Науково-педагогічна діяльність академіка А.Д. Коваленка

Размещено на http://www.allbest.ru/

коваленко педагог професор механіка

Стаття з теми:

Науково-педагогічна діяльність академіка А.Д. Коваленка

Булгаков Ю.В., кандидат історичних наук, науковий співробітник, Інститут архівознавства Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (Київ, Україна)

Досліджено науково-педагогічну діяльність видатного українського вченого у галузі механіки, спеціаліста з теорії пружності і термопружності, доктора технічних наук, професора, академіка АН УРСР Анатолія Дмитровича Коваленка (1905-1973). Висвітлено шлях професійного становлення вченого як педагога починаючи з часу його навчання на механічному факультеті КПІ, в періоди роботи викладачем школи фабрично-заводського учнівства, фабрично-заводських технічних курсів і Вищого технічного навчального закладу заводу ім. О. О. Косякова (м. Рошаль Московської області), асистентом при кафедрі парових двигунів, асистентом та доцентом кафедри теоретичної теплотехніки КІІ, доцентом кафедри парових двигунів, доцентом та професором кафедри опору матеріалів КПІ, завідувачем та професором кафедри теорії пружності КДУ ім. Т. Г. Шевченка.

Ключові слова: документ, Інститут архівознавства НБУВ, історія науки, механіка, КПІ, КДУ ім. Т. Г. Шевченка, НАН України, А. Д. Коваленко.

The scientific-pedagogical activity of the outstanding Ukrainian scientist in the field of mechanics, specialist on the theory of elasticity and thermosetting, doctor of technical sciences, professor Academician of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR Anatoly Dmitrievich Kovalenko (1905-1973) was researched. The path of professional formation of a scientist as a pedagogue from the time of his studies at the mechanical faculty of the KPI, during periods of work of the teacher of the school of factory and factory discipleship, factory technical courses and the higher technical educational institution of the plant named after O. Kosyakova (city Roshal of the Moscow region), assistant at the department of steam engines, assistant and docent of the department of theoretical heat engineering, KII, docent of the department of steam engines, docent and professor of the resistance department of KPI, head and professor of the department of elasticity theory of KSU named after T. H. Shevchenko.

Keywords: document, Institute of Archival Studies of VNLU, history of science, mechanics, KPI, KSU named after T. H. Shevchenko, NAS of Ukraine, A. D. Kovalenko.

Важливою складовою професійної діяльності науковця є якомога ширше залучення результатів проведених досліджень до науково-інформаційного простору. Можна виділити три основні напрямки діяльності у цій площині, які різняться ступенем взаємодії вченого з науковою спільнотою. Перший напрямок полягає у підготовці та публікації наукових праць, розрахованих на зацікавлену читацьку аудиторію спеціалістів. Другий передбачає апробацію результатів досліджень під час наукових форумів у вигляді представлення наукових доповідей, що забезпечує безпосередній контакт доповідача зі слухачами. До третього напрямку, який передусім забезпечує науково-інформаційний обмін по вертикалі, тобто між різними поколіннями спеціалістів, відноситься науково-педагогічна діяльність вченого.

До плеяди видатних вчених України, які поряд з науково-дослідною діяльністю у структурі НАН України проводили плідну науково-педагогічну діяльність, належить постать видатного українського вченого у галузі механіки, спеціаліста з теорії пружності і термопружності, доктора технічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки, лауреата Державної премії УРСР, академіка АН УРСР Анатолія Дмитровича Коваленка (1905-1973).

Питання та окремі факти педагогічної діяльності А. Д. Коваленка було висвітлено у низці публікацій вітчизняних вчених-колег та сучасників подій - Г С. Писаренка [19] та Ю. М. Шевченка [20; 21]. Прізвище вченого згадується також у статті О. Р Купчика у контексті налагодження міжнародних наукових зв'язків Київського державного університету ім. Т Г Шевченка (далі - КДУ ім. Т Г Шевченка) (1943-1964 рр.) [18, с. 24]. На сучасному етапі постало завдання переосмислення та доповнення знань про діяльність А. Д. Коваленка на педагогічній ниві у зв'язку із залученням до наукового обігу масиву документальної спадщини вченого.

