Використання проектної технології при вивченні предмета "Я у світі"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання проектної технології при вивченні предмета "Я у світі"



Вступ

Розвиток суспільства вимагає змін в сучасній освіті. Традиційні педагогічні засоби все частіше не спрацьовують, передача «готових» знань від учителя до учня перестає бути основним завданням навчального процесу. Сучасний навчально-виховний процес має бути звернений на кожну дитину особисто, а навчальні предмети зосереджуватися навколо дитини, не руйнуючи її природи.

Поширена думка, що саме предмет «Я у світі» вчить дитину спілкуватися з іншими людьми, дискутувати, приймати виважені рішення, критично мислити, вирішувати складні проблеми шляхом аналізу обставин.

Згідно з Законом України «Про освіту», метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових, творчих здібностей, формування цінностей і необхідних компетентностей для її успішної самореалізації. Можна прийти до висновку, що використання проектної діяльності, яка базується на самостійному здобутті учнями знань, допоможе досягти цього.

Останнім часом викладання предмету в школах зазнало цілий ряд змін. В зв'язку з цим змінюється і традиційна система навчання. Можна дійти висновку, що однією із ефективних педагогічних технологій при викладанні курсу «Я у світі» є проектний метод ведення уроку.

Проектний метод в початковій школі не тільки можливий, тут він просто необхідний. Але інструмент реалізації проекту, форми подання результату проектної діяльності повинні відповідати психофізіологічним особливостям дітей молодшого віку, їх рівню розвитку, комунікативним вмінням. Врахування цих важливих моментів дозволяє підібрати відповідні за форматом і рівнем складності навчальні проекти для учнів початкових класів. Ні для кого не секрет, що в даний час в учнів спостерігається слабка мотивація до навчання, а незвичайні форми проведення уроків та занять дозволяють зробити навчання більш цікавим і захоплюючим для молодших школярів, зберегти пізнавальний інтерес дитини. Якщо маленька людина ходить в школу тому, що їй там цікаво, то й навчання дається їй легше. Крім того, школа повинна підготувати людей, пристосованих до життя в умовах розвитку нових технологій та інформатизації. Інформація стає основною, і тому для людини одним з найважливіших умінь буде вміння знайти її, переробити і використовувати в певних цілях.

Для досягнення результатів, про які йдеться в нових Державних стандартах початкової загальної освіти, необхідно впровадження інноваційних технологій. Участь дітей у проектній діяльності формує пізнавальний інтерес і універсальні навчальні дії: вміння працювати в групах (комунікативні), вміння працювати з інформацією (пізнавальні), які потім формуються в вміння, необхідні учням для освоєння компетентності вміння вчитися, про що нам нагадують нові Державні стандарти.

Освітньо-виховний потенціал проектної технології полягає у можливості набуття учнями цілісних знань, у підвищенні мотивації школярів до здобуття додаткової інформації, опанування найважливішими методами наукового пізнання (висунути та обґрунтувати задум, самостійно формулювати завдання проекту, знайти метод аналізу ситуації тощо), навиками пошуково-дослідницької роботи, а також рефлексії та інтерпретації результатів це все зумовлює актуальність теми курсової роботи.

Метою курсової роботи є дослідження теоретичних основ та особливостей організації проектних технологій в навчально-виховному процесі на уроках курсу «Я у світі». Для досягнення поставленої мети в роботі вирішено такі наукові і практичні завдання:

- проаналізувати технологію проектів у дослідженнях зарубіжних та вітчизняних авторів;

- визначити зміст проектних технологій, класифікацію проектів, методи проектів;

- дослідити основні етапи організації проектувальної діяльності школярів на уроках «Я у світі»;

- охарактеризувати схему оформлення проекту, характеристики оцінювання учнівського проекту на уроках «Я у світі»;

- визначити роль педагога в організації проектної діяльності на уроках «Я у світі».

Об`єктом дослідження є освітньо-виховний потенціал проектної технології на уроках курсу «Я у світі».

Предметом дослідження є використання проектних технологій на уроках «Я у світі».

Робота складається із вступу, трьох розділів (які також мають власні підпункти), висновків, списку використаної літератури та додатків.

Отже, спробуємо визначити, яку роль має використання проектної діяльності на уроках курсу «Я у світі», етапи, роль вчителя та учнів на кожному з них.



1.Теоретичні основи технології проектів

1.1 Історія виникнення методу проекту

Будуючи майбутнє, людству просто необхідно час від часу озиратися назад і аналізувати досвід минулого: все нове, як відомо, - просто добре забуте старе.

У минулому можна знайти не тільки ідеї, які, врахувавши умови сьогодення, можна використати, як поштовх для подальшого розвитку. Аналізуючи досвід минулих століть, можна також скласти своєрідний аналіз помилок, допущених людством. Саме вони допоможуть людині зрозуміти завдання сьогодення і майбутнього: не тільки засвоювати позитивні здобутки попередників, а й усвідомлювати помилку минулого.

Все це має також і відношення до методу проектів. Історія його виникнення і розвитку цікава і повчальна. Він повернувся до педагогіки в оновленому вигляді, але не змінив своєї суті: в основу методу проектів покладена ідея про спрямованість навчально - пізнавальної діяльності школяра, на результат, який досягається шляхом вирішення тієї чи іншої практично або теоретично значущої для учня проблеми.

Метод проектів виник наприкінці ХІХ століття у США. В його основі, на думку дослідників, відобразилися ідеї американського філософа та педагога Дж. Дьюї. Він вважав, що освіта повинна давати не лише знання, що знадобляться у майбутньому, але й уміння та навички, що вже сьогодні допоможуть дитині розв'язати нагальні життєві проблеми. Таким чином Дж. Дьюї докорінно змінив підхід до трактування ролі навчання. Він переконував: школа повинна стати тим місцем, де дитина вчитиметься долати труднощі, спілкуватися, здобувати необхідні знання, досліджувати навколишній світ.

Такий підхід до виховання учнів мав чимало послідовників. Один із них - професор В.Х. Кілпатрик, якому вдалося теоретично обґрунтувати метод проектів. Науковець по-новому осмислив ідеї Дж. Дьюї та дійшов висновку, що саме виховання і є життям, а не підготовкою до нього. Кілпатрик під методом проектів розумів “від душі” виконуваний зміст навчаючими без втручання вчителя. На його думку, проект мав чотири фази: зміст, планування, виконання та оцінку.

