Зміст предметів гуманітарного циклу в народних школах Закарпаття 1919-1939 рр.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ ПРЕДМЕТІВ ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ В НАРОДНИХ ШКОЛАХ ЗАКАРПАТТЯ 1919-1939 РР.

Іветта Депчинська, Магдалина Опачко

Анотація

У статті розглянуто зміст окремих предметів гуманітарного циклу в народних школах Закарпаття 1919-1939 рр. Схарактеризовано зміст таких гуманітарних предметів: «Читання», «Бесіда», «Стиль», «Співи», «Наука о родном краю», «Ручна праця». Гуманітарна освіта в народних школах Закарпаття 1919-1939 рр., зміст якої педагоги шкіл реалізовували на основі цих предметів забезпечувала вирішення таких найважливіших завдань: розвиток духовного світу, виховання загальнолюдських, християнських, естетичних цінностей; пізнання особистості в парадигмальній системі «людина - близьке оточення - культура».

Ключові слова: гуманітарна освіта, зміст предметів гуманітарного циклу, школи Закарпаття, Чехословацький період.

Summary

The article is considered the content separate subjects of the humanitarian cycle in the Transcarpathian public schools of 1919-1939. The following humanitarian subjects are described: «Reading», «Conversation», «Style», «Singing», «Science of the native land», «Handwork». The humanitarian education in the Transcarpathian public schools of 1919-1939, the content of which the teachers of the schools implemented on the basis of these subjects provided the solution of the following important tasks: the development of the spiritual world, the education of Christian, aesthetic values; personality cognition in the paradigm system «man - close environment - culture».

Key words: humanitarian education, the content of the humanitarian cycle, school of Transcarpathia, Czechoslovak period

Постановка проблеми

Реформи в сфері шкільної гуманітарної освіти пов'язані з орієнтацією суспільства на євроінтеграційні процеси та відзначаються спрямованістю на розвиток духовності особистості, систему її цінностей у контексті загальнолюдського та національного. Йдеться про переоцінювання місця та ролі гуманітарного знання в системі загальної середньої освіти та розроблення ефективних підходів до його оновлення.

Посилення уваги до регіонального, краєзнавчого, полікультурного компонента змісту освіти актуалізують потребу аналізу історико-педагогічної спадщини шкільництва для творчого використання здобутків минулого в сучасному освітньому процесі. У такому вимірі досвід розбудови демократичного суспільства на теренах Закарпаття у міжвоєнний період (період розвитку Закарпаття у складі Чехословаччини (1919-1939 рр. під назвою Підкарпатська Русь) видається знаковим і перспективним. Його аналіз уможливлює розкриття цінних надбань щодо розробки змісту гуманітарної освіти на засадах ідей гуманізму, демократизму, полікультурності.

Окремі аспекти розвитку гуманітарної освіти Закарпаття розглядали О. Бенца, І. Жорова, Т. Завгородня, М. Зимомря, І. Курляк, М. Кляп, М. Кухта, Л. Маляр, Н. Марфинець, С. Мишкарьова, І. Небесник, М. Опачко, І. Стражнікова, О. Фізеші, О. Юрош.

Розвиток змісту гуманітарної освіти у школах Закарпаття у міжвоєнний період став предметом цілісного історико-педагогічного дослідження І. А. Депчинської [5]. Але окремі матеріали, які розкривають особливості проектування змісту предметів гуманітарного циклу, які вивчались у тогочасних школах, не конкретизувались.

В умовах сучасної української школи, коли наповнення змісту навчання матеріалами, засобами, діяльністю покладається на навчальний заклад, точніше на учителів-предметників, увиразнюється проблема розробки змісту навчальної дисципліни, актуалізуючи досліджувану нами проблему.

Мета статті полягала у розкритті змісту предметів гуманітарного циклу в школах Закарпаття міжвоєнного періоду.

Виклад основного матеріалу

На рубежі 20-30-х років у Чехословаччині була здійснена шкільна реформа введено 8-річне обов'язкове навчання і удосконалено навчальні плани. Особливістю розвитку шкільництва на Закарпатті у хронологічно окреслений період було те, що крім звичайних шкіл, в яких навчання проходило руською, українською і російською мовами, створювалися школи інших національностей. Їх кількість з угорською, німецькою, румунською та єврейською мовами зростала. У багатьох школах навчання проходило на кількох мовах [6].

Слід також зауважити, що у досліджуваний період школи не мали усталених навчальних планів, програм. Впровадження нових програм для народних шкіл, які укладала спеціально обрана комісія, а затверджувала вчительська конференція супроводжувалось ретельним вивченням і адаптацією досвіду Чехословацької системи освіти.