Зокрема, у другій частині збірника документів «Історія Національної академії наук України. 1956-1960» (2016) представлено регенти протоколів засідань Президії АН УРСР, на яких серед інших розглядались питання про надання дозволу А. Д. Коваленку займатися викладацькою діяльністю [22, с. 377, 475]. У 2017 р. в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі - ІА НБУВ) було завершено наукове описування особового фонду А. Д. Коваленка (№102), у документах якого висвітлюються факти його життя та науково-педагогічної діяльності. Загальна хронологічна канва діяльності А. Д. Коваленка викладена у його трудовому списку [4], трудовій книжці [12] та автобіографічному записнику [16], відомості про здобуття вищої освіти - у його заліковій книжці [6] та свідоцтві про закінчення Київського політехнічного інституту (далі - КПІ) [11], спогадах вченого [7, арк. 148]. У фонді представлено документи про навчання А. Д. Коваленка в аспірантурі [8; 10, арк. 6], присвоєння йому наукових ступенів та вчених звань [13; 14; 15], а також про заохочення та відзначення його здобутків на науково-педагогічній ниві [5; 9]. Аналіз цих документів у поєднанні з працями попередників дозволив по новому поглянути на педагогічну діяльність вченого з позицій новітньої методології історичного дослідження.

Вперше залучення А. Д. Коваленка до педагогічної діяльності відбулося ще під час здобуття ним вищої освіти. Достеменно відомо, що він упродовж 1922-1929 рр. навчався на механічному факультеті КПІ [11, арк. 1]. Матрикул (залікова книжка) А. Д. Коваленка дає уявлення про його успіхи у засвоєнні навчальної програми [6, арк. 2зв-11]. Сам Анатолій Дмитрович згадував про своїх викладачів у КПІ: «Вспоминаю своих учителей - профессоров КПИ, которые своими прекрасными лекциями дали мне хорошую теоретическую подготовку (анализ и аналитическая геометрия - Букреев, теоретическая и аналитическая механіка Котельников, сопротивление материалов Симинский, прикладная механика (теория машин и механизмов) - Шульц, термодинамика - Усенко, паровые машины и турбины - Жирицкий, топливо[,] топки и котельные установки - Ступин» [7, арк. 148]. З особою професора Г. С. Жирицького був пов'язаний перший досвід А. Д. Коваленка на викладацькій ниві. Адже А. Д. Коваленко разом з С. В. Серенсеном займались стенографуванням лекцій професора Г. С. Жирицького з парових машин. У 1928 р. лекції було видано окремою книгою під назвою «Парові машини» [19, с. 6].

В автобіографії А. Д. Коваленко вказав, що після закінчення Київського політехнічного інституту його було направлено на завод ім. О. О. Косякова (м. Рошаль Московської області) [16, арк. 71-71зв]. На період 1929-1935 рр. припала робота А. Д. Коваленка на посадах інженера-конструктора кошторисно-конструкторського бюро, помічника завідувача електричного відділу (1929), завідувача бюро головного механіка (19291930), заступника та т. в.о. головного механіка (1930-1931), головного механіка (1931-1932), начальника енергетичного відділу заводу (19321935), що підтверджено записами у трудовому списку вченого [4, арк. 4зв-5]. А. Д. Коваленко упродовж 1930-1934 рр. проводив на заводі окрім організаційної ще й педагогічну роботу - був позаштатним викладачем школи фабрично-заводського учнівства, фабрично-заводських технічних курсів і Вищого технічного навчального закладу при заводі, де викладав технічну механіку, машинознавство, електротехніку, вищу математику та фізику. За якісне проведення занять вченого було нагороджено книгами. Про це заводом ім. О. О. Косякова А. Д. Коваленку було видано окрему довідку, представлену у фонді вченого [9, арк. 1].

У 1935 р. А. Д. Коваленко був направлений до аспірантури Київського індустріального інституту (далі - КІІ). У розпорядженні по Головному управлінні навчальних закладів Народного комісаріату важкої промисловості СРСР вказано, що його було зараховано аспірантом за спеціальністю «теплоенергетика», та призначено його керівником професора І. Т. Швеця (1901-1983) (академік АН УРСР з 1950 р.) [8, арк. 1]. У трудовому списку вченого зазначено, що його було зараховано аспірантом кафедри теплоенергетики [4, арк. 8зв-9].

За даними автобіографії А. Д. Коваленка, аспірантуру він закінчив достроково, як раз у рік відновлення Теплотехнічного факультету в КІІ (1938), захистивши дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук на тему «Исследование напряжений в колесах турбомашин». Тут же вчений у якості логічного продовження викладу своєї біографії навів інформацію про затвердження у вченому званні доцента, про роботу на посадах асистента та доцента КІІ, передумовами чого як раз були успішна підготовка та захист дисертації. Поряд з цим, А. Д. Коваленко вказав на той факт, що ще під час навчання в аспірантурі у 1936 р. розпочав займатися науковою роботою на академічній ниві - в Інституті будівельної механіки АН УРСР [16, арк. 71зв].

