Шляхи та засоби формування патріотизму студентської молоді у позанавчальній виховній діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru//

Шляхи та засоби формування патріотизму студентської молоді у позанавчальній виховній діяльності

Віталій Лелека

кандидат педагогічних наук

У статті висвітлені гострі проблеми національно-патріотичного виховання студентів. Проаналізована роль вищого навчального закладу у формуванні світоглядних і громадянських якостей особистості, які проявляються в усвідомленні своєї духовної, історичної, національної, культурної та іншої приналежності до Вітчизни, як вищого принципу функціонування. Розглянуто шляхи та засоби формування патріотизму студентської молоді у поза навчальній виховній діяльності. Проаналізовано умови застосування активних методів та форм патріотичного виховання, спрямованих на моральний і духовний світогляд студентської молоді. Визначені найбільш ефективні методи формування патріотизму як шляхи впливу на почуття молоді, волю та свідомість.

Ключові слова: патріотизм, патріот, виховання, національна свідомість, студентська молодь, позанавчальна виховна діяльність.

патріотизм студентський позанавчальний

На сьогодні доволі гостро постало питання патріотизму та патріотичного виховання. Воєнні дії на Донбасі, анексія Криму, Революція Гідності - це деякі із доленосних історичних подій, які переживає Україна. При цьому збереження єдності нерозривно пов'язано з виявами такого феномена як патріотизм. Він стає своєрідним фундаментом, що об'єднує різні верстви населення й соціальні групи в єдине ціле та робить їх потужною перетворюючою силою, здатною забезпечити ефективні зміни в розвитку суспільства.

Актуальність формування ціннісних орієнтацій студентської молоді зумовлена необхідністю розбудови демократичної України та національного відродження. У Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Концепції виховання особистості в умовах розвитку української державності», «Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності» як стратегічні визначаються завдання виховання в особистості любові до України, усвідомлення нею свого громадянського обов'язку на основі загальнолюдських духовних цінностей національних і, утвердження якостей громадянина-патріота України як творчого і культурного потенціалу нашого народу і світоглядного чинника його розвитку. Формування національної інтелігенції, сприяння збагаченню і оновленню інтелектуального генофонду нації, виховання її духовної еліти - завдання, що стоїть перед вищими навчальними закладами на одному рівні з підготовкою висококваліфікованих фахівців [1, 18; 2].

Завжди помітну роль відігравав патріотизм у житті українського суспільства. Аналіз літературних джерел дає можливість зробити висновок, що його зміст, генезис і еволюція були і залишається предметом особливої уваги багатьох соціологів, істориків, політологів, філософів, літераторів.

Виховання любові до рідної мови, до своєї землі, поваги до історичного минулого, формуванню національної самосвідомості знайшли своє відображення у працях педагогів Х.Алчевської, Г.Ващенка, О.Духновича, І.Огієнка, С.Русової, К.Ушинського, Я.Чепіги де розкриваються багатогранні аспекти патріотичного виховання особистості. У багатьох працях В.Сухомлинського, А.Макаренко було відображене чітке розуміння прищеплювання молоді високих почуттів відданості і вірності Батьківщині, пошани до її трудівників. У сучасній педагогічній науці окремі аспекти патріотичного виховання розробляють

О.Бандура, Н.Волошина, А.Капська, В.Неділько, Є.Пасічник, Б.Степанишин. Засади патріотичного виховання досліджували психологи П.Блонський, Л.Виготський, Г.Костюк, О.Леонтьєв, О.Петровсь- кий, І.Синиця, П.Якобсон. Проблема патріотичного виховання студентської молоді перебуває в полі зору сучасних науковців. В інтернет-ресурсах знаходимо дисертаційні дослідження О.Абрамчук,О.Стьопіної, Р.Петронговського, С.Рашидової та інших, присвячені питанням патріотичного виховання.

В процесі патріотичного виховання процесі формуються не лише світоглядні уявлення, моральні й духовні цінності, а й відбувається становлення особистості, здатної захищати інтереси держави та діяти задля її розвитку. Нині розуміння патріотизму є неоднозначним. Це можна пояснити складною природою цього поняття, багатоа- спектним змістом і різноманіттям форм прояву. На сьогоднішній час патріотизм виступає моральною основою, внутрішнім об'єднуючим чинником, що стимулює розвиток українського суспільства. Патріотизм включає в себе наступні складові: любов до Батьківщини, національні традиції, культурна спадщина й історичне минуле.

Патріотизм як соціально-історичне явище у різних аспектах розглядається філософськими, гуманітарними, педагогічними науками. Патріотизм - це моральний і політичний принцип, соціальне почуття, змістом якого є любов і відданість вітчизні, гордість за його минуле і сучасне, бажання захищати інтереси батьківщини. Патріотичне виховання - це основа духовного розвитку особистості, складова частина національного світогляду і поведінки молодої людини щодо ставлення до рідної країни, до всіх націй і народів; це виховання любові до Батьківщини, відданості їй, активної праці, спрямованої на примноження трудових традицій, звичаїв свого народу [11; 12].