У педагогічному часописі «Учитель» за 1920 рік уміщено положення, яке дуже точно відображає концепцію змісту освіти в тогочасних школах: «…школа на Підкарпатській Русі мусить бути збудована на демократичних принципах, а зміст шкільної освіти має бути підпорядкований національно-державному вихованню в такій мірі, щоб виховати добрих, чесних горожан» [1, с. 6]. Наголошувалось, що навчання відповідно до нових основ має відзначатися спрямованістю на розвиток особистості, а метою навчання є не накопичення навчального матеріалу, а «плекання особистості, індивідуальності» [1, с. 5].

Згідно з новими «Учебными основами» (розпорядження від 22 жовтня 1923 р. (ч. 25846) визначальна мета народних шкіл полягала у «моральному і релігійному, духовному і фізичному, формальному і мовленнєвому вихованні» [9]. Під «духовним (душевним)» вихованням розуміли розвиток «душевних сил», волі, формування характеру; під «формальним» (від слова «форма») - здатність відображати думки, почуття у відповідних формах (наприклад, коротке повідомлення, складання розповідей для вироблення стилю, рольові ігри під час драматизації, художні форми тощо). Цьому мав бути підпорядкований як навчальний матеріал для засвоєння учнями, так і організація навчання.

Варто звернути увагу на те, що навчання у народних школах охоплювало три ступені (шість років): нижчий - 1-2 класи, середній - 3-4 класи, вищий - 5-6 класи.

У навчальних планах для народних шкіл було передбачено вивчення таких предметів гуманітарного циклу: релігія, рідна мова, наука про рідний край, історія, числення, співи, малювання, гімнастика, ручні роботи. Йдеться про:

1 клас - 16 год. (із 19 год. тижневого навантаження для всіх предметів): релігія - 2, рідна мова - 13, співи - 1;

2 клас - 14 год. (із 21 год.): релігія -2, рідна мова - 10, малювання - 2;

3 клас - 16 год. (із 23 год.): релігія - 2, рідна мова - 9, малювання - 2, співи -1, ручні роботи - 3;

4 клас - 16 год. (із 23 год.): релігія - 2, рідна мова - 8, малювання - 2, співи -1, ручні роботи -3;

5 клас - 16 год. (із 29 год.): релігія -2, рідна мова - 8, малювання - 2, співи - 1, ручні роботи -3;

6 клас - 16 год. (із 30 год.): релігія - 2, рідна мова - 8, малювання - 3, співи - 1, ручні роботи - 4 [9].

Зміст викладання дисципліни «Рідна мова» в народній школі внаслідок затвердження «Учебних основ для руських народних школ Подкарпатской Руси» (Розпорядження з дня 22 жовтня 1923, ч.25.846) було розмежовано на окремі предмети: а) «р?чеве научанє (бесіда)»; б) «читанє»; в) «граматика и правопис»; «стиль» [11, с.199]. Перед педагогами ставили такі основні завдання: навчати дітей на прикладі художніх текстів пізнавати красу, багатство й дух рідної мови; вміти правильно висловлювати думки в усній і писемній формі; виразно читати; розвивати інтерес до художньої літератури; виховувати любов та повагу до рідної мови.

Програму для уроків рідної мови було укладено так, що протягом перших двох років навчання на уроці «Бесіда» діти засвоювали найважливіші відомості з життя близького оточення. Це був усний інтегративний курс, що охоплював інформацію з усіх царин життя школяра: 1) сім'я, родина, рід, рідна хата, домашнє господарство, робота в полі; 2) народні звичаї, традиції, обряди, заняття; 3) школа, шкільне життя; 4) явища природи, тварини, птахи; 5) охорона здоров'я [4; 9]. Під час добору змістового наповнення дотримувалися календарно-тематичного принципу.

Для учнів 3-4 шк. року навчання передбачало вивчення предмета «Наука о родном краю», де були сконцентровані відомості із різних суспільствознавчих предметів. Так, відповідно до «Розкладу учебного матеріяла для одно-, дво- і три- класової школи» [7] учні 3-4 шк. року вивчали теми: 1) «Моє село» (гори, долини, рослини, дерева, стежки у селі, село у різні пори року, ремісники, торговці у нашому селі, землеробство); 2) «Звичаї та традиції наших жителів» (весілля, хрестини, пісні, загадки, приповідки); 3) «Наш округ»; 4) «Подкарпатська Русь» тощо. Як бачимо, об'єктом вивчення аналізованих дисциплін у народних школах («Бесіда», «Наука о родном краю») виступала тріада «людина - суспільство - культура». Прикметно, що концентричне наповнення змістового матеріалу за роками навчання давало змогу учням поетапно переходити від простого до складного, від близького до далекого. Гуманітарний аспект дисциплін відзначався зорієнтованістю на засвоєння загальнолюдських і національно-орієнтованих цінностей. гуманітарний освіта закарпатський викладання

