Використання інноваційних технологій на заняттях музичного виховання загальноосвітніх дошкільних навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ЗАНЯТТЯХ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

технологія інноваційний виховання музичний



Ця робота присвячена проблемі інноваційних технологій на заняттях музичного виховання загальноосвітніх дошкільних навчальних закладів у контексті особистісно орієнтованого підходу. Висвітлюються особливості особистісно орієнтованого музичного навчання і виховання як інноваційної технології. Наголошується на перспективах розвитку особистості дитини, інноваційних змінах музичного керівника в межах нової парадигми.

Ключові слова: інноваційні технології, особистісно орієнтований підхід, розвиток особистості, заняття музичного виховання, методи, форми, прийоми, шляхи реалізації.



Сучасні реформаторські зміни освітнього процесу в нашій державі потребують суттєво іншого ставлення до дитини, її освіченості. Першочерговим завданням освітнього процесу є "виховання громадянина України, формування особистості вихованця, розвиток його здібностей і обдарувань" .Тому загальноосвітній дошкільний навчальний заклад має не тільки надати базові знання , але й навчити їх вчитися протягом усього життя. Наше сьогодення висуває суспільний запит на виховання творчої особистості самостійно мислити, генерувати креативні ідеї, приймати сміливі незвичайні рішення та потребує суттєвих змін у педагогічній практиці, музичній зокрема, інноваційного спрямування. Звідси орієнтиром змісту освіти є розвиток особистості дитини. Цьому має сприяти застосування інноваційних технологій у контексті особистісно орієнтованого музичного навчання і виховання, які б забезпечували можливість перенесення акценту з вивчення самого предмета на його використання як засобу формування особистості учня, розвитку його самостійності, творчої ініціативи, стимулювання потреби в самовдосконаленні, виявленні моральної позиції, відповідальності за навчальний процес. Формулювання цілей статті.

Метою даної роботи є визначення сутності особистісно орієнтованого підходу до музичного навчання і виховання як інноваційної технології,так і здібностей музичного виконавства і творчості, формування елементарних основ музичної культури за унікальною методикою Карла Орфа.

Постановка проблеми

«Фантазію і здатність до переживання слід розвивати у ранньому віці. Усе, що дитина переживає, все, що в ній пробуджене і виховане, проявляється впродовж усього її життя».

Карл Орф

Гармонійне поєднання розумового й фізичного розвитку, моральної чистоти й естетичного ставлення до життя і мистецтва - необхідні умови формування цілісної особистості. Природа подарувала людині великі можливості щодо музичного розвитку. Але вони «згасають», якщо не розвиваються. Досягненню цієї високої мети багато в чому допомагає правильна організація музичного виховання дітей. Музичне виховання дошкільників - важливий засіб формування їхньої особистості і всебічного розвитку. Музика безпосередньо впливає на емоційну сферу дитини, стимулює пізнавальну активність, пробуджує творчі здібності. Музика супроводжує дитину все життя.

Почуття любові до когось, до чогось закладається і розвивається у дитини через її переживання, через емоційне ставлення до того чи іншого явища, людини, предмета.

Кожен період розвитку дитини є основою для наступного й відрізняється провідними реакціями та змінами. Саме дошкільний вік є сенситивним періодом розвитку особистості, у якому створюються можливості для формування творчих здібностей та інтелекту. Від того, наскільки якісно і своєчасно були використані ці можливості, багато в чому залежатиме творчий потенціал дорослої людини.

Так, ми бачимо, що багато нормативно-правових документів звертають увагу педагогів на важливість музичного виховання дітей дошкільного віку. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні (освітня лінія «Дитина у світі культури») наголошує, що дитина повинна вміти виявляти музикальність, уміння передавати настрій, емоції, почуття через музично-рухову і пісенну творчість, музикування; виявляти елементарні уміння музичної інтерпретації, варіювання, імпровізації [2].

У інструктивно-методичних рекомендаціях «Про організацію роботи з музичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах» (лист МОН України від 02.09.2016 № 1/9-454) визначена мета музичного виховання -«виховання гармонійно розвинутої, естетично й творчо спрямованої особистості дитини під впливом цінностей українського і світового музичного мистецтва, розвиток загальної музикальності, здібностей музичного виконавства і творчості, формування елементарних основ музичної культури, домірної вікові музичної компетенції» [12].

З огляду на це, виникає питання щодо удосконалення навчально-виховного процесу, до пошуку педагогами нових форм і методів музичного виховання та навчання сучасних дітей.

У сучасному світі, що швидко розвивається, великої актуальності набуває питання гармонійного розвитку особистості: як допомогти дитині бути щасливою, реалізовуючи у житті свій природній творчий потенціал, та відчувати красу навколишнього світу й радіти їй? Світова музична педагогіка поєднує багато музично-педагогічних систем і концепцій із різних куточків світу. Усі вони пов'язані однією метою - виховання цілісної, гармонійно розвиненої особистості.

Задумане півстоліття назад Карлом Орфом навчання дітей музиці за допомогою імпровізаційного музикування в повній мірі є тим, що у нас називається «особистісно-орієнтованим навчанням».

Особистісно-орієнтоване навчання ставить сьогодні в центр усієї освітньої системи особистість дитини, забезпечення комфортних, безконфліктних та безпечних умов її розвитку, реалізації природних потенціалів [3].

К. Орф зазначав, що музичне виховання - це виховання творчої особистості. Він вважав, що для цього немає надійнішого шляху, ніж уроки імпровізації, тому зробив акцент на розвиток уяви, незалежності мислення, вмінні винаходити нові незвичайні шляхи в розв'язанні проблем, які постають. Тут розвивається та особлива і необхідна людині якість, яку можна назвати імпровізаційністю, діти повинні вірити в свої сили, повинні не боятися пробувати і помилятись, варіювати, поки не буде знайдено вірне рішення.

Однією із головних ідей музично-педагогічної системи Карла Орфа є власна дитяча творчість, яка створює атмосферу радості, формує особистість, стимулює розвиток творчих здібностей у дітей. Орф-педагогіка - це особливий тип музичної педагогіки, яку називають креативною. Вона заснована на розумінні нерозривності музики, руху, слова, а також на особливій організації педагогічного процесу, яка дітям дає змогу проявляти себе через гру на музичних інструментах, створювати власні танцювальні композиції, співати та акомпанувати собі [28].

Аналіз останніх досліджень

Музика володіє можливостями впливу не тільки на дорослих, а й на дітей самого раннього віку. Більше того,і це доведено, навіть внутрішньоутробний період надзвичайно важливий для подальшого розвитку людини: музика, яку слухає майбутня мати, робить позитивний вплив на самопочуття дитини, що розвивається. Зі сказаного можна зробити висновок про те, як важливо створювати умови для формування основ музичної культури дітей дошкільного віку. 

Музичні здібності дітей проявляються у кожного по-різному. У деяких вже на першому році життя всі три основні здатності -відчуття ладу, музично-слухові уявлення та почуття ритму - виражаються досить яскраво, швидко і легко розвиваються, це свідчить про музичність; в інших пізніше, важче. Найбільш складно розвиваються музично-слухові уявлення - здатність відтворювати мелодію голосом, точно її, інтонуючи, або підбирати її по слуху на музичному інструменті [6]. У більшості дітей ця здатність проявляється лише до п'яти років. Але відсутність раннього вияву здібностей, підкреслює музикант-психолог Б. М. Теплов, не є показником слабкості або тим більше відсутністю здібностей. Велике значення має те оточення, в якому росте дитина (особливо в перші роки життя). Ранній прояв музичних здібностей спостерігається, як правило, саме у дітей, які отримують достатньо багаті музичні враження [11]. Основною формою музичної діяльності в дошкільному навчальному закладі є заняття, які передбачають не тільки слухання музичних творів доступних для сприйняття малюків, навчання їх співу, рухам у музичних іграх і танцях, а й навчанню їх грі на дитячих музичних інструментах.

Інтерес до оркестру дитячих музичних інструментів, як засобу музичного виховання, був великим. Видатні музиканти просвітителі Б. Асаф'єв, Б. Яворський, австрієць К. Орф підкреслювали значення активних форм музичної діяльності дитячого оркестру, як основи елементарного музикування та розвитку дітей. Велике значення оркестру дитячих інструментів додавали і творці діючої у нас системи музичного виховання дітей дошкільного віку. 

Ще в 20-ті роки М. Метлов і Л. Михайлов говорили про необхідність організації дитячого оркестру як дієвого засобу розвитку музичного сприйняття та слуху у дітей [13]. У 30-40-х роках М. Метловим були організовані оркестри в дошкільному навчальному закладі, створено нові звуковисотні дитячи музичні інструменти. Почавши в 20-ті роки з навчання дітей гри на ударних інструментах (бубон, трикутник, дзвіночки, кастаньєти та ін.), Н. А. Метлов незабаром залишає за ними право тільки акомпануючих, що дають певне забарвлення твору. Він шукає, конструює і вдосконалює мелодійні інструменти, на яких діти могли б виконувати будь-які мелодії, самостійно музикувати. Першими інструментами для дітей були ксилофон і металофон. При навчанні дітей грі на цих інструментах користувалися системою запису нот. У союзі з майстрами-умільцями В. Рахманіновим, В. Бодровим та ін., Н. Метлов в 1941-1942 р. створив металофон з точним і стійким налаштуванням, чистим приємним звучанням. На сучасних ксилофонах і металофонах зображуються назви звуків і їх розташування на нотному стані. Граючи на таких інструментах, діти практично засвоюють елементи музичної грамоти. До групи мелодійних інструментів Метлов ввів дитячу цитру, баян, флейту, гобой. Він організував у дитячому садку оркестр у складі 30-40 дітей, які грали на музичних інструментах. Для кожного твору Н. А. Метлов створював інструментування з урахуванням жанру і структури твору, специфіки інструмента [13]. Особливу роль у інструментуванні він відводив партії фортепіано, яку виконував музичний керівник. Партію фортепіано він прикрашав додатковими гармонійними і варіаційними засобами виразності. Дуже важливою вважалося інструментування п'єс для ударного оркестру. На основі народних мелодій і пісень Метлов створив репертуар дитячого оркестру, зручний для виконання на дитячих інструментах.

Карл Орф - відомий німецький музикант, педагог, композитор ХХ століття. Його система початкового музичного виховання відома у всьому світі. Вона направлена на розвиток природних музичних здібностей дітей і на гуманне ставлення до них [18].

Новаторство німецького педагога і композитора особливо виявилось у продуманому використанні "елементарної музики". Який зміст вкладався ним у це поняття? Насамперед, слово "елементарний" означає: первісний, початковий, найпростіший, головний. Елементарна музика - це зовсім не примітивна музика, вона опирається на ті народні музичні й мовні джерела, які дали їй початок. "Елементарна музика - це не музика сама по собі: вона пов'язана з рухом, танцем і словом; її потрібно самому створювати, в неї слід самому включатися не як слухачу, а як її учаснику", - писав К. Орф [27].

Елементарна музика, елементарний інструментарій, елементарні словесні тексти стали для К. Орфа головними засобами виховання дітей. Він писав: "Елементарна музика, слово і рух, ігри і все, що пробуджує і розвиває духовні сили, створюють основу для розвитку особистості, основу, без якої ми прийдемо до душевного спустошення. Слід підкреслити, що елементарна музика у школі має бути не чимось додатковим, а основоположним. Йдеться не лише про власне музичне виховання, а й формування людської особистості: у навчальній роботі це виходить далеко за межі так званих уроків музики і співу. Фантазію і здатність до переживання слід розвивати у ранньому віці. Усе, що дитина переживає, усе, що у ній пробуджене і виховане, виявиться протягом усього її життя" [22].

К. Орф дійшов висновку, що якщо музикування проводити на класичних музичних інструментах, то оволодіння складною технікою гри на них вимагатиме значних зусиль, тривалих вправлянь, неодмінно відволікатиме увагу дітей від музики, імпровізації. Він віддав перевагу елементарним інструментам, якими діти могли порівняно легко оволодіти. До складу орфівського дитячого оркестру входять мелодичні ударні інструменти (металофони, ксилофони, глокеншпілі), немелодичні ударні інструменти (дитячі литаври, барабани, тарілочки тощо), прості духові інструменти, близькі до народної сопілки (блокфлейти різного діапазону), смичкові інструменти для гри на "пустих" струнах [28]. Відзначимо м'якість, чистоту і приємність звучання орфівських інструментів, розроблених ним спільно з музикознавцем К. Заксом.

Вільна імпровізація стала відправним пунктом орфівського "уроку". Хоча найпростіші ритми й мелодії були доступним елементарним матеріалом, імпровізація вимагала виявлення фантазії, яку слід було пробудити. З огляду на це К. Орф слушно підкреслював, що ніщо не вимагає такої ретельної підготовки, як проведення творчих й імпровізаційних вправ, які аж ніяк не дають учителю права імпровізувати [28].

Творчим імпровізаціям дітей мала сприяти опора на рух і гру на елементарних музичних інструментах, на мову, музичну декламацію і спів. Особливу увагу композитор приділяв слову - елементу мови й поезії, його метричній структурі, мелодико-інтонаційній вимові і його звучанню (світлому або тьмяному, прозорому або насиченому тощо). У єдності слова, жесту і мелодії він вбачав першооснову музики [23].

К. Орф вважав, що особистість не можна виховати на випадковому і довільному матеріалі. На його думку, найкращим матеріалом для виховання дітей є дитячі лічилки, дражнилки, приказки, скоромовки, заклички, колискові пісні, колядки, веснянки тощо. Сьогодні в західній музиці відповідність системи і матеріалу музичного виховання сучасної композиції корінним чином порушена. Немає такої системи музичного виховання публіки, яка найкоротшим чином привела б її до розуміння експериментів неоавангарда. Системи, що все ж збереглися в ужитку, традиційні і для новітньої музики неефективні. Кодай, Орф і багато інших не погодилися з можливістю переважання в музиці "акустичних структур", що не спираються на відчуття первинного біологічного ритму, на здатність розрізнення висоти звуків і якісної оцінки інтервалів, що дають основу виразною, значущою інтонації, на відчуття ладотональной організації звуків, їх тяжіння до центру і один до одного.

У 50-х роках в західній музиці були зроблені деякі спроби орієнтувати музичне виховання на атональний музичний матеріал, у тому числі і на додекафонію. При цьому виходили з переконання, що органи музичного сприйняття ще ніяк не тренованих дітей - це tabula rasa, що немає природженого відчуття стійкості і нестійкості звуків, немає природженого прагнення голосу співати в тональності, немає відчуття виразності "тонально зв'язаного" інтервалу, немає органічної потреби в природній мелодійній логіці, немає жадання регулярного ритму в рухомому тілі.

В дошкільній педагогіці накопичений немалий позитивний досвід використання музичних інструментів в роботі з дітьми з метою активізації музичного розвитку. Автор програми «Граємо в оркестрі по слуху» М. Трубнікова відмічає, що в дошкільнят при індивідуальному навчанні достатньо легко може бути сформована діяльність підбору мелодії по слуху на музичних інструментах. Т. Тютюннікова створила програму елементарного музикування по системі Карла Орфа, синтезуючи в умовах музично-ігрового спілкування ритмізовані звучащі жести, рухи і мелодекламацію або спів з додаванням нескладного акомпанементу на орфовських інструментах. Я. Меркуловою запропонована програма «Оркестр в дитячому садку», яка поєднує навчання дітей грі на музичних інструментах з навчанням нотної грамоти. Значення інструментального музикування для музичного і загального розвитку дітей важко переоцінити. В процесі гри на інструментах розвиваються музичні здібності і, перш за все, всі види музичного слуху: звуковисотний, метро-ритмічний, ладо-гармонійний, тембровий, динамічний і архетонічний, або відчуття музичної форми. Крім цього, інструментальне музикування є важливим джерелом розуміння системи засобів музичної виразності, пізнання музичних явищ і закономірностей. Воно сприяє розвитку емоційних відчуттів. Діти відкривають для себе світ музичних звуків, розрізняють красу звучання різних інструментів, вдосконалюються в виразності виконання. У дітей активізується музична пам'ять і творча уява. Крім музичних здібностей розвиваються вольові якості: зосередженість, увага. Ось чому музикування входить в усі програми по дошкільному музичному вихованню.

Мета та завдання роботи

Завдання музичного виховання - стимулювати і спрямовувати творчу фантазію, вміння імпровізувати, творити в процесі індивідуального та колективного музикування. Основою музичної концепції Карла Орфа є активізація музичної діяльності дітей через їхнє музикування (створення власної музики). Він надавав перевагу елементарним інструментам, якими діти могли порівняно легко оволодіти.

Основний принцип роботи за системою К. Орфа - використання під час музикування «озвучених жестів» - так званих «звуків тіла»: оплесків, ударів, притупувань тощо. Усі «озвучені жести» потрібні для своєрідного супроводу в мовних вправах, у співі, у музикуванні на дитячих музичних інструментах. Голоси та артикуляційний апарат дітей теж, як й інструменти, можуть слугувати для створення різних звукових ефектів: шипіння, кряхтіння, цокання язиком, вдихи - видихи, фонемні склади (ш - «ша», х - «ха» тощо).

Захоплення дітей таким музикуванням, їхнє бажання грати і співати настільки сильне, що вони не помічають великої навчальної роботи, яку проводять із ними у процесі музикування.

Отже, головна ідея досвіду полягає у гармонійному поєднанні орф-педагогіки із традиційними засобами музичного виховання в дошкільному навчальному закладі.

Виходячи із вищезазначеного, основними завданнями досвіду є:

- створити оптимальні умови для формування гармонійної особистості шляхом використання методики Карла Орфа;

- створити необхідне розвивальне середовище для повноцінного розвитку музичних здібностей дітей дошкільного віку;

- створити інформаційну базу дидактичних ігор, конспектів занять, розваг тощо за системою К. Орфа;

- на практиці перевірити дієвість роботи системи Карла Орфа в музичному вихованні дошкільників за розробленим перспективним плануванням.

Виклад основного матеріалу

У музичній естетиці під музичною культурою суспільства слід розуміти єдність музики та її соціального функціонування. Це складна система, що об'єднує музичні цінності (твори і їх виконавські інтерпретації), усі види діяльності щодо їх створення, збереження, відтворення, поширення, сприймання і використання; суб'єктів такого виду діяльності з їх знаннями, уміннями і навичками; відповідні заклади з їх матеріальною базою, що забезпечують цю діяльність.

Музична культура особистості характеризується тим, якою мірою вона здатна засвоювати музичні цінності. На думку К. Орфа, музичну культуру особистості визначають любов до музики і розуміння її в усьому багатстві форм і жанрів; особливе "відчуття музики", що спонукає сприймати її емоційно, відрізняючи хорошу музику від поганої; уміння чути музику як змістовне мистецтво, що несе в собі почуття і думки людини, життєві образи й асоціації, здатність відчувати внутрішній зв'язок між характером музики і характером виконання тощо. Отже, під музичною культурою особистості розуміють її індивідуальний соціально-художній досвід у сфері музичного мистецтва, зміст естетичного, ціннісного, особистісного ставлення до музики.

Намагаючись проникнути у таємниці природної музикальності людини, К. Орф виходив з того, що кожен крок в досягненні духовного у мистецтві є водночас утвердженням його елементарної першооснови. Першоджерелом музики він вважав ритм, якому не можна навчити, але який можна вивільнити у людині як живу силу організму і всього біологічного життя.

На думку Орфа, музичне виховання не повинно обмежуватися розвитком слуху, ритму, слуханням музики, навчанням співу і гри на інструментах. Завдання музичного виховання - стимулювати і спрямовувати творчу фантазію, уміння імпровізувати, творити у процесі індивідуального і колективного музикування. У цій роботі слід опиратися на зв'язок музики з жестом, словом, танцем, пантомімою.

Обґрунтований підхід до процесу формування гармонійно розвиненої особистості дошкільника шляхом використання орф-педагогіки в навчально-виховному процесі педагогічний колектив, зокрема музичний керівник, розпочав роботу в 2014 році.

На першому, діагностичному етапі, було обґрунтовано проблему дослідження: вивчено теорію та історію питання, визначено її актуальність, реальний стан проблеми на даний час, вибрано методи дослідження: підбір та опрацювання наукових джерел - державних документів про освіту, методичних посібників з досліджуваної проблеми, педагогічної періодичної преси.

Розвиток музичних здібностей у дітей дошкільного віку, визначені Б. Тепловим, мають три складові:

1. Загальна музикальність як комплекс музичних здібностей:

- Емоційний відгук на музику;

- музичний слух і чуття ритму;

- музичне мислення, музична уява, музична пам'ять.

2. Спеціальні здібності музичного і музично-рухового виконавства:

- Чистота співочих інтонація і якість звукоутворення;

- узгодженість «інструментальних» рухів;

- виразність та координація в різних видах музичних рухів.

3. Здатність до творчого самовираження:

- Інтерпретація;

- варіювання;

- Імпровізація в музично-руховому, пісенному, інструментальному виконавстві.

Отже, з метою визначення рівня музичного розвитку дітей старшого дошкільного віку було використано методичні матеріали з музичного виховання у дошкільному навчальному закладі (упор. І.А. Романюк, видавництво Тернопіль: Мандрівець, 2007).

