язку з гуманітарною, соціально-економічною, професійно-практичною підготовкою та практикою навчально-тренувальної діяльності фахівця.

Поняття “ природничо-наукова компетентність фахівця фізичної культури” витлумачено як інтегративну ознаку фахівця, яка має складну системну організацію знань, умінь, досвіду діяльності, особистісних якостей і професійних цінностей, виявляється в єдності аксіологічного, гносеологічного й операційного компонентів, спрямована на збереження власного здоров'я та забезпечення фізичного й психічного здоров'я учнів.

Моделювання вчені трактують як теоретичне чи практичне дослідження об'єкта, в якому безпосередньо вивчається не сам об'єкт пізнання, а допоміжна штучна або природна система, яка знаходиться в деякому об'єктивному відношенні з об'єктом пізнання, здатна його замінити у певному відношенні і яка дає в процесі його дослідження інформацію про сам модельований об'єкт [1].

Таким чином, у контексті вивчених вище загальних положень нами прийнято до уваги, що модель підготовки - це організаційно-методичний документ, у якому в цілісному вигляді відображається зміст діяльності випускника ВНЗ й освітня функція навчально-виховного процесу, спрямованого на опанування цієї діяльності. Отже, метою моделювання процесу формування професійної природничо-наукової компетентності майбутніх фахівців фізичної культури у педагогічному ВНЗ є розробка його умовного аналога, який буде враховувати існуючу систему підготовки та дозволить підвищити ефективність цього процесу, співвіднести його з вимогами розвитку інформаційного суспільства та потреб окремої особистості в фізичному становленні й професійному вдосконаленні.

Обґрунтована внаслідок попередніх етапів наукового пошуку педагогічна модель як умовний аналог природничо-наукової підготовки майбутнього фахівця фізичної культури має інтеграційно-функціональну сутність, передбачає системно- синергетичне поєднання концептуально-цільового, операційно-діяльнісного, змістово-структурного та контрольно-результативного складників підготовки [3, с. 80].

Концептуально-цільовий складник моделі репрезентує мету й кінцевий результат підготовки майбутнього фахівця фізичної культури до майбутньої професійної діяльності через визначення концептуальних ідей, обґрунтування сукупності наукових підходів, завдань, принципів, концепції підготовки. Метою розробки і впровадження цієї моделі є: прогнозоване підвищення ефективності навчально-виховного процесу підготовки майбутніх фахівців фізичної культури в галузі природничо-наукових дисциплін, його вдосконалення на засадах ідеї інтеграції, модернізації, оптимізації та здоров'язбереження; формування природничо-наукової компетентності майбутніх фахівців фізичної культури; встановлення демократичних відносин між викладачем та майбутнім фахівцем фізичної культури. Зазначений компонент моделі репрезентує кінцевий результат підготовки майбутнього фахівця фізичної культури -- сформована природничо-наукова компетентність майбутнього фахівця фізичної культури як інтегрована функціональна властивість, що забезпечує активність, успішну самоорганізацію й конкурентоздатність відповідно до вимог професійної діяльності у загальноосвітньому навчальному закладі.

Узагальнення теоретичних досліджень та конкретизація мети дозволили нам визначити завдання природничо-наукової підготовки фахівця фізичної культури:

— формування цінностей і мотивів професійної діяльності майбутнього фахівця фізичної культури, спрямованих на реалізацію ідей інтеграції, модернізації природничо-наукової підготовки та здоров'язбереження;

— забезпечення сукупності знань, умінь, навичок, досвіду, цінностей і професійної культури необхідних для досягнення якості природничо-наукової підготовки та високого рівня компетентності фахівця;

--формування індивідуального стилю професійної діяльності.

Основою інтеграційно-функціональної моделі є концептуальні ідеї природничо-наукової підготовки фахівця фізичної культури. Серед провідних концептувальних ідей ми виділяємо: інтеграцію природничо-наукових знань, оптимізацію й модернізацію процесу професійної підготовки, створення здоров'язберігального освітнього простору підготовки.

У межах інтеграційно-функціональної моделі природничо-наукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури виділяємо чотири групи педагогічних умов: організаційні, методичні, технологічні, акмеологічні [2].

