Формування педагогічного експерименту перевірки ефективності спроектованої моделі підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до фізичного виховання

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ ПЕРЕВІРКИ ЕФЕКТИВНОСТІ СПРОЕКТОВАНОЇ МОДЕЛІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ДО ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

кандидат педагогічних наук, доцент, начальник кафедри фізичної підготовки та особистої безпеки Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Анотація. В статті досліджувався формувальний етап педагогічного експерименту перевірки ефективності впровадження спроектованої автором моделі підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до фізичного виховання особового складу, яке відбувалося протягом 2010-2019 навчальних років, організація якого передбачала теоретико-аналітичний, констатувальний, підготовчий, формувальний і підсумковий етапи. Експериментальною базою дослідження були Національна академія державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Національна академія Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, курси підвищення кваліфікації при Адміністрації Державної прикордонної служби України. Поміж педагогічних методів використовували експеримент, а саме який передбачав констатувальний і формувальний етапи, де перший було організовано лонгітюдинальним методом, а також тестування (для встановлення особливостей вияву і зміни значень у показниках фізичних якостей) та спостереження (для контролю за точним виконанням тестових і експериментальних завдань, за реакцією організму на пропоновані фізичні навантаження).

Ключові слова: педагогічний експеримент, ефективність, модель підготовки майбутніх офіцерів, Державна прикордонна служба України.

Summary. At the present stage of development of the state in professional pedagogy, as well as the theory and methods of physical education, modernization of existing and designing of new educational technologies, methods for bringing their content in line with the challenges of today, world tendencies, demands of society and fuller realization of the great, but unused physical education reserve in the formation of the professional competence of future officers. The need for modernization is conditioned by a set of reasons leading to military action in the east of the country and the achievement of a certain state goal, namely to bring all military units, including Ukraine, into line with the standards of the North Atlantic Alliance, the armies of the European Union. Therefore in the article deals with the formation stage of the pedagogical experiment of checking the effectiveness of the implementation of the model of training of future officers-border guards for physical training of personnel designed by the author, which was carried out during 2010-2019 academic years, the organization of which envisaged theoretical-analytical, preparatory, formative and final stages. The pilot study base was the National Academy of State Border Guard Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytsky, the National Academy of Land Forces named after Hetman Petra Sagaidachnyk, advanced training courses at the Administration of the State Border Guard Service of Ukraine. Among the pedagogical methods, the experiment was used, namely, that provided for the establishment and formation stages, where the first was organized by the longitudinal method, as well as testing (for the establishment of the characteristics of the manifestation and changes in the values of the indicators of physical qualities) and observation (to monitor the exact performance of test and experimental tasks, by the body's response to the proposed physical activity). The prospect of further research is the introduction into practice of a specialized institution of higher education of an experimental methodology for the implementation of a model designed by the author for the preparation of future officers-border guards to the FS personnel to achieve a high positive result.

Постановка проблеми. Для висновку про ефективність будь-якої розробленої моделі, то вона повинна бути зреалізованою практично [1, с. 13; 2, с. 24; 3, с. 46]. Але результат реалізації значною мірою залежатиме від обраного способу [4, с. 45; 5, с. 56; 6, с. 34].

На сучасному етапі одним із таких способів, що є достатнім за ефективністю, -- це методика, яка передбачає наявність визначеного алгоритму реалізації пропонованого змісту на практиці [7, с. 11; 8, с. 23; 9, с. 76; 10, с. 67]. Це зумовлено тим, що алгоритмізація передбачає використання в навчальному процесі набору правил і приписів, котрі дозволяють найбільш раціонально і, що особливо важливо, -- гарантовано вирішувати завдання певного рівня [11, с. 21]. Гарантованість зумовлена тим, що у такому випадку суттєво зменшуються експромти педагога під час використання ним пропонованої методики.

