Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Відділ освіти, молоді та спорту Рахівської райдержадміністрації

Рахівський районний центр науково-технічної творчості

МАТЕРІАЛИ НА КОНКУРС

на кращий освітній проект з проблем духовного виховання підростаючого покоління

«Формування національної культури у вихованцях, на заняттях у гуртках»

АВТОР: Климпуш Галина Василівна

керівник гуртка Рахівського РЦНТТ

м. Рахів 2019

ВСТУП

Актуальність теми. В сучасних умовах розвитку української державності зростають вимоги до виховання і навчання підростаючого покоління. Це пов'язано з тим, що в українському суспільстві зростає увага до людини як носія національної свідомості. Тільки зберігши минуле, усвідомивши себе як громадянина своєї країни маємо надію на її розвиток.

Патріотичне виховання школярів виступає як об'єднуючий і стимулюючий фактор підвищення якості освіти в цілому.

Значимість вивчення системи патріотичного виховання учнів полягає в тому, що саме в школі виховання патріота своєї країни розглядається як один з головних засобів національного відродження.

Практичний інтерес до теми на сучасному етапі обґрунтований необхідністю усвідомлення сутності патріотичного виховання в умовах сучасної школи, як ефективного механізму освітньої політики держави відповідно до відбуваються змінами та вимогами, які висуває нова соціально-політична ситуація і реформований тип учня.

Актуальність досвіду - виховання громадянина є одним з пріоритетних завдань гуртків. Задача керівника - створити умови щодо розвитку громадянської свідомості у підлітків в умовах гуртків. Це обумовлює актуальність досвіду.

Головна мета - створення умов для розвитку самосвідомості, відчуття себе частиною певної етно-групи. В умовах шкільного закладу активно формуються національна свідомість, любов до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, духовної її цілісності, прищеплюється шанобливе ставлення до культури, звичаїв, традицій, виховується духовна культура українця, стверджуються принципи вселюдської моралі. Саме в цей період закладаються основи майбутньої особистості.

патріотичний школяр гуртковий освіта

РОЗДІЛ І. Наукове підґрунтя теми

Побудова моделі історичного розвитку людства передбачає наявність певного чинника або ознаки, що виконують інтегруючу роль в ґенезі історичного процесу.

Безумовно, свідомість є феноменом людської життєдіяльності. Свідомість має суспільний характер, що виявляється у розмаїтті таких її форм, як філософія, релігія, наука, мистецтво, соціальна психологія та ін.

Скеровуючи пізнавальну активність на саму себе, свідомість стає самосвідомістю, в наслідок того свідомість виступає вирізненням людини зі світового загалу, що може відбуватись як на особистісному, так і на національному рівнях (національна свідомість).

Національна свідомість - категорія, сутністю якої є усвідомлення особистістю своєї приналежності до певної нації. Ключовим є поняття «нація», під яким розуміють спільноту людей, об'єднаних низкою чинників, серед яких найважливішими є етнокультурні та політико-правові. Розглядаючи спільні об'єктивні ознаки, важливо зважати на те, чи деяка спільна ознака є власною (тобто є унікальною, властивою тільки даному колективу людей), чи цю спільну ознаку дана нація поділяє з іншими націями. Отже, нація як спільнота людей з цілим рядом ознак є унікальною сама по собі, а з іншого боку загальнолюдські ознаки поєднують кожну окрему націю з іншими у світі. На думку філософа М. Бердяєва, недопустимим є протиставлення національного та загальнолюдського, як частини та цілого, оскільки перше є невід'ємним структурним елементом цілого. Він вважає, «що встановлення повного братерства між людьми не є зникненням індивідуальності, а лише повним їх утвердженням».

Людина певної національності є більше, ніж просто людина, бо в ній поєднуються як риси індивідуально-національні, так і загальнолюдські.

Виокремлюють два рівні національної самосвідомості:

1) низький (досить часто підсвідомий) - емоційно відчужене співпереживання власної єдності з іншими представниками етнічної спільноти (етнічна ідентичність);

2) високий - раціональне, глибоке усвідомлення національної належності (національна ідентичність).

Національна ідентичність - це усвідомлення людиною власної належності до певної національної групи, що має свою назву, власну історичну територію, спільну економіку, однакові для всіх юридичні права та обов'язки.

Важливими психологічними механізмами формування національної самосвідомості виступають національна ідентифікація та рефлексія.

