Експерієційне навчання іноземних мов у немовному ВНЗ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський державний університет внутрішніх справ

Експерієнційне навчання іноземних мов у немовному ВНЗ

Головач Тетяна, викладач

Анотація

У статті розглянуто теоретичні основи експерієнційного навчання іноземних мов у немовному ВНЗ. Висвітлено базові особливості експерієнційно-інтерактивного підходу.

Ключові слова: навчання іноземних мов, експерієнційне навчання, експерієнційно-інтерактивний підхід.

Annotation

The article presents the theoretical foundations of experiential foreign language learning at non-linguistic tertiary schools. The basics peculiarities of experiential-interactive approach are analyzed.

Key words: teaching foreign languages, experiential learning, experiential-interactive approach.

Виклад основного матеріалу

Інноваційні процеси, що відбуваються у сучасних умовах глобалізації суспільства, беззаперечно впливають на розвиток у сфері освіти загалом та на інтенсифікацію навчання іноземної мови зокрема. Винятково важливого значення набуває формування у студентів немовних ВНЗ іноземної мовної компетенції та професійного міжкультурного спілкування.

Як слушно зауважує В. М. Александров, навчання іноземних мов має вимірюватися спроможністю охоплювати необхідні сфери і допомагати кожному студенту оволодіти іншомовною комунікативною компетенцією для професійних цілей. Така компетенція є провідною серед тих, які забезпечують готовність випускників ВНЗ до адаптації та самореалізації в умовах світового ринку праці. Саме тому визначальним напрямком у курсі викладання іноземної мови у немовних ВНЗ має стати реалізація комунікативного підходу, що передбачає формування у студентів комунікативної компетенції, яка дозволить користуватися навичками та вміннями у майбутній професійній діяльності [1].

Отож, очевидний той факт, що необхідно застосовувати такі методи та підходи до навчання іноземної мови, які дозволяють студенту виявляти свою індивідуальність та сприяють його соціальній адаптації. Визначальним завданням викладача, у процесі вивчення іноземної мови, є створення конкретних ситуацій іншомовної комунікації, максимально наближених до реальних умов. Це, своєю чергою, зумовлює вагомість нашого дослідження, присвяченого експерієнційному підходу до навчання іноземних мов для спеціальних цілей у немовному ВНЗ.

Експерієнційна модель процесу навчання (Experiential Learning Model) була запропонована Девідом А. Колбом та його колегами з Case Reserve University ще на початку 1970-их років [6]. У західній методиці навчання іноземних мов ця модель є найбільш передовим та поширеним напрямом викладання мови, перш за все для спеціальних цілей. Зважаючи на доведену високу ефективність експерієнційного підходу (experiential learning) до навчання іноземних мов закордоном, він набуває все більшої популярності і в Україні. Відомо, що сучасні українські студенти здатні абсорбувати все нове та прогресивне. Саме тому, вони прагнуть поєднати оволодіння майбутньою професією із вивченням іноземної мови для забезпечення своєї конкурентоспроможності на міжнародному ринку праці, а експерієнційне навчання є найбільш розробленою методикою, яка дозволяє це реалізувати.

Як зазначає О. Б. Тарнопольський, експерієнційне навчання являє собою навчання через досвід суто практичної діяльності, здійснюваної засобами мови, що вивчається [5]. Тобто оволодіння мовою здійснюється одночасно із процесом засвоєння змісту конкретної дисципліни. Така навчальна діяльність має для студентів високозмістовний і осмислений характер, що викликає інтерес до комунікації і визначає її особистісну значущість. У результаті формування складових іншомовленнєвої комунікативної компетенції стає імпліцитним, тобто мимовільним і порівняно неускладненим [2, с. 69].

Спираючись на роботи сучасних дослідників [2; 3; 4; 6], наведемо основні характерні ознаки експерієнційного навчання іноземних мов для спеціальних цілей:

· Орієнтоване на розкриття перед студентами додаткових практичних можливостей, пов'язаних з майбутньою професією, у результаті освоєння нових умінь і навичок. Організація спілкування зосереджена на змістовому боці комунікації, що сприяє розвитку предметної компетенції.

· Здійснюється моделювання конкретних ситуацій на вирішення актуальних проблем. Студенти навчаються користуватися мовою у процесі самої комунікації.

· Застосовуються активні методи навчання (рольові ігри, ділові ігри, мозковий штурм, дискусії, презентації, інтернет-пошук фахової інформації), що дає студентам можливість брати активну участь у здобутті нових знань.

