Формування комунікативної компетентності учнів на уроках української мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Горлівський інститут іноземних мов державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет»

Факультет української філології та соціальних комунікацій

Курсова робота

на тему:

«Формування комунікативної компетентності учнів на уроках української мови»

Дегтяренко Тетяна

Бахмут - 2019



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

1.1 Аналіз шкільних програм і підручників з досліджуваної проблеми

1.2 Розвиток комунікативної компетентності на текстовій основі

1.3 Система завдань для формування комунікативної компетентності учнів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

Початок ХХІ століття - це визначення стратегічних орієнтирів, народження нової якості життя. Саме сучасні суспільно-економічні відносини змушують людину виявляти активну життєтворчість, мобільність, самостійність. Наразі підіймаються проблеми про постійне самовдосконалення та розвиток особистості, яка може керувати швидкозмінюваними процесами в навколишньому середовищі, а не залежати від них, адже вперше в історії людства покоління ідей і речей змінюються в часі швидше, ніж покоління людей. Сьогодні якість освіти визначається як „національний пріоритет і передумова національної безпеки держави, додержання міжнародних норм і вимог законодавства країни щодо реалізації права громадян на освіту” [38].

Отже, ідеться про формування людини, здатної приймати відповідальні рішення, критично мислити, творчо вирішувати проблеми, самореалізовуватися - одним словом, компетентної особистості.

Неможливо уявити собі розвиток людини, а сбме існування індивіда як особистості, його зв'язок з суспільством поза межами спілкування з іншими людьми. Воно включає в себе все розмаїття духовних і матеріальних форм життєдіяльності людини і є її нагальною потребою. Спілкування є такою спільною діяльністю людей, учасники якої ставляться один до одного й до самих себе як до суб'єктів. Уміння спілкуватися, сформовані на основі мовленнєвих умінь і навичок, є основою для формування комунікативної компетентності, що є особливо актуальним у сучасних умовах реформування мовної освіти.

Так, формування комунікативної компетентності учнів визначено серед пріоритетів Національної доктрини розвитку освіти в Україні, Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, Концепції мовної освіти загальноосвітньої школи, Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти та виступає однією з освітніх вимог впливових міжнародних організацій (Ради Європи, Організації економічного співробітництва та розвитку тощо). Водночас, сучасна ситуація в освіті призводить до загострення суперечностей між наявним рівнем комунікативної компетентності.

Основна мета шкільного навчання української мови розглядається в площині формування комунікативної компетентності учня, його здатності до ефективного спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів, творчого розвитку в комунікативній взаємодії. Адже в Програмі з української мови зазначено, що „мета навчання української мови в школі (предметна) -- формування компетентного мовця, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості” [51].



РОЗДІЛ 1. Формування комунікативної компетентності на уроках української мови

1.1 Аналіз шкільних програм і підручників з досліджуваної проблеми

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, концепцій навчання української мови чинна програма для 5-9 класів [51] загальноосвітніх навчальних закладівспрямовуєна акумулювання життєво необхідних компетентностей, і насамперед комунікативної. комунікативна компетентність текстовий учень

Початкова школа закладає основи для формування комунікативної компетентності учнів. Основне завдання курсу української мови в 1-4 класах - розвиток і вдосконалення вмінь і навичок усного мовлення (слухання, розуміння, говоріння); навчити дітей читати й писати, працювати з книжкою, будувати зв'язні висловлювання; сформувати певне коло знань про мову й мовні вміння; забезпечити мотивацію вивчення рідної мови.

Мета навчання української мови в основній школі (предметна) ? формування компетентного мовця, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості [51].

Отже, основоположні чинники формування комунікативної компетентності визначенів меті курсу рідної мови для початкової і для основної школи й стосуються безпосередньо розвитку продуктивної й рецептивної мовленнєвої діяльності в різних комунікативних ситуаціях.

Проаналізуємо програми з української мови й простежимо, як вони забезпечують формування комунікативної компетентності учнів основної школи.

Відповідно до поставленої мети головними завданнями навчання української мови в основній школі є: виховання стійкої мотивації й свідомого прагнення до вивчення української мови; формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів; формування в школярів компетентностей комунікативно доцільно й виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях; ознайомлення з мовною системою й формування на цій основі базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних і правописних умінь і навичок; здатності учня до аналізу й оцінки мовних явищ і фактів; формування вмінь розрізняти, аналізувати, класифікувати мовні факти; працювати з текстом, здійснювати пошук інформації в різноманітних джерелах, використовувати її в самостійно створених висловленнях різних типів, стилів і жанрів.

У пояснювальній записці до Програми зазначено, що „визнання компетентнісного підходу провідним у навчанні передбачає формування не лише предметної, а й ключових компетентностей, зміщення акцентів зі знаннєвого на діяльнісний освітній результат. З огляду на суть зазначеного підходу, знання мають бути інструментом у розв'язанні життєвих проблем, засобом особистісного розвитку, соціалізації учнів, успішного професійного становлення та облаштування особистого життя [51]. Тому зміст навчального матеріалу визначено з огляду на корисність, потрібність його за межами школи.

Скорочення обсягу теоретичного матеріалу на користь практичної діяльності збільшує можливості для формування комунікативної компетентності. „Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності сформулювано в термінах компетентнісного підходу: знаннєвий компонент?учень/ученицяназиває, формулює, записує, наводить приклади тощо; діяльнісний ?учень/ученицярозпізнає, розрізняє, описує, аналізує, порівнює, планує, застосовує тощо; ціннісний?учень/учениця усвідомлює, критично ставиться, оцінює, обґрунтовує, робить висновки, висловлює судження тощо”[51]. Бачимо, що компетентнісний підхід є ключовим, а тому програма націлює на формування комунікативної компетентності учнів.

Чинні програми з української мови відповідають державним стандартам і побудовані за чотирма змістовими лініями: мовленнєвою, мовною, соціокультурноюй діяльнісною (стратегічною). Розглянемо, які можливості для формування комунікативної компетентності містить кожна з них.