Розвиток національної самосвідомості передбачає появу таких національних почуттів: почуття любові до своєї Батьківщини, свого народу, національної культури і рідної мови; почуття причетності до долі свого народу, своєї країни; почуття національної гордості чи національного невдоволення; готовності й волі до здійснення національної мети.

Враховуючи вище викладене, усвідомлюємо, що національна самосвідомість - це самоусвідомлення та самооцінювання власного "Я" як представника певної національності, свідомого та активного виразника національних інтересів, невід'ємної частки свого народу, його національного духу і долі.

Національна самосвідомість функціонує на двох рівнях: первинному («чуттєвому»), де відчуття національної приналежності проявляється лише як емоція (закоханість у природу рідного краю, замилування мовою, звичаями, обрядами тощо), і вищому («емоційно-логічному»), обов'язковою умовою якого є осмислення своїх почуттів, а не тільки відчуття своєї національної приналежності, зрозуміння потреби власної держави і прагнення до державотворення.

РОЗДІЛ ІІ. Форми і зміст роботи

Роль гурткової роботи в комплексній системі патріотичного виховання полягає у формуванні в учнів готовності до виконання громадянського і конституційного обов'язку щодо захисту Батьківщини, в зміцненні морального духу учнів, у розвитку принципів само- та взаємодопомоги, в формуванні їх свідомості, відповідальності, дисциплінованості, трудової активності.

Наше теоретичне дослідження і дослідно-експериментальна робота показали, що основними організаційними формами патріотичного виховання в умовах гурткової роботи є:

* індивідуальні (бесіди, виконання окремих доручень та ін.);

* групові (тимчасова група, бесіди, дискусії, зустрічі з ветеранами та представниками військових частин та ін.);

* масові (тематичні вечори, свята, дні військової слави і ін.);

* словесні (зборів, збори, побудови, лінійки, зустрічі, бесіди, диспути, конференції та ін.);

* практичні (туристичні походи, екскурсії, дні військової слави, заходи військово-спортивної спрямованості: конкурс знавців історії України, конкурс знавців видатних постатів України, спортивне орієнтування); наочні: музеї, виставки, стенди, вітрини та ін.

Як показало наше дослідження, в системі патріотичного виховання в умовах гуртка можуть бути використані різні групи методів роботи: методи формування свідомості: розповідь, бесіда, лекція, дискусія, диспут, метод прикладу; методи організації діяльності і формування досвіду поведінки: вправа, гра, заохочення, покарання; методи контролю, самоконтролю і самооцінки: спостереження, опитувальні методи (бесіди, анкетування), тестування, аналіз результатів діяльності.

Важливими засобами, що сприяють удосконаленню системи патріотичного виховання старшокласників, є наступні: наочні посібники, аудіо- та відео засоби, нормативні акти і документи, спортивні снаряди, технічні засоби навчання, дня, ігри, змагання, діяльності, тощо.

Патріотична вихованість старшокласників може бути визначена на підставі наступних показників: сформованість у старшокласників усвідомлення причетності до певної національної групи; знання своєї усторії, для успішного виконання, служіння Батьківщині; фізична підготовленість.

Необхідними і достатніми педагогічними умовами успішного функціонування системи патріотичного виховання старшокласників в умовах гуртка є: посилення взаємозв'язку змісту, форм і методів патріотичного виховання старшокласників; підготовленість організаторів патріотичного виховання до проведення цієї роботи в сучасних умовах.

РОЗДІЛ ІІІ. Конспект заняття гуртка

Тема: Розробка маршруту місцями пам'яті видатного українського вченого М.М. Миклухо-Маклая

Мета:

навчальна - сприяти до розвитку інтересу до історії, формувати мотиваційну основу навчальної діяльності, тобто бажання у дітей більше дізнаватися про свою країну; вміння переробляти отриману інформацію.

розвивальна - розвивати увагу, пам'ять, мислення;

виховна - формувати почуття патріотизму, любові до рідної землі, виховання учнів громадянами своєї Батьківщини, які знають і поважають своє коріння; створити умови розвитку пізнавальних інтересів, інтересу до історії своєї країни; розвивати мову, творчі здібності дітей, вміння зв'язно і емоційно викладати матеріал; - прищеплювати навички пошукової дослідницької роботи.

Обладнання: комп'ютер, маршрутна карта-схема.

Тип заняття: комбіноване.

Форма заняття: заняття - подорож.