Перебуваючи в аспірантурі А. Д. Коваленко на якісно новому рівні продовжив педагогічну діяльність, започатковану на заводі ім. О. О. Косякова. У довідці, виданій кафедрою парових двигунів, вказано що він з 1 вересня 1935 р. до 1 вересня 1938 р. був асистентом при кафедрі та проводив заняття зі студентами [10, арк. 6]. У трудовій книжці вченого зафіксовано його затвердження на посадах штатного асистента (1938-1939) та доцента кафедри теоретичної теплотехніки (1939-1941) [12, арк. 2зв-3]. У 1939 р. А. Д. Коваленку присвоєно вчене звання доцента по кафедрі «теплосилові установки та парові двигуни» [13, арк. 4].

У 1940 р. деканом Теплотехнічного факультету було призначено професора М. О. Кічигіна. За планом розвитку факультету на кінець 1941 р. передбачалося створення ще трьох профілюючих кафедр з відповідними навчально-науковими лабораторіями, кабінетами, розширення контингенту студентів. Факультет мав стати одним з найбільших підрозділів КІІ. Але, із початком німецько-радянської війни, цим планам не судилося бути здійсненими. У липні-серпні 1941 р. факультет у складі КІІ був евакуйований в м. Ташкент, де увійшов до складу енергетичного факультету Середньоазіатського індустріального інституту [3, с. 404]. Тож шляхи А. Д. Коваленка та КІІ на період евакуації розійшлися, оскільки він виїхав разом з Інститутом будівельної механіки АН УРСР до Уфи.

Варто відзначити, що через півроку після повернення з евакуації А. Д. Коваленко відновив педагогічну діяльність. У трудовій книжці зафіксовано, що з 1 жовтня 1944 р. його було зараховано на 0,5 ставки доцентом кафедри парових двигунів КПІ. У 1946 р. він отримав повну ставку доцента кафедри опору матеріалів, однак у 1948 р. переведений на 0,5 ставки. На цій же кафедрі вчений упродовж квітня-серпня 1949 р. обіймав посаду професора [12, арк. 4зв-5].

Кар'єрному просуванню вченого сприяло те, що він завершив підготовку дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук на тему «Растяжение и изгиб дисков симметричного и несимметричного профиля» та захистив її в Київському політехнічному інституті у 1945 р. Протокол засідання вченої ради представлено в особовій справі вченого [1, арк. 19]. Диплом доктора наук вчений отримав у 1947 р. [14, арк. 2-3]. У 1949 р. А. Д. Коваленка було затверджено у вченому званні професора за спеціальністю «опір матеріалів і теорія пружності». В тому ж році він отримав атестат професора [15, арк. 1-2].

А. Д. Коваленко в автобіографії торкнувся змісту своєї педагогічної діяльності в КІІ та КПІ періодів 1938-1941 рр. та 1944-1949 рр., вказавши, що читав лекції з теплотехніки, термодинаміки, машинознавства і з опору матеріалів [16, арк. 73]. Результати науково-організаційної та педагогічної діяльності А. Д. Коваленка сприяли післявоєнному відновленню машинобудівних підприємств Києва і були відзначені у 1947 р. почесною грамотою Київського обласного відділення Всесоюзного наукового інженерно-технічного товариства машинобудівників [5, арк. 2].

Новий етап науково-педагогічної діяльності А. Д. Коваленка розпочався у вересні 1949 р. у зв'язку з його переходом з КПІ до КДУ ім. Т Г Шевченка, де він очолив кафедру теорії пружності, що зафіксовано у трудовому списку вченого. Однак, з лютого 1950 р. А. Д. Коваленка було переведено на 0,5 ставки [12, арк. 5зв-6]. Окремі аспекти педагогічної діяльності А. Д. Коваленка в КДУ ім. Т Г. Шевченка окреслено Ю. М. Шевченком. У 1957 р. вчений ініціював створення в університеті лабораторії фотопружності. Кафедра теорії пружності вела під керівництвом А. Д. Коваленка дослідження за трьома основними напрямками: розвиток

поляризаційно-оптичного методу дослідження напружень і вивчення напруженого стану елементів машин; дослідження осесиметричних квазілінійних задач теплопровідності і термопружності на ЕОМ; дослідження динамічних задач термопружності і термов'язкопружності з урахуванням взаємного впливу полів деформацій і температур. А. Д. Коваленко читав в університеті лекції з теорії пружності, теорії пластин і оболонок і з термопружності. Багато хто з випускників КДУ ім. Т Г Шевченка, які слухали лекції Анатолія Дмитровича, згодом влаштувались на роботу в Інститут будівельної механіки АН УРСР під його безпосереднім керівництвом [21, с. 8].