Діагностичне обстеження було проведено за такими видами діяльності:

слухання, співи, музично-ритмічні рухи, гра на музичних інструментах. Кожний вид музичної діяльності має свої показники та критерії оцінки музичного розвитку.

Під час слухання з'ясовувались такі питання, як: розрізнення музичних творів за жанрами, визначення характеру музики, темпу, динаміки, вміння визначати структуру музичного твору, розрізнення висоти звуку.

Під час співів визначались чистота інтонацій, упізнавання знайомих пісень за мелодією, вокальні навички: звукоутворення та дикція; вміння визначати напрямку руху мелодії, спів в ансамблі; пісенна творчість (звуконаслідування, імпровізація кінцівки мелодій дитячих пісень, вигадування найпростіших мотивів, музичні запитання та відповіді, виконання пісень у заданому характері).

Музично-ритмічні рухи визначались за такими критеріями: почуття ритму, вміння виконувати основні види рухів відповідно до характеру музики; виконання танцювальних рухів; творчість у рухах та пластиці (варіювання елементами народних і сучасних танцювальних рухів, імпровізація, вигадування музично-пластичних образів).

Гра на дитячих музичних інструментах діагностувалась шляхом розрізнення на слух звучання музичних інструментів у виконання дорослих та в записі; володіння прийомами гри на ДМІ, гра в ансамблі пісень, мелодій.

Здатність до творчого самовираження у дітей старшого дошкільного віку визначалась за допомогою спостережень за самостійною діяльністю дітей, під час проведення свят, розваг, під час індивідуальної роботи з дітьми, в ході бесід. Для цього використовувались етюди, ігри, творчі вправи та завдання: „Розкажи без слів”, „Відгадай, хто Я”, „Звуки довкілля”, „Прислухайся до себе”, „Моє ім'я - музика”, „Таємниця музичної скриньки”, „Мій улюблений казковий персонаж”, „Оживи казку” та інші.

Завданнями цього етапу визначено:

- спрямування самоосвітньої діяльності педагогів на вивчення та розширення знань інноваційних технологій музичного виховання;

- ознайомлення з орф-підходом під час освітньо-виховної роботи з дітьми;

- вивчення запитів батьків щодо розвитку творчої, креативної особистості дошкільниками засобами музичного виховання, визначення ступеня готовності до співпраці.

На другому етапі, пошуково-дослідницькому, вивчалася психолого-педагогічна, методична, наукова література з теми дослідження, метою якої було модернізування процесу музичного виховання в дошкільному навчальному закладі, враховуючи вікові особливості дітей.

Проблема, яку на рівні сучасної методичної науки розглядає музичний керівник, надзвичайно актуальна для музичного виховання дошкільнят. Головними завданнями, які вирішує педагог, впроваджуючи систему Карла Орфа є: виховання у дітей навичок творчого музикування, вміння проявити індивідуальні здібності, здатність до самовираження, розвиток уяви, фантазії, формування активної творчої діяльності дітей.

Тому були визначені основні напрямки та форми роботи щодо впровадження цієї мети, які реалізовувались на наступному етапі.

Теоретико-продуктивний етап передбачав розроблення власної системи роботи (перспективного планування) щодо впровадження системи «елементарного музикування» Карла Орфа в традиційні заняття з музичного виховання в дошкільному навчальному закладі. (Додаток А)

На практичному етапі відбувалось впровадження створеної системи роботи в освітньо-виховний процес. Метою даного етапу було: перевірити на

практиці ефективність та доцільність використання системи «елементарного музикування» Карла Орфа на заняттях з музичної діяльності.

Елементарне музикування з інструментами Карла Орфа, як одна з найцікавіших форм музичної діяльності практикується музичним керівником в дошкільному навчальному закладі вже декілька років поспіль. Добре розуміючи, що будь - яке музикування неможливе без попередньої роботи, музичний керівник вдало поєднує музикування з навчанням елементам музичної мови. На заняттях, що проходять в ігровій формі, діти “спілкуються” з музикою, співають та грають колективно, отримуючи від цього задоволення. У вирішенні завдань, виховання творчих музичних здібностей дітей, допомагають два основних методи:

1. Метод активізації творчих здібностей.

2. Метод моделювання.

Заняття з розвитку творчих музичних здібностей дітей, проводяться поєднуючи навчальне музикування (ознайомлення з найпростішими елементами музичної мови), та творче музикування - це імпровізаційно - творча гра в музиці в найрізноманітніших її формах.

Основними видами діяльності на заняттях є спів, гра на дитячих інструментах, використання звучних жестів, мовно - ритмічні ігри та вправи, творчість у пластиці та русі, музично - імпровізаційні завдання та активне слухання музики. Найчастіше розпочинаються творчі заняття з комунікативних ігор, які формують навички спілкування дітей. Багатим і мудрим джерелом таких ігор є український фольклор, як поетичний так і музичний. Використання музичних інструментів на заняттях є обов'язковим. Поряд з фабричними інструментами активно використовуються інструменти, виготовлені власноруч. Такі шумові музичні інструменти викликають у дитини неабиякий інтерес та бажання грати і грати.

Можливість співати, гратись, рухатись, придумувати і роботи щось по-своєму, дозволяє дитині бути індивідуальною, неповторною. Тому головним на музичних заняттях по елементарному музикуванню є не створення музичних шедеврів, а сам творчий процес, необхідний дітям.