Хід заняття

І. Організаційний момент.

Є на землі речі набагато цінніші золота і грошей. Їх не можна витратити, з роками їх стає все більше. Це знання. Саме за таким скарбом ми сьогодні вирушимо в подорож. Нас чекають цікаві маршрути, ми обов'язково впораємося.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вступне слово керівника

Відомий всьому світу взірцево праведним, справжнім гуманізмом - і чесним, відповідальним ставленням до виконання взятих на себе найвищих обов'язків перед людством, М.М.Миклухо-Маклай залишив прямі свідчення своїх патріотичних почуттів як нащадка запорозьких козаків. Патріотичні почуття - неодмінні складники самоусвідомлення кожного мислячого добропорядного громадянина.

Микола Миколайович Миклухо-Маклай з легендарних запорізьких козаків, всі його предки були козаками. Прадід Маклая, Степан Миклуха, був хорунжим козачого полку і відзначився при штурмі Очакова під час російсько-турецької війни, за що і отримав дворянське звання. Один з предків Маклая, Охрім послужив прототипом образу Тараса Бульби для Миколи Васильовича Гоголя.

Батько Микола Ілліч -- українець, дворянин4, родом із Стародуба Чернігівської губернії, його пращури -- славнозвісні запорозькі козаки.

Далекі предки Миклух були із запорізьких козаків. Коли Богдан Хмельницький підняв в 1648 році Україну на війну з поляками, Миклухи одними з перших встали під прапори гетьмана. Вони хоробро билися і у відомій битві під Жовтими Водами, відзначився козак із Стародубського полку по прізвищу Миклуха, якого звали Грицько.

Як свідчить старовинний родовий переказ Міклухо-Маклаїв, що дійшов до наших днів, Грицько взяв в полон шотландського лицаря Мікаеля Мак-Лая, що по-бідності найнявся в польське військо. Мак-Лай прижився в сім'ї Миклух і пізніше поріднився з ними, одружившись на сестрі Грицька -- Ганні. Для того, щоб зіграти весілля, Мікаелю довелося прийняти православ'я. Із з'єднання двох прізвищ виникло нове -- Миклухо-Маклаї. Але козаки як і раніше продовжували іменуватися просто Миклухами і лише в другій половині XIX століття Микола Миколайович Миклуха, будучи студентом за кордоном, повернув прізвищу повне написання -- Миклухо-Маклай.

Свою першу мандрівку Микола Миклухо-Маклай у середземноморські країни він здійснив дев'ятнадцятирічним, через декілька років вивчав узбережжя Червоного моря. У 25 років він вперше висадився на березі Коралового моря в затоці Астролябія на північно-східному березі острова Нова Гвінея (нині це Берег Маклая). Тут він жив серед туземців у 1870-1872 і 1876-1877 роках. До нього в цих місцях ніколи не ступала нога європейця. Вчений намагався вберегти аборигенів від міжусобиць і європейської колонізації. У 1885 році від імені папуасів опублікував телеграму протесту проти захоплення Німеччиною східній частині острова Нова Гвінея. Внесок Миклухо-Маклая в антропологію й етнографію величезний - він зібрав безліч даних про народи Індонезії і Малайзії, Філіппін, Австралії, Меланезії, Мікронезії і західної Полінезії, першим описав папуасів як певний антропологічний тип. Користувався великим авторитетом серед туземців, які називали його «Людина з Місяця». Наприкінці життя Миклухо-Маклай повернувся на батьківщину, навіть пропонував російському уряду зайняти ряд островів в Тихому океані для створення на них російської колонії. Проте, ця ідея була відкинута. У 1996 році ЮНЕСКО проголосила Миклухо-Маклая громадянином світу. А день його народження неофіційно вважається професійним святом етнографів.

І справді, Міклухо-Маклай зібрав антропологічний і етнографічний матеріал, який спростовував лженауку про «нижчі» й «вищі» раси. Він довів, що народи всіх рас однаково можуть творити. Матеріали Міклухо-Маклая вщент розбили твердження буржуазних учених, особливо Джемса Гента, про психічну неповноцінність темношкірої раси.

