Шляхи підвищення ефективності викладання дисципліни теорія т методика волейболу в Інституті фізичної культури та спорту

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Шляхи підвищення ефективності викладання дисципліни теорія т методика волейболу в Інституті фізичної культури та спорту

Ірина Раковська

Постановка проблеми. Волейбол - один з найпоширеніших і доступних видів спорту, який є відмінним засобом залучення молоді до систематичних занять фізичною культурою і спортом, до активного відпочинку. Заняття волейболом заповнюють нестачу рухової активності, настільки характерної для сучасних студентів. Як командний вид спорту, волейбол формує вміння підпорядковувати свої дії інтересам команди. Крім цього, волейбол має велике виховне значення, тобто, ця гра цікава не тільки для учасників, але і для глядачів, і таким чином виховує у них прагнення стати сильними, спритними, сміливими [5, 8].

Дисципліна «Теорія і методика волейболу» включена в навчальний план бакалаврів в ДДІФКіС і припускає опанувати теорією і методикою навчання з метою формування професійно-педагогічних навичок, умінь і отримання знань, необхідних для самостійної викладацької роботи в різний областях фізичної культури.

Завдання навчання дисципліни: вивчити теорію і методику волейболу відповідно до вимог програми; опанувати навичками написання навчальної документації (складання конспектів); застосувати отримані знання в професійній діяльності (показати, пояснити, навчити елементу, провести розминку або рухливу гру, надати допомогу вчителю); опанувати навичками самостійної роботи з літературними джерелами.

А також знати скорочений курс історії розвитку волейболу в світі та в Україні, знання техніки безпеки під час проведення занять, вивчення правил гри, здача контрольних нормативів, написання план-конспекту і проведення уроку з волейболу за шкільною програмою фізичної культури.

Навчальним планом передбачено 72 години на вивчення дисципліни, з яких всього практичних лише 26 годин, а це 13 занять. Причому, відразу ж після проходження дисципліни, вони йдуть на педагогічну практику, де повинні в якості вчителя вміти проводити урок волейболу. Ряд авторів [1, 4, 5, 6 ,8] вказують на те, що в практичній діяльності акцент переважає у виконанні нормативно-базової частини навчальної програми без урахування мотивів і потреб студентів у різних видах рухової активності. Ситуація ускладнюється у зв'язку з переходом на Європейську кредитно-модульну систему освіти у ВНЗ, що призвело до скорочення кількості навчальних годин на практичні заняття, а їх половина припадає на самостійні заняття.

Педагогічне спостереження на заняттях загального курсу за останні п'ять років свідчить про те, що багато студентів нашого ВНЗ ніколи не грали в волейбол. І їх доводиться навчати найпростішим елементам волейболу в 19-20 років, які вони повинні були вивчити за шкільною програмою з 5-го класу [7].

Така ситуація суттєво ускладнює опанування рухових умінь і навичок, доводиться міняти методику проведення навчального заняття з дисципліни, приділяти більшу частину часу на виправлення грубих помилок в техніці, шукати індивідуальний підхід через різний рівень підготовленості студентів - все це суттєво знижує ефективність засвоєння програми, зменшується ігрова активність в процесі занять у 50% що займаються, що спонукало нас знизити вимоги до контрольних нормативів з «Теорії та методики волейболу» для студентів загального курсу (різних спеціалізацій).

У зв'язку з такою ситуацією необхідним є визначення шляхів, пошук таких форм і підходів у дисципліні, що викладається, які б сприяли підвищенню мотивації і потреб студентів ДДІФКіС в заняттях волейболом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Мотиваційну основу навчання студентів вишів різного профілю досліджували (С.В. Романчук, Ю.А. Бородін, 2004; Н.В. Підбуцька, 2007; Р. Бака, А. Шпаков, 2008; М.Є. Хорошун, 2011 та ін.).