Елементарне музикування з інструментами К. Орфа, як одна з найцікавіших форм музичної діяльності дошкільників, практикується в дошкільному навчальному закладі. Захоплення дітей таким музикуванням, їх бажання грати та співати є настільки сильним, що вони не помічають тієї великої навчальної роботи, яка проводиться з ними в процесі музикування. Отже, було визначено пріоритетні завдання необхідні для розвитку музичних творчих здібностей

Пріоритетні завдання на заняттях:

- допомогти дітям ввійти в світ музики, відчути і пережити її чуттєво;

- створити передумови до формування творчого мислення;

- розвивати творчу уяву та фантазію дітей;

- формувати у дітей риси характеру, що сприяють самоствердженню особистості, самостійності та свободи мислення, індивідуальності сприйняття.

Заняття з розвитку творчих музичних здібностей дітей проводяться, поєднуючи два таких важливих розділи, як навчальне та творче музикування.

1. Навчальне музикування - це знайомство дітей з найпростішими елементами музичної мови та навчання дітей вмінню практично використовувати їх у роботі над формуванням звуковисотного слуху та метроритму.

2. Творче музикування - це імпровізаційно - творча гра в музиці в найрізноманітніших формах, поєднуючи музику, мову та рух. Мета даного музикування полягає в розвитку творчих здібностей дітей та їх навчання в дії. Саме тому воно за формою та змістом найбільш відповідає природі дітей дошкільного віку та принципам ігрових методик, існуючих у світовій практиці.

Основними видами діяльності на заняттях з елементарного музикування є: спів, гра на дитячих інструментах, мовно-ритмічні ігри та вправи, творчість у пластиці та русі. Розділ “слухання музики” дещо відрізняється від загальноприйнятого. Сучасна дитяча музична педагогіка все частіше рекомендує не просто пасивно слухати музику, а поєднувати сприйняття музики з будь-яким рухом. Слухати музику і одночасно чути її, реагувати діями на окремі її елементи - метр, ритм, динаміку тощо - це і буде активне слухання музики.

Найчастіше починаються творчі музичні заняття з комунікативних ігор. Що таке комунікативні ігри? Це ігри для формування навичок спілкування дітей. Ці ігри допомагають не тільки створенню відповідної атмосфери на занятті, а й вирішують цілий комплекс педагогічних, моральних та психологічних задач.

На музичному занятті дітям надають можливість бути самим собою. Дитині потрібна музика, а не розмови про неї. Творчість дітей тут розуміється, як вміння і бажання зробити щось по-своєму. “Зіграй, затанцюй, як ти хочеш” - ці магічні слова відкривають перед дитиною ворота у світ фантазії. Важливо співати, гратись, рухатись, придумувати, змінювати, слухати своє виконання та виконання інших дітей. Можливість зробити по-своєму (добре придумав, цікаво продемонстрував, гарно повторив), дозволяє дитині бути індивідуальною, неповторною.

Творче музикування дозволяє грати багатопланово: грати на інструментах з елементами музики: ритмом, тембром, динамікою; грати один з одним, розігрувати сюжети пісень; грати разом, створюючи ту неповторну атмосферу спілкування, в якій всім затишно і радісно. Велику увагу на творчих заняттях приділяють музикуванню з використанням “звучних жестів”. Звучні жести - це гра звуками свого тіла: плескання, клацання, тупання, цокання. Ці “інструменти”, якщо їх можна так назвати, дані людині природою. Наприклад, на занятті діти пригадують невеличкий вірш, і пропонують озвучити його. На допомогу приходять “звучні жести”. Діти розуміють, що вірш можна декламувати і в цей же час плескати руками по колінах, або клацати пальчиками першу частину, а другу тупати ногами. Цей вид музичної діяльності доступний, і що важливо, розвиває творчі здібності дитини, особливо у взаємозв'язку з мовою і рухом.

Результатом творчої діяльності на занятті стають різні види імпровізації, які називаються музично-імпровізаційні завдання. Рухові, інструментальні, інтонаційно-мовні імпровізації та різні їх комбінації, дозволяють практично вирішити питання важливе для музичної педагогіки - вчити і виховувати через творчість. Дитячі імпровізації є колективними. Вони дозволяють кожній дитині знайти “своє місце”, незалежно від рівня її музичних здібностей. Роль дитини може бути дуже невеликою, чи навіть простою, але важливою є участь у музикуванні.

Поряд з використанням фабричних інструментів, широко використовую інструменти, виготовлені з природного матеріалу. Музичні іграшки допомагають дитині зрозуміти, звідки і як народжуються звуки. Ігровий світ можна озвучити звичайними простими інструментами. Наприклад, просинається вранці сонечко - легеньке побрязкування на залізній паличці. Творчо підійшовши до використання саморобних музичних інструментів, можна навіть озвучити якусь казку.

На підсумковому, узагальнюючому етапі було проведено аналіз організованої роботи. Узагальнюючий етап передбачав осмислення отриманих даних та узагальнення досвіду роботи. У цей час ми обробляли фактичний матеріал, аналізували та систематизували його, узагальнювали та встановлювали певні закономірності. Результати були отримані в процесі діагностичного обстеження, проведеного за методиками, що були використані під час констатуючого зрізу. Відстежуючи показники рівня розвитку дітей впродовж трьох років, спостерігаються особисті успіхи кожної дитини.

Для дітей характерні розкутість, комунікабельність у спілкуванні та висока творча активність. Дошкільники вміють імпровізувати з музичними інструментами, створюючи власну музику. Діти бажають «спілкуватися» з музикою, співати та грати колективно, отримуючи від цього задоволення. Вони розкуті, емоційні, творчі, співають, грають, рухаються під музику, придумують, змінюють, слухають власне виконання, виконання інших дітей.



Висновки

Власна дитяча творчість, навіть найпростіша, власні дитячі знахідки, навіть найскромніші, власні дитячі думки, навіть найнаївніші, - ось що створює атмосферу радості, формує особистість, виховує людяність, стимулює розвиток творчих здібностей, - така одна з головних ідей музично-педагогічної концепції К. Орфа. З нею нерозривно пов'язана й інша ідея - закласти міцний фундамент музикальності, під яким розуміється музично-ритмічне відчуття і музичний слух, що дають змогу переживати і розуміти музику та вільно в ній орієнтуватися і творити.

Кінцевою метою музичного виховання К. Орф вважав виховання особистості в дусі гуманізму, вивільнення пригнічених цивілізацією її природних сил, розвитку творчих здібностей. "Ким би не стала надалі дитина - музикантом чи лікарем, учнем чи робітником, - писав К. Орф у "Шульверку". - завдання педагога - виховати у ній творче начало, творче мислення. В індустріальному світі людина інстинктивно хоче творити і цьому слід допомогти. Проте прищеплені бажання і вміння творити виявлятимуться у будь-якій сфері майбутньої діяльності дитини".

Організовувалась робота з дітьми старшого дошкільного віку (середня кількість дітей складає 50 чол.). Для отримання початкових даних, на початок року (вересень) проводився вступний моніторинг розвитку загальних музичних здібностей дітей, данні якого представлені в таблиці 1 за останні три навчальні роки.

Таб.1. Показники вступного моніторингу розвитку музичних здібностей дітей старшого дошкільного віку за останні три навчальні роки

Рівні розвитку	2016-2017	2017-2018	2018-2019
1.	Високий рівень	0%	4%	10%
2.	Достатній рівень	15%	25%	40%
3.	Середній рівень	25%	35%	45%
4.	Низький рівень	50%	20%	20%

Для отримання достовірних результатів роботи за системою Карла Орфа, в кінці навчального року проводився контрольний моніторинг (травень), який представлений в таблиці 2.

Таб.2. Показники контрольного моніторингу розвитку музичних здібностей дітей старшого дошкільного віку за останні три навчальні роки

Рівні розвитку	2016-2017	2017-2018	2018-2019
1.	Високий рівень	4%	9%	17%
2.	Достатній рівень	30%	34%	52%
3.	Середній рівень	40%	50%	60%
4.	Низький рівень	10%	8%	2%

Отримані порівняльні результати констатуючого і контрольного моніторингу музичних здібностей дітей за останні три роки дають змогу стверджувати, що рівень музичного розвитку дітей, зокрема і їх здатності до творчого самовираження, значно підвищився у порівнянні з початком року. Отримані результати представлені у таблиці 3.

Таб.3. Порівняльні показники моніторингу розвитку музичних здібностей дітей старшого дошкільного віку за останні три навчальні роки

Рівні розвитку	2016-2017	2017-2018	2018-2019
	Початок року	Кінець року	Початок року	Кінець року	Початок року	Кінець року
1.	Високий рівень	0%	4%	4%	9%	10%	17%
2.	Достатній рівень	15%	30%	25%	34%	40%	52%
3.	Середній рівень	25%	40%	35%	50%	45%	60%
4.	Низький рівень	50%	110%	20%	8%	20%	2%

Таким чином, за підсумками проведеного нами дослідження можемо зробити висновок, що в результаті цілеспрямованих, систематичних занять з використанням системи «елементарного музикування» Карла Орфа впродовж трьох років, загальні музичні здібності у дітей старшого дошкільного віку покращилися, що повністю підтверджує головну ідею досвіду. Ми переконались, що гармонійне поєднання нетрадиційних форм роботи з традиційними засобами навчання і виховання стимулює розвиток творчих здібностей дітей, позитивно впливає на формування особистості дитини, стимулює інтерес до музики.

Ми переконалися, що музично-виховна система К. Орфа закладає хороші передумови для участі дітей у різноманітній музичній діяльності, оскільки ґрунтується не лише на інструментальному, а й ритмопластичному, танцювальному, співацькому музикуванні. Вона акумулює передові гуманістичні ідеї гармонійного розвитку особистості, пробудження її творчого потенціалу. Орієнтація на природні сили особистості, на елементарне музикування, на фольклор як першооснову музичної культури, визначають прогресивність і плодотворність педагогічних пошуків К. Орфа.

Ідеї К. Орфа відкрили реальний шлях до вирішення таких основоположних проблем музичної педагогіки, як виховання інтересу до музики, захоплення нею; визначення основи музичного виховання, його мети і завдань; досягнення цілісності заняття музики всупереч традиційному дробленню його на малопов'язані між собою частини (спів, музична грамота, слухання музики тощо); подолання суперечностей між змістом і структурою навчання, розриву між декларацією високих ідей та конкретним змістом програми тощо. Вони покладені в основу методичної системи, здатної практично забезпечити розкриття загальнолюдських цінностей у музиці й на цій основі сформувати духовну сферу особистості. А це якісно новий етап розробки проблем музично-творчого розвитку дітей

Продовжуючи роботу за принципами орф-педагогіки ми дійшли висновку, що ця методика допомагає вирішувати цілу низку питань, які стосуються не тільки музичного виховання дошкільників, але й вихованню гармонійної особистості дитини, здатної швидко та активно пристосовуватись до сучасних умов життя.