В Україні пам'ять Миклухо-Маклая вшановується вченими та простими людьми. Слід навести тільки перелік статей, які присвячені Миклухо-Маклаю. (Додаток 1)

Вболіваючи за престиж Росії як доброчесний її громадянин, Миклухо-Маклай мріяв про створення кількох дослідних біологічних станцій на європейських та азійських узбережжях Світового океану, про заснування поселень російських колоністів на островах Тихого океану, про повномасштабне державне фінансування і всебічну підтримку його наукових експедицій. На теренах Російської імперії у 1871 р. була створена Севастопольська біостанція, з якої з часом виник академічний Інститут біології південних морів.

Ще в юності за участь у студентських протестах його позбавили права навчатися у вітчизняних університетах, і він мусив виїхати на навчання до Західної Європи. Пізніше, утвердившись як визнаний вчений-біолог, він окреслив коло своїх антропологічних інтересів і цілей: наукове доведення антропічної, біотичної рівності усіх рас і народів на Землі, включно з колоніальними. Дослідник звісно ж усвідомлював, що ця його наукова програма вступала в гостру сперечність із політикою і реаліями, які властиві всім імперським державам.

Миклухо-Маклай не раз засвідчував патріотичні почуття до своїх трьох етнічних родинних витоків, до пракоренів роду по лінії батька й матері. То було українське коріння - "малоросійські" витоки - запорозькі козаки, нащадком яких був його батько, та німецькі й польські корені в роду його матері. Миклухо-Маклай мав примітний художній дар і все своє доросле життя користувався ним: студентом створював малюнки для гравюр, продаж яких допомагав йому виживати в закордонній чужині; а коли дослідником відвідував чужі краї, - документував власними малюнками пейзажі тих земель, типажі туземців, предмети й умови їхнього побуту. Про розвинене естетичне сприйняття цієї всебічно обдарованої особистості говорить і те, що він був творчим ученим. Завершене наукове дослідження завжди красиве. Антропологічне доведення вченим рівності рас - досконале.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1 Маршрут. Калитянське. Музей

В 2010 створений музей в с. Калитянське, Козелецького району Чернігівської області, відкриття якого стало визначною подією в суспільному житті Чернігівщини.

В цьому заході взяли участь багато відомих вчених, громадських діячів, представників влади. За свою коротку історію музей досяг значної популярності серед громадськості.

2. Батурин. Історико-культурний центр «Вітрила Маклая»

Це вже третій приватний Музей М.М.Миклухо-Маклая. Другий знаходиться в селищі Кача біля Севастополя. І створений він там був не випадково, а тому що в Севастополі знаходиться Інститут біології Південних морів ім. Ковалевського. Перед будівлею інституту стоїть бюст М.М. Миклухо-Маклая з білого каменю (скульптор О.Д.Мінькова), встановлений там до 100-річного ювілею.

Граф доклав чимало зусиль, щоб його земляки, зокрема батько Маклая - Микола Ілліч Миклуха, а з часом і майбутній учений - Микола Миколайович Миклухо-Маклай отримали гідну освіту. В свій час Олексій Толстой допоміг юному Маклаю виїхати за кордон, оформивши його паспорт на прізвище Миклуха-Маклай замість Миклуха. Тому Микола Миклухо-Маклай був змушений добувати знання за кордоном, покинувши країну нелегально. По лінії дружини гетьмана Розумовського, граф Наришкін двічі спонсорував експедицію Миклухо-Маклая, виділивши на кожну з них по 2000 рублів.

За три роки дослідницької роботи в Калитянському Музеї зібралося стільки матеріалів про вченого і відомих прогресивних діячів чернігівського краю, кого доля пов'язала з Маклаєм, що їх вистачило б не на один музей. Тому, віддаючи їм належне, сім'я українських меценатів створила Історико-культурний центр «Паруса Маклая» недалеко від гетьманської резиденції Розумовських. (Додаток 2 «фото Калитянському Музеї»)

При музеї є ще кілька номерів, кафе, які властиво й заробляють на зміст усього цього комплексу. Номера двох категорій: Двомісний стандарт і напівлюкс. Перші коштують 500 грн.

Сам музей це лише три кімнати. Досить цікаво послухати екскурсовода, подивитися відео про Миклухо-Маклая та покрутити штурвал. Але я б не назвав це музеєм.

3. Малин. Пам'ятник М.М. Міклухо-Маклаю

25 лютого 2015 року в селі Гамарня, на території лісотехнічного коледжу, в будинку якого жив брат Миколи Миколайовича -- Михайло Миколайович у відкрився четвертий в Україні музей М.М. Миклухо-Маклая - видатного українського вченого-натураліста, філософа, антрополога, етнографа, анатома, лікаря, лінгвіста, зоолога, біолога, географа, письменника та публіциста.