В.Х. Кілпатрик був переконаним - “навчання стає успішним лише тоді, коли підпорядковується нахилам дитини та уникає примусу”. [6] Сам термін «метод проектів» вчений тлумачив як «цільовий спосіб ставитись до дітей таким чином, щоб побуджувати в них все найкраще, а потім дозволяти їм повірити в себе якомога сильніше». В.Х. Кілпатрик запропонував першу класифікацію проектів, поділивши їх на створювані, споживчі, проекти - розв'язання проблем, проекти-вправи.

Теоретичне обґрунтування методу проектів здійснив також американський дослідник Е. Коллінгс. Він вважав, що у процесі навчання слід спиратися на практичний досвід школярів. Е. Коллінгс запропонував своє бачення класифікації проектів. Дослідник поділяв їх на ігрові, проекти розповідей, екскурсійні та трудові.

Українські педагоги почали застосовувати метод проектів ще на початку 20-х років ХХ століття. Цей період був своєрідним часом шкільних експериментів: учителі широко застосовували на практиці найновіші системи, форми та методи навчання, у тому числі й проектування.

Інтерес педагогів саме до цього методу був зумовлений тим, що у його основі було залучення школярів до навколишнього життя, вихованні в них таких якостей як самостійність та ініціативність. Метод проекту розглядався як дієвий засіб розвитку творчих здібностей, підготовки вихованців до професійної діяльності. До роботи над проектом, як правило, залучалась велика кількість дітей.

Однак, впровадження цього методу в школах відбувалося без належного методичного забезпечення, теоретичного осмислення та експериментальної перевірки. Тому вже перший досвід застосування методу проектів виявив ряд проблем. Зокрема, значно знижувалася роль учителя в навчальному процесі, а в школярів не було достатньої мотивації для такого типу навчання. Тому вже у 1931 році постановою ВКП(б) “Про навчальні програми й режим у початковій і середній школі” метод проектів було засуджено та заборонено. Було зроблено висновок про те, що за допомогою цього методу неможливо збільшити знання з загальноосвітніх предметів.

Сучасні дослідники історії педагогіки відзначають, що використання «методу проектів» у радянській школі в 1920 роках дійсно призвело до неприпустимого падіння якості знань. Причинами цього дослідники вважають:

- відсутність педагогічних кадрів, здатних працювати з проектами;

- слабку розробку методики проектної діяльності;

- поєднання «методу проектів» з педагогічно неграмотною ідеєю «комплексних програм»

Комплексно - проектну систему замінили класно-урочною.

Тривалий період метод проектування зазнав забуття, оскільки, сам процес навчання трактувався виключно як спосіб передачі знань. І лише з середини 90-х років цей метод знову починає привертати увагу українських педагогів та стає об'єктом досліджень науковців.

Виникнувши з ідеї вільного виховання, метод проектів поступово «самодисциплінувався» й успішно інтегрувався до структури освітніх методів. Але сутність цього залишилася незмінною - стимулювати інтерес учнів до знань і навчати практично застосовувати ці знання для вирішення конкретних проблем поза межами школи. Сучасна людина мусить багато чого вміти, щоб досягти успіху: працювати в команді, самостійно здобувати, аналізувати й обробляти інформацію, виконувати дослідницьку роботу, мати комунікаційні навички. Невипадково в сучасній педагогічній науці все частіше йдеться про діяльнісний підхід до вивчення предметів шкільного курсу. Метод проектів здатний вирішити всі ці завдання.

Сучасні вчені трактують метод проектів як «відкриту педагогічну систему, яка містить певну сукупність взаємопов'язаних засобів, методів і процесів, необхідних для створення організованого та цілеспрямованого педагогічного впливу на формування особистості учня».

Отже, аналізуючи історію виникнення та становлення методу проектів, можна дійти висновку, що такий метод навчання є дієвим механізмом розвитку індивідуальних здібностей школярів.

1.2 Класифікація проектів

У 1910 році американський професор Коллінгс, організатор тривалого експерименту в одній із сільських шкіл штату Міссурі, запропонував першу в світі класифікацію навчальних проектів. Він виділяв чотири групи проектів:

- проекти ігор - дитячі заняття, безпосередньою метою яких є участь у груповій діяльності: різних іграх, драматичних виставах;

- екскурсійні проекти, які передбачали доцільне вивчення проблем, пов'язаних із навколишньою природою і суспільним життям;

- розповідні проекти, розробляючи які діти мали на меті «отримати задоволення від розповіді в найрізноманітнішій формі» - усній, письмовій, вокальній, художній, музичній;

- конструктивні проекти, націлені на створення конкретного, корисного продукту.

Науковці пропонують розгорнуту класифікацію навчальних проектів. Їх поділяють за різноманітними критеріями. Тож учителю необхідно зорієнтуватися у кожній конкретній ситуації та визначити, який саме вид проектування буде найбільш успішним та дієвим для розвитку творчих здібностей школярів.

1. За діяльністю, що домінує в проекті:

• дослідницькі;

• інформаційні;

• прикладні (практико-орієнтовані);

• творчі;

• ігрові;

• останнім часом можливим є використання в четвертому класі телекомунікаційних проектів (за наявністю матеріальної бази, фахової підготовки вчителів інформатики, чітким визначенням теми та аудиторії проекту, контролем за їх проведенням).

У практиці роботи вчителів, ураховуючи специфіку навчанням дітей початкових класів, слід інтегрувати проекти за домінуючою діяльністю (дослідницько-інформаційний, інформаційно-прикладний, інформаційно-ігровий тощо).

2. За кількістю навчальних предметів, охоплених проектом:

• моно-предметні (внутрішньо-предметні);

• міжпредметні (де інтегрується зміст декількох навчальних предметів);

• надпредметні (ті, що містять зміст дисципліни, яка не входить до програми початкової школи).

3. За кількістю учасників проекту поділяють на:

• індивідуальні;

• парні;

• групові;

• колективні.

• Як правило, індивідуальні та колективні проекти в учнів молодшого шкільного віку використовуються рідко.

4. За тривалістю виконання:

• короткострокові (міні-проекти, що розраховані на термін від одного до декількох уроків протягом тижня);

• середньострокові (проекти, що розраховані від двох тижнів до двох-трьох місяців);

• довгострокові (проекти, що розраховані на термін один-два семестри і більше).

• Практика свідчить, що довгострокові проекти використовуються досить рідко і потребують спеціальної підготовки учнів, учителя та створення проектної матеріальної технічної бази, залучення батьків та громади.

5. За характером контактів:

• внутрішні (проекти, що проводяться в межах одного класу);

• однопаралельні та міжпаралельні (проекти, що проводяться в межах паралелі класів);

• міжшкільні (проекти, що проводяться із залученням учнів різних шкіл району, міста);

• обласні;

• регіональні;

• усеукраїнські;

• міжнародні.

Учні початкових класів, як правило, беруть участь у проектах першого та другого типу.

6. За характером партнерських взаємодій:

* кооперативні;

* змагальні;

* конкурсні.

7. За формою проведення:

• Фестиваль

• Відео-проект

• Вистава

• Екскурсія

• Урок (тощо)

• Відповідно до методу організації дослідники пропонують виділяти проекти у формі ділової гри чи практичної роботи.

Психологи радять залишити пріоритетними в початковій школі лише кооперативні проекти.

Учителеві початкових класів, який займається проектною діяльністю, слід чітко уявляти модель тих проектів, які він створюватиме з учнями.

Таблиця 1.1 Класифікація проектів

Типи проекту	Мета проекту	Визначення складових частин моделі проекту
Дослідницькі	Дослідження та презентація певного об'єкта - процесу або явища, що сприяє виникненню проблемної ситуації	1. Тема 2. Мета і завдання 3. Об'єкт і предмет дослідження 4. Методи дослідження 5. Практичне значення 6. Очікуваний результат 7. Презентація
Інформаційні	Пошук та презентація інформації про певний об'єкт чи явище	1. Тема 2. Мета і завдання 3. Об'єкт чи явище дослідження 4. Пошук, аналіз, добирання та структурування інформації 5. Визначення головного та оформлення 6. Презентація 7. Рефлексія
Прикладні (практико-орієнтовні)	Створення конкретного продукту, практичних напрацювань	1. Тема 2. Мета і завдання 3. Очікуваний результат 4. Технологія виконання 5. Презентація продукту
Творчі	Створення продуктів творчої діяльності	1. Тема 2. Мета і завдання 3. Очікувані результати та форми представлення 4. Опис технології діяльності 5. Презентація
Ігрові	Моделювання соціальних та ділових стосунків в організованій ігровій діяльності	1. Тема 2. Мета і завдання 3. Розроблення сценарію гри 4. Процес гри 5. Рефлексія

З огляду на діяльність, що є визначальною в учнівській роботі, виділяють дослідницький, пошуковий, творчий, рольовий, прикладний, інформаційний, ігровий та ознайомчо-орієнтований проекти.

Розглянемо детальніше кожен із цих видів проектування.

Прикладний проект має чітку, визначену структуру взаємодії між учасниками. Кожен із них виконує певну функцію. Результат такого проекту завжди втілюється в матеріальну форму та може бути використаний на практиці. Рольовий або ж ігровий проект передбачає виконання учасниками певних ролей.

У таких проектах в ігровій формі імітуються ділові чи соціальні відносини.

Сутність ознайомлювально - інформаційного проекту полягає у зборі та систематизації відомостей про конкретний об'єкт чи явище. Учасники проекту обов'язково аналізують та узагальнюють отриману інформацію. Такі проекти виконуються із чітким дотриманням плану дій. По-перше, формулюється мета, виконується робота із різноманітними джерелами інформації. Після цього відбувається опрацювання отриманого фактажу, його осмислення, оформлення результатів роботи та презентація проекту.

Мистецькі чи творчі проекти, натомість не мають такої чіткої структури як ознайомлювально - інформаційні. Вони можуть виконуватися у формі сценарію, статті, репортажу, газети, виставки тощо.

Дослідницько - пошуковий проект за своєю структурою максимально наближений до наукового дослідження та передбачає відкриття чогось нового, досі невідомого. Робота над таким проектом проходить у декілька етапів. Спочатку відбувається постановка проблеми, далі - формулюється гіпотеза. Після цього учасники проекту займаються збором та аналізом інформації, проводять певні дослідницькі дії та отримують конкретний результат. Кінцевий етап роботи над проектом такого типу - його публічна презентація.

Окрім цього, проекти бувають індивідуальні, парні та групові. Такий поділ науковці пропонують з огляду на кількість учасників, які працюють над певним проектом. Якщо аналізувати переваги та недоліки цього виду проектів, то, на нашу думку, підготовка саме групових проектів допомагає розвинути в школярів навички спілкування між собою. Діти навчаються досягати компромісу, вирішувати конфліктні ситуації. Окрім цього, робота над таким проектом згуртовує школярів, дозволяє значно глибше дослідити проблему та знайти більше шляхів її вирішення.

Незалежно від типу проекту, результати учнівської праці мають бути відчутними, певним чином оформленими, мати конкретне матеріальне вираження. До прикладу, у формі відеофільму, альбому, газети, веб-сторінки.



2.Організація роботи над проектом

2.1 Програма «Я у світі» про використання методу проектів

Пріоритетну роль в організації навчальної діяльності школярів необхідно надавати активним методам і формам, що ґрунтуються на демократичному стилі, сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи, творчості, розвивають уміння міркувати, аналізувати, ставити запитання, шукати власні відповіді, робити висновки. Ефективними є колективні, групові, та індивідуальні творчі справи, використання проектних технологій. Важливим є включення молодшого школяра в активну пізнавальну, дослідницьку діяльність (оскільки об'єкти вивчення важливо сприймати безпосередньо), створення умов для самовираження, організації комунікативного спілкування, застосування в навчальному процесі елементів дискусії, що є ефективними засобами розвитку особистості, її громадянської позиції.

