Формування ціннісного ставлення до батьків у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної казки

Гра-драматизація - зображування, розігрування в особах літературних творів зі збереженням послідовності епізодів. У ході нашої роботи ми планували використати гру-драматизацію української казки, що забезпечує емоційну ідентифікацію дитини з героєм казки.

Бесіда є ефективним словесним методом навчання, який при правильному його поєднанні з конкретними спостереженнями та діяльністю дітей, відіграє велику роль в освітньому процесі з дітьми. Бесіда насамперед є методом систематизації уявлень дітей, здобутих ними у процесі повсякденного життя і на заняттях. Характер бесіди вимагає від дитини вміння активно відтворювати свої знання, порівнювати, розмірковувати, доходити висновків. За допомогою бесід діти цілеспрямовано засвоюють відомості про конкретні предмети й явища, вчаться словом передавати ознаки предметів, дії з предметами. В ході нашої роботи ми проводили бесіди за прочитаними українськими казками, де ставили дітям запитання та обговорювали їх.

Розповідь - це метод навчання, який передбачає оповідну, описову форми розкриття навчального матеріалу з метою спонукання дітей до створення у своїй уяві певного образу. Під час проведення формувального етапу експерименту, ми складали з дітьми розповіді на тему: «Моя родина», «Моя матуся», «Мій тато», «Мої бабусі і дідусі», «Моя вихователька».

Читання - це здатність сприймати, розуміти інформацію, яка записана (передана) тим або іншим способом або відтворена технічними пристроями. Під час проведення формувального етапу експериментального дослідження ми читали дітям казки, наприклад: «Про матір-зозулю», «Названий батько», «Бабина дочка і дідова дочка».

Візуалізація - це будь-яка демонстрація, яка має на меті показати те, що на перший погляд я невидимим. Візуалізація передбачала вибір дітьми картинки із скриньки, на якій позначено (закодовано) той чи інший структурний компонент поняття «ціннісне ставлення»: добро, слухняність, співчуття, допомога, милосердя, привітність. Ми підібрали сюжети, що розкривають зміст кожного структурного компонента: добро - сонечко з промінчиками; слухняність - квіти і дощик; допомога - гніздечко з пташенятами на дереві; милосердя - лелеки в лузі; привітність - яскраві квіти на клумбі. Діти за допомогою картинок виставляли на ігровому полі сюжети прочитаних казок.

Моделювання українських казок - це метод дослідження явищ і процесів, що ґрунтується на заміні конкретного об'єкта досліджень (оригіналу) іншим, подібним до нього (моделлю). Це метод теоретичного та практичного опосередкованого пізнання, коли суб'єкт замість безпосереднього об'єкта пізнання вибирає чи створює схожий із ним допоміжний об'єкт-замісник (модель), досліджує його, а здобуту інформацію переносить на реальний предмет вивчення.

Отже, поетапне запровадження методики формування ціннісного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до батьків засобами української народної казки в освітній процес закладу дошкільної освіти створюватиме необхідний освітньо-виховний простір щодо формування ціннісного ставлення дітей старшого дошкільного віку до батьків. Розроблена методика може використовуватися для реалізації в умовах закладу дошкільної освіти, а теоретичне обгрунтування її складових показує їх відповідність потребам удосконалення освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі.

Отже, нами було впроваджено методику формування ціннісного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до батьків засобами української народної казки.

2.3 Аналіз ефективності методики формування ціннісного ставлення до батьків у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної казки

Мета контрольного етапу дослідження полягала у перевірці ефективності методики формування ціннісного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до батьків засобами української народної казки.

Завдання контрольного експерименту:

- визначити наявність сформованості оцінних суджень у дітей старшого дошкільного віку стосовно норм морально-етичної поведінки з дорослими;

- визначити рівні сформованості розуміння поняття «ціннісне ставлення» до батьків у дітей старшого дошкільного віку;

- порівняти показники рівнів сформованості ціннісного ставлення до батьків у дітей старшого дошуільного віку експериментальної та контрольної груп;

Методи контрольного експерименту:

- бесіда з дітьми;

- розв'язання дітьми проблемних ситуацій;

- педагогічне спостереження;

На початку контрольного експерименту з дітьми обох досліджуваних груп була проведена бесіда.

З метою одержання інформації про сформованість ціннісного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до батьків, дітям було запропоновано ряд запитань (додаток А): - Що означає ціннісно ставитися до дорослих? - Чи ціннісно ставишся ти до своїх батьків? - Як ти це робиш? Як батьки знають, що ти до них ціннісно ставишся? - За що ти ціннісно ставишся до своїх батьків? - Що ти робиш, коли хтось з батьків хворіє, приходить втомлений або має поганий настрій?

Як показали дані відповідей у дітей експериментальної групи, внаслідок проведеної роботи, відчутно підвищився рівень когнітивного компоненту поняття «ціннісне ставлення» до батьків, що добре видно з таблиці порівняльних даних сформованості когнітивного компоненту «ціннісне ставлення» до батьків за відповідями дітей (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Порівняльні дані сформованості ціннісного ставлення до батьків на різних етапах дослідження за даними відповідей дітей

№ запитання	Констатувальний експеримент	Контрольний експеримент
	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ
1	20	40	85	40
2	50	50	75	55
3	40	60	65	60
4	30	50	45	55
5	20	40	45	40
6	50	80	75	80

Так, на запитання: «Що означає ціннісно ставитися до дорослих?» - 85% дітей експериментальної групи перелічили майже всі складові поняття «ціннісне ставлення» до дорослих, намагаючись дати визначення поняттю «ціннісне ставлення». Цікавим є й те, що як у відповідях на це запитання, так і в ході подальшої бесіди діти самостійно вводили в свої відповіді імена персонажів казок, що свідчать про певний рівень сформованості оцінних суджень; найбільш типовими відповідями були: «Ціннісне ставлення до батьків - це слухняність, доброта, чесність, допомога - от як дочка з казки «Сьома дочка», що побігла лікувати маму», «Це коли діти люблять своїх батьків, завжди їм все допомагають, гарні слова говорять, слухаються, діляться цукерками, яблуками»; решта дітей - намагалися охарактеризувати поняття «ціннісне ставлення» до дорослих, але їх відповіді нечіткі. В той же час показники контрольної групи майже не змінилися - лише 30 % дітей намагалися дати визначення поняттю «ціннісне ставлення» до батьків. Цікавим є факт глибокого усвідомлення дітьми з експериментальної групи поняття «ціннісне ставлення» до дорослих та його складових, в результаті проведеної методики роботи, так на запитання: «Чи ціннісно ставишся ти до своїх батьків?» діти відповіли: «Це дуже складно зробити, бо треба: слухатися, дякувати, допомагати все робити, говорити правду, а ми дуже любимо тата і маму, і хочемо їх цінувати»; всі інші діти контрольної і експериментальної груп на поставлене запитання відповіли ствердно. На запитання: «Як ти це робиш? Звідки батьки знають, що ти до них ціннісно ставишся?» діти експериментальної групи здебільшого відповідали, перелічуючи складові поняття «ціннісне ставлення» до дорослих та асоціювали відповіді з поведінкою персонажів використаних нами українських казок під час формувального експерименту. Наведемо приклади відповідей дітей: «Я слухаюся маму і тата, допомагаю їм, несу важку сумку, не плачу, коли щось не можна купити, коли хворіє тато я його жалію, вкрию теплою ковдрою, принесу чай», «Я люблю батьків, запитую, як вони себе почувають, сам допомагаю, слухаюся, говорю правду», «Я допомагаю мамі мити посуд, мити підлогу».