Заслуговує на увагу думка О. Б. Тарнопольського, який вважає, що перелічені види навчальної діяльності забезпечують паралельне оволодіння всіма видами іншомовної мовленнєвої діяльності в комплексі та в найбільш природних умовах їх інтеграції (неможливо підготувати усну презентацію без читання потрібних для неї друкованих або електронних матеріалів, письмового складання її конспекту; усні дискусії вимагають попереднього читання та аудіювання і письмового підведення їх підсумків тощо) [4, с.127].

· Спрямоване на формування конкретних вмінь і навичок, необхідних для виконання чітко поставлених завдань. Ця модель навчання іноземної мови включає всі види мовленнєвої діяльності, які з самого початку професійно-орієнтовані на конкретну спеціальність.

· Викладач є помічником та консультантом; його завдання - організувати навчальний процес так, щоб ті, хто навчаються, ставали не лише співучасниками, а й співавторами процесу власного навчання. При цьому саме взаємодія між студентами, в процесі формування та розвитку нових знань, виходить на перший план.

Таким чином, з вищезазначеного розуміємо, що ефективність експеренційного навчання полягає у забезпеченні найбільш природним шляхом оволодіння мовами та спілкування ними, що значно полегшує засвоєння мовного матеріалу та процес навчання загалом.

Проте, не можна не погодитися із думкою О. Б. Тарнопольського, який вважає, що ефективне експерієнційне навчання іноземної мови для спеціальних цілей просто неможливе, якщо воно не буде одночасно інтерактивним. Під інтерактивністю у навчанні автор розуміє процес активної взаємодії учасників навчального процесу як між собою, так і з навколишнім позанавчальним середовищем і позанавчальними джерелами інформації. Це забезпечує взаємний вплив учасників навчального процесу один на одного і вплив на них навколишнього середовища і позанавчальних джерел інформації через спеціально організовану пізнавальну діяльність, що несе яскраво виражену соціальну спрямованість. Таким чином дослідник вважає, що доцільно говорити не про експерієнційне навчання іноземної мови для спеціальних цілей, а про експерієнційно-інтерактивне навчання [4, с.127]. О. Б. Тарнопольський пропонує наступне визначення:

Експерієнційно-інтерактивне навчання студентів ВНЗ іноземної мови для спеціальних цілей є навчанням, яке реалізується через систему специфічних видів навчальної діяльності. Вони забезпечують оволодіння мовою та спілкуванням нею як побічними продуктами екстралінгвістичної діяльності, що моделює реальну професійну діяльність майбутнього фахівця.

Експерієнційно-інтерактивне навчання іноземної мови для спеціальних цілей обов'язково потребує виходу студентів за межі суто навчального середовища у позанавчальне фахове оточення з використанням позаакадемічних іншомовних фахових джерел інформації [4, с. 132].

Таким чином, проаналізувавши інноваційний метод навчання іноземних мов для спеціальних цілей у немовному ВНЗ, можемо стверджувати, що експерієнційне навчання обов'язково повинне бути одночасно інтерактивним для ефективної реалізації професійної діяльності майбутнього фахівця.

Однак не слід недооцінювати і традиційну методику викладання іноземної мови. Отже, варто комбінувати різні підходи, використовуючи їхні сильні сторони для досягнення необхідного результату - формування комунікативних умінь і навичок володіння іноземною мовою.

Література

експерієційний інтерактивний немовний навчання

1. Александров В. М. Сучасні підходи до інтенсифікації навчання професійно-орієнтованої англійської мови у вищій школі [електронний ресурс] / В. М. Александров. Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pspo/2010_29_1/Aleksa79.pdf.

2. Дегтярьова Ю.В. Теоретичні основи експерієнційного навчання іноземних мов / Ю.В. Дегтярьова // Вісник Дніпропетровського університету економіки та права імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія», 2011. №1(1). С. 69 - 73.

3. Корнєва З. М. Концептуальні засади створення підручника в експеренційній методиці навчання іноземних мов / З. М. Корнєва // Вісник Дніпропетровського університету економіки та права імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія», 2011. №1(1). С. 79 - 83.

4. Тарнопольський О. Б. Експерієнційно-інтерактивне навчання іноземної мови для спеціальних цілей у немовному ВНЗ: сутність підходу / О.Б. Тарнопольський // Вісник ХНУ, 2010. № 17. С. 125 - 133.

5. Тарнопольський О.Б. Обучение английскому языку для специальных целей средствами повышения качества языковой подготовки студентов неязыкового вуза / О.Б. Тарнопольський // Наука і освіта: спецвипуск. 2009. № 7. С. 205-208.

6. Kolb D. Experiential learning: Experience as the source of learning and development / D. Kolb. Englewood Cliffs, NJ: Prentice Hall, 1984. 248 p.

Размещено на Allbest.ru