Необхідно сприяти тому, щоб дитина використовувала набуті нею знання про способи громадянської активності як у знайомих, так і змінених, нових ситуаціях, що впливатиме на розвиток досвіду індивідуальної творчої діяльності.

Програма курсу «Я у світі», 3 клас, передбачає виконання учнями проекту в таких змістових лініях «Я та інші», «Я - українець», та «Я - європеєць».

У змістовій лінії «Я та інші» передбачено виконання таких проектів «Історія та традиції моєї школи (мого класу)», «Людські чесноти», «Чи важко бути стриманим», «Чому так важливо бути господарем свого слова», «Людина має творити добро». Під час виконання проектів на зазначені вище теми учні навчаються взаємодіяти в парній та груповій роботі відповідно до прийнятих правил.

Тематика проектів у змістовій лінії «Я - українець» наступна: «Подорожуємо Україною», «Історичні скарби України», «Чим славиться Україна», «Славетні українці». Працюючи над проектами учні повинні усвідомлювати свою належність до українського суспільства, знати державну мову, символіку України. Повинні володіти найпростішими навичками - поводження в урочистих ситуаціях, в пам1ятних місцях.

Змістова лінія предмету «Я у світі» «Я європеєць» виносить для проектної діяльності такі теми: «Мої ровесники за кордоном», «Чим цікаві традиції та звичаї європейських народів», «Внесок українців на світову науку і культуру», «Винаходи людства, що змінили», «Відомі у світі народні промисли сучасної України». Учні повинні удосконалювати навички пошуку інформації з різних інформаційних джерел, обмінюватися потрібною інформацією з однокласниками. , висловлювати емоційно-оцінні судження, обґрунтовувати свою думку, уважно вислуховувати повідомлення, міркування однокласників.

У 4 класі учні виконують проекти в кожній змістовій лінії.

Учні працюють над такими проектами: «Постаті, що подолали життєві труднощі», «Історія досягнень людини (в науці, спорті та мистецтві)», «Мої досягнення» у змістовій лінії «Я - людина». Учень має уявлення про неповторність кожної людини, неприпустимість заподіяння будь-якої шкоди собі й іншим; Наводить приклади досягнень відомих людей, презентує власні успіхи та успіхи людей, з яких бере приклад.

Змістова лінія «Я та інші» передбачає виконання дослідницького та індивідуального за типом проекту «Дослідження власних витрат за тиждень (які товари чи послуги були потрібними і якісними, а на покупці яких можна було зекономити)», під час виконання якого учень вчиться дбати про збереження майна та ощадливе використання сімейного бюджету.

У змістовій лінії «Я - українець» учні виконують проект за вибором у групах - «Я пізнаю Україну», «Сім чудес України», або «Визначні місця мого краю». Також вибір тем учням надає змістова лінія «Я - європеєць» («Подорожуємо країнами Євросоюзу», Подорожуємо країнами світу», «Українці, яких знає світ», «Знані у всьому світі українські вироби») - учні мають уявлення про різноманітність країн світу, про місце України на карті світу. Вчаться розпізнавати символіку Євросоюзу, розповідати про окремі досягнення українців в різних галузях (у науці, культурі, спорті, тощо).

2.2 Етапи роботи над проектом та роль вчителя на кожному етапі

І етап -- Підготовка до проектування - На цьому етапі важливо довести дітям важливість і цікавість пропонованого дослідження. Вони мають зрозуміти проблемність і складність розв'язання питання.

Вид роботи. Визначення теми, мети та завдань проекту. Зміст роботи

1. Обговорення теми з учнями.

2. Визначення мети, завдань і актуальності проекту.

3. Визначення типу проекту.

Функції вчителя

1. Оголошення задуму (за допомогою бесіди, притчі, відео тощо на подану тему).

2. Характеристика методу проектів (інформаційний, прикладний, творчий, дослідницький, ігровий, пошуковий, творчий).

3. Ознайомлення зі змістом проекту (поділ учнів на групи за опорними питаннями, які визначають діти під керівництвом учителя).

4. Мотивація пошуку.

5. Допомога в постановці завдань.

П етап -- Планування - Учитель розподіляє дітей на групи залежно від їхніх бажань. Кожна група визначає план своїх дій.

Вид роботи. Визначення конкретних дій учнів.

Зміст роботи

1. Вироблення плану дій:

* визначення джерел інформації;

* вибір способу збирання інформації;

* вибір методів аналізу інформації;

* вибір засобів презентації результатів;

* форма звіту;

* встановлення критеріїв оцінки результату й процесу;

* розподіл завдань між членами проекту.

2. Планування завдань.

Функції вчителя

1. Висловлення припущень.

2. Висунення пропозицій, ідей.

3. Корекція плану та завдань.

III етап -- Дослідження - На цьому етапі кожна група досліджує свою сферу питання: опрацьовує енциклопедії, словники, довідники, художню літературу, проводить фото- й відео-зйомку тощо. Ця робота здійснюється в позашкільний час, окрім проведення короткотривалого проекту, розрахованого на один урок.

Вид роботи. Самостійна робота учнів.

Зміст роботи

1. Збирання інформації.

2. Вирішення проміжних завдань.

3. Спостереження за об'єктами.

4. Проведення експериментів.

5. Анкетування.

6. Робота з літературою.

Функції вчителя

1. Спостереження за роботою учнів.

2. Непряме керування діяльністю (поради, консультації тощо).

IV етап -- Результати - Отримані матеріали діти збирають у теку групи. Продивляються й обирають найцікавіший, на їхній погляд, матеріал.

Вид роботи. Самостійна робота в групах.

Зміст роботи

1. Аналіз інформації.

2. Формулювання висновків.

Функції вчителя

1. Корекція підсумкових матеріалів.

2. Спостереження за ходом обробки результатів і аналізу інформації.

V етап -- Оформлення звіту - Це -- підсумковий урок. Кожна група у встановленому вчителем порядку звітує за своєю темою.

Вид роботи. Проведення підсумку роботи групи.

Зміст роботи

1. Показ результатів у формі:

* усного звіту;

* звіту з демонстрацією матеріалів;

* письмового звіту.

2. Колективне обговорення.

Функції вчителя

1. Сприйняття звіту.

