Педагогічні умови конструктивного формування правової компетентності військовослужбовців за контрактом

Размещено на http://www.allbest.ru//

Педагогічні умови конструктивного формування правової компетентності військовослужбовців за контрактом

Ігор Перегняк

У статті розкрито стан сформованості правової компетентності у військовослужбовців за контрактом, що проходять підготовку у навчальних центрах Державної прикордонної служби України. Доведено необхідність введення інноваційних підходів до фахової спрямованості, недостатній рівень правової компетентності фахівців. Обґрунтовано і конкретизовано сукупність педагогічних умов, реалізація яких сприятиме позитивній динаміці формування правової компетентності військовослужбовців за контрактом: усвідомлення військовослужбовцями на рівні переконань ваги правової компетентності у конструктивній фаховій діяльності; інтеграція змістових модулів правових дисциплін та дисциплін за фахом, де системноутворювальною є роль елективних курсів; забезпечення інформаційно- розвивального освітнього середовища, через комплексне використання дидактичних ресурсів ІКТ.

Ключові слова: військовослужбовці за контрактом, правова компетентність, навчальні центри, педагогічні умови, Державна прикордонна служба України. компетентність військовий інноваційний

Запроваджені у 2015 році Стратегія розвитку Державної прикордонної служби України та Концепція інтегрованого управління кордонами у значній мірі вплинули не тільки на загальну перебудову та розвиток системи охорони державних рубежів, а й актуалізували системоутворювальне значення підготовки персоналу до виконання ними завдань у стрімко змінювальних сучасних умовах. Соціальні вимоги до військовослужбовців щодо дії у правовому полі означили гостроту, що набуває підготовка юридично обізнаних фахівців Державної прикордонної служби, які здатні самостійно і конкретно вирішувати фахові завдання та приймати юридично вмотивовані рішення. Адже ж, саме військовослужбовець повинен стати тією ланкою, що забезпечує надійну охорону та захист державного кордону України.

Над обґрунтуванням теоретичних і методичних аспектів правового виховання у Збройних Силах та інших військових формуваннях України працювали вчені В. Кухар, В. Мірошниченко, В. Царенко, В. Хома. Про необхідність розвитку правових якостей прикордонників наголошується в наукових розробках А. Катковського, С. Крука, А. Кучеренка, М. Морозова, В. Райка, Ю. Сердюка та ін. Проблемні питання правової культури опосередковано вивчалося дослідниками Т. Бунєєва, А. Галімова, Г. Грибенюка, І. Грязнова, О. Діденка, О. Корольова, А. Кучеренка, М. Мацишина, М. Недбая, Є. Потапчука, Ю. Сичевського, В. Чернявського, С. Чистякова та інших.

Метою статті є визначення педагогічних умов, за яких процес формування правової компетентності військовослужбовців за контрактом є результативним.

Нами розумілось методологічна вага категорії «педагогічні умови» адже ж йдеться про двигун будь-якого педагогічного процесу. Для обґрунтування умов, що впливали на формування правової компетентності військовослужбовців за контрактом, ми з'ясували сутність даного явища.

Принагідно зауважимо, що існує низка підходів до визначення поняття «умова».

З точки зору філософської науки, умова - це «те, від чого залежить дещо інше (зумовлене); істотний компонент комплексу об'єктів (речей, їх стану , взаємодій), за наявності якого з необхідністю випливає існування цього явища» Ільічев Л. Ф., Федосєєв П. Н., Ковальов С. М. (1983). Філософський енциклопедичний словник. М.: Совет. энцикл. 840 с.; сукупність об'єктів (речей, процесів, відношень), необхідних для виникнення, існування чи зміни якогось об'єкта Шинкарука В. І. (1986) Філософський словник, К.: Голов. ред. УРЕ,. 800 с..

Ю. Загородній розуміє умови як «відношення предмета до явищ, що його оточують і без яких його існування неможливе» Загородній Ю.І. (2004) Педагогічні умови політичної соціалізації студентської молоді в умовах великого промислового міста: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.05. Луганськ,. 201 с..