Основними є мовна і мовленнєва змістові лінії, щовизначають безпосередній предмет навчання, його структуру. Мовна змістова лінія містить відомості про мовну систему та призначена формувати відповідні мовні вміння як засіб пізнання, спілкування, самовираження людини [51]. Це надасть змогу учням набути необхідних знань про лінгвістичні одиниці, закони й правила побудови мовних конструкцій, а також досвід їх застосування, тобто забезпечить розвиток мовної компетенції як складової комунікативної компетентності учнів основної школи.

Мовленнєва змістова лінія є особливо цінною для нашого дослідження, оскільки передбачає поступове ускладнення й поглиблення мовленнєвознавчих понять, „цілеспрямоване формування вмінь і навичок, що є базовими для предметної і ключових компетентностей” [51], удосконалення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності - аудіюванні, читанні, говорінні, письмі (мовленнєва компетенція), що є складовою частиною комунікативної компетентності. Її зміст реалізують на кожному уроці, що дає змогу зробити процес розвитку мовленнєво-комунікативних умінь і навичок ефективним.

Соціокультурна змістова лінія навчання передбачає сформованість в учнів соціокультурної компентенції, розуміння національно-культурної специфіки мовленнєвої поведінки українців, звичаїв, традицій, правил, соціальних умов, ритуалів, соціальних стереотипів нашого народу, зафіксованих у мові. У програмі для учнів 5-9 класів запропоновано перелік культурологічних тем, які не тільки ознайомлюють з історією України, життям народу, звичаями, традиціями, зі специфічними характеристиками української мови, а й сприяють формуванню комунікативних умінь та навичок школяра.

Серед культурологічних тем особливої ваги набувають ті, що вчать жити, пізнавати світ високої моралі, інтелігентності, враховувати винятково важливу роль державної мови в суспільному й особистісному розвитку, належною мірою оволодіти нею, берегти і розвивати її як безцінне культурне надбання попередніх поколінь українського народу („Українська мова ? основа національної ідентичності”, „Народна пісня ? душа народу”, „Родинні цінності, свята й традиції” та ін.).

Призначення діяльнісної змістової лінії виявляється в „опануванні різних стратегій мовленнєвої діяльності” [51]. У ній визначено на рівні загальнонавчальних досягнень види організаційно-контрольних, загальнопізнавальних, творчих, естетико-етичних умінь, якими повинні оволодіти учні в процесі власної навчальної й пізнавальної діяльності. Ця лінія є засобом опанування тактик і стратегій комунікативних дій та комунікативної поведінки учнів, дотриманням загальнолюдських моральних норм.

Означене дає підстави стверджувати, що змістові лінії відіграють важливу роль у системному вивченні української мови, оскільки вони взаємозалежні, взаємопов'язані та спрямовані на формування комунікативної компетентності учнів основної школи.

Для формування комунікативної компетентності у програмі закцентовано увагу на комплексному розвитку спеціальних умінь (мовних, мовленнєвих, комунікативних) і загальнонавчальних (соціокультурних і діяльнісних) із застосуванням їх у межах навчальної комунікативної ситуації.

Формування комунікативної компетентності в основній школі відбувається на аспектних уроках мови та уроках зв'язного мовлення і здійснюється відповідно до змісту чинних програм для учнів 5-9 класів. У процесі дослідження було проаналізовано програмовий матеріал змістових ліній щодо його комунікативної спрямованості, розглянуто тематику мовного, мовленнєвого та соціокультурного матеріалу і вимоги щодо рівня їх засвоєння учнями, який безпосередньо спрямовано на розвиток комунікативної компетентності учнів.

Аналіз показує, що в змісті навчального матеріалу й вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів виділені вимоги до всіх складників комунікативної компетентності - мовної, мовленнєвої, соціокультурної, діяльнісної (стратегічної), більш повно й докладно визначено вимоги до мовних, мовленнєвих і діяльнісних знань та вмінь.

Комунікативні вміння, як правило, сформульовані у вигляді навчальних настанов і розміщені у мовленнєвій змістовій лінії. Наприклад, учень „коментує вислови відомих людей …”, „складає, розігрує діалоги … відповідно до запропонованої ситуації спілкування …”, „складає прості речення певної тематики…”, „поширює прості речення однорідними членами…”, „складає листа до осені…”, „складає текст листівки (електронного листа) …”, „добирає узагальнювальні слова…” та ін. [51].

Безперечно, це організовує діяльність учителя й спрямовує її в русло формування комунікативної компетентності учнів.

Підручник „Рідна мова” для 6 класу [40] побудовано відповідно до чинної програми. У ньому чимала кількість вправ з монологічними текстами, що передбачають формування вмінь визначати стиль, тип мовлення, основну думку тексту. Уважаємо, що підручник має чималі можливості для формування комунікативної компетентності шестикласників, оскільки містить завдання, у яких необхідно побудувати власне висловлювання за чітко описаною (словесно, а подекуди за ілюстрацією) комунікативною ситуацією. Наприклад, „На відпочинку ви познайомилися зі своїм однолітком (хлопчиком чи дівчинкою), що проживає в іншій країні. Вам хочеться описати йому (їй) свою Вітчизну. Напишіть йому листа і прочитайте його своїм батькам” (вправа 212). Загалом вправи і завдання щодо засвоєнням мовних одиниць мають комунікативне спрямування. Так, у вправі 260 знаходимо досить цікаве завдання: „Складіть і розіграйте діалоги за ситуаціями. Уживайте прикметники різних ступенів порівняння і груп за значенням. У театрі ви зустріли друга (подругу), з яким (якою) відпочивали влітку разом і хочете поспілкуватися під час зимових канікул. Обміняйтеся планами на майбутнє”. У руках творчого вчителя такий дидактичний матеріал стає джерелом розвитку важливих складових комунікативної компетентності - мовної (граматичні категорії прикметника), мовленнєвої (діалог) і комунікативної (вихід у живий дискурс). Загалом підручник насичений вправами і завданнями комунікативного спрямування.