2. Постановка доцільних запитань (у ролі рядового учасника).

VI етап -- Оцінка результатів процесу - Це -- підсумок проведення всього проекту: розгляд отриманого відеоролика, презентації, портфоліо, стінної газети, висловлення й побажання дітей тощо.

Вид роботи. Обговорення, оцінювання результатів проекту.

Зміст роботи

1. Колективне обговорення.

2. Самооцінка результатів і процесу дослідження за встановленими критеріями.

Функції вчителя - Оцінювання зусиль учнів, їхньої креативності, якості використаних джерел, невикористаних можливостей, творчого потенціалу, якості звіту. Підсумок результатів доцільно провести за допомогою технологій «Мікрофон» або «Метод-прес».

Кожен етап потребує певного часу і має логічно закінчений зміст. Якщо етапи роботи над проектом розглядати як стадії навчального процесу, то можна побачити тут ті ж модулі, що й у звичайному блоці уроків.

Ось ще один зразок послідовності виконання проекту:

Таблиця 2.1 Етапи роботи над проектом

Етапи	Завдання	Діяльність учнів	Діяльність педагога
1. Початок	1. Визначення теми. 2. Уточнення цілей 3. Вибір робочої групи	а.Уточнюють інформацію б.Обговорюють завдання	- Мотивує учнів - Пояснює мету проекту - Спостерігає
2. Планування	1. Аналіз проблеми. 2.Визначення джерел інформації 3. Визначення завдань і критеріїв оцінювання результатів 4. Розподіл ролей у команді	а. Формулюють завдання б. Уточнюють інформацію (джерела) в. Вибирають свої критерії успіху	- Допомагає в аналізі й синтезі (на прохання) - Спостерігає
3.Ухвалення рішення	1. Збір та уточнення інформації 2. Обговорення альтернатив («мозковий штурм») 3. Вибір оптимального варіанту 4. Уточнення плану діяльності	а. Працюють з інформацією б. Проводять синтез і аналіз ідей	- Спостерігає - Консультує
4. Виконання	Виконання проекту	а. Виконують дослідження і працюють над проектом б. Оформлюють проект	- Спостерігає - Родить (на прохання)
5. Оцінювання результатів	1. Аналіз виконання проекту, досягнутих результатів (успіхів і невдач) і причин цього 2. Аналіз досягнення поставленої мети	а. Беруть участь у колективному аналізі проекту і самооцінюванні	- Спостерігає - Спрямовує процес аналізу (якщо необхідно)
6.Захист проекту	1. Підготовка доповіді 2. Обґрунтування процесу проектування, пояснення отриманих результатів 3. Колективний захист проекту	а. Захищають проект б. Беруть участь у колективному опрацюванні	- Бере участь у колективному аналізі й оцінюванні результатів проекту



Форми презентації проектів можуть бути різні: усний журнал, конференція, виставка, тематичний збірник, спецвипуск газети, інформаційний бюлетень, заочна подорож тощо.

Отже, проект -- цільовий акт діяльності, в основі якого лежать інтереси дитини. Освоюючи технологію проектування, учні здобувають власний досвід інтелектуальної діяльності.

2.3 Критерії оцінювання діяльності учнів над проектом

Проектна робота забезпечує високу мотивацію. Учні пишуть і говорять про себе і свої інтереси, проводять невелику дослідницьку роботу, займаючи при цьому активну позицію.

Проектна робота особистісно орієнтовна: вона або про учня, або для нього, вона передає його особисте ставлення і забезпечує його особисту діяльність. Кожен учень здатний знайти собі роботу, враховуючи свої здібності.

Довготривалі проекти доцільно завершувати відкритими уроками, участю в різних конкурсах, випуском газети для учнів школи і т. ін.

Робота над проектами доводить, що діти активно беруть участь у їх створенні, вчаться виражати власний погляд на інформацію, із задоволенням ставлять перед собою мету, завдання, проблему й легко їх розв'язують, вчаться обирати найголовніше, здійснювати пошукову роботу, піднімають свій рівень навчання.

Кульмінацією будь - якого проекту, логічним завершенням є презентація та об'єктивна оцінка проведеної роботи та досягнутих результатів.

Саме незалежна аудиторія, що не брала участі в роботі над проектом, надає можливість зіставити думку учасників та думку спостерігачів про конкретне матеріальне вираження результатів роботи команди. Перелік критеріїв оцінювання необхідно розробити й заздалегідь оголосити учасникам. Підходити до оцінювання результатів проектної діяльності з позицій звичайної шкільної оцінки неможливо. Робота над проектом передбачає значний творчий компонент, автор проекту має право на власне нестандартне бачення проблеми. Все це робить процедуру оцінки проекту несхожим на оцінювання іншої шкільної роботи. Критерії оцінювання стають своєрідною інструкцією при роботі над проектом, адже проект - це погляд, кинутий вперед.

Орієнтовний перелік критеріїв оцінювання проекту:

• Обґрунтування й постановка мети, планування шляхів її досягнення;

• Повнота використання інформації, різноплановість її джерел;

• Творчий та аналітичний підхід до роботи;

• Відповідність вимог оформлення письмової частини роботи;

• Аналіз процесу і результатів роботи;

• Особиста зацікавленість автора;

• Якість проведення презентації.



3.Використання методу проектів при вивченні предмета «Я у світі»

3.1 Дослідницько-інформаційний проект «Україна на карті світу»

проект педагогічний учень

У 4 класі у змістовій лінії «Я - європеєць», предмету «Я у світі» передбачено виконання групового проекту на тему «Україна на карті світу. Найближчі сусіди». Під час роботи над проектом вчитель керує роботою учнів на кожному етапі. Учні вдосконалюють вміння знаходити інформацію, виділяти головне.

Україна на карті світу. Найближчі сусіди

Мета проекту: поглибити знання про Україну як одну із країн на карті світу, про найближчих сусідів України; провести дослідницьку роботу про населення, звичаї країн-сусідів; розвивати в дітей бажання творчого пошуку; вміння досліджувати матеріал, робити висновки; виховувати патріотизм і поважне ставлення до громадян інших країн.

Освітні технології: проектна технологія, робота в групах, використання інформаційних та комунікаційних технологій.