У психології «умову» розуміють як сукупність явищ зовнішнього та внутрішнього середовищ, що ймовірно впливають на розвиток конкретного психічного явища; до того ж це явище опосередковується активністю особистості, групою людей (2003) Словник-довідник з української лінгводидактики: навч. посібн., Київ : Ленвіт, 149 с..

Із визначень, що подаються у довідкових джерелах під умовою розуміють: обставини, у яких що-небудь відбувається Гончаренко С. У. (1997) Український педагогічний словник. Київ: Либідь,. 367 .с.; середовище, в якому перебувають і без якого не можуть існувати; сукупність зовнішніх обставин, у яких відбувається освітня діяльність і обставин життєдіяльності її суб'єктів Грицанов А. А. (1998) Новейший философский словар, Минск: Изд. В. М. Скакун,. 896 с.; структурна оболонка педагогічних технологій чи педагогічних моделей Яременко В. В., Сліпушко О. М. (2001) Новий тлумачний словник української мови Том 1: А-К. Київ : Аконіт, 928 с.; обставини, за яких відбувається чи залежить що- небудь Яременко В., Сліпушко О., 1999. 927 с.; «необхідна обставина, що уможливлює здійснення, створення, утворення чого- небудь або сприяє чомусь Бусел В. Т. (2009) Великий тлумачний словник сучасної української мови Київ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 1736 с..

Дослідниця Е. Щеглова під педагогічними умовами розуміє об'єктивні можливості педагогічного процесу, які сприяють вирішенню його завдань, що належать змісту та методичному оформленню Щеглова Е. М. (2005) Развитие поликультурной компетентности будущих специалистов : дисс. ... канд. пед. наук : 13.00.08. Омск, 164 с. Жернов В.І. (1999) Теоретико-методологічні основи формування професійно-педагогічної спрямованості особистості студента педагогічного вузу: монографія. Магніготогорськ: МДПІ,. 116 с. .

Слід урахувати, що за способом впливу на освітній процес педагогічні умови поділяються на зовнішні та внутрішні11. Зовнішні умови - це результат впливу зовнішнього середовища на суб'єкт (соціально-економічні, політичні, освітні та інші чинники). Вони впроваджуються через відповідні соціальні інститути. Внутрішні педагогічні умови створюються спеціально задля виконання визначеного педагогічного процесу. Враховуючи це, на суб'єкт виховної та навчальної діяльності здійснюється вплив як зовнішніх, так і внутрішніх педагогічних умов.

Виходячи з вищезазначеного, деталізуємо своєрідність педагогічних умов формування саме правової компетентності військовослужбовців за контрактом.

Як зазначалось, процес формування правової компетентності передбачає засвоєння курсантами не окремих, відокремлених один від одного елементів правових знань, умінь та навичок професійних і особистісних якостей, а оволодіння комплексною процедурою, в якій для кожного визначеного напряму присутня відповідна сукупність освітніх компонентів, що мають особистісно-діяльнісний характер Іваній О.М. (2012) Структурно-змістова модель формування правової компетентності майбутнього вчителя у навчально-виховному процесі університету : автореф. дис. ... канд. пед. наук. Харків, 20 с.. Це, зокрема, освітній компонент, що передбачає три пріоритетних завдання: - розвиток теоретичного компонента правової компетентності, який забезпечує військовослужбовців за контрактом загальноправовими знаннями, що сприяють успішному виконанню завдань за призначенням; - розвиток практичного компонента правової компетентності військовослужбовця за контрактом, який визначається, в першу чергу, сукупністю професійних умінь і навичок, що зумовлюють функціональну готовність до вирішення завдань правової діяльності; - розвиток особистісного компонента правової компетентності, який утворює такі професійні й особистісні якості, як: професійно- світоглядні, професійно-поведінкові, особистісно-значущі. Отже, основними засобами формування правової компетентності у військовослужбовців за контрактом є правова освіта й правове виховання, а також соціалізація у правовому середовищі. Беручи до уваги вищезазначене, а також базуючись на вимогах системного підходу як методологічного орієнтира сутності феномена «правова компетентність», нами визначено таку сукупність педагогічних умов формування правової компетентності військовослужбовців за контрактом, що проходять навчання у навчальних центрах ДПСУ: усвідомлення військовослужбовцями на рівні переконань ваги правової компетентності у конструктивній фаховій діяльності; інтеграція змістових модулів правових дисциплін та дисциплін за фахом, де системно утворювальною є роль елективних курсів; забезпечення інформаційно-розвивального освітнього середовища, через комплексне використання дидактичних ресурсів ІКТ.