Серед дітей експериментальної групи розуміння поняття «ціннісне ставлення» відчутно не змінилося, лише 10 % дітей дали обґрунтування поняття «ціннісне ставлення» до батьків; 65 % дітей контрольної групи, як і раніше, асоціювали це поняття лише з простими трудовими діями, що стосуються дієслова «допомагати» (мити, прибирати, поливати квіти та ін.); решта дітей контрольної групи навіть не намагалися знайти відповідь на поставлене запитання. На запитання: «За що ти ціннісно ставишся до своїх батьків?» виявилося одним із найскладніших, незважаючи на це, типовими відповідями дітей експериментальної групи були наступні: «За те, що вони добрі, хороші; за те, що вони дуже люблять мене; просто тато і мама мої батьки, вони люблять мене, хочуть, щоб мені було добре і я їх ціную; просто поважаю за все». І лише 15 % загального складу дітей експериментальної групи усвідомлюють ціннісне ставлення до дорослих через особисті мотиви, в той час як 60 % дітей контрольної групи при виявленні ціннісного ставлення до дорослих керуються особистими мотивами.

Відповіді дітей експериментальної групи на запитання: «Що ти робиш, коли хтось з батьків приходить додому втомлений, хворіє, або має поганий настрій?» свідчать про значне збагачення когнітивного компоненту ціннісного ставлення до дорослих. Більшість дітей цієї групи відповідали на запитання наступним чином: «Коли мама або тато приходять втомлені або хворі я зразу бачу - вони сумні, мало розмовляють, у них невеселі очі і не сміються, тоді я питаю, чому вони сумні. Треба взяти сумку, маму покласти в ліжко, вкрити ковдрою, розказати казку, принести чай. Я завжди обнімаю маму і тата, коли їм погано, цілую, кажу добрі слова, дам їм цукерку, принесу соку».

Про збагачення та зміцнення знань дітей стосовно норм моральної поведінки з дорослими свідчать також дані вирішення дітьми проблемних ситуацій типу «А як би ти вчинив?». Порівняння результатів даних констатувального та контрольного етапів експериментальної роботи подано в таблиці 2.6.



Таблиця 2.6

Порівняльні дані результатів вибору шляхів вирішення дітьми старшого дошкільного віку проблемних ситуацій під час констатувального та контрольного експерименту

Група	Проблемні ситуації	Вибір дітьми старшого дошкільного вікушляхів вирішення проблемних ситуацій
		Вірний %	Невірний %
		Конст.експ.	Контр.експ.	Конст. Експ.	Контр.експ.
ЕГ	1	22	95	78	5
	2	27	54	77	46
	3	29	55	71	45
	4	36	62	64	38
	5	31	56	69	44
	6	24	48	76	52
	7	25	53	75	47
	8	30	58	70	62
КГ	1	25	32	75	68
	2	26	35	74	65
	3	20	28	80	72
	4	41	54	59	46
	5	43	50	57	50
	6	30	41	70	59
	7	35	49	65	51
	8	39	45	61	55

Так, на запитання щодо проблемної ситуації 1: «Що ти зробиш з подарованою шоколадкою?» вже 95 % дітей експериментальної групи дали правильну обґрунтовану відповідь: «Поділюся з татом і мамою, пригощу бабусю і діда, з ними завжди треба ділитися, це правильно, тому що я не жадібна людина , а я поважаю тата і маму. Я віддам шоколадку мамі, вона дуже любить шоколад і завжди ділиться зі мною і татом, а я тоже з ними поділюся, я не буду таким жадібним як бабина онучка, так не гарно».

Показники правильних відповідей дітей контрольної групи також зросли, але лише на 15 % в порівнянні з даними констатувального експерименту, що засвідчує перевагу та ефективність впровадженої нами методики роботи в експериментальній групі. Серед дітей експериментальної групи, в результаті проведеної методики роботи, зросло усвідомлення когнітивного компоненту ціннісного ставлення до дорослих та адекватність оцінних суджень стосовно норм етичної поведінки до дорослих в середньому на 30 % в залежності від ситуації, в той час як в контрольній групі показники зросли лише на 5 %.

Наступним етапом нашого контрольного експерименту було проведення педагогічного спостереження за взаєминами дітей та батьків у ранкові та вечірні години з метою детального з'ясування рівня сформованості ціннісного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до дорослих та ефективності проведеної нами методики. Як видно з таблиці, в експериментальній групі відбулися певні позитивні зрушення у ставленні до дорослих, що свідчить про виявлення практичного компоненту стосовно дорослих (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Аналіз результатів педагогічного спостереження

Група	Показники
	привітність та доброзичливість у спілкуванні з батьками	вживання дітьми пестливих слів	виявлення слухняності батькам	адекватність реагувань на вимогу чи зауваження батьків	усвідомлення емоційного стану батьків та відповідне реагування	виявлення турботи та допомоги близьким, батькам
ЕГ	+	+	+	-	+ -	+
КГ	-	-	+	-	-	-

Умовні позначення: «+» - постійність виявлення моральної якості по відношенню до дорослих; «+ -» - непостійність виявлення моральної якості по відношенню до дорослих; «-» - дитині не притаманне дане почуття чи моральна якість, або виявляється рідко. Як свідчать дані педагогічного спостереження у дітей експериментальної групи зменшилася кількість зустрічей батьків запитаннями типу: «Чому не купила? Що принесла? А коли купиш?» і т.д. Діти самостійно, без втручання дорослих, почали оцінювати поведінку ровесників з дорослими, виносити свої судження.

Щоб підтвердити ефективність методики в експериментальній групі в кінці експерименту та зробити зріз в контрольній групі щодо рівнів сформованості ціннісного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до батьків, ми скористалися вже розробленою методикою діагностування.

Аналіз отриманих даних дає можливість побудувати таблицю з метою порівняння рівнів сформованості ціннісного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до батьків експериментальної та контрольної груп (табл. 2.8).