Даний досвід може коректуватися і доповнюватися новими матеріалами, формами роботи, іграми, більш ефективними методами діагностики.

Ми поставили перед собою завдання на майбутнє.

1. Розробити власну модель впровадження системи «елементарного музикування» Карла Орфа в групах середнього та молодшого дошкільного віку.

2. Створити, добрати та оформити конспекти занять для роботи з дітьми середнього та молодшого дошкільного віку.

3. Розглянути можливість розробки парціальної програми з питань впровадження орф-педагогіки в освітньо-виховний процес, зокрема методики Карла Орфа в музичне виховання дошкільників.

Досвід роботи рекомендовано в дошкільних навчальних закладах музичними керівниками і вихователями, що зацікавлені в використанні системи «елементарного музикування» Карла Орфа, як розвитку творчої особистості, під час спеціально організованої діяльності (музичних заняттях) та в повсякденній роботі з дітьми.

Представлене перспективне планування, конспекти занять, підбір вправ з використанням методики Карла Орфа дає можливість використовувати наш досвід в своїй роботі. Технологічність та методична забезпеченість пропонованого досвіду дає змогу творчим педагогам розробляти власну систему роботи з означеної проблеми.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллін Е. Б. Теорія музичної освіти: Підручник для студентів вищих пед. навчальних. закладів/Е. Б. Абдуллін, О. В. Ніколаєва. - М.: Видавничий центр "Академія", 2004. - 336 с.

2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. - К.: Дошкільне виховання, 2012.

3. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн.: Особистісно-орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: Наук. видання. - К.: Либідь, 2003.

4. Бойченко С. Мовленнєве музикування як засіб творчого розвитку дітей / С. Бойченко // Музичний керівник. - 2011. - № 9. - с. 9-14

5. Бойченко С. Творче музикування: універсальний засіб прояву природної музикальності дитини / С. Бойченко // Музичний керівник. - 2012. - № 1. - с. 23-30.

6. Ветлугіна Н.А., Кенеман А.В. Теорія і методика музичного виховання. - Москва «Просвіта», 1983

7. Вишневський О.І. Сучасне українське виховання: Педагогічні нариси. Львів, 1996.

8. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. К., 1995.

9. Даценко Н. Інтерактивний театр для дітей / Н. Даценко / / Музичний керівник. - 2012. - № 1.

10. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. К., 1997.

11. Леонтьева О.Т. Карл Орф. - М.: Музыка, 1984. - 334 с.

12. Лист МОН України від 02.09.2016 № 1/9-454 «Про організацію роботи з музичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах».

13. Метлов Н.А. Музыка детям - М.: 1985

14. Падалка О.С., Нісімчук А.С., Смолюк I.О., Шпак О.Т. Педагогічні технології. К., 1995.

15. Пилипенко В.Д., Коваленко О.А. Впровадження особистісно-орієнтованих освітніх технологій у школі.-Запоріжжя: Просвіта, 2001.-180 с.

16. Романюк І.А. Музичне виховання. Організація роботи у дошкільному навчальному закладі: навчально-методичний посібник / І.А. Романюк. - Тернопіль: Мандрівець, 2014. - 280 с.

17. Ростовський О.Я. Методика викладання музики у початковій школі: Навч. - метод. Посібник. - Тернопіль, 2001. - 216 с.

18. Семизорова В.В. Використання системи «елементарного музикування» Карла Орфа в освітньому процесі дошкільного навчального закладу /В.В. Семизорова, І.Я. Шараєвська, Н.В. Степаненко. - Тернопіль: Мандрівець, 2014. - 68 с.

19. Тютюнникова Т. Елементарное музицирование - «знакомая незнакомка» / Т. М. Тютюнникова / / Дошкольное воспитание. - 1997. - № 8.

20. Тютюнникова Т. Елементарное музицирование с дошкольниками / Т. М. Тютюнникова/ / Дошкольное воспитание. - 2000. - № 9.

21. Тютюнникова Т. Музыкальные инструменты Карла Орфа / Т. Тютюнникова, Т. Боровик / / Дошкольное воспитание. - 1998. - № 2.

22. Тютюнникова Т. Программа елементарного музицирования с дошкольниками / Т. М. Тютюнникова/ / Дошкольное воспитание. - 2000.

23. Тютюнникова Т. Речевые игры и упражнения в концепции К. Орфа / Т. М. Тютюнникова/ / Дошкольное воспитание. - 1998. - № 9.

24. Фіцула М.М. Педагогіка. - К., 2000.

25. Холопова В. Н. Музика як вид мистецтва: Навч. посібник. - СПб.: «Лань», 2000.

26. Хомуленко Л. Формування креативної особистості засобами музичного виховання / Л. Хомуленко // Музичний керівник. - 2010. - № 5.

27. Шаповал О. Упровадження концепції «елементарного музикування» Карла Орфа у систему музичного виховання дошкільників / О. Шаповал/ / Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2010. - с. 57-66.

28. Элементарное музыкальное воспитание по системе Карла Орфа / под ред. Л.А. Баренбойма / Москва, 1978.

Размещено на Allbest.ru

...