Створення означеної сукупності обставин навчання фахівця, виникла необхідність, насамперед, визначити параметри, за яких буде здійснюватись компенсаторна роль елективні курси для курсантів, що проходять базову підготовку, зокрема, у Кінологічному навчальному центрі та Навчальному центрі Морської охорони. При їх розробці ми виходили із необхідності інтегрувати профільні навчальні дисципліни із правовою. Кожен курс розрахований по 3 тренінгових модуля. Ми виходили з того, що загальноприйнятими вимогами до елективного курсу є короткочасність, нестандартність та актуальність. На один елективний курс приходиться 9 академічних годин.

Аналізуючи навчальні плани Кінологічного навчального центру та Навчального центру Морської охорони приходимо до висновку, що зміст теоретичних занять відповідає вимогам, що висуваються сьогодні до військовослужбовця за контрактом. Для більш детального засвоєння тематики вирішили впровадити тренінги за відповідними модулями.

Для фахівців морського профілю нами було введено міжпредметний елективний курс, що об'єднав два предмети «Правова підготовка» та «Основи прикордонної служби МО», під назвою «Правоохоронна діяльність (моряк)». Для фахівців кінологічного профілю також введено міжпредметний елективний курс «Правоохоронна діяльність (кінолог)», якій складався з «Тактики прикордонної служби», «Тактики прикордонного контролю», «Використання кінологів із службовими собаками» та «Правова підготовка».

Отже елективний курс «Правоохоронна діяльність (кінолог)» репрезентовано такими змістовними модулями. Модуль 1. «Види правопорушень, що можуть бути виявленні під час несення служби у прикордонних нарядах на «зеленому кордоні», порядок складання процесуальних документів». Модуль 2. «Види правопорушень, що можуть бути виявленні під час несення служби у пунктах пропуску через державний кордон, порядок складання процесуальних документів». Модуль 3 «Порядок фіксації правопорушення або злочину».

Щодо змістового наповнення елективного курсу «Правоохоронна діяльність (моряк)», то його характеризують, зокрема, наступні модулі. Модуль 1. «Види правопорушень, що можуть бути виявленні під час несення служби на річковій або морській ділянці державного кордону, порядок складання процесуальних документів». Модуль 2. «Види правопорушень, що можуть бути виявленні під час несення служби у ВМЕЗ, порядок складання процесуальних документів». Модуль 3. «Порядок фіксації правопорушення або злочину».

Деталізуємо другу педагогічну умову формування правової компетентності - використання інформаційно-розвивального освітнього середовища навчальному процесі, а саме використання ІКТ. Так у нашому досвіді було застосовано під час навчання спеціально розроблені тренажери на базі візуального програмного забезпечення Borland Delphi 7 Studio із використанням інтерактивних дощок, як потужного засобу ІКТ. Для успішного засвоєння програми підготовки нами враховано чинники, що формують позитивно-активне ставлення до удосконалення правової компетентності у військовослужбовців.

Сфокусуємо увагу на деяких процесуальних аспектах. Так, на констатувальному етапі здійснено підбір контрольної і експериментальної груп, підготовлено безпосередніх виконавців і осіб для участі у дослідно-експериментальній роботі, проаналізовано стан професійної підготовленості військовослужбовців за контрактом. Для цього було створено експериментальні (ЕГ) та контрольні групи (КГ) з числа військовослужбовців 2018 року випуску. У зв'язку із тим, що КНЦ та НЦМО мають схожість у організації навчального процесу, за виключенням специфіки закладів нами було сформовано 2 ЕГ та 2КГ. До ЕГ увійшли військовослужбовці, які виказали зацікавленість у експерименті. Так серед 62 курсантів КНЦ до ЕК увійшло 32 військовослужбовця, до КГ - 30. Серед 40 курсантів НЦМО до ЕК увійшло 21 військовослужбовця, до КГ - 19.