До сказаного можна додати, що одним з основних напрямків діяльності А. Д. Коваленка в КДУ ім. Т. Г. Шевченка було наукове керівництво дипломними роботами студентів-випускників механіко-математичного факультету, що, поряд з підготовкою кадрів вищої кваліфікації, стало важливою складовою формування наукової школи вченого. Упродовж досліджуваного періоду 19491959 рр. під керівництвом А. Д. Коваленка було підготовлено 36 дипломних робіт [16, арк. 49-50]. Загалом же список дипломних робіт, підготовлених під науковим керівництвом А. Д. Коваленка нараховує 62 позиції [16, арк. 51].

У період роботи А. Д. Коваленка на посаді в.о. директора та директора Інституту механіки АН УРСР (1959-1965), науковець продовжував педагогічну діяльність у КДУ ім. Т Г. Шевченка. За автобіографією вченого, у 1960 р. він пішов з посади завідувача кафедри теорії пружності, залишившись професором цієї кафедри з погодинною оплатою [2, арк. 19]. Цей факт відстежується і за відповідними протоколами засідань Президії АН УРСР. Так, якщо у 1959-1960 навчальному році А. Д. Коваленку було дозволено працювати у Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка за сумісництвом на пів-ставки, то у 1960-1961 навчальному році - лише прочитати окремі спецкурси та керувати аспірантами і дипломантами на умовах погодинної оплати [22, с. 377, 475]. За підсумками науково-педагогічної діяльності А. Д. Коваленка у 1965 р. побачила світ монографія «Введение в термоупругость», підготовлена на основі спецкурсу, розробленого вченим для студентів механіко-математичного факультету університету [17, с. 3].

За спогадами Ю. М. Шевченка, одного з безпосередніх учнів А. Д. Коваленка, в останні роки життя вченим були написані чудові навчальні посібники для студентів механіко-математичних факультетів університетів - «Термоупругость пластин и оболочек» (1971) і «Термоупругость» (видана після смерті вченого, у 1975 р.), за якими навчалося не одне покоління студентів [21, с. 15-16].

Плідна науково-педагогічна діяльність А. Д. Коваленка послугувала одним з основних факторів для формування в Україні наукової школи з термомеханіки деформівного твердого тіла. За нашими підрахунками, до школи А. Д. Коваленка належать 94 особи. При чому 62 особи (дві третини) підготували дипломні роботи під науковим керівництвом вченого у Київському державному університеті ім. Т Г Шевченка. 15 науковців продовжили співпрацю з А. Д. Коваленком при підготовці кандидатських дисертацій. Троє вчених, а саме В. Т Грінченко, О. І. Мотовиловець та Ю. М. Шевченко, розпочавши співпрацю з Д. Коваленком ще під час підготовки дипломних робіт, продовжили її на ґрунті підготовки кандидатських та докторських дисертацій.

В результаті аналізу біографічних відомостей дипломників А. Д. Коваленка вдалося встановити, що загалом 18 з них плідно продовжили наукову діяльність, отримали наукові ступені, вчені звання, окремі були обрані до складу АН УРСР. Так, було обрано до складу академіків АН УРСР В. М. Гейця, Т. Грінченка та Ю. М. Шевченка. Вчене звання професора було присвоєно А. Т Василенку, В. Г. Карнаухову, Г. М. Комарову, В. І. Савченку та Д. Шарапову; доцента - О. О. Кільчинському та В. І. Тюпті. Докторські дисертації захистили Ф. Киричок, М. К. Кучер та О. І. Мотовиловець; кандидатські - О. І. Борисюк, В. Т Корнієнко, Н. О. Лобкова, В. В. Піскун та І. В. Прохоренко.

Список використаних джерел

1. Архів Президії НАН України, Особова справа академіка АН УРСР Коваленка Анатолія Дмитровича, Т. 1.

2. Архів Президії НАН України, Особова справа академіка АН УРСР Коваленка Анатолія Дмитровича, Т.2.

3. Зеркалов, ДВ., 2012. `НТУУ «КПІ». Минуле і сьогодення. Монографія', Основа, Київ.

4. ІА НБУВ, Ф.102, Оп.2, Спр.1.

5. ІА НБУВ, Ф.102, Оп.2, Спр.11.

6. ІА НБУВ, Ф.102, Оп.2, Спр.2.

7. ІА НБУВ, Ф.102, Оп.2, Спр.30.

