Організації самостійної роботи студентів технічних закладів вищої освіти у процесі навчання іноземної мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

студент освіта самостійний мова

Стаття з теми:

Організації самостійної роботи студентів технічних закладів вищої освіти у процесі навчання іноземної мови

Тетяна Картель

Стаття присвячена висвітленню способів вдосконалення самостійної роботи у процесі організації професійної підготовки студентів технічних закладів вищої освіти. Аналізується специфіка технології модульного навчання студентів іноземної мови за професійним спрямуванням. Розкрито методи організації самостійної роботи студентів на заняттях з іноземної мови, спрямованих на формування їхньої іншомовної комунікативної компетентності як майбутніх фахівців. Особливої уваги приділено конкретизації засобів активізації самостійної роботи під час навчання студентів іноземної мови за професійним спрямуванням.

Ключові слова: навчання студентів іноземної мови, професійна підготовка, самостійна робота, іншомовна компетентність, технології модульного навчання.

Постановка проблеми

Трансформація дидактичної логіки сучасного освітнього процесу у технічних закладах вищої освіти з традиційного формату «научіння» в площину інтенсифікації форм самостійної пізнавальної та науково-дослідницької діяльності студентів передбачає перехід від застарілих до інноваційних моделей організації їхньої фахової підготовки1. Мається на увазі, що в умовах перспективного розвитку європейського освітнього простору, до якого намагаються долучитися провідні вітчизняні технічні університети й академії, самостійний дослідницький пошук студентів, а не викладання в формі інформаційної або оглядової лекцій, має стати провідним механізмом здобуття ними вищої професійної освіти.

В означеному контексті оновлення форм і методів самостійної роботи студентів з іноземної мови за професійним спрямуванням постає однією з найгостріших проблем сучасної теорії та практики університетської іншомовної освіти. Саме самостійна робота сприяє вибудовуванню індивідуальних траєкторій саморуху майбутніх фахівців як потенційних співрозмовників із зарубіжними партнерами в навчальному процесі й дозволяє формувати їх іншомовну комунікативну компетентність та міжкультурну толерантність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науково-педагогічний та викладацький склад провідних вітчизняних технічних закладів вищої освіти впродовж їх історії функціонування завжди приділяв особливу увагу розвитку пізнавальної активності й інтелектуально-дослідницьких здібностей студентів, інноватизації змісту, форм і методів їхньої самостійної роботи з фахових, загальнопрофесійних та суспільно-гуманітарних дисциплін. Оновлення способів організації та керування самостійною роботою студентів природничих та технічних спеціальностей у процесі вивчення іноземної мови стало предметом дидактичних розвідок А. Корсун, Л. Конопленко, Т. Павлової, Н. Саєнко, Н. Трубнікова.

Натомість, означені аспекти цієї проблеми вимагають подальшого вивчення, оскільки не повною мірою висвітлені наступні питання:

яким чином оптимізувати зміст, методи та форми організації самостійної роботи студентів упродовж навчання студентів іноземної мови професійного спрямування, щоб забезпечити її творчий і продуктивний характер?

як практично здійснювати розвиток навичок самостійної роботи, що сприяють формуванню іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців, що навчаються у вищих технічних навчальних закладах.

З огляду на це, метою статті є висвітлення складових технології організації самостійної роботи майбутніх фахівців, що навчаються у вищих технічних навчальних закладах, щодо набуття ними іншомовної комунікативної компетенції у процесі професійно зорієнтованої мовної підготовки.

Виклад основного матеріалу

Самостійна пізнавальна й дослідницька діяльність майбутніх фахівців, що навчаються у вищих технічних навчальних закладах, є найважливішим компонентом навчального процесу на сучасному етапі його розвитку. Крім того, вони є складовими інноваційних освітніх технологій, які орієнтовані, у першу чергу, на розвиток креативності студентів при вирішенні різних завдань засобами досліджуваної мови, а також формування професійної й іншомовної комунікативної компетентності, культури їх іншомовного спілкування.