Беручи до уваги все зазначене, методичним супроводом, яким забезпечували практичну реалізацію спроектованої моделі підготовки майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України (далі -- ДПСУ) до фізичного виховання особового складу, була відповідна методика. Основу такої методики становили положення і правила, які потрібно виконувати у визначеній послідовності.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Під час формулювання таких положень, згідно рекомендацій [12, с. 48-49], ураховували дані констатувального експерименту та інформацію фахівців із педагогіки [1, с. 20; 13, с. 24; 14, с. 44; 15, с. 48; 16, с. 87] та психології [17, с. 45; 18, с. 65, 19, с. 78; 20, с. 56] професійної освіти, а також фахівців із теорії і методики професійно-орієнованого фізичного виховання [21, с. 23; 22, с. 49; 23, с. 34; 24, с. 57], а також вікової і спортивної фізіології [25, с. 87; 26, с. 123; 27, с. 144; 28, с. 98], психології фізичного виховання і спорту [29, с. 45].

Рекомендації стосувалися, передусім ефективних підходів, засобів, методів, методичних прийомів в організації, формуванні та застосуванні на практиці змісту, спрямованого на формування в майбутніх офіцерів ДПСУ готовності до фізичного виховання особового складу та який реалізовувався у визначених формах фізичної активності під час навчання цих майбутніх офіцерів в спеціалізованому закладі вищої освіти (далі -- ЗВО). Для більш зручного користування визначеними положеннями, їх віднесли до одного з напрямків, за якими здійснює свою професійну діяльність викладач фізичного виховання.

Метою статті являється обґрунтування формувального етапу педагогічного експерименту перевірки ефективності впровадження спроектованої автором моделі щодо підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до фізичного виховання особового складу, результати якого враховуватимуться у практичній діяльності та сприятимуть формуванню на необхідному рівні готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до означеного виду професійної діяльності в підпорядкованому підрозділі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Провідна ідея дослідження полягала у тому, щоб забезпечити успішне вирішення офіцерами ДПСУ завдання професійного змісту, яке передбачає фізичне виховання (далі -- ФВ) особового складу, що досягається реалізацією адекватної підготовки в спеціалізованому закладі вищої освіти під час реалізації визначених форм фізичної активності.

Експериментально-дослідна перевірка висунутої загальної ідеї здійснювалася шляхом проведення педагогічного експерименту, який включав констатувальний і формувальний етапи.

Формувальний етап педагогічного експерименту передбачав встановлення ефективності спроектованої моделі підготовки майбутніх офіцерів до ФВ при використанні розробленої методики її реалізації у практичній діяльності для досягнення поставленої мети.

Зазначене позначили як експериментальну розробку. Під час її реалізації встановлювали результати, пов'язані із досягненням кожним випускником спеціалізованого ЗВО індивідуально максимального рівня теоретичної, методичної, фізичної підготовленості та сформованості внутрішнього типу мотивації до фізичного виховання особового складу під час професійної діяльності у підпорядкованому підрозділі.

Ефективність експериментальної розробки визначали за результатами порівняння між собою емпіричних даних, одержаних у дослідних групах наприкінці педагогічного експерименту. Це були дані, відзначені раніше та які відображали рівень досягнень майбутніх офіцерів ДПСУ у теоретичній, методичній, фізичній підготовленості, а також за станом сформованості в них внутрішнього типу мотивації до фізичного виховання особового складу під час професійної діяльності у підпорядкованому підрозділі.

При цьому, теоретичну підготовленість оцінювали, використовуючи дані випускників двох навчальних потоків, тобто формувальний етап педагогічного експерименту відбувався протягом двох навчальних років (перший і другий періоди експерименту). Для оцінювання теоретичної підготовленості використовували запропонований спроектованою моделлю критерій, а саме стан сформованості когнітивного компонента готовності майбутніх офіцерів. У зв'язку з цим відзначали, що показником такого компонента були результати, одержані всіма майбутніми офіцерами ДПСУ за виконання завдання теоретичної складової державного випускного іспиту з фізичного виховання. Тобто, при визначені ефективності експериментальної розробки за показниками когнітивного компонента використовували дані, одержані наприкінці педагогічного експерименту.