Ключове питання. Дізнатися якомога більше про країни, які межують з нашою державою.

Змістові питання:

1. Україна на карті світу

2. Найближчі сусіди України

3. Площа та населення країн-сусідів

4. Промисловість країн

Кінцевий результат:

- глибоке засвоєння матеріалу;

- формування навичок роботи в колективі, навичок роботи з додатковою літературою;

- створення презентації «Україна на карті світу».

Форма проведення: заочна подорож

Термін виконання: місяць

Обладнання: карта світу, енциклопедії, ноутбук, презентація

Хід роботи

І. Повідомлення учням теми проекту

1) Розробка плану проекту

2) Формування груп дітей

3) Ознайомлення кожної групи із завданням

4) Визначення шляхів пошуку інформації

ІІ. Мотиваційний етап

Бесіда з учнями про карту світу та місце України на карті світу.

ІІІ. Колективне планування етапів проведення виховної години:

1) підготовка класної кімнати (карта світу, ноутбук, презентація);

2) запросити учнів початкових класів;

3) презентація «Найближчі країни-сусіди України»;

4) виступи учнів класу.

ІV. Виконання проекту

1) Виступ вчителя

Україна

Україна, що на півдні виходить до Чорного моря, - одна з економічно наймогутніших колишніх радянських республік.

Площа: 603 700 кв. км

Населення: 46 144 000 чол.

Столиця: Київ

Основні мови: українська, російська

Основні релігії: православ'я, уніатство ( греко-католики) і католицизм

Грошова одиниця: гривня

Основні статті експорту: чавун і сталь, продукція машинобудування, мінеральна сировина, хімічна продукція

Державний устрій: республіка

Україна - друга за розмірами серед держав, які відділилися від колишнього Радянського Союзу, поступається за площею і кількістю населення лише Російській Федерації. Найбільші міста України - столиця Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса.

Більшу частину України займають родючі степові рівнини і плоскогір'я. На півночі ростуть масиви густих соснових, дубових і ялинових лісів.

Україна має вихід до Чорного і Азовського морів. Країна володіє великими водними ресурсами. В Україні протікає багато великих річок - Дністер, Південний Буг, Десна. Найдовша річка України - Дніпро - має в межах країни довжину 984 км. В Україні переважає континентальний клімат із теплим літом і холодними зимами, особливо на сході країни.

Україна - один із найбільших у світі виробників зернових - передусім пшениці - і найбільший виробник цукрового буряка.

2) Перегляд презентації «Найближчі сусіди України»

Робота учнів І групи

Зупинка 1. Росія

Найбільша країна світу - Російська Федерація - простяглася майже через усю Євразію та 9 часових поясів.

Площа: 17 075 400 кв. км

Населення: 141 904 000 чол.

Столиця: Москва

Основні мови: російська, українська, татарська, чуваська, башкирська, чеченська, мордовська

Основні релігії: православ'я, іслам

Грошова одиниця: рубль

Основні статті експорту: паливні і змащувальні матеріали, чорні та кольорові метали, механічне транспортне обладнання, хімікати, алмази, дорогоцінні метали, деревина

Державний устрій: республіка

Більшу частину російської території займають обширні рівнини, а гори трапляються переважно у східних і південних регіонах. Клімат на основній території переважно континентальний, хоча в такій величезній країні, з безкраєю помірною зоною, спостерігається велике розмаїття кліматичних умов, рослинного і тваринного світу.

Зупинка 2. Білорусь

Білорусь - низовинна країна з безліччю озер на півночі та обширними болотами на півдні, здобула незалежність від Радянського Союзу в 1991 році.

Площа: 207 546 кв. км

Населення: 9 672 000 чол.

Столиця: Мінськ

Основні мови: білоруська, російська

Основна релігія: православ'я

Грошова одиниця: білоруський рубль

Основні статті експорту: вантажівки, шини, дизельне паливо, синтетичні волокна, холодильники, добрива, молочні продукти

Державний устрій: республіка

З південної сторони хребта розташовується обширна заболочена низовина басейну річки Прип'ять та її приток. У цьому регіоні, який називається Білоруським Поліссям, знаходиться більшість неосушених боліт Європи. Полісся розташоване у великій тектонічній западині, утвореній льодовиковими відкладеннями. На заході, де Білорусь межує з Польщею, розкинулася Біловезька Пуща. Значна частина цього лісового масиву перетворена на найбільший у Європі заповідник, де охороняється поголів'я зубрів.

Робота учнів ІІ групи

Зупинка 3. Польща

Польща - велика держава на півночі центральної Європи. Сучасні кордони країни були відзначені в 1945 році.

Площа: 312 685 кв. км

Населення: 38 153 000 чол.

Столиця: Варшава

Основна мова: польська

Основна релігія: католицизм

Грошова одиниця: злотий

Основні статті експорту: промислові товари, продукція машинобудування і транспортне обладнання, споживні товари, продовольство, хімічна промисловість

Державний устрій: республіка

Республіка Польща межує з сімома державами. ЇЇ територія складається переважно з рівнин і невисоких пагорбів на півночі, а південна третина країни здебільшого зайнята нагір'ями. Уздовж південного кордону країни тягнуться Карпати. У Татрах - гірському пасмі у складі Карпат - вивищуються вершини висотою понад 2400 м. Там створено національний парк, один із 23 у Польщі.

Зазвичай літо у Польщі тепле, а зима - холодна. Проте в наслідок положення країни на її клімат впливає багато різних повітряних фронтів, через що погода в Польщі мінлива.

Зупинка 4. Словаччина

Словаччина - невелика країна в центральній Європі, що немає виходу до моря. Вона утворилася після поділу Чехословаччини в 1993 році.

Площа: 49 036 кв. км

Населення: 5 412 000 чол.

Столиця: Братислава

Основні мови: словацька, угорська

Основні релігії: католицизм, протестантизм

Грошова одиниця: євро

Основні статті експорту: напівфабрикати, продукція машинобудування і транспортне обладнання, хімічна продукція, промислові товари, продовольство

Державний устрій: республіка

Татри - найвищий гірський хребет у Карпатах, що простягнувся уздовж Польсько-Словацького кордону. У хребті налічується більше 300 вершин. Нижні схили гір покриті густими сосновими і ялиновими лісами, в яких водяться ведмеді та орли. Татри цілий рік популярні серед туристів, люди приїжджають туди, щоб помилуватися берегами мальовничих озер, а взимку покататися на лижах.