Формування іншомовної компетентності майбутніх фахівців у процесі організації їх самостійної роботи, за нашими спостереженнями, проведеними на базі вищих технічних навчальних закладів, стримується цілим рядом суперечностей між:

зростаючими потребами інформаційного суспільства у фахівцях, які вільно володіють іноземними мовами, та недостатнім рівнем іншомовної освіти випускників технічного профілю підготовки;

потужними можливостями навчального курсу з іноземної мови й їх несистемним використанням в освітній діяльності внзу;

вимогою до високого рівня самостійності студента в навчальній діяльності з іноземної мови і її фактичною нерозвиненістю на момент вступу студентів у заклади вищої освіти;

наявністю різних видів і форм диференціації навчання в дидактиці вищої школи й фрагментарністю їх застосування у процесі організації самостійної роботи з іноземних мов.

Суттєво, що поняття «самостійна робота» в діяльності викладачів іноземної мови не отримало єдиного тлумачення й визначається по-різному, як:

індивідуальний спосіб відкриття нових знань та їх адекватного використання під час іншомовного спілкування (Л. Г олубенко);

пошуково-дослідницька діяльність, що сприяє розвитку інтелектуально-розумового потенціалу особистості (М. Князян);

сукупність різноманітних способів пізнавальної діяльності студентів у позааудиторний час без безпосереднього педагогічного керівництва (Р. Нізамов);

форма розвитку інтелектуально-творчих здібностей студентів (О. Прохорова, С. Шандрук).

Серед чинників, які знижують продуктивність самостійної роботи студентів, було означено:

слабку орієнтованість традиційної системи навчання на індивідуалізацію й особистісний зріст студентів як суб'єктів навчальної та професійної діяльності;

відсутність адекватних способів врахування їх потенційних можливостей та індивідуально-психологічних особливостей;

брак методик діагностики та тренування навичок самостійної діяльності студентів з опанування іноземних мов.

В межах нашого дослідження самостійна робота студентів в контексті вивчення іноземної мови розуміється як багатовимірне педагогічне явище, що є провідною складовою цілісного освітнього процесу та способом самоорганізації освітньої діяльності, що характеризується зростаючою внутрішньою вмотивованістю та активністю майбутніх фахівців, результатом якої є їх готовність до творчої самореалізації в сфері професійної комунікації та іншомовного спілкування.

Суттєво, що в умовах інноватизації змісту і форм діяльності технічних закладів компетентнісний підхід проголошується однією з важливих концептуальних засад професійної та, зокрема, іншомовної освіти студентів . Це означає поступову переорієнтацію домінуючої - знаннєво-когнітивної освітньої парадигми на нові - студентоцентровану й культурологічну парадигми, в межах яких великого значення надається становленню полікультурної особистості майбутнього фахівця, здатного до власного соціального саморозвитку, ефективного міжкультурного спілкування й плідної комунікації з зарубіжними партнерами за рахунок набуття під час організації самостійної роботи відповідної - іншомовної комунікативної компетентності.

Іншомовна комунікативна компетентність як найважливіша складова професіоналізму випускника технічного закладу вищої освіти як сучасного фахівця стала відігравати важливу роль у його особистісному та кар'єрному зростанні. Через це в умовах розвитку багатомовного европейського суспільства іншомовна компетентність тлумачиться як провідний чинник конкурентоспроможності особистості на ринку професійної праці, який зумовлює успішність її професійної діяльності та ефективність творчої самореалізації.

Іншомовну комунікативну компетентність студента технічного закладу вищої освіти ми розглядаємо як інтегративне індивідуально-професійне новоутворення особистості, яке визначає її здатність творчо вирішувати комунікативні проблеми й ділові завдання в сфері професійної діяльності за допомогою адекватного використання засобів іноземної мови, мотивуючи свій подальший мовний і полікультурний саморозвиток як майбутного фахівця технічного профілю.

Формування іншомовної компетентності студентів вищих технічних закладів розглядається як цілеспрямований та спеціально організований процес їхньої самостійної роботи з опанування іноземної мови, шляхом послідовного й систематичного набуття системи фонетико-граматичних, лексико-стилістичних та соціокультурних знань, умінь і навичок, що зумовлюють їх здатність до ефективної міжкультурної комунікації та ділового спілкування. Система самостійної роботи студентів дозволяє їм досягнути особистісно-професійної мети - опанування іноземної мови у провідних видах мовленнєвої діяльності, що зумовлює їх соціально-трудову мобільність. Загалом, система навчання іноземних мов у вищому технічному закладі постає певною соціальною системою, оскільки її функціонування, перш за все, визначається соціально обумовленими цілями професійної освіти, зокрема, відображеними в нормативних документах різного рівня.