Олександр Іванович та Надія Петрівна Миклухо-Маклай долучилися до створення нового Музею Маклая в місті Малин Житомирської області в будівлі, яке належало його рідним.

Микола Миколайович Миклухо-Маклай бував у Малині, де жила його мати Катерина Семенівна Миклуха після переїзду з Санкт-Петербурга. У Малині до святкування 140-річчя з дня народження вченого в 1986 році встановлено перший в світі пам'ятник видатному вченому. Автор пам'ятника П.І.Степанков - виходець з села Горинь Малинського району. Одна з вулиць названа на честь Миклухо-Маклая, є парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва - його імені. Парк був під заступництвом матері Маклая до самої її смерті (1905 року). Тепер площа парку становить 31 гектар. Він прилягав до садиби Миклух, яку придбала родина. Український клімат був більш сприятливим для сестри Маклая - Ольги, яка хворіла на туберкульоз, тому родина вирішила переїхати в Малин.

У своїх листах до близьких Маклай радив підібрати відповідне місце саме в Україні, у рідному краї батька - Миколи Ілліча Миклухи, який мріяв повернутися з родиною в милі його серцю місця. І сім'я виконала заповіт батька. Майже п'ятдесят років рідні жили і плідно трудилися в околицях Малина та Києва, залишивши по собі добру пам'ять.

До цих пір стоїть будиночок у селі Слобідка, побудований Миклухо для однієї сім'ї, яка постраждала під час пожежі. Місцеві жителі там пам'ятають родину Миклух завдяки розповідям своїх близьких, що передається з покоління в покоління.

Допомагала мати Маклая також і з будівництвом школи в Малині. Надгробок на її могилі в радянські часи втратив кам'яний хрест, але тепер вдячні жителі міста дбають про могилу і про парк, який був під опікою Катерини Семенівни і її молодшого сина Михайла. Михайло Миколайович Миклухо-Маклай надав будівельні матеріали для спорудження Малинської пожежної частини, за що отримав звання почесного члена пожежної частини, яка досі стоїть на сторожі міста.

Протягом 1886 - 1887 років Микола Миколайович Миклухо-Маклай не раз приїжджав в Малин до матері. Там вчений працював над новими публікаціями, систематизував архіви. Висаджував у парку екзотичні рослини, які привозив з далеких подорожей. Милувався чудовими краєвидами, цікавився походженням, історією, життям і побутом місцевих жителів.

На будинку, який належав родині Маклая в селі Гамарня, недалеко від Малина, встановлена пам'ятна дошка. Тепер у цьому будинку знаходиться головний корпус Малинського лісотехнічного коледжу. А також розташовується Історико-краєзнавчий музей з експозицією, присвяченою вченому і його рідним.

До Малина двічі (1980 та 1988 рр.) приїздив онук великого вченого Роберт Миклухо-Маклай, який жив в Австралії

У Музеї багато цікавих експонатів, створена галерея портретів рідних Маклая, можна простежити їх родовід, демонструються фрагменти художнього фільму про Маклая та інші відеосюжети. Відвідавши Музей, ви дізнаєтеся подробиці з життя ученого, в тому числі і серед темношкірих «диких» тубільців, які вперше побачили білу людину. А також про те, як вдалося Маклаю, проживши всього сорок два роки, назавжди увійти у вдячну пам'ять людства.

2. Робота в зошиті.

(Запис маршрутів)

IV. Закріплення нового матеріалу

Оскільки туристи з інших міст України як правило їдуть до Києва залізницею, і далі відвідують пам'ятні місця, слід скласти маршрути до музеїв з м. Києва. (Додаток 4)

IV. Підсумок заняття.

1. Оцінювання досягнень гуртківців на занятті.

2. Заключне слово керівника.

Ви повинні відповісти на такі запитання:

Чи сподобалась вам наша подорож?

Про що б ви хотіли ще дізнатись?

Я сподіваюсь, що ми досягли з вами певної мети і ви здобули нові знання. До нових зустрічей!

ВИСНОВОК

Поняття «національна самосвідомість», що трактується як сукупність поглядів, знань, оцінок, ідеалів, що відображають специфічний зміст, рівень і особливості уявлень представників національної спільності про минуле, сучасне і майбутнє свого розвитку, про місце та призначення серед інших спільнот і характер взаємовідносин з ними. Національна самосвідомість відображає ступінь засвоєння елементів загальнонаціональної свідомості окремими представниками нації.