Таблиця 2.8

Порівняння рівнів сформованості ціннісного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до батьків експериментальної та контрольної груп

Рівень	Констатувальний експеримент	Контрольний експеримент
	Експ.група	Контр.група	Експ.група	Контр. група
	Абс. кільк.	%	Абс. кільк.	%	Абс. кільк	%	Абс. кільк.	%
Високий	3	15	6	30	9	45	7	35
Середній	6	30	9	45	8	40	9	45
Низький	11	55	5	25	3	15	4	20

У результаті впровадження в освітній процес експериментальної методики формування ціннісного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до батьків засобами української народної казки нами зафіксовано зміни рівнів сформованості ціннісного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до батьків за когнітивним, емоційним та поведінковим компонентами в порівнянні між експериментальною та контрольною групами. Отримані результати засвідчили нижчий рівень сформованості всіх компонентів ціннісного ставлення до батьків у дітей контрольної групи. Це також можна побачити за наведеними діаграммами.

Констатувальний експеримент

Діаграмма 1 Діаграмма 2

Контрольний експеримент. Діаграмма 3 Діаграмма 4

Отже, під час експериментального дослідження доведено ефективність методики формування ціннісного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до батьків, що спирається на високий виховний потенціал спеціально відібраних українських народних казок. Аналіз результатів проведеної роботи свідчить про позитивні зміни, що відбулися в експериментальній групі порівняно з контрольною.

Висновки до другого розділу

Розроблено методику формування ціннісного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до батьків, що ґрунтувалася на засадах розвитку здатності дитини до усвідомлення внутрішніх прагнень, уміння викликати у себе позитивні емоційні стани, відчуття, переживання, з опертям на використання українських народних казок у освітньому процесі дошкільного навчального закладу. Ефективність застосування цієї методики забезпечувалася шляхом використання різних форм та методів взаємодії вихователя з дітьми; єдності педагогічного впливу на дітей з боку педагогів та батьків; наявністю педагогічно грамотно спланованого розвивального середовища.

Поетапність методики сприяла підвищенню ефективності використання обраних засобів: збагачення емоційного досвіду та знань дітей; система взаємодії дитини з вихователем в процесі емоційного спілкування на матеріалі сприймання української народної казки, що реалізовувалась у самостійній художній діяльності дітей старшого дошкільного віку (малювання та словесно-художня творчість).

Переорієнтація освітнього процесу дошкільного навчального закладу на формування моральної сфери дошкільників і, зокрема, ціннісного ставлення до батьків, реалізувалася при дотриманні педагогічних умов: створення розвивального середовища у дошкільному навчальному закладі з метою забезпечення позитивного емоційного фону сприймання вихованцями морального змісту казок; систематичне збагачення знань дітей старшого дошкільного віку змістом казок морального спрямування; залучення дітей до практично зорієнтованої діяльності в контексті творчої інтерпретації казкових сюжетів з подальшою поведінковою проекцією та розумінні таких особливостей: розвинута креативність особистості вихователя та ставлення його до роботи з дітьми; керованість процесом формування ціннісного ставлення; поступовий розвиток здатності дитини до сприймання різноманітності української народної казки, різноманітності її звучання, розвиток образного мислення; використання української казки як засобу формування ціннісного ставлення у дітей старшого дошкільноговіку до батьків в процесі спілкування; залучення дорослих до вирішення завдань морального виховання.

Експериментальна методика формування ціннісного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до батьків засобами української народної казки була підтверджена даними контрольного експерименту. Результати діагностування сформованості ціннісного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до батьків засвідчили, що в групах, які працювали за нашою методикою роботи, відбулися суттєві зрушення у рівнях сформованості досліджуваної якості (склалися чіткі уявлення про поняття «ціннісне ставлення», збагатилася мова дітей: переказуванням казок, складанням початку казки або кінцівки, казки стали змістовнішими і цікавішими у порівнянні з розповідями дітей контрольної групи), у вмінні морально оцінювати героїв діти експериментальної групи значно випереджали своїх однолітків з контрольної групи.

Включені педагогічні спостереження за проявами ціннісного ставлення до батьків у дітей експериментальної групи переконливо довели, що діти усвідомлено проявляють компоненти досліджуваної якості: доброта, слухняність, привітність, милосердя, співчуття, допомога.



ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У роботі наведено новий підхід до розв'язання проблеми формування ціннісного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до батьків засобами української народної казки, що знайшло відображення у теоретичному обґрунтуванні педагогічних умов цього процесу, розробленні методики формування ціннісного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до батьків та експериментальній перевірці її ефективності. Результати теоретичного та експериментального дослідження засвідчили досягнення мети, вирішення поставлених завдань і стали підставою для формулювання таких висновків:

1.Теоретичний аналіз формування ціннісного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до батьків довів, що досліджувана проблема, яка здавна турбувала філософів, педагогів, психологів, досі не втратила актуальності. Будь-яке ставлення є складним утворенням, в якому через дії та вчинки реалізуються знання, мотиви, почуття, емоції, інтереси суб'єкта до суб'єкта. Уточнено поняття «ціннісне ставлення» стосовно дітей старшого дошкільного віку як вияв поваги, що ґрунтується на індивідуальних моральних чеснотах чи якостях особистості, до якої це ставлення виявляється.

З огляду на вікові особливості дітей старшого дошкільного віку, поняття «ціннісне ставлення» пов'язується в випускній роботі з проявами у дітей таких якостей, як турбота, ввічливість, слухняність, доброзичливість, співпереживання. З'ясовано, що українська народна казка є ефективним засобом формування ціннісного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до батьків.

Особливої вагомості для досліджуваної вікової групи дітей набули соціально-побутові казки, реалізація виховного потенціалу яких зумовлена прагненням дитини мотивувати своє ставлення до героїв у зіставленні вчинків персонажів із власним досвідом, вибудовувати поведінку з орієнтуванням на позитивні казкові образи, що свідчить про здатність дитини цього віку надавати елементарну моральну оцінку діям інших.

2. Компонентами ціннісного ставлення виокремлено когнітивний, емоційний, поведінковий. Відповідно до компонентів ціннісного ставлення визначено критерії та показники сформованості досліджуваної якості у дітей старшого дошкільного віку: когнітивний (розуміння поняття «ціннісне ставлення»; самостійність усвідомлення внутрішнього стану близьких людей; вміння проявляти ціннісне ставлення до батьків; вміння свідомо поступатися своїми бажаннями); емоційно-почуттєвий (вміння визначати та адекватно реагувати на почуття та емоції батьків; здатність відчувати та розуміти емоційний стан батьків та причини, що можуть його викликати; ставлення до батьків, як до цінності; здатність до співчуття та співпереживання); творчодіяльнісний (здатність давати мотивовану оцінку вчинкам стосовно батьків; вміння надати безкорисливу допомогу батькам в повсякденному житті; вміння самостійно знаходити правильний вихід із ситуації, що передбачає моральний вчинок стосовно батьків; здатність до творчої інтерпретації морального змісту казок з проекцією на власну поведінку). На основі означених вище компонентів, критеріїв та показників схарактеризовано рівні сформованості ціннісного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до батьків (високий, середній, низький).