Як доводить досвід викладання іноземної мови в Одеській державній академії будівництва та архітектури, у процесі формування іншомовної комунікативної компетентності студентів правомірно виділити три етапи. Завдання першого - мотиваційного етапу передбачають стимулювання інтересу студентів до самостійної роботи з опанування іноземної мови професійного спрямування, а також розвиток самоосвітніх умінь та конкретизацію цілей самоосвіти. Другий - основний етап передбачає мобілізацію й активізацію внутрішніх резервів студентів щодо розвитку своєї іншомовної компетентності шляхом занурення в самостійну роботу із зарубіжними джерелами інформації, свідомий і цілеспрямований витяг і генерування на її основі суб'єктивно нових знань і досвіду їх застосування. Третій - етап удосконалення вмінь самостійної роботи спрямований на самовдосконалення лінгвістичних знань студентів та розвиток їх іншомовних комунікативних здібностей.

Вибір модульного підходу в процесі викладання іноземних мов пояснюється тенденцією скорочення аудиторних годин, які виділяються на вивчення дисципліни «Іноземна мова» при збільшенні обсягу навчального матеріалу, що передається на самостійне вивчення, яке, в свою чергу, вимагає значної витрати часу на самостійне опрацювання неадаптованих абоавтентичних текстів та завдань до них. Натомість, проблема перевантаження завдань самостійної роботи та нестача часу, достатнього для іншомовного спілкування студентів в процесі вивчення іноземної мови, вимагає подальшого пошуку більш ефективних форм і методів модульної організації навчання іноземної мови професійного спрямування.

Модульне навчання іноземної мови припускає високу технологічність, чітку структуру змісту навчання, послідовне викладення теоретичних тем, забезпечення навчального процесу необхідним методичним матеріалом і системою оцінювання та контролю засвоєння знань, у вигляді тестів вхідного, поточного та підсумкового тестування, які дозволяють змінювати навчальний процес. Модульне навчання іноземних мов також характеризується варіативністю навчання, адаптацією до індивідуальних особливостей та потреб студентів, за рахунок таких основних характеристик модуля, як:

міждисциплінарність (зміст модулю базується на розумінні того, що професійна діяльність має цілісний характер). Заданий характер модулю досягається за рахунок включення в зміст модулю комплексу іншомовних професійно-орієнтованих завдань технічного характеру (навчальних комунікативних ситуацій), максимально наближених до автентичного середовища, що, в свою чергу, сприяє набуттю іншомовних знань і досвіду в умовах, моделюючих реальні ситуації;

самостійність і цілісність кожного навчального модулю як організаційно-методичної структури - кожний модуль має власні цілі, спеціально відібраний зміст, відповідні форми та методи навчання, систему поточного та підсумкового контролю; систему взаємопов'язаних навчальних елементів, а саме: введення в модуль, базові модулі, спеціалізовані модулі; контроль по модулю;

гнучкість модулю є характерною ознакою кожного модулю, що проявляється в ступневості модульної програми, в залежності від складності, об'єму матеріалу, послідовності його вивчення;

особистісно-орієнтована направленість модулю виражається в спрямованості діяльності студента в процесі вивчення іноземної мови на набуття особистого досвіду, дієвість і оперативність якого досягається за рахунок вирішення іншомовних професійно-орієнтованих завдань, організації багаторазового повторення способів вирішення тієї чи іншої проблемної комунікативної ситуації різними варіантами .

Таким чином, організація самостійної роботи студентів в контексті опанування іноземної мови професійного спрямування повинна сприяти належному застосуванню студентами набутих знань і вмінь на практиці, зокрема під час виконання ними типових та нестандартних комунікативних завдань професійної діяльності.