На формувальному етапі нами вивчався стан сформованості у випускників навчальних центрів ДПСУ в результаті впровадження відповідних педагогічних умов.

Під час проведення діагностичних заходів результати контрольних опитувань учасників експериментальної і контрольної груп були занесені у карти оцінки рівня правової компетентності кожного респондента ЕГ і КГ, а узагальнені результати - у зведені таблиці, які після відповідного аналізу і статистичної обробки й упорядкування числових даних дозволили зробити узагальнення щодо результативності формувального етапу експериментального дослідження в цілому. У результаті обробки отриманих даних було побудовано табл. 1, у якій представлено зведені підсумкові результати експерименту, зміст якого передбачав реалізацію окреслених педагогічних умов.

Таблиця 1

Рівнева характеристика сформованості правової компетентності курсантів КНЦ контрольної та експериментальної груп до та після завершення експерименту, %

Таблиця 2

Рівнева характеристика сформованості правової компетентності курсантів НЦМО контрольної та експериментальної груп до та після завершення експерименту, %

Отже, проаналізувавши отримані результати у порівнянні констатувального та підсумкового «зрізів» цілковито очевидним є те, що гіпотеза дослідження підтверджується повністю. Це означає, що формування правової компетентності військовослужбовців за контрактом буде результативним, за сукупністю таких умов, як- от: усвідомлення військовослужбовцями на рівні переконань ваги правової компетентності у конструктивній фаховій діяльності; інтеграція змістових модулів правових дисциплін та дисциплін за фахом, де системно утворювальною є роль елективних курсів; забезпечення інформаційно-розвивального освітнього середовища, через комплексне використання дидактичних ресурсів ІКТ.

Перспективи подальшого наукового пошуку лежать у площині віднайдення більш конструктивних механізмів їх запровадження щодо розвитку правової компетентності військовослужбовців за контрактом Державної прикордонної служби України.

Література

Бусел В. Т. (2009) Великий тлумачний словник сучасної української мови, Київ; Ірпінь : ВТФ «Перун»,. 1736 а

Гончаренко С. У. (1997) Український педагогічний словник. Київ: Либідь,.367 с.

Жернов В.І. (1999) Теоретико-методологічні основи формування професійно- педагогічної спрямованості особистості студента педагогічного вузу: монографія. Магніготогорськ: МД111, 116 с.

Загородній Ю.І. (2004) Педагогічні умови політичної соціалізації студентської молоді в умовах великого промислового міста: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.05. Луганськ,. 201 с.

Іваній О.М. (2012) Структурно-змістова модель формування правової компетентності майбутнього вчителя у навчально-виховному процесі університету : автореф. дис. ... канд. пед. наук. Харків,. 20 с.

Грицанов А. А. (1998) Новейший философский словар, Минск: Изд. В. М. Скакун,. 896 с. (2001) Новий тлумачний словник української мови, уклад. В. В. Яременко, О. М. Сліпушко. Том 1: А-К. Київ : Аконіт,. 928 с.

(1999) Новий тлумачний словник української мови, укладачі : В. Яременко, О. Сліпушко. Київ : Видавництво «Аконіт»,. 927 с.

(2003) Словник-довідник з української лінгводидактики: навч. посібн., кол. авторів за ред. М. Пентилюк. Київ : Ленвіт,. 149 с.

(1983) Філософський енциклопедичний словник, голов. ред. Л. Ф. Ільічев, П. Н. Федосєєв, С. М. Ковальов та ін. М.: Совет. энцикл.,. 840 с.

(1986) Філософський словник, За ред. В. І. Шинкарука. 2. вид. і доп. К.: Голов. ред. УРЕ,. 800 с.

Щеглова Е. М. (2005) Развитие поликультурной компетентности будущих специалистов : дисс. ... канд. пед. наук : 13.00.08. Омск,. 164 с.

Размещено на Allbest.ru