3. Обґрунтовано педагогічні умови формування ціннісного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до батьків засобами української народної казки, а саме: створення розвивального середовища у дошкільному навчальному закладі з метою забезпечення позитивного емоційного фону сприймання вихованцями морального змісту казок; систематичне збагачення знань дітей старшого дошкільного віку змістом казок морального спрямування; залучення дітей до практично зорієнтованої діяльності в контексті творчої інтерпретації казкових сюжетів з подальшою поведінковою проекцією.

Контрольне замірювання наприкінці формувального етапу експерименту показало наявність істотних позитивних якісних і кількісних змін у дітей експериментальної групи порівняно з дітьми контрольної групи. В ЕГ діти старшого дошкільного віку мають вищі результати за всіма компонентами ціннісного ставлення: кількісний прояв високого рівня за когнітивним компонентом вищий в ЕГ на 10 % порівняно з КГ; за емоційним - на 5 %; поведінковим - на 10 %.

Отже, результати дослідження доводять ефективність обґрунтованих педагогічних умов та розробленої методики формування ціннісного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до батьків засобами української народної казки.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алєксєєнко Т. Первинна соціалізація дитини у родинному середовищі // Т. Алєксєєнко / Дошкільне виховання. - 1997. - № 6. - С. 12-13.

2. Алєксєєнко Т. У чому сутність гуманних взаємин батьків і дітей? // Т. Алєксєєнко / Рідна школа. - 2001. - № 3. - С. 33-36.

3. Алєксєєнко Т. Щире батьківське слово // Т. Алєксєєнко / Сім'я. - 1997. - № 5. - С. 6-7.

4. Артемова Л. В. Театр і гра. Вдома, у дитячому садку, в школі / Л. В. Артемова. - К. : Томіріс, 2002. - 291 с.

5. Артемова Л. В. Театрализованные игры дошкольников / Л. В. Артемова. - М., 1991. - 140 с.

6. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / наук. ред. та упоряд. О. Л. Кононко. - К.: Світич, 2008. - 430 с.

7. Базовий компонент дошкільної освіти // Дошкільне виховання. - 2012. - № 1. - С. 6-10.

8. Бакулина С. Ю. Воспитание нравственных чувств младших школьников средствами сказок народов мира.: Дис.канд.пед.наук. - Одесса, 2000. - 191 с.

9. Барташнікова І. А. Розвиток уяви і творчих здібностей у дітей 5-7 років / І. А. Барташнікова, О. О.Барташніков. - Тернопіль: Богдан, 1998. - 85 с.

10. Белинский В. Г. Избр. педагог. Сочинения / В. Г. Белинский. - М. : Педагогика,1982. - 288 с.

11. Белинский В. Г. О воспитании умственном и нравственном / В. Г. Белинский. - М., 1989. - 160 с.

12. Березина А. Воспитывать уважение к матери: [О нравственном воспитании дошкольников] // А. Березина / Дошкольное воспитание. - 1978. - № 10. - С. 75-78.

13. Березовський І. Українські народні казки про тварин / І. Березовський. - К. : Наук. думка, 1979. - С. 10-11.

14. Бех І. Д. Виховання особистості / У 2 кн. Кн. 1: Особистісно орієнтований підхід: Теоретико-технологічні засади / І. Д. Бех. - К: Либідь, 2003. - 280 с.

15. Бех І. Д. Виховання особистості: підручник / І. Д. Бех. - К.: Либідь, 2008. - 848 с.

16. Бех І. Д. Формувати у дитини почуття цінності іншої людини // І. Д. Бех / Педагогіка толерантності. - 2001. - №2. - С. 16-23.

17. Бєлєнька Г. В. Здоров'я дитини - від родини / Г. В. Бєлєнька, О. Л. Богініч, М. А. Машовець. - К. : СПб Богданова А. М., 2006. - 220 с.

18. Бєлєнька Г. В. Навчання через казку // Г. В. Бєлєнька / Дошкільне виховання / Палітра педагога. - 2004. - № 1. - С. 14-17.

19. Бєлєнька Г. В. Підготовка вихователів до роботи з дітьми шостого року життя // Особливості освіти дітей шестирічного віку: проблеми, пошуки, досвід, знахідки. - К.: КМПУ імені Б. Д. Грінченка, 2004. - С. 7-9.

20. Бєлєнька Г. В. Розвиток творчості дітей на заняттях // Українське дошкілля: проблеми, пошуки, творчі знахідки: Матеріали доповідей міжвузівської науково-практичної конференції 25 - 26 квітня 1996 р. - Умань: УДПІ ім. П. Г. Тичини, 1996. - С. 67-68.

21. Богуш А. М. Духовні цінності в контексті сучасної парадигми виховання / А. М. Богуш // Виховання і культура. - 2001. - № 1(1) - С. 4-10.

22. Богуш А. М. Речевая подготовка детей к школе / А. М. Богуш. - К. : Рад.школа, 1984. - 176 с.

23. Богуш А. М. Формування оцінно-етичних суджень у дітей старшого дошкільного віку / А. М. Богуш, О. С. Монке. - Одеса.: ПНЦ АПН України, 2002. - 239 с.

24. Божович Л. И. Личность и её формирование в детском возрасте / Л. И. Божович. - М.: Просвещение, 1968. - 464 с.

25. Боришевський М. Й. Моральні переконання та їх формування у дітей / М. Й. Боришевський. - К., 1979. - 48 с.

26. Бочкарева А. П. Создание образов детьми шестого года жизни под влиянием художественной книги и картины: Автореферат дис…канд. пед. наук: 19.00.07 - М., 1982. - 18 с.

27. Бріцина О. Ю. Українська народна казка / О. Ю. Бріцина. - К.: Наук.думка, 1989. - 21с.

28. Ващенко Г. Виховний ідеал / Г. Ващенко. - Полтава: Полтавський вісник, 1994. - 190 с.

29. Венгер А. Л. Соотношение возрастных и индивидуальных закономерностей психического развития ребенка: дис…д-ра психол.наук: 19.00.13, 19.00.14 / А. Л. Венгер. - М., 2002. - 294 с.

30. Ветлугина Н. А. Общие вопросы художественного творчества ребенка // Художественное творчество и ребенок / [под ред. Н. А. Ветлугиной]. - М. : Педагогика, 1972. - С. 5-48.

31. Виховує мистецтво: активізація творчості дошкільників засобами мистецтва: Метод. посібник / Кириченко Н. Т., Науменко Т. І. - К.: ІЗМН, 1998. - 99 с.

32. Виховуємо базові якості особистості старшого дошкільника в умовах ДНЗ : методичний посібник / Г. Бєлєнька, Н. Гавриш, С. Васильєва, В. Маршицька, С. Нечай : за заг. ред. Н. Гавриш. - Х.: Мадрид, 2015. - 220 с.

33. Волков И. Ф. Литература как вид художественного творчества: Книга для учителя / И. Ф. Волков. - М.: Просвещение, 1985. - 192 с.

34. Выготский Л. С. Вопросы детской психологии / Л. С. Выготский. - СПб.: СОЮЗ, 1997. - 224 с.

35. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л. С. Выготский. - М. : Педагогика, 1991. - 386 с.