Велика кількість досліджень присвячена вивченню мотивації до занять фізичним вихованням, особистій фізичній культурі в ієрархії цінностей сучасного студента (О. Марченко, 2009; Г. Гончар, 2011; О. Римар, О. Куценко, 2011; Н.В. Семенець, 2011; Н. Борейко, 2011; Н. Базилевич, 2012; Д. Борейко, 2012; В.О. Гружевський, 2012; С. А. Король, 2012; Ю.О. Фішев, 2012 та ін.).

Достатня кількість досліджень стосується мотивації до занять різними видами спорту (В.В. Галдіна, В.В. Трегуб, В.А. Штих, 2009; О. Гончарова, 2009; Л.А. Перелигіна і Н.Г. Самойлов, 2008; Н. Є. Пангелова, 2014 та ін.).

Однак, аналіз літературних джерел свідчить про недостатнє дослідження особливостей формування мотивації у студентів ВНЗ фізкультурного профілю до оволодіння спеціалізованими дисциплінами, тому даний науковий напрямок є актуальним.

Зв'язок роботи з наукова програмами, планами, темами. Дослідницьку роботу виконано відповідно до Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2011-2015 рр. Міністерства освіти и науки, молоді та спорту України за темою 3.6 «Науково-теоретичні основи інноваційних технологій фізичного виховання різних груп населення» (номер державної реєстрації 0111U001169).

Завданням даного етапу роботи було - провести анкетування з метою визначення причин низького рівня знань про волейбол та проблем, що виникали при опануванні техніки волейболу в рамках шкільної програми у студентів інституту фізичної культури і спорту.

Для вирішення поставлених завдань ми використовували такі методи дослідження: вивчення та аналіз науково-методичної літератури та Інтернет ресурсів; педагогічне спостереження; анкетування; методи математичної статистики.

Організація дослідження. З метою визначення значущості курсу «Теорія та методика волейболу» у фізкультурно-спортивної діяльності студентів Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту (ДДІФКіС) нами було проведено анкетування, в якому взяло участь 301 студент різних спеціалізацій, з них 27 МС, 53 КМС. Студентам були пояснені мета та практичне значення анкетування; крім коротких відповідей, була надана можливість доповнювати відповіді. Дослідження проводились протягом двох навчальних років (2012/2013, 2013/2014)

Обговорення результатів дослідження. Результати анкетування показали, що на запитання: «Де ви познайомилися з таким видом спорту, як волейбол» понад 60% респондентів відповіли, що в школі; 20% - на пляжі; 8% - у дворі, близько 10% - по телевізору, в таборі, а три студентки ЗЛ відповіли, що вперше побачили як грають у волейбол тільки в залі медичного коледжу. Ще більш сумні відповіді «Я не граю в волейбол, так як маленька і не дістаю до кільця», коли пишуть «валітбол», «валлібол», плутають з баскетболом.

У той же час, на звітно-перевиборних зборах ДОГО «Федерації волейболу Дніпропетровської області» говорилося, що волейбол не тільки включений у зміст шкільної програми з фізичної культури, (що підкреслює не тільки його велику оздоровчу спрямованість, але й важливе прикладне значення), але й включений до спартакіади навчальних закладів, проводяться чемпіонати області в різних вікових групах. В області 26 відділень волейболу в ДЮСШ, в яких займаються 3848 чоловік, працюють 97 тренерів. Однак з 215 тренерів-викладачів штатних 89. З них: 60% - не мають спеціальної освіти, 70% - не мають категорій, на недостатньому рівні ведеться підготовка суддів. Тоді виникає питання: «Чому при такому солідному штаті тренерів-викладачів та шкільних вчителів такий великий відсоток школярів не ознайомилися під час навчання з основами волейболу, чому не проводились заняття з волейболу, не кажучи вже про здачу контрольних нормативів та проведення змагань?»

Соціально-економічні перетворення в Україні останнього десятиріччя, які визначають зміни освітніх і наукових парадигм, закономірно призвели до необхідності об'єднати проблеми освіти з турботою про здоров'я підростаючого покоління, основи якого закладаються в шкільному віці, а вдосконалюються в студентському, в основному засобами фізичної культури і спорту [2, 9]. волейбол мотивація заняття

Дана ситуація вказує на необхідність враховувати інтереси і формувати мотивацію до занять, що допомагає фізичного самовдосконалення, в рамках програми «Теорії та методики волейболу» для студентів ДДІФКіС.

