Критерії, показники та рівні сформованості фахової компетентності майбутніх молодших медичних спеціалістів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Критерії, показники та рівні сформованості фахової компетентності майбутніх молодших медичних спеціалістів

Постановка проблеми

Впровадження європейських норм в освіті та науці України є однією з передумов входження нашої країни до єдиного Європейського освітнього простору. Підвищення рівня системи української освіти обумовлене потребами формування умов та становлення студента як майбутнього високоосвіченого фахівця. Розв'язання такого завдання можливе за умови підготовки майбутнього медика, що має ґрунтовні знання, уміє досконало застосовувати їх на практиці, здатен до саморозвитку та самоосвіти.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких розглядається проблема фахової підготовки, дозволяє зробити висновок, що автори педагогічних досліджень виділяють такі рівні сформованості компетентності: низький (інтуїтивний), середній (репродуктивний), достатній (активний) і високий (творчо-індивідуальний) (В. Макаренко¹); низький, середній, достатній, високий (З. Шарлович Макаренко В.І.(2017). Формування фахових компетентностей майбутніх лікарів у процесі природничо- наукової підготовки: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 Полтава, 269 с. Шарлович З.П. (2015) Формування професійно-педагогічної компетентності медичних сестер сімейної медицини в процесі фахової підготовки: дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.04. Житомир, 270 с., І. Радзієвська

Радзієвська І.В. (2011) Формування професійної компетентності майбутніх медичних сестер у процесі вивчення фахових дисциплін : автореф. ...канд. пед. наук: 13.00.04. К., 28 с.); початковий, нормативний, активний, креативний (Е. Луговська Луговська Е. (2013) Педагогічні умови формування фахової компетентності техніків -механіків агропромислового виробництва // Педагогіка і психологія професійної освіти. с. 111-120.);репродуктивний, адаптивний, локально-моделюючий, системно моделюючий, творчий (Є.Павлютенков Павлютенков Є. М. (2008) Моделювання в системі освіти (у схемах і таблицях), Харків, 128 с.); репродуктивний, реконструктивний, креативний (В. Багрій Багрій В. (2009) Процес формування та удосконалення професійних умінь як основа для професійної інноваційної діяльності, Вісник Львівського університету. Серія: педагогіка. Львів, С. 82-91.) та ін.

Наукові завдання статті :проаналізувати стан сформованості та розвитку якостей, умінь, навичок, фахової компетентностей майбутніх молодших медичних спеціалістів.

Мета статті полягає у виокремленні та обґрунтуванні основних критеріїв, показників та рівнів сформованості фахової компетентності майбутніх молодших медичних спеціалістів.

Виклад основного матеріалу

Діагностування стану сформованості або розвитку якостей, умінь, навичок, компетентностей потребує з'ясування базових понять «критерій», «показник», «рівень».

Оскільки єдиного підходу до трактування понять «критерій» та «показник» немає, проаналізуємо зміст цих понять та взаємозв'язок між ними. Розглядаючи теоретичний аспект проблеми критеріїв, ми виявили, що дослідники з різних позицій підходять до розуміння поняття «критерій». Його визначають як «рівень», «показник», «параметр», «ознаку».

Так, у новому тлумачному словнику Новий тлумачний словник української мови (у трьох томах). том 1, А--К, Київ, 2006, 926 с. та словнику сучасної української мови критерій (від грец.ктНегіоп - засіб судження, переконання, міра) - підстава для оцінювання або класифікації чогось. Р.Торчевський Торчевський Р. (2012) Педагогічні умови розвитку управлінської культури майбутніх магістрів військового управління в системі післядипломної освіти : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04, Київ, 300 с. зазначає «у найбільш загальному вигляді критерій є важливою і визначальною ознакою, яка характеризує різні якісні аспекти певного досліджуваного явища, сприяє з'ясуванню його сутності, допомагає конкретизувати основні прояви. У зв'язку з цим показник є кількісною характеристикою цього досліджуваного явища, яка дає змогу зробити висновок про стан у статиці та динаміці» .

Використовуючи думки дослідників щодо визначення вищезгаданих понять ми вважаємо, що поняття «критерій» дещо ширше за поняття «показник» і останнє є частиною критерію.Отже, у дослідженні під поняттям «критерій» варто розуміти мірило, орієнтир, індикатор, як характеристику на основі якої відбувається оцінка стану сформованості фахової компетентності майбутнього молодшого медичного спеціаліста. Під поняттям «показник» будемо розуміти ознаку, доказ, свідчення, завдяки яким можна об'єктивно оцінити навчальні досягнення студентів-медиків.

Відповідно до виокремлених у попередніх дослідженнях компонентів (гносеологічний, праксеологічний, мотиваційно-аксіологічний) ми визначили критерії (когнітивний, діяльнісно-операційний, особистісно-мотиваційний) і показники фахової компетентності майбутніх молодших медичних спеціалістів до професійної діяльності.