36. Выготский Л. С. Эмоции и их развитие в детском возрасте / Л. С. Выготский. - Собр.соч.: в 6-ти томах. - М.: Педагогика, 1984. - Т.2. - 449 с.

37. Гавриш Н. В. Художнє слово і дитяче мовлення / Н. В. Гавриш. - К. : Редакції загальнопедагогічних газет, 2005. - 128 с.

38. Гаврыш Н. В. Знакомим дошкольников с литературой / Н. В. Гавриш, О. С. Ушакова. - М. : Творческий центр, 1988. - 223 с.

39. Газиева С. А. Нравственное воспитание дошкольников. Воспитание справедливого отношения к окружающим у детей-дошкольников / С. А. Газиева. - Ташкент, 1985. - 47 с.

40. Гончаренко А. М. Педагогічні умови становлення гуманних взаємин старших дошкільників: автореф. дис…канд. пед наук: 13.00.08 - дошкільна педагогіка / А. М. Гончаренко. - К., 2003. - 22 с.

41. Гурович Л. М. Обучение дошкольников 5-6 лет сочинению сказок // Оптимизация учебно-воспитательного процесса в детском саду: сб. науч. трудов ЛГПИ им. А. И. Герцена / Л. М. Гурович, М. Л. Панкратова. - Л., 1985. - С. 43-52.

42. Давидюк В. Чи казка справді небилиця? / В. Давидюк. - Луцьк.: Настир'я, 1993. - С. 27-29.

43. Дитина. Програма виховання і навчання дітей від двох до семи років / Наук. керів. В. О. Огнев'юк - К. : Київ.ун-т ім.Б. Грінченка, 2012. - 492 с.

44. Драченко В. В. Виховання морально-ціннісних орієнтацій пілітків засобами творів світової художньої культури / В. В. Драченко. - К. - 2008. - 386 с.

45. Дунаєвська Л. Ф. Українська народна казка / Л. Ф. Дунаєвська. - К. : Вища шк., 1987. - С. 11.

46. Закон України «Про дошкільну освіту»: За станом на 25 листопада 2005 року / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - К. : Парламентське видавництво, 2005. - 31 с.

47. Закон України «Про дошкільну освіту»; Закон України «Про охорону дитинства». - К. : Редакція журналу «Дошкільне виховання», 2001. - 56 с.

48. Запорожец А. В. Психология восприятия ребенком-дошкольником литературного произведения / А. В. Запорожец. - Избр. психологич. труды: в 2-х т. - М. : Педагогика, 1986. - 296 с.

49. Зинкевич-Евстигнеева Т. Д. Практикум по сказкотерапии / Т. Д. ЗинкевичЕвстигнеева. - СПб., 2000.

50. Кабалевский Д. Б. Прекрасное побуждает доброе / Д. Б. Кабалевский. - М. : Педагогика, 1973. - 148 с.

51. Казимирская Е. С. Сказкотерапия для малышей / Е. С. Казимирская. - 2-е изд. - Мозырь : Белый ветер, 2010. - 65 с.

52. Калошина И. П. Психология творческой деятельности: Учеб. пособие для студ. вузов / И. П. Калошина. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 432 с.

53. Карнаухова А. В. Вплив казки на формування особистості дитини: моральний аспект / А. В. Карнаухова, М. А. Машовець // Виховательметодист дошкільного закладу. - № 7. - 2012. - С. 20-24.

54. Карнаухова А. В. Деякі аспекти формування морально-етичної сфери особистості дошкільника за допомогою використання українських казок / А. В. Карнаухова // Науково-теоретичний збірник. - ПереяславХмельницький, 2008. - Вип. 14. - С. 102-105.

55. Карнаухова А. В. Психологічні основи розвитку і формування у дітей 5-го р.ж. позитивно-ціннісного ставлення до дорослих / А. В. Карнаухова // Психологічні науки: зб. наук. пр.- Бердянськ. : БДПУ, 2005. - Вип. ІІ. - С. 74-81.

56. Карпинская Н. С. Художественное слово в воспитании детей / Н. С. Карпинская. - М.: Педагогика, 1972. - 150 с.

57. Комарова Т. С. Дошкольный возраст: проблемы развития художественнотворческих способностей / Т. С. Комарова // Дошкольное воспитание, 1998. - № 10. - С. 65-68.

58. Коменский Я. А. Материнская школа или о заботливом воспитании юношества в первые шесть лет // Избр. пед. соч. / [под ред. А. И. Пискунова]. - М. : Педагогика, 1982. - Т.1. - С. 211-213.

59. Кононко О. Л. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» (нова редакція) О. Л. Кононко. -- Київ : ТОВ «МЦФЕР-Україна», 2014. -- 452 с.

60. Крутій К. Л. Предметно-розвивальне середовище як чинник супроводу діяльності дітей / К. Л. Крутій // Дошкільна освіта. - 2008. - № 2 (20). - С. 9-20.

61. Крюкова С. В. Удивляюсь, злюсь, боюсь, хвастаюсь и радуюсь. Программы эмоционального развития детей дошкольного и младшего школьного возраста / С. В. Крюкова, Н. П. Слободяник. - М. : Генезис, 1999. - 198 с.

62. Кузьменко В. У. Психолого-педагогічні основи розвитку індивідуальності дитини від 3 до 7 років: автореф. дис…д-ра психол. наук: 19.00.07. - / НПУ ім. М. П. Драгоманова. - К., 2006. - 41 с.

63. Кулачківська С. Є. Я - дошкільник. Вікові та індивідуальні аспекти психічного розвитку / С. Є. Кулачківська, С. О. Ладивір. - К. : Нора-прінт, 1996. - С. 63-75.

64. Кулачковская С. Е. А. Учите малыша общаться с детьми и взрослыми. Метод. рекомендации / С. Е. Кулачковская, С. А. Ладывир, Т. А. Пироженко. - К. : Дошкільне виховання, 1995. - 63 с.

65. Кучерявий О. Г. Педагогіка і психологія дитячої творчості (Аспект самоформування вмінь організувати творчість дітей): Навч.посібн. / О. Г. Кучерявий. - К.: ІЗМН, 1998. - 156 с.

66. Люблинская А. А. Учителю о психологии младшего школьника: пособие для учителя / А. А. Люблинская. - М. : Просвещение, 1977 - 224 с.

67. Люблінська Г. О. Дитяча психологія / Г. О. Люблінська. - К.: Вища школа, 1974. - 355 с.

68. Машовець М. А. Батьки не продаються. Родинне виховання: сучасні підходи / М. А. Машовець. - [упорядники: Т. Вороніна, О. Мельник]. - К. : Шк. світ, 2010. - С. 6-10.

69. Машовець М. А. Пріоритети сім'ї в духовному вихованні дошкільника / М. А. Машовець // Християнські цінності: історія, погляд у третє тисячоліття. Зб. наук. зап. Нац. ун-ту «Острозька академія». - Острог, 2002. - Том 6. - С. 338 - 343.