Особливе значення в розвитку гуманітарної освіти у міжвоєнний період у народних школах мали такі предмети, як «Читання» та «Стиль». Продемонструємо окремі тексти, уведені в курс читання для учнів 2-3 шкільного року народних шкіл за виокремленими тематичними блоками:

- із життя близького оточення: «Наша хата», «Церква», «Наша родина», «Батько», «Мати», «Дід», «Бабуся»;

- шкільна тематика: «Наша учителька», «Рідна школа», «Дошка, крейда», «Вчися»;

- усна народна творчість (казки, загадки): «Кривенька качечка», «Лисичка і ворона»;

- світ природи: «Минуло літо», «Зима і яр», «Зимова природа на верховині», «Перша ластівка», «Пташки», «Свійські тварини», «Орли», «Вовки», «Дощ», «Вода», «Річка», «Буря в полонині», «Ліс»;

- історичні відомості, визначні події: «Як освободилася Подкарпатська Русь», «Свято свободи», «Кто я», «Я Русин був», «Олександр Духнович», «Воєвода Петро Петрович», «Дві дороги президента Масарика», «Чеський народний гімн», «Словацький гімн», «Князь Олег», «Князь Корятович», «Князь Лаборець;

- охорона здоров'я: «Чистота в школі», «Держися чисто»;

- народознавство: «Різдво», «Коляда», «Великдень», «Христос воскрес», «Писанки» тощо [9].

До переліку найважливіших предметів народної школи належав «Стиль» [2]. У вступі до «Розкладу учебного матеріалу» було зазначено: «сесь предмет має бути сумою образованя во всіх предметах в часі цілої школьної науки» [9, с. 96]. «Мета цього предмета, - як наголошував у статті педагог І. Тромбола, - зробити дитину способною свої думки правильними реченнями виражати» [10, с. 112]. На цих уроках школярі навчалися створювати усні та письмові висловлювання на задану тему. Тематика текстів охоплювала такі сфери:

- сім'я, родина, матеріальний побут (будівництво, садівництво, скотарство, насінництво й ін.): «Наша родина», «В нашому селі», «Як будують хати», «Як ми садили бараболі», «Наша корова», «Як я пас корову», «Наш колодязь», «Весняні роботи», «Луплення кукурудзи»;

- захоплення й інтереси дітей: «Кого люблю?», «Як помагаю мамі», «Як ми робили снігову бабу», «Як ся граємо в зимі», «Мої забави», «Як я збирав ягоди», «Як я збирав гриби»;

- описи природи: «Листя паде», «Опис зими», «Перший сніг», «Весна», «На полонині»;

- народознавчі відомості: «Св. Отець Миколай», «Святий вечір в нашій родині», «Різдво», «Водяник», «У нас на Великдень», «У нас на цвинтарі», «На весіллі», «Легенди з пам'яті»;

- морально-етичну, патріотичну тематику: «Помагаймо бідним», «Злодій», «Аж я буду вояком», «Що я доброго зробив», «Казка про добру дитину», «Не пиймо алкоголь», «Курити шкідливо», «Ким би я хотів бути, як закінчу школу?» [4; 9].

Як бачимо, для створення стилізаційних завдань у народній школі дитина мала добре орієнтуватися у змісті програмового матеріалу. Окрім того, важливими були наступні моменти: 1) знання оточуючої дійсності; 2) вплив на неї з метою змінити в позитивний бік. Це давало можливість виховувати в учнів цілісну систему уявлень про людські цінності, в якій особистість відтворює себе, в повноті внутрішніх переживань, роздумів, осмислювати культуру, адаптуватися до життя у дорослому світі [9, c. 211].