8. ІА НБУВ, Ф.102, Оп.2, Спр.5.

9. ІА НБУВ, Ф.102, Оп.2, Спр.7.

10. ІА НБУВ, Ф.102, Оп.2, Спр.9.

11. ІА НБУВ, Ф.102, Оп.4, Спр.20.

12. ІА НБУВ, Ф.102, Оп.4, Спр.21.

13. ІА НБУВ, Ф.102, Оп.4, Спр.22.

14. ІА НБУВ, Ф.102, Оп.4, Спр.26.

15. ІА НБУВ, Ф.102, Оп.4, Спр.32.

16. ІА НБУВ, Ф.102, Оп.4, Спр.46а.

17. Коваленко, АД., 1965. `Введение в термоупругость', Наукова думка, Киев. Купчик, О., 2014.

18. `Міжнародні наукові зв'язки Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (19431964 рр.)', Вісн. Київ. нац. Ун-ту ім. Тараса Шевченка. Історія, Вип.4 (122), с. 23-24.

19. Писаренко, ГС., 1993. `Сергей Владимирович Серенсен', Наукова думка, Киев.

20. Шевченко, ЮН., 2005. `О жизни и научно-педагогической деятельности академика НАН Украины А. Д. Коваленко',

21. Прикладная механика, 41, №9, с.5-15.

22. Шевченко, ЮН. (вступ. ст. и указ. печат. раб.), 1980.

23. `Анатолий Дмитриевич Коваленко', Наукова думка, Киев.

24. Яременко, ЛМ., Індиченко, ГВ., Старовойт, СВ., 2016.

25. `Історія Національної академії наук України. 1956-1960. Ч.2.

26. Arkhiv Prezydiyi NAN Ukrayiny, Osobova sprava akademika AN URSR Kovalenka Anatoliya Dmytrovycha, T.1.

27. Arkhiv Prezydiyi NAN Ukrayiny, Osobova sprava akademika AN URSR Kovalenka Anatoliya Dmytrovycha, T.2.

28. Zerkalov, DV., 2012. `NTUU «KPI». Mynule i s'ohodennya. Monohrafiya (NTUU «KPI». Past and present. Monograph)', Osnova, Kyiv.

29. IA NBUV, F. 102, Op.2, Spr.1.

30. IA NBUV, F. 102, Op.2, Spr.11.

31. IA NBUV, F.102, Op.2, Spr.2.

32. IA NBUV, F.102, Op.2, Spr.30.

33. IA NBUV, F.102, Op.2, Spr.5.

34. IA NBUV, F.102, Op.2, Spr.7.

35. IA NBUV, F.102, Op.2, Spr.9.

36. IA NBUV, F.102, Op.4, Spr.20.

37. IA NBUV, F.102, Op.4, Spr.21.

38. IA NBUV, F.102, Op.4, Spr.22.

39. IA NBUV, F.102, Op.4, Spr.26.

40. IA NBUV, F.102, Op.4, Spr.32.

41. IA NBUV, F.102, Op.4, Spr.46a.

42. Kovalenko, AD., 1965. `Vvedeniye v termoupruhost' (Introduction to thermoelasticity)', Naukova dumka, Kiev.

43. Kupchik, O., 2014. `Mizhnarodni naukovi zv'iazky kyivskoho derzhavnoho universytetu im. T. H. Shevchenka (1943-1964 rr.) (International academic ties of Kyiv state Taras Shevchenko university in 1943-1964)', Visn. Kyiv nats. un--tu im. Tarasa Shevchenka. Istoriia, 4, p.23-24.

44. Pisarenko, GS., 1993. `Sergey Vladimirovich Serensen', Naukova dumka, Kiev.

45. Shevchenko, YuN., 2005. `O zhizni i nauchno-pedagogi- cheskoy deyatel'nosti akademika NAN Ukrainy A. D. Kovalenko (On the life and scientific and pedagogical activity of Academician of the National Academy of Sciences of Ukraine A. D. Kovalenko)', Prikladnaya mekhanika, 41, No.9, p.5-15.

46. Shevchenko, YuN. (introductory article and index of printed works), 1980. `Anatoly Dmitrievich Kovalenko', Naukova dumka, Kiev.

47. Yaremenko, LM., Indychenko, HV., Starovoyt, SV., 2016. `Istoriya Natsional'noyi akademiyi nauk Ukrayiny. 1956-1960. Pt.2. Dodatky (History of The National Academy of Sciences of Ukraine. 1956-1960. Part 2. Additions)', Kyiv.

Размещено на Allbest.ru