Розвиток освіти в Словенії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток освіти в Словенії

освіта національний початковий

Словенія займає одне з перших місць серед країн Центрально-Східної Європи та одне з провідних місць у світі за рівнем освіти та кваліфікації своїх робітників. У цій невеличкій країні є 37 спеціальних вищих навчальних закладів та 3 університети: Люблянський (заснований ще у 1595 році), Мариборський (існує з 1975 року) та університет у приморському місті Копер. Загалом, у Словенії здобувають вищу освіту біля 100 тис. студентів.

Система освіти в Словенії є розвиненою і диверсифікованою. На вершині цієї системи - університети, фонди і спеціалізована дошкільна освіта. Це призвело до виникнення також і так званого третього покоління студентів - навчання літніх людей. У кожному великому місті є так звані Народні університети, в яких дорослі можуть завершити свою освіту. Закон гарантує автономію світських шкіл і їх універсальність, і забороняє будь-які політичні і церковні заходи у приміщеннях школи. Освіта дітей у віці від 6 до 15 років є обов'язковою і безкоштовною. Більшість учнів в початкових, середніх і старших класах середньої школи І і ІІ рівнів відвідують державні школи (99,4%), які створюються і фінансуються виключно за рахунок державних і місцевих органів влади. Приватні школи, які створюються приватними організаціями та реалізують програми, затверджені державою, субсидуються державою (від 85% до 100%). Адміністративні завдання розподіляються між національними органами, місцевими органами влади і школами. Колишні Міністерство освіти, науки і спорту було розділено (на початку 2005 року) на два нові міністерства: Міністерство освіти і спорту відповідає за розробку політики в галузі освіти, процедури перевірки, розподіл грошових коштів і виконання норм та адміністративних рішень, пов'язаних з дошкільною освітою, початковими та середніми школами. Місцеві органи влади несуть відповідальність за управління дошкільними закладами і школами загального спрямування.

Шкільні ради відіграють важливу роль у процесі адміністративної децентралізації; Міністерство вищої освіти, науки і техніки відповідальне за вищу освіту. Завершення загальної школи, що передбачає складання зовнішніх випускних іспитів, дає учням можливість вступити у вибрану середню школу ІІ рівня. Учні, які відповідають вимогам, зазначеним у положеннях, що стосуються обов'язкової освіти і завершили принаймні сім класів в 9-річній початковій школі можуть продовжити свою освіту в рамках короткого циклу професійної підготовки.

Національний навчальний план, затверджений Національною радою експертів, вміщує загальний зміст обов'язкових предметів і необхідні показники успішності учнів. У цих окреслених рамках, школам і вчителям слід визначити конкретні питання змісту, вибрати свою власну методику викладання і зробити свій вибір списку підручників (з переліком, що затверджується Радою експертів). Обов'язковими предметами в початковій школі є: рідна мова (словенська, угорська та італійська в районах проживання меншин), одна іноземна мова, математика, географія, історія, суспільствознавство та етика, екологія, фізика, хімія, біологія, основи громадянського суспільства, музична освіта і мистецтво, технології (в тому числі ІКТ), заняття з домогосподарства і фізичного виховання. Учні оцінюються вчителями на основі записаних в навчальній програмі вимог до успішності учнів та викладених у рекомендаціях процедур оцінювання. Досягнення учнів оцінюються на постійній основі на основі письмових робіт, усних і практичних, і здійснюється за допомогою тестів, які проводяться викладачами. Вчителі в першому циклі ставлять описові оцінки, в рамках другого циклу - описові оцінки і числові, а в третьому циклі - тільки числові оцінки. Середня освіта ІІ рівня представлена в таблиці 1 додатку Р. Основний зміст програми і цілі навчальних курсів визначає Національна Експертна Рада загальнообов'язкової освіти і Державна Рада професійної освіти. У рамках загальнообов'язкової освіти обов'язкові предмети (відповідно до національної програми) складають 80-90% від навчальної програми (словенська мова та література, математика, дві іноземні мови, історія, географія, фізична культура, біологія, хімія, фізика, мистецтво, психологія, соціологія, філософія та інформатика). У технічній і професійній освіті обов'язкові предмети і їх кількість залежить від типу освіти. Професійна освіта у середній школі ІІ рівня може здійснюватися в школах або частково за місцем роботи, як привчання до професії.