В умовах існування демократичного суспільства патріотизм підноситься на вищий рівень, поширюється на всі верстви населення країни, пронизує всі сфери суспільного життя, має цілеспрямований характер, що виявляється у свідомому ставленні людей до праці, суспільно- політичної діяльності, непримиримості до будь- яких порушень прав людини, норм і правил демократичного існування. Отже, патріотизм є одним з найважливіших чинників розвитку демократичного суспільства [8, 49].

У «Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності» вказується, що головною метою громадянського виховання є формування «свідомого громадянина, патріота, професіонала, тобто людини, з притаманними їй особистісними якостями, з рисами характеру, світоглядом і способом мислення, вчинками та поведінкою, спрямованими на саморозвиток та розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні» [6,4].

Основним завданням національно-патріотичного виховання є формування у студентської молоді високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, пошани до вітчизняних історичних діячів, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків. Патріотизм, громадянськість повинні об'єднувати українців, зберегти те, що протягом століть було нашою метою, - незалежність та цілісність держави.

На сьогоднішній день важливо відродити в українському суспільстві почуття свідомого патріотизму як духовно-моральної і соціальної цінності, сформувати в молодого покоління громадянсько-активні, соціально-значущі якості, орієнтовані на рішення політичних й економічних проблем України й захисту її кордонів.

Напрямки реалізації мети виховання громадянина-патріота:

виховання поваги до Конституції України, законів України, державної символіки;

утвердження у свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного й історичного минулого України;

усвідомлення взаємозв'язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю;

визнання та забезпечення у реальному житті прав особистості як найвищої цінності держави і суспільства;

сприяння набуттю студентською молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до активної участі у процесах державотворення, спроможності визначати форми і засоби своєї участі у життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуванню з соціальними інститутами, органами влади, дотримуючись законів, захищаючи права людини, розв'язуючи конфлікти відповідно до демократичних принципів;

формування етнічної та національної свідомості, любові до рідної землі, держави, родини, народу, визнанню духовної єдності населення усіх регіонів України, спільності культурної спадщини і майбутнього;

формування мовної культури, оволодінню і вживанню української мови як духовного коду нації;

утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства, культивуванню кращих рис української ментальності - працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;

виховання життєздатної особистості, що пов'язане із розвитком духовної, емоційно- вольової та мотиваційної сфер;

підвищення престижу військової служби як виду державної служби, культивуванню ставлення до військовослужбовця [4; 5].

Патріотичне виховання є запорукою національної безпеки України, оскільки формує у студентського загалу рішучу готовність виконувати громадські та конституційні обов'язки: ставати на захист незалежності та територіальної цілісності Батьківщини, шанувати її державних символів.

Позитивне ставлення до різноманітних видів суспільно-корисної, краєзнавчо-пошукової, навчальної діяльності, а також здатність до виявлення внутрішніх мотивів самоствердження та самовираження (яв визначальних атрибутів розвитку когнітивного, етноідентифікаційного, емоційно-мотиваційного та практичного компонентів) сприяє розвитку патріотичної свідомості студентської молоді. [7, 22-23].

Емоційно-мотиваційний компонент патріотизму - це бажання студентів активно включатися в краєзнавчо-пошукову, предметно-перетворювальну діяльність, та у діяльність зі збереження історичної пам'яті рідної місцевості, пам'яток культури, визначних осіб конкретного регіону.

Когнітивний компонент патріотизму - пізнання студентами атрибутів власної держави, розуміння власних прав і обов'язків, переконання у напрямку розвитку України як майбутньої демократичної держави.

Етноідентифікаційний компонент патріотизму - глибокое розуміння своєї єдності з українським народом, знання звичаїв, традицій свого народу, його складної долі та передбачення подальшої історичної перспективи його прогресивного зростання.

Практичний компонент патріотизму передбачає вміння студентів здійснювати пошуково- краєзнавчу, предметно-перетворювальну, альтруїстично-волонтерську та науково-дослідну діяльність [10, 76].

Можна виділити наступні умови для ефективного патріотичного виховання студентського загалу:

використання виховного потенціалу навчальних предметів з метою патріотичного виховання студентів;

залучення студентської молоді до участі в соціально-значимих проектах патріотичного спрямування;

активне вивчення майбутніми учителями національно-культурної спадщини українського народу [9, 352-353].