У підручнику „Рідна мова” для 6 класу [39]перевага надається активним формам навчання, різноманітним творчим і ситуативним завданням. Автори пропонують „Завдання для тих, хто бажає стати красномовним”, „Завдання для тих, хто любить фантазувати та мріяти”, що спрямовані на формування вмінь усного мовлення (складіть і розіграйте діалог) і писемного мовлення (складіть опис природи, напишіть твір-роздум, твір-оповідання, повідомлення на лінгвістичну тему). Заслуговують на увагу з погляду досліджуваної проблеми вправи і завдання, що передбачають поєднання мовної та комунікативної компетенцій (вправи 5, 21, 30, 37, 44,176, 194, 195, 235 та ін.).

Аналіз чинних підручників для 6-го класу дозволяє стверджувати, що їх зміст (теоретичні відомості та система вправ, завдань) має комунікативну спрямованість, отже, сприяє формуванню комунікативної компетентності учнів. Вправи побудовані здебільшого на текстовій основі монологічної форми, їх пропонують виконувати не тільки самостійно, а й у колективній та групових формах, у парах, продукуючи власне монологічне, діалогічне й полілогічне мовлення.

Отже, чинні програми відображають засадничі ідеї Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, ідеї концепції „Нова українська школа” щодо формування комунікативної компетентності учнів.

Шкільні підручники для 7-го класу містять достатній матеріал для формування комунікативної компетентності учнів.



1.2 Розвиток комунікативної компетентності на текстовій основі

Орієнтація навчання української мови з метою формування комунікативної компетентності вимагає опори на текст. На сучасному етапі посилена увага до тексту пов'язана зі зміною цільових акцентів навчання мови, що відбито в Загальноєвропейських Рекомендаціях з мовної освіти, концепціях, освітніх стандартах, чинних програмах.

Сучасні лінгводидактичні джерела репрезентують текст як основний засіб навчання, оскільки саме він „поповнює й розширює знання про систему української мови на всіх мовних рівнях” [25, с. 145]; є необхідним матеріалом, що сприяє інтенсифікації навчального процесу. Під час роботи з текстом формуються мовна, мовленнєва, соціокультурна компетентності учнів, відбувається їх духовне збагачення. А це сприяє глибокому розумінню й відтворенню чужих і створенню власних текстів.

Текст для вчителя школи - засіб формування ціннісних орієнтацій, комунікативної компетентності учнів, для яких текст - джерело інформації, об'єкт розуміння й вивчення [34, с. 8].

З лінгвістичного погляду текст цікавий як феномен, що становить конкретну мовну реальність, одиницю вживання (а не будови) мови, оскільки в ньому знаходять своє відбиття всі мовні одиниці. Тільки в тексті мовні одиниці набувають особливих естетичних функцій, додаткових значень, переосмислюються, постають іншими, ніж у мовленнєвій практиці.

Місце тексту в системі навчання мови в школі на сьогодні має теоретичне й практичне обґрунтування (О. Біляєв, М. Вашуленко, Є. Голобородько, Н. Голуб, О. Горошкіна, Т. Донченко, І. Кучеренко, В. Мельничайко, Г. Михайловська, А. Нікітіна, М. Пентилюк та ін.). Сучасні лінгводидакти уважають, що текст лежить в основі формування комунікативної компетентності. М. Пентилюк переконана, що „відомості про текст, його структуру, особливості, категорії повинні забезпечити формування комунікативної компетентності учнів, умінь будувати усні й письмові висловлювання, спілкуватися в різних життєвих ситуаціях” [30, с. 97].

Тому вчителі-словесники повинні формувати вміння створювати текст,сприймати його, налагоджувати за допомогою текстів взаємодію з учасниками спілкування для досягнення поставленої комунікативної мети.

Реалізований у певній ситуації спілкування текст прийнято називати висловлюванням. А тому поняття „текст” і „висловлювання” в навчальній шкільній практиці є синонімами (учням пропонують „скласти текст” і „скласти висловлювання”) [27, с. 275]. М. Вашуленко текстом називає „висловлювання, що належить до найвищого рівня в ієрархії мовних елементів і, крім цього, є одночасно основною одиницею мовлення” [5, с. 42].

У процесі роботи з текстом формуються й удосконалюються комунікативні знання, уміння й навички, які є важливими й необхідними для учня, оскільки вони забезпечують ефективність спілкування в усній та писемній формах. Автори словника-довідника з методики викладання української мови визначають комунікативні вміння як „один з видів спеціальних умінь, пов'язаний з умінням сприймати, відтворювати і створювати усні і письмові висловлювання”[43, с. 108]. До комунікативних умінь і навичок М. Пентилюк відносить „уміння правильно визначати тему висловлювання та чітко дотримуватися її меж; будувати висловлювання відповідно до його мети, основної думки, адресата мовлення; використовувати найбільш вагомі факти й докази для розкриття теми та основної думки; будувати висловлювання логічно й послідовно, тобто встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами та явищами, робити необхідні узагальнення й висновки; вибирати тип і стиль мовлення залежно від мети й ситуації спілкування; використовувати різноманітні мовні засоби відповідно до типу, стилю, жанру висловлювання; удосконалювати висловлювання. Комунікативні вміння й навички формуються під час роботи над зв'язним усним і писемним мовленням” [30, с. 72]. Тобто комунікативні вміння - це вміння створювати власні висловлювання відповідно до комунікативної ситуації, використовуючи вербальні та невербальні засоби спілкування.

Уважаємо, що в учнів на текстовій основі слід розвивати такі комунікативні вміння: визначати тему й ідею висловлювання; уживати мовні засоби, адекватні комунікативній ситуації; доречно обирати стиль, тип і жанр мовлення для створення власних висловлювань; створювати тексти різних стилів, типів, жанрів відповідно до комунікативної мети; удосконалювати власні висловлювання; встановлювати й підтримувати контакт зі співрозмовником. Отже, текст є основою для формування комунікативних умінь.

За переконанням М. Пентилюк, „сучасна лінгводидактика орієнтує вчителя на текстову основу уроків, на використання текстів для засвоєння лексичних, граматичних, стилістичних явищ” [33, с. 70] і „саме на рівні тексту відбувається усвідомлення стилістичної диференціації моделювання зв'язного висловлювання” [30, с. 76], тому саме текст постає основним об'єктом у навчанні української мови.