Для уроків «Співи» програмою для народних шкіл було передбачено: 1) розвиток музичного слуху, голосу, почуття ритму; 2) виховання патріотичних, естетичних почуттів; 3) опанування вокально-хорових умінь і навичок виконання народних, патріотичних і церковних пісень. Вивчали такі відомі пісні: 1) патріотичного характеру - «Гімн підкарпатських русинів», «Я Русин був», «Чеський гімн», «Словацький народний гімн», «Гей у лузі червона калина», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Гей, славяне»; 2) народні пісні та коломийки - «Подоляночка», «Коломийка», «На високій полонині», «Ой на горі дубина», «Верховино, світку ти мій», «Дала мені мамка корову», «Тече річка невеличка», «Ой на горі там женці жнуть»; 3) шкільної тематики - «Мамко, мамко, куп мні книжку», 4) сільськогосподарського значення - «Косив отець, косив я», «Ой пряду, пряду», «Сусід оре, сусід сіє»; 5) про тварин - «Я лисичка», «Перша ластівка», «Зозуля», 5) церковні пісні, молитви, колядки - «Ангелику милий мій», «Пісня Св. Миколая» тощо [7].

Наведені приклади пісень, які вивчали школярі в народних школах міжвоєнного періоду, розкривають багатоаспектність гуманітарної освіти на Підкарпатській Русі, а саме - гармонійне поєднання в процесі розвитку елементів етно-національної та загальнолюдської культури [3, с.122].

Вивчення ручної праці в народних школах охоплювало використання ужиткового (промислового та народного) мистецтва. Гуманітарний аспект знайшов відображення в різних розділах, зокрема «Моделювання із глини», «Моделювання з паперу», «Моделювання з пластиліну», «Плетіння» (із тонких прутиків, тростин, лику), на уроках яких учні виготовляли різні предмети. Наприклад, у 2 класі виготовляли такі вироби, як: «Песик», «Котик», «Вівці на паші», «Пташка», «Гніздо», «Квітка», «Зірочка»; у 3 класі - «Снігова баба», «Хатонька в снігу», «Хата в лісі», «Колодязь», «Наші гори» тощо. Цілком закономірно, що предметно-перетворювальна практична діяльність була зорієнтована на заохочення школярів до творчої праці, розвиток творчих здібностей, набуття досвіду трудової діяльності. Окрім того, ручна робота позитивно позначалася на вихованні шанобливого ставлення до людей праці, трудових традицій народу Підкарпатської Русі й інших народів світу [8, с.88].

Відтак, гуманітарна освіта, зміст якої педагоги народних шкіл реалізовували на основі предметів «рідна мова» (бесіда, граматика, читання, стиль), «наука про рідний край», «співи», «малювання», «ручна праця», забезпечувала вирішення таких найважливіших завдань: розвиток духовного світу, виховання загальнолюдських, християнських, естетичних цінностей; пізнання особистості в парадигмальній системі «людина - близьке оточення -культура».

Література

1. Алиськевич А. Класифіковання в школі. Нар. шк. 1936. Число 6. С. 1-6.

2. Агій. Стиль в народній школі. Учитель. 1924. Р. 5. Ч. 9-10. С. 147-157.

3. Агій Ф. Патріотичне воспитанє через историю и спів. Учитель. 1923 (Рочник IV). Ч. 5-6. С. 122-134.

4. Державний архів Закарпатської області (ДАЗО). Ф. 28. Реферат освіти Підкарпатської Русі, м. Ужгород. Оп. 7. Спр. 96. Учебный план народних школ Мукачевского округа, списки учащихся и протоколы учительських конференцій по учебно-педагогическим вопросам (1923 р.), 63 арк.

5. Депчинська І. А. Розвиток змісту шкільної гуманітарної освіти на Закарпатті в період 1919-1939 рр.: дис. … канд. пед. наук: 13.00.01; Держаний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет»; Ужгород, 2019. 337 с.

6. Депчинська І. А., Опачко М. В. Зміст шкільної освіти Закарпаття Чехословацького періоду (1919-1939). Освіта Закарпаття в загальноєвропейському контексті: монографія / заг.ред. І.В. Козубовської, М.І. Кухти. Ужгород: «АУТДОР-ШАРК», 2017. 205 с. С. 32-48.

7. Нормальный учебный план для народных школ Раховского округа. Хуст: печатано в друкарні Авслендера Игнаца, 1925. 66 с.

8. Нормальн? дефінітивн? учебн? основы для народных (початковых) школ. Ужгород: Свобода, 1934. 95 с.

9. Розклад учебного матеріяла для одно-, дво- й трикласовоъ школы / сост. учителі Великоберезнянського округа под проводом школьного инспектора Андрея Владимира. Ужгород: Вид-во Юльїя Фелдешьія, 1925. 98 с.

10. Тромбола І. О научованю стилизаці?. Учитель. 1925. Рочник VI. Число 6. С. 112-114.

11. Учебн? основи для руських народних школ Подк. Руси. Урядовый в?стник. 1923. Рочник III. Число 9-10. С. 196-247.

Размещено на Allbest.ru