Робота учнів ІІІ групи

Зупинка 5. Угорщина

Угорщина - країна в Центральній Європі з економікою змішаного типу, яка немає виходу до моря. У 2004 році вона вступила до ЄС.

Площа: 93 030 кв. км

Населення: 10 031 000 чол.

Столиця: Будапешт

Основна мова: угорська

Основні релігії: католицизм, протестантизм

Грошова одиниця: форинт

Основні статті експорту: промислові товари, продукція машинобудування, продовольство

Державний устрій: республіка

Хоча вздовж північного кордону тягнуться гори, Середньодунайська рівнина - це переважно низовина, по якій тече друга велика угорська річка, Тиса. На захід від Дунаю тягнеться горбистий регіон Трансданубія. Там височіють гори Баконь, що тягнуться уздовж озера Балатон, найбільшого прісноводного озера в Центральній Європі. Клімат в Угорщині помірно-континентальний з холодними похмурими зимами, теплим благодатним літом і рясним весняними та літніми дощами.

Зупинка 6. Румунія

Румунія здобула незалежність від Туреччини у 1878 році. Її рельєф сформований чергуванням гір і низовини.

Площа: 237 500 кв. км

Населення: 21 623 000 чол.

Столиця: Бухарест

Основні мови: румунська, угорська

Основна релігія: православ'я

Грошова одиниця: лей

Основні статті експорту: текстиль, мінеральна сировина, хімічна продукція, продукція машинобудування і чорної металургії, взуття

Державний устрій: республіка

Більшу частину Північної та Центральної Румунії займають Східні та Південні Карпати. В Південних Карпатах, які перетинають країну зі сходу на захід, знаходиться найвища точка країни - гора Молдовяну висотою 2544 м. Між Східними і Південними Карпатами лежить обширне горбисте Трансильванське плато, із заходу обмежене Загідними Румунськими горами, багатими на корисні копалини. На півдні країни розкинута Нижньодунайська рівнина. Ліси, що покривають понад ј території Румунії, дають прихисток різним диким тваринам, зокрема вовкам, оленям, ведмедям, кабанам і рисям. Для землеробства придатні 45% площі країни. На них вирощують зернові, соняшник, овочі, фрукти, виноград.

Зупинка 7. Молдова.

Молдова - найменша і найгустонаселеніша з колишніх радянських республік. Країна немає виходу до моря і належить до найбідніших країн Європи.

Площа: 33 873 кв. км

Населення: 3 958 000 чол.

Столиця: Кишинів

Основні мови: молдовська, російська, українська, гагаузька.

Основна релігія: православ'я

Грошова одиниця: молдавський лей

Основні статті експорту: продукція сільського господарства, машинобудування і металургія, текстиль

Державний устрій: республіка

Молдову з трьох сторін оточує Україна, а на заході вона межує з Румунією. Основну територію Молдови займають горбисті низовинні рівнини, середня висота яких над рівнем моря не перевищується 140 м. На заході країни між річками Реут і Прут розташовується лісисте узвишшя Кодру висотою до 430 м. Понад 35% площі Молдови покрито лісами, переважно широколистяними. Країну перетинають сотні струмків і річок. Найдовша з них - Дністер, що протікає через східну Молдову і впадає в Чорне море в Україні. Понад 70% території Молдови покриті чорноземом. Основні сільськогосподарські культури - пшениця, тютюн, кукурудза і соняшник, а на півдні країни вирощують виноград. Виноробство належить до числа небагатьох галузей Молдови, які розцвіли після здобуття країною незалежності в 1991 році.

V. Дослідницька робота

Населення України та країн-сусідів

мал. Населення України та країн-сусідів, млн. чол.

Площа України та країн-сусідів

мал. Площа України та країн-сусідів, кв.км

VI. Підсумок виховної години.

- Які країни межують з Україною?

- Яка країна найбільша за площею?

- У якій країні найбільше населення?

3.2 Міні-проект з курсу «Я у світі»: «Скарби України»

проект педагогічний учень

У програмі курсу «Я у світі» передбачено виконання учнями проекту «Скарби України» у змістовій лінії «Я - українець», під час виконання якого учні розвивають допитливість, навички пошуку інформації.

Скарби України

Тип проекту: дослідницько-пошуковий, груповий, короткотривалий.

Учасники проекту: учні, учитель, батьки.

Очікувані результати: ознайомити з найвизначнішими національними символами природного походження, найбільшими об'єктами, створеними працею українського народу, забезпечити розвиток пізнавальної діяльності учнів, їх творчої ініціативи. За результатом творчих робіт створити довідник.

Мета проекту: формувати уявлення про національну культуру українського народу, дізнатися де збирають, вивчають і зберігають пам'ятки культури; збагатити знання про музеї, розвивати допитливість; виховувати інтерес до історії і культури рідного краю; викликати бажання вивчати, берегти і примножувати багатство рідного краю.

Прогнозований результат: доповіді учнів, презентація.

Виконання проекту

1. Зібрати дані про природні об'єкти - символи України: Дніпро, острів Хортицю.

2. Сказати слово про людей, які прославили Україну, зробили багато для її розвитку.

3.Археологічні пам'ятки України.

План роботи над проектом

1.Обговорення з учнями мети і завдань проекту, форми захисту.

2.Інструктаж з виконання роботи.

3.Пошукова діяльність учнів.

4.Захист виконаних робіт, оформлення презентації..

5.Проведення уроку-подорожі з курсу «Я у світі».

3.3 Міні-проект з курсу «Я у світі»: «Символи держави: герб, прапор, гімн, їх значення

У 3 класі, під час вивчення змістової лінії «Я - українець», під час виконання якого учні повинні удосконалювати свої вміння пошуку інформації, покращують знання державної символіки України і т.д.

Символи держави: герб, прапор, гімн, їх значення

Тип проекту: ознайомлювально-інформаційний, груповий, коротко-тривалий.