Висновок. Розвиток самостійності студентів технічних закладів вищої освіти відповідно до сучасних вимог інформаційного та багатомовного комунікативного суспільства робить необхідним включення їх у навчальний процес не тільки на рівні інтелектуальної, але й соціальної й особистісної активності. Це припускає розкриття їх індивідуальних властивостей не тільки як суб'єктів професійного пізнання й діяльності, а також як полікультурних мовних особистостей, здатних до творчої співпраці та міжкультурного спілкування із зарубіжними партнерами та колегами.

Перспективи подальшого дослідження проблеми, яка стосується вдосконалення самостійної роботи студентів під час опанування іноземної мови професійного спрямування, вбачаємо в розробці інноваційних стратегій розвитку їх мовної особистості, зокрема інтернет - технологій, сприяючих формуванню їх автономності у використанні іноземної мови.

Література

1. Mikulyak O. P. (2002) Modulnaya tekhnologiya obucheniya. Donetsk: TOV «Yugo-Vostok.

2. Ltd». (Mikulyak O. P. (2002) The modular technology of teaching. Donetsk: TOV «Yugo-Vostok. Ltd»).

3. Karychkovska S. P. (2010) Zmist navchannia inozemnoi movy u vyshchykh pedahohichnykh navchalnykh zakladakh Ukrainy [Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh],Zaporizhzhia. Vyp. 8 (61), 173-178. (Karychkovska S. P. (2010) The content of foreign language teaching in higher educational institutions of Ukraine [Pedagogy formation of creative personality in higher and secondary schools]. Zaporizhzhia. Vyp. 8 (61), 173-178).

4. Nikolaiva S. Yu. (2003) Zagalnoyevropeiski rekomendatsii z movnoyi osvity: vyvchennia, vykladannia, otsiniuvannia Kyiv: Lenvit. [Common European framework of reference for languages: learning, teaching, assessment]. Kyiv: Lenvit.

5. Nychkalo N. H. (ed) (2011) Profesiini standarty: teoretychni aspekty i metodyka. Kyiv: Vyd-vo «Art Ekonom» (Nychkalo N. H. (ed) (2011) Professional standards: theoretical aspects and methods. K.: Vyd-vo «Art Ekonom»).

6. Prokhorova O. L. (2008) Pedagogicheskiye sredstva upravleniya samostoyatelnoy rabotoy studentov vuza: dis. ... kand. ped. nauk: 13.00.08. Ekaterinburg. (Prokhorova O. L. (2008) Pedagogical means of managing the independent work of university students: thesis of the Candidate of Pedagogical Science: 13.00.08. Ekaterinburg).

7. Trubnikova N. V. (2011) Ispolzovaniye modulnykh tekhnologiy na zanyatiyakh angliyskogo yazyka v tekhnicheskom vuze [Sovremennyye tekhnologii obucheniya inostrannym yazykam]. Ulianovsk: UlGTU. (Trubnikova N. V. (2011) The use of modular technologies at the English language classes at a technical higher educational establishment [Modern technologies of teaching foreign languages],Ulianovsk: UlGTU).

The article is devoted to the presentation of ways to improve the independent work of students of higher technical establishments in the process of organizing their foreign language education during vocational training. Formation of foreign language competence of students of higher technical establishments by means of independent work is considered as a process of their continuous language andprofessional training, by systematically increasing the system of linguistic, social and cultural knowledge, skills and abilities. The specificity of the technology of modular teaching of foreign language students according to the professional direction and methods of organizing their independent work in acquiring foreign communication competence is analyzed. It has been demonstrated that the modular teaching of a foreign language involves high technological capacity, a clear structure of the content of education, consistent presentation of theoretical topics, providing the learning process with the necessary methodological material and the system ofevaluation and control of knowledge acquisition, in the form of tests of incoming, current andfinal testing, which allow to change the educational process for the best. It is specified that modular study of foreign languages presupposes consideration of the principles of the variability of the content of foreign language education, its adaptation to the individual characteristics and needs of students. Particular attention is paid to specifying the means of activating independent work while teaching foreign language in a professional direction. It is substantiated that the choice of the modular approach in the teaching of foreign languages is due to the tendency of reducing the classroom hours allocated to the study of the discipline «Foreign Language» with an increase in the amount of educational material, which requires considerable time to independent work by the students un adapted or authentic texts.

Key words: foreign language teaching, professional training, independent work, foreign language competence, modular training

Размещено на Allbest.ru