Змістово-структурний складник є сукупністю інтегрованих знань з медичних, біологічних і здоров'язберігальних дисциплін, структурованих за етапами підготовки, типовими базовими інтеграційними центрами та модулями. Для реалізації завдання інтеграції природничо-наукових знань створено орієнтовну координаційно-інтеграційну сітку, яка забезпечує поетапну реалізацію інтеграційних зв'язків між предметами як у межах одного циклу, так і між окремими навчальними циклами підготовки фахівця фізичної культури. Основним складником координаційно-інтеграційної сітки став базовий інтеграційний центр (БІЦ) - провідна тема (розділ), змістові аспекти якої екстрапольовані на весь етап підготовки. Для кожного інтеграційного центру було визначено попередні умови вивчення (ПУВ) - сформований мінімум знань, умінь та навичок, що є обов'язковим компонентом вивчення розділу. До попередніх умов віднесені відповідні питання шкільних курсів біології, фізичної культури або теми інших базових інтеграційних центрів (БІЦ). Загальну структуру базового інтеграційного центру умовно розділено на чотири інтеграційно-змістові модулі (ІЗМ): біологічний, медичний, узагальнювальний та реалізаційний. У структурі інтеграційно-змістового модуля вичленовано інтеграційні блоки (ІБ) - об'єднання тематично споріднених дисциплін, які розкривають певну частину загальної інтегрованої природничо-наукової теми. У межах цієї роботи виявлено три рівні інтеграції змісту навчального матеріалу предметів медико-біологічного циклу: внутрішньопредметний -- інтеграція понять, знань, умінь тощо всередині окремих навчальних предметів; міжпредметний - синтез фактів, понять, принципів із двох і більше предметів; транспредметний - синтез компонентів основного аудиторного й позааудиторного змісту підготовки майбутнього фахівця фізичної культури. На кожному етапі підготовки виділено 11 базових інтеграційних центрів. Основними формами реалізації змісту БІЦ є вступна лекція, бінарна лекція, інтегрована практична (лабораторна) робота, підсумкова лекція з однієї дисципліни, що одночасно є вступною з іншої тощо.

Операційно-діяльнісний складник моделі передбачає суттєве оновлення й оптимізацію природничо-наукової підготовки через виокремлення її етапів, проектування наскрізної методики, удосконалення організаційних форм, засобів та методів навчання, адаптацію їх до умов природного освітнього середовища факультету фізичного виховання педагогічного ВНЗ. Організаційні форми природничо-наукової підготовки поділяємо на аудиторні (лекції, семінарські заняття, лабораторні роботи, конференції, навчально-виробничі екскурсії, консультації) та позааудиторні (конкурси, олімпіади, диспути, бесіди). Вважаємо за необхідне сукупність методів підготовки розділити на методи навчання і методи виховання. До методів навчання відносимо репродуктивний, пояснювально- ілюстративний, частково-пошуковий, метод проблемного викладу та дослідницький; методи виховання - це формування свідомості, стимулювання діяльності і поведінки та розвитку досвіду поведінки фахівця.

Завершальною стадією моделювання природничо-наукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури є зіставлення й конкретизація очікуваної мети впровадженої моделі та отриманого результату. Саме контрольно- результативний складник моделі надає можливості на основі моніторингу якості засвоєння змісту фахової підготовки виокремити критерії та рівні сформованості природничо-наукової компетентності майбутнього фахівця фізичної культури. Цей складник моделі створює підґрунтя для порівняння й узгодження результатів підготовки із сформульованими у концептуально-цільовому компоненті завданнями, актуалізує передумови професійно-педагогічного розвитку і самовдосконалення майбутніх фахівців фізичної культури. Інтеграційно- функціональна модель передбачає формування природничо-наукової компетентності майбутніх фахівців фізичної культури у три етапи: професійно- орієнтувальний, фундаментальний професійний і спеціалізувальний професійний.

З урахуванням даних аналізу механізму інтеграції природничо-наукових знань у підготовці фахівця фізичної культури, нами виділено контрольні блоки оцінювання рівня природничо-наукової компетентності в структурі моделі: анатомічний блок, фізіологічний блок, біохімічний блок, біомеханічний блок, медичний блок, блок екології та гігієни спорту, дослідницький блок. Моніторинг рівнів сформованості природничо-наукової компетентності майбутніх фахівців має здійснюватися за такими критеріями: професійно-мотиваційний, когнітивно- методичний, інтеграційно-змістовий, функціонально-рефлексивний, інформаційно- комунікативний, здоров'язберігальний, діагностико-прогностичний. Для оцінки ефективності розробленої моделі вважаємо за необхідне виділити чотири рівні сформованості природничо-наукової компетентності майбутнього фахівця фізичної культури: низький, середній, достатній, високий.