Важливими психологічними механізмами формування національної самосвідомості виступають національна ідентифікація та рефлексія.

Розвиток національної самосвідомості передбачає появу таких національних почуттів: почуття любові до своєї Батьківщини, свого народу, національної культури і рідної мови; почуття причетності до долі свого народу, своєї країни; почуття національної гордості чи національного невдоволення; готовності й волі до здійснення національної мети.

М.М. Миклухо-Маклай настільки видатна особистість, що 150-річчя з дня його народження відзначила ЮНЕСКО, включивши цю дату в Список світових пам'ятних дат. Унікальна подія, адже згідно з існуючими правилами, ЮНЕСКО відзначає тільки "круглі" дати, кратні ста рокам. У 1996 році ЮНЕСКО назвало Миколи Миколайовича Миклухо-Маклая Людиною Року. Виходячи з цього, можна сказати, що де б не створювався музей цього великого мандрівника, це завжди дуже актуально, тому що Миклухо-Маклай це людина планети.

Історичної важливості набуває той факт, що М.М. Миклухо-Маклай не раз говорив, що дуже любить вітчизну свого батька-українця, але про його чернігівсько-житомирський період життя, майже невідомий для наших сучасників, ми знаємо дуже мало, тоді як австралійсько-гвінейський період вивчений майже досконало.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Берлін, І. Націоналізм: знехтувана сила [Текст] / І. Берлін // Сучасність. 1993. - № 3. - С. 95-110.

2. Бичко, А., Бичко, І., Табачковський, В. Історія філософії [Текст]: підручник / А. Бичко, І. Бичко, В. Табачковський. - К. : Либідь, 2001. - 408 с.

3. Вишневський О. Ще раз про народження громадянина: Національне і громадянське у сучасному українському вихованні / О. Вишневський // Освіта. - 2002. -6-13 лют - С. 6-7.

4. Володарська М.О. Світ прав дитини. Уроки громадянської освіти. - Харків, 2005. - 65с.

5. Воропай О. Звичаї нашого народу. - Київ, 1993. - 589с.

6. Вурвуд Л.Ф. Відкривай духовні острови. Українське народознавство. - Донецьк, 1998. - 84 с.

7. Героїчний епос українського народу: Хрестоматія. - К : Либідь, 1993. -432 с.

8. Горський, В. Україна в історико-філософському вимірі [Текст] / В. Горський // Філософська і соціологічна думка. - 1993. - № 2. - С. 10-31.

9. Гуменюк, Г. Національна самосвідомість школярів та перспективи її розвитку [Текст] / Г. Гуменюк // Рідна школа. -1999. - № 2. - С. 59-61.

10. Іова В. Формування громадянської культури особистості: Навч. метод. посіб. / В. Іова, Т. Люріна; Хмельн. обл. ін т післядиплом. освіти.- Кам'янець Поділ.: Абетка, 2003. - 171 с.

11. Лебідь І. Національні цінності у виховному процесі загально-освітньої школи // Рідна школа. - 2001. - №11. - С. 15 - 16.

12. М.М.Миклухо-Маклай - вчений, мандрівник, гуманіст // Наук. збірник "Велика Волинь". Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. Випуск 46. - Житомир: Волинь, 2011. - 440 с.

ДОДАТОК 1

Українські дослідники Землі [Текст] / Упоряд.: Н.Муніч, В.Серебрій. - К. : Ред. загальнопед. газ., 2004. - 128 с. - (Б-ка "Шкільного світу"). - ISBN 966-8356-42-Х : 4.00.

Байцар, А. Микола Миклухо Маклай - визначний український мандрівник і вчений [Текст] / А. Байцар, В. Матвіїв // Історія української географії і картографії : матеріали наук. конф., присв. 95-річчю від дня народж. проф. Володимира Кубійовича / ред. О. Шаблій. - Тернопіль : Б.в., 1995. - С. 183.

Бейдик, О. Австралія - Україна: нащадки М.М. Миклухо-Маклая у Києві [Текст] : (до 120-річчя від дня смерті видатного вченого-гуманіста і мандрівника) / О. Бейдик, Э. Вєтрова // Краєзнавство. Географія. Туризм. Шкільний світ. - 2008. - № 20. - С. 9-10.

