Про сучасні методичні підходи до викладання та вивчення іноземних мов у ВНЗ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Про сучасні методичні підходи до викладання та вивчення іноземних мов у ВНЗ

Бойко Галина,

(Львівський національний університет імені Івана Франка)

У статті, на основі широкого кола наукових досліджень, виділено одинадцять методичних підходів до викладання та вивчення іноземних мов у ВНЗ.

Ключові слова: викладання іноземних мов, навчальний процес, комунікативний підхід.

The article deals with the modern methodological approaches to the foreign language learning and teaching in higher educational establishment.

Key words: foreign language teaching, educational process, communicative approach.

Протягом останнього десятиліття наша країна декларує свою орієнтацію на загальнолюдські, в тому числі європейські цінності й бажання набути всіх ознак європейського цивілізованого суспільства. Європейські стандарти в політиці, економіці, соціальному устрої стають центром уваги і в нашій країні. Але залишається зробити ще чимало кроків для досягнення справжнього європейського змісту освіти [4,с.45].

Відомо, що наша держава активно здійснює кроки до інтеграції української освіти в європейський простір. Йдеться, насамперед, про вивчення, викладання та оцінювання [1, с.47].

У сучасних умовах трансформації світового освітянського простору навряд чи кого здивує пошук нових методик викладання іноземної мови. Питання складне, багатоаспектне, але від цього легше не стає : ефективність опанування іноземної мови має суттєво зрости вже найближчим часом. Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти основною метою навчання іноземної мови є розвиток в студентів уміння використовувати іноземну мову як інструмент міжкультурного спілкування в будь - яких сферах життєдіяльності. Стратегічною метою програми є орієнтація навчання на виконання сучасного замовлення - володіння іноземною мовою як засобом комунікації і забезпечення досягнення цієї мети. Програма ґрунтується на таких принципах: комунікативної спрямованості навчання (досягнення студентами рівня комунікативної компетенції для спілкування у чотирьох його видах : аудіюванні, читанні, говорінні, письмі); автономії студента і його професійного зростання, яке досягається за допомогою формування навчальних умінь; наступності; послідовності; спіралеподібної прогресивності ( подання нового матеріалу на основі вже набутих знань і поступове ускладнення завдань); інтегративності; розвитку особистості; індивідуалізації й гуманізації навчання [8, с.37].

Серед чотирьох основних принципів - комунікативна спрямованість; особистісна орієнтація; автономія учня; взаємопов'язане (інтегроване) навчання видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання та письмо) і акцентується увага на новий принцип - автономію учня - і пропонується метод проектів як один із підходів до формування й розвитку незалежності учня від викладача в процесі вивчення предмета.

Проект, який можна виконувати індивідуально або колективно, моделює ситуацію реального життя, де поєднуються мовленнєва й немовленнєва дії, вербальні й невербальні засоби спілкування, візуальна та звукова репрезентація подій і ситуацій. [8,с.40-41].

В освітньому інноваційному процесі сьогодні спостерігаються дві тенденції. Перша - це прагнення впроваджувати інновації, майже не турбуючись за якість та рівень їх компетенції у вирішенні проголошених освітньою реформою актуальних проблем і не зосереджуючись на наслідок інтеграції інноваційного продукту з усталеною системою, що більше відповідає природі хаотичного. Друга - спрямованість на відповідність впроваджуваної інновації стратегічним освітнім завданням, що можливе за умов розуміння освітніх цілей, вивчення загальних і суб'єктивних закономірностей перебігу інноваційного освітнього процесу та механізмів управління ним. Останнє маловивчене і недостатньо розроблене для практичного використання. Експертиза є однією з основних складових управління інноваційним освітнім процесом, значущим елементом механізму впровадження визначеної стратегії розвитку освіти чи її компонентів [3, с.26].

Важливою складовою у навчальному процесі щодо вивчення іноземних мов є і самостійна робота студентів. Самостійна робота студентів вищих закладів освіти України є важливою дидактичною проблемою, розв'язання якої дасть змогу якісно модернізувати систему підготовки сучасного фахівця [2, с.40-42].

Потреба модернізації системи вищої освіти в нашій країні вимагають урахування прогресивних ідей світової і європейської думки, досягнень вітчизняної педагогічної теорії та практики.

Говорячи про сучасні методичні підходи до викладання та вивчення іноземних мов, варто зазначити, що результативність даного процесу залежить певною мірою від співпраці між викладачем та студентом.

Планування і проведення занять викладача зі студентами - це два аспекти, де проявляється будь - яка методична концепція. Але вона мало чого варта без основної ідеї - співробітництва викладача зі студентом, яке спрямоване на розвиток вміння самостійно вчитися [5, с.25-26].

І якщо викладач виступає за справжнє співробітництво зі студентом, то він повинен:

а) визначити мету заняття таким чином, щоб вона відповідала реальним цілям спілкування іноземною мовою ( в житті ми не ставимо перед собою мету - вжити пасивний стан чи активізувати лексику з теми…);

б) допомогти студенту осмислити не тільки мету заняття, але й шляхи її досягнення. Тоді навіть і школяр, а тим паче і студент, зможе зрозуміти, яку користь принесе йому кожен новий тип завдання, чим допоможуть підготовчі вправи для досягнення основної мети заняття.

У цій ситуації у студента буде можливість вибрати свій спосіб вирішення завдання із запропонованих йому викладачем або відмовитися від його виконання. Якщо ця відмова досить мотивована.

Головна мета викладача - досягти максимальної розумової активності студента на усіх етапах заняття.

Таким чином, сама структура навчального процесу є своєрідним засобом навчання. При цьому навчальний процес являє собою ієрархію проміжних цілей: від більш загальних (цілі циклу занять, цілі окремого заняття) до окремих (цілі кожного завдання в межах заняття) .

Процес оволодіння іноземною мовою стає більш раціональним і ефективним, якщо студент розуміє, чому, для чого і як він вчиться, та усвідомлює комунікативну цінність кожної мовної одиниці, яка вивчається [5,с.26].

Сучасні методисти виділяють такі основні підходи у вивченні іноземних мов:

1. Когнітивний підхід [англ. cognitive - пізнавальний, лат. cognitio - знання, пізнання] - сучасний підхід, який передбачає використання знань людини та презентацію об'єктів навколишнього світу для ефективнішого навчання.

2. Інформаційний підхід. Характерною рисою цього підходу є точність і конкретність теоретичних описів, що дозволяють легко варіювати моделі та наближати дослідження, здійснювані представниками інформаційного підходу до ідеалу «точної» науки.

3. Біхевіористський підхід визначає оволодіння іноземною мовою як сформованість реакцій на іншомовні стимули. Знаючи традиції, студенти стають повноцінними учасниками цінностей іншої країни, інтерактиву.

4. Інноваційний, нетрадиційний підхід у навчанні забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань з усіх предметів, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, формує стійкий інтерес до предмету, сприяє розвитку творчої особистості.

5. Інтуїтивно - свідомий підхід передбачає оволодіння іноземною мовою, враховуючи моделі в інтенсивному режимі з наступним усвідомленням їх значення і правил оперування ними.

6. Свідомий пізнавальний підхід спрямовує діяльність студента передусім на засвоєння правил використання лексико - граматичних моделей, на основі яких здійснюється свідоме конструювання висловлювань.

7. Комунікативний підхід передбачає органічне поєднання свідомих і підсвідомих компонентів у процесі навчання іноземної мови, тобто засвоєння правил оперування іншомовними моделями відбувається одночасно з оволодінням їх комунікативно-мовленнєвою функцією [7].

8. Індивідуальний підхід стимулює підбір для студентів із надзвичайно високими комунікативними бар'єрами індивідуальних завдань з розвитку монологічного мовлення, які студент може підготувати заздалегідь у спокійних “домашніх” умовах. Мова йдеться про різноманітні повідомлення, доповіді, презентації, які один із членів групи представляє на розсуд аудиторії для подальшого обговорення і, можливо, доповнення.

9. «Тематичний» підхід до вивчення іноземної мови полягає у спробі фахівців модифікувати теми, надати їм творчого характеру, перетворити їх на реферати, доповіді тощо, які обирають і опрацьовують самі студенти.

10. Необхідність діяльнісного підходу до вивчення мовних явищ, тобто вивчення природи значення з позицій функціоналізму, підкреслює аналіз прагматичних і семантичних аспектів монологічного мовлення, розширює уявлення студентів про зв'язок між номінативною природою і функціональним значенням монологічного висловлювання.

11. Прагматичний підхід до проблеми вивчення умов функціонування мовних одиниць повинен ураховувати той факт, що в реальній комунікації будь яке висловлювання є частиною структури мовного взаємозв'язку [9, с.7-8].

У Болонській декларації записано: «Нам слід зосередитися на вирішенні завдання підвищення міжнародної конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти…Ми повинні забезпечити існування такої системи вищої освіти у Європі, яка була б привабливою для всього світу і відповідала б особливостям наших культурних і наукових традицій». Ці рекомендації спрямовані на стимулювання, вдосконалення і впровадження у практику сучасних методів, що полегшить спілкування між фахівцями на міжнародному рівні [1,с. 48-49]. викладання вивчення іноземний мова

У контексті сучасних процесів загальноєвропейської і глобальної взаємодії та інтеграції знання іноземних мов і їх викладання визначається як один з пріоритетних напрямів освітньої діяльності держав світу [6,с. 45].

Розвиток та модернізації освіти у вищих навчальних закладах потребує проведення широкого кола наукових досліджень і розробок, пов'язаних із впровадженням в навчальний процес новітніх технологій та сучасних підходів. Проблема вибору методичного напряму та ефективного підходу при вивченні іноземних мов є актуальною. Для покращення якості знань студентів з іноземних мов необхідно урізноманітнити та вдосконалити процес його викладання та навчання.

Література

1. Артемчук Галік. Про сучасні підходи до вивчення і викладання іноземних мов.//Рідна школа.-2003.-№9.-с.47-49.

2. Бенера Валентина. Відображення проблеми самостійної роботи студентів у вітчизняній педагогічній думці.//Рідна школа.-2011.-№1-2.-с.40-44.

3. Буркова Людмила. Гіпотетична побудова моделі адаптивної експертної системи освітніх інновацій.//Рідна школа.-2003.-№9.-с.26-29.

4. Європейське мовне портфоліо:Методичне видання/ Уклад.О.Карп'юк.-Тернопіль:Лібра Терра, 2008-112с.

5. Крилова Валентина. Партнерство викладача та студента у навчанні іноземної мови.//Рідна школа.-2004.-№4.-с.25-26.

6. Мисечко Ольга. З історії запровадження іноземних мов у шкільну практику (X-XVIIIст.).//Шлях освіти.-2005.-№1.-с.42-52.

7. Нові технології навчання: Наук.-метод. Зб. / Кол. авт. - К.: Наук.-метод центр вищої освіти, 2004. - Спецвипуск. - 187 с.

8. Поліна В.С. Нові методичні підходи до викладання іноземної мови в умовах навчального комплексу неперервної освіти. //Педагогіка і психологія. Наук.-метод. Зб. / Кол. авт. - К.: «Педагогічна преса», 4(45)'04,114с.

9. Riabushko Svitlana. Interactive Training: New approaches to the foreign language teachers' training // English. - 2003. -№8 (152). - Р. 7-8.

Размещено на Allbest.ru