Навчальні програми для гімназій розроблені на 4-річний термін навчання. Навчальний рік поділяється на три періоди, і закінчується оцінкою прогресу учня. Оцінювання здійснюють учителі. Загальна освіта і середня технічна освіта закінчується складанням зовнішнього тестування на атестат зрілості (Matura), так званим загальним екзаменом, складання якого дозволяє отримати доступ до всіх видів вищої освіти, а також складання додаткового екзамену на технічний атестат зрілості, успішне складання якого дає право на одержання професійної освіти. Екзамен на атестат зрілості у цілому складається з 5 тестів (математика, рідна мова, іноземна мова та два предмети на вибір), а технічний атестат зрілості включає 4 предмети (математика, рідна мова, дві дисципліни на вибір). Після складання іспитів на атестат зрілості випускники отримують відповідний окремий сертифікат, який надає подробиці про складені іспити, досягнутий рівень і одержані бали. Учні, які закінчили програму професійної підготовки, складають випускний іспит, успішний результат якого дозволяє найматися на роботу. Завдання неповної вищої освіти - прагнення розширення і поглиблення знань. Програми призначені для учнів середніх шкіл, які не закінчили середню школу і хотіли б навчатися в університетах. Професійні програми призначені для тих, хто не пройшов тест на атестат зрілості або хотіли б отримати професійну кваліфікацію і роботу. Особи, які закінчили трирічну професійно-технічну середню школу і мають не менше трьох років професійного досвіду, можуть складати іспити на виробничу магістратуру.

Після складання цього іспиту, і короткого „проміжного” екзамену загальноосвітніх предметів майстри ремісники можуть бути прийняті до вищих технічних коледжів. Навчання проводиться в університетах і професійних коледжах. Державні університети і деякі факультети (які, як правило, є приватними установами) забезпечують академічні заняття і професійну підготовку відповідно до трирівневої Болонської системи. Професійні коледжі, в основному, звертають увагу на професійне навчання. Коледжам, які відповідають академічним стандартам щодо персоналу та обладнання, також може бути надано право надавати освіту ІІ рівня та забезпечувати навчання в докторантурі, в іншому випадку, такі дослідження можуть відбуватися лише у співпраці з академічними університетами. Навчання проводяться також у вищих технічних коледжах строком на два роки після закінчення середньої професійно-технічної школи на рівні нижче професійної освіти.

Навчання в професійних коледжах закінчується державним екзаменом, який включає в себе написання і захист кваліфікаційної роботи. Випускники можуть влаштуватися на роботу на певні професії. Докторантура триває теоретично 3 роки, а умовою вступу у докторантуру є, як правило, диплом професійного магістра. На докторантуру можуть бути зараховані особи, які завершили такі рівні освіти: освіта ІІ рівня; навчання, що надає здобуття кваліфікації у певній професії, регулюється директивами ЄС, і повинно мати 300 балів; принаймні 4-х річна вища освіта І рівня на відповідному факультеті, якщо кандидат продемонструє визначні досягнення в галузі наукових досліджень або професійної діяльності, за навчання можна отримати принаймні 60 кредитів. Освіта для людей з особливими потребами здійснюється в Словенії відповідно до багаторівневого підходу, орієнтованого на інтеграцію, що означає, що вона пропонує різноманітні форми - від навчання в загальноосвітніх навчальних закладах до навчання у спеціальних навчальних закладах. У загальноосвітніх школах надається спеціальна допомога в навчанні (інтеграція освіти, викладачі, що займаються компенсаційною освітою і додаткові навчальні години) і реалізується адаптована програма, з тими ж вимогами і стандартами, які застосовуються у національних навчальних програм (програма адаптована таким чином, що учень з особливими освітніми потребами може у ній активно брати участь). У дошкільних закладах і школах організовуються спеціальні заходи. Державні школи також реалізують програму із зниженими вимогами і стандартами. Адаптація до конкретних потреб в даному випадку полягає в тому, що у навчальній програмі для шкіл відсутні окремі дисципліни (навчальні програми з більш вузькою спеціалізацією), і стандарти встановлюються на більш низькому рівні.

Спеціальні навчальні заклади реалізують спеціальну освітню програму для учнів з помірними і глибокими психічними вадами. Найбільш характерним в освітній програмі такого типу є так звана програма індивідуальних занять або занять в невеликих групах, ці заняття включають в себе різноманітний зміст: навички соціального спілкування, інтересу і мотивації, стратегії для запобігання проблем з дисципліною, і компенсаційні заходи, орієнтовані на позитивну поведінку.

Размещено на Allbest.ru