70. Машовець М. А. Учіть дитину любити маму / М. А. Машовець // Дошкільне виховання. - 2003. - № 5. - С. 28-30.

71. Методичні рекомендації до Освітньої програми для дітей від 2 до 7 років “Дитина”: Київ-2016. - 351 с.

72. Монке О. С. Формування оцінно-етичних суджень у художньомовленнєвій діяльності дітей старшого дошкільного віку.: дис.канд.пед.наук. - О., 2002. - 228 с.

73. Монке О.С. Українська література для дітей дошкільного віку : навч. посібник / О.С. Монке. - Одеса : Видавець М.П.Черкасов, 2010. - 349 с.

74. Муляр Н. Ціннісні орієнтації української родини у морально-етичному вихованні дитини / Н. Муляр // Молодь і ринок. - 2009. - № 9. - С.119-124.

75. Н.Нападій «Виховання ціннісного ставлення до родини удітей старшого дошкільного віку в процесі ознайомлення з творами української дитячої художньої літератури» Київ

76. Никифорова О. И. Психология восприятия художественной литературы / О. И. Никифорова. - М. : Наука, 1972. - 152 с.

77. Островська Л. Ф. Сімейне виховання дошкільників / Л. Ф. Островська. - К.: Рад.школа, 1997. - 142 с.

78. Пентилюк М. Виховний потенціал сімї: традиції, реалії та перспективи / М. Пентилюк // Рідна школа. - 2010. - № 12. - С. 74- 5.

79. Песталоцци И. Г. Избранные педагогические сочинения / И. Г. Песталоцци. - М. : Педагогика, 1963. - С. 337-350.

80. Поддьяков Н. Н. Творчество и саморазвитие детей дошкольного возраста: концептуальный аспект / Н.Н. Поддьяков. - Волгоград : Перемена, 1995. - 48 с.

81. Поддьяков Н. Н. Творчество как проблема личности / Н. Н. Поддьяков // Вопросы психологии. - 1985. - № 4. - С. 170-171.

82. Поніманська Т. І. Виховання людяності (до Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі») / Т. І. Поніманська, О. А. Козлюк, Г. В. Марчук. - К. : Міленіум, 2008. - 136 с.

83. Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка: навч. посіб. / Т. І. Поніманська. - К. : Академвидав, 2004. - 456 с.

84. Поніманська Т. І. Моральне виховання дошкільників / Т. І. Поніманська. - К. : Вища школа, 1993. - 111 с.

85. Русова С.Ф. Дошкільне виховання / С.Ф. Русова. - Катеринослав, 1998. - 198 с.

86. Садовенко С.М. Виховання народною казкою : методичний посібник / С.М. Качан. - К. : Шк. світ, 2011. - 128 с.

87. Ушинский К. Д. Человек как предмет воспитания: Опыт пед. антропологии. - Избр. Пед.сочинения / К. Д. Ушинский. - М. : Просвещение, 1974. - Т.1. - 328 с.

88. Федорова М. Формування культури поведінки у старших дошкільнят / М. Федорова // Дошкільне виховання. - 2002. - № 12. - С. 8-9.

89. Щербакова К. Й. У сім'ї росте дитина / К. Й. Щербакова, Г.І. Григоренко. - К. : Неопалима купина, 2006. - 240 с.

90. Эльконин Д. Б. Детская психология (развитие ребёнка от рождения до семи лет) / Д. Б. Эльконин. - М. : Учпедгиз, 1960. - 328 с.

91. Эльконин Д. Б. Избранные психологические труды / Д. Б. Эльконин. - М. : Педагогика, 1989. - 447 с.



ДОДАТКИ

Додаток А

Запитання для дітей старшого дошкільного віку щодо визначення рівнів сформованості ціннісного ставлення до батьків:

1. Що означає ціннісно ставитися до дорослих?

2. Чи ціннісно ставишся ти до своїх батьків?

3. Як ти це робиш?

4. Як батьки знають, що ти до них ціннісно ставишся?

5. За що ти ціннісно ставишся до своїх батьків?

6. Що ти робиш, коли хтось з батьків хворіє, приходить втомлений або має поганий настрій?



Додаток Б

Проблемні ситуації типу «Як би ти вчинив?»

Ситуація 1

Тобі подарували шоколадку. Що ти з нею робитимеш?

Ситуація 2

Тато не дозволяє тобі дивитися улюблений мультфільм. Що ти будеш робити?:

- надуєшся і не будеш розмовляти з татом?

-Почнеш плакати, протестувати?

- Будеш жалітися мамі?

-Знайдеш собі інше заняття чи спокійно підеш гратися?

Ситуація 3

Тато прийшов додому чимось схвильований. Петрик дістав швиденько нову гру і просить татка пограти з ним. Але засмучений тато відмовився, пояснивши, що в нього неприємності. Тоді Петрик почав смикати його, тупотіти ногами, кричати, щоб привернути до себе увагу. Чи правильно вчинив хлопчик? Щоб ти зробив на місці Петрика?

Ситуація 4

Коля з мамою пішов до нового супермаркету. Там він побачив великий іграшковий джип, що сам міг їздити по кімнаті, в машині відчинялися дверцята, ззаду кріпилося запасне колесо, а в горі сирена. Колі дуже сподобався автомобіль, але мама пояснила, що це дуже дорога іграшка і в них немає на неї грошей. Тоді Коля схопив машину, впав на підлогу і почав голосно плакати. Чи правильно поводив себе хлопчик? Як треба поводити себе в таких ситуаціях?

Ситуація 5

Тато, мама і Роман їхали до зоопарку на новому красивому автобусі. Поїздка була такою довгою, що у Романа почали боліти ноги. На зупинці вийшли пасажири і звільнилося одне місце. Хлопчик швиденько зайняв вільне місце і почав дивитися у вікно. Чи правильно вчинив Роман? Як би ти вчинив на його місці?

Ситуація 6

В дитячому садочку Катя пригостила Максимку великою шоколадною цукеркою. Максим спочатку хотів залишити цукерку мамі, потім відкусив шматочок, але цукерка була такою смачною, що Максим не витримався, і з'їв навіть той шматочок, що спочатку залишив мамі. Як би ти вчинив на місці Максима?

Ситуація 7

Оленка дуже любила свою бабусю, слухалась її. Батьки Оленки іноді дозволяли собі в присутності доньки не погоджуватися з бабусею, голосно розмовляти з нею. В 5-6 років Оленка також почала розмовляти з бабусею голосно, в розмові вживала такі вислови: «Ще ти мені будеш говорити?», «Мовчала б собі, я краще тебе знаю» і т.д. Чи можна так розмовляти з дорослими? Що ти порадиш Оленці, щоб вона зрозуміла, що так з бабусею розмовляти неможна?