У шкільному курсі української мови відбувається поетапне вивчення теоретичних відомостей про текст, його структурні й композиційніодиниці, типи, жанри, комунікативні ознаки й таким чином здійснюється поступове вироблення в учнів комунікативних умінь його створювати та вдосконалювати.

Наприклад, у 6-му класі з метою повторення вивченого про текст, його основні ознаки, мовні засоби зв'язку між його частинами пропонуємо учням такі вправи.

I. Доведіть, що це тексти. Що є спільного й відмінного в них? Визначте стиль текстів, тип мовлення, обґрунтуйте свою думку. Назвіть мовні засоби, що „визначають” стильову належність тексту. Доберіть заголовки. Визначте мовні засоби зв'язку в текстах. Поясніть орфограми й пунктограми.

Текст 1. Незабудка - від родини шорстколистих. Багато- або однорічні трави із суцільними довгастими листками. Квіти правильні, блакитні, рідше білуваті або блідо-рожеві, зібрані в завиток. Плід складається з чотирьох трикутно-яйцевидних блискучих горішків. Відомо 40 видів. В Україні зустрічається близько 19 видів. Найпоширеніші: незабудка лісова з блакитними, часом блідо-рожевими квітками. Деякі незабудки декоративні (З енциклопедії).

Текст 2.Незабудка... Яке ласкаве ім'я! Заслужила. Квітка ця з п'ятьма пелюстками, синіми-синіми, ніжнішими від неба, а в самій середині - жовте серденько. Незабудки не вигоряють, не відцвітають, не тьмяніють на гарячому літньому сонечку. Цвітіння квітки, маленької, як нігтик дитини, м'яке, чисте, довірливе. Подивишся - і не забудеш. У квітці незабудки ніби поєднані разом і краса, і простота, і вічність. Якщо б (припустимо на мить) на землі не було ніяких інших квітів, крім цієї, ми все одно знали б, дивлячись на незабудки, як чудово виглядають квіти(За М. Золотницьким).

II. З'ясуйте, які типи мовлення поєднано в тексті. Назвітьмовні засоби зв'язку речень у тексті.

Олесь не повірив своїм очам: по городі спокійнісінько походжав здоровенний вепр. Він визбирував картоплю, що залишилася після копання. Величезний, вуха - ніби лопухи, ікла, як дві шаблі, з рила стирчать, щетина - наче дріт. Вепр пирхнув, прочистив забиті землею ніздрі і рушив до лісу (За Б. Комаром).

Також у 6-му класі продовжуємо визначати основну думку тексту, такі вміння переростають у навички. Важливість сформованості означених умінь і навичок беззаперечна, оскільки вміння визначати основну думку в чужому тексті стануть основою для окреслення основної думки в майбутньому власному висловлюванні. З цією метою пропонуємо низку вправ. Важливо, щоб змістове наповнення текстів було спрямоване на розвиток соціокультурної компетентності.

Вправа 1. Прочитайте тексти. Визначте тему й основну думку. Подумайте й скажіть, що для вас означає дружба. Розкажіть про це.

Текст 1.Однією з основних духовних потреб людини є спілкування. Спілкування з тим, кому можна довіряти, хто завжди зрозуміє та підтримає, на кого можна покластися в будь-якій життєвій ситуації. Саме таким і повинен бути справжній друг ? щирим, відданим, порядним. У великому світі людині важко знайти собі такого друга, але ще важче ? не втратити його через якусь дрібницю, не „розміняти” стосунки з ним. Справжнім є саме той друг, з яким разом пройшли і радощі, і печалі, який і в радощах, і в печалях залишився поруч.

Потрібно з обачністю ставитися до потенційних друзів, але, знайшовши близьку людину, варто докласти зусиль для того, щоб не втратити її. І для цього існує тільки один шлях: щоб мати вірного друга, треба самому бути вірним другом(З журналу).

Текст 2.Людина ? істота соціальна, тому її основна потреба ? спілкування, яке часто переростає в дружбу. Що таке дружба? Це безкорисливе почуття, що допомагає людям вижити в нашому світі, повному приємних і неприємних моментів.

Спілкуючись з багатьма людьми, часто замислюєшся: а чи є вони друзями та хто такий справжній друг? Як правило, дружба не народжується раптом, для того щоб по-справжньому потоваришувати, потрібно пережити разом безліч ситуацій, у яких проявляється характер і вміння виручити один одного. Справжня дружба вимагає відданості, а іноді навіть самопожертви (З книги).

Такі й аналогічні вправи, які передбачають висловлювання власної позиції щодо змісту почутого твердження, сприяють виробленню в учнів комунікативних умінь, а отже, формують комунікативну компетентність.

Важливо також вивчати комунікативні ознаки тексту, до яких належать: інформативність, цілісність, зв'язність, завершеність, лінійність.

Необхідним моментом роботи з текстом є аналіз ключових слів - тих, що несуть основний зміст тексту, передають основне смислове наповнення повідомлення. В усному мовленні на них падає логічний наголос. Ключові слова відносяться до теми і виражають її, показують ті мікротеми, що будуть висловлені в тексті. Формування в учнів умінь знаходити й виділяти ключові слова сприяє оволодінню вмінням визначати змістову будову тексту, що стане вихідною точкою для створення всього цілісного висловлювання.

У роботі з текстом важливим є вивчення засобів зв'язку мовних одиницьу всьому висловлюванні, складання плану тексту.Корисними в цьому плані є такі вправи, де необхідно визначити засоби зв'язку між реченнями в тексті.

Текст 1. Те, що восени птахи відлітають, а навесні прилітають, - знають усі. Більшість людей над цим не замислювалася: ну, вміють птахи літати, от і відлітають із настанням холодів туди, де тепло й багато їжі, а потім, як прийде тепло в наші краї, повертаються. Але навіть той, хто цікавився цим питанням, не міг уявити собі, куди ж саме відлітають птахи.

Вивченням пташиних перельотів займаються спеціалісти-орнітологи, які кільцюють птахів. Це величезна робота, нелегкий труд. І тільки завдяки цій роботі ми багато чого дізналися про пташині перельоти (За Ю. Дмитрієвим).