Когнітивний критерій виявляється в наявності: системи чітких знань природничо - наукової, загально-професійної та фахової підготовки; обізнаність із методами, способами, формами та технологіями необхідних для ефективного виконання професійної діяльності; здатності до аналізу та узагальнення інформації, відтворення системи понять, термінів певної галузі медичної науки для розв'язання конкретних професійних завдань; певного рівня інтегрованих знань про здоров'я та здоровий спосіб життя, які визначають фахову компетентність молодшого медичного спеціаліста на основі фундаментальної та фахової інтеграції.

Показники когнітивного критерію виявляються у міцності, стійкості, системності, глибині та усвідомленості знань: природничо-наукових (знання загальних законів, закономірностей розвитку природи, знання про людину, її органи та системи функціонування тощо); теоретичних і практичних основ фахових (медико-біологічних) дисциплін (знання змісту і засобів вирішення фахових завдань); загально-професійних (знання положень, інструкцій та інших документів з оформлення клінічної документації); інтегрованих з суміжними дисциплінами; з питань збереження та зміцнення здоров'я.

Діяльнісно-операційний критерій передбачає сформованість у майбутніх молодших медичних спеціалістів вмінь і навичок до професійної діяльності, проявляється у здатності чітко та ефективно вирішувати стандартні та нестандартні професійні завдання, самостійності та оригінальності прийнятих рішень.

Показники діяльнісно-операційного критерію виявляються у якості сформованості: професійнихумінь(соціально-психологічних,інформаційно-технологічних,

комунікативних); практичних навичок фахової діяльності (надання кваліфікованої сестринської допомоги, у тому числі і екстремальних ситуаціях, уміння передавати досвід); виконавських вмінь (ведення медичної документації, знаходити, обробляти, аналізувати державну, соціальну та медичну інформацію); технологічних вмінь (здатність користуватися сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями, готовність займатися самоосвітою і саморозвитком); організаційних вмінь (уміння організовувати власну професійну діяльність, здійснювати ранню діагностику захворювань); рефлексивних вмінь (уміння здійснювати особисту контрольно-оцінювальну діяльність, визначати причини успіхів та невдач, осмислювати та аналізувати власні дії);оволодіння методами, способами, формами і досвідом розв'язання конкретних професійних завдань.

Особистісно-мотиваційний критерій характеризується наявністю та розвитком провідних професійно важливих якостей майбутніх молодших медичних спеціалістів (моральні, комунікативні, когнітивні, емоційно-вольові, індивідуальні, особистісно- характерологічні), що впливають на результат професійної діяльності; стійкої професійної мотивації (сформованість цілей, прагнень, інтересу, мотивів, активно-позитивного емоційного ставлення до обраної професії, психологічної готовності до професійної діяльності); орієнтації на самовдосконалення та саморозвиток; сформованістю професійної мобільності. Показники особистісно-мотиваційного критерію виявляються у рівні розвитку:

а)професійно важливих якостей: моральних (дотримання медичної етики, толерантність, справедливість, чесність, уважність, ввічливість); комунікативних (емпатія; уміння, навички і способи здійснення тактовного спілкування з пацієнтами та колегами; уміння швидко приймати альтернативні рішення; уміння встановлювати психологічний контакт, долати бар'єри спілкування); технічних (володіння сучасними комп'ютерними технологіями); емоційно-вольових (готовність до прийняття важливих рішень, емоційна стійкість, стресостійкість, упевненість в собі, сміливість, терплячість, саморегуляція, самоконтроль); індивідуальних (витривалість, активність, наполегливість, дисциплінованість, відповідальність, цілеспрямованість, скромність, самостійність, самокритичність, прагнення вести здоровий спосіб життя);

б)професійної мотивації (наявність стійких фахових цілей, прагнень, установок, інтересу, мотивів професійної діяльності), що свідчить про бажання працювати за фахом; сформованість зацікавленості до обраної професії; прагнення до професійного зростання; стійкий інтерес якісно оволодіти фаховими знаннями; прагнення до підвищення фахової компетентності, саморозвитку та самовдосконалення; усвідомлення необхідності навчання протягом усього життя; бажання досягти суспільної та особистісної значущості.

Розробка критеріїв та показників фахової компетентності майбутніх молодших медичних спеціалістів пов'язана із рівнем розвитку об'єкта дослідження. Тому, розглядаючи наступну категорію нашого дослідження - рівні сформованості фахової компетентності, звернемо увагу на розуміння поняття «рівень» у психолого- педагогічних дослідженнях.

Враховуючи думки науковців В. Багрій, В.Макаренко, у нашому дослідженні під «рівнем» будемо розуміти ступінь сформованості якостей спеціаліста, які забезпечать досягнення результату навчання.

Згідно наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №384 від 29.03.2012 р. визначимо рівні сформованості фахової компетентності молодших медичних спеціалістів відповідно до виділених нами критеріїв та їх показників, виокремлюємо такі чотири рівні сформованості фахових компетентностей у майбутніх молодших медичних спеціалістів: низький (інтуїтивний), середній(рефлексивний), достатній (евристичний) і високий (креативний, творчий) (Табл. 1).

Низький (інтуїтивний) рівень сформованості фахової компетентності майбутнього молодшого медичного спеціаліста характеризується слабкими, несистемними знаннями природничо-наукових та медико-біологічних дисциплін, поверхневим уявленням про вимоги до оформлення медичної документації, обробки інформації, роботи з медичною апаратурою, рівень знань про медичну діяльність має репродуктивний характер. Професійно значущі знання (закономірностей розвитку природи, будови тіла людини, загальні відомості про фізіологічні процеси, які відбуваються в організмі людини, причини та основні симптоми різних захворювань, тощо) носять не глибокий, фрагментарний характер. Відповідно низький рівень сформованості фахової компетентності майбутнього молодшого медичного спеціаліста проявляється у неповному розумінні необхідності застосовувати набуті знання при виконанні професійних завдань.

Такий молодший медичний спеціаліст має приблизне уявлення про свою професійну діяльність, не знає в повному обсязі свої професійні обов'язки. Тому, спеціаліст з низьким рівнем сформованості фахової компетентності проявляє слабко виражене бажання здійснювати професійну діяльність, не виявляє зацікавленості, інтересу до її виконання. Це свідчить про відсутність у нього бажання самовдосконалюватися, займатися саморозвитком, знаходити та використовувати нову інформацію, професійно зростати і таким чином підвищувати свою фахову компетентність. При розв'язанні типових та прикладних задач ним застосовуються окремі уміння, завдання виконуються за зразком (алгоритмом) або лише з допомогою наставника чи колеги.

Такий молодший медичний спеціаліст психологічно не готовий до роботи медичної сестри(фельдшера), внутрішні мотиви виражені дуже слабко, ситуативно. Відповідно, відсутня готовність відповідати за результат, якість та швидкість виконання завдання. Професійно важливі якості молодшого медичного працівника (відповідальність, чесність, толерантність, ввічливість, врівноваженість, емоційна стійкість, самоконтроль, витривалість, уважність, мобільність) розвинені у нього не достатньо.

Середній (рефлексивний) рівень сформованості фахової компетентності майбутнього молодшого медичного спеціаліста характеризується усвідомленими проте недостатніми, частково системними (на рівні розуміння) знаннями природничо-наукових та медико-біологічних дисциплін, недостатньо глибокими уявленнями про вимоги до оформлення медичної документації, обробки інформації, роботи з медичною апаратурою, вміннями виокремлювати суттєве, рівень знань у нього про медичну діяльність має реконструктивний характер. При цьому має не глибоке розуміння як застосовувати набуті знання при виконанні професійних завдань.

Молодший медичний спеціаліст має часткові уявлення про свої функціональні обов'язки. Бажання здійснювати професійну діяльність виражається у нього ситуативно, проявляє формально виражений інтерес та зацікавленість до її виконання. Це свідчить про несформовану здатність самовдосконалюватися, займатися саморозвитком, професійно зростати, прагнення до самостійного навчання часто ускладнюється. При розв'язанні типових та прикладних задач він виявляє здатність діяти за зразком (алгоритмом), повністю за аналогією (копіювати) відтворювати системність дій.

Молодший медичний спеціаліст такого рівня виявляє слабку психологічну готовність до роботи медичної сестри (фельдшера), внутрішні мотиви у нього мають нестійкий характер, проте діагностуються. Відповідно і спорадично проявляється у нього готовність відповідати за результат, якість та швидкість виконання завдання. Середній рівень характеризується також частковою сформованістю у молодшого медичного працівника моральних, емоційно-вольових, комунікативних якостей, які не завжди відповідають вимогам майбутньої професії.

Достатній (евристичний) рівень сформованості фахової компетентності майбутнього молодшого медичного спеціаліста характеризується сформовані у нього в обсязі, міцні, системні знання природничо-наукових та медико-біологічних дисциплін. Повне розуміння ним вимог оформлення медичної документації та обробки інформації, володіння інформаційно-технологічними, соціально-психологічними, комунікативними вміннями та навичками, він добре знає принцип роботи медичної апаратури. Спеціаліст такого рівня має професійно значущі знання (закономірностей розвитку природи, будови тіла людини, загальні відомості про фізіологічні процеси, які відбуваються в організмі людини, причини та основні симптоми різних захворювань, тощо) які носять глибокий і осмислений характер. Відповідно, достатній рівень сформованості фахової компетентності майбутнього молодшого медичного спеціаліста виражається задовільною орієнтацією на засвоєння нових знань, розуміння їх значущості у своїй професійній діяльності та відтворення при виконанні професійних завдань.

Молодший медичний спеціаліст має стабільно точне уявлення про свою професійну діяльність, знає в повному обсязі свої професійні обов'язки. У нього спостерігається чітко виражене бажання до самовдосконалення, займатися саморозвитком, знаходити та застосовувати на практиці нову інформацію, таким чином підвищувати свою фахову компетентність.

Молодший медичний спеціаліст психологічно готовий до роботи медичної сестри(фельдшера), у нього домінує мотив досягнення успіху та професійного зростання, добре розвинена здатність до самоконтролю, сформована система цінностей.

Достатній рівень характеризується сформованістю у майбутнього молодшого медичного спеціаліста професійно важливих якостей у повному обсязі.

Високий (креативний, творчий) рівень сформованості фахової компетентності майбутнього молодшого медичного спеціаліста характеризується усвідомленими, міцними, глибокими системними знаннями фундаментальних та медико -біологічних дисциплін у повному обсязі. Сформований природничо-науковий світогляд, розуміння значення цих дисциплін у професійній підготовці та практичній діяльності. Майбутній молодший медичний спеціаліст такого рівня уміє виокремлювати головне, володіє знаннями на рівні довготривалої пам'яті та впевнено використовує їх на практиці в типових і нестандартних ситуаціях.

У нього повністю сформована здатність самовдосконалюватися, займатися саморозвитком, знаходити нову інформацію а застосовувати її у практичній діяльності, професійно зростати. У його діях часто спостерігається ініціативність та креативність, ним надаються переваги діям без копіювання звичного алгоритму при виконанні завдань.

Молодший медичний спеціаліст цього рівня має абсолютну готовність до роботи медичної сестри (фельдшера), внутрішні мотиви щодо медичної діяльності у нього яскраво виражені, проявляє глибокий і усвідомлений інтерес до майбутньої професії.

Високий рівень сформованих фахових компетентностей характеризується абсолютним розвитком моральних, емоційно-вольових, комунікативних якостей молодшого медичного працівника, які повністю відповідають вимогам майбутньої професії.

Висновки

медичний спеціаліст фаховий компетентність

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури та запропонованих критеріїв встановлено рівні фахової компетентності майбутніх молодших медичних спеціалістів до моніторингу навчальних досягнень студентів: низький( інтуїтивний), середній (рефлексивний), достатній (евристичний), високий (креативний).

Система окреслених у роботі критеріїв, показників та рівнів дозволяють комплексно оцінити сформованість фахової компетентності майбутніх молодших медичних спеціалістів, визначити стан та динаміку формування фахової компетентності цієї категорії працівників.

Література

1. Bahrii V. (2009) Protses formuvannia ta udoskonalennia profesiinykh umin yak osnova dlia profesiinoi innovatsiinoi diialnosti // Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia: pedahohika. Lviv, s. 82-91.

2. Luhovska E. (2013) Pedahohichni umovy formuvannia fakhovoi kompetentnosti tekhnikiv- mekhanikiv ahropromyslovoho vyrobnytstva // Pedahohika i psykholohiia profesiinoi osvity. s. 111-120.

3. Novyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy (u trokh tomakh). tom 1, A-K / Ukladachi: V.V.Iaremenko, O.M. Slipushko. Kyiv, 2006, 926 s.

4. Makarenko V.I.(2017). Formuvannia fakhovykh kompetentnostei maibutnikh likariv u protsesipryrodnycho-naukovoipidhotovky: dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.04 Poltava, 269 s.

5. Pavliutenkov Ye. M. (2008) Modeliuvannia v systemi osvity (u skhemakh i tablytsiakh) / Kharkiv, 128 s.

6. Radziievska I.V.(2011) Formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh medychnykh sester uprotsesi vyvchennia fakhovykh dystsyplin: avtoref. ...kand. ped. nauk: 13.00.04. Kyiv, 28 s.

7. Sharlovych Z.P. (2015) Formuvannia profesiino-pedahohichnoi kompetentnosti medychnykh sester simeinoi medytsyny v protsesi fakhovoi pidhotovky: dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. ped. nauk: 13.00.04. Zhytomyr, 27 0s.

8. Torchevskyi R. (2012) Pedahohichni umovy rozvytku upravlinskoi kultury maibutnikh mahistriv viiskovoho upravlinnia v systemi pisliadyplomnoi osvity : dys. ... kand. ped. nauk : 13.00.04. Kyiv, 300 s.

Размещено на Allbest.ru