Ситуація 8

З самого ранку мама клопотала на кухні, готуючи святковий обід і трохи не встигала. На час приходу гостей стіл залишався ще неприбраним. «Наталочко, чи не могла б ти допомогти мені. Розстав, будь ласка, посуд, поклади серветки...» - звернулась вона до доньки. «Ні мамо, я не можу. Почався мій улюблений мультфільм.» - дівчинка зручно примостилася біля телевізора. Як би ви вчинили в цьому випадку?



Додаток В

Українські народні казки

Про матір-зозулю

Жила в одному далекому селі бідна вдова. І було в неї чотири сини, один за одного кращий. Та спіткало їх велике горе: захворіла мати, лежить сама в хатині, й нікому навіть води подати. От прийшов з поля найстарший син та й каже мамі суворим голосом, чому вона не приготувала обіду. А бідна мати зітхнула важко і каже: - Подай, синочку, мені скляночку водички, може, я вип'ю та здужаю піднятись. Розсердився старший син - не звик мамі допомагати. Грюкнув дверима й пішов. Так само зробили й два середні брати. Залишилась у матері надія на найменшого сина, котрий десь забарився. Та от він повернувся додому і ще з порога крикнув: - Мамо, подавай їсти! А як побачив, що мати не підіймається з постелі, розсердився: - Чого це ти й досі їсти не зварила? - Синку, - каже мати, - я нездужаю. Подай мені склянку води! Молодший син грюкнув дверима й вийшов надвір. Зайшли ввечері сини до хати й бачать, що у матері виростають крила й покривається вона зозулиним пір'ям. А на ранок перетворилася вона зовсім у зозулю, випорхнула у вікно. Стали сини їй у слід плакати, прощення просити, каятися. Та почули тільки її останні слова: - Ку-ку! Ку-ку! Ку-ку!

Кривенька качечка

Був собі дід і баба. Жили вони бідно, дітей не було. І от одного разу дід каже до баби: - Бабо, ходімо в ліс грибів назбираємо. Баба погодилась. Вони взяли кошика та й пішли в ліс. Ходять по лісу, збирають гриби, аж раптом дід побачив під кущем гніздечко та й гукає до баби: - Бабо, йди подивися, що я знайшов! Баба прийшла та й дивиться, а в гнізді сидить качечка. Баба й узяла її. Коли дивиться, а в неї крива ніжка. Забрали її дід з бабою додому. Дід зробив їй гніздо, вимостив, качечку нагодували, напоїли та й зосталася вона жити з ними. Жила вона з ними довго. Дід з бабою ходили по гриби, а качечка залишалася удома. Та одного разу, як вони прийшли з лісу, бачать, що в хаті прибрано, заметено, їсти наварено. Дід з бабою здивувались. Наступного разу все було так само, коли вони прийшли з лісу. На третій день дід і баба сказали, що йдуть до лісу, а самі сховалися біля їхньої криниці, щоб побачити, хто це все робить. Як дивляться, а із гніздечка вилазить качечка і перетворюється в красиву дівчину. Прибрала, замела в хаті, наварила їсти і перетворилася назад. І з того часу вона жила з ними, як рідна дочка.

Закопане золото

Мав тато трьох синів. Були вони дуже ліниві. Щоб їх прогодувати, тато працював, як віл, - чорнів від роботи, руки йому пухли, кров висікала з пальців, а сини ходили собі понад ріки, лісами, висиплялися у садку. Казав їм тато: - Сини мої, працюйте, бо тяжко вам буде, коли я вмру. А найстарший син говорить: - Ей, тату, працюй, поки можеш, а ми будемо працювати, як тебе не буде. - Та ти не вмієш нічого, - каже батько. - Я женюся - буде жінка працювати. Другий син говорить: - І я оженюся. А третій: - Я так само зроблю як і мої брати. Але тато працював-працював та й занедужав. Прийшли сини, питають: - Тату, ти вмираєш, а що нам лишаєш? А тато бідний був, але мав мудру голову, подумав і каже: - Діти, шукайте в землі золото. - А в якому місці ви закопали золото? - питають сини. - Оцього я вам не скажу, - відповідає батько. - Копайте город, оріть ниву, садіть, обробляйте, збирайте - там і золото знайдете. Полежав батько трохи та й помер. Прийшла зима, сини переїли все те, що батько настарав, а нового нічого не садили й не сіяли. На другу зиму голодують ліниві сини. Пішов найстарший брат пари шукати - вернувся з гарбузом, пішов середущий сватати дівчину - не пішла за нього, пішов і наймолодший - ніхто не хоче ледарів. Добули якось до весни, а навесні давай золото шукати. Перекопали весь город - не знайшли золота, засадили картоплею - вродилася їм файна картопля. Пішли ниву копати. Скопали ниву - нема золота, але посіяли яру пшеницю - вродилася пшениця така буйна, така здорова! Помолотили, відвезли зерно до млина, намололи муки, напекли хліба, посідали свій хліб їсти, а наймолодший брат говорить: - Ой, які ми, брати, дурні! Бачите? Золото уродилося. Добре нам тато казав, аби ми шукали в землі золото! Брати повставали з-за столу, засакали рукави поза лікті й узялися до роботи. Відтоді земля їм давала золото: родився хліб. Вони дбали, все мали, скоро поженилися. Разом з жінками сходилися й при столі говорили: - Якби-то наш мудрий батько тепер жив, то і нам би ліпше було.

Про неробу Юрка маминого синка

Мамин синок Юрко до двадцяти років і стеблинки не перервав. Добре їв, пив, гуляв, ходив по селу як пава, а батько зранку до ночі робив та в старому петеці ходив. Юрасика в селі прозивали пестюнкою, цуцликом і як кому прийшло на язик. Та батькове терпіння увірвалося, і він сказав: - Досить я робив на тебе, забирайся з хати, дармоїде! Іди робити, як другі людські діти. Мати плакала, але нічого не допомагало. Поклала своєму соколику в торбу солонини, бринзи, меду, білого хліба та й сказала: - Іди, синочку, та розум май, тяжкого не піднімай, низенько хребетик не згинай, холодочок не минай. В дорозі мамин синок одно думав: як би то добре жити і нічого не робити? Ішов він, ішов лісом та й вийшов на зелену поляну, бачить - на пні сидить дід з білою, як молоко, бородою. - Що ви робите, діду? - запитав Юрко гордовито. - Я, хлопче, ніколи не робив, не буду робити, а все добре жив і буду жити. - А як би й мені не роботи та добре жити? - Я тобі допоможу. Дам тобі одну вівцю. Коли тобі треба буде грошей, скажеш: «Овечко, потрясися». Вона потрясеться, а з-під хвоста посиплються гроші. Подякував Юрко і пішов. Зайшов у село, повернув у корчму і попросив їсти-пити. А як треба було платити сказав: «Овечко, потрясися». Овечка потряслася, і посипались гроші. Корчмар хитро посміхнувся, а коли гість заснув як убитий, підмінив вівцю. Юрко пробудився і погнав овечку додому. - Ну, як синку, скільки заробив грошей? - запитав батько.