Текст 2. Жайворонок бризнув із конюшини, злетів у високість, завмер. І ось уже трепетна сіра пташка в променях сонця стала золотою. Ще мить - і сонячні іскри заграли на краплях роси й на квітках конюшини. Над розтуленими чашечками квіток загули бджоли. Здавалось, усе поле, весь світ співає, чудесна музика розливається понад землею (І. Цюпа).

Такі й аналогічні завдання, побудовані на текстовому матеріалі, позитивно впливають на розвиток комунікативної компетентності учнів.

Отже, текст як основна комунікативна одиниця допомагає розвивати комунікативні вміння учнів, а створення тексту школярами є вищим рівнем прояву їхньої комунікативної компетентності.

1.3 Система завдань для формування комунікативної компетентності учнів

Формування комунікативної компетентності - це науково організована й результативна співпраця всіх учнів та вчителя. Вона сприяє вільному володінню державною мовою, опануванню мовної системи та вмілому використанню її врізних видах та сферах мовленнєвої діяльності,формуванню мовленнєвих умінь, високому рівню мовленнєвої культури, отриманню достатнього рівня знань з мови, залученню до цінностей мистецтва слова. Комунікативна компетентність передбачає певну сукупність знань, умінь і навичок, що дадуть можливість учням орієнтуватися в потоці інформації, самостійно здобувати знання, особистісно зростати.

Підібраний дидактичний матеріал є джерелом розвитку важливих складових комунікативної компетентності - мовної (граматичні категорії частин мови, правила їх поєднання, утворення певних форм тощо), мовленнєвої (діалог, монолог) і комунікативної (вихід у живий дискурс).

Особливої уваги вимагає вдосконалення таких умінь учнів, що становлять основу комунікативної компетентності:

¦Уміння сприймати на слух діалог і монолог, щопередбачає зосередження уваги на осмисленні висловлювання (теми, фактів,доказів головного і другорядного, логіки викладу), його оцінювання, використання різних прийомів фіксації почутого (запис ключових слів, плану висловлювання, статистичних даних тощо) відповідно до комунікативного завдання (участь у дискусії, передача інформації іншому, використання її у власній роботі).

З метою набуття означених умінь пропонуємо учням такі завдання:

1. Прочитайте діалог. Визначте його тему. Випишіть ключові слова. Поясніть уживання звертань у діалозі.

? Синку, здрастуй. Ти не міг би мені допомогти?

? Залюбки, бабусю. Кажіть, у чому справа.

? Ти не міг би перевести мене через дорогу? Бо я ледве ходжу, а тут машини швидко їдуть. Водії не чекають, доки я перейду дорогу зовсім, зриваються з місця. А я боюся просто перед ними впасти.

? Добре, бабусю, я вам допоможу.

? Як же я вдячна тобі, синку!

? Та нема за що! Усякий на моєму місці мав би це зробити. А водіям - ганьба!

2. Прочитайте діалог. Випишіть з нього фразеологізми, поясніть їх значення. З двома-трьома придумайте речення.

Здоров, Іване!

? Та здоров, Петре! Ледве тебе впізнав, ти так щільно в плащ загорнувся!

? Атож, сьогодні така погода, що добрий господар собаку на вулицю не вижене.

? А я навіть куртки не вдягнув, залишив її вдома. Бачиш, бігаю у светрі. Кожух лежить, а дурень дрижить.

? Я зараз, Іване, згадую минулий тиждень. Так було добре, тепло. Така тиха стояла погода, хоч мак сій.

? Ага, а тепер - на тобі! Так холодно, що, якби я не вмів дрижати, то й зовсім замерз би!

? Ну, прощавай, друже. Піду я вже додому, несила під дощем стирчати.

? І ти бувай! Побіжу мерщій грітися.

? У мене вдома зігрітися не вийде. Там так холодно, хоч вовків ганяй. Ще не ввімкнули опалення.

3. Прочитайте діалог. Випишіть з нього слова мовленнєвого етикету. Розкажіть, чи ви використовуєте такі слова у своєму мовленні. Визначте, для чого призначений кожен з названих словників.

? Романе, ти можеш позичити мені, будь ласка, словника з української мови?

? А, ніяких проблем, Маргарито, тримай.

? Романе, це ж тлумачний словник, а мені треба орфографічний. Вибач, що забула сказати відразу.

? Такого в мене, на жаль, немає. Але орфографічний словник є вГалини. У неї багато спеціальних книжок з мови, навіть є словник фразеологізмів!

? Мені її надбання знадобляться! Дякую за пораду!

? Нема за що!

4.Прочитайте діалог. Визначте тему й основну думку. Виділіть ключові слова діалогу. Якої позиції дотримуєтеся ви стосовно порушеної теми. Яке враження справив на вас діалог? Визначте відміну підкреслених іменників.

Аню, ти зараз не нічим не зайнята?

? Та ні, зараз же перерва! Ти хочеш щось спитати, Михайлику?

? Так, хочу. Я бачу в тебе на парті якусь книжку про українську мову. Що там такого цікавого?

? У цій книжці перераховані основні види помилок, які люди роблять в українській мові. Тобто ті слова, які вони говорять неправильно.

? Я щось не зрозумів. Як це - говорять неправильно?

? Наприклад, я скажу: „він не говорить на українській мові”. А правильно буде в такому разі казати: „він не говорить українською мовою”. Або „він не володіє українською мовою”.

? І де ж тут помилка? „На українській мові”? це також правильно чи неправильно. Мій батько говорить саме так.

? Але ж це діалектна форма, а літературна мова визнає тільки „українською мовою”.

? А що ще є у твоїй книзі?

? Багато різних прикладів. Правильно вживати „торговельний центр” замість „торгівельний”, „домагатися успіху” замість „добиватися”, „стежити за тобою” замість „слідкувати”…

? Слухай, Аню, навіщо тобі взагалі ця книжка? Чи тобі не все одно, яке слово вживати?

? Я вважаю, що людина має користуватися мовою грамотно та літературно.

? Аню, мені здається, ти даремно втрачаєш час на цю дурну книжку. Може, краще підеш подивишся новий телефонСергія? Оце справжня річ! Прогрес науки! І коштує - ого-го!