Бойчук, Марія Цілеспрямованість та самовідданість на благо людства [Текст] матеріали до уроку, присвяченого Миколі Миколайовичу Міклухо-Маклаю Марія Бойчук // Географія та основи економіки в школі. - 2011. - № 11/12. - С. 53-55. - Бібліогр. в кінці ст.

Влад, М. Козак серед папуасів: [М.Миклухо-Маклай] [Текст] / М. Влад // Міжнародний туризм. - 2005. - № 6. - С. 71-78.

Гайворонська, Н. В. Учений-гуманіст М.М.Міклухо-Маклай [Текст] / Н. В. Гайворонська // Географія. - 2006. - № 3. - С. 34-37.

Карпенко-Бесараб, Олесь Світ, який збудував Маклай [Текст] : [Міклухо-Маклай] / Олесь Карпенко-Бесараб // Дивосвіт. - 2011. - № 3. - С. 39-42.

Клочко, Р. Людина з Місяця [Текст] : [М. Миклухо-Маклай] / Р. Клочко // Історія та правознавство. Позакласна робота. - 2015. - № 5. - С. 27-30.

Кожушко, О. А. Ви довели це подвигом істинної мужності [Текст] / О. А. Кожушко // Країна знань. - 2007. - № 2. - С. 21-22.

Костриця, М. Син України [Текст] : [М. М. Миклухо-Маклай] / М. Костриця, Н. Костриця // Історія української географії : всеукраїнський науково-теоретичний часопис / ред. кол.: Шаблій О. І., Заставецький Б. І. - Тернопіль : Підруч. і посіб., 2000. - Вип. 1. - С. 26-30.

Куляба, Л. Дорогами М. Миклухо-Маклая - видатного українця, вченого-гуманіста [Текст] : сценарій творчого вечора / Л. Куляба // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2014. - № 21. - С. 37-42. - Бібліогр. в кінці ст.

Максименко, Марія Самовідданість на благо людства [Текст] : матеріали до уроку, присвяченого Миколі Миклухо-Маклаю / Марія Максименко // Краєзнавство. Географія. Туризм. Шкільний світ. - 2011. - № 15. - С. 6-7.

Пархоменко, Л. Янгольські крила замість вітрила [Текст] : 2011 рік - рік Миколи Миклухо-Маклая / Л. Пархоменко // Краєзнавство. Географія. Туризм. Шкільний світ. - 2010. - № 48. - С. 3-7.

Петренко, Н. І. Дослідник і вчений Микола Миколайович Миклухо-Маклай [Текст] / Н. І. Петренко // Географія. - 2011. - № 7. - С. 37-39.

Пирожок, О. Миклухо-Маклай у Новій Гвінеї і в Малині [Текст] / О. Пирожок // Дивосвіт. - 2004. - № 4. - С. 29-35.

Чуб, Д. Слідами Миклухи-Маклая [Текст] : Для мол. та серед. шк. віку / Д. Чуб. - К. : Веселка, 1993. - 109 с. - ISBN 5-301-01571-0 : 100,00.

Шевченко, Віктор Вшанування пам'яті М. М. Миклухо-Маклая [Текст] / Віктор Шевченко // Географія та основи економіки в школі. - 2011. - № 10. - С. 43-46. - Бібліогр. в кінці ст.

Шилова, Л. Вшанування видатних співвітчизників - данина пам'яті [Текст] / Л. Шилова // Історія української географії та картографії : зб. матеріалів Четвертої міжнар. наук. конф., присвяч. 110-літньому ювілею професора В. Кубійовича, 18 - 19 лист. 2010 р., м. Тернопіль / редкол.: О. В. Заставецька, І. Л. Дітчук, Т. Б. Заставецький та ін. - Тернопіль : ТНПУ, 2010. - С. 202-204. - Біблогр. в кінці ст.

ДОДАТОК

1 Маршрут. Калитянське. Музей

8-30 м. Чернігівська, Київ - с. Калитянське. Час у дорозі - 1 год. 7 хв.

2. Батурин. Історико-культурний центр «Вітрила Маклая»

8-30 м. Чернігівська, Київ - Батурин. Час у дорозі - 3 год 20 хв.

3. Малин. Пам'ятник М.М. Міклухо-Маклаю

8-30 м. Святошино, Київ - м. Малин. Час у дорозі - 1 год. 51 хв.

Размещено на Allbest.ru

...