Проблема також в тому, що в останні роки на тлі збільшення інтенсивності навчального процесу, поглиблення соціально-економічної, екологічної та демографічної криз спостерігається тенденція до зниження фізичного здоров'я студентів, так як тільки 5% випускників шкіл сьогодні є практично здоровими, 80% хронічно хворі; йде деградація молодого покоління України: замість акселерації наступає децелерація (за останні роки в 20 разів збільшилася кількість низькорослих) [ 4].

Всі ці чинники підтверджуються відповідями наших студентів: від 8% до 26% почали займатися в секціях у зв'язку з проблемами зі здоров'ям, на багатьох вплинули батьки або члени сім'ї (26-44%), самовираження переважає в основному у представників єдиноборств і студентів напрямку підготовки «Здоров'я людини» (19-26%), «за компанію» ходили в секції студенти сільської місцевості - 24%, а фактор «любов до спорту» - 14% є домінуючим у студентів, які пов'язали своє життя з професійним спортом (табл. 1).

На превеликий жаль, в основному, тільки студенти з сільської місцевості приїхали вчитися на майбутнього фахівця з фізичної культури і спорту, беручи приклад з улюблених вчителів фізкультури - 14-17%. Близько 17% опитаних вказують на відсутність секцій з волейболу в школі, про незнання найпростіших правил волейбол (деякі так і грають з 3-х партій до 15 очок). І, якщо 31% студентів має проблеми при виконанні подачі, 19% - не знає як виконується нападаючий удар, 12% - не вміє приймати подачу, то не варто дивуватися, що 47% студентів напрямку підготовки «Здоров'я людини» і 30% студентів напрямку підготовки «Спорт» з міста взагалі не здавали контрольних нормативів з волейболу шкільної програми. Так як на питання «чи були у вас уроки з волейболу в школі?» від 10 до 37% відповіли, що заняття з волейболу не проводилися.

Таблиця 1

Примітки: СМ - сільська місцевість, С - напрям підготовки «Спорт», ФВ - напрям підготовки «Фізичне виховання», ЗЛ - напрям підготовки «Здоров'я людини».

Відсоткове співвідношення студентів, які грали у волейбол в сільській місцевості (76%-60%) по відношенню до жителів міста (21%-32%), вказує на те, що в сільській місцевості більше можливостей (шкільні майданчики, берег річки, ліс; часті проведення всіляких сільських змагань, свят) для занять волейболом та організації шкільної команди. Ми також виявили в ході дослідження райони, де зберігаються традиції волейболу (Покровський, Кобеляцький, Магдалинівський, Царичанський райони, Гуляйполе, Синельникове) - де кожен школяр вважає спортивні ігри найбільш видовищним видом спорту і втупивши до нашого інституту бере участь у всіх змаганнях, що проводяться на кафедрі спортивних ігор.

Однак, одна справа коли ти граєш зі своїми друзями на пляжі і, інше - відповідальність перед школярами, коли ти повинен будеш володіти методикою проведення уроку на практиці в школі, для цього студенту необхідно володіти такими якостями: здатністю конструювати системний підхід до вирішення поставлених задач і організовувати їх рішення, комунікабельністю, а також специфічними педагогічними навичками, спрямованими на стимуляцію інтересу до пізнання у майбутніх підопічних. В основі будь-якого навчання покладено прагнення викликати глибокий і міцний інтерес до занять, зокрема, волейболом.

Проте, все перелічене жодною мірою не сприяє підвищенню інтересу до волейболу у студентів, знижує мотивацію до майбутньої професії.

Таблиця 2

Відсоткове співвідношення студентів, які зіткнулися з труднощами при здачі контрольних нормативів (n=301)

Примітка: СМ- сільська місцевість, С - напрям підготовки «Спорт», ФВ - напрям підготовки «Фізичне виховання», ЗЛ- напрям підготовки «Здоров'я людини».