Основні висновки з виконаної роботи і перспективи подальших досліджень у даному напряму

Отже, розроблена інтеграційно-функціональна модель природничо-наукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури, передбачає системно-синергетичне поєднання концептуально-цільового, операційно-діяльнісного, змістово-структурного та контрольно-результативного складників підготовки. Результатом упровадження розробленої моделі в навчально- виховний процес факультетів фізичного виховання педагогічних університетів прогнозується сформована природничо-наукова компетентність майбутнього фахівця фізичної культури як інтегрована функціональна властивість, що забезпечує його активність, успішну самоорганізацію й конкурентноздатність відповідно до вимог професійної діяльності у загальноосвітньому навчальному закладі

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у впровадженні інтеграційно- функціональної моделі підготовки у навчально-виховний процес вищих педагогічних навчальних закладів, в її узгодженні з вимогами до природничо-наукової компетентності фахівців фізичної культури та експериментальній перевірці її функціонування.

Література

1. Сидоренко В. К. Основи наукових досліджень: [навч. посіб. для вищ. пед. закл. освіти] / В. К. Сидоренко, П. В. Дмитренко. К.: ДІНІТ, 2000. 260 с.

2. Хоменко П. В. Умови розробки моделі природничо-наукової підготовки фахівця фізичної культури / П. В. Хоменко // Програми наукової мобільності Європейського союзу. Дії Марії Кюрі: матеріали Всеукр. сем. (Полтава, 26 грудня 2012 року). К.-Полтава, 2012. С. 27-28.

3. Homenko P. V. Integration complex of natural-science preparation of specialist of physical culture / P. V. Homenko // Nauka i Studia. Pedagogiczne nauki. Filologia. Praga. 27 (95) - 2013. P. 79-86.

Анотація

інтеграційний модель підготовка фізичний

МОДЕЛЬ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ.

Павло Хоменко

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка У статті науково обґрунтовано інтеграційно-функціональну модель природничо-наукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури, що передбачає синергетичне поєднання концептуально-цільового, операційно-діяльнісного, змістово-структурного й контрольно-результативного складників з характерною для них динамічною цілісністю. Експериментально перевірено інтеграційно-функціональну модель природничо-наукової підготовки й методику формування природничо-наукової компетентності майбутніх фахівців фізичної культури, доведено їхню ефективність.

Ключові слова: фахівець фізичної культури, природничо-наукова підготовка, природничо-наукова компетентність фахівця фізичної культури, інтеграційно-функціональна модель підготовки.

Аннотация

МОДЕЛЬ ЕСТЕСТВЕННОНАУЧНОЙ ПОДГОТОВКИ СПЕЦИАЛИСТА ФИЗИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ

Павел Хоменко

Полтавский национальный педагогический университет имени В. Г. Короленко В статье научно обоснована интеграционно-функциональная модель естественнонаучной подготовки будущих специалистов физической культуры, предусматривающая синергическую взаимосвязь концептуально-целевой, содержательно-структурной, операционно-деятельностной, контрольно-результативной составляющих, находящихся в динамическом единстве. Экспериментально проверено интеграционно-функциональную модель естественнонаучной подготовки и методику формирования естественнонаучной компетентности будущих специалистов физической культуры, доказана их эффективность.

Ключевые слова: специалист физической культуры, естественнонаучная подготовка, естественнонаучная компетентность специалиста физической культуры, интеграционно-функциональная модель подготовки.

Annotation

MODEL FOR NATURAL AND SCIENTIFIC TRAINING OF PROSPECTIVE SPECIALISTS OF PHYSICAL EDUCATION.

Pavel Khomenko

Poltava National Pedagogical University V.G. Korolenko The thesis scientifically justifies the integration functional model for natural and scientific training of prospective specialists of Physical Education that means synergistic association of conceptual target, operational active, meaningful structural and control score elements that exist in dynamic entity. The integration functional model for natural and scientific training and methods forming natural and scientific competence of prospective specialists in Physical Education has been experimentally tested and its efficiency has been proved.

Key words: specialist of Physical Education, natural and scientific training, natural and scientific competence of a specialist of Physical Education, integration functional model of training.

Размещено на Allbest.ru