? Залюбки піду подивлюся, це теж цікаво. Але мова мене теж цікавить не менше. До того ж я планую брати участь у Всеукраїнському конкурсі з української мови. І мені треба підготуватися.

? Ну, якщо ти виграєш за це приз, тоді, може, і є причини сидіти над книгою… Але це не для мене! То я пішов! Приєднуйся до нас!

? Добре, але спершу дочитаю приклад!

¦Уміння використовувати різні види читання (ознайомлювальне - для швидкої орієнтації в його змісті; навчальне ? з метою глибокого осмислення й засвоєння прочитаного; вибіркове ? для добору інформації з певної теми); свідомо ставитися до вибору, що читати; усвідомлювати мету читання, орієнтуватися, кому адресований текст, оцінювати сприйнятий текст; виділяти в ньому головне і другорядне.

З метою набуття означених умінь пропонуємо учням такі завдання:

1. Ознайомтеся з основними правилами спілкування. Поясніть, чому потрібно їх дотримуватися. Доберіть заголовок до тексту.Визначте граматичні ознаки прикметників.

Спілкування є важливим складником культури людини. Воно може бути монологічним і діалогічним. Монолог - це висловлювання однієї особи. Діалог - це розмова двох осіб. Висловлювання кожного з учасників діалогу називають реплікою. У спілкуванні варто дотримуватися таких правил:

?Бути ввічливими, привітними й доброзичливими.

?Уважно, не перебиваючи, слухати співрозмовника.

?Заохочувати співрозмовника до висловлення власної думки.

?Уміти доброзичливовисловити незгоду з позицією співрозмовника.

?Не розмовляти без потреби голосно.

?Не використовувати грубих слів (З книги).

2. Доберіть заголовок до тексту. Визначте, кому адресований текст. Виділіть у тексті головне й другорядне. Оцініть текст з точки зору цікавості. Знайдіть у тексті слова іншомовного походження й визначте їх граматичні ознаки.

Шанувати один в одному людину - більше, ніж правило етикету, це ціннісний принцип моралі й моральності, але будь-яка повага обов'язково має конкретну форму вияву. Цю форму зовнішнього вияву внутрішньої вихованості формує етикет. Взаємна повага людей, що має виражену форму взаємоповажних стосунків, - от необхідна умова подальшого життя нашого суспільства на шляху оновлення.

Не забувайте вибачитися за мимовільну помилку, завдану незаслужену образу. Не нав'язуйте своїх правил у незнайомому колективі: „У чужий монастир зі своїм статутом не ходять”.

Робіть так, щоб людям, котрі вас оточують, було добре. Право на повагу має лише той, хто шанує інших людей (В. Шеломенцев).

¦Уміння вести діалог з додержанням вимог українськогомовленнєвого етикету в різних життєвих ситуаціях (у дружньому колі, у розмові зі старшими чи молодшими, у безпосередньому спілкуванні на зборах, засіданнях, диспутах, зустрічах чи під час розмови по телефону).

З метою набуття означених умінь пропонуємо учням такі завдання:

1. Об'єднайтеся в пари й обговоріть, як ви розумієте слова І. Шевелєва: „Для одних форма спілкування - діалог, для інших - монолог”. Поясніть, чому, на ваш погляд, дуже часто люди не розуміють одне одного.

2. Проаналізуйте діалог з позиції його актуальності в наш час. Виділіть ключові слова. Знайдіть помилки в цьому діалозі, виправте й поясніть їх.

Привіт, Олег!

? І тобі, Микола!

? А знаєш, у нашому класі новий хлопець з'явився, звуть Зураб. Він з Грузії приїхав. Так йому не треба контрольну з української писати.

? Чому?

? Так він мови ще як слід не вивчив!

? А в Грузії як розмовляють?

? Тю, Олег, ти смішний! Його рідна мова - грузинська! Проте він ходить на уроки з української мови, намагається вправи виконувати.

? Ну правильно, українську мову йому треба вивчати. Він же переїхав тепер до українців, а в нас рідна мова - українська.

2. Розіграйте діалог (6 ? 7 реплік) між людиною, яка шукає дорогу до музею в незнайомому місті, і перехожим. У діалозі використайте формули мовного етикету: вибачте; будь ласка; чи не могли б ви мені допомогти; вибачте, що турбую вас; дякую за допомогу; щиро вдячна за пораду; скажіть, будьте ласкаві.

3. Об'єднайтеся в групи і складіть пам'ятку „Поради для тих, хто бажає досягти успіху в навчанні (спорті, музиці …)”.

4. Підготуйте й розіграйте в парах діалог до однієї із запропонованих ситуацій (на вибір). Оцініть діалоги своїх однокласників. Обговоріть помилки, що були допущені, поясніть, чим вони зумовлені, яким чином їх можна уникнути.

А. Ваша сім'я планує відпочинок на вихідні. Б. У таборі відпочинку ви з товаришами готуєте виступ на святковий концерт. В. У магазині ви купуєте продукти. Г. Ви забираєте з дитячого садка молодшого братика чи сестричку.

5. Складітьі розіграйте діалог-обмін повідомленнями, що міг би відбутися між двома однокласницями (телефонна розмова), одна з яких через хворобу пропустила заняття в школі. У процесі складання діалогу не забувайте, що сенс телефонної розмови полягає в тому, щоб за короткий час повідомити все необхідне й почути відповідь.

6. Складітьі розіграйте діалог-волевиявлення, що міг би відбутися між учнем та його батьками про бажання хлопця взяти участь в обласному конкурсі бальних танців напередодні випускних іспитів.

¦Уміння створювати усні монологічні висловлювання (здатністьвиступати на засіданнях у школі з повідомленням, доповіддю, поділитися в родині, колі друзів, знайомих, товаришів побаченим, почутим, пережитим; висловити своє ставлення до обговорюваного питання, дати певні роз'яснення; придумувати монологи на різні теми тощо).

З метою набуття означених умінь пропонуємо учням такі завдання:

1. Уявіть, що у вашому житті або в житті ваших близьких виникла ситуація, до якої можна було б застосувати слова „Хай красиво й гордо на весь світ українське слово прогримить!” Розкажіть про неї товаришам.

2. Складіть жартівливі оголошення від імені казкових героїв:

- Івана-Царевича, який хоче купити шапку-невидимку;

- Діда й Баби, які хочуть продати ріпку;

- принца, який розшукує дівчину, котра загубила кришталевий черевичок.

3. Уявіть, що батьки подарували вам ховрашка, якого ви поселили в скляній банці. Виявилося, що звірок може розмовляти людським голосом. Про що він міг би розповісти й що попросити. Відтворіть монолог тварини.

4. Складіть план підготовки до виступу перед однокласниками на тему „Душевні якості людини, з якою хотілося б дружити”.

5. Опишіть свої враження від побаченої вранці картини зимового засніженого лісу. Уживайте порівняння, слова зменшено-пестливого значення.

6. Складіть і запишіть висловлювання на тему „Не бійтесь заглядати у словник”.Підкресліть у тексті головні і другорядні члени речення.

¦ Уміння створювати письмові тексти різних стилів (розмовного,наукового, художнього, офіційно-ділового, публіцистичного) і типів мовлення (розповідь, опис, роздум), різних стилів і жанрів: художнього (оповідання, художній опис, портретний нарис, казка тощо), наукового (визначення поняття, план, тези, конспект та ін.), публіцистичного (замітка в газету, відгук про твір мистецтва), офіційно-ділового (оголошення, заява, розписка і под.).

З метою набуття означених умінь пропонуємо учням такі завдання:

1. Придумайте історію, до якої можна було б застосувати прислів'я „Мудра голова не допустить лихі слова”.

2. Розкажіть, які пам'ятки архітектури на території України (чи іншої країни) ви знаєте. Де побували, що запам'ятали? Уживайте в тексті прикметники простої форми найвищого ступеня порівняння.

3. Складіть пам'ятку для літер а (я), у (ю) на тему „Як не помилитися із закінченням родового відмінка”.

4. Придумайте казкову історію про одну з лікарських рослин.

5. Напишіть замітку в газету. Тему оберіть самостійно.

6. З'ясуйте, які норми порушено в реченнях, узятих з текстів офіційно-ділового стилю. Чим пояснити такі помилки, виправте їх.

1. Звіти необхідно здати на протязі тижня. 2. Минулого тижня наш клас прийняв участь у цьому міроприємстві. 3. Однак усі ці аргументи не були прийняті до уваги. 4. Прийнято заходи по схоронності техніки. 5. У звітній доповіді було відзначено видатних вчених нашого університета. 6. Вам необхідно получити пропуск на завод. 7. Цікавою у цьому відношенні видається думка Соколенко Юрія.

¦Уміння аналізувати текст (добирати заголовок; визначати тип та стиль мовлення; з'ясовувати тему та головну думку тексту; визначати вид і жанр мовлення; пояснювати роль мовних засобів тощо).

З метою набуття означених умінь пропонуємо учням такі завдання:

1. Визначте стилі текстів. Назвіть тему й головну думку кожного тексту. Доберіть заголовки. Обґрунтуйте абзацний поділ кожного тексту. Визначте кількість мікротем у текстах.

Текст 1.У комунікації, як і в системі мови, діють певні закони. Вони пов'язані із закономірностями процесу комунікації, психологічними особливостями учасників спілкування, їх соціальними ролями. Комунікативні закони не жорсткі, з плином часу можуть змінюватися, мають національну специфіку. Водночас за необхідності вони виявляються в будь-яких типах міжособистісного й масового спілкування, а тому їх можна вважати об'єктивними законами комунікації (З підручника).

Текст 2.Час і прогрес міняють і ландшафт, і професії деякі відходять в архів. Та серед багатьох незмінних величин є одна, найверховніша - учитель. І через віковіччя він так само заходитиме в клас і вже школярам третього й грядущих тисячоліть відкриватиме теж незмінні величини: Батько, Мати, Вітчизна, Народ.

Схиляю голову в глибокій шанобі перед тобою, Учителю. Бо все добре, гуманне, що світиться в душі будь-кого, усе добре, мудре, світле й чисте - від Учителя. І якщо воно вічне, - а це воістину так, - то безсмертний єси, Учителю, як саме життя (Б. Олійник).

Текст 3.У моєму краю все пахне хлібом, хмелем і медами. У моїй полтавській стороні - безмежна широчінь степу, розгаптована гаями й дібровами, і тихі голубі ріки оперізують плоскогінними підсиненими рушниками зелені пагорби й доли. У моїй стороні колоситься таке щедре врожайне літо, що земля вгинається під вагою зерна й степ закипає в жовтогарячих хвилях жнив'я.

Навіть ніч у моєму краю не така, як деінде. Вона приходить у степ зорянистою чарівницею, така ясна й прозора, що в полі видно від обрію до обрію в місячному сяйві. У місячно-зоряні ночі не спить врожайне поле. Трудівничий передзвін лине степом від села до села й сплітається в єдину симфонію звуків пісень і машин (І. Цюпа).

2. Визначте роль префіксів у поезії В. Симоненка. Доберіть заголовок.

Найогидніші очі - порожні.

Найгрізніше мовчить гроза.

Найнікчемніші дурні вельможні.

Найпідліша брехлива сльоза.

Найпрекрасніша мати щаслива.

Найсолодші кохані вуста.

Найчистіша душа незрадлива.

Найскладніша людина проста…

3. На місці пропусків вставте прикметники. Порівняйте свій варіант з авторським. Зробіть висновки. Визначте відмінки всіх іменників.

Першими серед квітів з'являються проліски. Пролісок - квітка …, але … й …. Ще не зійде сніг, а вже крізь весняну ніздрювату сніжно-льодову скоринку пнеться … паросток.

Сьогодні це … хвостик, завтра це … гостриця, післязавтра це вже … листок з тоненькою стрілкою всередині. Ще за день брунька на кінці стрілочки розквітає враз твердою білою кашкою. І квітів визоріє так густо, що земля знову стає … від рясного холодного цвіту (Ю. Смолич).