Організаційно-педагогічна система патріотично виховання студентської молоді базується на сукупності принципів:

принцип духовно-морального дійства (наприклад, вшанування пам'яті загиблих воїнів), який полягає не у формі вербального відношення до будь-якої події, а у формі перетворюючої доцільно-корисної діяльності;

принцип духовно-морального занурювання у героїчне минуле свого краю, героїв малої Батьківщини;

принцип вторинного емоційного переживання героїчних подвигів співвітчизників;

принцип готовності до наслідування героїки патріотизму яскравих особистостей свого краю [3, 58].

Організаційно-педагогічна система патріотично виховання буде ефективною у разі створення відповідних умов в освітньо-виховному просторі університету:

патріотично-військове виховання, як і патріотичне виховання в цілому,розглядається як духовно-моральна цінність кожної особистості;

почуття патріотизму буде пронизувати всі дисципліни гуманітарного спрямування;

позааудиторна робота буде спрямована на збереження і примноження традицій патріотично-військового виховання;

військова кафедра університету сумісно з кафедрами гуманітарного спрямування, з кураторами академічних груп буде впроваджувати в університетське життя ідеологію ствердження реальності української національної державності, символів її державності, любові до великої і малої Батьківщини, через різноманітні форми та засоби формувати почуття честі, національної гідності;

систематичного проведення акцій з догляду та впорядкування меморіальних комплексів, могил загиблих воїнів, акцій "Пам'ять", систематичної краєзнавчо-туристичної роботи [3, 58].

Загальновизнані форми патріотичної виховання студентської молоді, які, на нашу думку, є найбільш доцільними та ефективними:

зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної Війни;

науково-теоретичні конференції на патріотичну тематику;

тематичні вечори, уроки мужності;

поїдки місцями бойової слави;

місячники оборонно-масової роботи;

екскурсії до обласного краєзнавчого музею, меморіальних комплексів у пам'ятні дні Перемоги та визволення міста від німецько-фашистських загарбників тощо.

Отже, виховання почуття патріотизму студентської молоді - це довготривала і копітка робота, яка супроводжується корекцією різних негативних впливів на підростаючу особистість і цілеспримованими педагогічними діями, що спрямовані на досягнення позитивних результатів у вихованні патріотичних почуттів студентської молоді.

В подальшому є актуальним вивчення та розробка інноваційних та інформаційних технологій, що сприяють ефективному забезпеченню патріотичного виховання студентської молоді.

Список використаних джерел

Бех І. Д. Програма патріотичного виховання дітей та учнівської молоді / І. Бех, К. Чорна. Київ. - 2014. - 29 с.

Васянович Г.П. Мета, завдання та принципи патріотичного виховання студентської молоді / Г.П. Васянович // Вибрані твори: збірник наукових праць в 5-ти т. - Львів: Сполом, 2010.

Дроговоз В. А. Патріотичне виховання студентської молоді - складова формування громадянина / В. А. Дроговоз // Духовність особистості: методологія, теорія і практика : [зб. наук. праць]. - Вип. 5. - Луганськ : Вид-во Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля, 2004. - С. 56-61.

Жадько В. А, Бідзіля П. О. Про національно-патріотичне виховання студентської молоді/ В. А. Жадько, П. О. Бідзіля // Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції з питань патріотичного виховання молоді «Соціальний розвиток України та патріотичне 196 виховання громадян»/ 18-19 жовтня 2012 р. - Запоріжжя: «Акцент» - 546 с.

Жаровська О.П. Національна самосвідомість як складова патріотичного виховання студентів педагогічних університетів / О.П. Жаровська // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. праць. Кіровоград: Імекс ЛтД, 2014. Вип. 18, кн. 1. С. 233-242.

Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності // Педагог.газета. - 2000. - № 6 (72), червень. - 6 с.

Костів В. Проблема мети і змісту національного виховання молоді: історія та сучасність / В. Костів // Українське народознавство і проблеми національного виховання. - Івано-Франківськ, 1995. - С.20 - 25.

Матящук В. Сучасне патріотичне виховання: стан проблеми та перспективи розвитку / В. Матящук // Педагогічна думка. - 2009. - № 3. - С. 48-54.

Опалко Н.І. Деякі аспекти національно-патріотичного виховання студентів / Н.І. Опалко // Уряду України. Президенту, законодавчій, виконавчій владі: аналіт. розробки, пропозиції наук. та практ. працівників: збірник. - К., 1999. - Т. 14. - С. 351 - 354.

Сергієнко В. Проблеми виховання студентської молоді [Текст] / В. Сергієнко, В. Костін // Вища школа. - 2010. - № 7/8. - С. 75-79.

Соловей М.І. Виховна робота в вищому навчальному закладі / М.І.Соловей, В.С.Демчук. - К., 2009.

Стьопіна О. Г. Етапи та структура виховання патріотизму як духовно - моральної якості у студентів вищих навчальних закладів / Духовність особистості: методологія, теорія і практика. - Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2004. - Вип. 4. - С. 233-246.

Размещено на Allbest.ru