Учасники проекту: учні, учитель, батьки.

Очікувані результати: вчити знаходити, опрацьовувати інформацію, необхідну для виконання завдань, розвивати зацікавленість учнів проектною діяльністю, стимулювати прагнення учнів вчитись, удосконалювати комунікативні навички спілкування учнів у колективі, групі, парі; прищеплювати повагу до державних, історичних, культурних символів українського народу. За результатом творчих робіт створити довідник.

Мета проекту: розширити знання про державні, народні, історичні та культурні символи українського народу; сприяти формуванню національної свідомості школярів; виховувати патріотичні почуття і повагу до Батьківщини; продовжити формування навичок поводження під час урочистих подій, виховувати почуття любові до історії і культури рідного краю.

Виконання проекту

1.Довідатись з різних інформаційних джерел зміст термінів «символіка», «символ».

2.Підготувати розповідь про створення державних символів України .

3. Підготувати добірку віршів, приказок про державні символи України.

План роботи над проектом

1.Обговорення з учнями мети і завдань проекту, форми захисту.

2.Інструктаж з виконання роботи.

3.Пошукова діяльність учнів.

4.Захист виконаних робіт на уроці «Я у світі», створення довідника.



Висновок

проект педагогічний учень

Виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу можливе лише за умов відходу від авторитарної педагогіки та впровадження новітніх педагогічних технологій.

Сучасні умови життя потребують, аби людина мислила і працювала творчо, а також уміла приймати нестандартні рішення. Саме цим зумовлена нині увага педагогів до інновацій. Сьогодні метод проектів вважається одним із найперспективніших методів навчання, адже він створює умови для творчої самореалізації тих, хто навчається, підвищує мотивацію до навчання і сприяє розвитку інтелектуальних здібностей, формує та розвиває навички пошуково- дослідницької технології.

Слабка мотивація навчання, що спостерігається в учнів, вимагає від учителя зробити навчання більш захоплюючим для молодших школярів, щоб зберегти пізнавальний інтерес дитини.

Освітньо-виховний потенціал проектної технології полягає у підвищенні мотивації школярів до здобуття додаткової інформації, навиками пошуково-дослідницької роботи. Саме тому метод проектів більш ніж доцільний на уроках курсу «Я у світі», який повинен вчити дитину спілкуватись з іншими людьми, критичного ставлення до себе та до інших, приймати виважені рішення, вирішувати складні проблеми шляхом аналізу обставин, метод проектів просто необхідний.

Метою курсової роботи було дослідження теоретичних основ та можливостей організації проектних технологій в навчально-виховному процесі на уроках курсу «Я у світі».

Задля досягнення поставленої мети було:

ь проаналізовано технологію проектів у дослідженнях зарубіжних та вітчизняних педагогів;

ь визначено зміст проектних технологій, класифікацію проектів з короткими характеристиками;

ь досліджено основні етапи організації проектувальної діяльності школярів на уроках та роль педагога на кожному з цих етапів;

ь охарактеризовано схему оформлення проекту, характеристики оцінювання учнівського проекту на уроках «Я у світі».

Виконання всієї курсової роботи дозволяє зробити висновок: системне запровадження проектної технології в школі (починаючи з початкової ланки) призводить до того, що учні поступово опановують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але також як метод організації та планування своєї подальшої життєдіяльності. В ході написання курсової роботи поглиблено знання про проектні технології взагалі і їх використання при вивченні предмета «Я у світі». Підготовка окремих конспектів уроків з використанням проектних технологій дала змогу глибше ознайомитись з етапами роботи над проектом, роллю вчителя на кожному етапі та критеріями оцінювання роботи дітей.

Дана курсова робота містить корисну інформацію для методистів предмету «Я у світі», вчителів 3-4 класів, студентів-практикантів при підготовці до пробних уроків з даного предмету.



Використана література

проект педагогічний учень

1. Башинська Т. Проектувальна діяльність - основа взаємодії учителя та учнів. // ж. «Початкова школа». - 2003, № 6.

2. Бритикова Г. В. та ін. Метод проектів як сучасна педагогічна технологія // Управління школою. - 2008, №7.

3. Взаємодія учня і вчителя у площині проектної діяльності (Метод проектів у сучасній школі. Структура різних типів проектів: Матеріали роботи творчої групи педагогів Волинської області) // Школа. - 2006. - № 5.

4. Державний стандарт початкової середньої освіти

5. Довбиш С. Методологія проектного підходу до навчально-виховного процесу в початкових класах. // ж. «Рідна школа». - 2006, № 12.

6. Кілпатрик В. // ст. «Метод проектів». - 1918.

7. Коберник О. М. Проектування навчально-виховного процесу. Управлінський аспект. // г. «Освіта й управління». - 1997, №4.

8. Когут О. І. Інноваційні технології навчання. - Тернопіль: Астон, 2005.

9. Коллінгс Е. // «Досвід роботи школярів по методу проектів». - 1826.

10. Коляда О., Онопрієнко О. Проектний день в початкові й школі // Початкова школа. - 2006, №5.

11. Коменський Я. // «Велика дидактика». - 1875.

12. Котелянець Л. Проектний метод навчання молодших школярів. //ж. «Рідна школа». - 2001, № 10.

13. Мелашенко К. Технологія проектного навчання // Завуч.-2006.-№13.-с.12-14.

14. Метод проектів у початковій школі // Упоряд.: О.Онопрієнко, О.Кондратюк. - К.: Шк.світ, 2007. -128 С.

15. Онопрієнко О. В. Управління проектною діяльністю молодших школярів // Навчання і виховання учнів 4 класу: Методичний посібник для вчителів // Упор. О. Я. Савченко - К.: Видавництво «Початкова школа». - 2005

16. Порохня Л. Метод проектів у навчальному процесі. // г. «Директор школи». - 2006, № 42.

17. Стеців Л. Реалізуємо метод проектів // Директор школи.- 2005.-№4.- с.16-18.

18. Тесленко Т. Практичні результати використання методу проектів. // г. «Початкова освіта». - 2006, № 16.

19. Фенченко Г. Проектна діяльність учнів школи. // ж. «Рідна школа». - 2006.

Размещено на Allbest.ru

...