Відзначали також досить велику кількість таких даних, а саме 958 майбутніх офіцерів ДПСУ, оскільки оцінювання теоретичної складової державного випускного іспиту з ФВ обов'язкове для всіх випускників спеціалізованого ЗВО.

Методичну підготовленість вивчали за даними, одержаними в дослідних групах на початку і наприкінці педагогічного експерименту. У зв'язку з необов'язковим характером цих даних при оцінюванні результатів начального процесу в спеціалізованому ЗВО, та певною мірою в зв'язку зі складністю їх одержання, кількість задіяних в аналізі даних була значно меншою, ніж при вивченні теоретичної підготовленості. Але при цьому, використана кількість даних, а саме одержаних у 40 майбутніх офіцерів експериментальної групи (далі -- ЕГ) та 40 майбутніх офіцерів контрольної групи (далі -- КГ), згідно інформації спеціальної літератури [30, с. 187; 12, с. 156] була достатньою для формулювання об'єктивних висновків.

Що стосується використаних критерію і показників, то у першому випадку таким був процесуальний компонент готовності майбутніх офіцерів, у другому -- стан розвитку в них комунікативних та організаційних здібностей. За відсутності можливості зреалізувати формувальний етап педагогічного експерименту протягом усього чотирирічного періоду навчання майбутніх офіцерів ДПСУ в спеціалізованому ЗВО, стан сформованості процесуального компонента готовності у дослідних групах ЕГ та КГ визначали двічі, а саме на початку і наприкінці навчального року.

Задля цього були використані ті самі анкети, що і під час педагогічного експерименту, зреалізованого в ході констатувального етапу дослідницької діяльності.

Фізичну підготовленість майбутніх офіцерів ДПСУ вивчали за показниками тих самих 80 майбутніх офіцерів ДПСУ, яких було задіяно при вивченні стану методичної підготовленості наприкінці навчання в спеціалізованому ЗВО. При цьому, в якості показників використовували результати, що в дослідних групах демонстрували майбутні офіцери на початку та наприкінці педагогічного експерименту при виконанні визначених вправ. Такими були вправи, рекомендовані спеціальними документальними матеріалами [31, с. 144; 32, с. 36]: вправа #1, вправа #6, вправа #10, вправа #14, вправа #15, вправа #16, вправа #22 та вправа #26.

Сформованість у майбутніх офіцерів ДПСУ мотивації внутрішнього типу до ФВ особового складу вивчали за таким самим показником, що під час реалізації нами констатувального етапу педагогічного експерименту. Тут цей показник був основою мотиваційно-ціннісного компоненту готовності майбутніх офіцерів ДПСУ до фізичного виховання особового складу та розглядався як один із провідних чинників у досягненні визна

ченої мети. Сформованість мотивації майбутніх офіцерів вивчали, використовуючи опитуваль- ник, апробований нами під час констатувально- го етапу педагогічного експерименту. Необхідні дані одержували у тих самих 80 майбутніх офіцерів ДПСУ, які брали участь в дослідженні, спрямованому на встановлення методичної та фізичної підготовленості.

Що стосується використаних методів математичної статистики, то передусім відзначимо такі, що дозволяли порівняти між собою дві середні, у тому числі представлені у відсотках. Для цього враховували рекомендації спеціальної літератури [12, с. 45; 33, с. 176] про таке: необхідність використання коефіцієнта О та його помилки (ш_л%); інтерпретація значень виходить з того, що у випадку розбіжності таких двох середніх у межах 1,52-2 разів, середні значення відрізняються суттєво, щонайменше на рівні а=0,05 (р <0,05).

Висновки і пропозиції. В статті досліджувався формувальний етап педагогічного експерименту перевірки ефективності впровадження спроектованої автором моделі підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до фізичного виховання особового складу, яке здійснювалось протягом 2010-2019 навчальних років.

Перспективою подальших досліджень являється упровадження в практику спеціалізованого ЗВО експериментальної методики з реалізації спроектованої автором моделі підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до ФВ особового складу для досягнення позитивного результату.

Список літератури: