Формування та розвиток у студентів університету лідерських якостей у процесі викладання психолого-педагогічних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru//

Формування та розвиток у студентів університету лідерських якостей у процесі викладання психолого-педагогічних дисциплін

Оксана Олексюк

У статті піднімається проблема формування у студентів університету під час викладання дисциплін психолого-педагогічного циклу лідерських якостей особистості, яка має проявляти себе як патріот своєї країни. Розглядаються різні концептуальні підходи до розуміння сутності поняття «лідерські якості'». Наводяться приклади використаних методів та прийомів формування і розвитку у студентів лідерських якостей: методів технології розвитку критичного мислення «Лист-роздум», «Сінквейн», «Прес», технології цілепокладання та життєтворення тощо.

Ключові слова: лідер, лідерство, лідер-патріот, лідерські якості, метод розвитку критичного мислення, технологія цілепокладання та життєтворення.

студент лідерський якість

Події, що відбуваються в нашій країни в останні шість років, пред'являють нові вимоги до особистості фахівця будь-якої сфери діяльності. Оскільки, як показують приклади, на керівництво державою можуть успішно претендувати громадяни різних галузей професійної діяльності. Головними вимогами для таких людей можна поставити здатність бачити, прогнозувати і вирішувати проблеми, що виникають, та вміння вести за собою інших при вирішенні цих проблем.

Слід враховувати, що сьогоднішні студенти - це завтрашні вчителі, військові, менеджери, економісти, політики та інші фахівці, які будуть займати головні посади в державі. Молоді люди, при цьому, мають стати справжніми лідерами в тій чи іншій сфері діяльності, оскільки саме від їх дій буде залежати результативність, успішність та ефективність управління різними структурами, колективами підприємств, армійськими підрозділами тощо. До того ж, необхідно враховувати і той факт, що наразі для країни замало просто гарного лідера-управлінця. Країна вкрай потребує на особистість лідера, який поєднує в собі лідерські якості з патріотичною налаштованістю та компетентністю у цій сфері.

Не можна заперечувати того факту, що в історії розвитку громадянського суспільства періодично виникають різні глобальні події, ситуації, вирішення яких вимагає появу лідера з певним набором характерних ознак. У даному разі сьогоднішня ситуація в країні потребує лідера-патріота, здатного поставити інтереси держави вище за особистісні прагнення та бажання.

Без сумніву, можна констатувати, що велика роль у формуванні такої особистості лідера- патріота відводиться навчальним закладам різних рівнів та ступенів. Кожен з них робить свій вклад у поступове формування молодої людини. Однак, найбільш свідомо такий процес може здійснюватися у закладах вищої освіти, коли студент, визначившись з професію, вже націлений на майбутнє професійне та кар'єрне зростання. Цей факт приводить до висновку про необхідність впровадження у педагогічну діяльність викладачів університетів як традиційних, так й інноваційних прийомів, форм, методів формування та розвитку лідерських якостей у студентів.

Мета статті - розкрити можливості різних педагогічних прийомів, форм та методів у формуванні та розвитку у студентів лідерських якостей під час викладання психолого-педагогічних дисциплін.

Варто зауважити, шо проблема лідерства вже багато років привертає увагу науковців різних напрямків. Історія дослідження лідерства бере початок ще з античних часів. Роботи таких мислителів, як Платон, Дж. Локк, Т. Гоббс, Ж-Ж. Руссо, і багатьох інших, були присвячені діяльності лідерів в контексті моделювання ідеальних суспільств, оскільки вони вважали роль лідера однією із головних у побудові ідеального світу.

Різноманітні аспекти формування лідерських якостей у майбутніх фахівців під час їх професійної підготовки, а саме у ході здійснення освітньої діяльності, у громадській роботі, розкрито у працях А. Авдєєвої, Н. Бєлякової, Б. Вульфова,

Н. Жеребової, Л. Конишевої, І. Краснощок, М. Лукашевич, А. Макаренко, О. Маковського, Н. Марахов- ської, А Мудрика, О. Романовського, В. Саляхова, Н. Семенченко, О. Снісаренко, Л. Сніцар, Р. Сопівника та ін.

До концептуальних основ дослідження лідерства можна також віднести праці зарубіжних дослідників: Е. Богардус, К. Берд, Р. Стогділл, Г. Хоу- манс, Л. Картер, Ф. Кніккербоккер, Ц. Джибб, Р. Бейлз, Слейтер, Ф. Фідлер, Р. Лорд, Д. Філліпс та інші.

Звертаючись до різних концептуальних підходів в теорії лідерства, ми, в першу чергу, визначили, які ж лідерські риси та якості слід формувати у студентської молоді [4].

Так, американський науковець Е. С. Богардус наділяв лідерів такими рисами як: розум, енергійність, почуття гумору, бажання бути признаним, емпатію, здатність передбачати, привертати до себе увагу, допитливість, самоконтроль, твердість характеру та ін. [8, с. 414].

Американський психолог К. Берд, проаналізувавши низку досліджень з проблем лідерства, склав свій перелік якостей, серед яких такі як: ініціативність, товариськість, почуття гумору, ентузіазм, упевненість, дружелюбність та інші [6, с. 19].

Ще один американський дослідник, Р. Стогділл, здійснивши комплексне дослідження феномену лідерства, отримав результати, що підтвердили думку про суперечливість індивідуаль- но-особистісних характеристик лідерів. Розглянувши різні якості, риси, вміння людини, яка має визначатися як лідер, Р. Стогділл запропонував класифікацію ознак у п'ять груп: фізіологічні дані; соціальне походження; соціальні характеристики; особистісні характеристики; інтелектуальні здібності. Серед особистісних характеристик, на думку Р. Стогділла, важливими є інтелект, прагнення до знань, надійність, відповідальність, активність, соціальну компетентність [10].

Проведені Стогділлом дослідження поставили нові запитання, оскільки не завжди наявність перелічених рис та якостей людини забезпечували їй роль лідера у колективі. Науковці прийшли до висновку, що існування однієї теорії рис недостатньо для повного розуміння феномену лідерства.

Цікавою, на нашу думку, є дослідження з зазначеної проблеми першої половини XX століття - розвиток особистісно-ситуативних теорій - таких науковців, як Е. Уесбур, К. Кейс, Дж. Браун.

Е. Уесбур висунув гіпотезу, що вивчення лідерства повинно включати як емоційні, інтелектуальні і діяльнісні риси індивіда, так і характерні умови, в яких він діє [11].

К. Кейс стверджував, що лідерство виникає там, де потребує вирішення проблема, яка складається з трьох компонентів: особистісних рис лідера; природи групи і її членів; проблеми, яку група повинна вирішити [9].

Цілком правомірною є думка Б. Трейсі, що лідер розвивається в умовах, коли необхідні лідерські якості. Лідер стає таким, коли має діяти як лідер [7].

Окрім того, ми поділяємо думку Є. Зеленова, що лідерство передбачає наявність в організації послідовників, а не підлеглих [1, с.73]. З огляду на проблему нашого дослідження, треба формувати дійсних лідерів, які з повагою ставляться до людей, що поряд з ними вирішують завдання; таких особистостей, які стають прикладом для наслідування, а особливо по відношенню до своєї країни і держави як громадянина-патріота.

Особлива роль у процесі формування лідера- патріота відводиться викладачам соціально- гуманітарних та психолого-педагогічних дисциплін закладів вищої освіти. Саме їхня творча майстерність сприяє розвитку професійно важливих якостей у студентів, у тому числі і якостей, вирішальних для подальшого розвитку країни, а саме, якостей лідера-патріота.

Окреслена проблема поставила вимоги до оновлення форм, методів та прийомів підготовки сучасних фахівців різних сфер професійної діяльності. Насамперед потрібно виходити з того, що пошук нових форм викладацької діяльності науково-педагогічних працівників у закладах вищої освіти має проходити у напрямку інтерактивних форм та освітніх технологій

Слід зауважити, що досить часто науковці при організації освітнього процесу пропонують «упровадження методів, в основі яких лежить інтерактивна модель навчання, а саме методу проектів, ігрового методу, тренінгу» [2, с. 36].

Так, Кокун О. М., розглядаючи проблему професійного становлення сучасного фахівця, дотримується думки, що у роботі зі студентами найбільш ефективними є тренінги особистісно- професійного росту, комунікативні тренінги, ділові ігри тощо [3, с. 164].

Пошук креативних новітніх підходів до впровадження ідей формування у студентської молоді якостей лідера-патріота зумовив наше звернення до освітніх технологій, зокрема, технології цілепокладання та життєтворення, технології розвитку критичного мислення та виділення деяких його характерних методів, таких як метод-прес, метод сінквейн, лист-роздум, есе тощо.

У ході викладання дисципліни «Психологія (загальна, дитяча, педагогічна)» студентам першого курсу пропонується виконання завдання дослідницького характеру. За запропонованим викладачем переліком психологічних тестів кожному студентові необхідно провести психологічне дослідження серед студентів академічної групи щодо виявлення певних рис особистості. У наведеному списку психологічних методик обов'язковими є тести на рівень розвитку або наявність у студентів рис та якостей, що притаманні лідеру- патріоту. При вивченні теми «Мислення» студенти виконували завдання за методом «Сінквейн». За технологією його виконання студентам необхідно було написати вірш з п'яти рядків до кожного з шести ключових слів: «країна», «патріот», «мир», «війна», «герой», «лідер», «загарбник», «захисник». Слова для виконання завдання треба було обирати за рангом важливості їх для студента. Пріоритетність вибору слів показало ставлення студента та розуміння його змістовної складової.

Під час викладання дисципліни «Університетські студії» студенти попередньо виконують низку завдань, що допомагає їм успішно виконати головне індивідуальне завдання самостійної роботи - скласти план свого життя за технологією цілепокладання та життєтворення [5]. Так, на одному з практичних занять, яке проводиться у формі ділової гри, за чотирма мікрогрупами складається «портрет» майбутнього фахівця. Кожна мік- рогрупа прописує свою частину «портрету», захищає її. Після виступу всіх чотирьох мікрогруп складається загальний «портрет» фахівця певної академічної групи. Надалі студенти пишуть лист- роздум на тему «Фахівець - лідер - патріот», в якому мають розкрити своє розуміння, яким має бути фахівець з обраної спеціальності, щоби при цьому його можна було назвати ще й лідером- патріотом. Підходячи до виконання завдання з складання стратегічного плану життя, студенти вже певною мірою підсвідомо налаштовані на лідерську та патріотичну складову своєї життєдіяльності. Описуючи власне життя, вони мають торкнутися питань долі країни, показати своє ставлення та готовність до їх вирішення, проявити себе як лідери-патріоти.

При викладанні спецкурсу «Підготовка молоді до сімейного життя та відповідального батьківства» проводиться диспут з тематики технології формування лідера-патріота у сім'ї, патріотичне виховання в сім'ї, формування патріотичних почуттів та лідерських якостей у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

За змістом дисципліни «Педагогіка» при розгляді теми «Виховання колективу» акцент робиться на ролі лідера у формуванні будь-якого колективу. Завданням самостійної роботи студентів є проведення диспуту в академічній групі за різними темами, наприклад «Лідером стають чи народжуються?», «Лідер-патріот - це ...».

Ми схильні вважати, що робота викладача з формування та розвитку у студентів лідерських якостей має включати різні види діяльності. Цікавою, на нашу думку, є форма індивідуального завдання - квест для студентів університету. При вивченні дисципліни «Педагогічна творчість з психологією дитячої творчості» студентами третього курсу був організований квест «Стежинками творчості та професійного зростання», який проводився як творча майстерня у рамках науково-практичної конференції для молодих вчених і здобувачів вищої освіти. Окрім того, що сама підготовка та проведення квесту дали змогу студентам проявити лідерські якості, так ще й зміст станцій мав патріотичну спрямованість.

Особливо цікавою формою роботи зі студентами став круглий стіл «Виховання у сучасній молоді якостей лідера-патріота на прикладах героїчних подвигів учасників воєнних подій». Студенти підготували інформаційні повідомлення про людей, які в різні роки захищали цілісність та незалежність нашої країни, боронили її свободу. У ході обговорення кожного виступу визначалися головні риси та якості цієї людини, що допомагали їй проявити себе як лідера-патріота. Все ці компоненти занотувалися на дошці на спеціальних плакатах і складали узагальнений портрет лідера-патріота

Інтерактивною формою роботи зі студентами вважається тренінг. Соціально-психологічний тренінг «Успішний лідер» проводився як підсумкова форма роботи, коли більш треба визначити шляхи діяльності лідера, які ведуть до успішного ефективного вирішення завдань, що стоять перед організацією, командою, колективом.

Позитивний вплив на формування особистості лідера-патріота надають заходи, пов'язані з волонтерською діяльністю, які дозволяють розвинути відповідальність, любов і турботу до навколишнього світу і людям, підвищити патріотичний дух, а також рівень моральних і етичних цінностей. Такого роду завдання студенти отримують при вивчені дисципліни «Інклюзивна та соціальна педагогіка». Студенти розробляють власні соціальні проекти та реалізують їх для дітей різної вікової та соціальної категорії.

Висновки. Усі наведені приклади не вичерпують можливостей навчальних дисциплін психоло- го-педагогічного спрямування у формуванні та розвитку у студентів рис та якостей, що притаманні лідеру-патріоту. Такі завдання дають можливість студентам усвідомити свою роль для майбутнього країни.

Перспективою подальших наукових розвідок є розгляд можливостей позааудиторної роботи студентів у формуванні та розвитку лідерських якостей.

Список використаних джерел

Зеленов Є. А. «Формування лідерських якостей як завдання планетарного виховання студентської молоді», Духовність особистості: методологія, теорія і практика: зб. наук. праць, № 5(80), с. 70-78, 2017.

Кайдалова Л., Щокіна Н., Альохіна Н. Формування лідерських якостей студентів на основі інноваційних методів навчання. // Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal) | PEDAGOGIKA # 7, 2016. с. 3437 Режим доступу: http://dspace.nuph.edu.ua/bitstream/123456789/9035/1/%E2%84%967_3_34.pdf

Кокун О.М. Психологія професійного становлення сучасного фахівця: Монографія. - К.: ДП "Інформ.-аналіт. агенст- во", 2012. - 200 с. С. 164

Олексюк О.Є. Лідерські риси та якості як складові структури особистості лідера. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки : зб. наук. пр. / за ред. проф. Тетяни Степановой - № 4 (59), грудень 2017. - Миколаїв : МНУ імені В. О. Сухомлинського, 2017. - 572 с. - С. 372-380

Олексюк О.Є. Технологія цілепокладання та життєтворення. Методичні рекомендації для кураторів, класних керівників, викладачів, учителів та психологів навчальних закладів. - Миколаїв: МДУ, 2005. - 52с.

Сергеєва Л. М., Кондратьєва В. П., Хромей М. Я. Лідерство: навч. посібн. /за наук. ред. Л. М. Сергеєвої. - Івано- Франківськ. «Лілея- НВ». 2015. - 296 с.

Размещено на Allbest.ru