Проведення спостережень над текстами-взірцями, конструювання власних текстів допомагає учням навчитися сприймати й розуміти інформацію, що міститься в них, аналізувати чуже й своє мовлення, визначати єдність змісту й форми, вникати в сутність мовних фактів, явищ, процесів, осмислювати зв'язок між ними і тими теоретичними висновками, що випливають з них, з'ясовувати значення кожного рівня мовної системи (фонетичного, лексичного, морфемного, словотвірного, морфологічного, синтаксичного і стилістичного). Учні вчаться розвивати думку, передавати її засобами української мови, доводити правильність своїх тверджень.

Такі завдання активно сприяють розвитку комунікативної компетентності, оскількипередбачають розвиток умінь аналізувати функції мовних засобів, конструювати їх, навчають способів формування думки та вираження її у власних висловлюваннях відповідно до комунікативної ситуації, а тому забезпечують розуміння учнями особливостей використання мовних одиниць у ситуаціях спілкування і сферах уживання. Пропоновані завдання спрямовані на створення учнями усних і письмових, діалогічних і монологічних текстів різних стилів, типів та жанрів мовлення, а тому сприяють формуванню комунікативної компетентності учнів, їх готовності до вербальної комунікації в усній і писемній формі відповідно до ситуації спілкування, забезпечують активне використання вмінь і навичок в усному й писемному спілкуванні, сприяють формуванню вмінь в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, говорінні, читанні, письмі).



ВИСНОВКИ

Аналіз чинних програм показав, що комунікативну спрямованість містять програми для початкової й основної школи. Головний акцент у них зроблено на розвитку комунікативної компетентності школярів: у початковій школі ? це формування пропедевтичних мовних, мовленнєвих, комунікативних, соціокультурних знань і вмінь, а в основній школі ? базове, стрижневе формування кожного складника комунікативної компетентності. Чинні підручники також мають комунікативну спрямованість, про що свідчить теоретична й практична їх частина.

Орієнтація навчання української мови з метою формування комунікативної компетентності вимагає опори на текст. Під час роботи з текстом формуються мовна, мовленнєва, соціокультурна компетентності учнів, відбувається їх духовне збагачення. А це сприяє глибокому розумінню й відтворенню чужих і створенню власних текстів.

Сьогодні посилена увага до тексту пов'язана зі зміною цільових акцентів навчання мови, що відбито в Загальноєвропейських Рекомендаціях з мовної освіти, концепціях, освітніх стандартах, чинних програмах. Учителі-словесники повинні формувати вміння створювати текст,сприймати його, налагоджувати за допомогою текстів взаємодію з учасниками спілкування для досягнення поставленої комунікативної мети.

Формуванню стрижневих складників комунікативної компетентності сприяла розроблена нами класифікація комунікативно спрямованих завдань.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ануфрієва Н. М. Соціальна психологія : навч.-метод. посібник / Н. М. Ануфрієва, Т. М. Зелінська, Н. О. Єрмакова - К. : Каравела, 2009. - 216 с.

2. Архипова Е. В. О реализации принципа преемственности в программах по русскому языку в начальной и средней школе / Е. В. Архипова // Русский язык в школе. - 1998. - № 3. - С. 3 - 7.

3. Бацевич Ф. Основи комунікативної лінгвістики : підручник / Ф. С. Бацевич. - К. : Видавничий центр „Академія”, 2004. - 344 с.

4. Біляєв О. М. Проблема методів у навчанні мови / О. М. Біляєв // Укр. мова і л-ра в шк. - 1980. - № 10. - С. 57 - 67.

5. Вашуленко М. Рідна мова як засіб навчання, виховання і розвитку молодших школярів / М. Вашуленко // Мовознавство : тези та повідомл. ІІІ міжнар. конгр. україністів. - Х. : Око, 1996. - С. 39 - 42.

6. Вятутнев М. Н. Коммуникативная направленность обучения русскому языку в зарубежных школах / М. Н. Вятутнев // Русский язык за рубежом. - 1977. - № 6. - С. 38 - 45.

7. Гез Н. И. Формирование коммуникативной компетенции как объект зарубежных методических исследований / Н. И. Гез // Иностранные языки в школе. - 1985. - № 2. - С. 17-24.

8. Глобализация образования : Компетенции и системы кредитов / авт. кол. : А. А. Егоров и др ; под общ. ред. Ю. Б. Рубина. - М. : Маркет ДС Корпорейшн, 2005. - 490 с.

9. Голуб Н. Риторична компетентність учнів старших класів як показник сучасної мовної освіти / Ніна Голуб // Укр. мова і л-ра в шк. - 2010. - № 8. - С. 2 - 7.

10. Гончаренко С. Український педагогічний словник / Семен Гончаренко. - К. : Либідь, 1997. - 376 с.

11. Горошкіна О. Особливості використання інтерактивних методів навчання української мови в старших класах / Олена Горошкіна // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - № 4. - Бердянськ: БДПУ, 2009. - С. 39-43.

12. Державна національна програма „Освіта (Україна ХХІ століття)”. - К. : Райдуга, 1994. - 61 с.

13. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Дивослово. - 2011. - № 7. - С. 20 - 27.

14. Енциклопедія освіти / Академія педагогічних наук України, головний ред. В. Г. Кремень. - К. : Юрінком Інтер, 2008. - 1040 с.

15. Життєва компетентність особистості : наук.-метод. посібник / за ред. Л. В. Сохань, І. Г. Сохань. - К. : Богдана, 2003. - 520 ? с.127.

16. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти : вивчення, викладання, оцінювання / [наук. ред. укр. вид. доктор пед. наук, проф. С. Ю. Ніколаєва]. - К. : Ленвіт, 2003. - 273 с.

17. Захлюпана Н. М. Словник-довідник з методики викладання української мови / Н. М. Захлюпана, І. М. Кочан. - Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. - 250 с.

18. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід : метод. посіб. / авт.-уклад. О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. - К. : А.П.Н., 2002. - 136 с.

19. Капинос В. И. Обучение русскому языку в школе : учебное пособие для студентов педагогических вузов / [Е. А. Быстрова, С. И. Львова, В. И. Капинос и др.] ; под ред. Е. А. Быстровой. - М. : Дрофа, 2004. - 240 с.

...