- Мені не треба робити, я й так буду добре жити. Коли захочу - з цієї овечки гроші будуть падати, - відповів син і сказав: - Овечко, потрясися! Але овечка і хвостом не махнула. Батько взяв сина, відлупцював добре та й послав знову роботу шукати. Пішов він до діда і розказав, що трапилось з його овечкою. Тепер дід дав йому маленьку шкатулочку, якій треба сказати: «Шкатулочко, відкрийся!» - і з неї посиплються гроші. Повернув Юрко у корчму, і тут знову так вийшло, як з овечкою. Дома як не просив, щоб шкатулка відкрилася, а грошей чортма. Мати плакала, а батько взяв кочергу, та вигнав із хати сина. Прийшов він знову до діда й почав жалуватись, нарікати. Дід погладив бороду та й каже: - Даю тобі оцей маленький барабан. Коли тобі треба буде грошей, скажеш: «До танцю», а як буде доста - скажеш: «Із танцю». «Тепер я вже не дам обдурити себе корчмареві, наперед гроші підготовлю», - подумав Юрко. Вийшов із лісу і весело сказав: «До танцю». В ту хвилину з барабана вийшло десять легінів із ціпами та почали неробу молотити, куди попало. Він верещав, плакав, ледве потім вимовив: «Із танцю» - і легіні пропали, як під землю. Після цього Юрик проклинав діда всіма святими і чортами. - Не проклинай! Іди і того шахрая-корчмаря похрести, - почув він знайомий голос діда Нероба взяв барабан і пішов у корчму. Наївся, напився, крикнув: - «До танцю!» - і легіні взялися за корчмаря. Корчмар реве, стогне, а Юрик каже: - Віддай овечку і шкатулку. - Даю, даю, панночку, лиш не бийте. - Добре, - весело сказав Юрко і додав: - «Із танцю!» - і легіні зникли.

Віддав корчмар овечку і шкатулку і мамин синок, наспівуючи пішов додому. Не встиг переступити поріг, як похвалився: - Аж тепер я, мамо, буду добре жити і нічого не робити. - Слава богу, Юрцю, - сказала мати, а батько посміявся над сином. - Не смійся, бо битий будеш, - пригрозив син, а потім сказав: - Овечко, потрясися! А овечка й вухами не стриже. Він розсердився і закричав: - Шкатулко, відкрийся! Шкатулка стоїть, як камінь при дорозі. Батько і сестри почали реготати, а мати сльозами вмиватися. - Не регочіть, зараз будете плакати, - сказав син і промовив: - Із батьком, із сестрами до танцю. Увійшло десять легінів та давай періщити. Але не батька, не сестер, а сина і матір. Хто знає, як довго тривав би цей танець, якби в дверях не з'явився дідусь. Він махнув рукою, і легіні посідали, котрий куди. Дід сказав: - Не розумна мати, яка з малку не привчає дітей працювати. Нещасний той синок, що чекає грошей від овечок і шкатулок. Лиш той гроші буде мати, який любить працювати. Як ти кажеш, мати? - Ой, ой, йой, і я так кажу, дідусю. - А ти як кажеш, Юро? - Ох-ох-ох, і я так кажу, дідусю. Дід потряс бородою і зник, а за ним і легіні, і овечка, і шкатулка. Залишився тільки барабан. Юрко тиждень пролежав, а на другий - узявся за роботу. Допомагав батькові в господарстві, ходив робити в ліс, пускав по Тереблі бокори.

Чародійний барабан і донині береже чесний, працьовитий Юрко. Я недавно чув, як він закричав: «До танцю», - і бачив, як десять легінів ціпами учили любити працю одного молодого дармоїда.

Названий батько

Зосталися три брати сиротами - ні батька, ні неньки. І дома нема нічого - ні хазяйства, ні хати. Ото й пішли вони всі втрьох найматися. Аж іде дід старий-старий, борода біла. - Куди це ви, дітки, йдете? А вони кажуть: - Найматися. - Хіба у вас свого хазяйства нема? - Нема, - кажуть. - Якби до доброго чоловіка в найми попости, то ми б йому по правді робили, по щирості слухалися і за рідного батька його мали б. Тоді дід і каже: - Добре! Коли так, то будьте ви мені сини, а я вам батько. Слухайтесь мене, то я з вас людей пороблю, навчу, як жити, з правдою не розминаючись. Згодилися вони й пішли з тим дідом. Ідуть темними лісами, широкими полями. Ідуть та й ідуть, коли бачать, аж стоїть така хатка чепурна, біленька в вишневому садку, квітками обсаджена. Вибігає з хатки дівчина, така гарна, як та квіточка. Глянув на неї старший брат та й каже: - Коли б мені цю дівчину посватати, та ще щоб були в мене воли та корови! А дід-батько й каже: - Добре, ходім сватати! Буде тобі дівчина, будуть у тебе воли й корови. Живи щасливо, та тільки за правду не забувай! Ото вони й пішли сватати ту дівчину. Висватали її, відгуляли весілля. Вже старший брат хазяїном став і в тій хаті жити зостався.

Ідуть вони далі - вже втрьох. Коли знову стоїть хата гарна, а коло неї млин і ставочок, і дівчина гарна щось робить коло хати - така працьовита. То підстарший брат тільки глянув та й каже: - Коли б мені ту дівчину за себе взяти та ще щоб млин, і ставочок мені, то я б у млині сидів та й хліб мав би, поки мого й віку. А дід-батько й каже: - Добре, синку, так і буде! Зараз вони пішли в ту хату, посватали дівчину, уже підстарший брат до тієї дівчини в прийми пристає. Відгуляли весілля. Тоді й каже дід-батько: - Ну, синку, тепер живи щасливо, та гляди, за правду не забувай! Та й пішли собі вже вдвох: дід-батько та найменший син. Ідуть, коли бачать - хатка вбога стоїть, і дівчина виходить з хати, гарна дуже, як зірочка ясна, а вбога така, що лата на латі. То найменший брат і каже: - Коли б мені з цією дівчиною одружитись, то робили б ми, і хліб у нас був би, не забували б ми і про вбогих людей: і самі їли, і людей наділяли б. То дід-батько й каже: - Добре, синку, - так і буде. Гляди ж тільки правди не забувай! Оженив і цього сина та й пішов собі по світах. А три брати живуть. Старший брат так забагатів, що вже будинки собі помурував, червінці складає та тільки про те й думає, як би йому тих червінців найбільше постягати. А щоб убогому чоловікові запомогти, то того й не нагадуй - дуже скупий був. Підстарший брат теж забагатів. Стали за нього наймити робити, а сам він тільки лежить, їсть, п'є та порядок дає. Найменший так собі живе: коли що дома є, то й з людьми поділиться. Ото пішов дід-батько по світах. А тоді вертається - подивитися, як то його сини живуть та чи з правдою не розминаються. Приходить до найстаршого старцем убогим. Той ходить по двору. Він кланяється, каже: - Якби ваша ласка подати мені милостині! А той каже:

...