Результати проведених досліджень спонукали нас до пошуку нових шляхів підвищення ефективності викладання дисципліни теорія і методика волейболу в інституті фізичної культури і спорту. Нами було розроблено комплекс заходів, для того щоб підвищити мотивацію студентів до занять волейболом, розширити діапазон їх можливостей при підготовці до педагогічної практики, застосовуючи індивідуальний підхід в залежності від рівня підготовленості студентів. Основними з цих заходів є: показ кінофільмів про змагання з волейболу, з коментарями провідних фахівців; захист підготовлених студентами мультимедійних презентацій з обраної теми; впровадження в навчальний процес нових методичних посібників, необхідних для написання планів-конспектів та підготовки до проведення уроків на педагогічній практиці в школі; організація зустрічей студентів із відомими волейболістами і провідними тренерами; відвідування ігор команд Суперліги, спартакіади ВНЗ, змагань, що проходять на базі ДДІФКіС; проведення спартакіади ДДІФКіС з волейболу серед спеціалізацій; випуск стінгазет; товариські ігри студентів, що проживають в гуртожитку з командами загальноосвітніх шкіл міста; відвідування уроків з волейболу в школах, де студенти проходять педагогічну практику; залучання студентів до підготовки та проведення спортивних свят, присвячених видатним подіям у волейболі (наприклад: 120-річчю з дня створення волейболу).

Висновок

Застосовування означених заходів сприяє вдосконаленню процесу викладання дисципліни «Теорія та методика волейболу», формуванню мотивації та стійкого інтересу до обраної професії у студентів, підвищує якість їх проходження педагогічної практики на базах загальноосвітніх шкіл, розширює обсяг теоретичних знань та практичних вмінь з доступного для всіх верств населення волейболу.

Література

Безверхня Г.В. Формування мотивації до самовдосконалення учнів загальноосвітніх шкіл засобами фізичної культури і спорту: Методичні рекомендації (для вчителів фізичної культури) / Г.В. Безверхня. - Умань, 2003. - 52 с.

Біліченко О.О. Особливості мотивації до занять з фізичного виховання у студентів / О.О. Біліченко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків. - 2011. - № 5. С. 3-6.

Круцевич Т.Ю. Формування ціннісних категорій особистої фізичної культури студентів у системі вищої освіти / Т.Ю.Круцевич, О.Ю. Марченко // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - К.: Олімпійська літера тура, 2009. -№ 2. С. 78-81.

Марченко О.Ю. Формування ціннісних категорій особистої фізичної культури студентів у системі вищої освіти / О.Ю. Марченко, автореферат дис. ... на здобуття наук. ступ. канд. наук фіз. вих. і спорту. - Дніпропетровськ, 2010. - 20 с. Мітова О.О. Волейбол в системе общеобразовательных учебных заведений / О.О. Мітова. І.А. Раковська // Спортивний вісник Придніпров'я. Науково-практичний журнал. - Дніпропетровськ: ДДІФКіС, - №1. - 2012. - С. 84-88.

Москаленко Н.В. Мотиваційні пріоритети студентів до занять фізичною культурою і спортом / Н.В. Москаленко, Т.В. Сичова // Спортивний вісник Придніпров'я. науково-теоретичний журнал. - Дніпропетровськ: С. - № 2. - 2010. Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів. - К., 2009.

Раковская И.А. Мини-волейбол как вариативный компонент программы по физическому воспитанию в учебных заведениях / И.А. Раковская // Проблемы и перспективы развития спортивных игр и єдиноборств в высших учебных заведениях. Сб. статей Х Международной научной конференции (7-8 февраля) г. Харків - 2014. - С 164-170.

Сутула В.О., Бондар Т.С., Кочуєва М.М., Сенченко В.Г. Мотиваційні стимули, які визначають відношення учнів загальноосвітніх шкіл до шкільної фізичної культури // Слобожанський науково-спортивний вісник, 2008. - № 4. - С. 2004 - 207.

Размещено на Allbest.ru